Логістика проєктування інформаційного освітнього середовища в підготовці майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи в закладі вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи

Запорізький національний університет

Логістика проєктування інформаційного освітнього середовища в підготовці майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи в закладі вищої освіти

Безкоровайна Лариса Вікторівна

доктор педагогічних наук, професор

Боровських Олеся Володимирівна

Анотація

Бурхлива інформатизація національного науково-освітнього простору та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес є надзвичайно актуальним і важливим питанням на сьогодні в освітній системі.

Метою статті є з'ясування особливостей логістики проєктування інформаційного освітнього середовища в підготовці майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи в закладі вищої освіти.

З'ясовано, що одним із визначень інформаційно-навчального середовища, є розуміння його як інформаційної системи, що поєднує програмно-технічне, організаційне, методичне та математичне забезпечення, призначене для підвищення ефективності та доступності освітнього процесу професійної підготовки з використанням мережевих технологій. Однією з характеристик освітнього середовища є те, що студенти та викладачі отримують доступ до структурованих навчально-методичних матеріалів та освітніх мультимедійних комплексів по всьому освітньому простору в будь- який час і в будь-якому місці.

Визначено, що інформаційно-освітнє середовище має декілька ключових позицій: достовірність, інтерактивність, релевантність та рефлексивність. У висновку наголошено, що проєктування освітньо-інформаційного середовища для професійної підготовки фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи, має базуватися на таких елементах: автентичність - забезпечення ідентичності, надійності та валідності учасників і ресурсів освітньо-інформаційного процесу; безпека - можливість захисту, конфіденційності, доступності та цілісності інформації; релевантність - забезпечення відповідності результатів інформаційного пошуку майбутніх фахівців їхнім потребам; інтерактивність - можливість для здобувачів на всіх освітніх рівнях дистанційно та інтерактивно отримувати доступ до всіх освітніх ресурсів; доступність - можливість використання програмних і технічних засобів для доступу, обробки та впливу на інформацію й ресурси в освітньо-інформаційному середовищі; рефлексивність - розвиток рефлексивних процесів особистості майбутніх фахівців.

Ключові слова: освіта, інформаційні технології, освітнє середовище, туризм, готельно-ресторанна справа, підготовка фахівців, проєктування.

Bezkorovayna Larysa Viktorivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of Tourism and Hotel and Restaurant Business, Zaporizhia National University, Zaporizhzhia

Borovskykh Olesia Volodymyrivna Zaporizhia National University, Zaporizhzhia

THE LOGISTICS OF DESIGNING AN INFORMATIONAL EDUCATIONAL ENVIRONMENT IN THE TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS IN TOURISM AND HOTEL AND RESTAURANT BUSINESS IN A HIGHER EDUCATION INSTITUTION

Abstract

Active informatization of the national scientific and educational space and introduction of modern information and communication technologies into the educational process is a relevant and important issue in the educational system today.

The purpose of the article is to find out the specifics of the logistics of designing an informational educational environment in the training of future specialists in tourism and hotel and restaurant business in a higher education institution.

It was found that one of the definitions of the information and learning environment is its understanding as an information system that combines software and technical, organizational, methodical and mathematical support, designed to increase the efficiency and accessibility of the educational process of professional training using network technologies. One of the characteristics of the educational environment is that students and teachers can access structured educational and methodological materials and educational multimedia complexes throughout the educational space at any time and in any place.

It was determined that the informational and educational environment has several key positions: credibility, interactivity, relevance and reflexivity. The conclusion emphasizes that the design of the educational and informational environment for the professional training of future specialists in higher educational institutions, in particular tourism and hotel and restaurant specialists, should be based on the following elements: authenticity - ensuring the identity, reliability and validity of the participants and resources of the educational and informational process; security - the possibility of protection, confidentiality, availability and integrity of information; and relevance - ensuring that the results of the information search of future tourism specialists correspond to their needs; interactivity - an opportunity for tourism specialists at all educational levels to remotely and interactively access all educational resources (educational, methodological, reference, regulatory documents, organizations, information); and accessibility - the possibility of using software and technical means to access, process and influence information and resources in the educational and informational environment; and reflexivity - the development of reflective processes of the personality of future specialists in higher educational institutions, especially in tourism, and is a factor that forms motivational, cognitive, personal-creative, information-technological and active-operational elements that characterize psychological, theoretical and practical readiness for professional activity.

Keywords: education, information technologies, educational environment, tourism, hotel and restaurant business, training of specialists, design.

Вступ

Постановка проблеми. Стрімка інформатизація науково-освітнього простору країни вимагає впровадження сучасних інформаційно- комунікаційних технологій в освітній процес, що ґрунтується на відповідній нормативно-правовій базі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Державною програмою «Освіта. Україна ХХІ століття» передбачено розвиток освіти на основі нових прогресивних концепцій, впровадження в навчально-виховний процес новітніх освітніх технологій та науково-методичних результатів, створення нових систем інформаційного забезпечення освіти та входження України до трансконтинентальної комп'ютерної інформаційної системи. Згідно з Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні, зростання української системи освіти зумовлене оновленням змісту й методів навчання, новими можливостями поширення знань, розширенням доступу до освіти на всіх рівнях, відсутністю економічних і фізичних можливостей, професійної зайнятості, віддаленістю від великих міст, преси, що в традиційних формах повинні привести до реалізації можливостей здобуття освіти для багатьох молодих людей, у тому числі тих, хто не має можливості навчатися у вищих навчальних закладах.

На основі теоретичного розгляду проблеми створення освітньо- інформаційного середовища та впровадження інформаційних технологій в освітній процес виокремлюємо різні аспекти цього процесу: інформаційно- освітнє середовище як фактор забезпечення якості професійної підготовки педагогічних кадрів (Р. Вернидуб та ін.); формування інформаційно-освітнього середовища вищих навчальних закладів на основі інтеграції інформаційно- комунікаційних технологій (Р. Гуревич, М. Кадемія та ін.) [2; 3; 4; 5] тощо.

Метою статті є з'ясування особливостей логістики проєктування інформаційного освітнього середовища в підготовці майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи в закладі вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Для досягнення ефективних результатів впровадження в навчально-виховний процес новітніх освітніх технологій необхідно швидкими темпами розвивати дистанційну освіту, впровадження якої в Україні передбачено Національною програмою інформатизації, що містить стратегічні цілі, основні принципи та очікувані результати інформатизації.

Згідно з Положенням про дистанційну освіту, на сьогодні має бути забезпечено організаційне та науково-методичне супроводження впровадження дистанційної освіти в навчально-виховний процес навчальних закладів України. Це означає, що держава має підтримувати процес інформатизації освіти, використання інформаційно-комунікаційних технологій у системі освіти, сприяти забезпеченню комп'ютерною технікою, сучасними навчально-методичними матеріалами та створенню глобальної інформаційно-освітньої мережі для навчальних закладів, забезпечити розвиток комплексної системи моніторингу якості освіти на всіх рівнях та акцентувати увагу на впровадженні дистанційної освіти як засобу вдосконалення навчального процесу. Тому одним із шляхів удосконалення освітнього процесу майбутніх фахівців із туризму та надання йому професійної спрямованості є широке впровадження електронних засобів навчання, інформаційно-комунікаційних технологій та дистанційної освіти.

Зважаючи на вищезазначене, з метою підвищення якості освіти, впровадження інформаційних технологій в освітній процес, використання мультимедійних матеріалів як способу творчого навчання, використання студентами навчальних матеріалів, формування навичок дослідницької та пошукової роботи, навичок прийняття оптимальних рішень, зацікавленості та позитивного ставлення до навчання і майбутньої професійної діяльності, розвиток інтересу до науково-дослідницької діяльності та розвиток інтересу до науково-дослідницької діяльності, вважаємо за доцільне дослідити особливості логістики проєктування інформаційного освітнього середовища в підготовці майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи в закладі вищої освіти.

Теоретичні дослідження зарубіжного досвіду показують, що розвиток дистанційної освіти як низки сучасних технологій в Європі та США бере свій початок із 1970-х років. Причиною її виникнення та поширення було те, що кожен, хто бажав отримати освіту, мав можливість навчатися та отримати диплом у будь-якому вищому навчальному закладі.

Слід підкреслити, що сьогодні в кожній європейській країні існують установи, які проводять програми дистанційної освіти, а методики розроблені на професійному рівні. Особливо виділяються програми, що використовують новітні інформаційні технології, комп'ютерні, мультимедійні, супутникове цифрове телебачення та мережеві технології.

Провідні світові платформи пропонують студентам можливість навчатися онлайн із викладачами провідних університетів світу (масові відкриті онлайн-курси), приєднуватися до багатонаціональних студентських груп (форумів) та отримувати письмове підтвердження про проходження всіх курсів.

Найбільші онлайн-платформи завантажують відеоматеріали та оцінюють отримані знання.

Наприклад, онлайн-платформа Coursera, що посіла перше місце в категорії «Освіта» в рейтингу веб-сайтів журналу Time, є платформою, що швидко розвивається. Список її організацій-партнерів постійно розширюється, а кількість курсів і студентів продовжує зростати.

З Coursera співпрацюють навчальні заклади США (Стенфордський, Прінстонський, Каліфорнійський та Колумбійський університети), штати (Теннессі, Нью-Йорк та Небраска) та найбільші культурні інституції (Американський музей природознавства).

Онлайн-платформа Canvas Network пропонує різноманітні курси, котрі викладають доктори наук, керівники та автори. Матеріал пояснюється у коротких відеолекціях, а студенти обговорюють питання на форумах з викладачами та іншими студентами [2; 5].

Платформа пропонує безкоштовні, умовно безкоштовні (необхідно придбати додаткові навчальні матеріали та підручники) та платні курси, які тривають два-три тижні, анонсуються заздалегідь і мають обмежену кількість слухачів.

Серед багатьох інших курсів, Udemy пропонує початковий курс, специфічний для туризму: «Розпочніть власний бізнес у туризмі».

Освітні проєкти розділені на 16 категорій, серед яких: інформатика, гуманітарні науки та мистецтво.

Професіонали та викладачі мають можливість створювати та продавати власні курси на платформах.

Отже, підсумуємо розгляд розглянутих нами онлайн-платформ: аналізуючи Coursera, Canvas та Udemy Network, з'ясовано, що ці глобальні платформи пропонують вільний доступ до освітніх ресурсів, незалежно від соціального статусу, національності чи фінансових можливостей, а також можливість слухати лекції відомих науковців та експертів.

Заслуговують на увагу прогресивні заходи, що вживаються національною системою освіти для оптимізації надання освітніх послуг та підвищення якості освіти.

Наприклад, на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України розміщено інформацію про освітні сайти інститутів, центрів та проблемних науково-дослідних центрів із дистанційної освіти.

Платформи дистанційної освіти в Україні включають: «Prometheus», що містить безкоштовні онлайн-курси викладачів провідних закладів вищої освіти України тощо.

Ці платформи надають можливість безкоштовно вивчати обрані курси, включаючи відеолекції провідних викладачів провідних українських університетів, різноманітні інтерактивні завдання та тести для перевірки знань.

Як свідчить проведений експертами ЮНЕСКО-ІМЗО аналіз електронних програмно-педагогічних засобів, що використовуються в навчальному процесі у вищих навчальних закладах України, найбільш поширеним є інформаційно- освітнє середовище, створене та підтримуване вільно розповсюджуваною програмно-інструментальною платформою Moodle, дидактичною основою якого є контент, орієнтований на самостійне здобуття знань студентами [2; 5].

На думку експертів ІМЗО ЮНЕСКО, використання цього інформа-ційного середовища повністю відповідає основній парадигмі навчання в сучасних умовах - формуванню у студентів самостійності та творчого підходу до навчального процесу при вивченні дисциплін і практичному застосуванні набутих знань.

В освітній практиці Запорізького національного університету використовується система дистанційного навчання Moodle. Це - безкоштовна система управління контентом із відкритим вихідним кодом, спеціально розроблена для створення онлайн-курсів.

Система використовується у 197 країнах світу і перекладена багатьма мовами, в тому числі й українською. Поняття Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment - модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище) - це динамічне навчальне середовище.

Варто зазначити, що це модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище, яке також широко використовується при розробці дистанційних навчальних курсів, де застосовування ресурсів інформаційно- комунікаційної мережі, що надає можливість студентам самостійно опановувати навчальний матеріал в умовах опосередкованої взаємодії з викладачем.

Враховуючи особливості професійної діяльності в сучасній ситуації ринку туристичних послуг, думки науковців (І. Герасименко, В. Осадчого, Ю. Триуса та ін.) та власний практичний досвід, ми розробили систему Moodle для професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти, зокрема туризмознавчого профілю.

Вважаємо за необхідне розширити та поглибити педагогічні та методичні можливості системи в освітньому процесі. Виходячи з вищезазначеного, визначимо характеристики, притаманні дистанційній освіті у вищих навчальних закладах, особливо у професійній підготовці фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи:

- велика аудиторія (одночасний доступ великої кількості студентів до навчальної інформації; комунікаційні зв'язки: «студент ^ студент», «студент ^ викладач»);

- гнучкість (навчання в зручний час і в зручному місці без необхідності відвідування занять);

- економічність (ефективне використання навчальних площин, технічних засобів, уніфіковане та централізоване подання інформації, зниження витрат на навчання за рахунок використання та розвитку комп'ютерного моделювання);

- інтернаціональність (освіта може надаватися в будь-якому навчальному закладі світу, а освітні послуги можуть бути запропоновані громадянам за кордоном);

- модульність (програми будуються на основі модулів);

- безперервність освіти (можливість здобувати додаткову освіту та підвищувати професійну кваліфікацію впродовж життя);

- нові призначення викладачів (розширення та оновлення функцій викладачів, надання їм ролі консультантів для координації пізнавальних процесів, постійного вдосконалення пропонованих курсів та підвищення власної творчої активності та інноваційності);

- паралельність (навчання відбувається одночасно з професійною діяльністю);

- позитивний вплив на особистість здобувача (підвищення його творчого та інтелектуального потенціалу через самоорганізацію, прагнення до знань, використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та вміння самостійно приймати відповідальні рішення);

- соціальна справедливість (рівний доступ до освітніх можливостей незалежно від місця проживання, стану здоров'я та соціального статусу);

- технологічність (використання нових інформаційних технологій, що сприяють входженню особистості у світовий інформаційний простір);

- якість (дистанційна освіта не поступається за якістю очному навчанню, оскільки до неї залучаються найкращі викладачі та використовуються сучасні навчальні матеріали).

До переваг дистанційної освіти можливо віднести: персоналізоване навчання (швидкість засвоєння матеріалу може бути персоналізована студентом відповідно до обставин та вподобань); свобода та гнучкість навчання (студент може обрати один із багатьох навчальних курсів та самостійно розраховувати час та тривалість навчання); доступність до освіти для всіх (незалежно від географічного або часового розташування, будь-який вищий навчальний заклад, який підтримує ці технології, може запропонувати навчання на відстані для задоволення освітніх потреб).

До недоліків дистанційної освіти можна віднести відсутність реального спілкування між студентом і викладачем (відсутність індивідуального підходу до навчання й розвитку), відсутність індивідуальних психологічних умов під час самостійного навчання (необхідна самопідготовка і результати навчання безпосередньо залежать від самостійності, компетентності та самосвідомості студента), відсутність доступу до навчальних матеріалів (електронних підручників та відео), необхідність постійного доступу до них, відсутність практичних занять, необхідних для закріплення теоретичних знань, а також брак педагогічної та практичної підготовки.

Електронний засіб навчання - це об'єкт, що використовується в освітньому процесі, заснований на цифрових електронних технологіях, і є джерелом інформації та інструментом для викладачів і студентів.

Таким чином, е-підручники є важливим засобом удосконалення навчального процесу, а їх створення та використання є актуальним для сучасної освіти.

На нашу думку, розробка та впровадження сучасних електронних підручників у професійну підготовку майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи у вищих навчальних закладах, повинна ґрунтуватися на таких принципах: подання інформації з використанням різноманітних даних (текст, графіка, аудіо, відео, анімація) надання можливостей для пошуку, аналізу та відбору довідкової інформації; об'єктивність та універсальність системи управління знаннями; можливість інтерактивного спілкування між студентами та викладачами з використанням мережевих технологій.

З метою розробки інформаційного проєкту ключових компетентностей майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи у закладах вищої освіти та формування компонентів готовності до професійної діяльності створено відповідне освітньо-інформаційне середовище (рис. 1).

Його планування, розробка та реалізація передбачає врахування матеріально-технічного забезпечення, видів діяльності, компетентнісного, інноваційного та особистісного підходів. Пріоритетом цього процесу є досягнення нових освітніх результатів - формування та розвиток дослідницьких, проєктних, інформаційних умінь, навичок, компетенцій та здібностей здобувачів.

Отже, логістика проєктування освітньо-інформаційного середовища враховує його методологію та зміст, потреби в матеріально-технічному, комунікаційному та інформаційному забезпеченні [2, с. 290-293].

Шляхом «занурення» студентів у спеціально спроєктоване освітньо-інформаційне середовище та оптимізації його змісту, засобів, методів і прийомів встановлюється, зміцнюється і поглиблюється взаємозв'язок «освітнє середовище ^ студент ^ професійне середовище», що сприяє підвищенню ефективності діяльності закладів вищої освіти у формуванні готовності майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи.

Рис. 1. Освітньо-інформаційний осередок професійної підготовки майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи [2, с. 291 ].

Основою успішного використання дистанційної освіти та інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи є підвищення якості освітніх послуг, впровадження нових видів і форм навчання та використання нових освітніх технологій.

Висновки

логістика проєктування інформаційний освітній

Таким чином, встановлено доцільність та необхідність проєктування освітньо-інформаційного середовища для професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах.

Поняття освітньо-інформаційного середовища професійної підготовки майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи включає сукупність інформаційних та організаційних зв'язків, об'єктів і засобів для ефективного формування компетентних фахівців, інтеграції інформаційних технологій в освітній процес через комплекс методичних і змістових, матеріально-технічних, комунікативних та інформаційних умов, а також ми розглядаємо його як складову академічної системи.

Створення освітньо-інформаційного середовища для підготовки майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи має ґрунтуватися на елементах автентичності, безпеки, релевантности, інтерактивності, доступності та рефлексивності.

Література:

1. Безкоровайна Л. В. Концепція підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах. Освітологічний дискурс: електронне наукове фахове видання. Київ, 2017. № 1-2. С. 67-78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/osdys_2017_1-2_8.

2. Безкоровайна Л. В. Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах: дис.... д-ра пед. наук: 13.00.04. Запоріжжя, 2018. 713 с.

3. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. Дата оновлення: 24.03.2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text

4. Bezkorovaina L., Makovetskaya N., Sydoruk A., Korolenko K., Naumchuk V. Professional training of future specialists in tourism and hotel and restaurant business in European countries. ALRJournal. 2021; 5(2): 54-62 http://www.alrjournal.com/jvi.aspx?un=ALRJ-29053&volume= DOI: 10.14744/alrj.2020.29053

5. Beskorovaynaya L., Makovetska N., Naumchuk V., Sydoruk A., Panchenko V. (2022) Model of Professional Training of Future Specialists in Tourism in Higher Education Institutions of Ukraine, Journal of Hospitality & Tourism Education, DOI: 10.1080/10963758.2022.2123338 (3.2 (2021) CiteScore (Scopus) Q1 (2021) CiteScore Best Quartile)

References

1. Bezkorovaina, L. V. (2017). The concept of training future tourism specialists in higher educational institutions [Kontseptsiia pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv z turyzmoznavstva u vyshchykh navchalnykh zakladakh]. Osvitolohichnyi dyskurs: elektronne naukove fakhove vydannia, 1-2. 67-78. Refrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/osdys_2017_1-2_8. [in Ukrainian]

2. Bezkorovaina, L. V. (2018). Teoretychni i metodychni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv z turyzmoznavstva u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Theoretical and methodological basis of the professional training of the future masters of tourism in higher educational institutions]. Doctor's thesis. Zaporizhzhia: ZNU. [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» [The Law of Ukraine «On Higher Education»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian].

4. Bezkorovaina, L., Makovetskaya, N., Sydoruk, A., Korolenko, K., & Naumchuk, V. (2021). Profesiina pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv turystychnoi ta hotelno-restorannoi spravy v krainakh Yevropy [Professional training of future specialists in tourism and hotel and restaurant business in European countries]. ALRJournal. [in Poland].

5. Beskorovaynaya, L., Makovetska, N., Naumchuk, V., Sydoruk, A., & Panchenko, V. (2022). Model profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv z turyzmu u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy [Model of Professional Training of Future Specialists in Tourism in Higher Education Institutions of Ukraine]. Journal of Hospitality & Tourism Education [in Great Britain].

Размещено на Allbest.ru