Організаційно-педагогічна система виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-педагогічна система виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва

Бабиніна Юлія Русланівна аспірантка кафедри педагогіки, психології, початкової освіти та освітнього менеджменту, Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, м. Харків

Анотація

В умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів сучасного світу визначається нова парадигма розвитку національної освіти України. Ця парадигма передбачає впровадження інновацій у підготовці вчителів у педагогічних університетах. Ці інновації базуються на принципах гуманізації, гуманітаризації, культурної відповідності та філософії людиноцентризму.

У статті розглянуто та визначено дефініцію «естетичний смак», як особиста схильність, смакове вподобання та сприйняття краси, гармонії та естетичних цінностей в мистецтві та навколишньому оточенні. Розглянуто дефініцію «модель» - теоретична концепція або рамка, що використовується для розробки і реалізації освітнього процесу та визначає підходи, методи, стратегії та принципи, які використовуються в навчанні та вихованні здобувачів вищої освіти.

Враховуючи різноманітні види моделей, що використовуються в дисертаційних дослідженнях, ми розробили модель виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва, яка містить такі блоки:концептуально-цільовий блок ставить мету, завдання щодо виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва засобами мистецтв; змістовно-технологічний блок вказує на зміст та структуру естетичного виховання студентської молоді в контексті освітніх та вибіркових компонентів, а також позааудиторної роботи. Даний блок містить перелік форм позааудиторної роботи, методів, технологій, засобів; критеріально-результативний блок містить в собі такі складові, як компоненти, критерії і показники по кожному з критеріїв, які відображають знання, уміння та якості здобувачів, певні рівні вихованості (високий, достатній, середній).

Передбачуваний результат побудови моделі - підвищення рівня вихованості майбутніх учителів музичного мистецтва як культурнодуховно естетично розвинених особистостей які здатні до музично творчої діяльності.

Ключові слова: естетичний смак, модель, музичне мистецтво, модель виховання естетичного смаку, концептуально-цільовий блок, методи, змістовно-технологічний блок, підходи, критеріально-результа- тивний блок, компоненти.

Babynina Yulia Ruslanivna postgraduate student at the Department of Pedagogy, Psychology, Primary Education, and Educational Management, Municipal Institution "Kharkiv Humanitarian-Pedagogical Academy" of the Kharkiv Regional Council, Kharkiv,

ORGANIZATIONAL AND PEDAGOGICAL SYSTEM OF CULTIVATING AESTHETIC TASTE IN FUTURE MUSIC

Постановка проблеми

Сучасне суспільство відчуває нагальну потребу у розвинених особистостях, які володіють активною творчою позицією. Ці особистості формуються на основі морально-естетичних цінностей і здатні до постійного саморозвитку протягом життя. естетичний смак мистецтво художній

Це пояснюється тим, що в сучасному суспільстві спостерігаються негативні тенденції, які включають дегуманізацію культури, втрату духовних орієнтирів, прагматизацію свідомості та деперсоналізацію особистості. В цьому контексті набуває актуальності проблема естетизації суспільства та поширення впливу прекрасного у всіх сферах життєдіяльності людини. Особливе значення у цьому процесі має естетична культура вчителів, зокрема, вчителів музичного мистецтва. Вони відіграють ключову роль у впровадженні форм і методів, спрямованих на збагачення світогляду здобувачів вищої освіти естетичними реаліями, формування у них естетичного смаку і розуміння різних аспектів естетичних явищ, включаючи прекрасне та потворне, трагічне та комічне.

Актуальність нашої роботи полягає у вихованні естетичного смаку як невід'ємного компонента особистісного та професійного формування майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Враховуючи теоретичні досягнення та положення, які були проаналізовані в дослідженнях учених у галузях культурології, філософії, психології та педагогіки, виділено наступні напрями наукового дослідження:

- виховання естетичного смаку у здобувачів (В. Вертегел, Ю. Орел- Халік, Н. Попович та ін.);

- формування естетичних та художніх смаків у майбутніх учителів (О. Берестенко, Т. Бабенко, В. Баєвський, С. Гуров, Г. Падалка, О. Коробко,

B. Радкіна, Л. Гончаренко, О. Хом'як Л. Гончаренко, Л. Горюнова,

C. Долуханов, В. Дряпіка, О. Ігнатович та ін.);

- модель технології виховання естетичного смаку (І. Блауберг, Ю. Блудова, В. Биков, В. Садовський, Е. Юдін, Я. Ігнатьєва, Т. Ільїна);

- виховання майбутніх учителів музичного мистецтва (Л. Масол, Н. Мойсеюк, О. Муха, Г. Падалка, О. Рудницька, О. Сухомлинський та ін.).

Сучасні наукові дослідження допомагають глибше розуміти проблему розвитку естетичних смаків у здобувачів. Вони переконують у необхідності подальшого вивчення та успішного вирішення цієї проблеми в умовах сучасної практики. Проте в теорії та практиці виховання естетичних смаків майбутніх учителів музичного мистецтва через засоби поліфонії мистецтв виникає кілька суперечностей, а саме:

- баланс між глибоким розумінням різних видів мистецтва та їх впливом на естетичний розвиток здобувачів освіти, та необхідність врахування конкретних особливостей кожного виду мистецтва;

- питання визначення оптимального співвідношення між практичними вправами та теоретичними знаннями в процесі навчання;

- вибір педагогічних методів, що найбільш ефективно сприяють вихованню та формуванню естетичних смаків, враховуючи індивідуальні особливості здобувачів;

- питання адаптації виховного процесу до сучасних освітніх та культурних реалій;

- пошук інноваційних підходів та методів, які б враховували сучасні технологічні можливості.

Ці суперечності вимагають уважного аналізу та розробки стратегій, спрямованих на їх вирішення для досягнення ефективного виховання естетичних смаків майбутніх учителів музичного мистецтва.

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці моделі виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва.

Виклад основного матеріалу

Естетичний смак - відносно стійка якість особистості, у якій сформовані внутрішні естетичні норми, які є критеріями естетичної оцінки» [6 с. 120].

Значний інтерес представляє низка напрацювань Ю. Блудової. Науковиця, розглядаючи зміст художньо-естетичного смаку, види, форми і модифікації смаків та рівні їх розвитку, тлумачить дане поняття як: «здатність людини до оцінки творів, предметів, явищ, ситуацій з позиції художньо-естетичного ідеалу, об'єктивне відображення справжніх художньо-естетичних явищ» [3 С. 28]. Ґрунтовне дослідженняданого феномену дозволило їй виокремити допоміжні категорії, які впливають на формування естетичних смаків. Серед них:«види смаків (розрізняють за характерними особливостями їх носіїв - віком, статтю, етнічною чи професійною належністю), форми смаків (розрізняють в залежності від предмета смакової оцінки: музичний смак, літературний смак, художній смак, смак до знань),модифікації смаків (розрізняють за ступенем відповідності естетичному ідеалу(адекватний смак, трансформований смак, спотворений смак,антисмак),рівні розвитку смаків (характеризують ступінь сформованості естетичних смаків як окремої особистості, так і певної соціальної групи чи суспільства)» [3 C. 30].

Отже, естетичний смак - це особиста схильність, смаковий вподобання та сприйняття краси, гармонії та естетичних цінностей в мистецтві та навколишньому оточенні. Це здатність розрізняти і оцінювати естетичні явища, відчувати їхню привабливість та виразність. Естетичний смак формується під впливом культурного середовища, освіти, особистого досвіду та інших чинників. Він є суб'єктивним і може варіюватися в кожної особистості.

На сьогоднішній день моделювання застосовується у всіх науках без винятку та на етапах наукового дослідження. Його евристична сила полягає в тому, що воно дозволяє спростити вивчення складного явища, зробити невидиме і невідчутне видимим та відчутним, а також перетворити незнайоме на знайоме. Використання моделювання в педагогіці дозволяє провести детальний аналіз та оцінку основних етапів освітнього процесу, його складових елементів та поведінки учасників. Тож це мотивує нас звернутися до пояснень щодо функціональної складової поняття, яке розглядається, шляхом використання довідкових та наукових джерел. Перш за все, давайте розглянемо сутність модель в контексті науково-педагогічних досліджень.

О. Антонов вважає, що «модель» характеризується як уявно або матеріально-реалізована система, що відображає, відтворює предмет дослідження та дозволяє одержати нову інформацію у ході його вивчення [1 с. 46]. На думку В. Ягупова, «модель - це знакова система, яка дозволяє відтворити дидактичний процес як предмет дослідження, показати в цілісності його структуру, функціонування, зберегти цю цілісність на всіх етапах дослідження» [7 с. 4]. Отже, модель - це теоретична концепція або рамка, що використовується для розробки і реалізації освітнього процесу. Вона визначає підходи, методи, стратегії та принципи, які використовуються в навчанні та вихованні здобувачів вищої освіти.

Ми погоджуємося з А. Жданкіною що «важливе значення відіграють типи моделей, які поділяються на змістові, структурні та функціональні. Змістові педагогічні моделі в якості предмета моделювання сфокусовані на сутності досліджуваного об'єкта. Структурні моделі направлені на структуру педагогічного об'єкта. Функціональні моделі покликані виявляти методи реалізації суттєво важливих завдань моделі» [4 с. 18].

Враховуючи різноманітні види моделей, що використовуються в дисертаційних дослідженнях, ми розробили модель виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва засобами поліфонії мистецтв.

З метою перевірки ефективності вмісту, що міститься у наших представлених блоках, проведемо більш детальний аналіз. Ми впевнені, що це не лише допоможе поглибити модель, але й посилить зміст та оптимізує шляхи реалізації цього вмісту.

Концептуально-цільовий блок ставить мету, завдання щодо виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва засобами мистецтв.

Мета - виховати майбутніх учителів музичного мистецтва як культурно-духовних естетично розвинених особистостей які здатні до музично творчої діяльності.

Цей блок моделі також, передбачає культурологічний, аксіологічний, антропологічний, акмеологічний, інтегрований підходи до стратегії виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва засобами поліфонії мистецтв та принципи формування досліджуваних явищ.

Культурологічний підхід до процесу виховання естетичного самку розглядають як феномен культури, як спосіб передачі культурного досвіду від покоління до покоління. Цей підхід забезпечує методологічну базу для вивчення всіх аспектів культури в широкому контексті загальнокультурних проявів. Спрямований на інтеграцію особистості здобувана вищої освіти з сукупністю загальнолюдських цінностей, що включає складну інтегративну якість особистості. Цільовими аспектами є справедливість, доцільність, гармонія, краса та досконалість [2 С. 20].

Антропологічний підхід до процесу виховання естетичного самку надає можливість застосовувати гуманітарні підходи до оцінки ефективності з урахуванням унікальних особливостей кожної особи.

Аксіологічний «цей підхід передбачає освоєння принципів, норм та методів міжкультурної комунікації шляхом інтерпретації регіональної культурно-історичної спадщини, зосереджуючись на суб'єктному підході, діалозі, толерантності та критичному мисленні» [5 с. 16-17].

Інтегративний підхід до процесу виховання естетичного самку виражається в акцентуванні взаємодії засобами поліфонії мистецтв у змісті й технологіях навчання і виховання, в оцінюванні освітніх досягнень з урахуванням поліфонічних ознак мистецтв [2 С. 20]. Інтеграція в освіті передбачає поєднання різних частин освітнього процесу в один злагоджений та організований комплекс. Це означає, що різні компоненти освіти взаємодіють між собою і мають встановлені відносини. Інтеграційний процес спрямований на формування у здобувачів цілісної і багатовимірної картини світу, де всі складові взаємопов'язані та доповнюють одна одну [5 с. 17].

Змістовно-технологічний блок вказує на зміст та структуру естетичного виховання учнівської молоді в контексті освітніх та вибіркових компонентів («Педагогіка», «Психологія», «Мистецтво», «Методика викладання музичного мистецтва в ЗЗСО», «Методика музичного виховання в ЗЗСО», «Історія зарубіжної та української музики», «Аналіз музичних творів», «Методика проведення музично виховних заходів», «Методика музично-ритмічного виховання», «Основи сценарної роботи та сценічна майстерність» тощо), а також позааудиторної роботи викладачів. Даний блок містить перелік форм позааудиторної роботи (музичні виставки та екскурсії, театральна діяльність, музичні гуртки та хори, творчі проекти та конкурси, музична самодіяльність), методів (семінари, бесіда, дискусія, інтерактивні методи, метод самоаналізу, метод слухання музики та ін.), технологій (використання відео та аудіо матеріалів, інтерактивних платформ та додатків, віртуальну реальність (VR), онлайн-співпраці та відеоконфе- ренції, мультимедійних презентації та цифрових портфоліо та ін.), засобів (музичні інструменти, голосовий апарат, живопис, графіка, скульптура, танець та рух, медіа-технології, література та поезія, театральні засоби, підручники, посібники, методичні рекомендації). Нижче наведено опис усіх форм, методів та засобів виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва засобами поліфонії мистецтв.

У процесі дослідження нами зроблені припущення, що процес виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва засобами поліфонії мистецтв здійснюватиметься більш ефективно за таких педагогічних умов:

1. Інтегрований підхід: Використання інтегрованого підходу, де різні види мистецтв (музика, живопис, танець тощо) поєднуються та взаємодіють між собою, сприяє більш глибокому розумінню мистецтва в цілому. Це дозволяє здобувачам освіти сприймати мистецтво як цілісний досвід і розвивати свої естетичні смаки та уявлення.

2. Практична спрямованість: Практичні завдання та вправи, які вимагають активної творчої діяльності здобувачів вищої освіти, допомагають їм розвивати свої аналітичні та творчі навички. Наприклад, створення власних музичних композицій, постановка вистав, творчі проекти тощо.

3. Контекстуалізація: Застосування мистецтва у різних контекстах (історичних, культурних, соціальних) допомагає здобувачам розуміти значення мистецтва в різних епохах і культурах. Це сприяє розширенню їхнього культурного багажу та поглибленню розуміння мистецтва як важливої складової людського досвіду.

4. Діалог та співпраця: Створення сприятливого середовища для діалогу, обміну думками та співпраці між здобувачами та викладачами сприяє їхньому взаємному збагаченню та розвитку. Взаємодія з викладачами та колегами, обговорення творів мистецтва та спільне творче процес допомагають здобувачам розширити свої горизонти та розвивати естетичний смак.

5. Пізнавальна активність: Стимулювання пізнавальної активності здобувачів, включаючи дослідницьку роботу, аналіз музичних творів, вивчення теорії мистецтва тощо, сприяє глибшому розумінню музичного мистецтва та розвитку естетичного смаку.

6. Використання сучасних технологій: Використання сучасних технологій, таких як комп'ютерні програми для створення та редагування музики, відеомонтажу, віртуальні турніри тощо, дозволяє здобувачам виявити свою творчість та розвинути свої навички в сучасному контексті.

Всі ці педагогічні умови сприяють більш ефективному вихованню естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва засобами поліфонії мистецтв.

Критеріальн о-результативний блок містить в собі такі складові, як компоненти, критерії і показники по кожному з критеріїв, які відображають знання, уміння та якості здобувачів, певні рівні вихованості (високий, достатній, середній, низький) та результат експериментальної роботи: позитивна динаміка рівня естетичного смаку за рахунок формування кожного з аспектів музично-естетичної культури у майбутніх учителів музичного мистецтва.

Когнітивний компонент встановлює набір естетичних та мистецтвознавчих знань, розкриває сутність прекрасного, мистецтва, сприяє розвитку художньої творчості, розширює обізнаність щодо видатних явищ сучасної культури, які формують естетичну свідомість, світогляд та художньо-етичний досвід, що є важливим педагогічним результатом освітнього процесу і відображається в музично-естетичній культурі вчителя музичного мистецтва.

Мотиваційно-ціннісний компонент включає естетичне сприйняття, естетичне переживання, естетичне почуття, естетичне задоволення, естетичний інтерес та особистісні потреби;

Діяльнісно-творчий компоненти відображають готовність здобувана до творчої діяльності та її художньо-творчі здібності.

Показники сформованості естетичного смаку майбутніх учителів є:

- оволодіння теоретичними та практичними аспектами музично- естетичної діяльності;

- високий рівень розвитку образного мислення та творчої уяви;

- вищий рівень естетичної свідомості та ерудиції в області мистецтва;

- стійка система ціннісних уявлень педагога-музиканта;

- розвинуті естетичні відчуття;

- виявленість власних музично-естетичних уподобань через конкретні естетичні уподобання, смаки та потреби.

Результат виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва сприймається нами як проекція окресленої мети на конкретну особистість з її особливостями та індивідуальністю. Таким чином, у впровадженні моделі у освітній процес вищого навчального закладу ми бачимо підвищення рівня виховання естетичного смаку у майбутніх учителів музичного мистецтва.

Висновки

Отже, у підсумку можна зазначити, що проведене дослідження перестав бути закінченим. Наступним етапом слід розглянути подальші можливості розвитку дослідження, додаткові аспекти для вивчення та експериментально перевірити досліджень, яке дозволить отримати більш глибокі та обґрунтовані висновки.

Література:

1. Антонова О. Є. Базові знання з педагогіки: становлення, розвиток, технологія формування : монографія. Житомир : ЖДПУ, 2003. 208 с.

2. Бабиніна, Ю. Теоретико-методологічні аспекти виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва засобами взаємодії мистецтв. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка» / ред. кол. М. Чепіль (головний редактор) та ін. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика». 2023. Вип. 16 (48). С. 17-22.

3. Блудова Ю. Сутність та основні категорії художньо-естетичного смаку. Науковий вісник МНУ імені В.О. Сухомлинського. Педагогічні науки. №3 (50), 2015. С.28-33.

4. Жданкіна, А. Структурна модель патріотичного виховання учнівської молоді засобами кобзарства. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», ред. кол. М. Чепіль (головний редактор) та ін. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика». 2022. Вип. 15(47), С. 16-23.

5. Масол Л.М. Художньо-педагогічні технології в основній школі: єдність навчання і виховання: метод, посіб. Харків: Друкарня Мадрид, 2015. 178 с.

6. Шейко В. М. Культура. Цивілізація. Глобалізація : монографія в 2-х т. Харків : Основа, 2001. 520 с.

7. Ягупов В. В. Компетентнісний підхід до підготовки фахівців у системі вищої освіти / В. В. Ягупов, В. І. Свистун // Наукові записки НаУКМА. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. 2007. Том. 71. С. 3-8.

References:

2. Babynina Y. (2023). Teoretyko-metodolohichni aspekty vykhovannya estetychnoho smaku maybutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva zasobamy vzayemodiyi mystetstv [Theoretical and methodological aspects of education of the aesthetic taste of future music teachers by means of interaction of arts] Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» - Humanities studies. «Pedagogy» series (issue 16 (48)). (pp. 17-22). Drohobych: «Helvetica» Publishing House [in Ukrainian].

3. Bludova Yu. (2015). Sutnist' ta osnovni katehoriyi khudozhn'o-estetychnoho smaku. [The essence and main categories of artistic and aesthetic taste]. Naukovyi visnyk MNU imeni V.O. Sukhomlynskoho. Pedahohichni nauky - Scientific Bulletin of the MNU named after V.O. Sukhomlynskyi. Pedagogical sciences. No. 3 (50), (p.28-33) [in Ukrainian].

4. Zhdankina, A. (2022) Strukturna model' patriotychnoho vykhovannya uchnivs'koyi molodi zasobamy kobzarstva [Structural model of patriotic education of school youth by means of kobzarstva]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» Humanities studies. "Pedagogy" Issue 15(47), (pp. 16-23). Drohobych: "Helvetica" Publishing House [in Ukrainian].

5. Masol L.M. (2015). Khudozhno-pedahohichni tekhnolohii v osnovnii shkoli: yednist navchannia i vykhovannia [Art-pedagogical technologies in primary school: unity of learning and education] Kharkiv: Madrid Printing House [in Ukrainian].

6. Sheiko V. M. (2001). Kultura. Tsyvilizatsiia. Hlobalizatsiia [Culture. Civilization. Globalization] Kharkiv: Osnova [in Ukrainian].

7. Yagupov, V.V., & Svystun, V.I. (2007). Kompetentnisnyi pidkhid do pidhotovky fakhivtsiv u systemi vyshchoi osvity [Competency approach to the training of specialists in the system of higher education]. Naukovi zapysky NaUKMA. Pedahohichni, psykholohichni nauky ta sotsialna robota - Scientific notes of NaUKMA. Pedagogical, psychological sciences and social work. (Vol. 71.), (pp. 3-8) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru