Актуалізація аксіологічної сфери майбутнього вихователя до формування екологічно-вихованої особистості старшого дошкільника

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

АКТУАЛІЗАЦІЯ АКСІОЛОГІЧНОЇ СФЕРИ МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО-ВИХОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА

Іщенко Людмила Валентинівна доктор педагогічних наук, професор кафедри дошкільної освіти Кривошея Тетяна Михайлівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної освіти Карук Інна Василівна кандидат педагогічних наук, викладач кафедри дошкільної освіти

м. Вінниця

Анотація

аксіологічний вихователь екологічний дошкільний

Стаття присвячена проблемі підготовки педагогічних кадрів закладів дошкільної освіти, здатних вирішувати одне з найважливіших завдань сьогодення - виховання підростаючого покоління, формування екологічної культури особистості дитини дошкільного віку. Мета дослідження полягає в розробленні й упровадженні в процес підготовки майбутніх вихователів методики діагностування рівнів сформованості аксіологічної сфери до формування екологічно вихованої особистості дитини дошкільного віку у вищому навчальному закладі та визначенні методичних шляхів формування цієї здатності у здобувачів вищої освіти. Доведено виняткову значущість розкриття аксіологічних засад підготовки вихователя у формуванні екологічно вихованої особистості дитини дошкільного віку. Для оцінювання стану сформованості у студентів позитивної мотивації до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку визначено мотиваційно-ціннісний критерій з показниками (наявність позитивної мотивації до проблеми формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку; інтерес до педагогічної діяльності з формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку; ціннісне ставлення до дитини як до суб'єкта діяльності). У результаті дослідження були виокремлені рівні (високий, достатній, середній, низький) формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку. Ефективними формами та методами формування аксіологічної сфери майбутніх вихователів вважаємо: моделювання експериментальних ситуацій з дітьми, вирішення проблемних ситуацій, ділові ігри, тренінги, міжпредметні навчально-професійні завдання, спостереження за природоохоронною діяльністю дітей.

Ключові слова: підготовка майбутніх вихователів, формування аксіологічної сфери, формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку, ціннісно-мотиваційний критерій підготовленості, діагностичні методики.

Annotation

Ishchenko Lyudmila Valentinivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Department of Preschool Education, Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynskyi, Vinnytsia,

Kryvosheya Tetiana Mykhailivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Preschool Education, Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynskyi, Vinnytsia

Karuk Inna Vasylivna Candidate of Pedagogical Sciences, teacher of the Department of Preschool Education,Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Preschool Education, Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynskyi, Vinnytsia

UPDATE OF THE AXIOLOGICAL SPHERE OF THE FUTURE EDUCATOR TO THE FORMATION OF AN ENVIRONMENTALLYEDUCATED PERSONALITY OF THE SENIOR PRE-SCHOOL STUDENT

The article is devoted to the problem of training pedagogical personnel of preschool education institutions, capable of solving one of the most important tasks of today - education of the younger generation, formation of the environmental culture of the personality of preschool children. The purpose of the study is to develop and implement in the process of training future educators a method of diagnosing the levels of formation of the axiological sphere to the formation of an ecologically educated personality of a preschool age child in a higher educational institution and to determine methodical ways of forming this ability in students of higher education. The exceptional significance of revealing the axiological principles of teacher training in the formation of an ecologically educated personality of a preschool child has been proven. To assess the state of formation of students' positive motivation for the formation of environmental education of older preschool children, a motivational and value criterion with indicators was defined (the presence of positive motivation for the problem of the formation of environmental education of older preschool children; interest in pedagogical activities for the formation of environmental education of older preschool children; value attitude towards the child as a subject of activity). As a result of the research, the levels (high, sufficient, average, low) of the formation of environmental education of children of older preschool age were singled out. Effective forms and methods of forming the axiological sphere of future educators are considered to be: modeling experimental situations with children, solving problem situations, business games, trainings, interdisciplinary educational and professional tasks, observing children's environmental protection activities.

Keywords: training of future educators, formation of axiological sphere, formation of environmental education of older preschool children, valuemotivational criterion of preparedness, diagnostic methods.

Постановка проблеми

Інтенсивні техногенні зміни в сучасному суспільстві, що негативно впливають на стан довкілля, вимагають актуалізацію підходів до формування в молодого покоління нового екологічного мислення, екологічно доцільної поведінки. Екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку є актуальною проблемою сучасності, оскільки саме в дошкільному віці закладаються основи екологічної вихованості, екологічної культури, природознавчої компетентності, що впливають на поведінку та діяльність людини у природі. У законі «Про дошкільну освіту» її роль визначається як провідна у формуванні особистості дитини, тому зміст освіти має виступати базисом становлення людини, а методи відповідати віковим особливостям дітей. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні також націлює педагогів на виховання у дітей відповідального, ціннісного ставлення до навколишнього середовища, бережного ставлення до природних об'єктів, докладати домірних зусиль у дітей для збереження, догляду та захисту природного довкілля [1].

Важлива роль у вирішенні цієї проблеми відводиться досвідченим вихователям, які володіють умінням організації освітнього процесу з виховання екологічно вихованої особистості дитини дошкільного віку.

Особливої актуальності у зв'язку з вищезазначеними проблемами набуває питання підготовки педагогічних кадрів закладів дошкільної освіти, здатних у повній мірі здійснювати вирішення одного з найважливіших завдань сьогодення - виховання підростаючого покоління, формування у них екологічної культури.

Якість підготовки майбутніх педагогів до виховання моральних якостей особистості дитини дошкільного віку, яка передбачає постійне духовне і професійне зростання має бути зорієнтована на загальнолюдські цінності [5].

Актуальність проблеми посилюється тим, що від наповненості, багатогранності аксіологічної сфери сучасного вихователя дітей дошкільного віку залежить формування ціннісної сфери дитини, її духовно-морального світу, гармонійне співіснування з навколишнім середовищем.

Саме тому розкриття аксіологічних засад підготовки вихователя до формування екологічно вихованої особистості дитини дошкільного віку набуває у цьому контексті виняткового значення й актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аксіологічний підхід як підґрунтя процесу підготовки майбутнього педагога до виховної діяльності проаналізовано в працях В. Андрущенко, І. Беха, В. Гриньова, І. Зязюна, О. Сухомлинської. Моральні норми, що є мотивами поведінки в дошкільному дитинстві у своїх дослідженнях висвітлили Л. Артемова, С. Карпова, О. Кононко, В. Котирло, Н. Лисенко, З. Плохій, Т. Поніманська, Є. Субботський, Т. Фасолько. Розкриттю педагогічних умов і засобів формування моральних норм, моральної свідомості у дітей присвячено праці Л. Артемової, І. Беха.

Проблема формування ціннісних орієнтацій досліджувалась у різних напрямах: виховання цінності іншої людини (І. Білецька), емоційне ставлення дитини до дорослого (С. Кулачківська), ціннісне ставлення до рідного краю (В. Лапно), емоційно-ціннісне ставлення до природи (В. Маршицька) та ін.

Більшість учених-аксіологів (Р. Пріма [5], Л. Хомич [6]) відзначають що сучасна українська освіта орієнтована на здійснення професійної підготовки майбутнього педагога на аксіологічних засадах, оскільки система цінностей педагога, на їх думку, його внутрішній світ - є переважно результатом його професійно-педагогічної підготовки у закладі вищої освіти [5, с. 270]. Як зазначає Л. Хомич [6], система цінностей майбутнього педагога має формуватися в освітньому процесі ЗВО, у викладанні всіх дисциплін на різних освітніх рівнях і має проходити наскрізною лінією через усі його компоненти, а педагогічні цінності фахівця мають характеризувати його життєву позицію і реалізуватись у педагогічній дії [6, с. 271].

Щодо педагогічної спрямованості майбутнього вихователя, то вона на думку І. Луценко, характеризується, насамперед, наявністю у нього інтересу до дітей, зацікавленістю педагогічною професією, бажанням займатися нею. Педагогічна спрямованість значним чином підвищує ефективність діяльності майбутнього педагога [4].

Сьогодні від майбутнього вихователя вимагається активна позиція в утвердженні моральних, гуманних цінностей, ціннісного ставлення до дитини дошкільного віку. Тому аксіологічний підхід вважаємо важливою складовою підготовки фахівців до формування екологічної вихованості дітей дошкільного віку, оскільки його реалізація сприяє формуванню позитивної мотивації, інтересу та стійкого вмотивованого бажання здійснювати цю діяльність [2].

Здійснений аналітичний опис сучасного стану теорії цінностей дає підстави обґрунтувати аксіологічний підхід як методологічний орієнтир підготовки майбутніх вихователів до формування екологічної вихованості дітей дошкільного віку, що передбачає трансформацію мети, змісту та навчальних технологій.

Необхідність забезпечення позитивної мотивації до педагогічної діяльності визначається місцем мотиваційного компонента у здійсненні будьякого виду діяльності, значенням особистісної позиції педагога для здійснення міжособистісної гуманістично спрямованої професійної взаємодії й спілкування з дітьми (І. Бех, І. Зязюн, В. Сухомлинський).

Отже, позитивна мотивація до формування екологічної вихованості дітей дошкільного віку, охоплює професійні цінності, мотиви, інтереси, емоційно-ціннісне ставлення до дитини як до суб'єкта професійної взаємодії, особистісну схильність до означеної педагогічної діяльності [2].

Однією з актуальних педагогічних умов професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічної вихованості дітей дошкільного віку - є мотивація їхньої навчально-пізнавальної діяльності у закладі вищої освіти.

Мета статті полягає в розробленні й упровадженні в процес підготовки майбутніх вихователів методики діагностування рівнів сформованості аксіологічної сфери до формування екологічно вихованої особистості дитини дошкільного віку у вищому навчальному закладі та визначити методичні шляхи формування цієї здатності у здобувачів вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

У процесі дослідження вирішувалися такі завдання:

- дослідити особливості сформованості мотиваційної сфери у майбутнього вихователя до здійснення діяльності з формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку (з'ясувати наявність у студентів позитивної мотивації до проблеми формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку);

- експериментально обґрунтувати ефективність методики підвищення мотивації студентів до проблеми формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку у закладі вищої освіти.

Усіх респондентів було поділено на 2 групи: експериментальна (ЕГ) і контрольна (КГ). На діагностувальному етапі було задіяно 50 студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, які навчаються за спеціальністю 012 Дошкільна освіта.

Для оцінювання стану сформованості у студентів позитивної мотивації до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку визначено мотиваційно-ціннісний критерій з показниками (наявність позитивної мотивації до проблеми формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку; інтерес до педагогічної діяльності з формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку; ціннісне ставлення до дитини як до суб'єкта діяльності).

Визначення рівнів підготовленості студентів за мотиваційно-ціннісним критерієм здійснювалося згідно з виділеними показниками. До кожного показника розроблено діагностичні методики та критерії оцінювання [2].

Показник: наявність позитивної мотивації до проблеми формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку.

Мета: з'ясувати наявність позитивної мотивації до проблеми формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку.

Процедура виконання. Студентам запропоновано підкреслити у кожному переліку один із варіантів тверджень, що найбільше відповідає бажанню здійснювати професійну діяльність із формування екологічно вихованої особистості дитини старшого дошкільного віку: маю схильність до діяльності природоохоронного змісту з дітьми дошкільного віку; люблю дітей, маю здібності до організації праці дітей в природному довкіллі; до роботи з дітьми мене спонукає: пізнавальний інтерес; навчальні завдання; службові обов'язки; випадкові обставини.

Показник: інтерес до педагогічної діяльності з формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку.

Завдання 1. Мета: виявити наявність у студентів інтересу до здійснення діяльності з формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку.

Процедура виконання: студентам запропоновано підкреслити один із варіантів тверджень, що найбільше відповідає актуальному стану розвитку їхнього інтересу до проблеми формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку: «дуже цікаво»; «цікаво»; «скоріше цікаво, ніж не цікаво»; «скоріше не цікаво, ніж цікаво»; «не цікаво».

Оцінювання наявного ступеня інтересу студентів до проблеми формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку:

- виявляє високий ступінь інтересу до сфери здійснення професійної діяльності з формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку і виявляє її як важливий вид майбутньої професійної діяльності - 3 бали;

- цікавиться проблемою формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку. Визначає її як важливий напрям майбутньої професійної діяльності - 2 бали;

- ступінь прояву інтересу до проблем формування екологічної вихованості дітей незначний. Не обирає її як пріоритетний напрям майбутньої професійної діяльності - 1 бал.

- ступінь пізнавального інтересу до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку не виявляє, не визначає його пріоритетність у майбутній професійній діяльності - 0 балів.

У результаті дослідження були виокремлені рівні формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку.

Так, майбутні вихователі з високим рівнем готовності до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку виявляють стійкий інтерес до цієї проблеми й уважають її важливим напрямом майбутньої професійної діяльності. Вони виявляють ціннісне ставлення до дитини як до суб'єкта діяльності(44-47 бали).

Достатній рівень готовності до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку демонструють ті майбутні вихователі, які виявляють інтерес до цієї проблеми, вважають її як важливий вид професійної діяльності, у більшості випадків виявляють ціннісне ставлення до дитини як до суб'єкта діяльності( 26-43 бали).

Середній рівень готовності до професійної діяльності мають ті студенти, які виявляють слабку зацікавленість проблемою формування екологічної вихованості дітей, не завжди обирають її як важливий напрям професійної діяльності, помітна зміна характеру взаємин на суб'єкт-об'єктні (12 - 25 балів).

Низький рівень готовності до формування екологічної вихованості старших дошкільників властивий тим майбутнім вихователям, які не виявляють інтересу до зазначеної проблеми, не вважають її важливим напрямом професійної діяльності (11 балів).

Рівні готовності майбутніх вихователів до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку за мотиваційно-ціннісним критерієм представлено у таблиці 1.

Таблиця 1

Результати розподілу майбутніх вихователів за рівнями готовності до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку за мотиваційно-ціннісним критерієм (у%)

Як засвідчують результати дослідження, високого рівня готовності за ціннісно-мотиваційним критерієм у майбутніх вихователів не було виявлено. Достатній рівень виявили 20,8 % студентів (ЕГ), 23,8 % студентів (КГ). Вони цікавляться проблемою формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку, визначають її як пріоритетний напрям майбутньої професійної діяльності. Більшість студентів за мотиваційно-ціннісним критерієм 57,7 % (ЕГ), 56,4 % (КГ) - мають середній рівень підготовленості.

Аналіз виконаних завдань продемонстрував, що студенти виявили нестійкий інтерес до проблем екологічного виховання дітей, не завжди обирали напрям формування екологічної вихованості дошкільників як пріоритетний. Низький рівень готовності за ціннісно-мотиваційним критерієм виявлено у 22,0 % студентів ЕГ, 19,8 % - КГ. У цих студентів відсутні мотиви до означеного виду педагогічної діяльності. Отже, обробка результатів дослідження засвідчила відсутність у студентів експериментальних та контрольних груп високого рівня досліджуваної якості.

Здійснюючи експериментальну роботу, виходили з того, що здійснення навчального процесу з формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку потребує позитивної мотивації щодо майбутніх педагогічних дій.

Процес формування ціннісно-мотиваційної сфери до формування екологічної вихованості старших дошкільників, передбачав такі напрями дослідження:

- розробка комплексу методів і прийомів, навчально-професійних завдань, спрямованих на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери;

- розробка методичних засобів впливу на розвиток позитивної мотивації студентів до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку.

Формування у студентів педагогічних цінностей стало предметом цілеспрямованих впливів з боку викладачів суміжних дисциплін таких, як:

Методика формування компетентностей за освітнім напрямом «Дитина в природному довкіллі», «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці», «Естетико-екологічне виховання дітей в Україні та країнах ЄС» «Теорія та методика взаємодії з родинами», «Формування компетентностей у природничій, соціальній і здоров'язбережувальній, громадянській та історичній освітніх галузях з методикою викладання інтегрованого курсу «Я досліджую світ», «Еколого-природничий практикум».

Формуючи аксіологічну сферу здобувачів вищої освіти ставили за мету: викликати у них позитивне ставлення до професійної діяльності з формування екологічної вихованості дітей. З цією метою використовували проблемні педагогічні ситуації, міжпредметні навчальні завдання, моделювання експериментальних ситуацій діяльності з дітьми екологічного спрямування.

Формування у студентів позитивної мотивації до професійної діяльності, пов'язаних із формуванням екологічної вихованості старших дошкільників, здійснювалося у ході ознайомлення із змістом дисциплін, які ввійшли до міжпредметної системи. Так, під час практичних занять моделювали проблемні ситуації міжпредметного екологічного змісту, наближені до реальної взаємодії із дітьми. Обговорення позиції вихователя і позиції дітей у цих ситуаціях, пошук шляхів розв'язання цих ситуацій, аналіз професійних дій вихователя сприяли усвідомленню майбутніми вихователями значущості професійних умінь педагога, спрямованих на формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку.

В освітньому процесі розвитку у студентів позитивної мотивації до формування екологічної вихованості старшого дошкільника було використано метод спостереження за дітьми у природному довкіллі. Так, залежно від етапу дослідження змінювалася мета спостереження. На етапі формування знань спостереження виконувало функцію накопичення емпіричних фактів про природні об'єкти та важливість їх збереження. Під час спостереження використовували такі прийоми, як: спрямування позитивних емоцій на об'єкт спостереження (бажання його оберігати та піклуватися); акцентування уваги за природоохоронною діяльністю вихователя і дітей, на доцільності використання виховних педагогічних впливів (оцінка, заохочення, пояснення, власний приклад тощо), виокремлення особистісних якостей вихователя, необхідних для здійснення професійної діяльності з формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку.

Засвоєння цінностей у сфері професійної діяльності з формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку здійснювалось у процесі взаємодії студентів з викладачами й один з одним під час занять, у самостійній навчально-пізнавальній діяльності.

Так, під час вивчення навчальних дисциплін студенти виконують завдання лабораторних, практичних робіт, переглядають відеоролики, слайди, які демонструють дію екологічних законів, вплив небезпечних природних явищ на здоров'я та життя людей, вплив людської діяльності на природу.

Майбутній вихователь, який намагається формувати у дошкільників екологічно-доцільну поведінку, має бути відповідальним за ті знання, уміння й навички, яких набувають діти. Тому особливого значення набуває самостійна підготовка студентів, яка за своїм обсягом, значущістю та змістом повинна перевищувати ті знання, які були набуті упродовж навчання у вищому навчальному закладі.

Відтак, у ході освітнього процесу використовувалися: вивчення й аналіз науково-методичних джерел, навчальні ситуації ілюстративного характеру, моделювання експериментальних ситуацій з дітьми, вирішення проблемних ситуацій, ділові ігри, тренінги, вправи, міжпредметні навчально-професійні завдання, індивідуальні завдання міжпредметного характеру, спостереження за природоохоронною діяльністю дітей.

З метою перевірки ефективності впливу впроваджених в освітній процес закладу вищої освіти експериментальної методики на підвищення рівня підготовленості майбутніх вихователів до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку здійснено початковий (ПЗ) та кінцевий (КЗ) зрізи.

Для визначення рівнів готовності майбутніх вихователів до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку були використані повторно діагностичні методики [2].

Результати діагностування рівнів готовності майбутніх вихователів до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку за ціннісно-мотиваційним критерієм до початку експериментальної роботи та після її завершення представлено у таблиці 2.

Таблиця 2

Узагальнені результати розподілу студентів ЕГ і КГ за рівнями готовності до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку на початку експериментального дослідження (ПЗ) та після впровадження експериментальної методики (КЗ)

Як бачимо до впровадження експериментальної методики високого рівня за ціннісно-мотиваційним критерієм не досягли студенти як ЕГ так і КГ, натомість після її впровадження відбулися значні зрушення у підвищенні рівнів підготовленості студентів експериментальної групи до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку за всіма показниками мотиваційно-ціннісного критерію. Так, високого рівня досягли 34,0 % студентів ЕГ. У цих студентів яскраво виражене бажання працювати з дітьми із передбаченого виду діяльності. У КГ групі таких студентів не виявилося.

Достатній рівень готовності було виявлено у 47,2% студентів ЕГ та 26,6% - КГ. Ці студенти не завжди обирали названу проблему як пріоритетний напрям майбутньої професійної діяльності. У системі їхньої мотиваційної сфери слабо виражені мотиви до діяльності спрямованої на екологічну вихованість дітей. Переважна більшість студентів КГ (56,7 %) за цим показником показали середній рівень підготовленості, в ЕГ - 13,9 % студентів.

Таким чином, запропонована експериментальна методика, сприяла актуалізації аксіологічної сфери майбутніх вихователів до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку.

Висновки

Доведено значущість розкриття аксіологічних засад підготовки вихователя у формуванні екологічно вихованої особистості дитини дошкільного віку. Проведене дослідження засвідчує, що розроблений і впроваджений діагностичний інструментарій та визначені методичні шляхи підготовки майбутніх вихователів до формування екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку дали можливість викладачам підвищити ціннісну мотивацію у здобувачів вищої освіти до здійснення означеної діяльності з дітьми в закладі дошкільної освіти. Подальший напрямок наукового дослідження вбачаємо в удосконаленні інтеграції змісту навчання в професійній підготовці майбутнього вихователя до формування екологічної вихованості дітей дошкільного віку та забезпеченні міждисциплінарних зв'язків.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти / науковий керівник А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук ; авт. кол.: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л. [та ін.]. К.: Видавництво, 2012. 26 с.

2. Іщенко Л. В. Діагностика підготовленості майбутніх вихователів до формування творчої індивідуальності старших дошкільників. Проблеми підготовки сучасного вчителя: зб. наук. праць Уманського держ. пед. ун-ту ім. П. Тичини / [ред. кол.: Побірченко Н. С. (гол. ред.) та ін.]. Умань: ФОП Жовтий О. О., Вип. 10. Ч. 2. 2014. С. 130-137.

3. Карук І. В. Екологічна освіта та виховання дошкільників як пріоритетний напрям розвитку культури європейського суспільства. Наука і техніка сьогодні (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Фізико-математичні науки», Серія «Техніка»). № 9(23). 2023. С. 320-328.

4. Луценко І.О. Духовні виміри професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми. Вісник Інституту розвитку дитини. Серія “Філософія, педагогіка, психологія ”: (зб. наукових праць) / Національний пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, Вип. 15. 2011. С. 97-103.

5. Пріма Р. М., Пріма Д. А., Рославець Р. М. Проблема аксіологізації професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи в наукових студіях. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2022. С. 43-47.

6. Хомич Л. О. Аксіологічні основи змісту навчання і виховання майбутніх вчителів. Вища освіта України. №3 (додаток 2). 2014. С. 89-93.

References

1. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity (2012). [Basic component of preschool education]. naukovyi kerivnyk A. M. Bohush, diisnyi chlen NAPN Ukrainy, prof, d-r ped. nauk ; avt. kol.: Bohush A. M., Bielienka H. V., Bohinich O. L. [ta in.]. K.: Vydavnytstvo [in Ukrainian].

2. Ishchenko, L. V. (2014). Diahnostyka pidhotovlenosti maibutnikh vykhovateliv do formuvannia tvorchoi indyvidualnosti starshykh doshkilnykiv [Diagnostics of the preparedness of future educators for the formation of creative individuality of older preschoolers]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia - Problems of modern teacher training: zb. nauk. prats Umanskoho derzh. ped. un-tu im. P. Tychyny / [red. kol.: Pobirchenko N. S. (hol. red.) ta in.]. Uman: FOP Zhovtyi O. O., Vyp. 10, Ch. 2, 90-101 [in Ukrainian].

3. Karuk, I. V. (2023). Ekolohichna osvita ta vykhovannia doshkilnykiv yak priorytetnyi napriam rozvytku kultury yevropeiskoho suspilstva [Environmental education and upbringing of preschoolers as a priority direction for the development of the culture of European society]. Nauka i tekhnika sohodni (Seriia «Pedahohika», Seriia «Pravo», Seriia «Ekonomika», Seriia «Fizykomatematychni nauky», Seriia «Tekhnika») - Nauka i tekhnika sohodni (Seriia «Pedahohika», Seriia «Pravo», Seriia «Ekonomika», Seriia «Fizyko-matematychni nauky», Seriia «Tekhnika»). № 9(23), 320-328 [in Ukrainian].

4. Lutsenko, I. O. (2011). Dukhovni vymiry profesiino-movlennievoho spilkuvannia vykhovatelia z ditmy [Spiritual dimensions of the teacher's professional speech communication with children]. VisnykInstytutu rozvytku dytyny. Seriia “Filosofiia, pedahohika, psykholohiia” - Bulletin of the Institute of Child Development. "Philosophy, pedagogy, psychology" series: (zb. naukovykh prats) / Natsionalnyi ped. un-t im. M. P. Drahomanova. K.: Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova, Vyp. 15, 97-103 [in Ukrainian].

5. Prima, R. M., Prima, D. A., Roslavets, R. M. (2022). Problema aksiolohizatsii profesiinoi pidhotovky maibutnoho vchytelia pochatkovoi shkoly v naukovykh studiiakh [The problem of axiologising the professional training of the future primary school teacher in scientific studies]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky - Proceedings. Series: Pedagogical sciences. 43-47 [in Ukrainian].

6. Khomych, L. O. (2014). Aksiolohichni osnovy zmistu navchannia i vykhovannia maibutnikh vchyteliv [Axiological bases of the content of education and training of future teachers]. Vyshcha osvita Ukrainy - Higher education of Ukraine. №3 (dodatok 2), 89-93 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru