Методи і технології формування стратегічної компетентності майбутніх фахівців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методи і технології формування стратегічної компетентності майбутніх фахівців

Левітіна Ліна Валеріївна аспірант кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи, ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля», м. Дніпро

Завізіон Катерина Геннадіївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри європейських і східних мов та перекладу, ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля», м. Дніпро

Анотація

У статті розкривається актуальне питання щодо визначення і обгрунтування ефективних методів і технологій формування стратегічної компетентності майбутніх фахівців. Метою статті є розкриття методів і технологій навчання у закладах вищої освіти, що сприяють формуванню стратегічної компетентності майбутніх фахівців. Акцентовано на тому, що стратегічна компетентність є однією із професійних компетентностей сучасних фахівців, яка розглядається як здатність реалізовувати стратегію професійного розвитку. Зазначено, що більшість наукових досліджень, присвячених проблемі визначення сутності стратегічної компетентності, розглядають означений феномен з лінгвістичної точки зору. Аналіз тлумачень поняття «стратегічна компетентність» дав можливість у контексті дослідження визначити його як здатність особистості на основі отриманих знань і умінь адекватно використовувати освоєний репертуар стратегій задля досягнення мети професійної діяльності. Наголошено на важливості пошуку шляхів удосконалення рівня стратегічної компетентності майбутніх фахівців в умовах закладу вищої освіти, що потребує впровадження діяльнісного підходу, згідно з яким, стратегічна компетентність визначається змістом професійної діяльності майбутніх фахівців. Проаналізовано думки українських і закордонних науковців щодо визначення різноманітних методів і технологій, що сприяють ефективнішому вдосконаленню рівня професійної компетентності майбутніх фахівців в умовах закладу вищої освіти. Установлено, що важливим завданням вищої освіти в умовах мінливого світу є формування стратегічної компетентності у майбутніх фахівців. Використання таких методів і технологій як ділові ігри, метод проблемного навчання, аналіз конкретних ситуацій, групові дискусії, методи психологічної активізації мислення (мозковий штурм, зворотна «мозкова атака», тіньова «мозкова атака», корабельна рада, метод фокальних об'єктів, аналогії, синектика, конференція ідей, методи систематизованого пошуку тощо), а також комплексу практичних вправ, спрятиме ефективному формуванню стратегічної компетентності майбутніх фахівців.

Ключові слова: компетентність, стратегічна компетентність, майбутні фахівці, професійна підготовка, методи навчання, навчальні технології, формування. стратегічна компетентність навчання

Levitina Lina Valeriivna Postgraduate student of the Department of Innovative Technologies in Pedagogy, Psychology and Social Work, Alfred Nobel University, Dnipro

Zavizion Kateryna Hennadiivna Candidate of Pedagogical Sciences, с of the Department of European and Oriental Languages and Translation, Alfred Nobel University, Dnipro

METHODS AND TECHNOLOGIES OF FORMING STRATEGIC COMPETENCE OF FUTURE SPECIALISTS

Постановка проблеми

У сучасному світовому контексті, де конкуренція на міжнародну ринку зростає, а організації здійснюють інноваційний шлях розвитку, попит на кваліфікованих фахівців підвищується, що робить актуальним питання формування професійної компетентності майбутніх фахівців в умовах закладу вищої освіти, особливо їх стратегічної складової. Незважаючи на те, що проблемі компетентності фахівця в українській науковій літературі приділено багато уваги, стратегічна компетентність майбутніх фахівців, а особливо процес її формування практично не розглядається.

Аналіз останніх досліджень і публікацій доводить, що проблема стратегічної компетентності найбільш популярна в економіці (О. Петряєв, Р. Тенч (R. Tench), М. Топіч (M. Topic) та інші), управлінні (М. Бутко, М. Дітковська, С. Задорожна, Н. Іванова, О. Лебідь, І. Олійченко, Л. Оліфіренко, Т. Пепа, С. Повна, Ю. Шабардіна, О. Шрам, О. Шевченко та ін.) та лінгвістиці (Т. Кириченко, К. Мельник, Т. Рідель, Ю. Цепкало, В. Черниш, Н. Щерба та інші).

Загальні питання сутності, структури, особливостей формування стратегічної компетентності висвітлено у працях О. Лебідь, Л. Маріані (L. Mariani), В. Шаравари та інших.

Формування стратегічної компетентності фахівців різного профілю висвітлюють К. Пасинчук (фахівці оперативно-рятувальної служби цивільного захисту), Н. Волкова, І. Олійник, М. Карпова (ІТ-спеціалісти),Писаревська (юристи-міжнародники), В. Ігнатенко (перекладачів науково- технічних текстів), О. Михайленко (майбутні перекладачі), Ю. Гудима,Задорожна, Я. Поченюк (майбутніх учителів англійської мови), О. Антонова (державних службовців України), М. Оліяр (вчитель початкових класів),Хомик (майбутні фахівці з інформаційних технологій), Б. Ренькас (керівники загальноосвітнього навчального закладу), О. Синекоп (майбутні доктори філософії), Л. Личко (фахівці з менеджменту та економіки) та інші.

Питання різних видів стратегічної компетентності досліджували Рябоконь (діяльнісна (стратегічна)), О. Вітрова, Ю. Гудима, О. Конотоп, О. Никитенко, Т. Олійник (навчально-стратегічна), О. Лебідь, В. Шаравара (тактично-стратегічна), М. Оліяр, Я. Поченюк (комунікативно-стратегічна),Ванівська (стратегічна іншомовна) та інші.

Різні аспекти компетентністного підходу в професійній освіті досліджували Л. Антонюк, Н. Бібік, Н. Василькова, Н. Волкова, Д. Ільницький,Кулага, О. Овчерук, О. Плахотнік, Н. Побірченко, О. Савченко, В. Сорока, В. Співак, В. Турчанінова, О. Ходань, С. Шаров та інші.

Мета статті розкрити методи і технології навчання у закладах вищої освіти, що сприяють формуванню стратегічної компетентності майбутніх фахівців.

Виклад основного матеріалу

Однією із професійних компетентностей сучасних фахівців дослідники і практики визначають стратегічну компетентність, як здатність реалізовувати стратегію професійного розвитку. Зважаючи на актуальність досліджуваного поняття, звернемось до термінологічного аналізу.

Незважаючи на те, що проблемі компетентності фахівця в українській і зрубіжній науковій літературі приділяється підвищена увага, однак стратегічна компетентність фахівців практично не розглядається.

Більшість наукових досліджень, присвячених проблемі визначення сутності стратегічної компетентності, розглядають означений феномен з лінгвістичної точки зору. Наприклад, на думку А. Хомик, стратегічна компетентність - це здатність ефективно застосовувати сформовані мовні знання, мовленнєві навички й уміння, а також компенсувати прогалини у володінні мовою у процесі професійно орієнтованого спілкування засобами сформованих лінгвістичних ресурсів, невербальної комунікації й мовленнєвого та соціального досвіду спілкування [1, с. 31]. Н. Щерба розглядає стратегічну компетентність як здатність використовувати вербальні та невербальні комунікативні способи (стратегії) запобігання або компенсації зриву в процесі міжкультурного спілкування, а також ефективного досягнення його цілей, поглиблення знань мови, одержання мовленнєвого і соціального досвіду в умовах недостатньої комунікативної компетентності співрозмовників або у несприятливій мовленнєвій ситуації [2]. За Дж. Літлмор (J. Littlemore) і Г. Лоу (G. Low) стратегічна компетентність - це здатність мовця використовувати стратегії для компенсації прогалин у знаннях цільової мови [3]. Більш універсальне визначення поняття «стратегічна компетентність» в контексте здійснення комунікативного акту подає Д. Давіт (D. Dawit): знання комунікаційних стратегій і вміння їх використовувати [4].

Проаналізувавши тлумачення поняття «стратегічна компетентність» у контексті нашого дослідження, спираємось на думку О. Ванівської, яка зазначає, що стратегічна компетентність майбутніх фахівців - це «здатність особистості на основі отриманих знань і умінь адекватно використовувати освоєний репертуар стратегій» [5, с. 57] задля досягнення мети професійної діяльності.

Слід зазначити, що пошук шляхів удосконалення рівня стратегічної компетентності майбутніх фахівців в умовах закладу вищої освіти потребує глибокого аналізу стратегічної діяльності. Тому, ми вважаємо, що найбільш перспективним є діяльнісний підхід до формування стратегічної компетентності майбутніх фахівців. Згідно з цим підходом, стратегічна компетентність визначається змістом професійної діяльності майбутніх фахівців.

Підтвердженням вищезазначеної точки зору є думки Т. Рідель і Т. Кириченко, які наголошують на тому, що для успішного формування стратегічної компетентності необхідно використовувати активні методи навчання, тобто діяльнісний підхід. Для цього необхідно створити в аудиторії мікросвіт професійної діяльності з усіма реальними взаєминами між людьми. До активних методів навчання, що сприяють формуванню стратегічної компетентності, науковці відносять такі форми взаємодії викладача і студентів, за яких і викладач і студент тісно взаємодіють протягом заняття, студенти є не пасивними слухачами, а активними учасниками заняття, а саме: ігрові методи і метод проблемного навчання [6, с. 219]. Серед ігрових методів, на думку Т. Рідель і Т. Кириченко, для формування стратегічної компетентності майбутніх фахівців в умовах закладу вищої освіти особливо популярними є рольові та ділові ігри: тривалі ігри, які здійснюються за заздалегідь підготовленим сценарієм, і вільні тривалі ігри [6, с. 219].

На думку Ю. Гудими ефективність формування стратегічної компетентності фахівця не можлива без цілісного підходу, що зумовлює створення відповідної підсистеми вправ. Під вправою для формування стратегічної компетентності дослідниця розуміє методично організовану одиницю навчального матеріалу, який засвоюється у процесі цілеспрямованої та спеціально організованої дії. Метою останньої є залучення прямих та непрямих стратегій для вдосконалення стратегічних навичок і вмінь з поступовою їх автоматизацією та наростанням операційних труднощів [7, с. 106-107].

Провідними методами навчання, що сприяють формуванню стратегічної компетентності, на думку А. Хомик, є рольова гра та презентація. Сценарії типових ситуацій та учасників професійно орієнтованого усного спілкування фахівців (презентування продуктів і проєктів, обговорення проблем) спонукають студентів активно використовувати лінгвістичні засоби комунікативних стратегій. Типи презентацій (інформаційні, спонукальні, презентації-переконання) та необмежений арсенал лінгвістичних засобів, комунікативних стратегій і стратегій використання мови в умовах змодельованих нарад, зустрічей активізують як монологічне, так і діалогічне мовлення студентів [1].

За твердженням М. Оліяр, з метою формування стратегічної компетентності у майбутніх фахівців необхідно впроваджувати такі активні методи навчання, як діалоги, дискусії і диспути; проєктування та реалізація колективних творчих справ; розв'язання професійних ситуацій; тренінг комунікативних якостей і здатності до рефлексії; практичне вправляння у застосуванні стратегій і тактик професійної діяльності; виконання індивідуальних пошуково-творчих завдань з наступним обговоренням їх результатів тощо [8].

Для глибшого розуміння сутності й особливостей формування стратегічної компетентності майбутніх фахівців звернемося до змісту тотожних понять, таких феноменів як «готовність до стратегічного управління» і «стратегічне мислення».

Розкриттю проблеми готовності до стратегічного управління присвятила свої праці науковиця О. Лебідь, яка розкрила сутність поняття «готовність до стратегічного управління» [9], теоретичні та практичні аспекти формування готовності до стратегічного управління в умовах закладу вищої освіти [10; 11; 12]. У своїх дослідженнях науковиця зазначає, що тренінг є одним з основних методів при формування готовності до стратегічного управління, метою якого є створення умов для розвитку професійно важливих якостей майбутнього фахівця-стратега. Розроблений О. Лебідь тренінг містить ділові ігри, аналіз конкретних ситуацій, мозкові атаки, групові дискусії тощо. При чому акцент зроблений саме на ділових іграх, тому що застосування ділових ігор при формуванні готовності до стратегічного управління дає змогу максимально наблизити навчальний процес до практичної діяльності, дозволяє краще засвоїти ефективні технології (методи, прийоми, техніки) прийняття стратегічних рішень, приймати стратегічні рішення в умовах невизначеності, відстоювати власні позиції, розвивати в учасників гри колективізм та відчуття команди, отримати результати за досить обмежений час. У спеціально створених умовах майбутній фахівець має можливість опрацювати найрізноманітніші життєві та професійні ситуації, які дають змогу набувати професійних стратегічних знань, умінь та навичок [12].

Погоджуємося з точкою зору деяких науковців, які стверджують, що стратегічне мислення є основою формування стратегічної компетентності (О. Конотоп [13], О. Лебідь [14], В. Шаравара [14]), складовою стратегічної діяльності (А. Рачинський [15]) фахівця, а також основа стратегічного планування (С. Тригоб'юк [16]). На основі аналізу літератури дамо робоче визначення поняття «стратегічне мислення». Так, стратегічне мислення - особливий, складний вид інтелектуальної діяльності, здійснення якої залежить від набору компетентностей, які пов'язані з генеруванням нового для досягнення конкурентної переваги, розробкою і вибором нових, релевантних стратегій і стратегічних дій, які забезпечать розвиток особистості [13].

У структурі стратегічного мислення колектив авторів під керівництвом А. Карраш (A. Karrasch) у дослідженні «Strategic Thinking Skill-Building Exercises» виділяють такі компоненти: всебічний збір інформації (вивчення навколишнього середовища, пошук інформації з різних джерел, володіння навичками слухання та дослідження); навчання (навчання впродовж усього життя, здатність до рефлексії, керування знаннями), критичне мислення (визначення суттєвих аспектів ситуації, висловлювання припущень, формулювання доречних запитань, пояснення значущих зв'язків та відмінностей, розуміння нюансів і врахування обмеженості даних), інноваційне мислення (генерування креативних та нових ідей, концепцій та підходів), мислення в часі (розуміння історичних і сучасних контекстів, розпізнавання закономірностей, прогноз можливого майбутнього), системне мислення (використання цілісної перспективи динамічного та складного середовища для виявлення взаємозв'язків та інтеграції розрізнених факторів у єдине ціле) [17, с. 4].

Щодо формування стратегічного мислення, то науковці схиляються до думки, що найбільш ефективними є інтерактивні вправи (А. Громе (A. Grome), Б. Крендалл (B. Crandall), А. Карраш (A. Karrasch), А. Сакетт (A. Sackett), А. Сантос (A. Santos), Е. Голдман (E. Goldman), Дж. Грір (J. Greer) [17]); методи психологічної активізації мислення, які спрямовані на усунення психологічної інерції мислення, що перешкоджає знаходженню нових ідей, заважає всебічному розгляду проблеми, а саме: «мозковий штурм», зворотна «мозкова атака», тіньова «мозкова атака», корабельна рада, метод фокальних об'єктів, аналогії, синектика, оператор РВС, конференція ідей, метод «гірлянд асоціацій і метафор», методи систематизованого пошуку (С. Тригоб'юк [16]).

Цікавим є підхід щодо формування стратегічного мислення, заснований на використані комплексу практичних вправи, які спрямовані на розвиток здатності до стратегічного мислення і зосереджені на чотирьох сферах: рефлексивне мислення, постановка запитань та пошук інформації, встановлення зв'язків між розрізненою інформацією та прогнозування майбутніх станів. Ці вправи, на думку колективу авторів, покликані допомогти розвинути і зміцнити когнітивні та поведінкові навички, необхідні для ефективного стратегічного мислення, шляхом надання практики у використанні цих навичок. Означені вправи розроблені на основі принципів навчання дорослих: зосереджені на проблемі, пропонують можливості для взаємодії з іншими учасниками, мають безпосереднє відношення до професійної діяльності, надають можливості для індивідуальної та групової рефлексії [17, с. 3].

Аналіз зарубіжної літератури [3; 4; 17] дозволяє нам стверджувати, що формування стратегічної компетентності майбутніх фахівців відбувається в процесі вивчення таких навчальних дисциплін, як: психологія, менеджмент, соціологія, лінгвістика, іміджелогія, економіка та інші. Зазвичай цей процес відбувається у формі лекцій, практичних занять, семінарів, ділових ігор, тренінгів, тощо. На жаль у практиці українських закладів вищої освіти формування стратегічної компетентності є скоріше винятком, ніж правилом.

Висновки

Отже, важливим завданням вищої освіти в умовах мінливого світу є формування стратегічної компетентності у майбутніх фахівців. Використання таких методів і технологій як ділові ігри, метод проблемного навчання, аналіз конкретних ситуацій, групові дискусії, методи психологічної активізації мислення (мозковий штурм, зворотна «мозкова атака», тіньова «мозкова атака», корабельна рада, метод фокальних об'єктів, аналогії, синектика, конференція ідей, методи систематизованого пошуку тощо), а також комплексу практичних вправ, спрятиме ефективному формуванню стратегічної компетентності майбутніх фахівців.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне вирішення проблеми. Подальшого вивчення потребують питання конкретизації змісту стратегічної компетентності керівників закладу дошкільної освіти, визначення методів і технологій розвитку стратегічної компетентності керівників закладу дошкільної освіти в умовах підвищення кваліфікації.

Література:

1. Хомик А.Ю. Формування стратегічної компетентності в професійно орієнтованому

усному англомовному спілкуванні майбутніх фахівців з інформаційних технологій: дис. ... канд.пед.н.; спец.: 011 Освітні, педагогічні науки; Тернопільський національний

педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2022. 290 с.

2. Щерба Н.С. Теоретичні підходи до поняття «стратегічна компетенція». URL: http://surl.li/skzlu (дата звернення 01.04.2024).

3. Littlemore J., Low G. Figurative Thinking and Foreign Language Learning. Palgrave Macmillan. United Kingdom, 2006.

4. Dawit D.A. Strategic Competence and its implication in language teaching. Inter. J. Eng. Lit. Cult., 2020. 8(5). 143-149.

5. Ванівська О. Комунікативно-прагматичний підхід у формуванні стратегічної іншомовної компетентності. Молодь і ринок, 2016. № 8 (139). С. 56-60.

6. Рідель Т.М., Кириченко Т.О. Формування стратегічної компетенції у студентів нелінгвістичних спеціальностей під час вивчення іноземної мови. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 2020. № 70. Т. 3. С. 217-221. DOI https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.70-3.40

7. Гудима Ю.П. Формування у майбутніх учителів англійської мови навчально- стратегічної компетентності в діалогічному мовленні: дис. ... канд.пед.н.; спец.: 13.00.02 - теорія і методика навчання (германські мови); Київський національний лінгвістичний університет. Київ, 2018. 236 с.

8. Оліяр М. Система формування комунікативно-стратегічної компетентності майбутніх учителів початкових класів. URL: http://surl.li/sljea (дата звернення 02.04.2024).

9. Лебідь О.В. Готовність керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління як наукова категорія. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер. : Педагогічні науки, 2017. Вип. 2. С. 324-330.

10. Лебідь О.В. Теоретичні аспекти підготовки майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Сер. : Педагогічні науки, 2016. № 2 (304). С. 65-71.

11. Лебідь О.В. Ділова гра «Визначення місії загальноосвітнього навчального закладу» як елемент тренінгу з формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління. Інженерні та освітні технології, 2017. Вип. 3 (19). С. 55-60.

12. Лебідь О.В. Методологічні підходи у формуванні готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Сер. : Педагогіка і психологія. Педагогічні науки, 2017. № 2 (14). С. 255-263.

13. Конотоп О.С. Стратегічне мислення як основа формування іншомовної навчально- стратегічної компетентності у студентів немовних закладів вищої освіти. Актуальні питання теорії та практики в галузі права, освіти, соціальних та поведінкових наук - 2020: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Чернігів, 23-24 квітня 2020 р.). Чернігів: Академія ДПтС, 2020. Т. 2. С. 343-346.

14. Лебідь О.В., Шаравара В.В. Тактично-стратегічна компетентність як складова професійної компетентності фахівця. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Сер. : Педагогіка і психологія. Педагогічні науки, 2019. № 2 (18). С. 302-309.

15. Рачинський А.П. Стратегічне мислення як важлива складова стратегічної діяльності керівника органу державної влади. Економіка та держава, 2010. № 2. С. 95-96.

16. Тригоб'юк С. Стратегічне мислення як основа сучасного стратегічного планування. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Логістика, 2008. № 633. С. 718-725.

17. Grome A., Crandall B., Karrasch A., Sackett A., Santos A., Goldman E., Greer J. Strategic Thinking Skill-Building Exercises, 2020. 160 p. URL: https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/AD1094193.pdf (date of access 15.03.2024).

References:

1. Khomyk, A.Yu. (2022). Formuvannia stratehichnoi kompetentnosti v profesiino oriientovanomu usnomu anhlomovnomu spilkuvanni maibutnikh fakhivtsiv z informatsiinykh tekhnolohii [Formation of Strategic Competence in Professionally Oriented Oral English Communication of Future Information Technology Specialists]. Candidate's thesis. Ternopil: TNU imeni V. Hnatiuka [in Ukrainian].

2. Shcherba, N.S. (n.d.). Teoretychni pidkhody do poniattia `stratehichna kompetentsiia' [Theoretical Approaches to the Concept of `Strategic Competence']. Retrieved from http://surl.li/skzlu [in Ukrainian].

3. Littlemor,e J., Low, G. (2006). Figurative Thinking and Foreign Language Learning. Palgrave Macmillan. United Kingdom.

4. Dawit, D.A. 2020). Strategic Competence and its implication in language teaching. Inter. J. Eng. Lit. Cult., 8(5), 143-149.

5. Vanivska, O. (2016). Komunikatyvno-prahmatychnyi pidkhid u formuvanni stratehichnoi inshomovnoi kompetentnosti [Communicative and Pragmatic Approach in the Formation of Strategic Foreign Language Competence]. Molod i rynok - Youth and the Market, 8 (139), 56-60 [in Ukrainian].

6. Ridel,T.M., Kyrychenko, T.O. (2020). Foruvannia statehichoi kompetentsii ustudentiv nelinhvistychnkh spetsialnostei pid cas vyvchennia inozemnoi moy [Formation of Strategic Competence in Non-Linguistic Students in the Process of Learning a Foreign Language]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii izahalnoositnii shkolakh - Pedagogy of Forming a Creative Personality in Higher and Secondary Schools, 70 (3), 217-221. Retrieved from https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.70-3.40 [in Ukrainian].

7. Hudyma, Yu.P. (2018). Formufannia u maibutnikh uchyteliv anhliiskoi movy navchalno-stratehichnoi kompetentnosti v dialohichnomu movlenni [Developing Future English Language Teachers' Educational and Strategic Competence in Dialogic Speaking]. Candidate's thesis. Kyiv: KNLU [in Ukrainian].

8. Oliiar, M. (n.d.). Systema formuvannia komunikatyvno-stratehichnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv [System of Formation of Communicative and Strategic Competence of Future Primary School Teachers]. Retrieved from http://surl.li/sljea [in Ukrainian].

9. Lebid, O.V. (2017). Hotovnist kerivnyka zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu do stratehichnoho upravlinnia yak naukova katehoriia [Readiness of the Head of a General Educational Institution for Strategic Management as a Scientific Category]. Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu - Scientific Notes of Berdiansk State Pedagogical University, 2, 324-330 [in Ukrainian].

10. Lebid, O.V. (2016). Teoretychni aspekty pidhotovky maibutnoho kerivnyka zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu do stratehichnoho upravlinnia v umovakh mahistratury [Theoretical Aspects of Preparing the Future Head of a General Educational Institution for Strategic Management in the Conditions of Master's Degree]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky - Scientific Bulletin of Lesya Ukrainka Eastern European National University, 2 (304), 65-71 [in Ukrainian].

11. Lebid, O.V. (2017). Dilova hra `Vyznachennia misii zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu' yak element treninhu z formuvannia hotovnist kerivnyka zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu do stratehichnoho upravlinnia [Business Game `Defining the Mission of a Secondary School' as an Element of Training to Develop the Readiness of the Future Head of a Secondary School for Strategic Management]. Inzhenerni ta osvitni tekhnolohii - Engineering and educational technologies, 3 (19), 55-60 [in Ukrainian].

12. Lebid, O.V. (2017). Metodolohichni pidkhodyu u formuvannia hotovnist kerivnyka zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu do stratehichnoho upravlinnia v umovakh mahistratury [Methodological Approaches to Forming the Readiness of the Future Head of a General Educational Institution for Strategic Management in the Conditions of Masteres Degree]. Visnyk Universytetu imeni Alfreda Nobelia - Bulletin of the Alfred Nobel University, 2 (14), 255-263 [in Ukrainian].

13. Konotop, O.S. (2020). Stratehichne myslennia yak osnova formuvannia inshomovnoi navchalno-stratehichnoi kompetentnosti u studentiv nemovnykh zakladiv vyshchoi osvity [Strategic Thinking as a Basis for the Formation of Foreign Language Teaching and Strategic Competence in Students of Non-Language Higher Education Institutions]. Proceedings from Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Aktualni pytannia teorii ta praktyky v haluzi prava, osvity, sotsialnykh ta povedinkovykh nauk» - International Scientific and Practical Conference «Current issues of theory and practice in law, education, social and behavioral sciences». (pp. 343-346). Chernihiv: Akademiia DPtS [in Ukrainian].

14. Lebid, O.V., Sharavara, V.V. (2019). Taktychno-stratehichna kompetentnist yak skladova profesiinoi kompetentnosti fakhivtsia [Tactical and Strategic Competence as a Component of Professional Competence of a Specialist]. Visnyk Universytetu imeni Alfreda Nobelia - Bulletin of the Alfred Nobel University, 2 (18), 302-309 [in Ukrainian].

15. Rachynskyi, A.P. (2010). Stratehichne myslennia yak vazhlyva skladova stratehichnoi dialnosti kerivnyka orhanu derzhavnoi vlady [Strategic thinking as an important component of the strategic activity of the head of a public authority]. Ekonomika ta derzhava - Economy and the State, 2, 95-96 [in Ukrainian].

16. Tryhobiuk, S. (2008). Stratehichne myslennia yak osnova suchasnoho stratehichnoho planuvannia [Strategic Thinking as a Basis for Modern Strategic Planning]. Visnyk natsionalnoho universytetu `Lvivska politekhnika' - Bulletin of Lviv Polytechnic National University, 633, 718-725 [in Ukrainian].

17. Grome, A., Crandall, B., Karrasch, A., Sackett, A., Santos, A., Goldman, E., Greer, J. (2020). Strategic Thinking Skill-Building Exercises. Retrieved from https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ AD1094193.pdf

Размещено на Allbest.ru