Дослідження сімейних цінностей сучасної студентської молоді: тенденції та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження сімейних цінностей сучасної студентської молоді: тенденції та перспективи

Клименко Леся Валентинівна аспірантка кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, м. Ніжин

Анотація

У статті представлено теоретичний аналіз ціннісних орієнтацій сучасної молоді, виокремлено пріоритетні погляди на питання важливості створення власної родини для здобувачів вищої освіти. Визначено мету статті, яка полягає у висвітленні результатів аналізу ставлення сучасної студентської молоді до питань створення сім'ї, сприйняття родини як цінності. Ґрунтовний аналіз літературних джерел, соціологічних досліджень, а також проведення власного комплексного дослідження, дозволяє виокремити найпоширеніші тенденції та особливості формування сімейних цінностей у студентському середовищі. Результати дослідження «Родина в уявленнях сучасного студентства» дало підстави провести порівняння з окремими даними дослідження, проведеного Державним вищим навчальним закладом «Університет банківської справи» у 2019 році. Стан інституту сім'ї останні десятиліття характеризується як кризовий, проте на сьогодні утвердженою тенденцією є поширення стилю життя як жінок, так і чоловіків, не пов'язаного із продовженням роду. Дана тенденція пояснюється впливом військових дій, які щодня провокують зростання масштабів втрат і через які сучасна молодь з обережністю та острахом ставиться до питань планування власної родини з дітьми. студентська молодь сім'я освіта

Важливим у контексті нашого дослідження є вивчення наявних педагогічних умов ЗВО, як таких, які б дозволили забезпечити здобувачам вищої освіти, незалежно від напряму їх підготовки, оволодіння необхідними знаннями та навичками для виконання батьківських функцій у майбутньому.

У висновку наголошено: розуміння динаміки та сучасних тенденцій у ставленні студентської спільноти до питань сім'ї може виступати у якості індикатора актуальних соціальних проблем сьогодення, дозволяючи реагувати на них вчасно через вдосконалення методів навчання, розробку нових освітніх програм, а в глобальному плані - через модернізацію державної сімейної політики.

Ключові слова: молодь, студентська молодь, сім'я, цінності, сімейні цінності, педагогічні умови, тенденції, батьківство.

Klymenko Lesia Valentynivna Graduate student at the Department of Social pedagogy and Social work Nizhyn Gogol State University, Nizhyn

EXPLORING FAMILY VALUES AMONG CONTEMPORARY STUDENT YOUTH: TRENDS AND PERSPECTIVES

Постановка проблеми

Сучасний стан розвитку суспільства характеризується поширенням тенденцій, що відображають деформацію соціальних і моральних цінностей молоді щодо шлюбу та створення сім'ї.

Загальна криза сім'ї виявляється в кількісних (зменшення показників народжуваності дітей, значна кількість розлучень, проблемних сімей) та якісних показниках (трансформація суспільних та сімейних цінностей, ослаблення виховної функції сім'ї, відхід від традиційних уявлень про шлюб, психологічні проблеми членів сім'ї, на появу яких значною мірою вплинула повномасштабна російсько-українська війна). Результати репрезентативного соціологічного дослідження становища молоді в Україні, проведеного у 2019 році, демонструють, що основними пріоритетами в житті більшості молодих людей є здоров'я (49,8 % від загальної кількості опитаних респондентів), матеріальний добробут (35,2%). Чільне місце у переліку найважливіших цінностей у житті сучасної молоді посідають також: відчуття захищеності та впевненість у майбутньому (27,6%), особистий розвиток (24,1%) та можливість приносити користь суспільству (20,0%), щаслива власна родина (18,9%) та народження дітей (16,3%) [1, с.11]. Проте, опираючись на дані дослідження, можемо сказати, шо кожен восьмий представник молоді (12,5%) узагалі не планує продовження роду. Враховуючи результати попередніх досліджень, а також контекст війни в Україні, який значно вплинув на ставлення молодих людей до питань створення сім'ї та народження дітей, маємо на меті висвітлити у статті результати дослідження, проведеного серед студентів Ніжинського державного університету імені Миколи Г оголя та представити тенденції та перспективи подальших наукових розвідок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми цінностей, системи цінностей людини розкривають у своїх філософських вченнях Аристотель, І. Бентам, Г. Гегель, Н. Гартман, І. Кант, Ф. Ніцше, Платон, Сократ та ін. Сім'я та її цінність із точки зору проблем сучасної демографічної ситуації розглядається такими дослідниками, як Є. М. Лібанова, С. Ю. Аксьонова,В.Г. Бялковська, О. А. Васильєв, О. О. Коломієць, О. І. Крикун, Б. О. Крімер та ін. Питання відношення сучасної молоді до сім'ї як до головної цінності широко досліджувалися вітчизняними та зарубіжними вченими, серед яких -Й. Буковинський, О. І. Вишняк, С. В. Ничипоренко, В. Л. Оссовський,П. Чорноволенко.

Метою статті є висвітлення результатів аналізу ставлення сучасної студентської молоді до питань створення сім'ї, сприйняття родини як цінності.

Виклад основного матеріалу

Характерна риса цільності будь-якої системи - здатність до самозбереження в процесі постійного руху, змін та розвитку. Все це в повній мірі можна віднести до батьківства як до комплексного утворення, що являє собою систему. Часто батьківство визначається, як базова життєва місія, важливий стан та значна соціально- психологічна функція кожної людини. Можна стверджувати, що майбутнє суспільства завтра напряму залежить від стану батьківства сьогодні, адже забезпечення сприятливих умов розвитку дитини раннього віку сприяє формуванню гармонійної, всебічно розвиненої особистості у майбутньому.

Сучасну ситуацію в Україні можна описати як таку, що характеризується соціально-економічною та політичною нестабільністю, значним спадом виробництва, зниженням рівня життя більшості населення, посиленням розшарування населення за рівнем доходів, девіацією моральних норм і цінностей у суспільстві та, як результат, втратою молоддю орієнтирів на створення сім'ї, народження дитини та на усвідомлене батьківство.

Існує безліч підходів до визначення поняття «сім'я». Так, зокрема, К.А. Казарян виокремлює два підходи до трактування поняття «сім'я»: юридичний - як сукупність осіб, які проживають разом, об'єднані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки на засадах кровного споріднення чи інших підставах, передбачених законодавством; соціологічний підхід, який поняття «сім'я» тлумачить як «первинний та провідний осередок суспільства» [3, с.223].

Авторський колектив «Енциклопедії батьківства» зазначає, що сім'я - це форма спільності людей, що склалася із поєднаного шлюбом подружжя, їх дітей (власних чи усиновлених), а також, у деяких випадках, із інших осіб, поєднаних родинними зв'язками [4].

Слід зазначити, що на сьогодні немає єдиного підходу до класифікації цінностей. Наприклад, сучасні автори застосовують у своїх дослідженнях поділ цінностей за походженням (вроджені, набуті), за приналежністю (індивідуальні, групові, колективні, суспільні, національні, загальнолюдські), за об'єктом засвоєння (матеріальні, духовні), за змістом (економічні, релігійні, пізнавальні, естетичні, моральні, сімейно-родинні, соціальні тощо); за метою засвоєння (альтруїстичні, егоїстичні); за роллю в діяльності людини (термінальні, інструментальні); за способом вияву (ситуативні, стійкі); за значенням для людини, суспільства (повсякденні, другорядні, вищі); за рівнем узагальнення (абстрактні, конкретні) [5].

Змістовне визначення ціннісних орієнтацій запропонував М. Головатий, під якими він розуміє певну сукупність ієрархічно пов'язаних між собою цінностей, котра визначає у людини спрямованість її життєдіяльності [2].

У контексті нашого дослідження важливим є розуміння поняття «цінностей сімейного життя». В. Кравець розглядає ціннісні орієнтації особистості як регулятор поведінки в сім'ї і показник готовності до майбутнього сімейного життя [6, с. 45].

Цікавою є позиція Є. Скріннік, яка сімейні цінності розглядає як важливий компонент духовно-моральних цінностей, який зосереджує у собі сукупність ідеалів і норм, що є складовими культури взаємовідносин між людьми [8, с. 57].

На нашу думку, сімейними цінностями можна вважати переконання, ідеали та принципи, які виступають основою для взаємодії та спільного життя членів родини. Сімейні цінності формують характер та культурні аспекти сімейного життя, ґрунтуючись при цьому на підтримці, довірливих стосунках, турботі, взаєморозумінні, визначенні спільних цілей, розумінні спільної відповідальності партнерів за родинне благополуччя тощо.

Аналізуючи соціологічне дослідження становища молоді в Україні, проведене у 2019 році Державним вищим навчальним закладом «Університет банківської справи», можна виокремити наступні тенденції у життєвих пріоритетах та ціннісних переконаннях молоді. По-перше, для більшості респондентів найважливішими є питання здоров'я (49,8%), матеріального добробуту (35,2%), відчуття захищеності та впевненості у майбутньому (27,6%), особистий розвиток (24,1%), а також можливість приносити користь суспільству (20%) (сума відповідей переважає 100 відсотків, оскільки опитані представники молодіжної спільноти могли обрати кілька варіантів відповіді).

По-друге, серед найпоширеніших суспільних проблем, якими переймаються опитані, найбільше молодь турбують воєнні дії на Сході України (61,1 %); корупція і некомпетентність влади (52,6 %); загальне падіння рівня життя населення (44,4 %); висока нерівність у суспільстві (41,3 %) і стан економіки у країні (40,6 %).

По-третє, що стосується сімейних цінностей, більшість молодих людей (68,3%) дітей не мають, але планують у майбутньому. Проте 12,5% узагалі не планують продовжувати рід, що свідчить про усталений зв'язок між матеріальним становищем та планами мати дітей: що вищий матеріальний стан респондентів, то більше вони виявляють наміри мати дитину, і, відповідно, що нижчий - то більше говорять про відсутність такого бажання.

По-четверте, основними сімейними питаннями, з яких існує необхідність поглиблення знань молоді, респондентами зазначено: ведення сімейного бюджету (21,4 %), подолання сімейних конфліктів (18,2 %), партнерські стосунки в сім'ї (13,1 %) і готовність до подружнього життя (13,0 %). Для 45,9 % немає потреби в отриманні додаткових знань із сімейних питань.

Спираючись на дані дослідження та враховуючи факт його проведення до повномасштабного вторгнення, нами було проведено опитування студентської молоді «Родина в уявленнях сучасного студентства». Дослідження було проведено за ініціативи та сприяння Центру соціально-педагогічних досліджень, що функціонує при кафедрі соціальної педагогіки і соціальної роботи Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Метою даного дослідження є визначення уявлень студентської молоді про родину та її ролі в їх життєдіяльності.

Серед завдань, окреслених робочою групою, варто виділити наступні:

- виявлення проблем, труднощів у взаємодії сучасних студентів з їх родинами, а також цінності родини для студентів та їх орієнтації на створення власної сім'ї;

- проведення порівняльного аналізу сприйняття родини студентами ЗВО різних міст України;

- розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення навчальної, наукової, соціокультурної діяльності університетів, спрямованої на підготовку молоді до відповідального виконання батьківських функцій.

Опитування проводилося в онлайн-форматі та складалося з кількох взаємопов'язаних блоків питань: з'ясування особистої інформації про респондентів (вік, стать, місце навчання та проживання, профіль професійної підготовки), впливу російсько-української війни на мікроклімат у родині здобувачів, з'ясування ціннісних орієнтацій молоді.

Цільова група дослідження: студентська молодь віком від 18 до 35 років (громадяни України). Гендерний склад опитаних:84, 3% - жінки, 15,7% - чоловіки. 92,5% учасників анкетування є здобувачами ОС «Бакалавр», лише 7,5% - студенти другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Географія дослідження: м. Харків, м. Суми, м. Київ, м. Житомир, м. Ніжин.

Результати проведеного дослідження свідчать, що у 29% респондентів життя протікає у звичному режимі і відчутних змін не відбулося, проте 26,2% опитаних, відповідаючи на питання «Як змінилося ваше життя за останній рік?», обрало варіант «скоріше погіршилося»; у 6,3% здобувачів життя «значно погіршилося». Такі показники ми пов'язуємо з активними воєнними діями, що виступають глобальним чинником, який, беззаперечно, вплинув на всі сфери життя.

Порівнюючи пріоритети молоді, окреслені у дослідженнях 2019 та 2023 років, слід відмітити, що результати останнього свідчать про зростання важливості підтримки та турботи про своїх батьків, рідних; загострення потреби у підтримці від рідних та близьких людей; налаштованості студентів на створення власної родини. Високим залишається рівень орієнтації молоді на турботу про себе (здоров'я, освіта, кар'єра, житло).

Відповіді на питання «Як змінилося під час війни в Україні ваше ставлення до планування майбутньої сім'ї'?» демонструють, що у 18,6% респондентів з'явилося бажання мати сім'ю з дітьми, при тому, що у 12,6% це бажання зникло взагалі, а 68,8% опитаних не змінили своїх поглядів. Серед причин, якими пояснюється небажання створювати сім'ю з дітьми, найпоширенішими є: страх наразити на небезпеку дитину, невпевненість у майбутньому, відсутність достатніх фінансових ресурсів для забезпечення потреб дитини. Ці показники підтверджуються позицією Р. Луцького, котрий вважає, що «на сучасному етапі інститут сім'ї, скоріше, перебуває на стадії трансформації, а не в стані занепаду. Вона проходить тривалий шлях розвитку та адаптації до всіляких умов існування, серед яких особливе місце займає і війна, та відрізняється своєю гнучкістю та стійкістю. Одні функції сім'ї (наприклад, репродуктивна) під впливом об'єктивних факторів втрачають свою пріоритетність, інші - залишаються незмінними, треті - тільки з'являються» [7, с. 36].

Важливим аспектом нашого дослідження було з'ясування ролі закладів вищої освіти у створенні відповідних педагогічних умов при підготовці до майбутнього подружнього життя та усвідомленого батьківства. Зокрема, 50,7% відповідей респондентів свідчать про те, що соціально-психологічною службою університету проводяться консультативні бесіди з питань родини; 45,2% відповіли, що в межах викладання окремих навчальних дисциплін обговорюються, пов'язані з різними аспектами функціонування родини; 27, 6% студентів вивчає вибіркову освітню компоненту, а 8,6% - мають нормативну дисципліну про родинне життя. Значна частка представників студентської молоді (35,7%) зауважила, що дисципліни, вивчення яких спрямоване на підвищення обізнаності про родинне життя та його проблеми, варто вивчати за бажанням (як вибіркові ОК); проте більшість опитаних (38%) підтримують ідею проведення консультацій з питань шлюбу та сім'ї фахівцями соціально-психологічної служби університету. Для 12% немає потреби в отриманні додаткових знань із сімейних питань.

Досліджуючи вплив війни на сприйняття родини як цінності, слід зауважити, що 18,6% студентів-респондентів пережили втрати (мають постраждалих) внаслідок воєнних дій членів родини; 10,9% обрали варіант «важко відповісти»; 70,6% не мають загиблих (постраждалих) членів родини, проте спільною рисою для всіх опитаних здобувачів є емоційне переживання травмуючих подій сьогодення. Сучасні події випробовують інститут української родини на міцність. Багато сімей роз'єднуються через міграцію жінок і дітей у безпечні місця, за межі нашої держави (19% респондентів); частина родини залишається, через певні обставини, на території, яка щоденно зазнає обстрілів, руйнувань об'єктів інфраструктури (особливо у контексті нашого дослідження це стосується здобувачів м. Харкова та м. Суми). Відповіді на запитання «Чи хотіли б Ви жити з сім'єю в Україні?» показали, що близько 80% представників опитаної студентської молоді прагнуть возз'єднання зі своєю родиною саме на теренах України; 14,9% обрали варіант «важко сказати»; 5,4% - взагалі не розглядають варіанту повернення на Батьківщину, аргументуючи це побоюванням за власну безпеку.

Отже, проведене нами комплексне дослідження, дає можливість виокремити загальні тенденції у ставленні студентської молоді до питань сім'ї.

По-перше, незмінним залишається акцент на важливості індивідуальних цінностей, таких як - здоров'я, побудова кар'єри, здобуття освіти тощо. Проте війна в Україні привнесла і деякі корективи у сприйняття молодими людьми важливості родини: сім'я стала сприйматися як важливий фактор підтримки та взаємодопомоги в умовах невизначеності.

По-друге, значна частка опитаних здобувачів ЗВО зацікавлені у розвитку педагогічних умов університету для їх підготовки до відповідального виконання батьківських функцій у майбутньому. Найприйнятнішим варіантом для студентів є введення вибіркових освітніх компонентів, які б були зорієнтовані на формування у студентів системи знань про відповідальне батьківство як інструмент попередження поширення явища чайлдфрі у молодіжному середовищі.

По-третє, відчуття безпеки та комфорту є ключовими при плануванні родини. На жаль, воєнна ситуація створила безліч загроз, які значно призупиняють прагнення студентів створювати власні сім'ї, народжувати дітей.

Висновки

Таким чином, аналізуючи ставлення сучасної студентської спільноти до питань родини, її важливості та цінності, зауважимо, що в українському суспільстві традиційні сімейні цінності вже ще займають чільне місце. Воєнні дії в Україні актуалізували сімейні цінності: почуття сильного родинного зв'язку та взаємопідтримки, єдності, часу, проведеного у родинному колі. Виокремлені тенденції дають підстави стверджувати, що інститут сім'ї на сучасному етапі переживає непрості часи, що відображається у зміні світоглядних установок щодо сімейного життя, послабленні установки на взяття шлюбу і, як результат, поширенні консенсуальних шлюбів або відкладення одруження «до кращих, спокійніших часів».

Динаміка змін у сімейних цінностях, виявлена в ході дослідження, свідчить про важливість формування практичних навичок через включення у програми підготовки студентів вибіркових навчальних курсів, окремих тем, модулів з сімейних питань та батьківства із обов'язковим врахуванням сучасних реалій.

З огляду на вищевказане, вбачаємо перспективи подальших наукових пошуків з тематики вивчення актуальних проблем формування сімейних цінностей у молодого покоління.

Література:

1. Боярко І., Злуніцина Т., Морозова Н., Нагайчук Н. Аналітичний звіт з проведення репрезентативного соціологічного дослідження становлення молоді в Україні (2019 рік). Київ: Міністерство молоді та спорту, 2019. 92 с.

2. Головатий М. Ф. Соціологія молоді: курс лекцій. 2-ге вид. перероб. і доповн. К. МАУП, 2006. 304 с.

3. Казарян К.А. Визначення поняття «сім'ї» як правової категорії. Вісник Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Право». 2014. № 17. С. 223-226.

4. Коваленко Є.І. Енциклопедія батьківства: посібник з сімейного виховання / за заг.ред. Є. І. Коваленко, С. В. Кириленко. К.: КНТ, 2008. 592 с.

5. Костюшко Г. О. Традиційні сімейні цінності молоді в контексті їх сучасної трансформації / Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 11 : Соціальна робота. Соціальна педагогіка. 2018. Вип. 24(1). С. 71-78.

6. Кравець В. П. Теорія і практика підготовки учнівської молоді до сімейного життя: дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.01. Тернопіль, 1997. 386 с.

7. Луцький Р.П. Сімейні цінності як фундаментальна основа становлення та розвитку сучасної української держави. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія : Право. 2019. № 8. С. 30-37.

8. Скріннік Є.О. Підходи до класифікації сімейних духовно-моральних цінностей учнів. Імідж сучасного педагога. 2014. № 10. С. 57-59.

References:

2. Holovatyi M.F. (2006). Sotsiolohiia molodi: kurs lektsii [Sociology of youth: a course of lectures] K. Mizhrehional'na akademiia upravlinnia personalom - K. Interregional Academy of Personnel Management (MAUP), 304 [in Ukrainian].

3. Kazarian K.A. (2014) Vyznachennia poniattia «simi» yak pravovoi katehorii. [Definition of the concept of «family» as a legal category] Visnyk Kharkivskoho Natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia «Pravo» - Bulletin of the V.N. Karazin Kharkiv National University. Series: Law, 17, 223-226 [in Ukrainian]

4. Kovalenko Ye.I. (2008) Entsyklopediia batkivstva: posibnyk z simeinoho vykhovannia [Encyclopedia of parenting: a guide to family upbringing] / za zah.red. Ye. I. Kovalenko,

S.V. Kyrylenko. K.: KNT, 592.

5. Kostiushko H. O. (2018) Tradytsiini simeini tsinnosti molodi v konteksti yikh suchasnoi transformatsii [Traditional family values of youth in the context of their modern transformation] / Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 11 : Sotsialna robota. Sotsialna pedahohika. - Scientific Journal of M.P. Drahomanov National Pedagogical University. Series 11: Social Work. Social Pedagogy. 24(1). 71-78.

6. Kravets, V. P. (1997). Teoriia i praktyka pidhotovky uchnivskoi molodi do simeinoho zhyttia [Theory and practice of preparing students for family life]. Ternopil, 386 [in Ukrainian].

7. Lutskyi, R.P. (2019). Simeini tsinnosti yak fundamentalna osnova stanovlennia ta rozvytku suchasnoi ukrainskoi derzhavy [Family values as a fundamental basis for the establishment and development of the modern Ukrainian state]. Naukovo-informatsiinyi visnyk Ivano-Frankivskoho universytetu prava imeni Korolia Danyla Halytskoho. Seriia : Pravo - Scientific and information bulletin of the Ivano-Frankivsk University of Law named after King Danylo Halytskyi. Series: Law, 8, 30-37 [in Ukrainian].

8. Skrinnik, Ye. O. (2014). Pidkhody do klasyfikatsii simeinykh dukhovnomoralnykh tsinnostei uchniv [The approaches to classification of family, spiritual and moral values of students]. Imidzh suchasnoho pedahoha - Image of the modern pedagogue, 10, 57-59 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru