Використання інформаційно-комунікативних технологій на музичних заняттях у закладах дошкільної освіти

Проблема специфіки впровадження інформаційно-комунікативних технологій на музичних заняттях у закладах дошкільної освіти. Характеристика шляхів впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на музичних заняттях у закладах дошкільної освіти.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.06.2024
Размер файла 32,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання інформаційно-комунікативних технологій на музичних заняттях у закладах дошкільної освіти

Ольга Негрій

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Анотація

У статті звернено увагу на нову проблему специфіки впровадження інформаційно-комунікативних технологій на музичних заняттях у закладах дошкільної освіти. Проведено детальний аналіз теоретичних, прикладних, практичних, наукових досліджень, присвячених питанню доцільності використання інформаційно- комунікативних технологій у сучасному освітньому просторі. Надано тлумачення змісту термінів «доба цифрових технологій»,«інформаційно-комунікативні технології», «дитина дошкільного віку», представлено основні напрацювання закордонних та вітчизняних науковців з досліджуваної проблеми. Розглянуто та проаналізовано головні законодавчі документи України, які акцентують увагу на впровадження інформаційно- комунікативних технологій в освітню практику закладів дошкільної освіти. Наголошено, що зростання темпів розвитку та застосування інформаційно-комунікаційних технологій в Україні та світі актуалізує необхідність підвищення якості знань сучасних українських музичних керівників та педагогів закладів дошкільної освіти з питань музичного виховання дітей дошкільного віку. Охарактеризовано основні шляхи впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на музичних заняттях у закладах дошкільної освіти.

Ключові слова:

доба цифрових технологій; інформаційно-комунікативні технології; музичні заняття; дитина дошкільного віку; заклад дошкільної освіти.

Resume:

Nehrii Olha. Implementation of information and communication technologies in music classes in pre-school education institutions.

The author deals with the new problem of the specifics of the implementation of information and communication technologies in music lessons in preschool education institutions. A detailed analysis of theoretical, applied, practical, scientific research devoted to the question of the expediency of using information and communication technologies in the modern educational space has been carried out. An interpretation of the meaning of the terms «the age of digital technologies», «information and communication technologies», «preschool child» is provided, the main developments of foreign and domestic scientists on the investigated problem are presented. The main legislative documents of Ukraine, which focus on the implementation of information and communication technologies in the educational practice of preschool education institutions, were reviewed and analyzed. It is emphasized that the increasing pace of development and application of information and communication technologies in Ukraine and the world actualizes the need to improve the quality of knowledge of modern Ukrainian music directors and teachers of preschool education institutions in matters of musical education of preschool children. The main ways of introducing information and communication technologies in music lessons in preschool education institutions are characterized. The main goal of the article is to theoretically substantiate the importance of using ICT in music classes for preschool children in preschool education institutions.

Key words:

age of digital technologies; information and communication technologies; music lessons; preschool child; preschool education institution.

Постановка проблеми

Кінець XX - початок XXI століття - це доба цифрових технологій, що характеризується стрімким розвитком освіти, науки і техніки, а також значним прогресом у використанні інформаційно-комунікативних технологій, які активно інтегруються в усі сфери життя людини(політичну,соціальну, економічну, екологічну, правову, фінансову, медичну, наукову, освітню, культурну). Варто зазначити,щосоціально-економічні, геополітичні, технологічні зміни які відбуваються в Україні за останні декілька років («РеволюціяГідності», анексія Криму, Донецької та Луганської областей, АТО, карантинні обмеження - COVID-19, правовий режим воєнного стану), передбачають активний пошук нових шляхів ефективного підвищення якості навчання, виховання та розвитку дітей дошкільного віку (інтелектуального, фізичного, духовного, естетичного, культурного). інформаційно комунікативна технологія музичне заняття

Зростання темпів розвитку й застосування інформаційно-комунікативних технологій (далі ІКТ) в Україні та світі актуалізує необхідність підвищення якості знань музичних керівників та вихователів закладів дошкільної освіти з питань музичного виховання дітей дошкільного віку в існуючих змінних реаліях. Впровадження ІКТ в систему дидактичних засобів закладу дошкільної освіти є потужним фактором забезпечення інтелектуального, морального, фізичного, мовленнєвого, естетичного розвитку дитини дошкільного віку та відповідно залучення до світу інформаційної культури. Музичне виховання дітей дошкільного віку є одним із наймогутніших засобів виховання, за допомогою якого здійснюється формування всебічно розвиненої особистості; це процес становлення і розвиток музичних здібностей на основі природних задатків, формування основ музичної культури, творчої активності (від найпростіших форм до більш складних) (Кадемія, 2009, с. 17).

Розвиток ІКТ зумовлює переосмислення та оновлення освітніх цілей, стандартів, форм, засобів і методів музичного виховання дітей дошкільного віку в закладах дошкільної освіти, про це наголошено в таких вітчизняних документах:Законах України «Про освіту»(2023),«^o дoшкiльну oсвiту»(2023);

Концепції розвитку дітей раннього і дошкільного віку (2020); Державному стандарті дошкільної освіти України (БКДО,2021);

Методичних рекомендаціях щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану (2022), у Базових програмах розвитку дитини дошкільного віку підкреслюється, що головною метою освітньої галузі дошкільної освіти є збереження і зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дітей, це наголошує на забезпеченні процесу естетичного розвитку дітей дошкільного віку та активізації захисних функцій організму.

У новій редакції Базового компоненту дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) у варіативній складовій запроваджено освітній напрям «Комп'ютерна грамота», який передбачає формування цифрової компетентності дитини дошкільного віку - це здатність використовувати інформаційно - комунікаційні та цифрові технології для задоволення власних індивідуальних потреб і розв'язання освітніх, ігрових завдань на основі набутих елементарних знань, вмінь, позитивного ставлення до комп'ютерної та цифрової техніки (Базовий компонент дошкільної освіти..., 2021, с. 26).

Як зазначає А. Богуш у статті «Вектор наступності Державних стандартів дошкільної і початкової ланок освіти», зміст Базового компонента дошкільної освіти визначено на основі компетентнісного підходу:освітній процес організовується відповідно до вікових можливостей дітей, які взаємодіють в освітньому просторі, спрямованому на досягнення соціально закріпленого результату (заданої норми, вимог до розвиненості, вихованості та навченості дитини) (Богуш, 2013, c. 1).

На сьогоднішній день активно відбувається цифровізація освіти - МОН України разом із міжнародними партнерами проводить цифрову трансформацію сфери освіти всупереч жорстокій агресії рф проти України. Про це свідчать численні заходи, здійснені у сфері інформаційних освітніх технологій (протидія кіберзагрозам, цифрова грамотність і гігієна, посилення захисту державних освітніх інформаційних систем); розвиток платформ дистанційної освіти та є-діловодства закладів освіти; розвиток вебплатформи дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн»; забезпеченняпрограмно-апаратних інфраструктурних освітніх потреб учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану тощо.

З перших днів військової агресії рф МОН України за підтримки міжнародних партнерів (ЮНІСЕФ, «War Child», «Klett Publishers», «Save the Children», «EU4DigitalUA», «Coursera», «Udemy», «edX», Міжнародний фонд «Відродження», «Tech To The Rescue», ЮНЕСКО, DECIDE, Google, Microsoft, SpaceX (супутниковий інтернет), HP, LEGO) а також численних вітчизняних громадських організацій забезпечується постійність освітнього процесу шляхом широкого застосування ІТ-інструментів. Спільна реалізація ІТ-проєктів уможливила доступність та безперервність освіти в усіх її сегментах для всіх учасників, від дошкільнят до здобувачів наукових ступенів. Також за підтримки міжнародних партнерів забезпечено фінансову й матеріально-технічну підтримку освітян (ідеться про грошову допомогу від донорів, безкоштовний доступ до онлайн- сервісів і світових освітніх платформ, безкоштовне передання комп'ютерної техніки та ліцензій на програмні продукти тощо). Також запроваджено низку освітніх цифрових проєктів, забезпечених провідними ІТ-компаніями світового рівня (Google, Microsoft, HP) з урахування можливих ризиків і кібервійни, яку розв'язав ворог одночасно з реальними бойовими діями; було вжито низку заходів із запобігання перешкодам у роботі національних освітніх інформаційних систем та баз даних. Серед цих заходів - резервування, реплікація в незалежні від екзогенного впливу сховища (AWS), посилені SSL-сертифікати, професійні безпекові аудити; забезпечення підвищення цифрової грамотності й гігієни для протидії кіберзагрозам; посилення захисту державних освітніх інформаційних систем, зокрема шляхом переміщення баз даних до безпечних сховищ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичну основу дослідження становлять праці видатних вітчизняних науковців минулого та сучасності щодо проблеми музичного виховання дітей дошкільного віку: підґрунтям сучасної системи дошкільного музичного виховання дітей стали праці Б. Асаф'єва, Т. Бабаджан,С. Беляєвої,Ю. Двоскіної,Т. Вількорейської,Є. Кершнер,Н. Метлова,Шацької, Л. Шлегер; питання впливу музики на музично-естетичне виховання дітей дошкільного віку розглядалися у дослідженнях Н. Ветлугіної, О. Кульчицької,С. Науменко, Якимчук; виховному значенню музики для дошкільників присвячували свої праці М. Качур, Є. Митрофанова, К. Мнишенко, М. Чернявська, О.Шикирінська; питанню про необхідність використання комп'ютерних технологій у навчанні дошкільників приділяли увагу українські вчені: Н. Кириченко, О. Кореганова, Л. Марголіс,Д. Мехед,К. Островська, С.Новосьолова,Л. Чайнова,С. Шапкін;французькі вчені: B. Michael, J. Freeland Fisher, H. Chaachoua; угорські вчені :М. Гуньо, Г. Дорнер,А. Карпаті,Е. Лакатош-Турук.Е, Молнар; американські науковці: Т. Баджет,Т. Воген, Д. Джонасен, М. Кирмаєр, У. Рош, К. Сандлер.

Формулювання цілей статті

Мета статті - теоретичнообґрунтувати важливість використання інформаційно-комунікативних технологій на музичних заняттях для дітей дошкільного віку в закладах дошкільної освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

В умовах постійної глобалізації відбувається стрімка трансформація всіх сфер суспільного життя, досягається це за рахунок потужної інформатизації. Сьогодні в Україні можна говорити про своєрідну інформаційну революцію, яка зумовила поступове виникнення якісно нової реальності - появу та розвиток інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ).

Логіка нашого дослідження вимагала визначення сутності понять «доба цифрових технологій» та «інформаційно-комунікативні технології». Далі ми надаємо визначення кожному з них.

Доба цифрових технологій або «цифрова ера» - це ера, яка супроводжується інтенсивним розвитком цифрових технологій, включно зі штучним інтелектом, блокчейном, віртуальною реальністю, хмарними технологіями тощо; вказує на період в історії, коли інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) стають широко використовуваними та глибоко впливають на різні сфери життя суспільства; термін може охоплювати різні часові рамки, але зазвичай належить до кінця XX - початку XXI століття , коли інформаційні технології стали невід'ємною частиною нашого повсякденного життя; в основу «доби цифрових технологій» покладено розвиток комп'ютерів, Інтернету, мобільних телефонів та інших електронних пристроїв, що дозволяють швидко обробляти, передавати та отримувати інформацію; характеризується стрімким темпом змін та поширенням цифрових інновацій у всіх сферах життя і діяльності людини.

У процесі наукового дослідження ми виокремлюємо такі основні риси доби цифрових технологій:

- зміна способу комунікації:зростання значення соціальних мереж, електронної пошти, месенджерів та інших засобів комунікації;

- електронна економіка:популяризація електронної торгівлі, онлайн-платежів та фінансових технологій;

- доступ до інформації: швидкий та легкий доступ до інформації завдяки Інтернету та пошуковим системам;

- технологічний розвиток: інновації в галузі штучного інтелекту, інтернету речей, розширеної реальності та інших сучасних технологій;

- зміни в робочому процесі: розповсюдження віддалених та гнучких форм роботи, використання технологій для спрощення процесів роботи;

- кібербезпека:зростання загроз та

важливість забезпечення безпеки в цифровому середовищі;

- вплив на культуру та суспільство: зміни в освіті, розвагах, медіа та інших аспектах суспільного життя.

Інформаційно-комунікативні технології (від англ. Information and communications technology) - термін часто використовується як синонім до інформаційних технологій (IT), хоча ІКТ - це більш загальне найменування, яке підкреслюєінтеграцію телекомунікацій

(телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів,програмногозабезпечення,

накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяютькористувачамстворювати,

одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію (Швачич, Толстой, Петречук, Іващенко, Гуляєва, & Соболенко, 2017, с. 100); сукупність методів виробничих процесів:програмно-технічних засобів,

інтегрованих з метою збору, обробки, збереження, розповсюдження, відображення та використанняінформації в інтересах її

користувачів (Кадемія, 2009, с. 90); сукупність технологій, які використовуються для обробки, збереження, передавання та обміну інформацією, це охоплює й використання різних комп'ютерних програм, мережевих технологій, електронних пристроїв та інших засобів для створення, передавання та отримання інформації. ІКТ впливають на різні сфери суспільства, у тому числі на освіту, бізнес, науку, медицину та інше, розширюючи можливості обробки та обміну інформацією, полегшуючи доступ до знань та поліпшуючи комунікацію.

У процесі наукового дослідження ми виокремлюємо такі основні складові ІКТ:

- комп'ютерні технології:використання

комп'ютерів для обробки та збереження інформації;

- програмне забезпечення:розробка й

використання програм для виконання різних завдань та операцій на комп'ютері;

- мережеві технології: використання мереж для обміну інформацією між різними пристроями та користувачами;

- електронні пристрої: використання різних електронних пристроїв, таких як смартфони, планшети, ноутбуки тощо;

- інтернет:використання інтернету для

доступу до інформації, комунікації та спільної роботи;

- мультимедійні технології:використання

засобів візуальної та звукової інформації для створення, редагування й обміну контентом;

- електронна комунікація:використання

електронних засобів комунікації, таких як електронна пошта, чати, відеоконференції.

Таким чином, у процесі наукового дослідження ми констатуємо, що ІКТ - це сукупність знань про способи і засоби організації навчання в умовах застосування комп'ютерів і сам процес навчання в умовах застосування комп'ютерів, як технічних засобів навчання. За таких умов ІКТ мають давати відповіді на запитання:як організувати в

комп'ютерному середовищі навчальний процес з урахуванням специфіки конкретної навчальної дисципліни, навчальних та практичних цілей, які засоби ІКТ є і як їх використовувати, яким змістом наповнити, як контролювати їхню якість та кількість. Це ціла низка запитань, на які неможливо відповісти, не проводячи спеціальних науково-педагогічних пошуків та експериментів.

Якщо враховувати, що раніше ІКТ виконували допоміжну функцію (виступали інструментом в електоральних кампаніях, пропаганді чи державному управлінні) то в сучасних умовах вони проникають у всі сфери суспільного життя та фактично задають існуючий порядок денний, що в подальшому призводить до виникнення комунікативних стратегій інформаційного суспільства.

Зауважимо, що новітня інформаційно- комунікативна технологія - це притаманний цифровій епохі спосіб практичного використання знання, спрямований на досягнення конкретної мети шляхом взаємодії між суб'єктами. Тому важливо враховувати, що спілкування із комп'ютером викликає в дітей різного віку жвавий інтерес, спочатку як ігрова діяльність, а потім і як навчальна. Цей інтерес лежить в основі формування таких важливих структур, як пізнавальна мотивація, довільна пам'ять та увага, адже саме ці якості забезпечують психолого-педагогічну готовність дитини дошкільного віку до навчання в школі. ІКТ посідають важливе місце в методиці медіа- освіти, оскільки застосування будь-якої технології має великий вплив на результат дошкільної (Медіаосвіта та медіаграмотність, 2012, с. 28).

В Законі України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» було зазначено, що однією з найважливіших особливостей нашого часу є «перехід розвинутих країн світу від постіндустріального до інформаційного суспільства, що зумовлює необхідність упровадження ІКТ в усі сфери життєдіяльності» (Закон України..., 2007).

Викладання музичної освіти в закладах дошкільної освіти буде більш продуктивним, якщо у змісті такої освіти будуть залученні сучасні потреби дітей дошкільного віку, а сам процес буде здійснюватися із урахуванням їхніх вікових особливостей, потенціалу та можливостей, тому для цього педагоги, методисти, вихователі й музичні керівники повинні розробляти й використовувати у своїй професійній діяльності сучасні освітні та інформаційно-комунікативні технології й створювати такі педагогічні умови, в яких у дитини дошкільного віку буде розвиватися уява, творчі здібності, пізнавальна ініціатива, що спровокує потребу до подальшої самореалізації в соціумі. Вихователь та музичний керівник має можливість і повинен використовувати у своїй професійній діяльності низку інтернет- технологій (соціальні мережі, веб-сайти, персональні блоги та сайти, онлайн-матеріали, чати, електронну пошту, освітні сервіси, інтерактивні сервіси, мобільні додатки та освітні платформи тощо), які відкривають йому доступ до надання різноманітних освітніх послуг, навчальної інформації, дистанційних курсів, олімпіад та конкурсів, бібліотек, текстових сховищ, інтерактивних енциклопедій та словників, онлайн-перекладачів, віртуальних музеїв та виставок, державних інформаційних ресурсів, пошукових систем та каталогів, колективних енциклопедій, фото-, відео- та аудіохостингів, вільної енциклопедії - Вікіпедії, дистанційних олімпіад і конкурсів електронних видань тощо. Для формування й розвитку в дітей дошкільного віку стійкого пізнавального інтересу до музичних занять необхідним є завдання - зробити освітню музичну діяльність цікавою і насиченою, до того ж музичний матеріал повинен нести в собі елементи несподіваного, незвичайного, дивного, що викликає в дітей інтерес та цікавість до музики.

Застосування ІКТ у роботі з дітьми дошкільного віку полягає в тому, що вихователі та музичні керівники використовують у своїй роботі мультимедійні можливості комп'ютера для підвищення мотивації до полегшення засвоєння дітьми запропонованої музичної інформації різної спрямованості. Яскравим прикладом є мультимедійні презентації - це електронні діафільми, що включають у себе анімацію, аудіо- і відеофрагменти з елементами інтерактивності, що дозволяє об'єднувати дані, анімацію і графічні зображення, звук й переводити їх з аналогової форми в цифрову та й навпаки.

Використання ІКТ у музичному вихованні дітей дошкільного віку на музичних заняттях у закладах дошкільної освіти дає такі переваги й допомагає вирішити теж ряд завдань:

- у дітей поліпшується процес

запам'ятовуваннямузичного,як

теоретичного так і практичного матеріалу;

- використання віртуальних музичних інструментів та програм покращує розуміння дітьми різних музичних жанрів та розвиває їхній музичний смак;

- інформація на екрані (музична гра, рух, звук, мультиплікація, уривки із кінофільмів, та ін.) викликають у дітей зацікавленість, розвивають асоціації;

- можливість обміну музичними творами та досягненнями через віртуальні платформи створює позитивний зв'язок між закладом дошкільної освіти, дітьми та їхніми батьками;

- у дітей розвивається інтерес до самостійного виконання музичних інтерактивних завдань.

Використання інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) у музичному вихованні дітей дошкільного віку на музичних заняттях у закладах дошкільної освіти є актуальним та перспективним напрямом. Це обґрунтовано необхідністюврахуваннясучасних технологічних засобів у педагогічному процесі з метою ефективного розвитку музичних навичок та творчого потенціалу дітей дошкільного віку, а саме:

1. Впровадження віртуальних музичних інструментів:застосування віртуальних музичних інструментів та програм дозволяє дітям експериментувати з звуками та мелодіями у віртуальному середовищі, що розвиває їхню музичну чутливість. Наприклад: GarageBand (iOS) GarageBand - це додаток для iOS- пристроїв,якийдозволяєдітям

експериментувати з різними музичними інструментами, створювати власні композиції, записувати голос та навіть створювати музичні відеоролики. Додаток має інтуїтивний інтерфейс, що підходить для дітей; Sesame Street Makes Music (iOS, Android) - ця програма, яка базується на відомому телешоу «Sesame Street», дозволяє дітям дошкільного віку створювати музику та розвивати музичні навички через інтерактивні ігри та завдання, включає в себе різноманітні музичні інструменти та анімованих персонажів, які допомагають дітям розібратися з музичними поняттями; My Singing Monsters (iOS,Android) - цегра, яка дозволяє дітям дошкільного віку створювати власних монстрів, які видають різні звуки і мелодії та сприяє розвитку ритму й музичного слуху, оскільки діти повинні створювати гармонійні мелодії; Incredibox (iOS, Android, веб-версія) - це інтерактивна програма, яка дозволяє дітям дошкільного віку створювати власні музичні композиції, розміщаючи різні звукові елементи та персонажів, за допомогою якої діти можуть створювати свої власні ритми та мелодії та навіть зберігати свої композиції; Music Sparkles (iOS) - ця програма розроблена спеціально для дітей дошкільного віку, допомагає дітям вивчати різні музичні інструменти та розвивати музичні навички через гру, містить анімовані інструменти, які реагують на дотик.

2. Інтерактивні музичні ігри та додатки: використання інтерактивних музичних ігор сприяє веселому та ефективному засвоєнню основ музики, ритму й мелодії. Наприклад: Music Learning Games for Kids (iOS, Android) - цей додаток має набір ігор, спрямованих на навчання музичним поняттям та навичкам, діти дошкільного віку можуть вивчати ноти, ритми, мелодії та інші музичні аспекти через ці інтерактивні завдання; Piano Maestro by JoyTunes (iOS, Android) - ця програма дозволяє дітям дошкільного віку вивчати гру на піаніно через ігри та завдання, вона має різні рівні складності, від початківців до більш досвідчених музикантів; Little Piano (iOS, Android) - це додаток, який перетворює мобільний пристрій в інтерактивне піаніно, діти дошкільного віку можуть натискати на клавіші та відтворювати різні мелодії, що допомагає розвивати їхні музичні навички та креативність; Magic Piano by Smule (iOS, Android ця програма дозволяє дітям дошкільного віку відтворювати популярні музичні композиції шляхом натискання на спеціально розроблені клавіші. Вона створена так, щоб бути веселою та захоплюючою, сприяючи розвитку ритму та слуху; Rhythm Cat (iOS, Android) - це інтерактивна гра, яка допомагає дітям дошкільного віку вивчати ритм та музичні ритмічні фігури. Гра має різні рівні складності, що дозволяє дітям поступово розвивати свої навички.

3. Мультимедійніпрезентаціїта відеоматеріали:використаннявідео- та аудіоматеріалів дозволяє візуалізувати музичні концепції та історії, надаючи дітям більше можливостей для сприйняття та розуміння музики.

4. Віртуальні музичні екскурсії: організація віртуальних музичних подорожей дозволяє дітям досліджувати різноманітні жанри та стилі музики, розширюючи їхній музичний світогляд.

5. Використання музичних додатків для

розвитку вокальних навичок:застосування

спеціалізованих додатків для тренування вокальних навичок допомагає дітям розвивати музичний слух та голосові можливості. Наприклад:SingTrue - допомагає розвивати

музичний слух та вокальні навички, Містить різні вправи на визначення висоти звуку, розширення діапазону голосу та інші корисні функції; VocalEase - це додаток для розвитку вокальних можливостей, містить вправи для розслаблення голосових м'язів, підвищення роботи дихальної системи та покращення техніки вокалу; Vanido - це додаток для тренувань вокалу, який надає персоналізовані вправи та звукові вказівки для поліпшення голосу та музичного слуху; Yousician - є універсальним додатком для вивчення музики, вокал у тому ж числі, пропонує вправи для розвитку голосу, навчання пісень та тренування музичної теорії; Smule - є соціальним музичним додатком, який дозволяє співати разом з іншими користувачами, має різноманітні функції для вдосконалення вокальних навичок та вираження творчості; StarMaker - це додаток для караоке, який також має функції запису та аналізу голосу, дозволяє користувачам співати, записувати та слухати свій голос; Karaoke-Sing Karaoke, Unlimited Songs - додаток пропонує безліч треків для караоке та дозволяє користувачам вибирати пісні для виконання, тренувати голос та поліпшувати вокальні навички.

6. Відеоконференції та віртуальне навчання:

залучення відеоконференцій та віртуальних уроків розширює можливості спілкування та обміну музичним досвідом навіть в умовах віддаленого навчання. Наприклад, Zoom - платформа Zoom використовується в багатьох закладахдошкільноїосвітидля

відеоконференційнихзанять;можна

використовувати Zoom для організації віртуальних музичних занять з дітьми, ділитися екраном для показунот тамузичних

відеороликів; GoogleMeet -популярна

платформа для відеоконференцій, яку можна використовувати для віртуальних музичних занять, можна заводити онлайн-зустрічі та використовувати різні віджети для відображення музичних матеріалів; Microsoft Teams - корисна платформа ля віддалених музичних занять, можна ділитися екраном та використовувати різні інтерактивні функції; Skype - це одна з перших платформ для відеоконференцій, і вона може бути корисною для навчання музики з дітьми дошкільного віку; Zoom for Education та Google Classroom - може бути найбільш підходящими для потреби проведення музичного заняття в ЗДО, оскільки вони надають інструменти для організації навчання та спільної роботи з дітьми, як дошкільного так і шкільного віку; Telegram - платформа де можна створювати різні музичні канали, та проводити онлайн-заняття з музичного виховання дітей дошкільного віку.

7. Створення власних музичних творінь за допомогою технологій: використання музичних програм для створення власних композицій сприяє розвитку творчості тамузичної

самовираженості.

Висновки

Впровадження та використання сучасних ІКТ у роботі вихователя та музичного керівника у закладах дошкільної освіти дозволяють зробити музичне заняття привабливим і сучасним, музичний матеріал стає доступним для сприйняття не тільки через слухові аналізатори, але й через зорові; ІКТ допомагають ілюструвати теоретичний і практичний музичний матеріал,а саме розширити понятійний ряд музичних термінів, роблячи їх доступними й зрозумілими дітям. Все це дозволяє збагатити методичні можливості організації спільної діяльності музичного керівника, вихователя й дітей, додати їй сучасного рівня сприймання; активізують творчий потенціал дитини, що сприяє вихованню інтересу до музичної культури, як народної, класичної так і сучасної.

Позитивний потенціал інформаційно - комунікативних технологій полягає у створенні нових можливостей для розвитку дитини дошкільного віку, набуття нового практичного досвіду. В першу чергу це залежить не лише від змісту каналів інформації, але й передовсім від дитини як користувача, від способу і характеру відбору, особливостей сприймання медіа- повідомлень, від того, які програми оглядає, у який спосіб, з ким і в який час. Корисними щодо пізнавального розвитку можуть бути спеціальні освітні передачі, програми науково-популярного характеру, розвивальні комп'ютерні ігри. Цінні з огляду освітнього, естетичного, розвивального потенціалу комп'ютерні ігри можуть зумовити позитивні зміни у різних сферах особистості, стати джерелом наукових знань, культури, задовольняти емоційні, пізнавальні, культурні потреби. Однак, крім переваг, існують загрози, які приховує взаємодія «дитина-медіа», відтак, створенняспеціальногосередовища орієнтованого та формування цифрової компетентностідітей -одиніз найперспективніших підходів до впровадження сучаснихінформаційно-комунікаційних технологій у систему дошкільної та загальної освіти.

Отже, музичне інформаційно-комунікаційне середовище ЗДО буде розвивальним і безпечним, якщо ним мудро керуватиме педагог. Тому вихователі та музичні керівники повинні слідкувати, щоб яскраві комп'ютерні образи, розважальні елементи не заступали розвивального ефекту роботи. Також повинні враховувати особливості дитячого сприймання та засвоєння інформації. Як відомо, кожен педагогічний колектив шукає нових шляхів

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти). Нова редакція. (2021). URL:https: //mon. go v.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-

2. bazovogo-komponentadoshkilnoyi-osviti-derzhavnogo- standartu-doshkilnoyi-osviti-novaredakciya

3. Богуш, А.(2013). Вектор наступності Державних

4. стандартів дошкільної і початкової ланок освіти. Київ: Початкова школа. 3. С. 1-4.

5. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки».(2007). URL:http://zakon.rada.gov.ua/

6. cgibin/laws/main.cgi?nreg=537-16

7. Кадемія, М.Ю.(2009). Інформаційно-комунікаційні

8. технології навчання: термінологічний словник. Львів: Вид-во «СПОЛОМ». 258 с.

9. Медіаосвіта та медіаграмотність. (2012). Підручник. (Наук. ред. В.В. Різун). Київ: Центр вільної преси. 352 с.

10. Теорія та методика музичного виховання дітей дошкільного віку. (2017). Навчальний посібник (За ред. С. І. Матвієнко). Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя. 297 с.

11. Швачич, Г.Г.,Толстой, В.В.,Петречук, Л.М.,

12. Іващенко, Ю.С., Гуляєва, О. А., & Соболенко, О.В. (2017). Сучасні інформаційно-комунікаційні технології: Навчальний посібник. Дніпро: НМетАУ. 230 с.

13. поліпшення освітнього процесу та забезпечення його ефективності, а тому застосування ІКТ в закладі дошкільної освіти створює умови для: формування у дітей здатності орієнтуватися в інформаційних музичних потоках; опанування практичних засобів роботи з музичною інформацією на рівні вікових можливостей.

14. References

15. Basic component of preschool education (State standard of preschool education). New edition. (2021). URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya- bazovogo-komponentadoshkilnoyi-osviti-derzhavnogo- standartu-doshkilnoyi-osviti-novaredakciya[in

16. Ukrainian]

17. Bogush, A. (2013). Continuity vector of State standards of preschool and primary education. Kyiv: Elementary school. 3. P. 1-4. [in Ukrainian]

18. The Law of Ukraine "On the Basic Principles of Information Society Development in Ukraine for 2007-2015". (2007). URL:http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/

19. main.cgi?nreg=537-16 [in Ukrainian]

20. Kademiya, M. Yu. (2009). Information and communication technologies of education: terminological dictionary. Lviv: "SPOLOM" magazine. 258 p. [in Ukrainian]

21. Media education and media literacy. (2012). Textbook. (Scientific ed. by V. V. Rizun). Kyiv: Free Press Center. 352 p. [in Ukrainian]

22. Theory and methods of musical education of preschool children. (2017). Study guide (edited by S. I. Matvienko). Nizhin: NSU named after M. Gogol. 297 p. [in Ukrainian]

23. Shvachych, H. G., Tolstoy, V. V., Petrechuk, L. M., Ivashchenko, Yu. S.,Gulyaeva, O. A.,

24. & Sobolenko, O. V. (2017). Modern information and communication technologies:Study guide. Dnipro:

25. NMetAU. 230 p. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.