Розвиток креативності та уяви в дошкільній освіті: кращі практики та рекомендації

Формування інноваційного соціокультурного середовища в дошкільній освіті, де з молодшого віку розвивають креативні навички та уяву дошкільника з метою формування активної особистості. Суть моделі обдарованості та місце креативності й уяви у цій моделі.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 31.07.2024
Размер файла 140,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Розвиток креативності та уяви в дошкільній освіті: кращі практики та рекомендації

Цапко Алла Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри освітології та інноваційної педагогіки, Ковтун Анна Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії, технологій і методик дошкільної освіти, Білецька Світлана Анатоліївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики викладання природничо-математичних дисциплін у дошкільній, початковій і спеціальній освіті

м. Харків

Анотація

Ключовою тенденцією у розвитку соціокультурного простору є нестабільність та невизначеність. Окрім цього, стерта межа між війною та миром в умовах воєнного стану. Загроза безпеці, нові ситуації і проблеми призводять до розвитку тривожності або до пошуково-дослідницької діяльності й креативності. Актуальним напрямом є формування інноваційного соціокультурного середовища в дошкільній освіті, де з молодшого віку розвивають креативні навички та уяву дошкільника з метою формування активної особистості, яка здатна ефективно реагувати на нові вимоги часу, приймати рішення, генерувати нові ідеї тощо.

Метою дослідження є аналіз кращих педагогічних практик, що спрямовані на розвиток креативності та уяви дітей дошкільного віку. У процесі написання статті були використані такі теоретичні методи пізнання як аналіз і синтез, монографічний метод, індукція та дедукція, а також емпіричні методи порівняння, моніторингу й прогнозування.

За результатами дослідження було визначено, що креативність входить у структуру обдарованості. Відповідно до цього, графічно представлено модель обдарованості та місце креативності й уяви у цій моделі. Здійснено порівняльний огляд відмінних характеристик традиційного й креативного мислення. Визначено особливості розвитку креативності та уяви дітей дошкільного віку. Проаналізовано педагогічні технології розвитку креативності та уяви у дітей молодшого (3-4 роки) та старшого дошкільного віку (4-6 років). Діяльність вихователя направлена на розвиток креативного потенціалу та особистісних якостей дитини, а не лише на передачу та закріплення знань. Розроблено рекомендації для розвитку креативності та уяви, що сприятимуть ефективній організації навчально-виховного середовища дошкільників.

Практична значимість полягає у тому, що результати дослідження кращих практик розвитку креативності та уяви можуть бути використані вихователями та батьками під час цілісного розвитку дитини.

Ключові слова: дошкільник, молодший і старший дошкільний вік, креативні навички, гра, уява, педагогічні технології.

Abstract

Tsapko Alla Mykolaivna PhD in Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor at the Department of the Educology and Innovative Pedagogy, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv

Kovtun Anna Volodymyrivna PhD in Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor at the Department of the Theory, Technologies and Methods of Preschool Education, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv,

Biletska Svitlana Anatoliivna PhD in Pedagogy, Associate Professor of the Department of the Theory and Methodics of Teaching Natural- Mathematical Disciplines in Preschool, Primary and Special Education, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv

DEVELOPMENT OF CREATIVITY AND IMAGINATION IN PRESCHOOL EDUCATION: BEST PRACTICES AND RECOMMENDATIONS

The key trend in the development of the socio-cultural space is instability and uncertainty. In addition, the line between war and peace has been blurred under martial law. Threats to security, new situations and problems lead to anxiety or to research and development activities and creativity. The formation of an innovative socio-cultural environment in preschool education, where creative skills, imagination of a preschooler, etc. are developed from an early age in order to form an active personality that is able to effectively respond to new demands of the time, make decisions, generate new ideas, etc.

The purpose of the study is to analyze the best pedagogical practices aimed at developing the creativity and imagination of preschool children. In the process of writing the article, theoretical methods of cognition were used: analysis and synthesis, monographic, induction and deduction, as well as empirical methods: comparison, monitoring, forecasting.

The study found that creativity is part of the structure of giftedness. Accordingly, the model of giftedness and the place of creativity and imagination in this model are graphically presented. A comparative review of the distinctive characteristics of traditional and creative thinking is made. The peculiarities of the development of creativity and imagination of preschool children (3-4 years old; 4-6 years old) are determined. The article analyzes pedagogical technologies for the development of creativity and imagination in children of junior and senior preschool age. The activities of the educator are aimed at developing the creative potential and personal qualities of the child, and not only at transferring and consolidating knowledge. Recommendations for the development of creativity and imagination have been developed, which will contribute to the effective organization of the educational environment of preschoolers.

The practical significance is that the results of the study of best practices in the development of creativity and imagination can be used by educators and parents in the holistic development of the child.

Keywords: preschooler, junior and senior preschool age, creative skills, game, imagination, pedagogical technologies.

Постановка проблеми

Системі дошкільної освіти в Україні характерні ознаки турбулентності, оскільки вона функціонує у межах соціально-турбулентного простору, що залежний від впливу глобальних викликів. Стан соціально-політичної стабільності і безпеки змінено на невизначеність і хаотичність. В умовах воєнного стану в Україні виник підвищений рівень тривожності, що блокує частину когнітивних процесів і переводить особистість у режим виживання. Як наслідок, соціокультурний розвиток індивіда може зазнати негативний (деградація та десоціалізація), традиційний (розвиток логіки, прагматизму та стандартів), креативний (соціальна активність та розвиток творчих здібностей) сценарії. Вміння особистості реагувати на нові виклики, умови існування, діяти в умовах невизначеності вимагає розвиток креативного мислення та уяви. Дошкільна освіта, що є першою складовою системи освіти має ефективно й цілісно впливати на фізичний розвиток дитини дошкільного віку, її розумовий і творчий потенціал.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

М. Нільссон та ін. дослідили форму гри як обов'язкову складову навчального процесу дітей дошкільного віку [1]. Науковці довели, що гра, яка сприяє розвитку уяви, креативності та навчання, що формує реалістичне мислення, є більш ефективним інструментом ніж формальне навчання. Х. А. Чука та ін. досліджуючи дидактичні можливості ігор з використанням природніх і неприродніх матеріалів акцентували увагу на тому, що природні матеріали більше впливають на розвиток уяви та креативності дошкільнят [2]. К. Сормунен та ін. дослідили розвиток креативності та уяви в дошкільній освіті з позиції реалізації цілей сталого розвитку. Науковці розглянули STEAM-підхід та Fox Book, що не дає готові знання, а сприяє розвитку творчості, ініціативності та критичного мислення через дослідження, ігри та інновації [3]. Н. Атаманчук та ін. вивчали розвиток творчих здібностей у дітей від 4 до 5 років за допомогою різних арт-практик. Вони охарактеризували арт-практики, що належать до образотворчого мистецтва, та дійшли висновку, що вони сприяють розвитку спостережливості, уваги, пам'яті, уяви та фантазії [4]. О. Бірченко дослідила основні форми взаємодії дошкільника з вчителем: ігри, сюжетно-рольова гра, конструювання (роботоконструювання), художньо-естетичні, трудові, казково-інтерактивні заняття тощо [5]. М. Дільшод зауважив, що на розвиток креативності та уяви дошкільнят впливає образотворче мистецтво, музика, театралізована, художньо- мовленнєва діяльність, що є взаємопов'язаними видами діяльності [6]. Н. Клименюк та ін. серед практик розвитку креативності та уяви в дошкільній освіті розглянули квести. У їхньому дослідженні було описано 4 типи квестів: методичний, інтелектуальний, краєзнавчий та казковий. До кожного типу квестів запропоновані вправи на розвиток креативності, уваги, командної роботи, логічного, асоціативного мислення, уяви, пам'яті тощо [7].

Мета статті полягає у тому, щоб охарактеризувати дієві практики і рекомендації щодо розвитку креативності та уяви у дітей від 3 до 6 років в умовах воєнного стану. Розкриття обраної теми вимагає вирішення наступних завдань: 1) визначити місце креативності та уяви у структурній моделі обдарованості; 2) охарактеризувати практики розвитку креативності та уяви для дітей молодшого та старшого дошкільного віку; 3) розробити рекомендації з ефективного розвитку креативності та уяви для дітей дошкільного віку під час повномасш- табної війни.

Виклад основного матеріалу

Організацію освітнього процесу у закладах дошкільної освіти (ЗДО) урегульовано Постановою Кабінету Міністрів № 305 «Про затвердження Положення про заклад дошкільної освіти» від 12.03.2003 р. [8]. Згідно з її 27 пунктом, освітня програма ЗДО та визначені майбутні компетентності дошкільника мають відповідати Базовим компонентом дошкільної освіти [9], де визначено інваріантну та варіативну складові. До першої незмінної частини, що має формувати зміст освітньої програми дошкільника входять такі напрями: «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини» та «Дитина у світі мистецтва». Друга частина змінна і може доповнюватись іншими напрямами відповідно до цінностей дошкільної освіти, що визначені у державному стандарті [9] та принципами ЗДО. Згідно з пунктом 32 Постанови [8], педагогічна рада ЗДО обирає самостійно форми організації освітнього процесу. Участь дошкільника у різних видах діяльності, що відповідають цінностям і змісту освітньої програми, сприяє набуттю досвіду, який згодом формує компетентності [9]. Визначені у державному стандарті [9] компетентності дітей дошкільного віку об'єднує те, що вони спрямовані на творчий процес і розкриття обдарованості та ініціативності. Набуті навички у процесі особистісно-орієнтованого навчання допомагають проявляти та управляти емоціями, вільно висловлюватись та аргументувати свою позицію. Окрім цього, розвивається критичне мислення, гнучкість, вміння реагувати на нові ситуації та вирішувати їх самостійно або в групі. Креативність та уява стають головними навичками у 21 сторіччі.

У цьому дослідженні креативність розглянуто як: 1) різновид творчого мислення, що має розвинену уяву; 2) характеристика особистості; 3) здатність ефективно реагувати на зовнішні обставини, що завчасно невідомі. Уяву розглянуто як можливість створювати те, що є, що буває, що ми знаємо. У цьому є ключова відмінність від фантазії, оскільки вона створює те, чого ніколи не було і не буде. В. Павлюх зазначила, що креативність входить у структуру обдарованості особистості [10, с. 8]. На рисунку 1 визначено місце креативності у структурній моделі, а також уведено новий компонент як уяву.

Джерело: власна розробка авторів.

Згідно з рисунком 1, креативність входить у ядро обдарованості. Особистості з дивергентним типом мислення ставлять питання та знаходять нові ідеї. Особистості з конвергентним мисленням, навпаки, шукають відповіді, ґрунтуючись на фактах. Тому важливо розвивати латеральне мислення, що є оригінальним і нешаблонним. Розглянемо ключові відмінності між традиційним і креативним типом особистості (табл. 1):

Таблиця 1 Відмінності між традиційним і креативним типом особистості

Вектор аналізу

Традиційний тип

Креативний тип

Тип мислення

Конвергентне

Конвергентне і дивергенте

Оригінальність

Репродуктивний

Продуктивний (творчий)

Суб' єкт-об' єктне відношення

Особистість-об'єкт навчання

Особистість-суб'єкт пізнання й творчості

Процес пізнання

Засвоєння стандартів, наслідування чужого досвіду

Відкриття нових можливостей, створення різних варіантів, удосконалення

Мотивація

Отримання знання й досвіду

Самореалізація

Часовий вимір

Орієнтація на минуле

Орієнтація на теперішній час

Зародження ідеї

Послідовний, раціональний, логічний вибір ідеї

Генерування багатьох ідей (раціональних та ірраціональних) у хаотичному порядку

Постановка цілі

Виконання послідовних завдань, етапів для досягнення цілі

Чіткого плану дій немає. Можливе виконання завдань заради процесу, а не цілі

Склад розуму

Аналітичний, педантичний

Інтуїтивний тип мислення у вирішенні завдань

Організація

процесу

Покрокове та почергове виконання завдань

Паралельне виконання завдань у різному порядку

Вплив помилок на

процес

Допущена помилка на одному з етапів виконання завдання веде до помилкового

результату усього завдання

Не завжди допущена помилка впливає на кінцевий результат

Пошук рішень

Поверхневий пошук, обираються легкі, доступні джерела. Процес відбувається від легкого до складного

Від складного до легкого.

Рішення шукають в непередбачуваних місцях

Інтеграція

Розподіл на позитивне й

негативне.

Використання негативу мінімізується. Здійснюється спроба, за можливості, знаходити альтернативу

Важливість

кінцевого

результату

Важливо отримати результат, що запланований, відомий

Результат може бути, але він невідомий. Важливий процес

Продуктивність

Важливо мати стабільність, визначеність, чітку ціль та бажаний результат

Готовий ефективно діяти в умовах невизначеності, непередбачуваності

Функції

вихователя

Вплив, навчання

Взаємодія та супровід

Джерело: власна розробка авторів.

З таблиці 1 можна визначити, що креативний тип особистості здатний бути проактивним, динамічним, гнучким й ефективно реагувати на нові проблеми. Розвиток дивергентного мислення, що зумовлює розкриття креативних здібностей та уяви, потрібно розвивати з дошкільного віку. Перш ніж використовувати різні практики, важливо розглянути вікові відмінності дошкільнят (табл. 2).

Таблиця 2 Вікові відмінності у розвитку дітей дошкільного віку

Молодший дошкільний вік

Старший дошкільний вік

Уява

2,5-3 роки - розподіл уяви на пізнавальну й афективну

4-5 років - поступово творча уява замінюється плануванням. Процес розвитку уяви пасивний, мимовільний, відтворюючий.

Немає жодного задуму. Основний вид діяльності - ігри, де активно використовуються предмети. Г оворять про те, що бачать.

6-7 років афективна уява домінує у подоланні стресових ситуацій. Розвиток творчої уяви відбувається у проєктній діяльності, тобто вже є певний задум. Основний вид діяльності - сюжетно-рольова гра та створення казок. Говорять про те, що бачили або знають.

Увага

Короткострокова (від 7 до 10 хвилин).

Короткострокова (від 10 до 20 хвилин).

Пам'ять

Мимовільна

Довільна - логічна. Формуються інші види пам'яті.

Пізнання

Несвідоме, залежить від поточних бажань, ситуації.

Формується усвідомлений намір пізнання.

Мислення

Образне

Наочно-образне

Емоції

Емоційний стан залежить від фізичного стану дитини, взаємодії з однолітками та дорослими.

Емоційний стан стає більш стабільним і менше залежить від фізичного комфорту дитини.

Засоби

спілкування

Мовленнєві операції

Мова

Мотив

спілкування

Пізнавальний. Дорослий як об'єкт пізнання.

Особистісний. Дорослий як цілісна особистість, яка має знання та навички.

Внутрішні

потреби

Доброзичливість, увага, допомога, співпраця, повага.

Взаєморозуміння, співпереживання, доброзичливість, увага, допомога, співпраця, повага.

Джерело: власна розробка авторів.

Під час планування освітнього процесу ЗДО важливо враховувати вікові особливості дошкільнят і обирати різні форми спілкування, предметної діяльності, ігор тощо, які відповідають можливостям дітей молодшого та старшого дошкільного віку. У таблиці 3 наведено практики розвитку креативності та уяви, що розподілені на дві групи: для дітей 3-4 років та 4-6 років. креативний навичка уява обдарованість

Таблиця З Практики розвитку креативності та уяви в дошкільній освіті

Практика

3-4 роки

5-6 років

Гейміфікація

+

+

Візуалізація

+

+

Інтерактивні вправи,

+

+

загадки

Мікронавчання

+

+

STEAM-підхід

-

+

Проєктна робота

--

+

Дошкільник є співавтором

-

+

навчального процесу

Робота з емоціями,

+

+

створення позитивного клімату

Скрам-метод

--

+

Спрощення навчального

+

+

процесу

Кейс-метод

--

+

Різні творчі майстерні

+

+

Трудова діяльність

+

+

Акторська майстерність

+

+

Ляльковий театр

+

+

Сторітелінг

--

+

Руханки

+

+

Квести

--

+

Віртуальна та доповнена

--

+

реальність

Джерело: власна розробка авторів.

У таблиці 3 зібрано провідні практики в дошкільній освіті, що використовуються на певному етапі розвитку дитини. До кожного напряму можливо підібрати багато вправ та ігор, що цікаві дітям. Т. Гужанова серед видів діяльності з розвитку креативності та уяви у дошкільників виділила такі напрями: спортивний, музичний, літературний, театральний, естетично-художній, інтелектуальний, екологічний [11, с. 16]. К. Васильєва виділила ігрову, рухову, художню, мовленнєво-пізнавальну та трудову діяльності [12, с. 31]. Усі практики, що використовуються в дошкільній освіті мають бути спрямовані на навчання, розвиток і виховання. Н. Семенюк та А. Смулько, досліджуючи дистанційне навчання в ЗДО в умовах воєнного стану, виділили такі практики: відеозаняття, відеогра, постійна взаємодія вихователя з батьками, презентації, міні-проєкти, індивідуальний підхід, ігри, анімації, мультиплікація, казки та театралізовані відео-вистави [13, с. 67-73]. Л. Зінчук та ін. досліджували нетрадиційні техніки зображувальної діяльності [14, с. 151].

Для ефективного розвитку креативності було розроблено такі рекомендації:

орієнтуйтесь не лише на Державний стандарт дошкільної освіти [9], але й на індивідуальні особливості дитини;

створіть розвиваюче середовище, у якому дитина зможе проявити креативність;

організовуйте навчальний процес за допомогою різних видів діяльності;

використовуйте ігри як ключовий вид діяльності;

стимулюйте дитину до пошукової діяльності;

розроблюйте цікавий, короткий план заняття та взаємодії;

підтримуйте інтереси дитини та давайте свободу у діях;

дозвольте дитині робити помилки та знаходити

рішення;

використовуйте такі методи: ігровий, проблемне та розвиваюче навчання, мозкова атака, мозковий штурм, синектика, фокальні об'єкти, творче видозмінення, практичний та наочний методи, провокація (навмисне допущення помилки), інверсія;

не критикуйте, а заохочуйте, підтримуйте дитину до пізнавальної діяльності.

Для ефективного розвитку уяви було розроблено такі рекомендації:

моделюйте ситуації та ставьте дитині питання, що починаються зі словосполучення «як би»;

розвивайте акторську майстерність через артистичні ігри, міні-етюди, ігри-імпровізації, ігри-бесіди, ігри-подорожі;

використовуйте емоції дитини для розвитку уяви;

використовуйте наочні приклади, реквізит;

практикуйте з дітьми сторітелінг;

створіть ситуації незавершеності та ставьте дітям питання. Отже, процес розвитку креативності та уяви в дошкільній освіті є ресурсозатратним і вимагає високої педагогічної підготовки. Вихователь має бути креативною особистістю. Конформність, розподіл освітнього процесу на навчання та гру, критика, стереотипи заважають розвитку креативності та уяви в дошкільній освіті.

Висновки

У дослідженні було розглянуто явище креативності та уяви як обов'язкові характеристики розвитку дитини дошкільного віку в умовах нестабільності. Ключовими завданням дошкільної освіти є формування креативних навичок та розвиток уяви як соціально- особистісної якості дитини. Створення соціокультурного середовища в дошкільній освіті, що спрямоване на інновації, інклюзивність та особистісно-орієнтований підхід сприятиме: розкриттю креативності та уяви дошкільника, що в молодшому й старшому віці недостатньо розвинені; організації творчого процесу для розвитку креативних навичок; розвитку креативних видів діяльності, що допоможе розвинути критичне й нестандартне мислення; розвитку креативних особистостей з високим інтелектуальним й особистісним рівнем, які сприятимуть формуванню нового покоління.

Під час дослідження було проаналізовано дієві практики з розвитку креативності та уяви в дошкільній освіті. Для ефективності реалізації усі наведені практики були поділені на дві групи: для молодших дошкільнят (3-4 роки) і старших (4-6 років). Під час реалізації основної мети дослідження, були виконані інші допоміжні завдання, що полягають у: 1) у визначенні та побудові структурної моделі обдарованості; 2) з'ясуванні місця креативності та уяви у моделі креативності; 3) виокремленні відмінностей між традиційним і креативним мисленням; 4) визначенні специфіки розвитку креативності та уяви у дітей молодшого та старшого віку.

Було виокремлено педагогічні практики, що впливають на розвиток креативності та уяви в дошкільній освіті. Основний вид діяльності для дітей 3-4 роки - ігри, 4-6 років - сюжетно-рольові ігри. Було визначено 19 практик, що розподілені для дошкільнят молодшого й старшого віку. Ключовими завданнями визначених практик є розвиток креативного потенціалу, уваги, мислення, уяви, фантазії, емоцій, інтуїції та пам'яті.

Для покращення та розширення педагогічних технологій були розроблені рекомендації із 16 пунктів, що сприяють ефективному розвитку дитини, її креативних умінь та уяви.

Перспективами подальшого розвитку теми є розробка методичних рекомендацій зі створення проєктів для дошкільників, що сприятимуть проявленню креативності та уяви.

Література

1. Nilsson M., Ferholt B., Lecusay R. The playing-exploring child: Reconceptualizing the relationship between play and learning in early childhood education. Contemporary Issues in Early Childhood. 2018. Vol. 19. No. 3. P. 231-245.

2. Chookah H. A., Agbenyega J. S., Santos I. M. Play affordances of natural and non-natural materials in preschool children's playful learning tasks. International Journal of Early Childhood. 2023.

3. Sormunen K., Timmers K., Kangas J. Children as inventors of sustainable future: Imagination-driven approach to early STEAM education. Science, technology, engineering, arts, and mathematics (Steam) education in the early years: achieving the sustainable development goals. United Kingdom: Routledge, 2023. P. 209-222.

4. Атаманчук H., Яланська С., Тур О. Розвиток творчості дошкільників практичних мистецьких методів. Психологічний часопис. 2020. Т. 6. № 10. С. 17-28.

5. Бірченко О. М. Формування та розвиток культури спілкування в дитячому колективі в умовах ЗДО. Ергативний простір. 2022. № 9. С. 16-18.

6. Dilshod М. Improvement of ability and creativity in pre-school children. International Journal of Recent Technology and Engineering. 2019. Vol. 8. No. 3-S. P. 220-222.

7. Клименюк H. В., Медведева С. В., Малікова Л. А. Розвиток креативності в дітей дошкільного віку засобами квесту. Вересень. 2022. № 3 (94). С. 65-77.

8. Про затвердження Положення про заклад дошкільної освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305.

9. Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція: Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.01.2021 № 33.

10. Павлюх В. В. Розвиток креативності в учнів різного віку : навч.-метод, посіб. Кропивницький: КЗ «КОШПО імені Василя Сухомлинського». 2023. 72 с.

11. Гужанова Т. Педагогічний потенціал дозвіллєвої діяльності у ЗДО. Іииовагцйиі процеси в дошкільній освіті: теорія, практика, перспективи: зб. наукових праць. / за заг. ред.: О. А. Сорочинської, О. С. Олійник. Житомир: ФОП Левковець, 2023. С. 15-18.

12. Васильєва К. Дизайн-проєктування ігрового та навчально-дидактичного обладнання для груп дітей у закладах дошкільної освіти. Інноваційні процеси в дошкільній освіт і: теорія, практика, перспективи : зб. наукових праць. / за заг. ред.:О. А. Сорочинської, О. С. Олійник. Житомир: ФОП Левковець, 2023. С. 30-34.

13. Семенюк Н., Смулько А. Онлайн-садочок для дошкільнят як форма організації освітнього процесу в умовах воєнного стану. Іішовацііші процеси в дошкільній освіті: теорія, практика, перспективи: зб. наукових праць. / за заг. ред.: О. А. Сорочинської, О. С. Олійник. Житомир: ФОП Левковець, 2023. С. 67-73.

14. Зінчук Л., Сорочинська О., Олійник Д. Розвиток творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку засобами нетрадиційних технік зображувальної діяльності. Інновагцйні прогресії в дошкільній освіті: теорія, практика, перспективи: зб. наукових праць. / за заг. ред.: О. А. Сорочинської, О. С. Олійник. Житомир: ФОП Левковець, 2023. С. 149-153.

References

1. Nilsson, M., Ferholt, B., & Lecusay, R. (2018). The playing-exploring child: Reconceptualizing the relationship between play and learning in early childhood education. Contemporary Issues in Early Childhood, 19(3), 231-245.

2. Chookah, H.A., Agbenyega, J.S., & Santos, I.M. (2023). Play affordances of natural and non-natural materials in preschool children's playful learning tasks. International Journal of Early Childhood.

3. Sormunen, K., Timmers, K., & Kangas, J. (2023). Children as inventors of sustainable future: Imagination-driven approach to early STEAM education. In W. Yang, S. Kewalramani, & J. Senthil (Eds.), Science, technology, engineering, arts, and mathematics (Steam) education in the early years: achieving the sustainable development goals (pp. 209-222). United Kingdom: Routledge.

4. Atamanchuk, N., Yalanska, S., & Tur, O. (2020). Rozvytok tvorchosti doshkilnykiv praktychnykh mystetskykh metodiv [Preschool children's creative development of practical art methods]. Psykholohichnyi chasopys - Psychological Journal, 6(10), 17-28.

5. Birchenko, О. М. (2022). Formuvannia ta rozvytok kultury spilkuvannia v dytiachomu kolektyvi v umovakh ZDO [Formation and development of communication culture in children's group in preschool educational institution]. Kreatyvnyi prostir - Creative Space, (9), 16-18. [in Ukrainian].

6. Dilshod, M. (2019). Improvement of ability and creativity in pre-school children. International Journal of Recent Technology and Engineering, S(3-S), 220-222.

7. Klymeniuk, N., Medvedieva, S., & Malikova, L. (2022). Rozvytok kreatyvnosti v ditei doshkilnoho viku zasobamy kvestu [Creativity development of preschool children using the quest]. Veresen, (3(94), 65-77.

8. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy “Pro zatverdzhennia Polozhennia pro zaklad doshkilnoi osvity” [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On Approval of the Regulation on Preschool Education Institution”], No. 305. (2003).

9. Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy “Pro zatverdzhennia Bazovoho komponenta doshkilnoi osvity (Derzhavnoho standartu doshkilnoi osvity) nova redaktsiia” [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine “On Approval of the Basic Component of Preschool Education (State Standard of Preschool Education), New Edition”], No. 33. (2021).

10. Pavliukh, V. V. (2023). Rozvytok kreatyvnosti v uchniv riznoho viku [Developing creativity in students of different ages]. Kropyvnytskyi: Kirovohrad Regional In-Service Teacher Training Institute named after Vasyl Sukhomlynskyi. [in Ukrainian].

11. Huzhanova, Т. (2023). Pedahohichnyi potentsial dozvillievoi diialnosti u ZDO [Pedagogical potential of leisure activities in preschool educational establishments]. In O. A. Sorochynska & O. S. Oliinyk (Eds.), Innovatsiiniprotsesy v doshkilnii osviti: teoriia, praktyka, perspektyvy - Innovative Processes in Preschool Education: Theory, Practice, and Prospects (pp. 15-18). Zhytomyr: FOP Levkovets. [in Ukrainian].

12. Vasylieva, К. (2023). Dyzain-proiektuvannia ihrovoho ta navchalno-dydaktychnoho obladnannia dlia hrup ditei u zakladakh doshkilnoi osvity [Design and development of game and educational equipment for groups of children in preschool education institutions]. In O. A. Sorochynska & O. S. Oliinyk (Eds.), Innovatsiini protsesy v doshkilnii osviti: teoriia, praktyka, perspektyvy - Innovative Processes in Preschool Education: Theory, Practice, and Prospects (pp. 30-34). Zhytomyr: FOP Levkovets. [in Ukrainian].

13. Semenyuk, N., & Smulko, А. (2023). Onlain-sadochok dlia doshkilniat yak forma orhanizatsii osvitnoho protsesu v umovakh voiennoho stanu [Online kindergarten for preschoolers as a form of organizing the educational process under martial law]. In O. A. Sorochynska & O. S. Oliinyk (Eds.), Innovatsiini protsesy v doshkilnii osviti: teoriia, praktyka, perspektyvy - Innovative Processes in Preschool Education: Theory, Practice, and Prospects (pp. 67-73). Zhytomyr: FOP Levkovets. [in Ukrainian].

14. Zinchyk, L., Sorochynska, О., & Oliinyk, D. (2023). Rozvytok tvorchykh zdibnostei u ditei starshoho doshkilnoho viku zasobamy netradytsiinykh tekhnik zobrazhuvalnoi diialnosti [Development of creative abilities in senior preschool children by means of non-traditional techniques of visual activity]. In O. A. Sorochynska & O. S. Oliinyk (Eds.), Innovatsiini protsesy v doshkilnii osviti: teoriia, praktyka, perspektyvy - Innovative Processes in Preschool Education: Theory, Practice, and Prospects (pp. 149-153). Zhytomyr: FOP Levkovets. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Аналіз історичних передумов запровадження "європейського підходу в дошкільній освіті". Сутнісні особливості підходу, його принципи, розуміння в європейському контексті. Значення запровадження "європейського підходу" у вітчизняному освітньому просторі.

    статья [22,1 K], добавлен 14.08.2017

  • Психологічна сутність уяви та основні аспекти її виявлення в психології. Характеристика дошкільного віку та психологічні умови розвитку дитячої уяви. Дослідження впливу розвиваючих ігор з малювання та ліплення з пластиліну на розвиток уяви дошкільника.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 15.08.2012

  • Поняття та головний зміст, характеристика та відміності основних концепцій креативності. Розвиток творчих здібностей учнів молодших класів. Експериментальне дослідження креативності учнів молодшого шкільного віку, аналіз та оцінка його результатів.

    курсовая работа [82,8 K], добавлен 20.07.2011

  • Аналіз розвитку уяви молодших школярів у психолого-педагогічній літературі. Психологічні фактори, що обумовлюють формування цієї якості педагогічними засобами. Розробка циклу занять з розвитку уяви учнів молодших класів за рекомендаціями Джанні Родарі.

    курсовая работа [246,2 K], добавлен 08.11.2013

  • Проведення уроків мистецтва з використанням театралізованих сюжетно-рольових ігор. Розвиток у дітей художнього мислення, творчих здібностей, уяви, фантазії. Формування елементів художньо-естетичного і соціокультурного досвіду. Специфіка уроку-вистави.

    доклад [26,8 K], добавлен 08.04.2016

  • Розвиток вітчизняної освіти за нормативами європейських домовленостей. Придатність приватних закладів освіти в Україні для інноваційного розвитку. Конкурентний вихід української освіти на світовий ринок інтелектуальних послуг. Псевдо-інноваційної моделі.

    статья [24,4 K], добавлен 02.02.2013

  • Уява як особлива форма організації психіки людини. Вікові особливості розвитку уяви. Загальна характеристика уяви у молодшому шкільному віці. Ефективність впровадженого циклу занять з розвитку уяви молодших школярів засобами вербальних ігор Джанні Родарі.

    курсовая работа [235,9 K], добавлен 18.12.2013

  • Вихідні засади та принципи психодіагностики в аспекті вивчення творчої уяви. Узагальнення напрацьованого методичного забезпечення в аспекті діагностування творчої уяви старших дошкільників, створення на цих засадах оптимального комплексу діагностики.

    статья [28,0 K], добавлен 24.04.2018

  • Необхідність і етапи вдосконалення формування та розвитку підростаючої особистості в сучасній педагогічній практиці. Використання особистісно орієнтованого підходу до дитини, його особливості та моделі, оцінка впливу на ефективність виховного процесу.

    реферат [20,7 K], добавлен 06.05.2009

  • Розвиток особистості дошкільника. Адекватність поведінки встановленим соціальним еталонам. Орієнтація дитини на соціально схвалювані норми поведінки. Формування особистісних якостей у дитини-дошкільника. Емоційно-мотиваційна регуляція поведінки.

    курсовая работа [46,8 K], добавлен 26.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.