Методичні рекомендації з нормативної навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності» для студентів спеціальності 014 освіта (історія) ОПП "Середня освіта. історія, правознавство"

Размещено на http://www.allbest.ru

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Методичні рекомендації з нормативної навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності» для студентів спеціальності 014 освіта (історія) ОПП «Середня освіта. історія, правознавство»

Кінд-Войтюк Н.В.



Вступ

В умовах сьогодення перед сучасним науковцем, викладачем, педагогом стоять нові виклики, зумовлені, насамперед, глобальною трансформацією освіти та освітніми реформами в Україні. Серед дев'яти ключових компонентів, з яких складається формула нової освіти, є: по-перше, новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві та, подруге, сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання здобувачів освіти, освітян.

Важливість розв'язання проблеми створення освітнього середовища сьогодні зумовлена необхідністю його цілісного оновлення і приведення у відповідність до загальних трансформаційних змін, які відбуваються в суспільстві. Законом України «Про освіту», Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, іншими нормативними документами визначені провідні цілі та завдання розвитку національної системи освіти, яка має відповідати соціальному замовленню та потребам особистості.

Швидке входження України в європейський та світовий простір характеризується запозиченням світових та європейських стандартів. Постійне поповнення і відновлення знань є необхідною умовою високої кваліфікації і компетентності педагогічних працівників.

Класично у підготовці фахівця-історика у вищій школі виділяють такі форми роботи як лекція, семінарські заняття, самостійна та індивідуальні робота, практичні та лабораторні заняття, практики.

Нормативний курс знайомить студентів першого курсу із змістом та напрямками підготовки істориків у вищій школі; розкриває основні форми навчальної та наукової роботи студентів; подає початкові знання про теоретичні основи історичної науки, історію історичних знань, види і типи історичних джерел, засади наукових досліджень з історії.



Виклад основного матеріалу

Навчальна дисципліна «Вступ до спеціальності» укладена відповідно до освітньо- наукової програми - Середня освіта, історія, правознавство, Історія, європеїстика, археологія» підготовки бакалавра, галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальності 014 Середня освіта (Історія); за освітньо-професійною програмою «Середня освіта. Історія, правознавство» і охоплює засвоєння студентами знань на рівні вищої школи про предмет, принципи і особливості історичної науки, про її суспільну роль і значення.

Студенти знайомляться із проблемами методології та філософськими основами історичної науки, з категоріальним апаратом та основними поняттями і термінами. Одержують елементарні знання з проблем джерелознавства, знайомляться із системою наукових історичних установ та культурно- освітніх закладів історичного профілю.

Передбачається також засвоєння студентами знань про основи наукового історичного дослідження. Зокрема, знань принципів і правил планування. Студенти повинні оволодіти знаннями і методикою роботи із спеціальною літературою і першоджерелами, знати і вміти користуватися правилами оформлення наукової роботи.

Метою викладання навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності» є ознайомлення студентів із змістом навчальної програми, змістом основних понять і напрямками навчального процесу по підготовці майбутніх спеціалістів-істориків.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Вступ до спеціальності» є засвоєння студентами знань на рівні вищої школи про предмет, принципи і особливості історичної науки, про її суспільну роль і значення. Студенти знайомляться також із проблемами методології та філософськими основами історичної науки, з категоріальним апаратом та основними поняттями і термінами. Одержують знання з проблем джерелознавства, знайомляться із системою наукових історичних установ та культурно-освітніх закладів історичного профілю.

Передбачається також засвоєння студентами знань про основи наукового історичного дослідження. Зокрема, знань принципів і правил планування. Студенти повинні оволодіти знаннями і методикою роботи із спеціальною літературою і першоджерелами, знати і вміти користуватися правилами оформлення наукової роботи.

Поряд із засвоєнням матеріалу лекційного курсу, студенти опрацьовують ряд теоретичних питань на семінарських заняттях, причому їм пропонуються для виконання ряд творчих завдань. Для підготовки рефератів визначений приблизний перелік тем, але студент може обрати іншу власну тему за погодженням з викладачем.

Результати навчання студентів з курсу:

знати: предмет, функції, завдання історії як майбутньої сфери професійної діяльності; основні поняття і категорії історії як науки; загальні тенденції розвитку історичної науки, принципи та методи історичних досліджень; форми і методи навчальної роботи студентів; теорію і методику студентських наукових досліджень.

вміти: працювати з різними видами історичних джерел і літератури; самостійно здійснювати підготовку до практичних і семінарських занять, брати участь в обговореннях і дискусіях; засвоїти загальні вимоги щодо підготовки і написання студентських наукових робіт; розуміти основні тенденції розвитку історичної науки; оперувати історичною термінологією; узагальнювати історичні факти і робити самостійні висновки.

Програма навчальної дисципліни.

Змістовий модуль 1. Предмет історичної науки, її принципи, особливості. навчальна дисципліна освітній

Тема 1. Професія історика та її фахова спеціалізація. Кваліфікаційна характеристика професії історика. Система підготовки істориків у вищих навчальних закладах. Фахова спеціалізація істориків.

Тема 2. Предмет історичної науки, її зміст і завдання.

Виникнення історії в античні часи та наступна її еволюція як науки. Зміст і завдання історії, її зв'язок з іншими науками. Особливості історичної науки, співвідношення між історичним фактом і узагальненням. Багатоплановість історичної науки, її диференціація. Спеціальні історичні дисципліни.

Тема 3. Суспільна роль і значення історії. Місце і роль історії в пізнанні людиною навколишнього світу. Видатні діячі науки та культури про значення історії. Значення історичної пам'яті для згуртування і консолідації народу, нації. Цінність історичного досвіду людства. Зв'язок між історією та політикою. Роль історії у формуванні світогляду, у вихованні патріотизму, поваги до традицій.

Тема 4. Методологічні основи історичної науки. Методологія як вчення про пізнання світу, як сукупність прийомів дослідження. Погляд на історію мислителів античної епохи. Теорія провіденціалізму. Концепція історичного процесу в епоху Відродження. Погляди французьких просвітителів. Позитивізм в історичній науці. Органічна школа в соціології. Філософські теорії історичного процесу в Новий час. Значення плюралістичного підходу.

Тема 5. Принципи і категорії історичної науки.

Загальнонаукові принципи при вивченні історичного минулого. Сутність принципу об'єктивності. Причини тенденційності і суб'єктивізму. Принцип історизму. Народні маси і суб'єктивний фактор в історичному процесі. Історичні категорії і поняття. Історична термінологія.

Тема 6. Класифікація історичних джерел.

Поняття “історичне джерело”. Джерелознавство і його предмет. Класифікація джерел. Речові джерела, їх види. Археологічні пам'ятки, археологічна культура. Етнографічні джерела і етнографічна наука. Українська етнографія. Фольклорні джерела та їх особливості. Лінгвістичні джерела. Кінофотодокументи.

Тема 7. Писемні джерела та їх аналіз.

Класифікація писемних джерел, історичні залишки та історична традиція. Законодавчі пам'ятки, актовий матеріал, судово-слідчі документи. Документи поточного діловодства і листування. Розповідальні джерела. Літописи і оповіді, церковна полемічна література, повідомлення іноземців. Мемуари ї щоденники, їх особливість. Статистичні джерела. Періодична преса. Аналіз історичних джерел. Внутрішня і зовнішня критика. Атрибуція. Встановлення дати, справжності, критичний підхід.

Тема 8. Наукові установи історичного профілю.

Науково-дослідні інститути в системі Академії Наук України. Інститут історії. Інститут археології. Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії. Інститут українознавства. Інститут національних відносин та політології. Структура інститутів, наукова та видавнича діяльність. Наукові бібліотеки, структура, фонди, функції. Головні бібліотеки України. Центральна наукова бібліотека Академії Наук України. Найбільші бібліотеки обласних центрів. Центральні і місцеві архівні установи. Відомчі архіви. Порядок обробки і збереження архівних документів.

- Архівні фонди, описи, справи. Архіви України. Система науково-дослідної роботи з архівними документами.

Тема 9. Культурно-освітні заклади.

Музеї як центри збереження і популяризації пам'яток історії. Музейні фонди, науково-дослідна робота в музеях. Музейні експозиції. Найбільші світові музеї історії і мистецтвознавства. Головні музеї України. Музейна справа на Волині. Культурно-освітні заклади і товариства з вивчення, збереження і популяризації пам'яток історії та культури. Товариства краєзнавців. Історико-культурні заповідники. Екскурсійно-туристичні бюро, станції, фірми.

Змістовий модуль 2. Основи наукового історичного дослідження.

Тема 1. Планування і організація робочого режиму наукового дослідження.

Загальні вимоги до наукового дослідження. Планування, його зміст і роль в організації науково-дослідницької роботи. Гігієна і організація праці наукового дослідника. Система науково-дослідної роботи викладачів і студентів на факультеті історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Тема 2. Вибір теми і складання плану-схеми наукового дослідження.

Основні фактори, які впливають на вибір теми. Актуальність, наявність джерел, роль наукового керівника. Складання плану за проблемним або хронологічним принципом. Особливості і відмінності цих варіантів. План простий і розширений. Чіткість формулювань. Деталізація пунктів плану в процесі підготовки і написання роботи. Примірний план-схема для збирання матеріалів за темою дослідження.

Тема 3. Науковий пошук джерел і літератури.

Спеціальна література та її види. Загальні і спеціальні монографії, наукові статті, енциклопедії, бібліографічні

довідники. Значення попереднього ознайомлення з літературою для правильного визначення цвілевого завдання. Методика пошуку наукової літератури. Складання бібліографії за темою. Історичні джерела з вітчизняної і всесвітньої історії, їх класифікація. Архівні документи, археографічні збірники, статистичні джерела, матеріали періодичної преси, мемуари. Особливості пошуку джерел. Значення архівних документів.

Тема 4. Методика роботи з історичними документами і літературою. Основні принципи вироблення навичок роботи над науковою літературою.

Техніка роботи з книгою. Методика прискореного читання, ознайомлення з структурою, науковим і допоміжним апаратом в книзі. Відбір і виписки потрібного матеріалу. Правила цитування. Загальні принципи відбору і використання опублікованих джерел. Особливості роботи із статистичними джерелами. Методика роботи з архівними документами. Техніка виписок і систематизації відібраного матеріалу.

Тема 5. Вироблення наукової гіпотези та структури наукового дослідження. Робочі гіпотези та їх місце в творчому процесі. Вибір основного напряму дослідження, уточнення і конкретизація. Вироблення остаточної концепції. Деталізація попереднього плану-схеми. Основні структурні елементи дослідження, їх взаємозв'язок. Значення наукового апарату. Варіанти побудови роботи. Композиція і архітектоніка. Приблизний детальний план дослідження.

Тема 6. Дві стадії літературного оформлення рукопису.

Перша конструктивно-синтетична стадія оформлення рукопису. Особливості роботи над першим варіантом, дотримання наукового стилю, самостійність аналізу і висновків. Зауваження і виписки на полях. Техніка і спосіб викладу матеріалу. Друга критично-аналітична стадія літературного оформлення рукопису. Написання чистового варіанту. Стилістичне і граматичне редагування, перевірка тексту.

Тема 7. Написання вступу, висновків, складання списку використаних джерел.

Завдання вступної частини, її складові елементи. Обґрунтування актуальності теми, чіткість визначення об'єкта і предмета дослідження, характеристика стану наукової розробки теми. Мета і завдання. Джерельна база. Елементи новизни. Вимоги до формулювання загальних висновків, їх зміст. Правила складання списку використаних джерел і літератури.

Тема 8. Складання додатків. Підготовка рукопису до друку. Види додатків, їх значення, зміст і оформлення. Правила складання і коментування таблиць. Використання схем, діаграм, графіків. Тексти документів, історичні карти, хроніка подій. Види ілюстративного матеріалу, його значення. Складання іменних, географічних і предметних покажчиків. Технічне оформлення рукопису, підготовка до друку.

Тема 9. Впровадження результатів наукового дослідження.

Апробація наукового дослідження. Складання тез, написання реферата. Обговорення в наукових колективах, рецензування, відгуки, зауваження. Відповіді і реагування на зауваження. Захист наукової роботи. Часткова або повна публікація матеріалу роботи. Можливості використання в практичній діяльності і в подальшій дослідницькій роботі.

Семінар є видом навчального заняття, яке відбувається у складі академічної групи. Форми його проведення - дискусія, доповідь та обговорення.

На семінарському занятті з «Вступу до спеціальності» викладач організовує обговорення питань з визначених у робочій навчальній програмі тем, обов'язково підсумовуючи обговорення теми та оцінюючи участь у ньому студентів.

Участь у семінарських заняттях враховують під час виставлення підсумкової оцінки з курсу.

На семінарах студенти вчаться самостійно працювати з книгою, бути вимогливими до своєї відповіді. При підготовці до семінарських занять з курсу «Вступ до спеціальності» варто опрацьовувати список рекомендованих джерел [1-37]. Семінарське заняття вимагає не механічного запам'ятовування, а свідомого засвоювання, активної пізнавальної діяльності всіх студентів.

Теми семінарських занять.

Семінар 1. Професія історика та її фахова спеціалізація.

Основні якості історика, передбачені державною акредитацією спеціальності.

Основні напрями і форми роботи викладача історії.

Специфіка наукової роботи історика-дослідника.

Семінар 2. Предмет історичної науки, її зміст і завдання.

Предмет історичної науки, її зв'язок з іншими науками.

Особливості історичної науки.

Диференціація історичної науки.

Спеціальні історичні дисципліни.

Семінар 3. Суспільна роль і значення історії

Місце і роль історії в пізнанні людиною навколишнього світу.

Суспільна роль і значення історичної пам'яті.

Історія і політика.

Виховна роль історії.

Семінар 4. Методологічні основи історичної науки.

Методологія як вчення про методи пізнання світу.

Основні концепції всесвітньо-історичного процесу.

Народні маси і суб'єктивний фактор в історичному процесі.

Семінар 5. Принципи і категорії історичної науки.

Значення принципу об'єктивності в процесі наукового пізнання минулого.

Причини тенденційності і суб'єктивізму в історичних дослідженнях.

Зміст і значення принципу історизму.

Історичні категорії і поняття.

Семінар 6. Класифікація історичних джерел.

Поняття історичного джерела. Класифікація джерел.

Археологічні джерела.

Етнографічні джерела.

Лінгвістичні джерела. Їх специфіка.

Усні (фольклорні) джерела.

Семінар 7. Писемні джерела та їх аналіз.

Класифікація писемних джерел.

Принципи роботи з історичними документами.

Зовнішня і внутрішня критика джерел.

Семінар 8. Методика роботи з історичними документами і літературою.

Методика пошуку і роботи з науковою літературою.

Загальні принципи відбору і використання опублікованих джерел.

Порядок роботи з архівними документами.

Техніка виписок і систематизації відібраного матеріалу.

Семінар 9. Написання вступу, висновків, складання списку використаних джерел.

Завдання вступної частини, її складові елементи.

Вимоги до формулювання загальних висновків, їх зміст.

Правила складання списку використаних джерел і літератури.

Щоб підготувати відповіді на запитання семінару, потрібно використати лекції, підручники, першоджерела, додаткову літературу. Вибрати матеріал з декількох джерел, вибудувати відповідь логічно як завершений вислів, аргументувати її, наводити приклади. Це вимагає складніших умінь: аналізувати, систематизувати, узагальнювати вивчений матеріал [7].

Загальні вимоги до учасників семінарського заняття з курсу «Вступ до спеціальності»:

обов'язково прочитати текст першоджерела та рекомендовану додаткову літературу;

підготуватися до виступу з кожного питання плану семінарського заняття;

підготувати відповіді на запитання, наведені під кожним із пунктів плану заняття;

рекомендовано виступати не з місця, а перед усією аудиторією;

викладати думки своїми словами, а не завченими фразами, формулюваннями;

будувати виступ згідно з планом, користуючись конспектом лише в разі цитування першоджерел;

враховувати, що кожен виступ має складатися з трьох частин: вступу, основної частини і висновку;

вільно триматися перед аудиторією, грамотно і переконливо говорити;

кожен студент бере участь в обговоренні всіх питань семінару;

після відповіді товариша вміти прокоментувати основне положення проблеми, задати йому додаткове запитання;

формулювання своєї позиції розпочинати словами „я стверджую, що...“, „я вважаю, що... “, „моя позиція з цього питання така...“;

для підтвердження або ж спростування тієї чи іншої тези наводити аргументи (цитати з тексту першоджерела, або думки, істинність яких обґрунтована).

Проблема організації самостійної роботи студентів у навчальних закладах завжди була і залишається у центрі уваги науковців. Враховуючи сучасні виклики у сфері освіти, це питання стає ще більш актуальним. Навчальні заклади загалом, і вища школа зокрема, крок за кроком переходять від традиційних форм навчання до нових форм і методів організації навчальної діяльності студентів. У зв'язку з цим триває пошук ефективних педагогічних концепцій стосовно організації самостійної роботи студентів, що зумовлює необхідність дослідження практичного досвіду та вивчення ідей видатних вітчизняних і зарубіжних науковців і педагогів минулого та сьогодення [12, 102-103].

Видами самостійної роботи студентів з курсу «Вступ до спеціальності» є підготовка до лекційних та семінарських занять, підготовка до проміжного контролю та виконання індивідуальних завдань (включає опрацювання першоджерел, підготовки обраного виду роботи).

Теми для самостійної роботи студентів.

Фахові якості історика, передбачені державною акредитацією спеціальності.

Місце історії в системі суспільних наук, її особливості.

Значення історичної пам'яті для консолідації народу, нації.

Роль особи в історії.

Проблема закономірності і випадковості в

історичному процесі.

Види історичних джерел.

Головні джерела з історії Київської Русі.

Особливості кінофотодокументів та інших

візуальних джерел.

Щоденники і мемуари як історичне джерело.

Система розташування і розподілу картотеки історичної літератури в каталозі наукової бібліотеки Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Основні принципи вибору теми і складання плану наукового дослідження.

Пошук джерел і складання бібліографії за темою наукового дослідження.

Структура і композиція та детальний план наукового дослідження.

Дві стадії літературного оформлення рукопису.

Написання вступної частини наукового дослідження, її елементи.

Правила оформлення списку використаних джерел, складання додатків.

У навчанні з вивчення курсу використовуються такі методи:

словесний - застосовується в процесі читання лекцій;

метод наочності - при ознайомленні студентів з оформленням текстів наукових досліджень в монографіях і часописах;

метод практичної діяльності - при складанні планів і структури студентських робіт, оформленні наукового апарату, схем, графіків, ілюстрацій;

інтерактивні методи - розробка сценарію екскурсії історичними місцями Луцька; інвентаризація історичних джерел в музеї археології.

У процесі вивчення дисципліни «Вступ до історії» використовуються методи поточного та проміжного контролю.

Поточний контроль рівня знань студентів передбачає перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Поточний контроль здійснюється за напрямами:

S контроль за систематичністю й активністю

роботи на аудиторних заняттях;

S контроль за виконанням завдань для

самостійного опрацювання поза межами аудиторних занять.

Проміжний контроль рівня знань студентів здійснюється за результатами підсумкових контрольних робіт із змістових модулів.

Індивідуальні науково-дослідні завдання.

Видами ІНДЗ у межах курсу «Вступу до спеціальності» є: виступи на наукових конференціях; участь у інтернет- конференціях; участь у Всеукраїнських та регіональних олімпіадах; реферат з теми (розділу) або вузької проблематики; розробка тестових завдань з тематики курсу; підготовка комп'ютерних презентацій з окремих тем; написання есе, виконання творчих завдань.

Студенти подають для оцінювання лише результати власної роботи. Усі письмові роботи перевіряються на наявність плагіату і допускаються до захисту лише за умови дотримання коректного показника запозичень. Відвідування занять є обов'язковим компонентом, який враховується при проведенні підсумкового оцінювання.

Підсумковий контроль з дисципліни відбувається у вигляді заліку.

Підсумкові запитання на залік.

Історія як наука.

Особливості історії як науки.

Основні якості історика як фахівця.

Зв'язок історії з іншими науками.

Історичні джерела, загальна характеристика.

Спеціальні істричні дисципліни.

Види історичних джерел.

Археологічні джерела.

Етнографічні джерела.

Класифікація писемних джерел.

Речові пам'ятки історії.

Фольклорні джерела.

Лінгвістичні джерела.

Кінофотодокументи як історичне джерело.

Літописи як історичне джерело.

Щоденники і мемуари як історичне джерело.

Принципи історичної науки.

Значення суб'єктивного фактору в історії.

Історичні категорії і поняття.

Наукові бібліотеки, система роботи з книгою.

Архівні установи в Україні.

Музеї, їх місце і значення в системі історичної науки.

Краєзнавство, форми краєзнавчої роботи.

Науково-дослідні історичні установи.

Система підготовки істориків.

Форми і методи самостійної роботи студентів.

Історіографія як наукова дисципліна.

Допоміжні історичні дисципліни.

Наукові і науково-публіцистичні історичні журнали.

Історичні культурно-освітні заклади і товариства.

Історія і політика - зв'язок і залежність.

Співвідношення між історичним фактом і узагальненням.

Історична література, її різновидності.

Наукове історичне дослідження, основні принципи і прийоми.

Значення і форми планування наукової роботи.

Правила роботи з архівними документами.

Структура наукової роботи. Написання вступу і висновків.

Оформлення наукового апарату і списку джерел.

Вимоги до написання есе.

Порядок і послідовність написання тексту наукової роботи.

Методологія історичної науки.

Метод статистичного аналізу історичних фактів і явищ.

Суспільна роль історичної науки.

Апробація наукового дослідження.

Обговорення, рецензування і захист роботи.

Методика роботи з науковою літературою і документами.

Загальні принципи вибору теми дослідження.

Законодавчі документи як історичне джерело.

Види додатків, їх значення, зміст і оформлення.



Висновки

Таким чином, освітнє середовище вищого навчального закладу впливає на формування компетентностей студентів, оскільки надає необмежені можливості пошуку потрібної навчальної інформації для виконання самостійної роботи, підготовки до семінарів, доповідей, написання рефератів та інше, отже, формує уміння працювати, аналізувати та оцінювати інформацію.

Однак, це буде реалізовано повною мірою тільки в тому випадку, коли навчання буде орієнтуватися на інноваційну модель, найважливішими характеристиками якої є особистісно-орієнтована спрямованість, установка на розвиток творчих здібностей студентів. Якісна освіта передбачає, щоб дипломований спеціаліст був здатним до постійної інтелектуальної праці, гнучкої зміни спеціалізації, подальшого навчання впродовж усього життя.

Одночасно з набутими фаховими знаннями історик повинен дбати про власні внутрішні якості, такі як мораль та духовність, примножувати успадковані національні традиції, культуру тощо. Освіта є також процесом формування вмінь і навичок, виховання культури мислення і пізнання, здатності до самонавчання та самовиховання.

Таким чином, у сучасній педагогіці має місце багатоваріантність форм і методів інноваційного навчання, спрямованих на якісне засвоєння знань студентами, розвиток їх розумової діяльності, виявлення умінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшому житті.



Список використаних джерел

Академічна чесність як основа сталого розвитку університету / Міжнарод. благод. Фонд «Міжнародний фонд дослідження освітньої політики» ; за заг. ред. Т. В. Фінікова, А. Є. Артюхова. К.: Таксон, 2016. 234 с.

Берк П. Вступ. Нова історія: її минуле та майбутнє. Нові підходи до історіописання / за ред. Пітера Берка ; пер. з англ. К. : Ніка-Центр, 2013. С. 13-38.

Брайчевський М. Ю. Вступ до історичної науки: Курс лекцій, прочитаних в університеті «Києво-Могилянській академії». К. : Academia, 1995. 168 с.

Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 384 с.

Вступ до спеціальності: Навчально-методичний комплекс. Укладач: Г. Д. Казьмирчук. К. : Ш1 КП «УкрСІЧ», 2021. 167 с.

Галжуров Ю. С. Кількісні методи в історичних дослідженнях: досвід і деякі питання методики Український історичний журнал. 1994. №4. С. 30-40.

Горбатенко І. Ю. Основи наукових досліджень. К. : Вища школа, 2001. 92 с.

Гушинець Н. О. Інноваційні форми і методи проведення семінарських занять [Електронний ресурс] / Н. О. Гушинець. -- Режим доступу : http//conf.vntu.edu.ua/ humed/2008/2. -- Назва з екрану.

Еко У. Як написати дипломну роботу: Гуманітарні науки. Тернопіль: Мандрівець, 2017. 224 с.

Єріна А. М. Методологія наукових досліджень. К. : Центр навчальної літератури, 2004. 212 с.

Зашкільняк Л. О. Вступ до методології історії. Львів : ЛОНМІО, 1996. 96 с.

Зашкільняк Л. О. Методологія історії: від давнини до сучасності Львів : Львівський національний університет ім. І. Франка, 1999. 227 с.

Зашкільняк Л. О. Сучасна світова історіографія: Посібник для студентів історичних спеціальностей університетів. Львів : ПАЮ, 2020. 312 с.

Ісаєва С. Д., Соловей Н. В., Летуновська І. В. Самостійна робота студентів: історичний вимір. Молодий вчений. 2020. № 6. С.102-106.

Історична наука: термінологічний і понятійний довідник: Навч. посіб. / В. М. Литвин, В. І. Гусєв,

Г. Слюсаренко та ін. К. : Вища шк., 2002. 430 с.

Калакура Я. С. Історичне джерелознавство: Підручник для студентів істор. спец. ВНЗ. К. : Либідь, 2002. 488 с.

Ковальчук В. В. Основи наукових досліджень. К. :

П. Професіонал, 2004. 208 с.

Колінгвуд Р. Дж. Ідея історії. К. : Основи, 1996. 615 с.

Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень. К. : Кондор, 2019. 192 с.

Методичні поради до написання курсових і кваліфікаційних робіт з історії . Львів: Вид-во ЛНУ імені Івана Франка, 2019. 48 с.

Мицик Ю. А. Кваліфікаційні та курсові роботи і реферати історії. Поради студентові щодо написання і захисту. К.: Дельта, 2021. 40 с.

Науково-дослідна робота студента в системі навчального процесу: Навчально-методичний посібник для студентів-істориків / О. М. Лебеденко, Н. О. Гончарова. - Ізмаїл : ІДГУ, 2011. 104 с.

Нові підходи до історіописання / за ред. Пітера Берка ; пер. з англ. К. : Ніка-Центр, 2020. 368 с. (Серія «Ідеї та історії»; Вип. 5).

Основи методології та організації наукових досліджень: навч. посіб. / за ред. А. Є. Конверського. К.: Центр навч. л-ри, 2020. 352 с.

П'ятницька-Позднякова І. С. Основи наукових досліджень у вищій школі. К. : Вид-во «Центр навчальної літератури», 2019. 115 с.

Павленко Ю. В. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства навчальний посібник. К. : Либідь, 2001. 360 с.

Пілюшенко В. П. Наукове дослідження: Організація, методологія, інформаційне забезпечення. К. : Либідь, 2014. 344 с.

Райнгарт К. Минуле майбутнє: Про семантику історичного часу. К. : Дух і літера, 2005. 380 с.

Реєнт О. П. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу. Український історичний журнал. 1999. № 3. С. 3-22.

Свердан М. М. Основи наукових досліджень : навч. посібн. Чернівці: Рута, 2003. 352 с.

Сухий О. Сучасна історична наука в Україні: візії та напрями. Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. Вип. 10. Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2012. С. 24-34.

Тойнбі А. Дж. Дослідження історії. К.: Основи, 1995. Т. 1-2.

Українська історіографія на зламі ХІХ і ХХ століть: здобутки і проблеми / Кол. монографія за ред. Л. Зашкільняка. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2020. 406 с. навчальна дисципліна освітній

Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. К. : Видавничий Дім «Слово», 2021. 240 с.

Шейко В . М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. К. : Знання, 2006. 307 с.

Яковенко Н. Вступ до історії. К. : Критика, 2007. 376 с.

Яремчук В. Основи науково-дослідної роботи студентів: навч. посібник. Острог: Національний університет «Острозька академія», 2012. 56 с.

Размещено на Allbest.ru