Проблеми термінології навчальної програми з фізичної культури на прикладі окремих варіативних модулів (гандбол, баскетбол, футбол)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми термінології навчальної програми з фізичної культури на прикладі окремих варіативних модулів (гандбол, баскетбол, футбол)

Оліяр Михайло Богданович кандидат наук з фізичного виховання і спорту, викладач кафедри теоретичних основ і методики фізичного виховання, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль

Криськів Мирослава Йосипівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови та славістики, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль

Анотація

У статті розглянуто проблеми мовного забезпечення процесу фізичного виховання у загальноосвітній школі, зокрема показано актуальність проблеми спортивної термінології та необхідність формування українських спортивних термінів із дотриманням правил українського словотворення і правопису; визначено ймовірні наслідки хибного використання скалькованих та запозичених з інших мов (російської, англійської) термінів з фізичної культури. фізичне виховання правопис словотворення

Детально проаналізовано зміст навчального матеріалу варіативних модулів «Баскетбол», «Футбол», «Гандбол» модельних навчальних програм «Фізична культура. 5-6 класи» (22.08.2022 р.) та «Фізична культура. 7-9 класи» (24 липня 2023 р.) для закладів загальної середньої освіти на предмет актуальності вживаної термінології. Проведено ґрунтовне дослідження термінів та основних понять, які використовуються у навчальній програмі з фізичної культури на прикладі варіативного модуля «Гандбол», запропоновано українські відповідники та інші шляхи виправлення усіх мовних недоліків програми.

У дослідженні також вивчено питання уніфікованості використовуваних дефініцій у галузі спорту та фізичного виховання як важливого чинника для забезпечення однакового розуміння та використання термінів у всіх аспектах фізичної культури та спорту в шкільній програмі; з'ясовано основні аспекти відповідності спортивної термінології шкільних навчальних програм документам, вищим за номенклатурною ієрархією, що допомагає переконатися, що навчальні матеріали відповідають вимогам та стандартам освітнього процесу, та сприяє забезпеченню логічної і системної структури матеріалів під час фізичного виховання; обґрунтовано логіку побудови формулювань у змісті програми (синтаксис) та запропоновано шляхи удосконалення мовного забезпечення вивчення фізичної культури у загальноосвітній школі, зокрема створення або актуалізація термінологічних довідників, навчальних посібників та інших освітніх ресурсів.

Ключові слова: фізична культура, фізичне виховання, спорт, терміни, термінологія, словники, запозичення, мовне забезпечення.

Oliiar Mykhailo Bohdanovych PhD in Sciences in Physical Education and Sports, Lecturer, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil

Kryskiv Myroslava Yosypivna PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil

PROBLEMS OF CURRICULUM TERMINOLOGY ON PHYSICAL EDUCATION USING SEPARATE VARIABLE MODULES (HANDBALL, BASKETBALL, FOOTBALL)

Abstract. The article examines the problems of linguistic provision of the process of physical education in a comprehensive school, in particular, the relevance of the problem of sports terminology and the need to form Ukrainian sports terms in compliance with the rules of Ukrainian word formation and spelling are shown; the probable consequences of the incorrect use of terms from physical culture that have been coined and borrowed from other languages (Russian, English) have been determined.

The content of the educational material of the variable modules "Basketball", "Football", "Handball" of the model training programs "Physical culture. 5-6 classes" (22.08.2022) and "Physical culture. 7-9 classes" (July 24, 2023) for institutions of general secondary education on the relevance of the terminology used. A thorough study of the terms and basic concepts used in the physical education curriculum using the example of the variable module "Handball" was conducted, Ukrainian equivalents and other ways of correcting all language deficiencies of the program were proposed.

The study also examined the issue of uniformity of definitions used in the field of sports and physical education as an important factor to ensure the same understanding and use of terms in all aspects of physical culture and sports in the school curriculum; the main aspects of compliance of the sports terminology of school curricula with documents higher in the nomenclature hierarchy are clarified, which helps to ensure that the educational materials meet the requirements and standards of the educational process, and contributes to ensuring the logical and systematic structure of the materials within the framework of physical education; the logic of constructing formulations in the content of the program (syntax) is substantiated and ways of improving the language support for the study of physical education in secondary schools are proposed, in particular, the creation or updating of terminological guides, teaching aids and other educational resources.

Keywords:physical culture, physical education, sport, terms, terminology, dictionaries, borrowing, language support.

Постановка проблеми

Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітньої школи з 2017 року проходить процес оновлення та удосконалення. Поки що суттєві зміни торкнулися переважно ціннісних та змістових аспектів програми, а мовній складовій не було приділено достатньої уваги [6]. Незважаючи на досить чітке та повне нормативно- правове врегулювання функціонування української мови у сфері фізичного виховання у загальноосвітній школі, фахівці виділяють низку проблем та небезпек, із якими мовне забезпечення навчально-виховного процесу може стикатися. Так, одним із шляхів поповнення українського термінологічного словника галузі фізичної культури та спорту тривалий час було калькування та запозичення з російської мови. Ця проблема настільки вкорінилася, що досі у спортивних словниках, за наявності українських аналогів, є скальковані, на думку фахівців, терміни: «нападаючий», «ловля», «корзина» тощо.

Так, варто зазначити, що використання складно зрозумілих, скалькованих або неадекватних термінів у фізичній культурі в школі може мати різні негативні наслідки:

- Нерозуміння інструкцій:

Учні можуть не розуміти або неправильно трактувати інструкції вчителя через використання невідомих або запозичених термінів.

- Втрата зацікавленості до занять:

Складна термінологія може призвести до втрати інтересу учнів до фізичної культури через відчуття невпевненості та неспроможності розуміти вимоги та завдання.

- Травми та непорозуміння:

Використання неправильних термінів при поясненні рухів або вправ може призвести до неправильного їх виконання, що може призвести до травм.

- Відсутність комунікації:

Скальковані терміни можуть перешкоджати ефективній комунікації між вчителем і учнями, а також між самими учнями.

- Негативний вплив на самооцінку:

Якщо учні відчувають, що вони не розуміють термінологію, якою послуговуються, це може знизити самооцінку та призвести до низької мотивації до занять.

- Втрата ефективності уроку:

Використання складних та неясних термінів може ускладнити процес навчання та призвести до втрати ефективності уроку.

- Негативний вплив на загальний досвід:

Складна термінологія може стати перешкодою для позитивного сприйняття фізичної культури як предмета та взагалі шкільної діяльності.

Отож, для запобігання цим наслідкам важливо використовувати доступну та зрозумілу термінологію, пояснювати нові терміни, надавати додаткові ресурси для самостійного вивчення та активно слухати запитання та зауваження учнів. Також важливо регулярно оцінювати ефективність комунікації та коригувати методи навчання відповідно до потреб групи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемі термінології у галузі фізичної культури та спорті присвячено ряд наукових розробок. Дослідження М. Паночко, зокрема, фокусується на лексичних та семантичних аспектах розвитку термінології в сфері спорту та включає аналіз еволюції та змін семантичного змісту спортивних термінів. А. Кочур, О. Вацеба, М. Герцик, М. Назаренко, І. Янків зосереджуються на історичному та методологічному аспектах української спортивної термінології, вони аналізують історичні витоки термінів і методологічні підходи до їхнього використання [3; 5]. Дослідження О. Боровської розглядає взаємозв'язок між національною та міжнародною спортивною термінологією, зокрема аналіз сприйняття та використання іноземних термінів українськими спеціалістами. Праці О. Породько-Лях присвячені аналізу термінів, які використовуються для опису та ідентифікації осіб у сфері фізичної культури та спорту. О. Романчук, Р. Коваль у своєму дослідженні висвітлювали проблеми спортивної термінології та наголошували на необхідності створення уніфікованого словника спортивної термінології, що дасть можливість уникати широко розповсюджених русизмів і англіцизмів, що активно вкорінюються у спеціальну термінологію. Загалом, ці дослідження вказують на різні аспекти вивчення української спортивної термінології, включаючи її розвиток, історію, використання в масових медіа та лексикографію. Ці дослідження важливі для покращення розуміння та використання термінології в галузі фізичної культури та спорту в українському контексті.

К. Трофімук звертає увагу на те, що в українській спортивній термінології спостерігається засилля слів і словосполук, позичених з/у англійської мови або утворених за її взірцями. Англіцизм, як і будь-яке інше позичене слово, доречний, якщо він позначає поняття, що з різних причин ще не назване засобами української мови або в ній відсутній рівновартісний відповідник. Науковиця зазначає, що «англіцизми не тільки міцно вкорінюються, навіть за наявності українських термінологічних відповідників, але й витісняють елементи національної термінології без належного опору наукової та професійної спільноти» [5]. Таким чином, на зміну зросійщення, в українського наукового мовного довкілля виникає нова загроза, яку В. Радчук назвав укрлиш, тобто українська інглиш, український варіант англійської мови.

Така тенденція прослідковується у останніх редакціях модельних навчальних програм для закладів загальної середньої освіти, де, за наявності українських відповідників, іноземними словами, названі варіативні модулі. До того ж, значний відсоток понять/термінів у змісті даних модулів також запозичені, наприклад: доджбол (вибивний), панна (вуличний футбол), пляжний бадмінтон (airschatl), пляжний бейсбол (гилка), флорбол, cool games, вудбол, корфбол, лакрос, падел, рінго, чирлідинг, шорт-гольф тощо.

Актуальність цієї проблематики підтверджується спрямуванням науково-дослідної роботи Національного університету фізичного виховання і спорту України, у звіті про яку за 2020 рік визнається нагальною необхідністю знаходження відповідників іншомовних термінів в українській мові, або, хоча б, відповідна їх «натуралізація» згідно правил українського словотворення і правопису.

Мета статті - проаналізувати термінологічний зміст варіативних модулів «Баскетбол», «Футбол», «Гандбол» модельних навчальних програм «Фізична культура. 5-6 класи» та «Фізична культура. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти, розкрити передумови та проблемні напрямки мовного забезпечення навчального процесу закладів загальної середньої освіти.

Упорядкування мовної складової змісту навчальних програм важливе з позиції коректного засвоєння навчального матеріалу школярами та формування мовної компетентності; Шкільна навчальна програма є основою для формування навчальних програм для майбутніх фахівців у галузі фізичного виховання.

Виклад основного матеріалу. Використання української мови у навчальному прцесі школярів регламентується рядом нормативно- правових актів. Так, Законом України «Про освіту» передбачено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова [2]. У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено, що навчальна програма є нормативним документом. Відповідно, при її формуванні, потрібно застосовувати вимоги передбачені національним стандартом із визначеними правилами побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів [1]. У Національному Стандарті вказано, що, з-поміж іншого, текст програми/нормативного документу повинен бути точним та недвозначним, логічно послідовним, повинні дотримуватися норми чинного українського правопису. Треба користуватися усталеною лексикою, наявною в академічних словниках, уживаючи всі мовні засоби за своїм прямим призначенням. Новітніх іншомовних запозичень треба уникати. У стандарті заборонено вживати іншомовні слова та терміни за наявності рівнозначних слів та термінів в українській мові. Якщо в академічних словниках є слово іншомовного походження і рівнозначне українське, перевагу треба надавати українському слову, наприклад: фактор - чинник; провайдер - постачальник; сервіс - обслуговування, послуга; трейдер - торговець. У стандарті заборонено вживати: в одному документі для одного поняття різні науково-технічні терміни. Якщо іншомовного слова чи терміна в академічних словниках немає, треба визначити його в стандарті, обов'язково погодивши це з Технічним комітетом «Науково-технічна термінологія». Якщо немає потрібних слів у словниках, їх можна утворити за правилами українського словотворення, зокрема наведеними в ДСТУ 3966.

У Законі України «Про освіту», зазначено про потребу у формуванні у школярів компетентності «Вільне володіння державною мовою». Формування цієї компетентності із використанням потенціалу освітньої галузі «Фізична культура» ширше розкрито у Державному стандарті базової середньої освіти, що передбачає здатність учнями сприймати інформацію та грамотно висловлюватися державною мовою під час занять фізичною культурою, правильно використовувати терміни з фізичної культури та спорту, готовність вживати і розвивати спортивну термінологію державною мовою та цінування державної мови для розвитку національної фізичної культури та усвідомлення її ролі в гармонійному розвитку особистості.

Таким чином, термінологічна складова навчальної програми з фізичної культури повинна:

- відповідати вимогам сучасної класифікації техніки та тактики;

- терміни вживатись згідно офіційних правил, а текст програми відповідати нормам чинного українського правопису (термінологія не повинна суперечити, а має узгоджуватися з іншими документам вищими за підпорядкуванням - це зв'язок та узгодженість вживаної термінології з офіційними правилами, відповідність термінів програми термінам у стандарті середньої освіти);

- уникати калькування та використання росіянізмів та невмотиво- ване використання англомовної термінології.

Отже, використання спортивної термінологія передбачає уникнення використання зайвих уточнень чи термінів без шкоди для точності розуміння [4, с. 51].

Аналіз навчальної програми. Зважаючи на те, що немає єдиної загальноприйнятої класифікації техніки та тактики, у фахівців може різнитися перелік елементів, а також по-різному називатись один і той же технічний прийом (Наприклад: ловлення, ловіння, ловля). Така ситуація спостерігається із назвами одного й того ж технічного прийому і у межах окремого модуля, і у групі модулів зміст яких складають спортивні ігри (переміщення, пересування у модулях «Баскетбол» «Гандбол», «Волейбол» «Футбол»; кошик, кільце у модулі «Баскетбол»; ловлення і ловіння у гандболі та баскетболі). Перехват - перехоплення (перехоплення використовується у модулі «Футбол»),

Дискутивні моменти змісту модулів

У пропонованих модулях фізичної культури також активно використовується словосполучення: «техніка пересувань або переміщень»'. у гімнастиці використовується термін «пересування», хоча деякі вчені використовують переміщення [6]. У статуті ЗСУ, наприклад, стосовно військовослужбовців використовують переміщення. У словнику ж бачимо, що це - синоніми, означають одне і теж, проте корінь «сунути» не характеризує швидких, стрімких, блискавично змінюваних змін позицій гравців на майданчику.

Зауважимо, що перекласти такі поняття як скікросс, хафпайп, могул можна тільки при детальному описі. Чи варто їх перекладати, якщо вони почали широко вживатися в спортивному житті? Під час постійних змін у суспільстві мова потребує нових понять та термінів, які зможуть відреагувати на нові реалії і події в сучасному глобальному масштабі. Варто зазначити, що вживання англійських запозичень, неологізмів, фразеологізмів поповнюють найменування в українській спортивній лексиці.

Висновки

Отже, як ми з'ясували, проблеми термінології в навчальній програмі з фізичної культури можуть виникати з різних причин і впливати на розуміння та виконання програми студентами, зокрема:

- Неспівпадіння термінів: різні підручники та джерела можуть використовувати різні терміни для позначення одного й того ж поняття, що може створювати плутанину серед студентів.

- Нестабільність термінології: у зв'язку з швидким розвитком наукових досліджень і технологій термінологія може швидко змінюватися, і програми можуть відстежувати ці зміни не належним чином.

- Невідповідність до сучасних реалій: термінологія може не враховувати сучасні тенденції в фізичній культурі, нові форми вправ, підходи до тренувань і т.д.

- Неоднозначність та багатозначність термінів: терміни можуть мати кілька значень або бути інтерпретованими по-різному, що може створювати непорозуміння серед студентів та викладачів.

- Відсутність стандартизації:відсутність єдиної системи

термінології в галузі фізичної культури може призводити до хаосу та невпорядкованості в навчанні.

- Недостатня актуальність: термінологія може залишатися застарілою або непридатною для сучасного світу, не враховуючи нові тенденції та інновації.

- Недостатня узгодженість з іншими предметами: відсутність узгодженості термінології з іншими галузями знань може створювати труднощі в здобутті комплексного розуміння та застосування навчального матеріалу.

Для вирішення цих проблем може бути корисним встановлення єдиної системи термінології, регулярне оновлення програм на основі сучасних досліджень і тенденцій, а також впровадження системи зворотного зв'язку від студентів і фахівців галузі.

Таким чином, становлення національно-мовної особистості спеціаліста з фізичної культури передбачає засвоєння і розвиток не тільки умінь, необхідних для спілкування в різних життєвих ситуаціях, не тільки володіння мовними засобами всіх рівнів - фонетики, лексики, граматики, а й суто професійних мовних і мовленнєвих якостей - володіння професійною лексикою і фразеологією, знання різноманітних мовленнєвих форм, що застосовуються в цій галузі.

Досягти цього можна лише посиленою роботою, спрямованою на підвищення рівня грамотності фахівців, збагачення їхнього лексичного запасу і запасу граматичних моделей, усвідомлення виражальних можливостей мовних одиниць та здатність використовувати їх у власному мовленні, знання властивої сфері фізичної культури ділової документації, оволодіння специфічною термінологією, володіння мовою у різних ситуаціях професійного спілкування.

Література:

1. Державний стандарт базової середньої освіти. URL : https://osvita.ua/ legislation/S er_o sv/768 86/

2. Закон України «Про освіту», №2145-VIII від 05.09.2017. URL : https:// zakon. rada. gov. ua/1 aws/ show/ 214 5 -19#Text

3. Криськів M. И. Удосконалення мовної культури студентів І курсу нефілологічних факультетів на заняттях з української мови. Гуманітарна освіта іі проблеми виховання молоді: матеріали і методичні рекомендації Всеукраїнської науково- практичної конференції 14- 15 березня 1995 року. Херсон, 1995. Вип. II. С. 118-119.

4. Лящук Р. П., Огнистий А. В. Гімнастика : навчальний посібник (у двох частинах). Ч. 1. Тернопіль : ТДПУ, 2000. 164 с.

5. Трофімук К. В. Удосконалення активного словника професійної лексики в контексті формування педагогічних цінностей майбутніх викладачів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук, праць. 2014. №37(90). С. 413-421.

6. Фізична культура. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти. URL : https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9- klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022. fizichna-kultura-6-9.pdf

References:

1. Derzhavnyi standard bazovoi serednoi osvity [State standard of basic secondary education]. Retrieved from https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/ [in Ukrainian],

2. Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [The Law of Ukraine «On the education»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

3. Kryskiv, M. Y. (1995). Udoskonalennia movnoi kultury studentiv I kursu nefilolohichnykh fakultetiv na zaniattiakh z ukrainskoi movy [Improving the language culture of first-year students of non-philological faculties in Ukrainian language classes]. Proceedings from HOPVM: Humanitarna osvita y problemy vykhovannia molodi - Humanitarian education and problems of youth education. (pp. 118-119). Kherson [in Ukrainian].

4. Liashchuk, R. P. & Ohnystyi, A. V. (2000). Himnastyka [Gymnastics]. (Vol. 1-2). Ternopil: TDPU [in Ukrainian].

5. Trofimuk, K. V. (2014). Udoskonalennia aktyvnoho slovnyka profesiinoi leksyky v konteksti formuvannia pedahohichnykh tsinnostei maibutnikh vykladachiv [Improving the active dictionary of professional vocabulary in the context of the formation of pedagogical values of future teachers]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools. (Vols. 37). (pp. 413-421) [in Ukrainian].

6. Fizychna kultura. Navchalna prohrama dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity [Physical culture. Curriculum for institutions of general secondary education]. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/2022/08/15/ navchalna.programa-2022.fizichna-kultura-6-9.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru