Ментальний фітнес як один із сучасних напрямів оздоровчої фізичної культури у закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ментальний фітнес як один із сучасних напрямів оздоровчої фізичної культури у закладах вищої освіти

Сніжко Юлія Анатоліївна викладач кафедри фізичної культури і спорту, ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука», м. Рівне

Анотація

У сучасному світі, де глобалізація та міжнародні зв'язки стають все більш важливими, володіння іноземною мовою набуває особливого значення. Метод кейс-стаді відкриває нові перспективи для ефективного вивчення мови, розвитку комунікативних навичок, критичного мислення та співпраці в групі. Ця стаття аналізує переваги і можливості методу кейс в контексті вивчення іноземної мови та пропонує перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Це дослідження мало на меті визначити, наскільки використання методу кейс-стаді сприяє покращенню навичок мовлення та зростанню мотивації студентів до вивчення іноземної мови. Для діагностики критеріїв іншомовної комунікативної компетенції (мотиваційний, когнітивний і поведінковий) було застосовано метод експертної оцінки. Було співвіднесено якість прояву ознаки взаємодії зі ступенем її сформованості та виділено три рівні сформованості іншомовної комунікативної компетенції у студентів: низький (репродуктивний), середній (репродуктивно-продуктивний) та високий (продуктивний). Результати дослідження підтвердили гіпотезу дослідження. Було визначено, що цей метод сприяє поетапному розвитку всіх критеріїв іншомовної комунікативної компетенції. Знання іноземної мови, здобуті за допомогою методу кейс, виходять за рамки простого вивчення і стають важливим ресурсом для студентів у глобальному суспільстві. Метод кейс-стаді може допомогти студентам покращити свої мовні навички, зокрема, розуміння та використання граматики та лексики, а також розвинути мовленнєву компетенцію та зменшити психологічну дистанцію між викладачем та студентом. Перспективними напрямами для подальших досліджень є використання комп'ютерних програм, віртуальної реальності та штучного інтелекту для створення інтерактивних кейсів, автоматичної оцінки студентів та інших інноваційних підходів до використання методу кейс.

Ключові слова: метод кейс; компетентнісний підхід; іншомовна комунікативна компетенція; нефілологічний профіль підготовки; навчання англійської мови.

Abstract

Snizhko Yuliia Anatoliivna Lecturer, Department of Physical Culture and Sports, Academician, Stepan Demianchuk International University of Economics And Humanities, Rivne

CASE STUDY AS A MODERN METHOD OF TEACHING ENGLISH

In today's world, where globalization and international relations are becoming increasingly important, foreign language proficiency is of particular importance. The case study method opens up new perspectives for effective language learning, development of communication skills, critical thinking and group cooperation. This article analyzes the advantages and possibilities of the case study method in the context of foreign language learning and offers prospects for further research in this area. This study aimed to determine to what extent the use of the case study method contributes to the improvement of students' speaking skills and motivation to learn a foreign language. The expert evaluation method was used to diagnose the criteria of foreign language communicative competence (motivational, cognitive and behavioral). The quality of the manifestation of the interaction feature was correlated with the degree of its formation and three levels of students' foreign language communicative competence were identified: low (reproductive), medium (reproductive-productive) and high (productive). The results of the study confirmed the research hypothesis. It was determined that this method contributes to the gradual development of all criteria of foreign language communicative competence. The foreign language knowledge acquired through the case study method goes beyond simple learning and becomes an important resource for students in a global society. The case study method can help students improve their language skills, in particular, the understanding and use of grammar and vocabulary, as well as develop speaking competence and reduce the psychological distance between the teacher and the student. Promising areas for further research are the use of computer programs, virtual reality and artificial intelligence to create interactive cases, automatic student assessment and other innovative approaches to the use of the case method.

Keywords: case method; competence-based approach; foreign language communicative competence; non-philological profile of training; teaching English.

Постановка проблеми

У сучасному світі відбувається переосмисленням підходів до збереження психічного і фізичного здоров'я людини. Світова пандемія COVID-19 та війна в Україні стали каталізатором загострення проблеми стресу та емоційного вигорання. У цьому контексті актуальним є вивчення практик, спрямованих на покращення емоційного благополуччя, підтримання ментального здоров'я та здатності адаптуватися до нових реалій життя.

Нині популярним є сучасний західний напрямок фізичних вправ «розум та тіло» або ментальний фітнес. Один із важливих аспектів, який підсилює важливість ментального фітнесу ? це адаптація до роботи в онлайн форматі. Цей перехід став причиною значного навантаження на психіку працівників, що вимагає від них великої стійкості до стресу та здатності ефективно управляти своєю психоемоційною сферою. Малорухливий спосіб життя та професійна діяльність, пов'язана із тривалим перебуванням за комп'ютером, негативно впливають на фізичне та психічне здоров'я. Такі умови визначають необхідність дослідження та розробки практик ментального фітнесу, які можуть бути інтегровані в робочий чи освітній процес.

Отже, в контексті сучасних викликів, дослідження ментального фітнесу стає ключовим напрямком, спрямованим на підтримку психічного здоров'я та формування стресостійких і адаптивних стратегій, навичок здорового способу життя у населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові дослідження, такі як роботи В. О. Котова, І. П. Масляка, Ю. О. Павлової, Б. А. Виноградського, С. Р. Шеремети, а також Д. О. Строгана, Є. А. Стрикаленко та О. Г. Шалара, підтверджують, що заняття різними видами фітнесу мають позитивний вплив на фізичне здоров'я, рівень фізичної підготовленості та функціональний стан жінок першого зрілого віку.

Наукові висновки також демонструють корисний ефект ментального фітнесу на антропометричні показники, як вказано в роботах Л. А. Єракової та Ю. І. Томіліної. Окремі види фітнесу, такі як пілатес і хатха-йога, доведено поліпшують не лише фізичний, але й психоемоційний стан жінок, як зазначено в роботах А. В. Наконечної, Л. А. Єракової та Ю. І. Томіліної, а також Ю. І. Томіліної. Ці види фітнесу сприяють гармонійності функціонування тіла і свідомості, як показано у дослідженні Т. В. Дорофєєвої, а також допомагають знімати стрес і запобігають розвиткові різних захворювань, як підтверджено у роботах В. Г. Тулайдана та Т. В. Шелехової.

Загалом, ментальний фітнес виявляє значний профілактичний і відновлювальний потенціал, як вказано у висновках Л. А. Єракової та Ю. І. Томіліної.

Мета статті: здійснити теоретичний аналіз поняття «ментальний фітнес» та схарактеризувати основні програми ментального фітнесу.

Виклад основного матеріалу

Кінець XVIII століття датується виникненням філософії сучасного західного напрямку фізичних вправ «розум та тіло» або ментального фітнесу. Перші творці цієї ідеї концентрувалися на створенні альтернативних неінтенсивних вправ, спрямованих на підтримку здоров'я [1, с. 9]. Нещодавно відбулась взаємодія між європейським та східним підходами, що призвело до виникнення інноваційного напрямку ? оздоровчої аеробіки, відомої як ментальний фітнес. Цей напрямок ґрунтується на нерозривному зв'язку тіла і свідомості людини [2, с. 53].

Ментальний фітнес є одним з найбезпечніших видів тренувань, забезпечуючи «м'яку» дію на тіло та його зміцнення. До таких програм відносять йогу, китайську гімнастику ушу, стретчинг, а також європейські програми Пілатеса, Фельденкрайза, Лобана, Александера, Калан Пінкней (каллонетика) тощо, що використовують принципи східних оздоровчих систем [3, с. 228].

Керівні принципи ментального фітнесу:

1)фітнес є позитивним терміном, що не несе в собі відтінків хворобливості;

2)ментальний фітнес може бути доступним та зрозумілим для широкого загалу, аналогічно до фізичного фітнесу;

3)ментальний фітнес можна виміряти;

4)ментальний фітнес можна покращити, так само як і фізичний фітнес [4].

Науковці Н. І Воловик та О. В. Підвальна зазначають, що під час воєнного стану ментальний фітнес, зокрема система Пілатес та фітнес- йога, може бути ефективними засобами здоров'язбережувальних технологій для студентів закладів вищої освіти. Ці напрямки не лише сприяють фізичному здоров'ю, але й позитивно впливають на психічний стан [5, с. 38].

Отже, розглянемо основні програми ментального фітнесу, які включають в себе різноманітні практики та техніки для поліпшення психічного здоров'я та емоційного благополуччя.

Йога ? це древнє практичне та філософське вчення, що походить з Індії. Вона об'єднує фізичні, розумові і духовні аспекти для досягнення гармонії та балансу особистості. Практика йоги була шляхом до внутрішньої радості та зовнішньої гармонії. Хоча йога може бути різноманітною, включаючи різні стилі та підходи, основною її метою є досягнення єдності тіла та розуму [6].

Однією з ключових частин йоги є асана, яка описує різноманітні фізичні пози та практики для розвитку гнучкості, сили та рівноваги. Йога також включає дихальні вправи (пранаями), які сприяють контролю над диханням. Це також допомагає знизити стрес та підвищити рівень енергії.

Ще однією важливою складовою йоги є медитація, яка спрямована на заспокоєння розуму та підняття рівня свідомості. Медитація в йозі може бути спрямована на досягнення внутрішнього спокою, зниження стресу та покращення психічного здоров'я [7].

Йога позитивно впливає на фізичний стан людини, зокрема на лікування артриту. Сприятливий вплив йоги на артрит пояснюється розтягуванням, витягуванням і розслабленням, що сприяють заспо- коєнню розуму. Гуру стверджують, що йога виявляє першопричини хвороби і лікує їх, а не лише знімає симптоми та ознаки [8].

Йога є не лише фізичною практикою, але і системою, що сприяє загальному здоров'ю та духовному розвитку. Вона використовується як засіб підтримки фізичного здоров'я, так і інструмент для досягнення глибшого розуміння себе та навколишнього світу. Йога пропонується як профілактична, а також лікувальна система для тіла, розуму і духу [9]. Йога здобула популярність у всьому світі та використовується як засіб релаксації, розвантаження розуму та підтримки загального благополуччя.

Китайська гімнастика ушу, також відома як цигун (qigong), є традиційною китайською системою фізичних вправ і дихальних технік, спрямованих на підтримку здоров'я та внутрішнього балансу.

Термін «ушу» (йоушоу) перекладається як «робити з цілеспрямо- ваним наміром» або «працювати з життєвою енергією». Ушу, збірний іменник для позначення китайських бойових мистецтв, є одним з найвідоміших традиційних видів спорту в Китаї [10].

Основна ідея ушу полягає в тому, щоб вирівнювати потік «ци» або «життєвої енергії» в організмі. Вважається, що правильний потік «ци» може сприяти здоров'ю та довговічності, а також поліпшити енергетичний баланс у тілі.

Головні елементи китайської гімнастики ушу включають асану (фізичні пози та рухи), дихальні вправи, концентрацію уваги та медитацію. Ці компоненти спільно створюють цілісну систему для підтримки фізичного, емоційного та енергетичного благополуччя.

Ушу може бути використана як засіб для зміцнення тіла, покращення гнучкості, зниження стресу. Багато вправ ушу розроблені так, щоб імітувати рухи тварин чи природні елементи, що додає естетичну та символічну складову до цієї практики [11].

За дослідженнями Г. Лічера, Венцеля, Г. Нідервізера та Г. Шварца,

[12]цигун покаращує функціонування розумових функцій. А опубліковані результати рандомізованого контрольованого дослідження, проведеного в Гонконзі, дозволили визначити позитивний психосоціаль- ний вплив цигун на людей похилого віку з депресією [13].

Важливо зауважити, що ушу може мати різновиди за стилем і технікою в залежності від школи чи майстерності інструктора. Загалом, це важлива частина традиційної китайської медицини та культури, спрямована на підтримку гармонії тіла та розуму.

Стретчинг, або розтяжка ? це фізична практика, спрямована на розтягування м'язів та покращення гнучкості тіла. Вона може включати різноманітні вправи та пози, призначені для різних м'язових груп. Стретчинг може бути складовою фізичного тренування для попередження травмування.

Основна мета стретчингу ? поліпшити гнучкість м'язів та суглобів. Це досягається завдяки розтягуванню м'язів до їхнього максимального діапазону руху. Регулярна практика стретчингу може призвести до збільшення еластичності м'язів та зменшення напруги у суглобах.

Існує декілька видів стретчингу:

1)статичний стретчинг ? положення при цьому виді стретчингу утримуються протягом тривалого періоду часу, щоб дозволити м'язам розтягуватися;

2)динамічний стретчинг ? це активні рухи, які повільно приводять м'язи до їхнього повного діапазону руху, він є ефективним під час підготовки до фізичної активності;

3)пілонометричний стретчинг ? цей вид стретчингу використовує кидки чи різкі рухи для створення миттєвого розтягнення м'язів.

Переваги стретчингу включають покращення гнучкості, зменшення ризику травм, покращення кровообігу та поліпшення постави. Крім того, стретчинг може допомагати розслабити м'язи та зменшити стрес. Перед початком стретчингу важливо розігрівати м'язи, щоб уникнути можливих травм. Краще виконувати стретчинг на регулярній основі, щоб підтримувати гнучкість тіла та забезпечувати загальний стан здоров'я.

Застосування вправ на розтяжку в навчальному контенті може покращити психічне здоров'я [14], а 10-хвилинна розтяжка перед сном зменшує менопаузні та депресивні симптоми у жінок середнього віку [15].

Програми Пілатеса ? це система фізичних вправ, розроблена німецьким фізіотерапевтом Йозефом Пілатесом на початку XX століття. Пілатес спроєктував цю систему як комплекс асан, або поз, які сприяють розвитку силових та гнучких якостей тіла, а також поліпшенню координації та зосередженості.

Основні принципи програм Пілатеса включають:

1)контроль: всі рухи виконуються з великою увагою до деталей та з максимальним контролем, що сприяє розвитку свідомості тіла;

2)центрування: пілатес наголошує на зміцненні «центральної точки» тіла, або «ядра» (core), яке включає м'язи живота, нижню частину спини та тазу; сильне ядро є основою для стабільності та гармонії рухів;

3)потік рухів: пілатес включає плавні, безперервні рухи, які дозволяють створити потік енергії та забезпечують ефективний тренувальний ефект;

4)подих: велика увага у пілатесі приділяється правильному диханню, воно повинно бути глибоким, урівноваженим та синхронізова- ним із рухами;

5)концентрація: виконання вправ вимагає максимальної уваги та концентрації; це сприяє зосередженню на власному тілі та розумінню кожного руху [16].

Програми Пілатеса можуть включати вправи на мату, використання спеціалізованих пристроїв, таких як роли та пружинні механізми. Ці програми можуть бути придатні для людей різного віку та рівня фізичної підготовки [17].

Переваги Пілатеса включають покращення постави, збільшення гнучкості, розвиток силових якостей та загальний тонус м'язів. Важливо враховувати індивідуальні особливості та можливості організму і вивчати Пілатес під керівництвом досвідченого інструктора. Результати досліджень також підтверджують, що пілатес покращує психічне здоров'я [18].

Калланетика (Callanetics) ? це система фізичних вправ та тренувань, розроблена британською інструкторкою Каллан Пінкней в 1980-х роках. Цей метод базується на роботі з м'язово-скелетною системою для покращення гнучкості, сили та тонусу м'язів.

Основні принципи калланетики включають в себе:

1)мікрорухи: це невеликі, контрольовані рухи, спрямовані на роботу конкретних м'язових груп, вони призначені для зміцнення і тонізації м'язів без великої амплітуди рухів;

2)контроль та концентрація: як і в багатьох інших системах фізичних вправ, калланетика вимагає великої уваги до контролю рухів та концентрації на роботі м'язів під час виконання вправ;

3)статичні пози: часто вправи в калланетиці виконуються в статичних позах, що дозволяє зосереджуватися на силах та контролі під час їх виконання;

4)растяжка: калланетика включає в себе розтяжку, що сприяє поліпшенню гнучкості тіла.

Калланетика стала популярною завдяки своїй ефективності у формуванні тіла, зміцненні м'язів та поліпшенню постави. Тренування може бути доступним для різних рівнів фізичної підготовки, оскільки вимагає лише невеликого простору та може бути адаптованим до особистих можливостей [19]. Тренування в калланетиці може бути виконуване як в залі, так і вдома за допомогою відповідних відеоінструкцій, що робить його зручним для тих, хто шукає ефективний метод удосконалення фізичної форми в домашніх умовах.

Висновки

ментальний фітнес вивчення іноземної мови

Отже, ментальний фітнес ? це концепція, яка акцентована на збереженні та поліпшенні здоров'я розуму і емоційного благополуччя. Ментальний фітнес включає в себе різні стратегії та вправи для зміцнення кoгнітивних функцій, покращення пам'яті, концентрації та зниження стресу. Концепція ментального фітнесу базується на ідеї, що здоров'я розуму і тіла тісно пов'язані та взаємозалежні. За допомогою поєднання психологічних і фізичних вправ люди можуть підвищити рівень емоційного благополуччя та покращити рівень якості життя.

Ментальний фітнес може бути важливим елементом загальної стратегії збереження здоров'я і підтримання життєздатності у закладах вищої освіти. Він стає все більш популярним у світі, де все більше людей розуміють важливість догляду як за тілом, так і за розумом.

Перспективними напрямами подальших розвідок вважаємо експериментальне дослідження впливу практик ментального фітнесу на рівень стресу особистості.

Література

1. Hoffman J, Gabel C. P. The origins of Western mind-body exercise methods. Phys Ther Rev. 2015. №20(5-6). P. 315-324. DOI 10.1080/10833196.2015.1125587

2.Синиця Т. О. Корекція фізичного стану жінок першого зрілого віку засобами оздоровчої аеробіки та ментального фітнесу : дис. … канд. наук з фіз. виховання та спорту : 24.00.02. Харків, 2019. 258 с.

3.Синиця Т. О. Ментальний фітнес як один із сучасних напрямів оздоровчої фізичної культури. Актуальні проблеми фізичного виховання різних верств населення. 2018. С. 228-233.

4.Robinson P., Oades L., Caputi P. Conceptualising and measuring mental fitness:A Delphi study. International Journal of Wellbeing. 2015. №5(1). URL: https://www.internationaljournalofwellbeing.org/ index.php/ ijow/article/view/256 (дата звернення 14.12.23).

5.Воловик Н. І., Підвальна О. В. Ментальний фітнес-як засіб здоров'язбере- жувальної технології в здобувачів вищої освіти. Освіта і здоров'я підростаючого покоління. 2023. Вип. 5. С. 37-38.

6.Garfinkel M., Schumacher Jr, H. R. Yoga. Rheumatic Disease Clinics of North America. 2000. №26(1). P. 125-132.

7.Taneja D. K. Yoga and health. Indian journal of community medicine: official publication of Indian Association of Preventive & Social Medicine. 2014. №39(2). P. 68.

8.Tirtha S. S. Ayurveda Encylopedia. Ayurveda Holistic Center Press, 2005. URL: http://www.libraryofyoga.com:8080/jspui/handle/123456789/346 (дата звернення 10.12.23).

9.Iyengar B. K. S. The tree of yoga: Yoga V?k?a. Shambhala, 1989.

10.Theeboom M., Zhu D., Vertonghen J. «Wushu belongs to the world». But the gold goes to China: The international development of the Chinese martial arts. Int Rev Sociol Sport. 2017. №52. P. 3-23.

11.Ng B. Y. Qigong-induced mental disorders: a review. Australian & New Zealand Journal of Psychiatry. 1999. №33(2). P. 197-206. https://doi.org/10.1046/j.1440-1614.1999. 00536.x

12.Litscher G., Wenzel G., Niederwieser G., Schwarz G. Effects of QiGong on brain function. Neurological Research. 2001. №23(5). P. 501-505.

13.Tsang H. W., Fung K. M., Chan A. S., Lee G., Chan F. Effect of a qigong exercise programme on elderly with depression. International Journal of Geriatric Psychiatry: A journal of the psychiatry of late life and allied sciences. 2006. №21(9). P. 890-897.

14.Sharififar F., Sharififar F., Khademi M. The effect of stretching exercises education on mental health and learning strategies. Report of Health Care. 2017. №3(4). P. 25-30.

15.Kai Y., Nagamatsu T., Kitabatake Y., Sensui H. Effects of stretching on menopausal and depressive symptoms in middle-aged women: a randomized controlled trial. Menopause (New York, NY). 2016. №23(8). P. 827.

16.Di Lorenzo C. E. Pilates: what is it? Should it be used in rehabilitation?. Sports health. 2011. №3(4). P. 352-361.

17.Wells C., Kolt G. S., Bialocerkowski A. Defining Pilates exercise: a systematic review. Complementary therapies in medicine. 2012. №20(4). P. 253-262.

18.Fleming K. M., Herring M. P. The effects of pilates on mental health outcomes: A meta-analysis of controlled trials. Complementary therapies in medicine. 2018. №37. P. 80-95.

19.Kolomiytseva O. E., Anatskyi R. V. Fitness callanetics in physical education of girl students. Physical education of students. 2017. №21(2). P. 66-71.

References

1.Hoffman, J., & Gabel, C. P. (2015). The origins of Western mind-body exercise methods. Phys Ther Rev, 20(5-6), 315-324. https://doi.org/10.1080/10833196.2015.1125587 [in Еnglish].

2.Synytsia, T. O. (2019). Korektsiia fizychnoho stanu zhinok pershoho zriloho viku zasobamy ozdorovchoi aerobiky ta mentalnoho fitnesu [Correction of the physical condition of women of the first mature age using health-improving aerobics and mental fitness]. Dis. … kand. nauk z fiz. vykhovannia ta sportu : 24.00.02. Kharkiv, 258 s. [in Ukrainian].

3. Synytsia, T. O. (2018). Mentalnyi fitnes yak odyn iz suchasnykh napriamiv ozdorovchoi fizychnoi kultury [Mental fitness as one of the modern directions of health- improving physical culture]. Aktualni problemy fizychnoho vykhovannia riznykh verstv naselennia: zb. nauk. pr., 228-233. [in Ukrainian].

4.Robinson, P., Oades, L., & Caputi, P. (2015). Conceptualising and measuring mental fitness: A Delphi study. International Journal of Wellbeing, 5(1). [in Еnglish].

5.Volovyk, N. I., & Pidvalna, O. V. (2023). Mentalnyi fitnes - yak zasib zdoroviazberezhuiuchoi tekhnolohii v zdobuvachiv vyshchoi osvity [Mental fitness as a means of health-saving technology in higher education students]. Osvita i zdorovia pidrostaiuchoho pokolinna, Vyp. 5, 37-38. [in Ukrainian].

6.Garfinkel, M., & Schumacher Jr, H. R. (2000). Yoga. Rheumatic Disease Clinics of North America, 26(1), 125-132. [in Еnglish].

7.Taneja, D. K. (2014). Yoga and health. Indian journal of community medicine: official publication of Indian Association of Preventive & Social Medicine, 39(2), 68. [in Еnglish].

8.Tirtha, S. S. (2005). Ayurveda Encylopedia. Ayurveda Holistic Center Press. [in Еnglish].

9.Iyengar, B. K. S. (1989). The tree of yoga: Yoga V?k?a. Shambhala. [in Еnglish].

10.Theeboom, M., Zhu, D., & Vertonghen, J. (2017). 'Wushu belongs to the world'. But the gold goes to China: The international development of the Chinese martial arts. International Review for the Sociology of Sport, 52(1), 3-23. [in Еnglish].

11.Ng, B. Y. (1999). Qigong-induced mental disorders: a review. Australian & New Zealand Journal of Psychiatry, 33(2), 197-206. https://doi.org/10.1046/j.1440- 1614.1999.00536.x [in Еnglish].

12.Litscher, G., Wenzel, G., Niederwieser, G., & Schwarz, G. (2001). Effects of QiGong on brain function. Neurological Research, 23(5), 501-505. [in Еnglish].

13.Tsang, H. W., Fung, K. M., Chan, A. S., Lee, G., & Chan, F. (2006). Effect of a qigong exercise programme on elderly with depression. International Journal of Geriatric

Psychiatry: A journal of the psychiatry of late life and allied sciences, 21(9), 890-897. [in Еnglish].

14.Sharififar, F., Sharififar, F., & Khademi, M. (2017). The effect of stretching exercises education on mental health and learning strategies. Report of Health Care, 3(4), 25-30. [in Еnglish].

15.Kai, Y., Nagamatsu, T., Kitabatake, Y., & Sensui, H. (2016). Effects of stretching on menopausal and depressive symptoms in middle-aged women: a randomized controlled trial. Menopause (New York, NY), 23(8), 827. [in Еnglish].

16.Di Lorenzo, C. E. (2011). Pilates: what is it? Should it be used in rehabilitation?. Sports health, 3(4), 352-361. [in Еnglish].

17.Wells, C., Kolt, G. S., & Bialocerkowski, A. (2012). Defining Pilates exercise: a systematic review. Complementary therapies in medicine, 20(4), 253-262. [in Еnglish].

18.Fleming, K. M., & Herring, M. P. (2018). The effects of pilates on mental health outcomes: A meta-analysis of controlled trials. Complementary therapies in medicine, 37, 80-95. [in Еnglish].

19.Kolomiytseva, O. E., & Anatskyi, R. V. (2017). Fitness callanetics in physical education of girl students. Physical education of students, 21(2), 66-71. [in Еnglish].

Размещено на Allbest.ru