Основні підходи щодо здійснення професійної підготовки студентів інженерно-будівельних вишів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні підходи щодо здійснення професійної підготовки студентів інженерно-будівельних вишів

Дубініна Наталя Василівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов, Одеська державна академія будівництва та архітектури

Анотація

Наразі підготовка фахівців вищих навчальних закладів інженерно-будівельного профілю - досить складний та трудомісткий процес, що потребує детального розгляду. Як відомо, за останнє десятиліття наука зробила великий крок вперед і зміст вищої освіти в Україні зазнав радикальних змін: змінилася програма навчання, методи та принципи навчання, стали широко застосовуватися нові педагогічні та інформаційні технології, а також змінилася роль викладача на лекційних та практичних заняттях.

Проблема якості вищої освіти завжди перебувала у центрі уваги теорії педагогіки. На сучасному етапі свого розвитку вона постійно вдосконалюється: з'являються нові освітні методи та технології, розвиваються та втілюються в освітній процес. Сьогодні якість вищої освіти в Україні розглядається як важливий чинник стабільного розвитку країни, який має на увазі економічний, інформаційний та технологічний розвиток. Одним з найважливіших завдань, які стоять перед наукою, є підвищення якості освіти у вишах. Більшою мірою успішне виконання цього завдання залежить від формування професійних компетенцій студентів та впровадження у навчальний процес нових освітніх технологій та їх правильного використання.

Крім того, слід зазначити, що зросла потреба держави у підготовці фахівців, які мають глибокі професійні вміння та навички за своєю спеціальністю, мають такі професійні якості, як наукову позицію, уяву, ініціативу, ерудицію, навички судження, вміють мислити творчо, мають власний, нестандартний погляд на вирішення проблеми та володіють навичками дослідницької діяльності. Підготовка технічного спеціаліста у виші наразі є досить тривалим процесом, який потребує гуманітарних, спеціально-професійних, науково-технічних, інженерних знань, які втілені у виробництві.

У зв'язку з вищевикладеним зросла необхідність зміни підходів до здійснення підготовки фахівців вищих навчальних закладів.

Ключові слова: виші, освітні технології, професійна підготовка, інженери-будівельники, вища освіта.

Abstract

The basic approaches regarding the performance of professional training of students of engineering and construction high schools

Dubinina Natalya Vasylyvna Ph.D, Associate Professor of the Foreign Languages Department, Odesa State Academy of Civil Engineering and Architecture

Currently, the training of specialists of higher educational institutions in the engineering and construction profile is a rather complex and timeconsuming process that requires detailed consideration. As you know, over the past decade, science has taken a big step forward and the content of higher education in Ukraine has undergone radical changes: the curriculum, methods and principles of learning have changed, new pedagogical and information technologies have become widely used, and the role of the teacher in lectures and practical classes has also changed.

The problem of the quality of higher education has always been in the centre of attention of the theory of pedagogy. At the current stage of its development, it is constantly being improved: new educational methods and technologies appear, develop and become part of the educational process. Today, the quality of higher education in Ukraine is considered an important factor in the stable development of the country, which implies economic, information and technological development. One of the most important tasks facing science is to improve the quality of education in universities . To a greater extent, the successful performance of this task depends on the formation of professional competencies of students and the introduction of new educational technologies into the educational process and their correct use.

In addition, it should be noted that there is an increased need for the state to train specialists who have deep professional skills and abilities in their specialty, have such professional qualities as a scientist , imagination , initiative , erudition , judgment skills , ability to think creative, have their own, non-standard approach to problem solving and have research skills. Training of a technical specialist at a university is currently a rather lengthy process that requires humanitarian, special-professional, scientific-technical, engineering knowledge, which is embodied in production.

In connection with the above, the need to change approaches to the training of specialists in higher educational institutions has increased.

Keywords: universities, educational technologies, professional training, civil engineers, higher education.

Постановка проблеми

У ході подій останніх років (розповсюдження епідемії ковіду та початком воєнних подій) (2020 - до сьогодення), коли в країні було запроваджено дистанційний режим навчання, змінились підходи до здійснення навчального процесу, також набув змін і процес підготовки майбутніх фахівців.

Під дистанційним навчанням розуміють навчальний процес, який здійснюється щляхом застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій, що дозволяються взаємодію між викладачем та студентами на відстані. Навчальний процес із впровадженням дистанційних освітніх ресурсів для підготовки студентів дає можливість взаємодії викладачів та студентів на всіх етапах заняття: актуалізації опорних знань (перевірка якості засвоєння раніше вивченого матеріалу), опрацюванні нових тем, а також здійсненні контролю засвоєних знань та вмінь. Слід також зазначити, що дистанційний режим навчання дає можливість виконувати завдання за індивідуальним графіком та з будь-якої точки світу.

Професійна підготовка студентів інженерно-будівельного профілю складається з декількох блоків компонентів: базових, спеціальних, соціально- гуманітарних та фізичного виховання. Успішне здійснення процесу підготовки з вищезазначених блоків навчальних компонентів із застосування мультимедійних засобів є запорукою їх готовності до здійснення майбутньої професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У психолого-педагогічній літературі поняття «Професійна підготовка» трактується як оволодіння знаннями, вміннями та навичками для виконання певної професійної діяльності фахівця. Розглянемо деякі визначення цього терміну сучасними науковцями:

Ю.Г. Лобода розглядає професійну підготовку як систему цілеспрямованих заходів, що забезпечують у майбутнього фахівця формування професійної спрямованості, знань. умінь, навичок та професійної готовності, які дозволяють виконувати роботу у певній галузі діяльності [4]. О.С.Целих під професійною підготовкою розуміє цілісний процес засвоєння загальнопедагогічних та спеціальних знань, умінь та навичок; результатом цього процесу вважається сформованість у студентів готовності до цієї діяльності на достатньому рівні [6].

Е. Нероба розглядає цей феномен як організаційний систематичний процес формування професійно-педагогічних знань для майбутньої професійної діяльності [5].

Р.С. Гурін під професійною підготовкою розуміє цілісний процес освоєння та закріплення загальнопедагогічних та спеціальних знань, умінь та навичок, а результатом цього процесу вважається вироблення у майбутніх фахівців готовності до професійно-педагогічної діяльності [2].

Мета статті - проаналізувати основні підходи до здійснення професійної підготовки майбутніх фахівців інженерно-будівельного профілю та довести їх ефективність.

Виклад основного матеріалу

Проаналізувавши визначення «професійної підготовки» у психолого-педагогічній літературі, ми приходимо до висновку, що «професійна підготовка» - це тривалий трудомісткий процес оволодіння студентами знаннями, вміннями та навичками, необхідними для здійснення майбутньої професійної діяльності, а також здобуття досвіду професійної діяльності, що формується завдяки застосуванню на практиці вищезгаданих професійних якостей. У психолого-педагогічній літературі щодо компонентів професійної підготовки студентів інженерно-технічних вузів, виявлено, що навчальна діяльність студентів полягає у засвоєнні знань, придбанні умінь і навичок (компетенцій різних видів та рівнів), а також у застосуванні отриманих знань на практиці.

Як відомо, до існуючої системи критеріїв, що характеризують різні аспекти якості засвоєння випускниками ВНЗ, необхідних для професійної діяльності знань входять: повнота, глибина засвоєння знань чи сформованість мислення, ступінь науковості чи абстрактності засвоєння знань, ступінь автоматизму навичок виконання засвоєної діяльності у проблемних ситуаціях тощо д. Досліджувані параметри можна описати наступними факторами:

1. педагогічний соціум;

2. форми навчального процесу;

3. самостійна робота студентів;

4. форми внутрішньонавчальної діяльності;

5. потребностно-мотиваційна сфера;

6. особистісний потенціал;

7. здібності;

8. соціальне оточення.

Нині у сучасній педагогіці виділено такі принципи професійної підготовки фахівців технічних ВНЗ, зокрема інженерів. Наприклад, Я.В. Булахова виділяє у своїй роботі такі принципи професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів на основі мультимедійних програм:

- постійне вдосконалення знань, умінь і навичок, а також професійно- особистісних якостей у зв'язку з вимогами сучасного суспільства, що постійно зростають;

- підготовку фахівців технічного профілю, що включає як міцні теоретичні базові знання, так і практичні навички, які орієнтовані на конкретну галузь виробництва;

- проведення занять із застосуванням індивідуального підходу;

- активізація самостійної роботи студентів з метою розвитку їхнього творчого потенціалу;

- правильне комбінування загальноосвітніх та спеціальних дисциплін, правильно відведена кількість занять з кожної дисципліни, що вивчається;

- постійне формування знань, умінь та навичок протягом усього періоду навчання у ВНЗ;

- постійне вдосконалення форм та методів навчання, постійне підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу [1].

Л.М. Конопляник виділяє такі принципи професійної підготовки майбутніх інженерів авіаційної галузі:

- принцип природовідповідності, який забезпечує обробку навчального матеріалу та виконання завдань студентами відповідно та їх рівнем здібностей;

- принцип доступності - облік рівня володіння іноземною мовою на кожному етапі та знаннями з спеціальних предметів з метою запобігання навчальним навантаженням;

- принцип професійної спрямованості, відображений у характері завдань, які мають спеціальну спрямованість та спрямовані на розвиток інженерного мислення;

- принцип інтегрованості професійних, лінгвістичних, соціокультурних, міжпредметних, комунікативних знань у процесі професійної підготовки;

- принцип диференціації індивідуальних, групових, колективних форм навчальної діяльності з урахуванням особливостей кожної групи (рівень мотивації, успішності та здібностей студентів) [3].

О.А. Табакарін виділяє такі принципи професійної підготовки інженерів та управлінських кадрів до комплексного використання інформаційних та комунікативних технологій:

- принцип відповідності змісту підготовки сучасному рівню розвитку науки, техніки, технології у галузях загального та спеціального машинобудування, що розвиваються в інформаційному суспільстві періоду масової комунікації;

- принцип єдності змісту підготовки сучасним методам, формам та засобам навчання, що реалізує можливості ІКТ у процесі навчання фахівців для галузей загального та спеціального машинобудування;

- принцип структурної єдності змісту безперервної підготовки на різних рівнях її формування, включаючи вузівську та післявузівську підготовку;

- принцип фундаменталізації змісту підготовки, адекватно сучасним досягненням науково-технічного прогресу в галузі використання засобів ІКТ у галузях загального та спеціального машинобудування, та його відображення в освіті;

- принцип гуманізації змісту підготовки, орієнтація на соціальні та особистісні потреби учнів;

- принцип доступності та посильності засвоєння змісту підготовки на основі диференціації та індивідуалізації навчання.

Проаналізувавши зміст принципів підготовки інженерів, висунутих вищезгаданими вченими, ми пропонуємо наступні принципи підготовки фахівців інженерно-будівельного профілю в освітньому процесі вишу відповідного напряму:

- принцип науковості;

- принцип доступності;

- принцип систематичності подачі матеріалу;

- принцип всебічного навчання (поєднання базових, спеціальних і соціально-гуманітарних компонентів)

- принцип диференціального навчання;

- постійне поповнення знань, умінь та навичок відповідно до потреб суспільства;

- включення студентів до самостійної роботи та залучення до дослідницької діяльності;

- принцип комп'ютеризації освіти (обов'язкове застосування на заняттях мультимедійних програм (на практичних заняттях), презентацій, анімацій (на лекційних заняттях), інтерактивних тестів, наприклад, у гугл-формах (для здійснення контролю набутих знань та вмінь).

Проблемі виділення та класифікації методів професійної підготовки фахівців технічних вишів присвячені праці таких вчених, як: М.В. Солодихіної, Л.М. Конопляник, Л.І. Григорчука та ін. М.В.Солодіхіна виділяє такі методи професійної підготовки фахівців технічних ВНЗ:

- комплексне поєднання на одному занятті різних форм навчання;

- викладення матеріалу укрупненими блоками з надмірною інформацією;

- індивідуальний підхід до організації лабораторного практикуму;

- облік індивідуального стилю навчальної діяльності учнів;

- застосування сучасних інформаційних та технічних засобів.

Л.М. Конопляник виділяє такі методи навчання:

- методи стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності для створення ситуацій формування інтересу студентів до навчання та майбутньої професійної діяльності (метод подолання перешкод, метод делегування, комунікативна атака)

- методи активізації навчально-пізнавальної діяльності (навчальні ігри, творчі завдання)

- інтерактивні та креативні методи (мозковий штурм, кейс-метод, дискусії, метод проектів тощо)

Л.І. Григорчук виділяє такі методи:

- формування спрямованості особистості студента на пізнавальну активність, самостійність та певну спеціалізацію;

- розширення та поглиблення бази знань, умінь та навичок, які забезпечує формування ініціативи, самостійності та творчості та пізнавальної активності в цілому:

- формування організаційно-методичних умінь та навичок учня.

Ми, у свою чергу, виділимо такі методи навчання майбутніх інженерів- будівельників:

- спрямованість навчання студентів на певну спеціалізацію (будівельну, архітектурну, економічну, комп'ютерну тощо), що передбачає те, що більшу увагу слід приділяти саме спеціальним дисциплінам;

- стимулювання мотивації до навчання;

- практичне опрацювання матеріалу, одержаного на лекційних заняттях;

- постійне поповнення бази знань, умінь та навичок з метою формування активності, самостійності, розвитку творчого потенціалу;

- застосування мультимедійних програм та технічних засобів навчання для більш детального та ефективного вивчення матеріалу;

- впровадження активних та інтерактивних методів (виконання активних вправ, методу проектів, дискусії та ін.) з метою залучення студентів до активної взаємодії роботи один з одним.

В інженерно-будівельних вишах країни основними профільними предметами є геодезія, будівельне креслення (інженерна графіка), архітектурний проект (залежно від обраної спеціальності). Проаналізувавши основні засади та методи підготовки студентів технічних вишів (зокрема інженерно- будівельних), ми спробуємо охарактеризувати загальну структуру змісту вищезгаданих профільних дисциплін. Весь курс навчання за даними дисциплінами включає як лекційні так і практичні заняття.

Дисципліна «Архітектурне проектування» має на меті формування у майбутніх спеціалістів знань методів архітектурного проектування. Предметною галуззю вивчення дисципліни є архітектурне середовище та архітектура цивільних та сакральних будівель та споруд. Вона ставить такі завдання теоретичної та практичної підготовки студентів: бачити архітектурне середовище, його об'єкти, об'єднати естетику та структуру архітектурних форм. У ході вивчення даної дисципліни студенти повинні навчитися: застосовувати основні методи проектування для вирішення творчих завдань, розробляти проектну документацію основних видів, під керівництвом головного архітектора розробляти проекти житлових, промислових, містобудівних ландшафтних об'єктів, інтер'єрів, малих архітектурних форм, використовувати в архітектурному проектуванні засоби, мультимедійні програми та елементи комп'ютерного проектування, проводити авторський нагляд по спорудженню спроектованих об'єктів, як-от, наприклад, проект виставкового павільйону, виконання генерального плану будівлі, проект житлової та промислової будівлі, проекти різних розважальних центрів та будинків культури, спортивної зали, стадіону, аквапарку тощо.

Дисципліна «Інженерна графіка» націлена на навчання студентів геометричного моделювання об'єктів та процесів, раціонального вирішення інженерних геометричних завдань сучасними засобами із застосуванням обчислювальної техніки. Предметом вивчення цієї дисципліни є розробка методів побудови та читання креслень, а також методів вирішення геометричних завдань на кресленнях. Дисципліна ставить такі завдання: розробка методів побудови та читання креслень, методів вирішення на них геометричних та прикладних задач, а також методів геометричного моделювання, тобто створення предмета чи оригіналу, які б, насамперед, відповідали заданим умовам та формуванню теоретичної бази для вивчення спеціальних дисциплін. У ході вивчення даної дисципліни студенти повинні навчитися: зображати основні геометричні фігури у прямокутних проекціях, вирішувати метричні завдання на визначення відстані, кутів та площ, будувати розгортки гранних та кривих поверхонь, будувати геометричні фігури у різних аксонометричних системах, виконувати креслення предметів державних стандартів, виконувати ескізи та робочі креслення деталей, виконувати креслення роз'ємних та нероз'ємних з'єднань, вміти застосовувати при створенні креслень програми AutoCad , T - Flex, CAD.

Ця дисципліна містить комплекс як лекційних так і практичних занять, куди входять такі модулі: Проекційні системи. Основні теорії параметризації (криві та ламані лінії, завдання геометричних образів на комплексному кресленні: точка, пряма, площа). Способи утворення поверхонь (багатогранники, інтерполяція та апроксимація ліній та поверхонь). Позиційні та метричні завдання накреслювальної геометрії (способи перетворення комплексного креслення та алгоритмізація розв'язання задач). Розгортання поверхонь (аксонометричні поверхні). Проекції із числовими позначеннями (дискретне моделювання об'єктів проектування). Тіні архітектурних об'єктів (геометричні завдання у системах автоматизованого проектування, перспектива).

Дисципліна «Геодезія» націлена на навчання студентів теоретичних знань про зміст головних геодезичних завдань та основних принципів та методів їх вирішення; набуття практичних навичок у проведенні вимірювань геодезичними приладами; побудову та обробку геодезичних мереж згущення; набуття практичних навичок у проведенні дослідження та перевірок високоточних геодезичних приладів. Дисципліна ставить такі завдання: освоїти основні положення про: форму та розміри Землі, систему координат, що використовуються в геодезії, орієнтир ліній на місцевості; масштаби та умовні позначення топографічних карт та планів; вирішення завдань на картах та планах; вивчення основних геодезичних приладів та освоєння навичок роботи з ними; вивчення методів топографічної зйомки та складання на їх основі топографічних карт та планів; придбання знань, умінь та навичок побудови та обробки геодезичних мереж згущення. У ході вивчення даної дисципліни студенти повинні навчитися: виконувати перевірки та юстування геодезичних приладів у польових умовах; виконувати порівняння лінійних вимірювальних приладів на польових та закритих компараторах; досконало володіти навичками у проведенні вимірювань геодезичними приладами; виконувати побудову знімальних мереж та мереж згущення та їх прив'язування до прилеглих та віддалених геодезичних пунктів вищого класу; виконувати математичну обробку результатів польових вимірювань із застосуванням спрощених та комбінованих способів вирівнювання; виконувати графічне складання топографічних планів ділянок місцевості та їх оформлення; виконувати рішення різних інженерних завдань на топографічних планах та картах; виконувати перевірки, юстування та дослідження високоточних геодезичних приладів.

Дана дисципліна включає комплекс як лекційних так і практичних занять, куди входять такі модулі: топографічні карти і плани, системи координат, зображення земної поверхні; методи та прилади геодезичних вимірів кутів, ліній та перевищень; виконання топографічної зйомки; планові геодезичні мережі згущення; прив'язувальні роботи у полігонометрії; попередні обчислення у полігонометрії; висотні геодезичні мережі згущення; державні планово-висотні геодезичні мережі.

Дисципліна «Інформатика та основи комп'ютерного моделювання» націлена на оволодіння студентами навичками роботи з пакетом MS Office Предметом вивчення цього курсу є загальні принципи роботи на персональному комп'ютері з прикладними програмами. Дисципліна має як загальноосвітній напрямок, так і допомагає студентам набути навичок роботи з комп'ютером та комп'ютерними програмами, в тому числі інженерно- будівельного призначення. Завданням курсу є вивчення базових положень та принципів роботи, що використовуються у програмах MS Office та більшості інших сучасних прикладних програм. Ця дисципліна включає комплекс як лекційних так і практичних занять, куди входять такі модулі: основні правила роботи з комп'ютером (можливості та правила застосування комп'ютерної техніки, архітектура сучасного ПК, операційні системи ПК, еволюція операційних систем, файлова система та її структура, операційна середовище Windows, основи Windows ХР); використання загальних можливостей пакета MS Office . Створення документів MS Word ; робота з електронними таблицями MS Excel .

Дисципліна «Іноземна мова» є невід'ємним компонентом підготовки сучасного бакалавра. Особливе значення набуває практичного володіння іноземною мовою в умовах розширення ринку праці та контактів між Україною та всіма країнами світу. Основні завдання дисципліни полягають у оволодінні знаннями, які забезпечуватимуть необхідну для фахівця комунікативну здатність у сферах професійного, наукового та ситуативного спілкування в усній та письмовій формах . Основною метою викладання дисциплін «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» та «Іноземна мова (спецкурс)» є формування навичок практичного оволодіння іноземною мовою в обсязі тематики, обумовленому професійними потребами оволодіння новою інформацією зі спеціальності через іноземні джерела. Програма враховує потреби студентів та вимоги ринку праці. Найбільш розповсюдженими іноземними мовами у зазначеному виші є англійська та німецька.

Після закінчення вивчення курсу вивчення цієї дисципліни студенти повинні вміти:

читати оригінальну літературу за спеціальністю (з обмеженим використанням словника та вміти знаходити в ній необхідну інформацію;

складати анотацію іншомовного тексту за фахом.

Крім цього, студенти повинні знати:

- професійно-орієнтований лексико-граматичний мінімум;

- лексико-граматичний мінімум основ анотації та реферування іншомовних джерел за обраною спеціальністю;

- лексичний загальнонауковий мінімум, необхідний ділового спілкування;

- лексичний розмовний мінімум для ситуативного спілкування.

Таким чином, аналіз основних підходів, принципів та методів навчання профільним дисциплінам студентів технічних ВНЗ (зокрема інженерно-будівельних), розгляд навчальних програм дозволяє зробити висновок про наступне: навчання технічним компонентам має здійснюватися одночасно з навчанням загальноосвітнім компонентам, всі лекційні та практичні заняття повинні бути підкріплені практичними заняттями; повинно мати місце застосування диференційованого підходу до навчання, що означає, на наш погляд, розбиття студентів на практичних заняттях по групах відповідно до їх знань, умінь та навичок, а також рівню мислення та розвитку творчого потенціалу, повинні на заняттях застосовуватись різні мультимедійні засоби (презентації , мультимедійні програми, електронні посібники та ін.) з метою зробити навчальний процес цікавішим, сучаснішим та ефективнішим.

Наразі в інженерно-будівельних вишах на предметах професійно- орієнтованого циклів застосовано наступні підходи до навчання: особистісний, що передбачає врахування індивідуальних особливостей студентів при виконанні практичних завдань у професійній діяльності; творчий - спрямований на розвиток умінь аналізувати, мислити та обґрунтовувати запропоновані ідеї виконання професійних завдань; диференційований - спрямований на організацію групової системи навчання з метою розвитку умінь та навичок колективної роботи для створення продуктів професійної діяльності інженерів-будівельників (схем, креслень, проектів); андрагогічний - підхід, який здійснює формування мотивації навчання, організацію самостійної роботи та самостійної оцінки своїх професійних досягнень, прагнення студентів до вдосконалення своїх професійних знань, умінь, навичок та професійно-особистісних якостей, спрямованих на організацію своєї професійної діяльності.

Сучасна професійна підготовка студентів інженерно-будівельних ВНЗ включає наступні професійно-значущі знання:

- знання фундаментальних та професійно-орієнтованих предметів: інженерної графіки, архітектурного проекту, інженерної геодезії, теоретичної механіки, будматеріалів, іноземної мови, історії, культурологи та ін.;

- знання сучасних принципів, технологій та матеріалів, які застосовуються при зведенні інженерних об'єктів.

- знання основних принципів, значення та функцій застосування мультимедійних програм для здійснення професійної діяльності.

Серед професійних умінь інженерів-будівельників виділено такі:

- вміння читати та виконувати схеми, технічні креслення та будівельні проекти та оцінювати якість будівельно-монтажних робіт;

- вміння застосовувати на практиці мультимедійні програми для допомоги у створенні схем, креслень та будівельних проектів;

- вміння використовувати програмне забезпечення будівельного призначення, як " AutoCad "," ArchiCad "," CorelDraw

- вміння розробляти нові мультимедійні програми на основі існуючих;

- вміння працювати над будівельними проектами у групах та самостійно;

- вміння організувати роботу з ММ програмами;

- вміння застосовувати отримані знання фундаментальних та професійно- орієнтованих предметів та ММ програм для прогнозування проведення інженерних робіт;

- вміння вивчати та аналізувати особливості застосування ММТ, їх вплив на особистість майбутнього інженера-будівельника.

Серед професійних навичок інженерів-будівельників виокремлено такі:

- Розробка нових ММ програм інженерного призначення;

- навички творчої організації принципів роботи з ММТ, настанов під час роботи з ними;

- Навички проектування інженерних об'єктів із застосуванням ММ програм;

- організація та керівництво будівельним процесом;

- навички роботи із замовниками об'єктів, проектними та будівельними організаціями;

- Контроль забезпечення об'єктів, якості виконання будівельних робіт.

Серед професійно - важливих інженерів-будівельників, необхідних для здійснення професійної діяльності, виділено такі:

- володіння професійно-значущими знаннями, вміннями та навичками, необхідними для здійснення професійної діяльності майбутнього інженера- будівельника;

- здатність та прагнення до навчання, самонавчання та саморозвитку;

- завзятість, наполегливість, ініціатива, наукове судження;

- постійне прагнення до вдосконалення своїх професійних знань, умінь, навичок та особистих якостей;

- працездатність та цілеспрямованість;

- вміння діяти за непередбачених життєвих обставин (обвалення об'єкта, землетрусу, повені).

професійний навчання інформаційно-комунікативний

Висновки

На основі вищевикладеного матеріалу можна зробити висновки, що здійснення професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників розглядається як вирішення навчальних, розвиваючих та когнітивних завдань. Професійна підготовка майбутніх інженерів-будівельників спрямована не лише на навчання майбутніх спеціалістів, а й на розвиток їхнього творчого потенціалу, під чим мається на увазі (уява, вміння пропонувати нові ідеї, навички логічного мислення, ініціатива та наукове судження).

Усі перелічені вище принципи та методи навчання, професійно-значущі знання, вміння, навички та професійно-особистісні якості необхідно впроваджувати в процес навчання, застосовуючи активні та інтерактивні форми організації занять.

Література

1. Булахова Я.В. Педагогічні умови навчання іноземних мов майбутніх інженерів-програмістів засобами мультимедійних програм: дис. кандидата пед. наук: 13.00.04 / Яна Володимирівна Булахова. - Ялта, 2007. - 315 с.

2. Гурін Р.С. Підготовка майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування НІТ у навчальному процесі в ЗОШ: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Руслан Сергійович Гурін. - 2005. - 230 с.

3. Конопляник Л.М. Формування готовності майбутніх інженерів авіаційної галузі до використання іноземної мови у професійній діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спеціальність 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Л.М. Конопляник. - 2005. - 20 с.

4. Лобода Ю.Г. Педагогічні умови використання комп'ютерно-інтегрованих технологій у процесі підготовки майбутніх менеджерів: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Юлія Геннадіївна Лобода. - 2010. - 280 с.

5. Нероба Є. Професійна підготовка інженерів-педагогів у вищих технічних навчальних закладах Польщі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спеціальність 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Є. Нероба. - К., 2003. - 22 с.

6. Целих О.С. Підготовка майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 // Олена Сергіївна Целих. - 2012. - 232 с.

References

1. Bulahova Ya.V. (2007). Pedagogichni umovy navchannya inozemnyh mov maybutnih inzheneriv-programistiv zasobamy multymediynyh program [Pedagogical conditions of learning foreign languages of future engineers-programmers by means of multimedia programs. Candidate's thesis. Luhansk: LNPU after T. Shevchenko [in Ukrainian].

2. Gurin R.S. (2005). Pidgotovka maibutnogo vchitela humanitarnogo profilu do zastosuvannya NIT u navchalnomu protsesi v ZOSH [The preparation of a future teacher of a humanitarian profile to the use of NIT in the educational process at a comprehensive school]. Candidate's thesis. Odesa: SUNPU: after K. Ushinskiy [in Ukrainian].

3. Konoplanyk L.M. (2005). Formuvanna gotovnosti maibutnih inzheneriv aviatsiynoi galuzi do vykorystanna inozemnoi movy u profesiyniy diyalnosti [The formation of readiness of future civil engineers of aviation branch to the use of foreign language in professional activity]. Extended abstract of Candidate's thesis. Kyiv: NAU [in Ukrainian].

4. Loboda Yu.G. (2010). Pedagogichni umovy vykoristanna komputerno-integrovanyh tehnologiy u protsesi pidgotovki maibutnih inzheneriv [Pedagogical conditions of the use of computer-integrated technologies in the process of preparation of future engineers]. Candidate's thesis. Odesa: SUNPY after K. Ushinskiy [in Ukrainian].

5. Neroba Ye. (2003). Pedagogichna pidgotovka inzheneriv-pedagogiv u vyshchih technichnyh navchalnih zakladah Polshchi [Pedagogical preparation of engineers-educators in higher technical institutuons of Poland]. Extended abstract of Candidate's thesis. Kyiv: IPPPE the APS of Ukraine [in Ukrainian].

6. Tselykh O.S. (2012). Pidgotovka maibutnih uchiteliv predmetiv gumanitarnogo tsiklu do zastosuvanna navchalnih programnih zasobiv u profesiiniy diyalnosti [The preparation of future teachers of humanitarian cycle's subjects to the use of educational programming means in professional activity. Candidate's thesis. Odesa: SUNPU after K. Ushinskiy [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru