Стратегії подальших трансформацій у системі вищої освіти України у контексті постпандемічної концепції розвитку європейського освітнього виміру

Аналіз трансформаційних змін у європейських та українських університетах. Аналіз цифровізації університетської освіти в європейському регіоні під час пандемії COVID-19. Розробка заходів з оптимізації організації освітнього процесу в українських ВНЗ.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.08.2024
Размер файла 99,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Список використаної літератури

1. Europe & Central Asia: Tertiary Education. Tertiary Education and COVID-19 / Nina Arnhold, Lucia Brajkovic, Denis Nikolaev, and Polina Zavalina. URL: http://pubdocs.worldbank.org/ en/621991586463915490/WB-Tertiary-Ed-and-Covid-19-Crisis-for-public-use-April-9.pdf.

2. Di Gennaro F., Pizzol D., Marotta C., Antunes M., Racalbuto V., Veronese N., & Smith L. Coronavirus diseases (COVID-19) current status and future perspectives: A narrative review. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. Vol. 17. No. 8. P. 2690. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17082690.

3. The World Bank. The COVID-19 Crisis Response: Supporting tertiary education for continuity, adaptation, and innovation. 2020. URL: http://pubdocs.worldbank.org/en/621991586463915490/ WB-Tertiary-Ed-and-Covid-19-Orisis-for-public-use-April-9.pdf.

4. UNESCO. COVID-19 and higher education: Today and tomorrow; Impact analysis, policy responses and recommendations. 2020a. DOI: https://doi.org/10.1596/33738.

5. UNESCO. UNESCO COVID-19 Education Response - Education Sector Issue Notes. 2020b. URL: https://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/75890.pdf.

6. Zhu X., Liu J. Education in and after COVID-19: Immediate responses and longterm visions. Postdigital Science and Education. 2020. Vol. 2. No. 3. Pp. 695-699. DOI: https://doi.org/10.1007/ s42438-020-00126-3.

7. Мельник Н., Ковтун О., Помиткіна Л. Українська студентська спільнота в умовах війни та після пандемії: моніторинг готовності повернення до навчання офлайн. Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. Вип. 67. Том 1. С. 364-372. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/67-1-52.

8. Мельник Н. І., Ковтун О. В., Лузік Е. В., Ладогубець Н. В. Організаційно-педагогічні умови дистанційної вищої освіти після пандемії та в умовах війни: моніторинговий зріз. Інноваційна педагогіка. 2022. Вип. 53. С. 93-103. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2022/53.2.19.

9. Мельник Н., Ковтун О., Ладогубець Н., Шевченко О. Деструктивні чинники розвитку української вищої освіти в умовах після пандемії та війни з урахуванням європейського контексту. Інноваційна педагогіка. 2023. Вип. 64. Том 2. С. 138-147. DOI: https://doi.org/10.32782/26636085/2023/64.2.27.

10. Berlant L. On the case. Critical Inquiry. 2007. Vol. 33. No. 4. Pp. 663-672. DOI: https://doi. org/10.1086/521564.

11. Altbach P G., de Wit H. Post-pandemic outlook for higher education is bleakest for the poorest. International Higher Education. 2020. Vol. 102. Pp. 3-5.

12. Sahu P Closure of universities due to Coronavirus Disease 2019 (COVID-19): Impact on education and mental health of students and academic staff. 2020. DOI: https://doi.org/10.7759/ cureus.7541.

13. Jappie N. Governance and management - higher education response to. Vol. 8. No. 1 (June 2021) 25 Kara COVID-19. 2020.

14. Wigginton N. S., Cunningham R. M., Katz R. H., Lidstrom M. E., Moler K. A., Wirtz D., Zuber M. T. Moving academic research forward during COVID-19. Science. 2020. Vol 368. Issue 6496. pp. 1190-1192. DOI: https:/doi.org/10.1126/science.abc5599.

15. Marinoni G., van't Land H. The impact of COVID-19 on global higher education. International Higher Education. 2020. No. 102. Pp. 7-9.

16. Blankenberger B., Williams A. M. COVID and the impact on higher education: The essential role of integrity and accountability. Administrative Theory & Praxis. 2020. Vol. 42. No. 3. Pp. 404-423. DOI: https://doi.org/10.1080/10841806.2020.1771907.

17. Інтерпретації російсько-українського конфлікту в західних наукових і експертно-аналітичних працях / За ред. В. Кулика. Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2020. 328 с.

18. Ogunode O., Abigeal I., LydiaA. E. Impact of COVID-19 on the higher institutions development in Nigeria. Electronic Research Journal of Social Sciences and Humanities, 2020. Vol. 2. No. 2. Pp. 126-135.

19. Crawford J., Butler-Henderson K., Rudolph J., Malkawi B., Glowatz M., Burton R., Magni P A., Lam S. COVID-19: 20 countries' higher education intraperiod digital pedagogy responses. Journal of Applied Learning & Teaching. 2020. Vol. 3. No. 1. Pp. 1-20. DOI: https://doi.org/10.37074/ jalt.2020.3.1.7.

20. Plotnikof M., Bramming P., Branicki L. et al. Catching a glimpse: Corona-life and its micropolitics in academia. Gender Work and Organization, 2020. Vol. 27. No. 5. Pp. 804-826. DOI: https://doi.org/10.1111/gwao.12481.

21. Cone L., Brogger K. Soft privatisation: mapping an emerging field of European education governance. Globalisation, Societies and Education. 2020. Vol. 18. No. 4. Pp. 374-390. DOI: https://doi.org/10.1080/14767724.2020.1732194.

22. Cone L. «They would do just fine without me»: Experiences of private tutoring in Denmark. ECNU. Review of Education. 2020. Epub ahead of print: 20 September 2020. DOI: https://doi. org/10.1177/2096531120940718.

23. Bergviken Rensfeldt A., Hillman T., Selwyn N. Teachers `liking' their work? Exploring the realities of teacher Facebook groups. British Educational Research Journal. 2018. Vol. 44. No. 2. Pp. 230-250. DOI: https://doi.org/10.1002/berj.3325.

24. Landri P., Vatrella S. Assembling digital platforms in education policy: A comparative analysis of Scuola in Chiaro and Eduscopio. ScuolaDemocratica. 2019. No. 3 (settembre-dicembre). Pp. 529-550.

25. Williamson B. Digital education governance: data visualization, predictive analytics, and `real-time' policy instruments. Journal of Education Policy. 2016. Vol. 31. No. 2. Pp. 123-141. DOI: https://doi.org/10.1080/02680939.2015.1035758.

26. Ball S. J., Youdell D. Hidden Privatisation in Public Education. London: Education International, 2008.

27. Grimaldi E., Serpieri R. Privatising education policy-making in Italy: New governance and the reculturing of a welfarist education state. Education Inquiry (EDUI). 2013. Vol. 4. No. 3. Pp. 443-472. DOI: https://doi.org/10.3402/edui.v4i3.22615.

28. Lycett M. `Datafication': making sense of (big) data in a complex world. European Journal of Information Systems. 2013. No. 22. Pp. 381-386. DOI: https://doi.org/10.1057/ejis.2013.10.

29. Perrotta C., Gulson K. N., Williamson B., Witzenberger K. Automation, APIs and the distributed labour of platform pedagogies in Google Classroom. Critical Studies in Education. 2021. Vol. 62. No. 1. Pp. 97-113. DOI: https://doi.org/10.1080/17508487.2020.1855597.

30. Sellar S., Thompson G. The becoming-statistic: Information ontologies and computerized adaptive testing in education. Cultural Studies - Critical Methodologies. 2016. Vol. 16. No. 5. Pp. 491-501. DOI: https://doi.org/10.1177/1532708616655770.

31. Dijck J. van, Poell T., Waal M. de. The Platform Society. Oxford University Press. 2018. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780190889760.001.0001.

32. Komljenovic J. Linkedin, platforming labour, and the new employability mandate for universities. Globalisation, SocietiesandEducation. 2019. Vol. 17. No. 1. Pp. 28-43. DOI: https://doi. org/10.1080/14767724.2018.1500275.

33. Серпнева 2023: діджиталізація освіти в Україні. Пресслужба Міністерства освіти і науки України. За підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. URL: https://mon.gov. ua/ua/news/serpneva-2023-didzhitalizaciya-osviti-v-ukrayini.

34. Сущенко Л. О., Андрющенко О. О., Сущенко П. Р Цифрова трансформація закладів вищої освіти в умовах діджиталізації суспільства: виклики і перспективи. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2022. No. 2(51). C. 157-162. DOI: https://doi.org/10.24144/2524-0609.2022.51.157-162.

35. Bader S., Oleksiienko A., Mereniuk K. Digitalization of future education: analysis of risks on the way and selection of mechanisms to overcome barriers (Ukrainian experience). Futurity Education. 2022. Vol. 2. No. 2. Pp. 23-35. DOI: https://doi.org/10.57125/FED/2022.10.11.26.

36. Чернов М. М., Конопляник Л. М., Пришупа Ю. Ю. Педагогічна вища освіта України 2022-2026 рр.: вектори розвитку. Академічні візії. 2023. № 15.

37. Grimaldi E., Ball S. J. Paradoxes of freedom. An archaeological analysis of educational online platform interfaces. Critical Studies in Education. 2021a. Vol. 62. No. 1. Pp. 114-129. DOI: https://doi.org/10.1080/17508487.2020.1861043.

38. Melnyk N., Stepanova T., Sytchenko A., Zaplatynska A., Korniienko I. ^allenges for scientific and pedagogical staff of universities after pandemia 2019. Revista Eduweb. 2022. Vol. 16. No. 2. Pp. 9-29. DOI: https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2022.16.02.1.

39. Williamson B., Bergviken-Rensfeldt A., Player-Koro C., Selwyn N. Education recoded: policy mobilities in the international `learning to code' agenda. Journal of Education Policy. 2018. Vol. 34. No. 5. Pp. 705-725. DOI: https://doi.org/10.1080/02680939.2018.1476735.

40. Crawford J., Butler-Henderson K., Rudolph J., Glowatz M. COVID-19: 20 countries' higher education intra-period digital pedagogy responses. Journal of Applied Teaching and Learning.

41. Vol. 3. No. 1. Pp. 1-20. DOI: https://doi.org/10.37074/jalt.2020.3.1.7.

42. European University Association. Digitally Enhanced Learning and Teaching in European Higher Education Institutions: Survey Report. Geneva: European University Association, 2021.

43. Laterza V., Tomte C. E., Pinheiro R. M. Digital transformations with «Nordic characteristics»? Latest trends in the digitalisation of teaching and learning in Nordic higher education. Nordic Journal of Digital Literacy. 2020. Vol. 15. No. 4. Pp. 225-233. DOI: https://doi.org/10.18261/ issn.1891-943x-2020-04-01.

44. Kitchin R., Lauriault T. Towards critical data studies: Charting and unpacking data assemblages and their work. 2014. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2474112.

45. Vlaanderen. KlasCement: Algemene contactgegevens. 2020. URL: www.vlaanderen.be/ organisaties/administratieve-diensten-van-de-vlaamse-overheid/beleidsdomein-onderwijs-envorming/departementonderwijs-en-vorming/afdeling-communicatie/klascement.

46. Simons M., Olssen M., Peters M. Re-Reading Education Policies: A Handbook Studying the Policy Agenda of the 21st Century. Boston, MA: Sense, 2009. DOI: https://doi. org/10.1163/9789087908317.

47. KlasCement. Hoe zoek je als ouder lesmateriaal op KlasCement? 2020a. URL: www. klascement.net/video/102628/hoe-zoek-je-als-ouder-lesmateriaal-op-klascemen.

48. GhentCDH. URL: https://www.ghentcdh.ugent.be/.

49. Ufora. URL: https://www.ugent.be/student/en/ict/ufora.

50. La UNC avanza con su proceso de transformation digital. URL: https://www.unc.edu.ar/ comunicaci%C3%B3n/la-unc-avanza-con-su-proceso-de-transformaci%C3%B3n-digital.

51. Qud es el SIED? URL: https://sied.unc.edu.ar/que-es-el-sied/.

References

1. Europe & Central Asia: Tertiary Education. Tertiary Education and COVID-19 / Nina Arnhold, Lucia Brajkovic, Denis Nikolaev, and Polina Zavalina. Retrieved from http://pubdocs.worldbank.org/ en/621991586463915490/WB-Tertiary-Ed-and-Covid-19-Crisis-for-public-use-April-9.pdf.

2. Di Gennaro, F., Pizzol, D., Marotta, C., Antunes, M., Racalbuto, V., Veronese, N., & Smith, L. (2020). Coronavirus diseases (COVID-19) current status and future perspectives: A narrative review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(8), 2690. DOI: https://doi. org/10.3390/ijerph17082690.

3. The World Bank. (2020). The COVID-19 Crisis Response: Supporting tertiary education for continuity, adaptation, and innovation. DOI: https://doi.org/10.1596/33738.

4. UNESCO (2020a). COVID-19 and higher education: Today and tomorrow; Impact analysis, policy responses and recommendations. Retrieved from http://pubdocs.worldbank.org/ en/621991586463915490/WB-Tertiary-Ed-and-Covid-19 Crisis-for-public-use-April-9.pdf.

5. UNESCO (2020b). UNESCO COVID - 19 Education Response - Education Sector Issue Notes. Retrieved from https://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/75890.pdf.

6. Zhu, X., & Liu, J. (2020). Education in and after Covid-19: Immediate responses and longterm visions. Postdigital Science and Education, 2(3), 695699. DOI: https://doi.org/10.1007/ s42438-020-00126-3.

7. Melnyk, N., Kovtun, O., & Pomytkina, L. (2023). Ukrainska studentska spilnota v umovakh viiny ta pislia pandemii: monitorynh hotovnosti povernennia do navchannia oflain [The Ukrainian student community in the conditions of war and after pandemic: monitoring of readiness of authorities offline education]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk - Current issues of the humanities, 67(1), 364-372. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/67-1-52 [in Ukrainian].

8. Melnyk, N. I., Kovtun, O. V., Luzik, E. V., & Ladogubets, N. V. (2022). Orhanizatsiinopedahohichni umovy dystantsiinoi vyshchoi osvity pislia pandemii ta v umovakh viiny: monitorynhovyi zriz [Organizational and pedagogical conditions of distance higher education after the pandemia and in the conditions of war: monitoring section]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogy, 53, 93-103. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2022/53.2T9 [in Ukrainian].

9. Melnyk, N., Kovtun, O., Ladogubets, N., & Shevchenko, O. (2023). Destruktyvni chynnyky rozvytku ukrainskoi vyshchoi osvity v umovakh pislia pandemii ta viiny z urakhuvanniam yevropeiskoho kontekstu [Destructive factors in the development of Ukrainian higher education in the post-pandemic and war conditions, taking into account the European context]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogy, 64(2), 138-147. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/ 64.2.27 [in Ukrainian].

10. Berlant, L. (2007). On the case. Critical Inquiry, 33(4), 663-672. DOI: https://doi. org/10.1086/521564.

11. Altbach, P G., & de Wit, H. (2020). Post-pandemic outlook for higher education is bleakest for the poorest. International Higher Education, 102, 3-5.

12. Sahu, P (2020). Closure of universities due to Coronavirus Disease 2019 (COVID-19): Impact on education and mental health of students and academic staff. DOI: https://doi.org/10.7759/ cureus.7541.

13. Jappie, N. (2020). Governance and management - higher education response to. Vol. 8 No. 1 (June 2021) 25 Kara COVID-19.

14. Wigginton, N. S., Cunningham, R. M., Katz, R. H., Lidstrom, M. E., Moler, K. A., Wirtz, D., & Zuber, M. T. (2020). Moving academic research forward during COVID-19. Science, 368(6496), 1190-1192. DOI: https:/doi.org/10.1126/science.abc5599.

15. Marinoni, G., & van't Land, H. (2020). The impact of COVID-19 on global higher education. International Higher Education, 102, 7-9.

16. Blankenberger, B., & Williams, A. M. (2020). COVID and the impact on higher education: The essential role of integrity and accountability. Administrative Theory & Praxis, 42(3), 404-423. DOI: https://doi.org/10.1080/10841806.2020.1771907.

17. Kulyka, V. (2020). Interpretatsii rosiisko-ukrainskoho konfliktu v zakhidnykh naukovykh i ekspertno-analitychnykh pratsiakh [Interpretations of the Russian-Ukrainian conflict in Western scientific and expert-analytical works]. Kyiv: IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy [in Ukrainian].

18. Ogunode, O., Abigeal, I., & Lydia, A. E. (2020). Impact of COVID-19 on the higher institutions development in Nigeria. Electronic Research Journal of Social Sciences and Humanities, 2(2), 126-135.

19. Crawford, J., Butler-Henderson, K., Rudolph, J., Malkawi, B., Glowatz, M., Burton, R., Magni, P. A., & Lam, S. (2020). COVID-19: 20 countries' higher education intraperiod digital pedagogy responses. Journal of Applied Learning & Teaching, 3(1), 1-20. DOI: https://doi. org/10.37074/jalt.2020.3.1.7.

20. Plotnikof M., Bramming P., Branicki L. et al. (2020). Catching a glimpse: Corona-life and its micro-politics in academia. Gender Work and Organization, 27(5), 804-826. DOI: https://doi. org/10.1111/gwao.12481.

21. Cone, L., & Brogger, K. (2020). Soft privatisation: mapping an emerging field of European education governance. Globalisation, Societies and Education, 18(4), 374-390. DOI: https://doi.org/ 10.1080/14767724.2020.1732194.

22. Cone, L. (2020). «They would do just fine without me»: Experiences of private tutoring in Denmark. ECNU. Review of Education. Epub ahead of print: 20 September 2020. DOI: https://doi. org/10.1177/2096531120940718.

23. Bergviken Rensfeldt, A., Hillman, T., & Selwyn, N. (2018). Teachers `liking' their work? Exploring the realities of teacher Facebook groups. British Educational Research Journal, 44(2), 230-250. DOI: https://doi.org/10.1002/berj.3325.

24. Landri, P., & Vatrella, S. (2019). Assembling digital platforms in education policy: A comparative analysis of Scuola in Chiaro and Eduscopio. ScuolaDemocratica, 3, 529-550.

25. Williamson, B. (2016). Digital education governance: data visualization, predictive analytics, and `real-time' policy instruments. Journal of Education Policy, 31(2), 123-141. DOI: https://doi.org /10.1080/02680939.2015.1035758.

26. Ball, S. J., Youdell, D. (2008). Hidden Privatisation in Public Education. London: Education International.

27. Grimaldi, E., & Serpieri, R. (2013). Privatising education policy-making in Italy: New governance and the reculturing of a welfarist education state. Education Inquiry (EDUI), 4(3), 443-472. DOI: https://doi.org/10.3402/edui.v4i3.22615.

28. Lycett, M. (2013). `Datafication': making sense of (big) data in a complex world. European Journal of Information Systems, 22, 381-386. DOI: https://doi.org/10.1057/ejis.2013.10.

29. Perrotta, C., Gulson, K., Williamson, B., & Witzenberger, K. (2021). Automation, APIs and the distributed labour of platform pedagogies in Google Classroom. Critical Studies in Education, 62(1), 97-113. DOI: https://doi.org/10.1080/17508487.2020.1855597.

30. Sellar, S., & Thompson, G. (2016). The becoming-statistic: Information ontologies and computerized adaptive testing in education. Cultural Studies - Critical Methodologies, 16(5), 491-501. DOI: https://doi.org/10.1177/1532708616655770.

31. Dijck J. van, Poell T., & Waal M. de (2018). The Platform Society. Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780190889760.001.0001.

32. Komljenovic, J. (2019). Linkedin, platforming labour, and the new employability mandate for universities. Globalisation, Societies and Education, 17(1), 28-43. DOI: https://doi.org/10.1080/147 67724.2018.1500275.

33. Serpneva 2023: dydzhytalizatsiia osvity v Ukraini [August 2023: digitalization of education in Ukraine]. Pressluzhba Ministerstva osvity i nauky Ukrainy za pidtrymky Dytiachoho fondu OON (IuNISEF) v Ukraini. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/serpneva-2023-didzhitalizaciyaosviti-v-ukrayini [in Ukrainian].

34. Sushchenko, L. O., Andriushchenko, O. O., & Sushchenko, P R. (2022). Tsyfrova transformatsiia zakladiv vyshchoi osvity v umovakh didzhytalizatsii suspilstva: vyklyky i perspektyvy [Digital transformation of higher education institutions in the context of digitalization of society: challenges and prospects]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Serna: «Pedahohika. Sotsialna robota» - Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: «Pedagogy. Social Work», 2(51), 157-162. DOI: https://doi.org/10.24144/2524-0609.2022.51.157-162 [in Ukrainian].

35. Bader, S., Oleksiienko, A., & Mereniuk, K. (2022). Digitalization of future education: analysis of risks on the way and selection of mechanisms to overcome barriers (Ukrainian experience). Futurity Education, 2(2). Р 21-33. DOI: https://doi.org/10.57125/FED/2022.10.11.26.

36. Chernov, M. M., Konoplianyk, L. M., & Pryshupa, Yu. I. (2023). Pedahohichna vyshcha osvita Ukrainy 2022-2026: vektory rozvytku [Pedagogical higher education of Ukraine in 2022-2026: vectors of development]. Akademichni vizii - Academic Visions, 15 [in Ukrainian].

37. Grimaldi, E., & Ball, S. J. (2021a). Paradoxes of freedom. An archaeological analysis of educational online platform interfaces. Critical Studies in Education, 62(1), 114-129. DOI: https://doi. org/10.1080/17508487.2020.1861043.

38. Melnyk, N., Stepanova, T., Sytchenko, A., Zaplatynska, A., & Korniienko, I. (2022). Challenges for scientific and pedagogical staff of universities after pandemia 2019. Revista Eduweb, 16(2), 9-29. DOI: https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2022.16.02.1.

39. Williamson, B., Bergviken-Rensfeldt, A., Player-Koro, C., & Selwyn, N. (2018). Education recoded: policy mobilities in the international `learning to code' agenda. Journal of Education Policy, 34(5), 705-725. DOI: https://doi.org/10.1080/02680939.2018.1476735.

40. Crawford, J., Butler-Henderson, K., Rudolph, J., & Glowatz, M. (2020). COVID-19: 20 countries' higher education intra-period digital pedagogy responses. Journal of Applied Teaching and Learning, 3(1), 1-20. DOI: https://doi.org/10.37074/jalt.2020.3.1.7.

41. European University Association (2021). Digitally enhanced learning and teaching in European higher education institutions: Survey report. Geneva: European University Association.

42. Laterza, V., Tomte, C. E., & Pinheiro, R. M. (2020). Digital transformations with `Nordic characteristics? Latest trends in the digitalisation of teaching and learning in Nordic higher education. Nordic Journal of Digital Literacy, 15(4), 225-233. DOI: https://doi.org/10.18261/ issn.1891-943x-2020-04-01.

43. Kitchin, R., & Lauriault, T. (2014). Towards critical data studies: Charting and unpacking data assemblages and their work. Retrieved from https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_ id=2474112.

44. Vlaanderen (2020). KlasCement: Algemene contactgegevens. Retrieved from www. vlaanderen.be/organisaties/administratieve-diensten-van-de-vlaamse-overheid/beleidsdomeinonderwijs-en-vorming/departementonderwijs-en-vorming/afdeling-communicatie/klascement.

45. Simons, M., Olssen, M., & Peters, M. (2009). Re-Reading Education Policies: A Handbook Studying the Policy Agenda of the 21st Century. Boston, MA: Sense. DOI: https://doi. org/10.1163/9789087908317.

46. KlasCement (2020a). Hoe zoek je als ouder lesmateriaal op KlasCement? Retrieved from www.klascement.net/video/102628/hoe-zoek-je-als-ouder-lesmateriaal-op-klascemen.

47. GhentCDH. Retrieved from https://www.ghentcdh.ugent.be/.

48. Ufora. Retrieved from https://www.ugent.be/student/en/ict/ufora.

49. La UNC avanza con su proceso de transformation digital. Retrieved from https://www.unc. edu.ar/comunicaci%C3%B3n/la-unc-avanza-con-su-proceso-de-transformaci%C3%B3n-digital.

50. Qud es el SIED? Retrieved from https://sied.unc.edu.ar/que-es-el-sied/.

Анотація

Мельник Н.І., Ковтун О.В., Ладогубець Н.В., Кокарєва А.М. Стратегії подальших трансформацій у системі вищої освіти України у контексті постпандемічної концепції розвитку європейського освітнього виміру

У статті проаналізовано глобальні наслідки пандемії COVID-19, зосереджуючись на впливі на загальну структуру системи вищої освіти у різних країнах. Виклики та можливості, що виникають внаслідок цих наслідків, обговорюються в контексті рекомендацій та інструкцій від міжнародних організацій, таких як ЮНЕСКО (2020b). Стаття має на меті надати всебічний аналіз трансформаційних змін у європейських та українських університетах, використовуючи як приклад кейси. Також вона ставить за мету визначення траєкторії подальших змін у системі вищої освіти в Україні, враховуючи як внутрішні, так і міжнародні практики.

Основною метою дослідження, представленого в цій статті, є проведення широкого аналізу трансформаційних змін у європейських та українських університетах. У роботі використовуються конкретні кейси для визначення траєкторії майбутніх змін у системі вищої освіти в Україні з урахуванням європейських практик і перспектив, визначених у європейському освітньому просторі. Методологія дослідження передбачала комплекс теоретичних, емпіричних та прогностичних методів. Теоретичні методи включають збір та синтез наукових публікацій, емпіричні методи охоплюють аналіз кейсів, аналіз онлайн-опитувань та представлення результатів дослідження через різноманітні заходи. Прогностичні методи використовуються для розробки конкретних заходів з оптимізації організації освітнього процесу в українських вищих навчальних закладах.

У статті також представлено аналіз цифровізації університетської освіти в європейському регіоні під час пандемії COVID-19. У дослідженні систематизовано результати емпіричних досліджень, зосереджуючись на конкретних випадках з університетів Швеції, Іспанії та Бельгії. Аналіз передбачав посилання на наукові дослідження європейських авторів та вплив кризи на впровадження цифровізації у вищій освіті, відстежуючи взаємопов'язані процеси трансформації, такі як персоналізація, захист даних та платформізація освітнього процесу.

Ключові результати дослідження вказують, що університети повинні бути гнучкими у відповідях (вищі навчальні заклади всесвітньо продемонстрували гнучкість та стійкість під час пандемії COVID-19, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології для пом'якшення руйнувань); забезпечити формування ІКТ для трансформації освіти (розповсюдження та розширення використання ІКТ у вищій освіті очікується призвести до значущих трансформацій, які вплинуть на всі галузі академічних програм); та впроваджувати перехід до змішаного навчання: використовуючи досвід впровадження форсованого дистанційного навчання, набутого під час пандемії. університет цифровізація освіта освітній

Ключові слова: системи вищої освіти, трансформаційні зміни, європейські університети, цифровізація, постпандемічний період.

Annotation

Melnyk N., Kovtun O., Ladogubets N., Kokarieva A. Strategies for further transformations in the higher education system of Ukraine in the context of the post-pandemic concept of the development of the European educational dimension

The article explores the global consequences of the COVID-19 pandemic, specifically focusing on the impact on the overall structure of higher education systems across countries. The challenges and opportunities arising from these consequences are discussed in the context of recommendations and instructions from international organizations such as UNESCO (2020b). The article aims to provide a comprehensive analysis of the transformative changes in European and Ukrainian universities, utilizing case studies as examples. It also seeks to determine the trajectory of further changes in the Ukrainian higher education system, considering both domestic and international practices.

The primary goal of the research presented in this article is to conduct a broad analysis of transformative changes in European and Ukrainian universities. The study uses specific case studies to identify the trajectory of future changes in the Ukrainian higher education system, taking into account European practices and the perspectives defined in the European educational space.

The research methodology involves a combination of theoretical, empirical, and prognostic methods. Theoretical methods include the collection and synthesis of scientific publications, while empirical methods encompass case studies, analysis of online surveys, and representation of research results through various activities. Prognostic methods are employed to develop specific activities aimed at optimizing the organization of the educational process in Ukrainian higher education institutions.

The article presents an analysis of the digitalization of university education in the European region during the COVID-19 pandemic. The study systematically organizes empirical research results, focusing on specific cases from Swedish, Spanish, and Belgum universities. The analysis includes references to European authors' research and the impact of the crisis on the implementation of digitalization in higher education, tracing interconnected transformation processes such as personalization, data protection, and the platformization of the educational process

The key results of the investigation are, that universities should be flexible in Responses (higher education institutions globally demonstrated flexibility and resilience during the COVID-19 pandemic, utilizing Information and Communication Technology (ICT) to mitigate disruptions); provide ICT Reshaping Education: (the widespread adoption and expansion of ICT in higher education are expected to bring about significant transformations, influencing the entire landscape of academic programs); and implement blended Learning Transition: Leveraging the experience of large-scale emergency remote learning.

Key words: higher education systems, transformative changes, European universities, digitalization, organizational features, Europeanization, post-pandemic era.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.