Метод проєктів у шкільному курсі інформатики старшої школи

Аналіз методу проєктів для активізації навчальної діяльності учнів на уроках інформатики в старшій школі. Описи прикладів проєктної діяльності вчителя та учнів за темами "Бази даних", "Графічний інтерфейс користувача" і "Статистичні моделі прогнозування".

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.06.2024
Размер файла 102,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метод проєктів у шкільному курсі інформатики старшої школи

Кобильник Тарас Петрович, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри фізики та інформаційних систем, Гринаш Лілія Петрівна здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності, Дзямко Вікторія Володимирівна здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності, Чапля Володимир Орестович здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності Середня освіта (Інформатика), Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

У статті аналізується метод проєктів для активізації навчальної діяльності учнів на уроках інформатики в старшій школі. Щоб стимулювати інтерес учня до вивчення інформатики, необхідно використовувати способи створення ситуації новизни й актуальності проблем, що вивчаються. Тобто необхідний взаємозв'язок змісту навчання з життєвими ситуаціями, усвідомлення соціальної та особистісної значущості оволодіння інформаційними технологіями. Це важливий фактор підвищення рівня навчальної мотивації. Одним із методів, за допомогою якого цього можна досягти, є метод проєктів. Метод проєктів є ефективним методом отримання запланованих результатів навчання. Важливим завданням для вчителя є поєднання методу проєктів з описи прикладів проєктної діяльності вчителя та учнів на уроках інформатики за темами «Бази даних», «Графічний інтерфейс користувача» та «Статистичні моделі прогнозування».класно-урочною системою.

У статті подано Проєкт супроводжується описом деталей, з якими учні можуть зіткнутися під час роботи. Відзначено важливість проведення публічного захисту проєкту. Це дозволить учням обговорити результати своєї роботи з вичтелями та іншими учнями, отримати зворотний зв'язок, визначити сильні та слабкі сторони проєкту і напрями подальших досліджень. Крім того, це допоможе учням набути навичок виступати перед аудиторією та відповідати на запитання слухачів. Метод проєктів на уроках інформатики у старшій школі має значний педагогічний потенціал, оскільки його використання сприяє активізації різних видів інформаційної діяльності учнів у створенні інформаційних продуктів з урахуванням пізнавальних інтересів і здібностей та вибору відповідних засобів ІКТ. Перспективним напрямком майбутніх досліджень вбачаємо у розробці навчально-методичних матеріалів, пов'язаних із застосуванням методів активного навчання інформатики.

Ключові слова: шкільний курс інформатики; метод проєктів; бази даних; основи графічного інтерфейсу; статистичний аналіз.

Abstract

Project method in a high school informatics course

Kobylnyk Taras Petrovych PhD (Pedagogical Science), Associate Professor, Associate Professor of the Physics and Information Systems Department, Hrynash Liliia Petrivna postgraduate student, Dziamko Viktoriia Volodymyrivna postgraduate student, Chaplia Volodymyr Orestovych postgraduate student in Secondary Education (Informatics), Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

In the article, we analyze the method of projects to activate the educational activity of students in computer science classes in high school. To stimulate the student's interest in learning computer science, it is necessary to use ways to create a situation of novelty and relevance of the problems being studied. That is, there is a need for a relationship between the content of training and life situations, and awareness of the social and personal significance of mastering information technologies. This is an important factor in increasing the level of learning motivation. One of the methods by which this can be achieved is the project method. The project method is an effective method of obtaining planned learning outcomes. An important task for the teacher is to combine the project method with the classroom lesson system. In the article, we provide descriptions of examples of project activities of teachers and students in computer science lessons on the topics “Databases”, “Graphical User Interface” and “Statistical Forecasting Models”.

The project is accompanied by a description of the details students may encounter during their work. The importance of conducting the public defence of the project is noted. This will allow students to discuss the results of their work with teachers and other students, receive feedback, identify the strengths and weaknesses of the project, and identify directions for further research. In addition, this will help students acquire skills to speak in front of an audience and answer questions from listeners. The project method in informatics lessons in high school has significant pedagogical potential, since its use contributes to the activation of various types of information activities of students in creating information products, taking into account cognitive interests and abilities and the choice of appropriate ICT tools.

We see the development of educational and methodological materials related to the use of active learning methods of informatics as a promising direction for future research.

Keywords: school computer science course; project method; databases; graphical user interface; statistical analysis.

Постановка проблема

Сучасний розвиток суспільства характеризується проникнення цифрових технологій у всі сфери життя. Відповідно важливу роль у шкільній освіті відіграє такий предмет як «Інформатика».

Для стимулювання інтересу учня до навчання, в тому числі й інформатики, необхідно використовувати методи створення ситуації новизни, актуальності досліджуваних проблем. Тобто необхідний зв'язок між змістом навчання та життєвими ситуаціями, усвідомленням суспільної та особистісної значущості опанування інформаційними технологіями. Це є важливим фактором підвищення рівня мотивації навчання. Одним з методів, за допомого якого цього можна досягти, це метод проєктів.

Застосування методу проєктів на уроках інформатики поєднує в собі творчість учителя та учнів. У процесі навчання інформатики робота вчителя спрямована на формування в учнів певних компетентностей та результатів навчання, що визначені навчальною програмою. Використання методу проєктів сприяє активізації пізнавальних здібностей учнів. Зрозуміло, що неможливо орієнтувати всі уроки тільки на інтереси учнів, оскільки це позбавляє процес навчання систематичності та знижує рівень навчання. Проєкна діяльність учнів не може вийти за межі наявних у нього знань, тому перед початком роботи він повинен ці знання здобути. Поєднання методу проєктів і звичайної класно-урочної системи - це досить складне для вчителя завдання.

Одним із можливих шляхів вирішення окресленої проблеми є використання методу проєктів, як альтернативної багатогранної педагогічної технології, оскільки педагогічна діяльність, побудована на засадах цієї технології, надасть можливість покращити мотивацію до навчання, підвищить рівень навчальних досягнень школярів, а також забезпечить формування і розвиток загальних, предметних, міжпредметних і цифрових компетентностей, що особливо актуально під час навчання інформатики у загальній середній школі.

Шкільний курс інформатики спрямований на формування в учнів інформаційного світогляду та розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності. Тому навчання інформатики з використанням методу проєктів орієнтує учнів на створення та використання інформаційного продукту (інформаційного ресурсу, інформаційної моделі, програми).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналізу методу проєктів як методу активного навчання присвячено значну кількість досліджень. Ця тематика у психолого-педагогічній науці не є новою, проте залишається актуальною і сьогодні, особливо у навчанні інформатики.

Метою методу проєктів є спонукання учнів до самостійного формування знань і вмінь, розвитку ініціативності, комунікабельності, логічного мислення, виявлення проблем і прийняття відповідних рішень, розвитку їхньої самостійної творчої активності [1].

Романчук Т.М. на уроках інформатики, зокрема у вивченні тем «Комп'ютерні презентації», «Створення друкованих видань та їх дизайн», «Мова HTML і web дизайн» використовує метод проєктів. Тематику проєктів вчитель надає сам, або учні можуть запропонувати власну тему проєкту. Працюючи над проєктом, учні набувають навичок самостійної роботи, виробляють вміння працювати з різними джерелами інформації, виділяти потрібну, а також структурувати її. У свою чергу вчитель виступає консультантом, який спрямовує учнів у правильне русло [5].

У статті [2] автори для навчання баз даних пропонують використовувати метод проєктів та обґрунтовують його переваги у навчанні інформатики. Зокрема, застосування методу проєктів на уроках інформатики створює позитивну мотивацію, розвиває навички командної роботи та відчуття відповідальності.

У статті [4] подано авторські підходи до організації навчання інформатики у 5-6 класах з використанням методу проєктів. Автори аналізують вплив проєктної діяльності учнів на формування ІКТ-компетент- ності та пропонують форми організації роботи учнів над проєктами.

О.Мельник [3] обґрунтовує використання методу проєктів як ефективний спосіб формування ключових компетентностей старшокласників та реалізації дослідницьких, практичних та творчих здібностей та аналізує.

Автори дослідження [6] провели класифікацію навчальних проєктів, конкретизували основні переваги та недоліки використання проєктних технологій під час навчальних занять, уточнили можливості використання методу проєктів на уроках інформатики.

На умови та доцільність використання методу проєктів вказує О.А. Фурман [7]. На її думку, проєкти виправдані тільки на матеріалі високого рівня значимості (методологічного, загальнонаукового, тематичного), тому що акцентування уваги шляхом використання методів активного навчання на другорядному матеріалі може принести більше шкоди, ніж користі: головне виявиться на другому плані й може бути упущено, а другорядне буде засвоєно.

Мета статті - розкрити сутність методу проєктів, навести приклади використання методу проєктів у навчанні учнів інформатики у старшій школі.

Виклад основного матеріалу

У старшій школі часина роботи учнів на інформатики так чи інакше пов'язана з виконанням проєктних завдань. Проєкт - це самостійна робота учнів, присвячена тим питанням, які цікаві учням. Очевидно, що вибір теми проєкту учнями здійснюється з переліку запропонованих вчителем. Проте учні можуть і пропонувати і власні теми для проєктів.

Проєкт можна виконувати одному або в групі, якщо робота є об'ємною, і одній людині складно самій все зробити. Так, наприклад, програмісти пишіть програмний код для комп'ютерів. Сучасні програми можуть містити десятки і навіть сотні тисяч рядків коду, тому створюють команди професійних програмістів, кожен з яких виконує свою частину роботи.

Проєкт - це робота, яку виконують протягом певного (обмеженого) часу, тому учням потрібно визначити, коли планується завершення проєкту. Проєкт повинен мати результат. Проєкти на уроках інформатики, як правило, завершуються розробкою інформаційних продуктів - програм, презентацій, доповідей, звітів тощо.

Робота над проєктом містить кілька етапів: постановка задачі, вибір методів дослідження, підготовка вхідних даних, проведення дослідження, аналіз результатів, підготовка звіту.

Надзвичайно корисним є проведення публічного захисту проєкту. Це надасть змогу учням обговорити результати свої роботи з учителями та іншими учнями, отримати відгуки, виявити сильні та слабкі сторони проєкту, визначити напрямки для подальших досліджень. Крім цього, це сприятиме набуттю навичок в учнів виступати перед аудиторією і відповідати на питання слухачів. Ці якості дуже знадобляться учням у майбутньому.

Наведемо кілька прикладів проєктів з інформатки, опишемо деталі, які можуть виникати в учнів у процесі роботи над проєктами.

1. Приклад проєкту з баз даних. Завдання проєкту: підготувати базу даних про випускників Вашої школи.

Деталізуємо завдання. Перше за все треба визначити, які дані про випускників доцільно вносити до цієї бази?

У програмі MS Access створіть базу даних з назвою «Випускники», яка буде містити однойменну таблицю з такою структурою (Рис. 1):

1. Які поля, на Вашу думку, доцільно додати до цієї таблиці?

2. Які поля таблиці можуть бути однаковими для всіх випускників?

3. Якщо би цю базу даних Ви створювали тільки для випускників Вашого ЗЗСО, яке б поле є зайвим?

Рис. 1

Припустимо, Вам необхідно створити базу даних випускників, які закінчили середню школу і в різні роки вступили на навчання заклади вищої освіти (ЗВО). Для цього детальніше розглянемо структуру таблиці «Випускники», яка є створена раніше. Оскільки база охоплює тільки випускників Вашої школи, то є очевидним, дані у полі «ЗЗСО» (школа, яку закінчив студент) будуть однаковими для всіх записів. Тобто це поле є зайвим, оскільки всі студенти у базі є випускниками одного і того ж ЗЗСО.

Важливим є, до якого закладу освіти вступив випускник, але такого поля у таблиці «Випускники» нема. Тому до структури таблиці необхідно додати поле про заклад освіти (наприклад, ЗВО). Слід звернути увагу і на те, що кілька випускників можуть вступити на навчання до одного і того ж закладу освіти. Тоді при заповненні таблиці потрібно буде повторно написати одні і ті ж відомості кілька разів. Тут виникає кілька проблем.

По-перше, така база даних займає більше місця. Якщо назва деякого закладу освіти (наприклад, ДДПУ імені Івана Франка) достатньо написати і зберегти один раз, навіщо це писати три або більше разів?

По-друге, при повторному введенні одних і ти же відомостей можлива поява помилок. Так, наприклад, якщо у назві закладу вищої освіти буде допущена помилка, то при пошуку за назвою даного ЗВО результати будуть не повними.

По-третє, кожного разу, коли заклад освіти перейменовують, є необхідність внесення відповідних змін у всі записи, де він згадуються.

Найкраще вирішення цієї проблеми полягає у тому, щоб розділити таблицю «Випускники» на дві таблиці «Випускники» і «ЗВО», а потім зв'язати їх за допомогою ключових полів.

Це саме стосується і спеціальності, на яку вступив випускник. Цю проблему можна вирішити подібним чином.

Отже, доцільно створити у базі даних «Випускники» не одну таблицю, а три - «Випускники» (Рис. 1), «ЗВО» та «Спеціальності» (Рис. 2, Рис. 3).

Рис. 2

Рис. 3

У кожній таблиці перше поле задане як ключове, оскільки за ним однозначно визначається запис.

Очевидним є те, що існують певні зв'язки між таблицями бази даних «Випускники». Такі зв'язки існують як між таблицями «Випускники» і «ЗВО», так і між таблицями «Випускники» і «Спеціальності», оскільки кожен випускник вступає на навчання у певний ЗВО на певну спеціальність. Тому наступним кроком є встановлення зв'язків між таблицями.

Слід зауважити, що спеціальностей для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти є більше ста. Проте відомо, що в кожному ЗВО є тільки деяка частина цих спеціальностей. Необхідно внести такі зміни у структуру бази даних «Випускники», щоб після вказання ЗВО відкривався не весь список

спеціальностей таблиці «Спеціальності», а тільки спеціальності даного ЗВО. Для цього додатково необхідно створити таблиці, які включали б спеціальності для кожного ЗВО.

2. Приклад проєкту з розділу «Графічний інтерфейс користувача». Зауважимо, що будемо використовувати мову Python і модуль tkinter. Завдання проєкту полягає у створенні найпростішого текстового редактора, у якому можна відкривати, редагувати і зберігати текстові файли.

Проаналізувавши завдання проєкту, учні роблять висновок, що у застосунку обов'язково повинні бути такі елементи:

- віджет кнопки (наприклад, з назвою btn_open) для відкриття файлу, який необхідно редагувати;

- віджет кнопки (наприклад, з назвою btn_save) для зберігання змін;

- віджет для введення великого тексту (наприклад, з назвою txt edit) для створення та редагування текстового файлу.

Зауваження. Назви віджетів можуть бути іншими, але повинні відображати їхнє функціональне призначення.

Далі необхідно визначити розташування цих віджетів. Наприклад, вони будуть розміщені таким чином, щоб дві кнопки були у лівій верхній частині вікна, а текстове поле - з правої.

Визначимо наступні вимоги до застосунку. Вікно повинно бути висотою мінімум 800 пікселів, ширина текстового поля txt edit також повинна бути мінімум 800 пікселів. Весь макет повинен бути адаптивним, тобто якщо розмір вікна змінюється, то також змінюється і розмір текстового поля txt_edit. Проте ширина рамки з кнопками не повинна змінюватися.

Тепер, коли є розроблений план, можна приступати до написання застосунку. Перший крок - створити всі необхідні віджети. Для цього необхідно:

- імпортувати модуль tkinter;

- створити нове вікно з заголовком «Текстовий редактор»;

- встановити конфігурації рядків і стовпців;

- створити чотири віджети: текстовий бокс, рамка, кнопки для відкриття та зберігання файлу.

Після цього можна приступати до роботи над макетом застосунку: дати назву застосунку, розмістити у вікні дві кнопки з відповідними назвами та текстове поле.

У такому застосунку поки що не можна нічого робити (крім набору тексту), тому необхідно створити команди для кнопок. Кнопка btn_open повинна показувати діалогове вікно вибору файла і надавати можливість користувачу вибирати файл з комп'ютера. Потім файл повинен відкритися, і його вміст має відобразитися у текстовому полі txt edit. Для цього необхідно створити функцію open_file(). Наступний крок - це створення функції для кнопки btn_save. За цією функцією повинно відкриватися діалогове вікно зберігання файла, щоб користувач міг вибрати, куди би він хотів зберегти файл. Крім того, як для кнопки btn_open, так і для кнопки btn_save потрібно передбачити таку дію. При відкриванні файлу або при його збереженні у заголовку вікна відображається шлях до цього файлу.

Таким чином, ми навели орієнтовний план роботи над проєктом. Зрозуміло, що при створенні застосунку на всіх етапах необхідно здійснювати його тестування. Останнім етапом є презентація застосунку.

3. Приклад проєкту з теми «Моделі статистичного прогнозування».

Розглянемо приклад знаходження частоти захворюваності жителів міста бронхіальною астмою від якості повітря. Кожному зрозуміло, що така залежність існує. Очевидно, що чим більша забрудненість повітря, тим більше хворих астмою.

Для вирішення таких проблем на допомогу приходить статистика.

Відомо, значний вплив на бронхіально-легеневі захворювання має чадний газ. Поставивши за мету визначити цю залежність, фахівці проводять збір даних. Вони збирають відомості з різних міст про середній рівень концентрації чадного газу в атмосфері і про захворювання астмою (кількість хронічно хворих на 1000 жителів). Забрудненість повітря будемо характеризувати концентрацією чадного газу - С (мг/м3). Одиниця вимірювання - маса чадного газу, що міститься в одному кубічному метрі повітря, виражається в міліграмах. Рівень захворюваності будемо характеризувати кількістю хворих астмою на 1000 жителів певного міста - Р (хв./тис.). Отримані дані можна подати у вигляді таблиці, а також у вигляді точкової діаграми.

Тут доцільно звернути увагу учнів на два моменти. По-перше, статистичні дані завжди є наближеними, усередненими. Тому вони мають оціночний характер, проте правильно відображають характер залежності величин. По-друге, для вірогідності результатів, отриманих шляхом аналізу статистичних даних, цих даних повинно бути багато.

Питання учням: а як побудувати математичну модель такого явища? Зрозуміло, що потрібно отримати формулу, за якою б відображалася залежність кількості хронічно хворих P від концентрації чадного газу C. Математично це означає: відшукати функцію залежності P від C : P(C). Вид такої функції є не відомим. Її треба відшуковувати методом підбору за експериментальними даними.

Зрозуміло, що графік шуканої функції повинен проходити близько до точок діаграми експериментальних даних. Будувати функцію так, щоб її графік точно проходив через всі точки, немає змісту. По-перше, математичний вигляд такої функції може бути надто складним. По-друге, як зазначалось вище, експериментальні дані є наближеними.

Звідси і випливають основні вимоги до шуканої функції:

- вона повинна бути достатньо простою для використання її в подальших обчисленнях;

- графік цієї функції повинен проходити близько до експериментальних точок так, щоб відхилення цих точок від графіка були мінімальними і рівномірними.

Побудова регресійної моделі здійснюється у два етапи: підбір виду функції та обчислення параметрів функції. Найчастіше вибір здійснюють між такими функціями: лінійною, квадратичною, логарифмічною, експоненціальною та степеневою.

Якщо вибрано (свідомо або наугад) одну з запропонованих функцій, то далі необхідно підібрати параметри так, щоб графік функції проходив якомога ближче до експериментальним точкам. Що означає «проходив якомога ближче»? Відповісти на це питання означає запропонувати метод обчислення параметрів. Такий метод називається методом найменших квадратів. Суть його полягає в такому: шукана функція повинна бути побудована так, щоб сума квадратів відхилень ^-координат всіх експериментальних точок від ^-координат графіка функції була найменшою.

Маючи регресійну математичну модель, можна здійснювати прогнозування шляхом обчислень. Тепер можна оцінити рівень захворюваності астмою не тільки для тих значень концентрації чадного газу, які були отримані експериментальним шляхом, але й для інших значень. Це є важливим з практичної точки зору. Наприклад, якщо у місті планується побудувати завод, який буде викидувати в атмосферу чадний газ, то, розрахувавши його можливу концентрацію, можна передбачити, як це відобразиться на рівні захворюваності на астму жителів цього міста.

Існує два способи прогнозування за регресійною моделлю: відновлення

Слід зауважити, що використовувати регресійну модель для прогнозування треба обережно, особливо поза межами експериментальних даних. У даному прикладі при екстраполяції не вартує далеко відходити від мінімальних та максимальних експериментальних значень. Цілком можливо, шо далі характер залежності може суттєво змінитися. Що буде поза межами цієї області невідомо. Будь-яка екстраполяція базується на припущенні: поза межами експериментальної області закономірності зберігаються.

Висновки

Метод проєктів на уроках інформатики у старших класах має значний педагогічний потенціал, тому що його використання сприяє:

- формуванню умов для засвоєння учнями таких можливостей інформаційних технологій, які надають можливість досліджувати об'єкт пізнання у процесі його інформаційного моделювання і проведення комп'ютерного експерименту.

- активізації різних видів інформаційної діяльності учнів у процесі створення інформаційних продуктів з врахуванням пізнавальних інтересів та здібностей та вибір відповідних засобів ІКТ.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо розробці навчально-методичних матеріалів, що стосуються використання методів активного навчання інформатики у старших класах.

проект інформатика вчитель

Література

1. Дебре О.С. Метод проєктів як засіб розвитку учнів старших класів. Вища школа. №2 (187). 2020. С. 37-44.

2. Кобильник Т.П., Жидик В.Б. Методичні аспекти навчання баз даних у старшій школі. Молодь і ринок. 2024, №1 (221). С.152-156.

3. Мельник О. Метод проектів у навчальній діяльності старшокласників на уроках інформатики. Молодь і ринок. 2015, №8 (127). С. 87-90.

4. Морзе Н.В., Барна О.В., Вембер В.П., Кузьмінська О.Г. Проектна діяльність як засіб формування ІКТ-компетентності учнів. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2014, №3 (51). С.52-59.

5. Романчук Т.М. Організація роботи з обдарованими дітьми на уроках інформатики. Комп'ютер у школі та сім 'ї. 2013, №5. С.11-12.

6. Сікора Я.Б., Карплюк С.О., Грінчук І.О., Оленюк Д.О. Використання методу проєктів на уроках інформатики в закладах загальної середньої освіти як одна із ефективних педагогічних технологій. Перспективи та інновації науки. 2022, №8(13). С.278-288.

7. Фурман О.А. Шляхи та методи активізації навчально-пізнавальної діяльності засобами комп'ютерних технологій. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2012. Вип. 33. С. 524-529.

References

1. Debre O. Metod proiektiv yak zasib rozvytku uchniv starshykh klasiv [Project Activities as a Development of Higher Class Pupils]. “High school”. № 2 (187). pp.37-44. [in Ukrainian]

2. Kobylnyk T., Zhydyk V. (2024) Metodychni aspekty navchannia baz danykh u starshii shkoli [Methodical aspects of learning databases in high school]. “Youth and market”. № 1 (221). pp.152-156. [in Ukrainian]

3. Melnyk O. (2015). Metod proektiv u navchalnii diialnosti starshoklasnykiv na urokakh informatyky [A method of projects is in educational activity of senior pupils on lessons in informatics]. “Youth and market”. № 8(127). pp.87-90. [in Ukrainian]

4. Morze N., Barna O., Vember V., Kuzminska O. (2014). Proektna diialnist yak zasib formuvannia IKT-kompetentnosti uchniv [Project activity as a way to shape the ICT competence of students]. “Computer science and information technologies in initial deposits”. № 3 (51). pp.52-59. [in Ukrainian]

5. Romanchuk T. (2013). Orhanizatsiia roboty z obdarovanymy ditmy na urokakh informatyky [Organization of work with gifted children in computer science classes]. Computer in school and family. № 5. pp.11-12. [in Ukrainian]

6. Sikora Ya., Karpliuk S., Hrinchuk I., Oleniuk D. (2022). Vykorystannia metodu proiektiv na urokakh informatyky v zakladakh zahalnoi serednoi osvity yak odna iz efektyvnykh pedahohichnykh tekhnolohii [Use of project-based learning at information technology lessons in secondary education as one of effective pedagogical technologies]. “Prospects and innovations of science”. № 8 (13). pp.278-288. [in Ukrainian]

7. Furman O. (2012). Shliakhy ta metody aktyvizatsii navchalno-piznavalnoi diialnosti zasobamy kompiuternykh tekhnolohii [Ways and methods of activating educational and cognitive activity by means of computer technologies]. “Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems”. № 33. pp. 524-529. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.