Педагогічні технології формування професійного іміджу майбутніх педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні технології формування професійного іміджу майбутніх педагогів

Сапожников Станіслав Володимирович доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи, ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля», м. Дніпро

Анотація

У статті визначається сутність та окреслюється зміст професійного іміджу майбутнього педагога, з'ясовуються педагогічні технологій його формування в умовах закладу вищої педагогічної освіти.

Визначено, що професійний імідж педагога є формою його життєвого вияву, емоційно забарвленим образом типового вчителя-професіонала, за допомогою чого він, активізуючи особистісно-ділові якості, самостверджується в професійному та особистісному аспектах. Розкрито, що виявами професійного іміджу педагога є особистісний імідж, самоімідж, сприйнятий та необхідний іміджі. Структурними компонентами професійного іміджа є візуальний та внутрішній (вербальна й невербальна поведінка та менталітет педагога). Зміст професійного іміджу педагога охоплює професійну компетентність, комунікативну й психологічну компетентності, етичні норми й професійні цінності, зовнішній вигляд і манеру поведінки.

З'ясовано, що поетапне формування професійного іміджу майбутнього педагога має бути елементом цілісної навчально-виховної системи закладу вищої педагогічної освіти. Його ефективність забезпечується створенням сукупності психолого-педагогічних умов, серед яких: мотиваційно-ціннісне ставлення майбутніх педагогів до формування позитивного професійного іміджу; особистісно орієнтована педагогічна освіта культурологічного типу з опорою на принципи полікультурності, суб'єкт-суб'єктної взаємодії, квазі- професійної діяльності, рольової перспективи; самоосвіта студентів з педагогічної іміджології для поглибленого вивчення механізмів самопрезентації; активне залучення студентів до професійного брендінгу та інноваційних форм і методів імеджотворчої діяльності; перехід з режиму подання інформації в режим проєктної іміджотворчої діяльності для забезпечення ефективного цілеспрямованого розвитку всіх компонентів професійного іміджу майбутнього педагога.

Обґрунтовано, що до педагогічних технологій формування професійного іміджу належать: інтерактивні, проєктні, тренінгові та коучингові технології, рольові й ділові ігри, воркшопи й майстер-класи, feedback сесії, портфоліо, нетворкінг, фокус-групи, інформаційні й комп'ютерно зорієнтовані технології.

Ключові слова: професійний імідж, професійний імідж майбутнього педагога, педагогічні технології, психолого-педагогічні умови.

Sapozhnykov Stanislav Volodymyrovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Innovative Technologies in Pedagogy, Psychology and Social Work, Alfred Nobel University, Dnipro

PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES FOR THE FORMATION OF THE FUTURE TEACHERS' PROFESSIONAL IMAGE

Abstract. The article examines the essence and outlines the content of the future teachers' professional image, identifies the pedagogical technologies of its formation in terms of the institution of higher pedagogical education.

It has been determined that the teachers' professional image is a form of their life manifestation, an emotionally coloured illustration of a typical professional teacher, with the help of which they, activating personal and business qualities, assert themselves in professional and personal aspects. It has been revealed that the manifestations of the teacher's professional image are personal image, self-image, perceived and necessary images. The structural components of the professional image are visual and internal ones (verbal and non-verbal behaviour, and mentality of the teacher). The content of the teacher's professional image includes professional competence, communicative and psychological competence, ethical norms and professional values, appearance and manner of behaviour. професійний імідж психологічний педагог

It has been found that the gradual formation of the professional image of the future teacher should be an element of the integral educational system of the institution of higher pedagogical education. Its effectiveness is ensured by the creation of a set of psychological and pedagogical terms, among them: the motivational and value attitude of future teachers towards the formation of a positive professional image; personally oriented pedagogical education of the cultural type based on the principles of multiculturalism, subject-subject interaction, quasiprofessional activity, role perspective; self-education of students in pedagogical imageology for in-depth study of self-presentation mechanisms; active involvement of students in professional branding and innovative forms and methods of image- creating activity; transition from the mode of presenting information to the mode of project image-creating activity to ensure effective purposeful development of all components of the future teacher's professional image.

It has been substantiated that pedagogical technologies of professional image formation include interactive, project, training and coaching technologies, roleplaying and business games, workshops and master classes, feedback sessions, portfolios, networking, focus groups, information and computer-oriented technologies.

Keywords: professional image, professional image of the future teacher, pedagogical technologies, psychological and pedagogical terms.

Постановка проблеми

Складність виконання соціального замовлення у сфері підготовки конкурентоспроможних педагогічних кадрів полягає у трудомісткості педагогічної професії, незначній соціальній престижності та складеному в свідомості більшості соціальних груп негативному іміджі педагогів. Тож, необхідність формування позитивного професійного іміджу майбутнього педагога викликана низкою обставин, серед яких визначальною є необхідність приведення системи вищої педагогічної освіти у відповідність до вимог нового часу. Розвиток інформаційного суспільства, цифрова трансформація економіки зажадали фахівців високої культури та компетентності, визначили пріоритетність освіти та освіченості у вирішенні глобальних та регіональних проблем, що, своєю чергою, підвищило роль та статус педагога у підготовці підростаючого покоління до вирішення проблем суспільства, у формуванні особистості учня нової формації, готового до полікультурної комунікації у високотехнологічному світі [13].

Між тим, результати дослідження професійної діяльності педагогів у контексті розвиненості їх професійного іміджу виявити певні труднощі. Насамперед, це недостатньо повне та глибоке розуміння сутності та значення педагогічної іміджології для оптимізації професійної взаємодії, пов'язане з відсутністю курсів з іміджмейкерства, педагогічної взаємодії, ділового спілкування, технології побудови кар'єри тощо в системі професійної підготовки педагогів. Майбутні педагоги в більшості скаржаться на нестачу спеціальних знань із педагогічної іміджології, умінь і навичок щодо самопізнання, самоподачі й саморозвитку, керування своїми психологічними станами. Вони не завжди спроможні подолати психологічні бар'єри у сприйнятті, мовленні, настановах, взаєморозумінні, налагодити контакт з аудиторією, забезпечити ефективну взаємодію з учнями.

Унаслідок несформованості професійного іміджу виникають і психологічні бар'єри, що суттєво позначаються на характері взаємостосунків у системі «вчитель - учень». Їх поглиблюють негативні індивідуально- особистісні якості педагога (замкнутість, нетовариськість, грубість, сором'язливість, повільність, скутість тощо); невідповідні соціальним очікуванням індивідуальні особливості поведінки (шкідливі звички, професійні акцентуації, безкультур'я в усіх його проявах); слабке володіння професійно-комунікативними вміннями та навичками; відсутність презентабельності, що шкодить адекватному сприйняттю учнями навчального предмета; невідповідність зовнішнього вигляду вчителя статусному уявленню про педагогічну професію та багато іншого.

Загалом, проблема професійного іміджу педагога перебуває в площині його професійної культури. У цьому контексті професійний імідж забезпечує професійну ідентифікацію і саморозвиток особистості, співвідноситься з педагогічної технікою, професійною майстерністю, віддзеркалює «Я- концепцію» педагога [13]. В умовах пріоритету внутрішньої культури людини, високого професіоналізму, компетентності педагогічних працівників виникає потреба в усуненні суперечності між необхідністю підвищення статусу та іміджу вчителя в суспільстві, у батьківському та учнівському середовищі та відсутністю цілісної державної політики, спрямованої на підтримку вчителя і формування його позитивного іміджу в соціумі, нерозробленістю педагогічних технологій формування професійного іміджу майбутніх педагогів під час їх професійної підготовки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Слово «імідж» походить від латинського слова imago - «образ», що співвідноситься з іншою лексемою - imitari, тобто «імітувати». Тлумачення іміджу перебуває серед низки таких понять, як «авторитет», «відомість», «престиж», «репутація», «рейтинг», «реноме», «популярність» тощо [1]. Зі свого боку, професійний імідж пов'язують зі статусом індивіда та описують як вплив емоційно- оцінювального гатунку, який базується на персоніфікації. Так само, як і стереотип, імідж визначає усталені способи ідентифікації суб'єкта згідно з його професійною сферою [19]. Як зауважує Н. Савченко, професійний імідж вміщує персоніфіковане уявлення про професію або узагальнений образ типового фахівця, є певною соціальною стеріотипізацією. Водночас, фундаментом професійного іміджу є інтеграція професійних та особистісних якостей суб'єкта, які сприяють ефективності й продуктивності його життєдіяльності [12].

Проблема іміджу у вітчизняній та зарубіжній науці має різнопланову інтерпретацію, відповідно до особливостей, цілей, завдань соціології, культурології, психології, антропології, політології й педагогіки. Тож, поняття «імідж» є міждисциплінарним, застосовується в різних галузях знань, зокрема й у контексті педагогічної іміджології. Ця галузь педагогічної науки націлена на вивчення ефективності естетичного та етичного вияву педагогами та керівниками закладів освіти своїх найкращих особистісно-ділових якостей з урахуванням особливостей менталітету та громадянської гідності [17]. У дослідженнях Т. Довгої [5], А. Коркішко [8], О. Мармази [17] С. О'Брейн (S. O'Brien) [18] та інших розглядається необхідність усвідомлення педагогами важливості його позитивного образу з точки зору підвищення ефективності педагогічного процесу. І зазвичай імідж педагога позиціонується як фактор успіху педагогічної діяльності, як інструмент, ефективне використання якого допомагає вибудовувати стосунки з суб'єктами педагогічної взаємодії.

До різних психолого-педагогічних аспектів професійного іміджу зверталися знані вітчизняні та зарубіжні дослідники. Ними проаналізовано: психологічні умови вдосконалення іміджу викладача вищої школи (А. Коркішко [8], Н. Савченко [12]); процес побудови візуального образу педагогів (І. Волинець [2], М. Навроцька [9], І. Ніколаєску [10]); зміст та аспектні складники іміджу майбутніх педагогів різних спеціальностей (Н. Грицак [4], І. Размолодчикова [11]); проблеми підготовки студентів до управлінської діяльності та формування іміджу сучасного керівника освіти (О. Мармаза [17], А. Титаренко [14]); організаційно-педагогічні засади формування, трансформації, реалізації індивідуального іміджу педагога (О. Горовенко [3], Г. Дудчак [6], Т. Волосюк, Т. Гребеник, О. Козлова [7]); індивідуальний імідж майбутнього педагога та його формування (Т. Довга [5], К. Калагурка, С. Засименко [16]) та ін.

Науковий аналіз літератури щодо проблеми формування професійного іміджу вчителя показав, що існують різні концептуальні підходи до визначення його змісту та сутності у вітчизняній та зарубіжній науці, розуміння природи професійного іміджу, форм та характеру вияву у соціальному й професійному середовищі. Між тим, незважаючи на зростання інтересу до педагогічної іміджології, аналіз практики підготовки педагогів показує, що становлення їх професійного іміджу багато в чому відбувається стихійно, відсутня єдина цілісна система його формування, невизначеними залишаються педагогічні технології, доцільні в цьому процесі.

Мета статті - визначити сутність та окреслити зміст професійного іміджу майбутнього педагога, з'ясувати особливості педагогічних технологій його формування в умовах закладу вищої педагогічної освіти.

Виклад основного матеріалу

За результатами аналізу філософських та психолого-педагогічних концепцій, під категорією «професійний імідж педагога» розуміємо форму життєвого вияву сучасного вчителя, за допомогою якої він, активізуючи особистісно-ділові якості, самостверджується в професійному та особистісному аспектах [10; 11]. Особистісними характеристиками професійного іміджу педагога є активність, інформативність і цілісність, динамічність і мобільність, символічність іміджу як образу, відповідність його соціальним очікуванням суб'єктів (учнів, учителів, батьків, соціуму, соціальних партнерів), що сприймають імідж.

З досліджень А. Калюжного, О. Мармази, Г. Почепцова, Н. Савченко та ін. виокремлюємо кілька виявів професійного іміджу, з-поміж них:

- особистісний імідж, що поєднує низку внутрішніх та зовнішніх факторів навколо ядра іміджу - «Я-концепції» суб'єкта;

- самоімідж - уявлення про себе, що має на увазі самоставлення, самоповагу, довіру до себе, самодостатність;

- сприйнятий імідж, тобто те, як бачать фахівця інші люди, іноді сприйняття яких відрізняється від самосприйняття суб'єкта;

- необхідний імідж, пов'язаний, насамперед, із конкретними вимогами

професії, що включає професійні компетентності, певний професійний зовнішній вигляд (дрес-код), комунікабельність тощо [12; 17].

Найчастіше до структурних компонентів іміджу дослідники включають візуальні (зачіска, костюм, міміка, постава, мовлення, антураж тощо) та внутрішні образи. Останні складаються з двох категорій. Це, по-перше, вербальна (голос, емоційні реакції, мова тощо) та невербальна поведінка (манери, жестикуляція, етикетні норми тощо) та, по-друге, менталітет особистості, її інтелект, духовність, цінності й світогляд [19].

Сутність професійного іміджу педагога полягає в створенні позитивного враження, яке сприяє довірі та повазі з боку учнів і колег, і яке віддзеркалює його професійність і високу кваліфікацію. Це не просто зовнішній вигляд, але й глибинне відображення його професійного світогляду, цінностей та підходів до реалізації себе в освітньому середовищі. Тож, професійний імідж педагога - це сукупність зовнішніх і внутрішніх характеристик, які утверджують його професіоналізм, компетентність і авторитет у освітній галузі.

До змісту професійного іміджу педагога належать:

- професійні знання й компетентність, що має на увазі глибоке розуміння предмету викладання, сучасних методик навчання, чутливість до освітніх інновацій і креативності у вирішенні професійних завдань;

- комунікативна компетентність, яка вможливлює ефективне спілкування з учнями, колегами, батьками, забезпечує вміння будувати діалог, слухати і доносити свої думки, конструювати педагогічну взаємодію та співпрацю, презентувати себе в мовленні;

- психологічна компетентність як здатність розуміти учнів, готовність до емпатії, формування емоційно позитивного освітнього середовища, встановлення зворотного зв'язку, а також чутливість до зовнішнього оцінювання створеного образу, рефлексивна здатність і сприйняття себе як професіонала;

- етичні норми й професійні цінності, які для педагога ґрунтуються на високих моральних стандартах, гуманістичних цінностях, доброті, справедливості, повазі до особистості учня, вірі й довірі;

- зовнішній вигляд і манера поведінки, що віддзеркалюють професійну позицію педагога як особистості й громадянина [7].

Формування професійного іміджу педагога забезпечують такі психолого-педагогічні умови як самовиховання, гармонія візуального образу й внутрішнього змісту, комунікація з середовищем, саморегуляція та мовний вплив. Цей процес передбачає активну й цілеспрямовану діяльність майбутнього педагога, орієнтовану на самопізнання, самовираження та самовдосконалення в особистісному та професійно-діяльному аспектах, на підґрунті особистісно орієнтованої освіти і принципів полікультурності, суб'єкт-суб'єктної взаємодії, квазі-професійної діяльності, рольової перспективи [16].

Формування професійного іміджу у майбутніх педагогів, розвиток у студентів здібностей до творчої діяльності потребує тривалого часу та передбачає використання методологічних підходів до організації освітнього процесу у вищій педагогічній школі. До них належать:

- культурологічний підхід, зосереджений на усвідомленні та врахуванні культурних вимірів у педагогічній діяльності;

- аксіологічний підхід, що акцентує на ціннісних орієнтирах освіти та образу педагога;

- інтегративний підхід, спрямований на об'єднання різноманітних знань, методик та технік різнопланових навчальних дисциплін, що сприяє формуванню гармонійного професійного іміджу;

- синергетичний підхід, який наголошує на тому, що ефективність формування професійного іміджу зростає завдяки синергії теоретичних знань, практичного досвіду, особистісного розвитку та культурного контексту;

- діяльнісно-творчий підхід націлює на активне використання творчих та інноваційних методів у формуванні унікального та автентичного професійного іміджу.

- технологічного підхід, який полягає у систематичному та цілеспрямованому застосуванні різних інноваційних технологічних рішень для розвитку ключових аспектів професійного іміджу.

Як показує студіювання наукових джерел та власний професійний досвід, часто створенню власного іміджу заважають стереотипи, що склалися в свідомості суб'єкта. Процес становлення професійного образу майбутнього педагога слід розпочинати з вивчення та аналізу ним як власних особистісних, так і професійних характеристик [15]. Для отримання подібної інформації студент може за допомогою до психолога або отримати її самостійно, використовуючи різні діагностичні тести, широко представлені в сучасній літературі. Між тим, для надання цьому процесу чіткості й цілеспрямованості варто застосовувати тренінгові та коучингові технології.

На заняттях та у позааудиторний час у педагогічних ЗВО можуть бути використані:тренінги міжособистісного спілкування («Мистецтво комунікації: від активного слухання до ефективного діалогу», «Привіт, я - конфлікт!», «Геній спілкування»); тренінги й психологічні практикуми із самопізнання, самооцінки та рефлексії («Хто я, якщо я не вчитель?!», «Дзеркало самопізнання: методи самооцінки та особистісної рефлексії»); коучингові сесії («Від цілей до дії: розвиток особистісного потенціалу та стратегії досягнення успіху», «Образ мого Я», «Я - професіонал», «Тайм- менеджмент для педагога»).

Перебуваючи лише на початковому етапі формування свого іміджу, майбутньому педагогу потрібно почати з саморефлексії, з аналізу самої сутності педагогічної діяльності, свого місця в освітньому процесі, усвідомлення образу ідеального педагога. При цьому студентові важливо визначити для себе те, що складатиме основу власного індивідуального професійного поводження: певна зовнішність, манери, прояви поведінки, особлива комунікація, антураж або щось інше. Тільки після цього слід приступати до створення візуального образу.

Розвинути важливі навички та якості, необхідні для формування професійного іміджу, можуть допомогти такі педагогічні технології, як-от: рольові й ділові ігри задля симуляції різних педагогічних ситуацій для розвитку навичок вирішення конфліктів, управління аудиторією, організації навчального процесу і загалом формування власної професійної позиції («У школу прийшов новий вчитель», «А у нас на уроці ...», «Батьківські збори» тощо); воркшопи й майстер-класи з креативності, розвитку творчих здібностей, використання інноваційних методів у навчанні, а також з імеджоперетворювальної діяльності («Імідж сучасного педагога», «Імідж закладу освіти», «Імідж педагогічної професії», «Творчий вчитель: методи стимулювання креативного мислення в освіті»); тренінги емоційного інтелекту з метою формування самоусвідомлення, здатності розуміти та управляти власними емоціями, а також емоціями інших людей у сприйнятті педагога як репрезентанта педагогічної професії («Емоції під контролем: розвиток емоційного інтелекту в педагогічній діяльності», «Емпатія як інструмент ефективного викладання», «Стрес-менеджмент для педагогів»); семінари з професійної етики, під час яких відбувається обговорення етичних дилем, стандартів поведінки у професії, формування високих професійно- педагогічних цінностей («Етичні виклики сучасного вчителя: від теорії до практики», «Створення етичного середовища у закладах освіти», «Роль педагога в суспільстві: етичні обов'язки та відповідальність», «Професійна відповідальність та інтегрітет: ключові принципи», «Етика та Інтернет: виклики цифрової ери для вчителів»); feedback сесії - регулярні заходи для отримання і надання конструктивного зворотного зв'язку зі студентами щодо стану сформованості їх професійного іміджу.

Моделюючи професійний імідж, суб'єкт має подивитись на себе наче збоку, оцінити свої жести, спробувати почути свій голос. Зовнішній образ - це не лише зовнішній вигляд, а й прояви невербального спілкування (міміки, жестів, руху, ходи тощо). Для відпрацювання певних аспектів зовнішнього вигляду і манери поведінки можна використовувати різноманітні технологічні інструменти, як, наприклад, відеокамера чи диктофон. Запис та аналіз власних відео- та аудіо-виступів дозволить поглянути на себе неупереджено, виявити свої переваги та недоліки [2].

Зовнішній вигляд педагога повинен розташувати до себе як учнів і батьків, так і колег по роботі. Тому вибір одягу для вчителя зовсім не остання складова його професіоналізму. Адже один із найважливіших законів етикету говорить: красиво виглядати - це означає виявляти максимальну повагу до оточуючих. Формування цього аспекту професійного іміджу педагога має ґрунтуватися на принципах побудови візуального іміджу та особистісної присутності. Результативними можуть стати майстер-класи та тренінги з особистого брендингу, включаючи курси зі стилю, манери поведінки та самопрезентації. До цього переліку варто додати семінари, вебінари та курси з професійної етики, а також опрацювання кейсів з реальної педагогічної практики [9].

Для педагога важливим є створення професійного антуражу, який виявляється в сукупності навколишніх предметів і складає так званий середовищний імідж, через який педагог виявляє свій смак, інтереси, показує приналежність до певного професійного співтовариства. Наприклад, якщо в кабінеті педагога створено затишну атмосферу, є виставка учнівських робіт, встановлена сучасна техніка, є численні дипломи та фотографії, етнокультурні компоненти, то імідж вчителя буде високим. Створюється творче освітнє середовище, яке цілеспрямовано працює на імідж учителя [17].

Із метою формування середовищного професійного іміджу в майбутніх педагогів доцільно використовувати проєктні технології, що охоплюють ряд методик і підходів, спрямованих на практичне застосування знань і навичок у реальному чи симульованому освітньому просторі. Можливою тематикою проєктів є «Дизайн освітнього простору для викладацької взаємодії», «Розробка візуальних засобів підкріплення професійного іміджу педагога», «Створення інтерактивних віртуальних класних кімнат», «Інтеграція елементів особистісного брендингу в навчальне середовище», «Розробка професійних портфоліо в цифровому форматі», «Використання соціальних медіа для формування професійного іміджу педагога», «Проєктування навчальних матеріалів, що відображають особистісний стиль викладання», «Розробка освітніх подкастів та відео як частини професійного іміджу», «Інноваційні методи візуалізації навчального контенту», «Створення освітніх блогів для демонстрації експертності та досвіду» та багато інших, суголосних іміджоперетворювальній діяльності.

У цих та інших проєктах, іміджових портфоліо, презентаційних блогах і тематичних сайтах важливо співвіднести імідж педагога з предметом викладання. Наприклад, цілком зрозуміло, що вчитель мови та літератури повинен мати грамотне мовлення, бажано каліграфічний почерк, володіти мовною здогадкою та чутливістю, багато читати, вміти працювати з книгою, знати історію літератури та основи літературознавства. Вчитель фізичної культури має обов'язково вести здоровий спосіб життя та мати гарну фізичну форму, учитель географії - захоплюватися подорожами, туризмом, виявляти ерудицію і т. д. Тоді образ вчителя виховуватиме [18].

До особистості педагога, а отже і для його іміджу, завжди пред'являлися високі вимоги. Професійний імідж реалізується на основі гнучкого педагогічного мислення, співпраці, аналітико-прогностичної, конструктивної, організаторсько-комунікативної діяльності [6]. У цьому контексті слід розглянути технологічні рішення щодо просування сформованого професійного іміджу й розвитку особистого бренду майбутнього педагога, демонстрації професійних досягнень та компетентностей через онлайн-платформи для створення портфоліо, соціальні мережі для професійного спілкування, блоги та платформи для публікації статей.

Глибше зрозуміти свої внутрішні процеси, сильні та слабкі сторони, а також виявити потенціал для професійного зростання вможливлює використання таких сучасних інформаційних і комп'ютерно зорієнтованих технологій, як-от:

- журнали саморефлексії та блоги, де можна аналізувати власні думки, почуття, досвід, відображати професійні успіхи та виклики;

- мобільні додатки для медитації та майндфулнесу (з англ. «mindfulness» - практика повної усвідомленості моменту, яка передбачає зосередження уваги на поточному досвіді без його оцінки), які допомагають краще зрозуміти свої емоції, реакції та поведінку;

- електронні портфоліо, де систематизуються академічні та професійні досягнення, роздуми, плани на майбутнє, кар'єрні очікування, моделі професійного іміджу;

- інтерактивні платформи для онлайн-навчання, що забезпечують особистісний розвиток, тайм- і стрес-менеджмент, ефективне професійне спілкування;

- фокус-групи задля виявлення особистісних характеристик, комунікативних та ділових якостей, засвоєння технологій співтворчості та співпраці.

Висновки

Професійний імідж педагога є формою його життєвого вияву, емоційно забарвленим образом типового вчителя-професіонала, за допомогою чого він, активізуючи особистісно-ділові якості, самостверджується в професійному та особистісному аспектах. Професійний імідж педагога виконує важливі функції в освітньому процесі. Передусім, він сприяє ефективній самопрезентації, допомагаючи у створенні позитивного враження серед студентів, батьків, колег та адміністрації. Це також ключовий елемент комунікаційного процесу, що впливає на мотивацію та зацікавленість студентів через вміння педагога ефективно представляти свої ідеї та знання. Професійний імідж також відіграє роль у соціальній ідентифікації педагога, підкреслюючи його статус і значущість у освітній системі, а також забезпечує професійний розвиток. Важлива роль іміджу полягає також у вихованні студентів, формуючи в них відповідні цінності та норми, а також у створенні психологічно комфортного навчального середовища. Окрім цього, імідж педагога слугує репрезентації його як експерта у своїй галузі, що забезпечує високий рівень довіри та поваги до нього як до фахівця.

Поетапне формування професійного іміджу майбутнього педагога має бути елементом цілісної навчально-виховної системи закладу вищої педагогічної освіти. Його ефективність забезпечується створенням сукупності психолого-педагогічних умов, серед яких пріоритетне значення мають: мотиваційно-ціннісне ставлення майбутніх педагогів до формування позитивного професійного іміджу; особистісно орієнтована педагогічна освіта культурологічного типу з опорою на принципи полікультурності, суб'єкт- суб'єктної взаємодії, квазі-професійної діяльності, рольової перспективи; самоосвіта студентів з педагогічної іміджології для поглибленого вивчення механізмів самопрезентації; активне залучення студентів до професійного брендінгу та інноваційних форм і методів імеджотворчої діяльності; перехід з режиму подання інформації в режим проєктної іміджотворчої діяльності для забезпечення ефективного цілеспрямованого розвитку всіх компонентів професійного іміджу майбутнього педагога.

Перспективами подальших досліджень є розкриття змісту й технологій формування професійного іміджу майбутніх педагогів у інноваційному середовищі закладу вищої педагогічної освіти.

Література:

1. Бондаренко І.С. Іміджологія у системі гуманітарних знань: культурно-освітні стратегії: монографія. Запоріжжя, 2016. 305 с.

2. Волинець І.М. Особистісний імідж сучасного педагога загальноосвітнього навчального закладу. Народна освіта: Електронне наукове фахове видання. 2016. Вип. 1(28). URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=3922 (дата звернення: 22.12.2023).

3. Горовенко О.А. Формування особистісно-професійного іміджу вчителя засобами самопрезентації. Харків: Основа, 2013. 112 с.

4. Грицак Н. Професійний імідж майбутнього вчителя зарубіжної літератури: від навчання до практики». Освітологічний дискурс. 2021. Вип. 35 (4). С. 84-102. DOI: 10.28925/2312-5829.2021.46

5. Довга Т. Елементи іміджотворчості у навчально-професійній діяльності майбутнього вчителя початкової школи. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка». 2016. Вип. 3/35. С. 100-108. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lstud_2016_3_14 (дата звернення: 23.12.2023).

6. Дудчак Г. Формування педагогічного іміджу в майбутніх учителів НУШ. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2020. Вип. 2(22). С. 56-63. DOI: 10.31499/2307- 4914.2(22).2020.219400

7. Козлова О., Гребеник, Т. Волосюк Т. Структура професійного іміджу майбутніх педагогів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2019. № 10 (94). С. 62-74. DOI: 10.24139/2312-5993/2019.10/062-074.

8. Коркішко A. Педагогічна модель формування професійного іміджу магістрів педагогіки вищої школи. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2019. № 11. С. 120-131. DOI: 10.31865/2414-9292.11.2019.197215

9. Навроцька М. М. Розвиток професійного іміджу педагога у післядипломній освіті: методичні рекомендації. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2017. 64 с.

10. Ніколаєску І. О. Розвиток професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. Черкаси, 2011. 20 с.

11. Размолодчикова І. В. Формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка. Кіровоград, 2011. 20 с.

12. Савченко Н. Професійний імідж викладача як складова його педагогічної майстерності. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2019. Вип. 17. С. 91-96. DOI: 10.31499/2307-4914.17.2018.162500

13. Сапожников С.В. Соціально-педагогічні проблеми розвитку особистості майбутнього вчителя у світлі викликів ХХІ століття. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». 2019. № 2 (18). С. 118-123. DOI: 10.32342/25224115-2019-2-18-14

14. Титаренко А. Зміст, критерії, показники та рівні сформованості професійного іміджу майбутніх керівників закладів освіти. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія Педагогіка. 2023. Том 16. № 31. DOI: 10.33296/2707-0255-16(31)-15

15. Bird P. Sell yourself. Persuasive tactics to boost your image. London: Groom Helm, 1999. 398 p.

16. Kalahurka K., Zasymenko S. The development of teacher's professional image in a modern school. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2022. Вип. 1(50). С. 116-119. DOI: https: 10.24144/2524-0609.2022.50.116-119

17. Marmaza О. Theoretical aspects of formation of teacher's personal and professional image. Educational Studios: Theory and Practice: Monograph. Prague-Vienna: Premier Publishing s.r.o., 2018. Р. 180-187.

18. O'Brien S. Re-representing education's image and status: in the “interest” of pedagogical

innovation. Challenging the “European Area of Lifelong Learning”. Lifelong Learning Book Series / ed. G. Zarifis, M. Gravani. Dordrecht: Springer, 2014. Vol. 19. DOI: 10.1007/978-94-0077299-111

19. Stark M. Creating a positive professional image. Harvard Business School Working Knowledge. 2005. June 20. URL: http://hbswk.hbs.edu/item/4860.html (дата звернення: 14.12.2023).

References:

1. Bondarenko, I.S. (2016). Imidzholohiya u systemi humanitarnykh znan': kul'turno- osvitni stratehiyi [Imageology in the system of humanitarian knowledge: cultural and educational strategies]: monograph: Zaporizhzhia: ZNU [in Ukrainian].

2. Volynets, I.M. (2016). Osobystisnyy imidzh suchasnoho pedahoha zahal'noosvitn'oho navchal'noho zakladu [Personal image of modern teacher at secondary school]. Narodna osvita: Elektronne naukove fakhove vydannya - Public education: Electronic scientific edition, 1 (28). Retrieved from https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=3922 [in Ukrainian].

3. Horovenko, O.A. (2013). Formuvannya osobystisno-profesiynoho imidzhu vchytelya zasobamy samoprezentatsiyi [Formation of the teacher's personal and professional image via selfpresentation], Kharkiv: Osnova Publ. [in Ukrainian].

4. Hrytsak, N. (2021). Professional image of a future teacher of foreign literature: from learning to practice. Educological discourse, 35 (4), 84-102. doi: 10.28925/2312-5829.2021.46 [in Ukrainian].

5. Dovha, T. (2016). Elementy imidzhotvorchosti u navchal'no-profesiyniy diyal'nosti maybutn'oho vchytelya pochatkovoyi shkoly [Elements of image creation in educational activities of future elementary school teachers]. Lyudynoznavchi studiyi. Seriya «Pedahohika» - Human Studies. Series of Pedagogy, 3/35, 100-108. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lstud_ 2016_3_14 [in Ukrainian].

6. Dudchak, H. (2020). Formation of the future teachers' pedagogical image of the New Ukrainian School. Problems of Modern Teacher Training, 2(22), 56-63. doi: 10.31499/2307- 4914.2(22).2020.219400 [in Ukrainian].

7. Kozlova, O., Hrebenyk, T., Volosiuk, T. (2019). Struktura profesiynoho imidzhu maybutnikh pedahohiv [The structure of the future teachers' professional image]. Pedahohichni nauky: teoriya, istoriya, innovatsiyni tekhnolohiyi - Pedagogical Sciences: theory, history, innovative technologies, 10 (94), 62-74. doi: 10.24139/2312-5993/2019.10/062-074 [in Ukrainian].

8. Korkishko, A. (2019). Pedagogical model for forming professional image of masters of higher school pedagogy. Professionalism of the Teacher: Theoretical and Methodological Aspects, (11), 120-131. doi: 10.31865/2414-9292.11.2019.197215 [in Ukrainian].

9. Navrotska, M.M. (2017) Rozvytok profesiynoho imidzhu pedahoha u pislyadyplomniy osviti [Development of the professional image of a teacher in postgraduate education]: a manual. Kherson: CHEI “Kherson Academy of Continuing Education” Publ. [in Ukrainian].

10. Nikolayesku, I.O. (2011). Rozvytok profesiynoho imidzhu sotsial'noho pedahoha v pislyadyplomniy osviti [Development of the professional image of a social pedagogue in postgraduate education]. Extended abstract of candidate's thesis. Cherkasy: Bohdan Khmelnytskyi CherkNU [in Ukrainian].

11. Razmolodchykova I. V. Formuvannya profesiynoho imidzhu vchytelya pochatkovykh klasiv u protsesi vyvchennya fakhovykh dystsyplin [Forming of primary school teacher's professional image in the process of learning a trade]. Extended abstract of candidate's thesis. Kirovohrad: V. Vynnychenko KirovSPU [in Ukrainian].

12. Savchenko, N. (2018). Profesiynyy imidzh vykladacha yak skladova yoho pedahohichnoyi maysternosti [The teacher's professional image as a component of their pedagogical mastery]. Problems of Modern Teacher Training, 17, 91-96. doi: 10.31499/2307-4914.17.2018.162500 [in Ukrainian].

13. Sapozhnikov, S.V. (2019). Socio-pedagogical problems of personality development of a future teacher in the light of the challenges of the 21st century. Bulletin of Alfred Nobel University. Series: Pedagogy and psychology, 2 (18), С. 118-123. doi: 10.32342/2522-4115- 2019-2-18-14DOI: 10.32342/2522-4115-2019-2-18-13 [in Ukrainian].

14. Tytarenko, A.A. (2023). Zmist, kryteriyi, pokaznyky ta rivni sformovanosti profesiynoho imidzhu maybutnikh kerivnykiv zakladiv osvity [Content, criteria, indicators and levels of shaping the professional image of future heads of educational institutions]. Adaptive Management: Theory and Practice. Series Pedagogics, 16 (31). doi: 10.33296/2707-0255-16(31)-15 [in Ukrainian].

15. Bird, P. (1999). Sell yourself. Persuasive tactics to boost your image. London: Groom Helm.

16. Kalahurka, K., & Zasymenko, S. (2022). The development of teacher's professional image in a modern school. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: «Pedagogy. Social Work», 1(50), 116-119. doi: 10.24144/2524-0609.2022.50.116-119

17. Marmaza, О. (2018). Theoretical aspects of formation of teacher's personal and professional image. Educational Studios: Theory and Practice: Monograph (pp. 180-187. Prague- Vienna: Premier Publishing s.r.o.

18. O'Brien, S. (2014). Re-representing education's image and status: in the “interest” of pedagogical innovation. Challenging the “European Area of Lifelong Learning”. Lifelong Learning Book Series / ed. G. Zarifis, M. Gravani (Vols. 19). Dordrecht: Springer. doi: 10.1007/ 978-94-007-7299-1_11

19. Stark, M. (2005). Creating a Positive Professional Image. Harvard Business School Working Knowledge. Retrieved from http://hbswk.hbs.edu/item/4860.html

Размещено на Allbest.ru