Психолого-педагогічний супровід майбутніх вихователів у плануванні та організації літературних проектів з дітьми дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолого-педагогічний супровід майбутніх вихователів у плануванні та організації літературних проектів з дітьми дошкільного віку

Кондратець Інна Вікторівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної освіти Факультету педагогічної освіти, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, м. Київ,

Науменко Марина Сергіївна аспірант, викладач кафедри дошкільної освіти Факультету педагогічної освіти, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, м. Київ



Анотація

У статті висвітлено актуальність проблеми, а саме охарактеризована потреба у підготовці фахівця, здатного раціонально поєднувати теоретичні знання з їх практичним застосуванням для вирішення конкретних життєвих проблем сучасності в спільній діяльності з різними категоріями учасників; окреслено метод проєктів як ефективна форма взаємодії з дітьми дошкільного віку в освітньому середовищі закладу дошкільної освіти; зазначено основні задачі, що вирішує проєктивна діяльність, суголосні зі списком навичок майбутнього (soft skills); виокремлено, що сучасне розуміння освітнього проєкту має два напрями: результат діяльності - отриманий продукт (продуктивний аспект); інноваційну форму організації спільної взаємодії, спрямованої на досягнення певного результату (діяльнісний аспект); проаналізовано дослідницькі позиції науковців щодо використання методу проєктів у дошкільній освіті, зокрема, літературних проєктів. Окреслено труднощі, які виникають при плануванні та організації проєктів: наявність стереотипного мислення, орієнтир на проєкти в інтернет-мережі, несформованість системи знань про психологічні особливості дітей дошкільного віку та сучасні форми взаємодії з учасниками освітнього процесу; відсутність навички опертя на освітні програми в плануванні будь-яких форм взаємодії з дітьми та батьками. Висвітлено низку підходів, які забезпечують ефективність психолого-педагогічного супроводу майбутніх вихователів у плануванні та організації літературних проєктів з дітьми дошкільного віку: текстоцентричний, аксіологічно-емпатійний, особистісно зорієнтований і рефлексійний. Визначено й обґрунтовано сім принципів ефективної реалізації літературних проєктів (поетапності; особистісного включення педагога; визначення смислів художнього твору; єдності розвивального простору та середовища; «відлуння»; комунікативного діалогу / полілогу; рефлексійного ставлення до художнього тексту). Акцентовано увагу на класифікацію літературних проєктів: монолітературний, полілітературний тематичний, полілітературний персоналізований; описано етапи підготовки, особливості складання «паспорту» проєкту та алгоритму його реалізації; окреслено ключові маркери (профільна назва і конкретний «літературний» продукт проєкту; визначення сенсів художнього твору; орієнтування на сучасні форми взаємодії з дітьми і батьками; урахування відсоткового співвідношення домінантних та інтегрованих завдань у літературному проєкті).

Ключові слова: психолого-педагогічний супровід; вища освіта; майбутні вихователі; літературний проєкт; текстоцентричний підхід; особистісно зорієнтований підхід; аксіологічно-емпатійний рефлексійний підхід; принципи ефективної реалізації проєкту; діти дошкільного віку.



Kondratets Inna Viktorivna candidate of pedagogical sciences, associate professor of the Department of Preschool Education, Faculty of Pedagogical Education, Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, Kyiv

Naumenko Maryna Serhiivna postgraduate student, lecturer, Department of Preschool Education, Faculty of Pedagogical Education, Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, Kyiv

PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL SUPPORT OF FUTURE EDUCATORS IN PLANNING AND ORGANIZATION OF LITERARY PROJECTS WITH PRESCHOOL CHILDREN

Abstract. The article highlights the relevance of the problem, namely, the need to train a specialist who is able to rationally combine theoretical knowledge with its practical application to solve specific life problems of our time in joint activities with different categories of participants; outlines the project method as an effective form of interaction with preschool children in the educational environment of preschool education; indicates the main tasks that project activities solve, which are consistent with the list of skills of the future (soft skills); emphasizes that the modern understanding of an educational project has two directions: the result of activity - the product obtained (productive aspect); an innovative form of organizing joint interaction aimed at achieving a certain result (activity aspect); analyzes the research positions of scientists on the use of the project method in preschool education, in particular, literary projects. The following difficulties that arise in planning and organizing projects are outlined: the presence of stereotypical thinking, a focus on projects on the Internet, an unformed system of knowledge about the psychological characteristics of preschool children and modern forms of interaction with participants in the educational process; lack of habit to rely on educational programs in planning any form of interaction with children and parents.

The article highlights a number of approaches that ensure the effectiveness of psychological and pedagogical support of future educators in planning and organizing literary projects with preschool children: text-centered, axiological and empathic, personality-oriented and reflective. Seven principles for the effective implementation of literary projects are identified and substantiated (phasing; personal involvement of the teacher; determining the meanings of the work of art; unity of the developmental space and environment; "echo"; communicative dialogue/polylogue; reflective attitude to the literary text).

Attention is focused on the classification of literary projects: monoliterary, multiliterary thematic, multiliterary personalized; the stages of preparation, features of the project's "passport" and algorithm of its implementation are described; key markers are outlined (profile name and specific "literary" product of the project; determining the meanings of the work of art; focusing on modern forms of interaction with children and parents; taking into account the percentage of dominant and integrated tasks in the literary project).

Keywords: psychological and pedagogical support, higher education, future educators, literary project, text-centered approach, personality-oriented approach, axiological and empathic reflection approach, principles of effective project implementation, preschool children.



Постановка проблеми

Освіта наразі потребує фахівця, здатного раціонально поєднувати теоретичні знання з їх практичним застосуванням для вирішення конкретних життєвих проблем сучасності в спільній діяльності з різними категоріями учасників. Ефективним простором, формою взаємодії й одночасно методом, який це може забезпечити, безумовно, є метод проєктів. Основні задачі, що вирішує проєктивна діяльність, суголосні зі списком навичок майбутнього (soft skills), який визначив Світовий економічний форум у Даосі: аналітичне мислення та інноваційність; активне навчання та навчальні стратегії; комплексне вирішення проблем; критичне мислення та аналіз; креативність, оригінальність та ініціативність; лідерство і соціальний вплив; використання, моніторинг і контроль технологій; проєктування технологій і програмування; стійкість, стресостійкість і гнучкість; аргументованість, вирішення проблем та генерування ідей. Тож актуальним є окреслення принципово нової ролі педагога, що визначається в переході від посередництва в передачі абстрактних знань дітям до позиції консультанта, фасилітатора, тьютера, який підтримує їх у досягненні певних результатів освітньої й практичної діяльності. Це все можливо здійснити саме за допомогою різних видів і типів проєктів.

Основними завданнями фахівців дошкільної освіти є створення сприятливого освітнього середовища для розвитку дітей, ефективна організація часу та взаємодії з дітьми [11]. Сучасне розуміння освітнього проєкту має два напрями: результат діяльності - отриманий продукт (продуктивний аспект); інноваційну форму організації спільної взаємодії, спрямованої на досягнення певного результату (діяльнісний аспект). Очевидно, що здобувачі освіти мають отримати інформацію та сформовані практичні навихки з обох напрямів та уявлення про їх інтеграцію в професійній діяльності.

Метод проєктів, як і більшість освітніх інновацій, є певною мірою парадоксальним. З одного боку, майбутні педагоги його використовують, популяризують, він їх цікавить, з іншого - структурні особливості методу для широкого загалу досить розпливчасті й не конкретні, тому реалізувати його доволі складно. Певні труднощі в студентів виникають на ґрунті таких причин:

1) наявність стереотипного мислення у плануванні та організації проєктів;

2) довіра до Інтернету, а отже, отримання різних моделей і видів проєктів, зазвичай шкільного спрямування;

3) несформованість системи знань про психологічні особливості дітей дошкільного віку та сучасні форми взаємодії з учасниками освітнього процесу;

4) відсутність навички опертя на Державний стандарт дошкільної освіти та освітні програми в плануванні будь-яких форм взаємодії з дітьми та батьками.

Розглядаючи психолого-педагогічний супровід майбутніх педагогів як комплексну систему заходів зі створення оптимальних умов для їхнього навчання та партнерської підтримки збоку викладачів, у контексті планування й організації літературних проєктів передбачаємо низку підходів (тексто- цетричний, аксіологічно-емпатійний, особистісно зорієнтований та рефлек- сійний) та принципів, дотримання яких забезпечить компетентнісне розв'язання мети проєкту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблему використання методу проєкту, як інноваційну форму взаємодії в освітньому процесі, розглянуто в дослідженнях В. Беспалька, О. Дубасенюк, Р. Михайлишиної, О.Онопрієнко, В. Сидоренка, О. Тадеуш, А. Цимбалару та інших. Праці означених дослідників, безперечно, слугують потужним підґрунтям для педагогів у формуванні уявлень щодо феномену освітнього проєкту, типи і види проєктів, розмаїття структурного планування і способи реалізації з учасниками проєкту різних вікових категорій.

Відзначимо важливі для нашого дослідження маркери, озвучені О.Слободяник: «Суб'єктом педагогічного проєктування виступає педагог, який розробляє проєкт. Очевидно, що залежно від суб'єкта, що здійснює проєктування, його реалізація буде відрізнятися і предметом, і методами роботи. Однак який би не був суб'єкт проєктування, він повинен володіти, на наш погляд, низкою специфічних рис: творчим мисленням і здатністю до винахідництва; правильними ціннісними орієнтаціями; професіоналізмом і високою працездатністю; здатністю передбачати наслідки перспективних змін дійсності, реалізовані в педагогічному проекті» [10, с. 6].

Проєктна діяльність, як сучасна форма організації освітньої взаємодії з дітьми дошкільного віку в закладах дошкільної освіти, висвітлена науковцями А. Богуш, Є. Вереш, Н. Гавриш, А. Горловою, А. Литвиненко, О. Мкртічян, О.Сорочинською, І. Ящук та іншими.

А. Горловою, Є. Вереш охарактеризовано специфіку застосування методу проєктів для організації освітньої взаємодії з дітьми дошкільного віку, а також визначено педагогічні умови [14]. М. Башаран та Е. Бей досліджують ефективність проектної діяльності STEAM щодо створення продукту дітьми дошкільного віку, командної роботи, презентації та інженерних навичок [12]. О. Мкртічян розкрито сутність понять «проєкт», «проєктна діяльність», а також особливості використання методу проєктів на музичних заняттях у ЗДО [13]. мислення педагогічний супровід психологія

Чіткий алгоритм здійснення психолого-педагогічного проєктування з дітьми дошкільного віку вперше було розроблено колективом лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г. Костюка лабораторією дошкільної освіти (автори ідеї - С. Ладивір і Т. Піроженко). У результаті теоретичних пошуків і знахідок, практичної апробації й коректування народилася нова технологія «Радість розвитку», яка дозволила дітям не тільки засвоїти соціальний досвід культурно-історичного спрямування (знання, уміння, навички), а й освоїти новий культурний простір - досвід внутрінього психологічного життя (свої бажання, наміри, прагнення до прояву Я) [7с. 43].

Низку характеристик, що визначають проєктну діяльність як одну з найбільш ефективних форм організації освітньої взаємодії, окреслено Т. Пономаренко та М. Науменко: «вони є інноваційними, багатокомпонентними та мультифункціональними, оскільки охоплюють різні освітні напрями; інтегрують у собі різні методи, прийоми й форми взаємодії; і, найважливіше, орієнтовані на формування самостійності та командної роботи» [9, с. 63].

Артпроєкт, і як сучасну форму взаємодії з дітьми дошкільного віку та їхніми батьками, і як вид творчої самостійної роботи студентів у контексті опанування навчальною дисципліною «Артосвіта дітей дошкільного віку», розроблено й популяризовано О. Половіною та І. Кондратець. Науковиці підкреслюють, що робота над проєктом передбачає самостійність вихователя, оскільки готові проєкти з просторів Інтернету не завжди відповідають вимогам організації проєктної діяльності, не орієнтовані на особливості освітнього процесу та умови конкретної групи, на індивідуальні й психологічні особливості дітей, на досвід, індивідуальність, рівень професійної майстерності та рівень розвитку творчого потенціалу вихователя [8, с.93].

Літературний проєкт, як окремий вид проєктів у дошкіллі, вперше описали Н. Гавриш та І. Кіндрат. Цілком суголосною нашими позиціям є відведення дослідницями особливої ролі літератури в розвитку дитини дошкільного віку та формуванні її картини світу; підкреслення значення літературних проєктів у формуванні світогляду дітей дошкільного віку: емоційно-ціннісний, когнітивний, соціально-етичний, поведінковий складники; визначення двох напрямів використання літературних творів у проєктах: як засобу (інформування, подання та переживання морального змісту, емоційного впливу) і як джерела (пізнавального змісту, різноманітних життєвих уроків, доступних дітям своєю простотою і ненав'язливістю) [4].

Цікавим для нас є алгоритм конструювання літературного проєкту, окреслений І. Кіндрат, сутність якого, на думку науковиці, полягає у комбінуванні на кожен день інтегрованих і мінізанять, полілогів, дидактичних та інтерактивних вправ і ігор, розвивальних завдань різної спрямованості, самостійної діяльності у центрах розвитку; усі ці форми та методи узгоджуються із багатовекторністю смислів твору:

- складання інтелектуальної карти на основі пошуку та визначення смислів твору, яка може відображати або лише його смислові вектори, або більш ґрунтовно виокремлювати і змістові аспекти, і засоби та методи реалізації навчально-розвивальних завдань;

- підбір форм і методів реалізації змісту проекту;

- розробка та підбір дидактичного матеріалу [4].

Наукові рекомендації стосовно дієвого використання текстоцентрич- ного підходу успішно втілилися в численні розробки літературних проєктів у часописах «Вихователь-методист» і «Методична скарбничка вихователя»

Методичними підказками для планування й реалізації взаємодії дітей дошкільного віку з художніми текстами можуть слугувати «Методичні рекомендації до програми «Дитина» й стаття Н. Гавриш, І. Кондратець, зокрема: види запитань до літературних творів (репродуктивні, евристично- пошукові, творчі, рефлексійні); особливості використання технології ОЗОН А. Фасолі (адаптованої до дошкілля) та ТРВЗ (теорія вирішення винахідницьких завдань); застосування різних методів і прийомів розкриття художніх текстів для дітей; планування різних форм взаємодії з батьками вихованців, включаючи інформаційно-просвітницькі, індивідуальні, колективні, творчі й інформаційно-комунікаційні тощо [5; 2].

Отже, проблема використання проєктів у дошкіллі, зокрема, такого виду, як літературні проєкти, з одного боку, є певною мірою розв'язаною, з іншого - дає простір для дослідницького пошуку реалізації літературних проєктів з іншими акцентами: сенсовими, рефлексійними, мовленнєвими та ін.

Мета статті - висвітлити аспекти психолого-педагогічного супроводу майбутніх вихователів у плануванні та організації літературних проєктів з дітьми дошкільного віку.

Цілі статті:

- Проаналізувати проблему дослідження освітніх проєктів, зокрема літературних, у сучасних наукових працях.

- Визначити низку підходів і принципів, які забезпечують ефективність психолого-педагогічного супроводу майбутніх вихователів у плануванні та реалізації літературних проєктів.

- Окреслити види й алгоритми реалізації літературних проєктів.

Виклад основного матеріалу

На основі аналізу наукових досліджень і практичного досвіду, ми трактуємо поняття «літературний проєкт» одночасно як форму, і як метод:

- Літературний проєкт - форма організації освітнього процесу та життєдіяльності дітей на основі одного чи кількох літературних творів, у якій ключові смислові ідеї твору стають стрижнем рефлексійної, інтелектуальної, пізнавальної, художньо-продуктивної діяльностей.

- Літературний проєкт - метод ознайомлення дітей із художнім твором або творами, який дозволяє глибше пізнати закладені в них смисли й мовленнєво-літературні особливості.

Певною мірою послуговуючись класифікацією літературних проєктів

І.Кіндрат («один твір - кілька ідей - кілька днів», «одна тема - кілька творів», «один твір - тематичний день», «жанрова спрямованість проєкту»), окреслюємо такі види літературних проєктів:

1. Монолітературний проєкт - передбачає ознайомлення педагогів, дітей і батьків з одним літературним твором: його смислами; авторською позицією стосовно персонажів і описаних ситуацій; мовним багатством (словник, метафори, стилістичні слова та ін.)

2. Полілітературний тематичний проєкт - ознайомлює з декількома літературними творами в контексті однієї теми.

3. Полілітературний персоналізований проєкт - ознайомлює з творами одного письменника, розкриваючи яскраві особливості персональної літературної скарбниці.

Абсолютно розділяючи погляди Н. Гавриш та І. Кіндрат на значимість сенсів і структуру літературних проєктів, усе ж робимо акценти на розкриття в них, у першу чергу, власне літературних і мовних маркерів, ніж на традиційні інтегратори в площині проєкту. Тож майбутнім педагогам пропонуємо такий розподіл уваги в плануванні літературних проєктів:

- 50% - домінантні завдання з літератури (уміння взаємодіяти з художнім текстом: уявляти, бачити і чути внутрішнім зором; розуміти сюжет і причини дій персонажів; відповідати на запитання за змістом тексту; здійснювати елементарний аналіз художніх творів тощо);

- 25% - завдання щодо збагачення лексики (уміння знаходити, розуміти засоби виразності: прислів'я, фразеологізми, порівняння, епітети, метафори; образні художньо-поетичні вирази, зачини і кінцівки; мотивувати шукати смисли в нових словах і словосполученнях; спонукати до їх використання у власному мовленні);

- 20% - завдання, пов'язані з формуванням основ рефлексійної культури в дітей, їхньої картини світу та ціннісних орієнтирів (співпереживати персонажам твору; проводити аналогії зі своїм життєвим досвідом; розуміти авторські смисли й творити свої; рефлексувати враження й відчуття стосовно сюжету та героїв, своїх очікувань від їхньої поведінки, формулювати особисте ставлення до проблеми в творі, висловлювати припущення щодо власних дій в описаних ситуаціях)

- 5% - інтегровані завдання в контексті закріплення вражень від взаємодії з літературним твором у малюванні, ліпленні, аплікації, музиці, театральному інсценуванні.

Саме така «розмітка» надасть можливість глибоко й предметно здійснити текстоцентричний підхід.

З урахуванням вищесказаного, пропонуємо майбутнім вихователям відповідні фрейми (графічні схеми, які містять структуровану інформацію) до кожного з видів літературних проєктів, визначаючи основні принципи планування й реалізації:

1. Принцип поетапності - не лише реалізація проєкту має бути поетапною, а й підготовка та планування проєктної діяльності містить певні сходинки.

2. Принцип особистісного включення - емоційне сприймання педагогом твору, неодноразове прочитання й проживання сюжету твору забезпечує високий рівень зацікавленості всіх учасників освітнього процесу (діти, батьки вихованців, музичний керівник, інструктор з фізвиховання, вихователь зображувальної діяльності, учитель-логопед тощо).

3. Принцип визначення сенсів - уміння визначати основні смисли твору.

4. Принцип єдності розвивального простору та середовища - інтеграція духовних і матеріальних складників.

5. Принцип «відлуння» - підтримка постійного інтересу до художнього тексту, його сюжетних ліній, портретів персонажів, образних висловів і нової лексики, що досягається у майстерності педагога ненав'язливо згадувати означені аспекти в іграх, мистецьких формах взаємодії та інших активностях дітей.

6. Принцип комунікативного діалогу / полілогу - комунікативна взаємодія в різних площинах: «діти-дорослий», «діти-художній текст-дорослий», «діти- діти», «діти-текст-діти», «діти-дорослий-автор твору».

7. Принцип рефлексійного ставлення до художнього тексту - сприймання літературного твору не тільки й не стільки, як мистецький об'єкт для обговорення, а й своєрідне дзеркало, в якому тлом для відображення слугують життєвий досвід, картина світу, система цінностей кожної особистості дитини й дорослого.

Розкриємо кожний із принципів ретельніше.

Один із важливих аспектів, який майбутні вихователі мають усвідомити de facto: гарний проєкт - добре підготовлений і продуманий проєкт. Ми пропонуємо таку покрокову схему планування літературного проєкту:

Етап 1. Уважне ознайомлення педагога з літературним твором (творами) в контексті тематичного планування.

- Пошук смислів твору (творів).

- Робота із мовними засобами.

- Саморефлексія: визначення емоцій, вражень і аналогій ситуацій та поведінкових вчинків персонажів.

Етап 2. Цілевизначення:

- Визначення виду літературного проєкту.

- Окреслення освітніх завдань до проєкту (у межах конкретної вікової групи)

- Визначення кінцевого продукту, результату проєкту.

- Окреслення задач проєкту, проблемних задач (тем на щодень).

Етап 3. Створення конструктору проєкту: формування інтелектуальної

карти проєкту:

- Визначення форм взаємодії з дітьми та батьками і методів ознайомлення з твором (творами).

- Розроблення та добирання дидактичного матеріалу.

Етап 4. Моделювання форм «подачі» ідей дітям і батькам.

Очевидно, що для планування й організації проєкту важливі не тільки

фахові компетентності, високий рівень, власне, проєктної культури (вибір взаємодії з дітьми; перехід від репродуктивно-навчальної моделі до здійснення супроводу й партнерства; забезпечення атмосфери пошуку та дослідництва, прояви свободи й самостійності дітей, практико-орієнтованого характеру проєктної діяльності; створення розвивального середовища для розкриття потенціалу вихованців), а й прояв особистісних рис і спрямованість на ситуацію успіху в реалізації проєкту. Щоби спланувати й реалізувати заплановане, педагогові самому потрібно «запалитися», включитися й зацікавитися художнім текстом, відповідними літературними творами, самому розкошувати в мовному багатстві й глибинних сенсах тексту.

Сенсом (смислом) літературного твору ми окреслюємо надзмістове інтенційно-ідеологічне (екзистенційне) значення твору, яке пізнається в контексті уявлення читача про зображувану в ньому дійсність та її зіставлення з мінливою реальністю, своїм сьогоденням. Сенс є одним із трьох аспектів пізнання й оцінювання твору:

1) когерентного, тобто такого, що перебуваю в зв'язку, ціліснісності

(що?);

2) когезійного, тобто зв'язаного, зчепленого (як?);

3) смислового (в ім'я чого?).

Отже, сенс твору - це що, як і в ім'я чого (для чого, з якою метою) створив автор художній текст. У площині літературного проєкту майбутні педагоги знають:

- зміст твору постійний, а смисл (сенс) його може зазнавати суттєвих трансформацій зі зміною історико-культурного контексту;

- смисли мають бути зрозумілими дітям;

- смисли формулюються своїми словами й підкріплюються

прислів'ями або віршованими цитатами основні засоби і водночас рівні актуалізації смислу (сенсу) художнього твору є:архетипи; національні

екзистенціали; культурно-національні коди;

- смислів може бути декілька в одному творі (головні, другорядні);

- смисли можуть дати назви (напрям) літературному проєкту і темам (запитанням) дня.

Власне, пошук сенсів - один зі складників розвивального простору для розгортання літературного проєкту. Розвивальний простір набагато ширший за розвивальне предметно-ігрове середовище, яке передбачає створення відповідного осередку («Бібліотека», «Книгарня» або книжковий осередок) і насичення його книгами й журналами; розмальовками, ілюстраціями, настільними іграми за сюжетами літературних творів. Натомість розвивальний простір - це про цінності й життєві правила, які згадуватимуться при обговоренні конкретних текстів; підключення батьків вихованців до підняття духовних пластів, пов'язаних з літературними творами; емоційні еманації та чуттєві компоненти як відображення реалізованого аксіологічно-емпатійного підходу.

Грамотно й цікаво створені розвивальне середовище, їх гармонійна інтеграція сприяє бажанню дітей знову й знову повертатися до персонажів певних творів, у нових ігрових локаціях і ситуаціях відтворюючи зміст, вислови, яскраві мовні звороти, забезпечуючи втілення принципу «відлуння». Якраз на етапі «післячитання» доречні усі мистецькі форми взаємодії з дітьми: малювання ілюстрацій до твору, інсценізації й музичні перформанси.

Комунікативний діалог або полілог (точно не монолог педагога, який усе розповів дітям правильно про те, що в творі є і як автор усе зобразив), розпочатий у взаємодії з художнім текстом і автором твору, продовжується в мистецькому й природному оточенні, породжуючи нові аналогії, нові теми для обговорення й нові проживання літературних образів.

Принцип рефлексійного ставлення до літературного твору яскраво реалізується за допомогою системи відповідних запитань, тим самим забезпечуючи втілення особистісно зорієнтованого та рефлексійних підходів. Загальна хибна думка, що рефлексійні запитання ставляться лише по завершенню проєкту. Вони, безперечно, будуть у кінці літературного проєкту, стосуватимуться: 1) загальних вражень і почуттів; 2) оцінювання процесу і результату проєкту; 3) планів і перспектив на майбутні проєкти. Проте, наполягаємо: сучасні діти можуть і хочуть відповідати не на репродуктивні запитання (за науковими дослідженнями, на жаль 90 % усіх запитань в освіті - репродуктивні), а на рефлексійні, які стосуються власних емоцій, реакцій на емоції персонажів, проведення порівнянь ситуацій у творі і в своєму житті, поведінкових проявів героїв твору і аналогії з можливою своєю поведінкою.

Орієнтовні рефлексійні запитання: Як гадаєте, що відчував Журавель після гостин у Лисички? Що тебе здивувало в поведінці персонажу? Які риси характеру персонажів є і в тобі, і в літературному персонажі (Він - хоробрий, а ти? Вона любить..., а ти?) Вчинок якого персонажу тебе засмутив? Хто з героїв казки (вірша, оповідання) добрий / злий, хоробрий / боягуз та ін. Як ти ставишся до вчинку (того, що зробив) Півника / Котика (казка «Котик і Півник»)? Чи відчував (-ла) ти такі емоції, які були в персонажів твору? Що знає і вміє Кривенька качечка з того, що знаєш і вмієш ти? Чи траплялися з тобою описані в творі пригоди? Чи зустрічав (-ла) ти таких людей, які описані в творі? Як ти діяв (-ла) би у схожій ситуації? Що потрібно знати і вміти, аби написати цей твір? Що з цього ти вже знаєш і вмієш, чого бажав би ще навчитися? (Освітня програма «Дитина», 2020)

Переконані: оволодівши мистецтвом формулювати рефлексійні запитання й відповідати на них (як у професійному, так і особистісному контекстах), майбутні педагоги будуть здатні наповнити будь-який літературний проєкт особливим нАстроєм і настроЄм.

Коли студенти усвідомили сутність кожного із 7 принципів та 4 підходів до літературних проєктів, вони готові вже засвоїти матриці оформлення «паспорту проєкту» та алгоритму реалізації, до яких входять загальні позиції (притаманні і для монолітературних, і для полілітературних проєктів).

«Паспорт» проєкту:

1. Вікова група.

2. Термін проєкту (короткотривалий / довготривалий)

3. Назва проєкту (профільна, вузька назва;

4. Мета проєкту.

5. Результат (кінцевий продукт проєкту: збірка творів дітей і дорослих; лепбук, мультфільм за літературним сюжетом, авторська казка / вірш / оповідання з відображенням стилю певного письменника).

6. Завдання (3-4) - освітня програма.

Алгоритм реалізації проєкту:

1. Мотиваційно-цільовий етап

- Мотиваційний прийом (інтрига).

- Складання з дітьми мапи літературного маршруту (зупинки)

- Повідомлення про початок проєкту батькам (форма)

2. Діяльнісний етап

- Стислий опис кожного дня (проблемна тема дня (запитання дня) + форми взаємодії з дітьми / батьками + результат дня (літературно-мовний аспект)

3 Рефлексійний етап

- Презентація проєкту

- Рефлексійно-узагальнювальні запитання (емоції під час процесу та результати).

Очевидно, що алгоритм реалізації кожного з видів проєкту буде різнитися в залежності від того, скільки творів винесено на ознайомлення й обговорення з дітьми; які сенси визначено і які мовні засоби окреслено в кожному проєкті.

Відзначимо, що відповідну інформацію, сформовані уміння й навички щодо планування та організації літературних проєктів майбутні вихователі отримують на лекціях, семінарах і практичних заняттях навчальної дисципліни «Дитяча література та розвиток мовлення» і закріплюють у модульних контрольних:«Буктрейлер до сучасної дитячої книжки»,

«Буктрейлер до сучасної «дорослої» книжки», «Етимологічні казки для дітей», «Літературний проєкт».

Висновки

Отже, забезпечуючи в означений спосіб психолого-педагогічний супровід майбутніх вихователів у плануванні та організації літературних проєктів, втілюючи текстоцетричний, аксіологічно-емпатійний, особистісно зорієнтований та рефлексійний підходи, реалізуючи принципи поетапності, особистісного включення педагога, визначення смислів художнього твору, єдності розвивального простору та середовища, ефекту «відлуння», комунікативного діалогу / полілогу, рефлексійного ставлення до художнього тексту, ми сприяємо подоланню труднощів у плануванні та реалізації проєктів; мотивуємо студентів до формування чіткого уявлення про структуру проєктів; уміння створювати конструктори планування проєктів у вигляді фреймів; здатності до гнучкості та методичної грамотності в дотриманні алгоритмів реалізації проєктів; допитливості й зацікавленості проєктами як сучасною й ефективною формою взаємодії з дітьми; спільному відкриттю смислів у літературних творах і спільному з дітьми й батьками вихованців відкриття багатства художніх текстів; формуємо почуття впевненості й готовності до рефлексійного самоаналізу, проявам творчості та креативності, підвищенню інтересу до читання й знаходження нових особистісних і професійних сенсів.



Література:

1. Г авриш Н. Літературний проєкт «Дівчинка із сирниками». Методична скарбничка вихователя». 2020. № 12. С. 34.

2. Гавриш Н., Кондратець І. Дитина і книжка: новий формат взаємодії з дітьми. Дошкільне виховання. 2022. № 1. С. 6-10.

3. Кіндрат І. Р. Літературні проекти у системі освітньої роботи дошкільного закладу освіти: інноваційні підходи у роботі з літературними творами. Інноваційні технології в дошкільній освіті. Збірник абстрактів Міжнародної науково-практичної інтернет- конференції м. Переяслав-Хмельницький, 28-29 березня 2018 р., 268 с.

4. Кіндрат. І. Опановуємо технологію конструювання літературних проєктів. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2016. № 11. С. 12.

5. Методичні рекомендації до Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина» / наук.ред. Г. В. Бєлєнька, О. А. Половіна, І. В. Кондратець; авт.кол.: Г. В. Бєлєнька,

O.Л. Богініч, В. М. Вертугіна, К. І. Волинець та ін. К.: ТОВ «АКМЕ ГРУП». 2021. 568 с.

6. Освітня програма для дітей від двох до семи років «Дитина» / наук.кер.проєкту В.О. Огнев'юк; авт.кол.: Г.В. Бєлєнька, О.Л. Богініч, В.М. Вертугіна [та ін.]; наук.ред. Г.В.Бєлєнька. К.: Київ.ун-т ім.Б. Грінченка. К.: Київ, ун-т ім. Б. Грінченка. 2020. 440 с.

7. Піроженко Т. О. Особистість дошкільника: перспектива розвитку:навч.-метод. посіб. Тернопіль : Мандрівець, 2010. 136 с.

8. Половіна О., Кондратець І. Артосвіта: навчально-методичний посібник. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. 556 с.

9. Пономаренко Т.О., Науменко М.С. Формування комунікативної компетентності в дітей шостого року життя у проєктній діяльності. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. 2023. (39 (1)). с. 59-66.

10. Слободяник О. Аналіз поняття «проект», «проектна технологія», «педагогічне проектування» у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних науковців URL: https://core.ac.uk/ download/pdf/32308793.pdf

11. Karnaukhova A., Polovina O., Harashchenko L., Kondratets I., Ponomarenko T. (2022) Training future pre-school professionals in psycho-pedagogical support for early childhood development Revista de Tecnologia de Information y Comunicacion en Education (16(3)). с. 190-204. ISSN 2665-0223 https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2022.16.03.14

12. Mehmet Ba§aran & Erdal Bay (2023) The effect of project-based STEAM activities on the social and cognitive skills of preschool children, Early Child Development and Care, 193:5, 679-697, DOI: 10.1080/03004430.2022.2146682

13. Mkrtichian, O. (2022). Project activities in music lessons in preschool education. Scientific Notes of the Pedagogical Department, (50), 81-87. https://doi.org/10.26565/2074-8167-2022-50-07

14. Scientific Collection «InterConf» (2022). With the Proceedings of the 11th International Scientific and Practical Conference «Scientific Research in XXI Century» (March 6-8, 2022). Ottawa, Canada: Methuen Publishing House. 390 p.

References:

1. Havrysh N. (2020). Literaturnyi proiekt «Divchynka iz syrnykamy» [Literary project "The Girl with Cheesecakes"] Methodological treasury of the educator. № 12. P. 34.

2. Havrysh N., Kondratets I. (2022). Dytyna i knyzhka: novyi format vzaiemodii z ditmy [A child and a book: a new format of interaction with children]. Preschool education. 2022. № 1.

P.6-10.

3. Kindrat I. R. (2018). Literaturni proekty u systemi osvitnoi roboty doshkilnoho zakladu osvity: innovatsiini pidkhody u roboti z literaturnymy tvoramy [Literary projects in the system of educational work of preschool educational institution: innovative approaches to work with literary works]. Innovative technologies in preschool education. Collection of abstracts of the International Scientific and Practical Internet Conference, Pereiaslav-Khmelnytskyi, March 28-29, 2018., 268 р.

4. Kindrat. I. (2016). Opanovuiemo tekhnolohiiu konstruiuvannia literaturnykh proiektiv [Mastering the technology of designing literary projects]. Preschool educator-methodologist. № 11. P. 12.

5. Metodychni rekomendatsii do Osvitnoi prohramy dlia ditei vid 2 do 7 rokiv “Dytyna” (2021) [Methodological recommendations for the Educational program for children from 2 to 7 years old “Child”] / nauk.red. H. V. Bielienka, O. A. Polovina, I. V. Kondratets; avt.kol.: H. V. Bielienka, O. L. Bohinich, V. M. Vertuhina, K. I. Volynets ta in. K.: TOV “AKME HRUP”. 568 р.

6. Ohneviuk V. O., Bielienka H.V., Bohinich O. L. and others (2020) Dytyna. Osvitnia prohrama dlia ditei vid 2 do 7 rokiv [Child. Educational program for children from 2 to 7 years old]. Kyiv: Print Media LLC, 440 p.

7. Pirozhenko T. O. (2010). Osobystist doshkilnyka: perspektyva rozvytku [Preschooler's personality: developmental perspective]: teaching and methodological guide. Ternopil: Mandrivets. 136 p.

8. Polovina O., Kondratets I. (2022). Artosvita: navchalno-metodychnyi posibnyk [Art education]: teaching and methodological guide. Kyiv: Borys Hrinchenko Kyiv University. 556 с.

9. Ponomarenko Т., Naumenko М. (2023). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti v ditei shostoho roku zhyttia u proiektnii diialnosti [Formation of communicative competence among children of the sixth year of life in project activities]. Pedagogical Education: Theory and Practice. Psychology. Pedagogy. (39 (1)). Р. 59-66. DOI: 10.28925/2311-2409.2023.39

10. Slobodianyk, O. V. (2015) Analiz poniattia «proekt», «proektna tekhnolohiia», «pedahohichne proektuvannia» u doslidzhenniakh zarubizhnykh ta vitchyznianykh naukovtsiv. [Analysis of the concepts of "project", "project technology", "pedagogical design" in the studies of foreign and domestic scholars.]. Scientific notes. Series: Problems of methods of physical, mathematical and technological education, 3(7). URL: https://core.ac.uk/download/pdf/32308793.pdf

11. Karnaukhova A., Polovina O., Harashchenko L., Kondratets I., Ponomarenko T. (2022) Training future pre-school professionals in psycho-pedagogical support for early childhood development Revista de Tecnologia de Information y Comunicacion en Education (16(3)). с. 190-204. ISSN 2665-0223 https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2022.16.03.14

12. Mehmet Ba§aran & Erdal Bay (2023) The effect of project-based STEAM activities on the social and cognitive skills of preschool children, Early Child Development and Care, 193:5, 679-697, DOI: 10.1080/03004430.2022.2146682

13. Mkrtichian, O. (2022). Project activities in music lessons in preschool education. Scientific Notes of the Pedagogical Department, (50), 81-87. https://doi.org/10.26565/2074-8167-2022-50-07

14. Scientific Collection «InterConf» (2022). With the Proceedings of the 11th International Scientific and Practical Conference «Scientific Research in XXI Century» (March 6-8, 2022). Ottawa, Canada: Methuen Publishing House. 390 p.

Размещено на Allbest.ru