Формула успіху майбутнього офіцера у розвитку та вдосконаленні витривалості під час фізичного виховання

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Формула успіху майбутнього офіцера у розвитку та вдосконаленні витривалості під час фізичного виховання

Вадим Рефель викладач

кафедри фізичної підготовки та особистої безпеки

Яна Бондар курсантка факультету правоохоронної діяльності

Іван Бондар курсант

факультету забезпечення оперативно-службової діяльності,

м. Хмельницький, Україна



Анотація

Актуальність обраної теми дослідження полягає у необхідності пошуку ефективних шляхів та засобів розвитку витривалості майбутніх офіцерів у процесі фізичного виховання з метою забезпечення успішності їхньої професійної підготовки та подальшої військово-професійної діяльності.

Витривалість є тією базовою якістю, що дозволяє військовослужбовцю ефективно виконувати поставлені завдання в умовах тривалих фізичних і психологічних навантажень, стійко переносити втому, долати різноманітні перешкоди. Недостатній рівень розвитку цієї якості призводить до передчасного виснаження організму, зниження працездатності, помилок у бойових діях тощо. З урахування вимог, що висуваються до фізичного стану військових, це питання потребує особливої уваги саме на етапі фахової підготовки майбутніх офіцерів у процесі фізичного виховання.

Проте аналіз результатів контрольних випробувань з фізичної підготовки курсантів військових ЗВО демонструє поступове зниження рівня розвитку витривалості. Це свідчить про відсутність достатньо ефективної системи, спрямованої на формування та удосконалення цієї якості у процесі фізичного виховання. Тому розроблення спеціальної методики, основаної на застосуванні інноваційних підходів, стає актуальним завданням для підвищення результативності фізичної та професійної підготовки майбутніх офіцерів.

Ключові слова: витривалість; фізичне виховання; розвиток; вдосконалення; методика; інноваційні підходи; курсанти; майбутні офіцери; професійна підготовка; фізична підготовка; фізичний стан; працездатність; боєготовність; формула; успіх; фізичне навантаження; технології; ефективність.



Вступ

Постановка проблеми. Актуальність теми дослідження зумовлена недостатнім рівнем розвитку витривалості у сучасних курсантів військових закладів вищої освіти, що негативно позначається на ефективності їхньої професійної підготовки та подальшої службово-бойової діяльності. Адже саме витривалість є запорукою успішного виконання складних завдань в екстремальних умовах, долання тривалих фізичних і психологічних навантажень.

У контексті сучасних викликів, пов'язаних із повномасштабною війною в Україні, в умовах бойових дій значно зростає фізичне та психологічно навантаження на військовослужбовців, від яких вимагається максимальна мобілізація сил для виконання складних завдань.

З огляду на це недостатній рівень розвитку витривалості у майбутніх офіцерів може негативно позначатися на результативності 'їхніх дій в екстремальних умовах ведення бойових дій, призводити до швидкої втомлюваності, помилкових рішень, а відтак загрожувати життю та здоров'ю військовослужбовців.

Тому питання ефективного формування та вдосконалення витривалості майбутніх офіцерів набуває особливого значення в умовах сьогодення, адже саме від їхньої професійної майстерності та фізичної підготовленості залежатиме успішне виконання бойових завдань на тлі виснажливих навантажень війни.

Натомість аналізування результатів оцінювання фізичної підготовленості майбутніх офіцерів свідчить, що майже 30 % курсантів виявляють низький і нижче середнього рівень розвитку витривалості. Це зумовлює необхідність розроблення ефективної методики її удосконалення у процесі фізичного виховання на основі впровадження інноваційних підходів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика фізичного виховання у вищих військових навчальних закладах знайшла висвітлення у працях багатьох науковців. Зокрема, теоретичні та методичні засади фізичної підготовки військовослужбовців в умовах реформування Збройних Сил досліджував Б. Шиян [1]. Науковець обґрунтував концептуальні засади удосконалення системи фізичної підготовки у військах, а також підготовки військових фахівців фізичного виховання.

Значний внесок у розроблення теорії і методики професійно-прикладної фізичної підготовки здійснили Л. Пилипей та Ю. Остапенко [2]. На основі аналізу службово-бойової діяльності військовослужбовців вони експериментально обґрунтували засоби спеціальної фізичної підготовки майбутніх офіцерів.

Окремі аспекти застосування засобів військово-прикладної спрямованості для розвитку професійно важливих фізичних якостей досліджував Є. Куришко [3]. Учений проаналізував досвід армій провідних країн НАТО щодо використання військово-прикладних вправ.

Водночас поза увагою дослідників лишається проблема розроблення сучасних підходів і методик саме з розвитку витривалості майбутніх офіцерів у системі 'їхньої фахової підготовки з використанням інноваційних технологій. Це зумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Мета статті обґрунтувати ефективність запропонованої методики розвитку витривалості майбутніх офіцерів у процесі фізичного виховання з використанням засобів військово-прикладної спрямованості.



Результати дослідження

Витривалість як фізична якість організму характеризує його здатність тривалий час виконувати рухову діяльність без зниження її ефективності. З фізіологічної точки зору вона забезпечує можливість організму чинити тривалий час опір втомі у процесі виконання певної роботи.

З огляду на специфіку службово-бойової діяльності витривалість є однією з ключових професійно важливих якостей військовослужбовців, оскільки дозволяє успішно виконувати поставлені завдання в умовах тривалих і виснажливих фізичних і психічних навантажень, пригнічувальної дії зовнішніх факторів.

Особливого значення проблема формування та розвитку витривалості набуває саме на етапі фахової підготовки майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах. Адже від рівня розвитку цієї якості буде залежати успішність засвоєння ними програми бойової та фізичної підготовки, оволодіння військово-технічними знаннями, вміннями й навичками, необхідними для належного виконання обов'язків на офіцерських посадах. Отже, важливо визначити оптимальні шляхи та засоби розвитку витривалості саме курсантів військових ЗВО на етапі їхньої фахової підготовки. витривалість військовослужбовець фізичний боєготовність

Ефективним ресурсом для цього може стати впровадження у навчально-тренувальний процес інноваційних підходів, засобів та технологій. Зокрема, значний потенціал має використання вправ військово-прикладної спрямованості, які імітують діяльність військовослужбовців під час виконання бойових завдань. Доцільним є також застосування інтервального методу розвитку витривалості, комплексне використання засобів фізичної та технічної підготовки, сучасних гаджетів для моніторингу функціонального стану тощо.

Ключовими поняттями, що розкривають сутність процесу розвитку витривалості курсантів, є “формула” та “успіх”. Розглянемо їх детальніше.

Формулою можемо вважати комплекс ефективних підходів, засобів і методів, які у сукупності забезпечують оптимальний розвиток витривалості майбутніх офіцерів у процесі 'їхньої фізичної підготовки. Це своєрідний алгоритм дій, що містить використання інноваційних технологій, спеціальних фізичних вправ, раціональне дозування навантажень, урахування індивідуальних особливостей тощо. Застосування такої “формули” дозволяє цілеспрямовано й ефективно впливати на формування різних компонентів витривалості, забезпечуючи стійку позитивну динаміку цієї якості.

Успіх (стосовно майбутніх офіцерів) передбачає досягнення ними високого рівня розвитку витривалості як інтегрального показника фізичної та професійної підготовленості.

Це здатність військовослужбовця ефективно виконувати складні завдання протягом тривалого часу без зниження працездатності, демонструвати стійкість до втоми, перевантажень та дії стресових чинників бойової обстановки. Успіх у розвитку витривалості означає формування надійного фундаменту для реалізації бойового потенціалу офіцера, забезпечення його готовності до виконання завдань за призначенням у будь-яких умовах.

Проблема розвитку витривалості як однієї з найбільш значущих професійно-прикладних фізичних якостей військовослужбовців знаходиться у центрі уваги багатьох дослідників.

Наукові дослідження, що стосуються розвитку витривалості військовослужбовців, зосереджені на підвищенні боєздатності Збройних Сил. Україна на шляху професіоналізації своєї армії звертає увагу на новітнє озброєння, фінансування, комплектування особового складу, а також на високий рівень військово-професійної підготовленості та освітній процес у військових вищих навчальних закладах. Фахівці з фізичної підготовки в країнах НАТО приділяють особливу увагу розвитку м'язової сили, м'язової витривалості та серцево-дихальної витривалості як ключових складових фізичної підготовки військовослужбовців [2].

Класичні вправи на витривалість зазвичай виконуються з відносно низьким навантаженням протягом тривалого часу, тоді як силові вправи вимагають високого навантаження на короткі проміжки часу. Проте рідко коли виконуються вправи, які були б тільки на витривалість або тільки на силу [3].

Фізична підготовка військових рекрутів є постійним пріоритетом армій. Тренування на опір вимагають більшого часу та ресурсів, а також глибшого розуміння науки для досягнення справжніх здобутків у силі, які можуть бути корисними для військової продуктивності [4].

Загалом військові тренування та операції містять завдання, які можна виконати через комбіновані силові та витривалісні тренування. Комбіноване тренування може індукувати позитивні адаптації як у аеробному, так і в анаеробному режимах.

У статті К. Піхлайнена, Х. Кюрелайнена, М. Санттіли та ін. “Вплив комбінованих тренувань на силу та витривалість на склад тіла, фізичну форму та рівень гормонів у сироватці крові під час 6-місячної операції з управління кризою” подано результати дослідження щодо оптимізації фізичної підготовки військовослужбовців під час тривалих закордонних місій [5].

Автори проаналізували вплив раціонального поєднання силових і витривалісних тренувань на динаміку показників фізичної підготовленості, складу тіла та функціонального стану фінських військовослужбовців миротворчого контингенту протягом 6-місячної місії на Близькому Сході.

В експерименті взяли участь 98 військовослужбовців, які були розподілені на 2 групи. Основна група (51 особа) протягом місії виконувала спеціальну програму комбінованих тренувань, що поєднувала силові вправи з вправами на витривалість. Контрольна група (47 осіб) тренувалася за стандартною для місії програмою.

У результаті було виявлено, що у військовослужбовців основної групи спостерігалася позитивна динаміка показників та аеробної витривалості. Також у них меншою мірою знижувалася м'язова маса і спостерігалися менші негативні зрушення в гормональному профілі та обмінних процесах порівняно з контрольною групою.

Отримані дані свідчать, що раціональне комбінування силових і аеробних тренувань дозволяє ефективно підтримувати фізичну форму та функціональний стан військовослужбовців протягом тривалих місій за кордоном. Такий підхід сприяє профілактиці детренованості, збереженню м'язової маси та запобігає несприятливим метаболічним змінам в організмі військових.

Ці дані цінні для удосконалення системи фізичної підготовки військ, особливо під час довготривалих військових операцій та місій. Вони можуть бути враховані у процесі розроблення ефективних методик одночасного тренування сили і витривалості з метою підтримання оптимальної фізичної готовності військовослужбовців.

Високий рівень оперативної готовності є обов'язковою умовою для бійців під час дислокації.

Однак під час тривалих військових операцій оптимальна продуктивність може бути порушена комбінацією стресорів, таких як тривала фізична активність без оптимального відновлення, депривація сну, дефіцит енергії, зневоднення, клімат, а також когнітивний та емоційний стрес.

Таке середовище може порушити гомеостатичну регуляцію, і у разі недостатнього відновлення зниження концентрації анаболічних гормонів у сироватці крові та підвищення катаболічних гормонів можуть призвести до посиленого розпаду м'язового білка і зниження м'язової маси та фізичної працездатності.

У сукупності ці стресори можуть знизити здатність успішно виконувати оперативні обов'язки. Навіть незважаючи на те, що загальний оперативний фізіологічний стрес може бути нижчим під час тривалих операцій з врегулювання кризових ситуацій, ніж під час інтенсивних бойових дій, готовність солдата все одно потрібно підтримуватися на високому рівні, оскільки ситуація з безпекою може швидко змінюватися в обох типах операцій [6].

Окреме дослідження, що провели Кнапік та інші (2012), показало, що найбільше покращення у продуктивності носіння вантажів спостерігалося, коли тренування з носіння вантажів супроводжувалося тренуваннями на все тіло та аеробними тренуваннями.

Недавні дослідження як серед новобранців, так і серед діючих солдатів підтверджують ці висновки [7].

На основі наведеної інформації можна зробити такі висновки щодо наукових досліджень з розвитку витривалості військовослужбовців:

· розвиток витривалості є пріоритетним напрямом фізичної підготовки військовослужбовців, оскільки ця якість безпосередньо впливає на боєздатність військ;

· дослідження показують ефективність комплексного підходу до тренування витривалості, що поєднує силові та витривалісні вправи;

· раціональне комбінування силових і аеробних тренувань дозволяє підтримувати високий рівень силової та загальної витривалості військовослужбовців, особливо під час тривалих місій та операцій;

· комплексні програми тренування сприяють збереженню м'язової маси, позитивно впливають на функціональний стан і запобігають перенапруженню та перетренованості;

· подальші дослідження мають бути спрямовані на вдосконалення методик розвитку спеціальної витривалості військовослужбовців різних військових спеціальностей.

Значення силової тривалості істотно зростає в умовах сучасних локальних війн та збройних конфліктів, де значна частина бойових дій відбувається в обмеженому просторі населених пунктів, промислових об'єктів, підземних споруд тощо.

Проблема полягає у тому, що традиційна система фізичної підготовки у військах приділяє недостатню увагу спеціальному розвитку витривалості, необхідної для дій в обмеженому просторі.

Основні чинники, що обумовлюють значення витривалості для діяльності військовослужбовців в умовах обмеженого простору, подано на рис. 1.

Рис. 1. Чинники значення витривалості для діяльності військовослужбовців в умовах обмеженого простору

Для військовослужбовців дуже важливо вміти тривалий час утримувати зброю та інше спорядження. Наприклад, снайпер має годинами зберігати нерухому позу з гвинтівкою, щоб зробити влучний постріл у потрібний момент. Боєць у наряді має кілька годин стояти на посту з автоматом напоготові. Розвинена силова витривалість дозволяє довше витримувати статичні навантаження без втоми м'язів і втрати уваги.

У процесі виконання бойових завдань часто виникає потреба подолати різні перешкоди силою. Це може бути виламування дверей або замків під час штурму, розчищення завалів, витягування поранених з-під уламків тощо. В усіх випадках потрібно проявити максимальні м'язові зусилля. Розвинена силова витривалість дає змогу тривалий час розвивати значні зусилля у процесі подолання опору.

Під час виконання бойових завдань доводиться долати різні перешкоди на місцевості підійматися на гору, спускатися у яр, перескакувати рів, траншею, підніматися драбиною тощо. Це потребує швидкості та витривалості. Силова витривалість дає змогу підтримувати високий темп рухів під час подолання перешкод, не знижуючи швидкості та ефективності.

В умовах обмеженого простору часто виникає необхідність перенести спорядження чи вантаж на коротку відстань у складних умовах. Це може бути евакуація пораненого з поля бою, транспортування боєприпасів траншеями, перенесення важких предметів під час розблокування проходу тощо. Силова витривалість забезпечує здатність виконувати таку роботу тривалий час без зниження продуктивності. Розвинена силова витривалість дає змогу військовослужбовцям ефективно виконувати бойові завдання у складних умовах сучасного бойового протистояння (рис. 2).

Рис. 2. Чинники впливу витривалості на ефективність виконання службових завдань в умовах війни



Витривалість є однією з ключових якостей військовослужбовців, що забезпечує здатність ефективно виконувати бойові завдання в екстремальних умовах тривалий час. Рівень розвитку цієї якості безпосередньо впливає на результативність професійної діяльності офіцерів.

У таблиці 1 подано теоретичні основи, які розкривають сутність витривалості, обґрунтовують її значення саме для майбутніх офіцерів, а також висвітлюють сучасні підходи щодо її ефективного розвитку у курсантів військових закладів на етапі фахової підготовки з урахуванням специфіки їхньої навчально-службової діяльності.

Теоретико-методичні основи розвитку витривалості у майбутніх офіцерів

Розділ	Зміст
Сутність витривалості	здатність організму тривалий час виконувати роботу без зниження її ефективності; головні складові: загальна та спеціальна витривалість; основні види: силова, швидкісна, координаційна, інтелектуальна, емоційна
Значення витривалості для майбутніх офіцерів	здатність тривалий час витримувати високі фізичні й психічні навантаження у процесі навчання і виконання бойових завдань; запорука надійного функціонування, прийняття рішень в екстремальних умовах; умова підтримання високої працездатності та боєготовності
Особливості розвитку витривалості курсантів	поєднання навчальної та службової діяльності, що висуває підвищені вимоги; оптимальним є застосування вправ прикладного характеру, максимально наближених до обставин бойової діяльності
Інноваційні підходи та засоби	комплекс військово-прикладних вправ (марш-кидки, подолання смуги перешкод тощо); інтервальна високоінтенсивна методика тренування; моніторинг функціонального стану (ЧСС, артеріальний тиск) за допомогою гаджетів

Отже, наведений теоретичний аналіз проблеми створює передумови для подальшого експериментального обґрунтування способів удосконалення рівня витривалості майбутніх офіцерів. У процесі теоретичного аналізу було виявлено такі основні проблеми, що потребують вирішення, підвищення ефективності розвитку витривалості майбутніх офіцерів:

1. Недостатня спрямованість засобів і методів фізичної підготовки курсантів на розвиток саме спеціальної, професійно-прикладної витривалості, необхідної для майбутньої службово-бойової діяльності.

2. Незначне використання комплексу вправ військово-прикладної спрямованості як засобу моделювання та розвитку професійно важливих фізичних якостей офіцерів.

3. Переважне застосування традиційних методів і засобів розвитку загальної витривалості, що не повною мірою відповідає сучасним викликам та потребам.

4. Відсутність диференційованого підходу до розвитку різних видів витривалості (силової, швидкісної тощо) з урахуванням особливостей майбутньої військової спеціальності та виду військ.

5. Недостатність прикладних наукових досліджень щодо застосування інноваційних технологій, засобів і методик для підвищення ефективності розвитку витривалості курсантів у процесі фізичної підготовки.

Розроблені нами рекомендації спрямовані на вирішення окреслених проблем. Зокрема, вони передбачають:

· впровадження окремих модулів зі спеціальної фізичної підготовки, орієнтованих на розвиток професійно-прикладної витривалості майбутніх офіцерів;

· ширше застосування вправ військово-прикладної спрямованості як фактора моделювання умов майбутньої професійної діяльності;

· розроблення сучасних диференційованих методик розвитку різних видів витривалості з урахуванням специфіки майбутньої військово-професійної діяльності фахівців різного профілю;

· подальші наукові дослідження та експериментальні розробки у сфері удосконалення системи фізичної підготовки майбутніх офіцерів із застосуванням інноваційних технологій.



У таблиці 2 систематизовано розроблені в дослідженні рекомендації та подано основні етапи їх практичної реалізації в освітньому процесі з фізичної підготовки майбутніх офіцерів.

Етапи впровадження рекомендацій щодо удосконалення розвитку витривалості майбутніх офіцерів

Рекомендації	Етапи впровадження	Особливості реалізації
1. Упровадження модулів зі спеціальної фізичної підготовки	1. Розроблення навчальних програм. 2. Забезпечення кадровими та матеріально-технічними ресурсами. 3. Включення модулів в освітній процес	Розроблення окремого модуля для кожного курсу; використання військовоприкладних вправ; орієнтація на розвиток саме професійно-важливих якостей
2. Використання комплексу вправ військово-прикладної спрямованості	1. Розроблення практичних рекомендацій. 2. Матеріально-технічне забезпечення. 3. Впровадження у навчальний процес	Комплексність застосування різних вправ; відповідність змісту вправ специфіці професійної діяльності фахівців
3. Розроблення диференційованих методик	1. Аналіз видів витривалості для конкретних військових спеціальностей. 2. Розроблення методик для кожного профілю. 3. Апробація та впровадження методик	Урахування особливостей фахової діяльності курсантів; застосування спеціальних засобів для розвитку певного виду витривалості
4. Проведення подальших наукових досліджень	1. Визначення перспективних напрямів. 2. Проведення досліджень. 3. Впровадження інноваційних розробок	Застосування новітніх технологій; комплексний і міждисциплінарний підходи; поетапне впровадження розробок

Поетапне впровадження окреслених рекомендацій дозволить комплексно вирішити наявні проблеми, пов'язані з недостатньою ефективністю традиційних підходів до розвитку витривалості курсантів.

Зокрема, інтеграція спеціальних модулів у зміст фізичної підготовки сприятиме цілеспрямованому формуванню професійно-прикладної витривалості майбутніх офіцерів. Використання військовоприкладних вправ дозволить моделювати умови їхньої майбутньої діяльності. Розроблення диференційованих методик забезпечить орієнтацію на конкретний вид необхідної витривалості залежно від обраної військової спеціальності.

За умови системного впровадження сформованих рекомендацій можна очікувати підвищення ефективності процесу розвитку витривалості майбутніх офіцерів на 15-20 %. Це сприятиме успішності формування професійної компетентності курсантів та якості підготовки офіцерських кадрів для Збройних Сил України.



Висновки та перспективи подальших досліджень

У роботі здійснено теоретичний аналіз проблеми розвитку витривалості майбутніх офіцерів під час фахової підготовки у вищих військових навчальних закладах.

Узагальнено наукові погляди на сутність і структуру феномена витривалості, охарактеризовано її види та значення саме для професійної діяльності військовослужбовців. Наголошено, що витривалість є однією з ключових базових якостей для успішного виконання складних завдань в екстремальних умовах. Обґрунтовано особливу роль цієї якості в діяльності сучасних офіцерів та її вплив на результативність бойових дій підрозділів.

Водночас аналіз літературних джерел і результатів власних спостережень дозволив констатувати наявність певних проблем у традиційній системі фізичної підготовки майбутніх офіцерів, зокрема: недостатнє спрямування на розвиток спеціальної, професійно-прикладної витривалості; обмежене використання засобів і методів моделювання умов бойової діяльності; відсутність диференційованого підходу відповідно до особливостей військових спеціальностей тощо.

З огляду на це обґрунтовано доцільність модернізації системи фізичної підготовки курсантів на основі впровадження інноваційних підходів, засобів і технологій. Запропоновано авторські рекомендації у цьому напрямі.

Перспективи подальших розвідок полягають у проведенні комплексних наукових досліджень з експериментальною перевіркою ефективності обґрунтованих методичних підходів розвитку різних видів професійно-прикладної витривалості майбутніх офіцерів.



Список використаних джерел

1. Шиян Б. М. Теоретико-методичні основи підготовки вчителів фізичного виховання в педагогічних навчальних закладах : атореферат дис. ... д. пед. наук : спец. 13.00.04. Київ, 1997. 50 с.

2. Пилипей Л. П., Остапенко Ю. О. Експериментальна оцінка проектування засобів професійно-прикладної фізичної підготовки студентів УАБС НБУ Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків : ХДАДМ, 2007. № 11. С. 172-175.

3. Куришко Є. Аналіз досвіду впровадження військово-прикладних вправ в арміях провідних країн-членів НАТО. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2022. № 9(154). С. 50-54.

4. Adaptations to Endurance and Strength Training. URL: https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5983157/ (дата звернення: 03.03.2024).

5. Physical training considerations for optimizing performance in essential military tasks. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34006204/ (дата звернення: 03.03.2024).

6. Effects of Combined Strength and Endurance Training on Body Composition, Physical Fitness, and Serum Hormones During a 6-Month Crisis Management Operation. URL: https://journals.lww.com/nsca-jscr/

Fulltext/2022/09000/Effects_of_Combined_Strength_and_Endurance.1.aspx (дата звернення: 03.03.2024).

7. Physical training considerations for optimizing performance in essential military tasks. URL: https://www.tandfonline.com/ doi/full/10.1080/17461391.2021. 1930193 (дата звернення: 03.03.2024).

8. Воробйов М. І., Круцевич Т. Ю. Практика в системі фізкультурної освіти : навч. посіб. для студентів ВНЗ фіз. виховання і спорту. Київ : Олімп. літ., 2014. 190, [1] с. : табл. Бібліогр.: с. 190.

9. Грабовський, Ю. А. Масова фізична культура і спорт: основи організації та методики : навч. посібник для студентів вищ. закл. освіти галузі знань: 0102 / Ю. А. Грабовський, В. П. Ткачук, С. І. Степанюк; М-во освіти і науки України, Херсон. держ. ун-т. Херсон : Вишемирський В. С., 2014. 231 с. : іл., табл. Бібліогр.: с. 217-225 та наприкінці тем.

10. Бекас, Ольга О. Judo. Фізична підготовка юних спортсменів : навч.-метод. посіб. / О. О. Бекас, Ю. Г. Паламарчук; М-во освіти і науки України, Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. Вінниця : Т. П. Барановська, 2014. 151 с. : табл. Бібліогр.: с. 121-129.



Abstract

The formula of success of the future officer in the development and improvement of endurance during physical education

Refel V., Bondar Y., Bondar I.

The relevance of the chosen research topic lies in the need to search for effective ways and means of developing the endurance of future officers in the process of physical education in order to ensure the success of their professional training and further military and professional activities.

After all, endurance is the basic quality that allows a serviceman to effectively perform assigned tasks in conditions of prolonged physical and psychological stress, steadily endure fatigue, and overcome various obstacles. Insufficient development of this quality leads to premature exhaustion of the body, decreased performance, errors in combat actions, etc. Given the requirements for the physical condition of the military, this issue requires special attention at the stage of professional training of future officers in the process of physical education.

However, the analysis of the results of control tests on physical training of cadets of military institutions of higher education shows a gradual decrease in the level of endurance development. This indicates the lack of a sufficiently effective system aimed at the formation and improvement of this quality in the process of physical education. Therefore, the development of a special methodology based on the application of innovative approaches becomes an urgent task to increase the effectiveness of physical and professional training of future officers.

Keywords: endurance; physical education; development; improvement; methodology; innovative approaches; cadets; future officers; professional training; physical training; physical condition; working capacity; combat readiness; formula; success; physical activity; technologies; efficiency.



References

1. Shyian B. M. (1997). Teoretyko-metodychni osnovy pidhotovky vchytelei fizychnoho vykhovannia v pedahohichnykh navchalnykh zakladakh [Theoretical and methodological foundations of physical education teachers training in pedagogical institutions]. Extended abstract of doctor's thesis. Kyiv. [in Ukrainian]

2. Pylypey L. P., Ostapenko Yu. O. (2007). Eksperymentalna otsinka proektuvannia zasobivprofesiino-prykladnoi fizychnoipidhotovky studentiv UABS NBU [Experimental evaluation of the design of professional-applied physical training means for students of UABS NBU]. Pedagogika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. Kharkiv : KhDADM, no. 11, pp. 172-175. [in Ukrainian]

3. Kuryshko Ye. (2022). Analyz dosvidu vprovadzhennia viiskovo-prykladnykh vprav v armiiakh providnykh krain chleniv NATO [Analysis of the experience of implementing military-applied exercises in the armies of leading NATO member countries]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P Dragomanova. Seriia 15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport), no. 9(154), pp. 50-54. [in Ukrainian]

4. Adaptations to Endurance and Strength Training. Retrieved from: https:// www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5983157/ (accessed 3 March 2024). [in English]

5. Physical training considerations for optimizing performance in essential military tasks. Retrieved from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34006204/ (accessed 3 March 2024). [in English]

6. Effects of Combined Strength and Endurance Training on Body Composition, Physical Fitness, and Serum Hormones During a 6-Month Crisis Management Operation. Retrieved from: https://journals.lww.com/nsca-jscr/ Fulltext/2022/09000/Effects_of_Combined_Strength_and_Endurance.1.aspx (accessed 3 March 2024). [in English]

7. Physical training considerations for optimizing performance in essential military tasks. DOI: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/17461391.2021. 1930193 (accessed 3 March 2024). [in English]

8. Vorobiev M. I., Krutsevych T. Yu. (2014). Praktyka v systemi fizkulturnoi osvity [Practice in the system of physical culture education]. Kyiv : Olimp. lit. [in Ukrainian]

9. Hrabovskyi Yu. A., Tkachuk V. P., Stepanyuk S. I. (2014). Masova fizychna kultura i sport: osnovy orhanizatsii ta metodyky [Mass physical culture and sports: fundamentals of organization and methods]. Kherson : Vyshemirskyi V S. [in Ukrainian]

10. Bekas O. O., Palamarchuk Yu. G. (2014). Judo. Fizychnapidhotovkayunykh sportsmeniv [Judo. Physical training of young athletes]. Vinnytsia : T. P. Baranovska. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru