Дослідження проявів моторних дисфункцій у дітей раннього та старшого дошкільного віку з мовленнєвими труднощами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Дослідження проявів моторних дисфункцій у дітей раннього та старшого дошкільного віку з мовленнєвими труднощами

Лопатинська Наталія Анатоліївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спеціальної та інклюзивної освіти

Бочко Магдалина Василівна, здобувач І (бакалаврського) рівня вищої освіти

Придатко Марія Анатоліївна, здобувач І (бакалаврського) рівня вищої освіти

Анотація

У статті описано процедуру дослідження проявів рухових дисфункцій у дітей раннього та старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення, що, на нашу думку, дозволяє розкрити актуальність інтегрованих знань з діагностики та довести практичну значущість використання нейростимуляційних технологій у логопедичній практиці. Розглянуто методологічну інтерпретацію дефініції "моторні дисфункції" та висвітлено класифікацію моторних дисфункцій. Зроблено спробу описати взаємозв'язок і взаємовплив рухової, когнітивної та мовленнєвої сфер у розвитку дитини та методичні постулати, що обґрунтовують ключові підходи до діагностичного вивчення проявів рухових дисфункцій у дітей раннього та старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення. Запропонована система виявлення особливостей функціонування рухової (моторної) сфери та стану сформованості мануального праксису ґрунтується на нейроонтогенетичному, нейрофізіологічному та нейропсихологічному підходах, які допомагають розкрити цілісну картину проявів рухових дисфункцій у дітей з порушеннями мовлення. У статті висвітлено мету, завдання, методи, принципи та програму дослідження особливостей функціонування моторної (рухової) сфери у дітей раннього та старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення. Заслуговує на увагу зміст діагностичного завдання, описаного в програмі, та шкала його оцінювання. Процедура оцінювання представлена за двома шкалами: за методикою Саллі Годдард Блайт та за методикою колективу авторів Інституту спеціальної педагогіки та психології ім. М. Ярмаченка НАПН України. Результати обстеження представлені в авторських картах оцінки стану функціонування рухових умінь і навичок та стану сформованості мануального праксису у дітей раннього та старшого дошкільного віку. Властивістю дослідження є опис результатів кількісного та якісного аналізу стану функціонування рухових (моторних) умінь і навичок та ручного праксису дітей раннього та старшого дошкільного віку.

Ключові слова: рухові дисфункції, моторний профіль, тілесний праксис, мануальний праксис. діти дошкільного віку.

Lopatynska Natalia Anatoliivna Candidate of Sciences in Pedagogy, Associate Professor of the Department of Special and Inclusive Education, Borys Grinchenko Metropolitan Kyiv University, Kyiv

Bochko Mahdalyna Vasylivna applicant for the first (bachelor's) level of higher education, specialty 016 Special Education, Borys Grinchenko Metropolitan Kyiv University, Kyiv

Prydatko Mariia Anatolyivna applicant for the first (bachelor's) level of higher education, specialty 016 Special Education, Borys Grinchenko Metropolitan Kyiv University, Kyiv

Study of motor dysfunction manifestations in children of early and older preschool age with speech disabilities

Abstract

The article describes the procedure for researching the motor dysfunction manifestations in children of early and older preschool age with speech difficulties, which, in our opinion, allows us to reveal the relevance of integrated knowledge of diagnostics and prove the practical significance of using neurostimulation technologies in speech therapy practice. The methodological interpretation of the definition of "motor dysfunctions" is considered, and the classification of motor dysfunctions is highlighted. An attempt was made to describe the relationship and mutual influence of the motor, cognitive, and speech spheres in the child's development and methodical postulates that substantiate the key approaches to the diagnostic study of the manifestations of motor dysfunctions in children of early and older preschool age with speech difficulties. The proposed system for detecting the peculiarities of the functioning of the motor (motor) sphere and the state of formation of manual praxis is based on neuroontogenetic, neurophysiological, and neuropsychological approaches, which help to reveal a holistic picture of the manifestations of motor dysfunctions in children with speech difficulties. The article highlights the purpose, tasks, methods, principles, and program of studying the peculiarities of the functioning of the motor (movement) sphere in children of early and older preschool age with speech difficulties. The content of the diagnostic task described in the program and the scale for its assessment are worthy of attention. The evaluation procedure is presented according to two scales: according to the methodology of Sally Goddard Blythe and according to the methodology of the team of authors of the Institute of Special Pedagogy and Psychology named after M. Yarmachenko National Academy of Sciences. The results of the examination are presented in the author's cards for assessing the state of functioning of motor abilities and skills and the state of formation of manual praxis in children of early and older preschool age. The property of the research is a description of the results of a quantitative and qualitative analysis of the state of functioning of motor (motor) abilities and skills and manual praxis of children of early and older preschool age.

Keywords: motor dysfunctions, motor profile, body praxis, manual praxis. preschool children.

Вступ

Постановка проблеми. Здоров'я є цінністю людини. Одним із показників здоров'я дитячого населення є рівень фізичного розвитку. Водночас сучасний стан здоров'я дітей України, за даними Українського інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров'я України та Державної служби статистики України, свідчить про негативну тенденцію захворюваності та поширеності хвороб серед дитячого населення. На тлі зменшення дитячого населення у структурі інвалідності дітей перше місце посідають вроджені порушення розвитку, деформації та хромосомні аномалії, друге - хвороби нервової системи, третє - розлади психіки та поведінки.

Детермінанти нейроонтогенезу центральної нервової системи зумовлюють дизонтогенетичний розвиток, у цілому, та моторні дисфункції, зокрема, що проявляються у диспраксіях із м'язовою та іннерваційною недостатністю, моторних дистаксіях та дисгнозіях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання виявлення та подолання у дітей раннього та старшого дошкільного віку порушень рухового (моторного) розвитку є предметом дослідження вітчизняних і закордонних науковців. Автори погоджуються з визначенням Ch. Njokiktien, D. Preyal, N. Akshatha, D. Shreekanth, N. Kaiorisa, що моторні дисфункції - це будь-які зміни у нормотиповій кінетиці тіла, що обмежують ефективне та продуктивне виконання рухів [1, 2]. Charles Njokiktien є провідним міжнародним фахівцем дитячої неврології, який, ґрунтуючись на наукових дослідженнях, описав взаємозв'язок та взаємовплив моторної і когнітивної сфер у розвитку дитини. Charles Njokiktien до моторних (рухових) дисфункцій відносить [1]:

I. Якісні порушення первинних рухових функцій. Первинні моторні розлади включають порушення елементарних рухових функцій, для здійснення яких не потрібно навчання і свідомий сенсорний контроль. Дані розлади можуть мати місце від народження. Якісні порушення рухів стають помітними під час рухової активності. Вони можуть виявлятися у вигляді порушень [8]:

- зниження м'язової сили (парез);

- порушення м'язового тонусу (гіпотонія, гіпертонія, спастичність, дистонія, паратонія);

- наявність кінцево-кінетичної диспраксії (порушення рухів по середній лінії тіла, порушення ритмічності);

- втрата плавності та завершеності рухів (моторна незручність);

- втрата стійкості та утримання рівноваги, атаксія;

- порушення постурального контролю;

- порушення рівня рухової активності (недоліку чи надлишку рухів - гіперкінезія, гіпокінезія);

- наявність мимовільних, неприродніх рухів, такі як дискінезія або екстрапірамідні рухові порушення (тики, міоклонія, тремор, хорея, атетоз, балізм) [1].

II. Порушення сенсомоторної функції та праксису [1]:

1. Порушення сенсомоторної функції у широкому значенні:

- мелокінетична/моторна диспраксія (кінцево-кінетична диспраксія): якісні зміни навичок руху тіла та кінцівок;

- порушення швидкості рухів;

- проксимально-дистальна дисоціація;

- дзеркальні (надлишкові) рухи;

- порушення синхронності та ритмічності рухів;

- порушення моторного утримування, моторного перемикання або рухова нестабільність.

2. Порушення зорового та зорово-просторового гнозису, окорухова дискоординація (зорово-моторна дисфункція), зорова дисгнозія.

3. Порушення тактильного сприйняття: сумісності, кінестезії, стереогнозу.

4. Соматоагнозія та порушення просторової орієнтації в межах тіла та поза ним, порушення право-лівої орієнтації

III. Диспраксія кінцівок та тіла [1]:

1. Диспраксія кінцівок: ідеамоторна (з використанням предметів), конструктивна, ідеаторна (задум та серійність дій). Бімануальна дискоординація.

2. Диспраксія тіла (гнозодиспраксія), ідеамоторна (об'єктом є все тіло) та ідеаторна диспраксія.

Подолання моторних дисфункцій у дітей з особливими освітніми потребами завжди була в епіцентрі досліджень сучасних вітчизняних науковців і стала об'єктом вивчення медичних (Т. Бакалюк, Г. Іванчук, С. Ільченко, В. Козявкін, О. Коренюк, Д. Пасічник, Г. Стельмах, Г. Тофан, N. Akshatha, J. Appleton, R. Appleton, G. Blythe, H. Freund, N. Geschwind, J. Gibbs, K. Heilman, B. Kadesjo, N. Kaiorisa, K. Kleist, H. Liepmann, C. Njiokiktjien, H. Polatajko, D. Preyal, D. Shreekanth, C. Willoughby, та ін.), корекційно-педагогічних наук ((Н. Бабич, Б. Буховець, Г. Заплатинська, К. Зелінська-Любченко, О. Колишкін, М. Мога, Н. Лопатинська, В. Пантелеєв, Ю. Саєнко, К. Тичина, L. Kurtz та ін.).

Дослідження Ch. Njokiktien та Е. Данілавічютє [1, 4] переконують нас в тому, що моторні дисфункції не обмежується лише порушенням просторової, кінетичної та кінестетичної основи рухів. Затримка рухового розвитку у дітей спричиняє дефіцитарність сенсорного, мовленнєво-комунікативного, когнітивного та соціального розвитку. Отже, корекція рухових порушень повинна спрямовуватися не лише на послаблення або усунення наслідків моторних дисфункцій, але й на розвиток когнітивних і мовленнєвих здібностей. У зв'язку з цим, актуальною є переорієнтація сучасної спеціальної педагогіки з вузькодисциплінарної на трансдисциплінарну, що дозволить підвищити ефективність комплексної корекції моторних дисфункцій.

О. Колишкін, розкриваючи теоретичні та методичні аспекти розвитку рухової сфери осіб з особливостями розвитку, акцентує нашу увагу на виявленні та подоланні біологічних і соціальних детермінантів розвитку, їх усунення або мінімізацію впливу на руховий розвиток дитини [5].

Тому для нашого дослідження надзвичайно важливим є визначення детермінантів, при якому порушення розвитку моторних (рухових) функцій загалом та/або окремих її складових призводить до порушення співвідношення темпів і термінів розвитку фізичної сфери. Це спонукає нас в рамках дослідження зосередити увагу на виявленні стану сформованості деяких праксичних функцій у дітей із дошкільного віку з мовленнєвими труднощами на прикладі діагностики моторного профілю.

Мета статті полягає у висвітленні процедури виявлення стану сформованості моторних (рухових) умінь і навичок та мануального праксису у дітей раннього та старшого дошкільного віку з мовленнєвими труднощами.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. Описати процедуру виявлення стану сформованості моторних (рухових) умінь і навичок та мануального праксису у дітей раннього та старшого дошкільного віку з мовленнєвими труднощами.

2. Визначити детермінанти, що сприяли появі моторних дисфункцій.

Виклад основного матеріалу

Дослідження проводилося на базі Чернігівського центру медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження» та Свалявського закладу дошкільної освіти № 6 Свалявської міської ради протягом січня-березня 2024 року.

В експериментальному дослідженні взяли участь 10 дітей, у яких, згідно з висновком інклюзивно-ресурсного центру, констатовано мовленнєві труднощі, з них 5 дітей раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку та 5 дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення. Від батьків була отримана інформована згода.

Дослідження дітей здійснювалося в індивідуальній формі, з урахуванням психофізіологічних особливостей кожної вікової категорії дітей. Обстеження проводилось щоденно протягом тижня в процесі спеціально організованої взаємодії (уникнення фізичного контакту з дітьми) експериментатора з дитиною впродовж 15 - 20 хвилин.

Упродовж організації та проведення діагностичної роботи з дітьми дошкільного віку із мовленнєвими труднощами, нами було використано наступні провідні науково-методологічні принципи [3, 4]:

- принцип єдності біологічного та соціального в розвитку дитини та наявність адекватної зовнішньої аферентації;

- принцип системності перцептивно-когнітивного розвитку дитини;

- принцип реалізації диференційованого підходу в діагностичних дослідженнях;

- принцип якісного аналізу даних, отриманих в процесі діагностики (якісний аналіз включає способи дій, характер помилок, ставлення дитини до експериментів, а також до результатів діяльності);

- принцип «заміщуючого» онтогенезу (співвіднесення актуального статусу дитини з основними етапами та векторами формування мозкової організації психічних процесів і подальшим ретроспективним відтворенням тих ділянок онтогенезу, які з тих чи інших причин не були повністю освоєні);

- принцип опори на провідні репрезентативні системи (канали сприйняття інформації).

Використані принципи відповідають методологічним позиціям спеціальної педагогіки та забезпечують достатньо високий рівень отримання діагностичних даних.

З метою визначення стану сформованості моторних (рухових) умінь і навичок та мануального праксису у дітей раннього та старшого дошкільного віку з мовленнєвими труднощами, нами було використано модифіковану методику Sally Goddard Blythe [3], яка передбачала:

1. Оцінку стану сформованості моторних (рухових) умінь і навичок.

2. Оцінку стану сформованості мануального праксису.

Програма вивчення особливостей функціонування моторної (рухової) сфери у дітей раннього та старшого дошкільного віку з мовленнєвими труднощами передбачала добір діагностичного інструментарію, критеріїв і показників оцінювання та розробку узагальнюючого документа відповідно до кожного етапу констатувального експерименту і представлена в таблиці 1.

моторна дисфункція дошкільний мовлення

Таблиця 1

Програма дослідження особливостей функціонування моторної (рухової) сфери у дітей раннього та старшого дошкільного віку з мовленнєвими труднощами