Потенціал підручника "Досліджуємо історію і суспільство" у формуванні екологічної компетентності учнів 6 класу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Потенціал підручника "Досліджуємо історію і суспільство" у формуванні екологічної компетентності учнів 6 класу

Галина Сєрова,

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна

У статті розглянуто особливості формування екологічної компетентності учнів закладів загальної середньої освіти в навчанні історії та громадянської освіти на уроках інтегрованого курсу «Досліджуємо історію і суспільство». Схарактеризовано складники екологічної компетентності як ключової, що формується засобами різних предметів і курсів громадянської та історичної освітньої галузі. Їх автор визначає як сукупність набутих знань, особистого досвіду та емоційно-ціннісних орієнтацій учнів, що ґрунтуються на розумінні взаємозв'язків між природним та людським середовищем, його змінами в умовах суспільного розвитку, впливу діяльності людини на довкілля в часі і просторі, освоєння і перетворення людиною природи в минулому і теперішньому (ког- нітивний компонент); здатності учня оцінювати власні дії у природі і вирішувати життєві ситуації з орієнтацією на принципи сталого розвитку суспільства; спроможності відповідально діяти, брати участь у громадському та суспільному житті з розв'язання екологічних проблем (діяльнісний компонент); використовувати досвід історії для самопізнання та досягнення цілей сталого розвитку суспільства, здатності оцінювати вплив поведінки окремої людини на її найближче оточення, місцеву громаду, Україну та світ, зокрема в сфері довкілля (мотиваційно-ціннісний компонент). екологічна компетентність історія суспільство

Окреслено дидактико-методичні характеристики модельної навчальної програми інтегрованого курсу «Досліджуємо історію і суспільство» (5-6 класи) щодо можливостей опанування учнями міжпредметними знаннями, вміннями та ставленнями як складниками екологічної компетентності. Розкрито методичний потенціал підручника інтегрованого курсу «Досліджуємо історію і суспільство» у формуванні екологічної компетентності учнів 6 класу в контексті Концепції Нової української школи і вимог Державного стандарту базової середньої освіти. Визначено, що засвоєння шестикласниками основних понять та ідей навчального змісту забезпечується через систему компетентнісно орієнтованих пізнавальних завдань дослідницького й пошукового характеру різного ступеню складності.

Виконання таких завдань у підручнику передбачене шляхом застосування технологій активного навчання. Зміст завдань дає змогу використовувати їх диференційовано, організувати самостійну роботу учнів, досягати очікуваних результатів навчання.

Ключові слова: екологічна компетентність; формування; шкільна громадянська та історична освіта; підручник; міжпредметні завдання.

Halyna Sierova. Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Researcher of Social Science Education Department, Institute of Pedagogy of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

POTENTIAL OF THE TEXTBOOK «EXPLORING HISTORY AND SOCIETY» IN THE FORMATION OF ENVIRONMENTAL COMPETENCE OF GRADE 6 STUDENTS

The article examines the peculiarities of the formation of environmental competence of secondary school students in the teaching of history and civic education in the lessons of the integrated course “Exploring History and Society”. The components of environmental competence as a key one are characterized, which are formed by means of various subjects and courses in the civic and historical educational field. The author defines them as a set of acquired knowledge, personal experience and emotional and value orientations of students, which are based on understanding the relationships between the natural and human environment, its changes in the conditions of social development, the impact of human activity on the environment in time and space, development and transformation of nature in the past and present by a person (cognitive component); the student's ability to evaluate his/her own actions in nature and solve life situations with orientation to the principles of sustainable development of society; the ability to act responsibly, to participate in public and social life concerning the solving of environmental problems (activity component); to use the experience of history for self-knowledge and the achievement of the goals of sustainable development of society, the ability to assess the impact of an individual's behavior on his/her immediate environment, the local community, Ukraine and the world, in particular the environment (motivational and value component).

The didactic-methodological characteristics of the model curriculum of the integrated course “Exploring History and Society” (grades 5-6) are outlined in terms of opportunities for students to master interdisciplinary knowledge, skills and attitudes as components of environmental competence. The methodological potential of the textbook of the integrated course “Exploring History and Society “ in the formation of environmental competence of 6th grade students in the context of the Concept of the New Ukrainian School and the requirements of the State Standard of Basic Secondary Education is revealed. It was determined that sixth-graders' assimilation of the main concepts and ideas of the educational content is ensured through a system of competence-oriented cognitive tasks of a research and search nature of varying degrees of complexity. The implementation of such tasks in the textbook is provided by the use of active learning technologies. The content of the tasks makes it possible to use them in a differentiated way, to organize the independent work of students, and to achieve the expected learning outcomes.

Keywords: environmental competence; formation; school civic and historical education; textbook; interdisciplinary tasks.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

Визначальними напрямами впровадження Нової української школи на базовому рівні освіти є формування ключових компетентностей та наскрізних умінь учнів як результату навчання, міжгалузева й міжпредметна інтеграція змісту освіти, реалізація технологій активного навчання в освітньому процесі та, створення на цих засадах інноваційних підручників.

У Державному стандарті базової середньої освіти (далі - ДСБСО) схарактеризовано одинадцять ключових компетентностей, які мають набувати учні в навчанні усіх предметів і курсів та навчальних циклів (Державний стандарт, 2020). У методичній науці усталеним є підхід, за яким ключову компетентність розуміють як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності, ефективно розв'язуючи відповідні проблеми. Кожна з таких компетентностей передбачає оволодіння учнем комплексною процедурою, де для кожного виділеного напряму її' набуття існує відповідна сукупність освітніх компонентів, що мають особистісно-діяльнісний характер (Пометун, 2018, с. 9).

ДСБСО визначає компетентнісний потенціал кожної з дев'яти освітніх галузей у формуванні / розвитку ключових компетентностей, в тому числі громадянської та історичної освітньої галузі (Державний стандарт, 2020, Додаток 17). Компетентнісний потенціал означеної галузі конкретизований у вимогах до обов'язкових результатів навчання учнів (Державний стандарт, 2020, Додаток 18), які, своєю чергою, реалізовані в модельних навчальних програмах та підручниках, створених на їх основі, що поетапно впроваджуються з 2022-2023 навчального року в освітній процес закладів загальної середньої освіти.

Компетентнісний підхід до навчання потребує не лише оновлення змісту освіти, а й визначення інструментів, методів і засобів його впровадження. Одним із таких засобів є підручник, який моделює освітній процес та проектує його реалізацію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми, що розглядається у статті та означення аспектів загальної проблеми, яким присвячується стаття

Формування екологічної компетентності учнів є предметом дослідження низки вітчизняних вчених. Зокрема, набуттю учнями екологічної компетентності в навчанні природничих предметів присвячені наукові розвідки Н. Бордюг, М. Москаленка, Л. Міронець, Н. Пустовіт, С. Толочко та ін.; формування екологічної компетентності учнів початкової школи висвітлено в працях І. Андрусенко, Т. Байбари, Н. Бібік, О. Савченко та ін.

Компетентнісний підхід до навчання історії розкривається в працях В. Власова, Н. Гупана, П. Мороза, О. Пометун тощо. Окремі питання формування ключових ком- петентностей знаходимо в працях Ю. Малієнко, Т. Ремех, Т. Смагіної тощо. Певні аспекти формування екологічної компетентності на уроках історії та громадянської освіти розглядаються у наших попередніх розвідках. Проте, аналіз науково-методичного доробку свідчить про недостатнє висвітлення цього питання в контексті історичної та громадянської освіти, зокрема, можливостей підручника у формуванні екологічної компетентності учнів у навчанні історії та громадянської освіти.

Мета статті - розкрити потенціал підручника інтегрованого курсу «Досліджуємо історію і суспільство» у формуванні екологічної компетентності учнів 6 класу в контексті Концепції Нової української школи і вимог Державного стандарту базової середньої освіти.

Завдання статті:

¦ схарактеризувати складники екологічної компетентності як ключової, що формується засобами історії та громадянської освіти;

¦ проаналізувати дидактико-методичні аспекти модельної навчальної програми інтегрованого курсу «Досліджуємо історію і суспільство» (5-6 класи) щодо опанування міжпредметними знаннями, уміннями і ставленнями як складниками екологічної компетентності учнів;

¦ розкрити можливості підручника інтегрованого курсу «Досліджуємо історію і суспільство» для 6 класу у реалізації вимог громадянської та історичної освітньої галузі ДСБСО й визначених на їх основі очікуваних результатів навчання модельної навчальної програми щодо формування екологічної компетентності учнів 6 класу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Однією із ключових компетентностей учнів на рівні базової середньої освіти є екологічна компетентність, що «передбачає усвідомлення екологічних основ природокористування, необхідності охорони природи, дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв'язку господарської діяльності і важливості збереження природи для забезпечення сталого розвитку суспільства» (Державний стандарт, 2020). Ця ключова компетентність учнів ототожнюється з усвідомленням екологічних основ природокористування, необхідності охорони природи, дотриманням правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів, розумінням контексту і взаємозв'язку господарської діяльності і важливості збереження природи для забезпечення сталого розвитку суспільства. Її набуття передбачає розуміння учнями того, що відносини в системі людина-природа є надважливим аспектом загальної безпеки і виживання людства, усвідомлення особистої залученості і відповідальності за збереження природи, можливості вести здоровий та продуктивний спосіб життя в гармонії з природою та турботою про соціальні цінності й культурне розмаїття. Особливої актуальності це набуває в часи російсько-української війни та повоєнного розвитку України.

Формування екологічної компетентності як ключової є важливим складником змісту навчання історії та громадянської освіти, що відображено у вимогах до обов'язкових результатів навчання учнів (Державний стандарт, 2020, Додаток 18), де передбачено опанування учнями основ екологічних знань, знань про сталий розвиток та зміни клімату, розвиток в учнів природоцільних і ощадливих моделей поведінки й мотивації до такої поведінки щодень. У навчанні учнів предметів і курсів громадянської та історичної освітньої галузі важливо, щоб на основі здобутих історичних і громадянознав- чих знань, предметних і міжпредметних умінь та пізнавального досвіду вони набули здатності характеризувати взаємодію людини і природи, оцінювати наслідки людської діяльності та її вплив на довкілля від минулого і до сьогодення, а також вирізняти основні проблеми в цій царині та шукати шляхи й способи їх розв'язання.

Конкретні результати навчання учнів 6 класу в контексті екологічної компетентності полягають у спроможності «виявляти чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів)», та, базуючись на цьому, пояснювати з допомогою вчителя «виклики, які стоять перед людиною, суспільством у різних природних середовищах» і «наводити приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи», обговорювати те, «як громадяни та уряди можуть сприяти сталому розвитку», а головне, діяти для збереження довкілля (Державний стандарт, 2020, Додаток 18).

Нам імпонує думка, що формування екологічної компетентності здобувачів освіти можна розглядати як цілеспрямований процес вироблення особистого досвіду й почуття особистої причетності, відповідальності і екологічних цінностей (Толочко та ін., 2022, с. 46). Набуття екологічної компетентності учнями відбувається шляхом формування її компонентів, визначених нами у таблиці 1. При цьому компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі, своєю чергою, дає змогу їх розвивати.

Таблиця 1.

Структура екологічної компетентності здобувачів освіти

Наповнення кожного з означених компонентів освітнім змістом у межах певної освітньої галузі вимагає визначення конкретної системи знань, умінь, навичок і ставлень, що забезпечує формування екологічної компетентності учнів, зокрема в навчанні історії та громадянської освіти учнів різного віку (таблиця 2).

Складники системи формування екологічної компетентності учнів у громадянській та історичній освітній галузі

Таблиця 2.

Як бачимо, реалізація означених складників у навчанні учнів предметів і курсів громадянської та історичної освітньої галузі потребує опрацювання ними відповідного навчального матеріалу на міжпредметній основі та формування / розвитку їхніх міжпредметних умінь.

З 2022-2023 навчального року освітній процес у закладах загальної середньої освіти будується на основі модельних навчальних програм для адаптаційного циклу, укладених у відповідності до Типової освітньої програми та ДСБСО.

Серед модельних навчальних програм громадянської та історичної освітньої галузі є розроблена співробітниками відділу суспільствознавчої освіти модельна навчальна програма інтегрованого курсу «Досліджуємо історію і суспільство» для 5-6 класів (Модельна навчальна програма, 2022). Характерною рисою цієї програми є те, що розвиток суспільства розглядається як неперервний процес - у минулому історії України та країн світу й у сучасності.

Змістовий компонент представлений в програмі тематичними блоками інформації, що розкривають міжпредметні категорії і поняття стосовно взаємозалежності розвитку суспільства, господарства, культури, діяльності людини та стану навколишнього природного середовища. Зауважимо, що при цьому «екологічні знання мають формуватися в таких обсягах і за відповідною тематикою, які визначають залежно від вікових особливостей учнів з поступовим ускладненням і поглибленням екологічного навчального матеріалу» (Розсоха та ін., 2019, с. 83). Такий підхід, на нашу думку, реалізований в означеній модельній навчальній програмі, про що свідчить перелік основних понять як одиниць екологічних знань у 5-му та 6-му класах.

Орієнтирами навчання учнів інтегрованого курсу «Досліджуємо історію і суспільство» виступають очікувані результати, визначені у модельній навчальній програмі, що корелюються з орієнтирами для оцінювання адаптаційного циклу громадянської та історичної освітньої галузі ДСБСО (таблиця 3).

У наших попередніх розвідках ми зазначали, що розроблений відповідно до модельної начальної програми інтегрованого курсу підручник «Досліджуємо історію і суспільство» для 6-го класу закладів загальної середньої освіти (Пометун, Ремех, 2023) вміщує відповідні поняття та дає змогу учням випрацьовувати при виконанні пізнавальних міжпредметних завдань історичні та громадянознавчі знання й уявлення, що сприяють розумінню ними контексту сталого розвитку суспільства, а також відповідні ціннісні орієнтації і готовність діяти у цьому напрямі (Сєрова, 2021, 2022).

Таблиця 3.

Потенціал курсу «Досліджуємо історію і суспільство» (6 клас) у формування екологічної компетентності учнів

Покажемо це на прикладі розділу 5 підручника «Людина в природі, суспільстві, громаді, державі». Укладений відповідно до розділу модельної навчальної програми «Людина у довкіллі, суспільстві, державі в минулому і тепер», він містить такі тематичні блоки: як співіснують людина і природа від минулого дотепер; чому сталий розвиток важливий сьогодні і в майбутньому; що таке Глобальні цілі розвитку ООН.

Засвоєння шестикласниками основних змістових одиниць та ідей означеного розділу забезпечується через систему компетентнісно орієнтованих пізнавальних завдань дослідницького й пошукового характеру різного ступеню складності. Виконання таких завдань у підручнику передбачене шляхом застосування технологій активного навчання. Зміст завдань дає змогу використовувати їх диференційовано, організувати самостійну / парну / групову роботу учнів, досягати очікуваних результатів навчання, а саме: наводити приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі і просторі; визначати наслідки впливу людини на довкілля в минулому і сьогодні; критично осмислювати ризики, пов'язані із шкодою для довкілля; обговорювати, як громадяни та уряди можуть сприяти сталому розвитку; діяти для збереження навколишнього середовища.

Розглянемо, як організована діяльність учнів з формування екологічної компетентності у підручнику інтегрованого курсу «Досліджуємо історію і суспільство» для 6 класу (таблиця 4).

Таблиця 4.

9. Ремех, Т. О. (2018). Сутність і структура громадянської компетентності учня нової української школи. Український педагогічний журнал. 2. 34-41. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2018_2_7

10. Розсоха, А., Дудка, І., Носаченко, В. (2019). Система оцінювання формування екологічної компетентності учнів. Сучасна гуманітаристика: збірник матеріалів XIV Міжнародної науково- практичної інтернет-конференції, 9 груд. 2019 р. Переяслав. Вип. 14. 83-88.

11. Сєрова, Г. В. (2021). Інтегрований підхід до формування екологічної компетентності учнів 5-6 класів. Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки за 2021 рік. Київ: Інститут педагогіки НАПН України, Педагогічна думка. 58-59. https://lib.iitta.gov.ua/ id/eprint/737831

12. Сєрова, Г. В. (2022). Формування екологічної компетентності громадян як вимога часу. Інновації в сучасній освіті: український та світовий контекст: матеріали Міжнародної науково- практичної конференції, (Тернопіль, 09-10 черв., 2022) Тернопіль: ТОКІППО. 185-187. https://lib.iitta.gov.ua/730932/

13. Толочко, С. В., Бордюг, Н. С. (2022). Реалізація компетентнісного потенціалу формування екологічної компетентності в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. Актуальні питання гуманітарних наук. 49. 189-195.

14. Толочко, С.В., Бордюг, Н.С., Міронець Л. П. (2022). Формування екологічної компетентності здобувачів освіти для подолання екологічних наслідків війни. Інноваційна педагогіка. Вип. 52. Т 2. 46-49.

References

1. Derzhavnyi standart bazovoi serednoi osvity (2020). Postanova KMU № 898 vid 30.09.2020 roku. https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/ (in Ukrainian).

2. Maliienko, Yu. B. (2018) Intehruvannia kliuchovykh kompetentnostei u zmist istorychnoi osvity v litsei. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 4. 91-98. https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/ view/456/386 (in Ukrainian).

3. Modelna navchalna prohrama «Doslidzhuiemo istoriiu i suspilstvo 5-6 kl. (intehrovanyi kurs)» (2022). https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/ Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/Hromad.ta.istor.osv.hal/Doslidzhuyemo.istoriyu. susp.5-6-kl.intehr.kurs.Pometun.ta.in.14.07.pdf (in Ukrainian).

4. Moroz, P. V., Moroz, I. V. (2020). Intehrovani zavdannia shkilnoho pidruchnyka istorii yak zasib formuvannia kompetentnostei uchniv. Problemy suchasnoho pidruchnyka: zbirnyk materialiv Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii (elektronne naukove vydannia), 20-21 travnia 2020 r., Kyiv: Pedahohichna dumka. 45-46. https://lib.iitta.gov.ua/725951/ (in Ukrainian).

5. Pometun, O. I. ta in. (2018). Kompetentnisno oriientovana metodyka navchannia istorii v osnovnii shkoli: metodychnyi posibnyk. Kyiv: TOV «KONVI PRINT». (in Ukrainian).

6. Pometun, O.I. (2023). Metodyka roboty z pidruchnykamy v intehrovanomu kursi «Doslidzhuiemo istoriiu i suspilstvo». Zahalna serednia osvita Ukrainy v umovakh voiennoho stanu ta vidbudovy: realii, dosvid, perspektyvy. Metodychnyi poradnyk naukovtsiv Instytutu pedahohiky NAPN Ukrainy do pochatku novoho 2023-2024 navchalnoho roku: metodychni rekomendatsii (za zah. red. Topuzova, O., Zasiekinoi, T.). In-t pedahohiky NAPN Ukrainy. Kyiv: Pedahohichna dumka. 68-71. https:// undip.org.ua/library/zahalna-serednia-osvita-ukrainy-v-umovakh-voiennoho-stanu-ta-vidbudovy- realii-dosvid-perspektyvy-metodychni-rekomendatsii/ (in Ukrainian).

7. Pometun, O., Remekh, T. (2023). Doslidzhuiemo istoriiu i suspilstvo. Pidruchnyk intehrovanoho kursu dlia 6 klasu zakladiv zahalnoi serednoi osvity. Kyiv: Osvita. https://pidruchnyk.com.ua/2608- istoriia-6-klas-pometun-2023.html (in Ukrainian).

8. Pustovit, N.A. (2007). Pryntsypy formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti shkoliariv. Nauka i suchasnist: Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. T. 59. 128-135. (in Ukrainian).

9. Remekh, T. O. (2018). Sutnist i struktura hromadianskoi kompetentnosti uchnia novoi ukrainskoi shkoly. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal. 2. 34-41. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2018_2_7 (in Ukrainian).

10. Rozsokha, A., Dudka, I., Nosachenko, V. (2019). Systema otsiniuvannia formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti uchniv. Suchasna humanitarystyka: zbirnyk materialiv XIV Mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi internet-konferentsii, 9 hrud. 2019 r. Pereiaslav. Vyp. 14. 83-88. (in Ukrainian).

11. Sierova, H. V. (2021). Intehrovanyi pidkhid do formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti uchniv 5-6 klasiv. Anotovani rezultaty naukovo-doslidnoi roboty Instytutu pedahohiky za 2021 rik. Kyiv: Instytut pedahohiky NAPN Ukrainy, Pedahohichna dumka. 58-59. https://lib.iitta.gov.ua/id/ eprint/737831 (in Ukrainian).

12. Sierova, H. V. (2022). Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti hromadian yak vymoha chasu. Innovatsii v suchasnii osviti: ukrainskyi ta svitovyi kontekst: materialy Mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi konferentsii, (Ternopil, 09-10 cherv., 2022) Ternopil: TOKIPPO. 185-187. https:// lib.iitta.gov.ua/730932/ (in Ukrainian).

13. Tolochko, S. V., Bordiuh, N. S. (2022). Realizatsiia kompetentnisnoho potentsialu formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti v osvitnomu protsesi zakladiv zahalnoi serednoi osvity. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. 49. 189-195. (in Ukrainian).

14. Tolochko, S.V., Bordiuh, N.S., Mironets L. P. (2022). Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti zdobuvachiv osvity dlia podolannia ekolohichnykh naslidkiv viiny. Innovatsiina pedahohika. Vyp. 52. T 2. 46-49. (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru