Роль куратора та виховної роботи в медичному вузі під час військового стану

War, martial law are terrible realities of our present. Ukraine has been at war since 2014, but a full-scale invasion in February 2022 is an ordeal that has affected all Ukrainians, young and old. The horrors of war and higher and medical education did not escape. First-year students especially face difficulties. They need to adapt to new conditions, to each other, to different teachers and requirements. In addition, studying at a medical university has its own characteristics: a higher level of knowledge requirements, independent training and independent work. Therefore, almost all first- year students need a transition period. Therefore, in the work with first-year students, the role of a curator, a mentor, perhaps a forced psychologist, who will meet them from the first days, help them orient themselves and calm down, comes to the fore. The curator must build his work on the basis of an individual approach to each student, on the knowledge of his interests, inclinations, lifestyle, and state of health; to conduct work on the formation of the asset of the academic group. The process of education at the university is carried out through the educational process (during classroom classes, lectures, practice) and extracurricular work (in free time from educational classes). An important factor in the educational work of medical students, especially in modern realities, is the problem of moral education of young people, involvement in a healthy lifestyle and volunteer activities, which allows developing and consolidating such necessary qualities as a doctor, such as kindness, mercy, compassion, the ability to communicate with people.

Key words: martial law, educational work, curator, medical student.

Війна, військовий стан - це страшні реалії нашого сьогодення. Україна перебуває в стані війни з 2014 року, однак повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року - це випробування, яке зачепило всіх українців від великого до малого. Треба сказати, що війна з Росією є дуже кровопролитною, однак вона не обмежується суто бойовими діями на фронті, а масштабно поширюється серед цивільного населення: постійні ракетні атаки, окуповані міста та села, події на передовій і в тилу, діти, насильно відправлені на територію країни-агресора, ув'язнені та військовополонені. Про жахіття війни вже опубліковані книги, зняті кінофільми, написані картини. Щоразу відкриваються все нові факти військових злочинів, що вражають своєю жорстокістю, масштабністю та демонстративністю. У багатьох сім'ях уже є загиблі в бою, замучені до смерті або зниклі безвісти. Усі, без винятку, українці живуть в умовах постійного стресу та психологічного насилля: від економічних проблем (матеріальні та фінансові проблеми, втрата майна, житла) до масових публічних катувань, страт.

Не оминули жахіття війни і вищу та медицину освіту. Особливо з труднощами стикаються першокурсники. Студенти першого курсу, в минулому учні, мають різні базові знання, різні здібності, характери, по-різному реагують на зміну середовища. А сьогодні, у період війни поступають учні з різних мовних середовищ, з тяжкими долями - одні з неблагополучних сімей, інші можуть бути або з окупованих територій, або втратили житло. Поступають діти військовослужбовців, діти військовополонених або загиблих. Їм потрібно пристосовуватися до нових умов, один до одного, до різних викладачів і вимог. Крім того, навчання в медичному університеті має свої особливості: більший рівень вимог до знань, самостійна підготовка та самостійна робота. Тому майже всім першокурсникам потрібний перехідний період (Саган, 2022, с. 199). А викладачам слід враховувати нюанси перехідного періоду та якомога більше допомагати в адаптації у виші. Тому на перший план у роботі зі студентами-першокурсниками виступає роль куратора, наставника, можливо, вимушеного психолога, який із перших днів зустріне їх, допоможе зорієнтуватися та заспокоїтися. Слово «куратор» походить від латинського curo - піклуюсь» (Гончаренко, 1997, с. 183). Куратор повинен постійно спілкуватися зі студентами, що робить можливим пізнавати кожного студента індивідуально. Куратор виясняє у студентів усі їхні проблеми та негаразди, дає їм корисні поради і за потреби організовує консультації психолога. Куратор часто виступає як посередник між викладачем і студентом та вирішує педагогічні проблеми кожного студента зокрема. Крім того, куратор повинен будувати свою роботу на основі індивідуального підходу до кожного студента, на знанні його інтересів, нахилів, побуту, стану здоров'я; вести роботу з формування активу академічної групи. Для знайомства з особистістю кожного студента в нашому вузі розроблено спеціальну «Індивідуальну картку студента» й анкету «Давайте познайомимося!». Запитання анкет стосуються мотивів вступу студента до вузу, першого враження про навчальний процес, умов проживання, інтересів тощо. Це дає змогу не тільки краще пізнати кожного студента, а й встановити контакт із його батьками. Серед напрямів кураторської діяльності важливе місце займає формування сприятливих відносин у колективі. Тому в групі, що курується, проводиться експрес-діагнос- тика, завдяки якій можна оцінити емоційний стан кожного студента, встановити рівень згуртованості групи, виявити лідерів і аутсайдерів. Важливим завданням виховної роботи є формування толерантних міжнаціональних відносин і протидії екстремістським настроям. У нашому вузі особливої уваги вимагають студенти, які прибули з регіонів, де ведуться активні бойові дії: багато з них мають слабку підготовку до навчання у вузі, насилу адаптуються до нових умов. Усе це ставить перед кураторами додаткове завдання, для вирішення якого проводяться збори студентів за участю голів земляцтв, відвідування місця проживання студентів.

Процес виховання в університеті здійснюється через навчальний процес (під час аудитор- них занять, лекцій, практики) та позанавчальну роботу (у вільний від навчальних занять час).

Пріоритетні напрями виховної діяльності вузу:

- посилення ролі кафедри як ланки, що забезпечує єдність навчального, наукового та виховного процесів;

- цілеспрямований відбір форм і технологій виховної роботи, що мають соціально-професійну спрямованість і враховують традиції вузу та наступність поколінь;

- розвиток само- та співуправління учнів як основи професійного й особистісного становлення;

- підвищення ролі викладача у виховному процесі;

- удосконалення роботи кураторів студентських груп у нових умовах;

- методичне забезпечення виховного процесу, а саме створення методичних рекомендацій відповідно до традицій власного колективу, а також з урахуванням досвіду інших вузів;

- проведення моніторингу якості виховання.

Отже, на нашу думку, система виховної діяльності в медичному вузі ефективно функціонуватиме й розвиватиметься за таких умов:

- перспективне планування виховної роботи на різних рівнях: університет - факультет - кафедра - студентська група - студент;

- залучення студента до освітнього процесу як суб'єкта, відповідального за результати свого особистісного та професійного становлення;

- організація відносин «викладач - студент», «викладач - група студентів», «студент - студент», «студент - група».

Можна виділити такі функції куратора:

- забезпечення участі студентів у заходах освітньої організації;

- координація роботи групи з діяльністю інших підрозділів освітньої організації;

- інформаційне забезпечення групи;

- методична допомога у вирішенні навчальних питань;

- надання методичної допомоги щодо організації самоосвіти студентів.

Крім того, у куратора існують обов'язки:

- сприяти розвитку в студентів професійних навичок, допомагати студентам вирішувати проблеми, що виникають у процесі навчання;

- проводити інструктаж студентів за вмінням оптимально вибудувати процес дистанційного навчання;

- виявляти причини неуспішності студента, організовувати оперативно сповіщати адміністрацію про неучасть своїх підшефних студентів у дистанційному освітньому процесі;

- вітати студентів зі святами: днем народження, професійними святами, державними святами і т. ін.;

- своєчасно доносити до студентів важливу інформацію: зміни в графіку навчального процесу, корекція програми навчання, новини, статті, інші матеріали;

- вести активну переписку зі студентами;

- своєчасно відповідати на листи студентів;

- у режимі онлайн проводити кураторський годину в зручний для студентів час;

- дотримуватися етичних норм поведінки, листування і спілкування, що відповідають положенню куратора.

Крім того, куратори повинні активно взаємодіяти зі студентами, виховувати в них насамперед Лікаря. Лікар - це не лише співробітник медичної установи. Якщо перефразувати висловлювання нашого відомого співвітчизника В. М. Бехтерєва, якщо хворий після зустрічі з лікарем не відчув полегшення, то був не лікар (Треумова, 2017, с. 319). Власне лікар покликаний уособлювати гуманістичні соціальні уявлення про людину. Система ціннісних орієнтирів визначає змістовну сторону спрямованості особистості і становить основу її ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе, основу світогляду. Лікарі становлять культурну еліту суспільства, і саме тому неможливо уявити лікаря, який був би емоційно і соціально холодний, не начитаний, культурно не освічений. Тому основою навчання в медичному вузі є створення оптимального виховного простору, спрямованого на забезпечення умов для формування гармонійно розвиненої особи студента, професійного становлення майбутнього спеціаліста через призму загальнолюдських цінностей.

Цього можна досягти за допомогою правильної виховної політики у вузі, що поєднує такі принципи:

- єдність професійного, громадянського, культурно-морального та фізичного розвитку особистості спеціаліста;

- безперервність, наступність і послідовність виховного процесу;

- координація діяльності адміністрації, педагогічних і студентських колективів.

Важливою умовою успіху виховної роботи є розвиток студентського самоврядування як одного з фактора демократизації вузівського життя як можливість реалізації різноманітних ініціатив і проєктів.

На ефективність виховної роботи впливають як сприятливі, так і негативні чинники. До перших належить підтримка на державному рівні, що регламентує виховну діяльність.

Серед негативних факторів зазначимо:

- перманентне реформування системи шкільної освіти;

- результати соціально-економічних перетворень у країні, що негативно сприймаються більшістю населення;

- втрата ціннісних орієнтацій у молоді:

• збільшення числа правопорушень, невпевненість в особистісній безпеці, рання наркотизація, зниження морального та морального рівня;

• зниження бажання й обґрунтованої мотивації до навчання, низька ініціативність;

• незахищеність від потоку негативної інформації, що діє через Інтернет, телебачення, вільну пресу;

• інтернет-залежність і зануреність у різні соціальні мережі, у тому числі з метою уникнення реальності, проблем.

Важливим фактором виховної роботи студентів-медиків, особливо в сучасних реаліях, є проблема морального виховання молоді (Сіданіч, 2013, с. 237). Етична складова є невід'ємною частиною взаємин між медичним працівником і пацієнтом у будь-якому вигляді лікарської практики. З найдавніших часів вважалося, що моральність лікаря визначає його особистісні якості та характеризує його як професіонала. Тобто моральні якості впливають на професіоналізм медичного працівника. Сучасна медична освіта передбачає не тільки вивчення природничих дисциплін, а й здобуття гуманітарних знань, сформованість професійних компетенцій. Соціально-гуманітарні знання не тільки відіграють важливу роль в особистісному розвитку студента, але й закладають основу для формування професійних навичок. Викладачі-куратори прагнуть виховувати у студентів високі моральні якості, гуманізм і милосердя. Вони покликані сформувати в учнів розуміння основних моральних цінностей, деонтологічних правил і знання принципів професійної лікарської поведінки, сприяють формуванню відповідальності, співпереживання, доброти. У позанавчальний час проводяться дискусії з проблем біомедичної етики: аборт і репродуктивні технології, евтаназія, генна інженерія та біотехнології, взаємини лікаря та пацієнта. Мета заходів - розвиток умінь відстоювати свою позицію, слухати й розуміти інших, розкриття творчого потенціалу студентів. Участь у наукових дискусіях сприяє розвитку толерантності, умінню бачити проблему з різних боків, стимулює активну життєву позицію студентів, навчає розмірковувати над ключовими проблемами людського буття.

Одним із пріоритетних завдань куратора є зміцнення громадського здоров'я та формування індивідуального здорового способу життя. У студентських групах проводилися бесіди, круглі столи на тему «Спосіб життя молоді та здоров'я». Були порушені теми про шкоду куріння, вживання наркотиків, роль донорства у збереженні й заощадженні життя. Здоров'я - один із найбільш значущих компонентів довголітнього та щасливого життя людини; унікальний, комплексний за своєю сутністю феномен. Його інтегративність полягає у трьох основних складових: фізичній, психічній і соціальній. Звідси й головна проблема сучасних студентів і суспільства загалом - формування здорового способу життя. Це дає змогу стати цілісною особою. Особистість - це світ, «внутрішній всесвіт», це якісна духовна визначеність (духовна субстанція людини), психічне буття. Особистість універсальна й неповторна за своїми творчими здібностями, інтелектом, пам'яттю, темпераментом, характером, інтересами, переконаннями, вірою, моральними і світоглядними орієнтирами, культурними запитами. Кожен студент - особистість. Студенти - індивідуальна соціальна група, що відрізняється характерними для неї темпом і умовами життя, навчання, побуту, праці, певною соціальною поведінкою та психологічними установками. Вони є групою підвищеного ризику із властивими їй проблемами: адаптація і пристосування до умов проживання та навчання, що змінилися, високе розумове й емоційне навантаження в поєднанні з негативним впливом державної та соціальної кризи, низької культури та нерозумного ставлення до себе. А також модні шкідливі тенденції, такі як вейпінг, безмірний серфінг на просторах соціальних мереж і втрата батьківського контролю, призводять до зриву адаптації, що реалізується в патологічний спосіб життя, який веде до деградації молодого покоління, поступово знижується рівень фізичного, психічного та етичного здоровйя.

Сьогодні слід опрацювати нову актуальну модель виховання студентів, яка базувалася б на теоретичних знаннях і практичних напрацюваннях із культивування здорового способу життя як невід'ємної життєвої цінності. Перший напрям, який має бути реалізовано у вузі, це інформування студентів про здоров'я та його складові, здоровий спосіб життя та способи його досягнення, негативні й позитивні фактори, що впливають на здоров'я. Але це має становити єдиний, системний блок, що містить як загальні відомості, так і поглиблений матеріал, розбитий на тематичні блоки. Наступним напрямом формування здорового способу життя є мотивація. Відомо, що на сучасну молодь чинить великий вплив авторитет відомих особистостей. Тому доцільно проводити масові громадські акції та заходи спортивного й оздоровчого характеру із залученням відомих осіб, якими можуть стати викладачі, завідувачі кафедр, проректори та ректор навчального закладу, які на своєму прикладі покажуть прихильність до здорового способу життя, а також вплинуть на громадську думку студентів. Ще одним вектором формування здорового способу життя є психологічне розвантаження, розвиток духовної культури, які спрямовані на досягнення внутрішньої гармонії. Для розвитку цього напряму потрібно відкрити систему психологічних тренінгів, доступних для будь-якого студента ВНЗ.

Сьогодні, під час військового протистояння, зростає роль волонтерства серед студентства. Волонтерська (добровольча) діяльність - особлива соціальна, культурна формація, яка є в інституті громадянського суспільства. Нині волонтерство носить багатоаспектний характер. Французьке volontaire походить від загальноіндоєвропейського кореня, що означає «прагнення, бажання»: латинське voluntas і слов'янське «воля» - з тієї ж парадигми. Тобто волонтери - це люди, які добровільно й безоплатно роблять свій внесок у розвиток широкого спектра справ для суспільства. Куратор повинен спрямовувати та стимулювати молодь займатися добровільною (волонтерською) діяльністю. Цьому сприяють моральні чинники: бажання діяти відповідно до загальнолюдських цінностей і небайдужість до інших; когнітивні причини: прагнення краще впізнати людей або набути навички; соціальні підстави: стати членом групи та заслужити схвалення; кар'єрні міркування: набутий досвід і контакти корисні для подальшого просування по службі; захист власного «Я»: бажання позбутися почуття провини або втеча від особистих проблем; підвищення самооцінки: зміцнення власного почуття гідності та впевненості в собі.

Волонтерська діяльність так чи інакше пов'язана з майбутньою професією студентів- медиків. І на таких заходах волонтери використовують отримані під час навчання знання про здоров'я, профілактику захворювань, психології людських відносин. Вони не лише надають реальну допомогу людям і суспільству, а й розвивають власні професійні навички, формуються як лікарі. Важливо ще те, що волонтерська робота дає нагоду розвинути й закріпити такі необхідні лікарю якості, як доброта, милосердя, співчуття, вміння спілкуватися з людьми.

Список використаної літератури

куратор моральне виховання молодь

1. Sahan, N. T., Antymys, O. V., Klishch, I. V., Kniazevych-Chorna, T. V., & Miskiv, V. A. (2022). Osoblyvosti orhanizatsii kuratorskoi roboty medychnykh vuziv u dystantsiinomu rezhymi [Peculiarities of the organization of curatorial work of medical universities in remote mode]. Acta paedagogisa Volyniense, 1 (1), 198-204. DOI: https://doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.31 [in Ukrainian].

2. Honcharenko, S. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

3. Treumova, S. I., Petrov, Ye. Ye., Burmak, Yu. H., Trybrat, T. A. (2017). Deontolohiia ta etyka v klinichnii praktytsi [Deontology and ethics in clinical practice]. Poltava: TOV Firma “Tekhservis” [in Ukrainian].

4. Sidanich, I. L. (2013). Aktualni problemy dukhovno-moralnoho vykhovannia studentskoi molodi [Actual problems of spiritual and moral education of student youth]. Naukovi zapysky. Seriia «Psykholohiia i pedahohika» - Proceedings. Series «Psychology and pedagogy», 23, 233-241 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru