Комплексність та взаємопов'язаність навчання видів мовленнєвої діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комплексність та взаємопов'язаність навчання видів мовленнєвої діяльності

Жук Валентина Аркадіївна старший викладач кафедри граматики англійської мови факультету романо-германської філології, ОНУ ім. І. І. Мечникова,

Геращенко Ольга Вячеславівна вчитель англійської мови, Одеський ліцей №2 Одеської міської ради

Анотація

У сучасному освітньому контексті однією з ключових концепцій є комплексність та взаємопов'язаність навчання видів мовленнєвої діяльності. Зростання обсягу інформації, розвиток технологій та зміна соціокультурного середовища ставлять перед системою освіти завдання адаптації до нових вимог і викликів. Сучасний підхід до навчання мовленнєвої діяльності передбачає розгляд її як складного та взаємопов'язаного процесу, де навички читання, письма, слухання та мовлення взаємодіють і впливають одна на одну. навчання мовлення комунікативна компетентність

Комплексність навчання мовленнєвих навичок відображає необхідність розвитку всебічної комунікативної компетентності учнів. Вона вимагає інтегрованого підходу до формування мовленнєвих вмінь, враховуючи не тільки окремі аспекти, але й їх взаємодію. В той же час, взаємопов'язаність навчання виокремлених видів мовленнєвої діяльності підкреслює, що розвиток одного компонента можливий лише за умови взаємодії з іншими. Взаємодія мовлення та читання може сприяти формуванню навичок аналізу та синтезу інформації, а спілкування впливає на розвиток навичок слухання та вміння висловлювати власні думки. Такий глибокий підхід покликаний готувати учнів до викликів сучасного світу, де вміння ефективно взаємодіяти з іншими та використовувати мовленнєві навички стають ключовими компетенціями. навчання мовлення комунікативна компетентність

В даному контексті важливо розглядати мовленнєву діяльність як цілісний процес, де вивчення читання співвідноситься із навчанням письма, а розвиток навичок слухання та мовлення взаємодіє з іншими елементами комунікативної компетентності. Це дозволяє створювати умови для глибшого засвоєння мовленнєвих вмінь та навичок, що відповідають сучасним стандартам освіти та вимогам ринку праці.

Таким чином, комплексність та взаємопов'язаність у навчанні видів мовленнєвої діяльності визначають не лише якість освіти, але й готовність індивіда до ефективного взаємодії з оточуючим світом, сприяючи формуванню гармонійно розвиненої особистості.

Ключові слова: мовленнєва діяльність, комплексність, взаємопов'яза- ність, навички.

Zhuk Valentyna Arkadiivna Senior Lecturer at the Department of English Grammar, Faculty of Romance and Germanic Philology, Odesa I. I. Mechnikov National University,

Gerashchenko Olga Vyacheslavivna English language teacher, Lyceum No. 2 of the Odesa City Council

COMPLEXITY AND INTERCONNECTION IN TEACHING LANGUAGE ACTIVITIES

Abstract. In the modern educational context, one of the key concepts is the complexity and interconnectedness of teaching various forms of language activities. The increasing volume of information, technological advancements, and changes in socio-cultural environments pose challenges to the education system, requiring adaptation to new demands and challenges. The contemporary approach to teaching language activities considers it as a complex and interconnected process, where reading, writing, listening, and speaking skills interact and influence each other.

The complexity of teaching language skills reflects the necessity of developing comprehensive communicative competence in students. It demands an integrated approach to shaping language skills, taking into account not only individual aspects but also their interaction. At the same time, the interconnectedness of teaching isolated forms of language activities emphasizes that the development of one component is possible only through interaction with others. The interaction between speaking and reading can contribute to the development of analytical and synthetic skills, while communication influences the development of listening skills and the ability to express one's thoughts. Such a profound approach aims to prepare students for the challenges of the modern world, where the ability to interact effectively with others and utilize language skills becomes key competencies.

In this context, it is essential to consider language activities as a holistic process, where learning to read is correlated with learning to write, and the development of listening and speaking skills interacts with other elements of communicative competence. This creates conditions for a deeper assimilation of language skills in line with modern educational standards and the requirements of the job market.

Thus, the complexity and interconnectedness in teaching language activities determine not only the quality of education but also an individual's readiness for effective interaction with the surrounding world, contributing to the development of a harmoniously developed personality.

Keywords: language activities, complexity, interconnectedness, skills

Постановка проблеми

Володіння іноземною мовою у довільній мірі передбачає високий рівень володіння чотирма основними видами мовленнєвої діяльності: слухання (аудіювання), говоріння, читання та письма. Іншими словами, іноземець може розуміти чужі думки, виражати свої власні, вільно читати та грамотно писати, користуючись мовою у різних сферах - комунікативно-суспільній, суспільно-виробничій (навчальній, перекладній), пізнавальній діяльності тощо. Це означає виявлення високої ефективності як у продуктивних аспектах (говоріння, письмо), так і у рецептивних (слухання, читання).

Навчання цих видів мовленнєвої діяльності відбувається на всіх етапах вивчення (початковому, середньому, просунутому та завершальному). Основні моменти визначення взаємопов'язаного навчання включають одночасність, послідовно-часову співвіднесеність, спільний мовний матеріал, а також спеціальні вправи (підготовчі, тренувальні, мовленнєві). Важливо пам'ятати, що види мовленнєвої діяльності тісно пов'язані між собою, і їхні аспекти взаємопов'язані психологічно та фізіологічно.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження загальних принципів методики навчання іноземної мови знаходить віддзеркалення у працях ряду вчених, таких як Байдак Л., Бондаренко В., Дергачева Г., Звягіна Г.

Мета статті - розгляд та розкриття понять комплексності та взаємопов'язаності в навчанні видів мовленнєвої діяльності. Стаття спрямована на вивчення та аналіз того, як різноманітні аспекти мовленнєвого процесу взаємодіють між собою та як їх комплексна обробка може покращити якість навчання. Важливим аспектом є розгляд педагогічних стратегій та методик, спрямованих на розвиток комплексного мовленнєвого навчання, а також виявлення взаємозв'язків між різними видами мовленнєвої діяльності, такими як читання, письмо, говоріння та слухання.

Виклад основного матеріалу

Питання комплексності та взаємопов'язаності навчання видів мовленнєвої діяльності є дуже важливою і актуальною. Окреслена проблема відкриває широкі можливості для дослідження і впровадження нових педагогічних підходів у процес навчання мовленнєвих навичок.

Комплексне навчання різних видів мовленнєвої діяльності (читання, письмо, говоріння та слухання) може допомогти учням отримати повнісінні знання і розвинуті навички мовлення. Взаємодія між цими видами сприяє глибокому розумінню і використанню мови в різних контекстах.

Також важливо розглядати взаємопов'язаність навчання мовленнєвих навичок у зв'язку з іншими предметами та аспектами навчання, щоб створити комплексну освітню програму. Здійснення досліджень та впровадження нових методик у навчальний процес може призвести до покращення якості навчання та розвитку мовленнєвої компетенції учнів.

Домінування одного з видів мовленнєвої діяльності на різних етапах навчання визначається потребами інтенсифікації навчального процесу. Однак у процесі розвитку одного виду діяльності постійно вдосконалюється інший, наприклад, говоріння залишається ключовим на початковому етапі, але набуває нових аспектів на просунутому етапі. Слухання вважається одним із основних видів навчання мови, оскільки протягом більшої частини часу ми здійснюємо комунікацію, в якій слухаємо та висловлюємо свої думки.

Комплексність навчання мовленнєвої діяльності полягає у наступному:

• Включення різноманітних мовленнєвих вмінь та навичок у процес навчання.

• Застосування інтегрованого підходу до розвитку мовленнєвої компетенції, враховуючи аспекти слухання, читання, письма та усного мовлення.

• Взаємодія різних видів мовленнєвої діяльності для формування повноцінної комунікативної компетенції.

Хочемо звернути увагу на такі ключові характеристики взаємопов'яза- ності видів мовленнєвої діяльності:

• Спільна орієнтація на розвиток зв'язаних мовленнєвих вмінь для покращення загальної мовної компетенції учнів.

• Збалансоване поєднання усного та письмового мовлення для забезпечення повноцінної комунікації.

• Використання інтегрованих завдань та проектів, що поєднують різні аспекти мовленнєвої діяльності.

Хочемо наголосити на тому, що індивідуалізація та адаптація процесу навчання іноземної мови відбувається в такий спосіб:

• Врахування індивідуальних особливостей учнів у процесі навчання мовленню.

• Створення різноманітних завдань та вправ, які враховують індивідуальні потреби та рівень розвитку кожного учня.

• Використання різноманітних методів та прийомів для стимулювання інтересу до вивчення мовленнєвої діяльності.

Необхідними умовами ефективної комунікації та взаємодія виступають

такі:

• Сприяння активній комунікації між учнями для стимулювання усного мовлення та розвитку соціальних навичок.

• Застосування групових та партнерських вправ для взаємодії та обміну мовленнєвим досвідом.

• Використання сучасних засобів комунікації та технологій для підтримки взаємодії та обміну інформацією.

• Важливу роль в процесі навчання іноземних мов відіграють оцінювання та самооцінка, які можуть бути реалізовані таким чином:

• Впровадження системи оцінювання, яка враховує різні аспекти мовленнєвої діяльності.

• Залучення учнів до процесу самооцінки для розвитку свідомого підходу до вдосконалення мовленнєвих навичок.

• Забезпечення зворотного зв'язку як інструмента для постійного удосконалення учнів у сфері мовленнєвої діяльності.

• Розподіл видів мовленнєвої діяльності на різні етапи навчання визначається вимогами навчального процесу. Наприклад, на початковому етапі акцент зазвичай здійснюється на говорінні, на середньому - на слуханні, на просунутому - на читанні, а на завершальному - на письмі. Варто зазначити, що розвиток говоріння триває протягом усього навчання, незважаючи на акцент на інших видах діяльності.

Мета навчання іноземної мови впливає на визначення пріоритету різних видів мовленнєвої діяльності. Різні професії, такі як перекладачі, науковці, бізнесмени, викладачі, місіонери та інші, потребують різноманітних навичок у володінні мовою. Це призводить до різниці у характері навчання, використанні різних стилів, жанрів, лексичного наповнення, граматичних матеріалів та практичних завдань.

Для викладачів важливо мати розуміння багатофакторного реєстру умінь, що включає кожен вид мовленнєвої діяльності. Це допомагає визначити найважливіше в конкретному випадку та орієнтувати навчання у потрібному напрямі. Наприклад, уміння говорити може включати спонтанне мовлення, участь у діалозі, публічні виступи, лекції, проповіді, торгові презентації та інші форми.

У процесі навчання письма студенти розвивають різноманітні навички, такі як написання статей, складання звітів, есе, листів та інше. Аудіювання передбачає вміння слухати та розуміти публічні виступи, записи, кіно та інше. Читання включає різні цілі - від загальної орієнтації до отримання конкретної інформації [1].

Інтерактивні види мовленнєвої діяльності, такі як дискусії, переговори, інтерв'ю та інші, також розглядаються як важливі елементи навчання.

Важливо враховувати поступовість і послідовність формування навичок з точки зору психології та ускладнення мовного матеріалу. Кожен вид мовленнєвої діяльності має свої початкові механізми, які з часом перетворюються у вміння та навички.

Оцінювання і редагування тексту, контроль над графікою та структуру- ванням тексту - це важливі етапи навчання письма. У процесі навчання аудіювання студенти розвивають механізми слуху, прогнозування та ідентифікації понять.

Узагальнюючи, різні види мовленнєвої діяльності визначають різні навички, які студенти повинні опанувати на різних етапах навчання.

Текст для читання використовується для різноманітних цілей у процесі вивчення іноземної мови. Він слугує джерелом нової лексики, сприяє розвитку мовлення, надає країнознавчі знання, допомагає в навчанні стилістичної компетенції та формує навички читання.

Навчання слухання та розуміння спрямоване на те, щоб іноземець міг розуміти окремі репліки співрозмовника, висловлення та здатний розуміти невеликі зв'язні висловлювання. Кінцевою метою є формування аудитивних умінь для сприйняття та розуміння неадаптованих текстів різних жанрів та стильового забарвлення, включаючи розуміння підтексту та формування власного ставлення до звукового повідомлення [2].

Текст також виконує багато функцій у навчанні. Він стимулює мовленнєву діяльність, забезпечує керування процесом навчання, ознайомлює студентів з новим мовним та країнознавчим матеріалом, формує навички у всіх видах мовленнєвої діяльності.

Текст є основою для будь-якого виду мовленнєвої діяльності, такого як діалог, аудіотекст, текст для читання чи письмовий твір. Кожен вид діяльності має свою класифікацію, і важливо враховувати специфіку текстів різних видів у процесі викладання.

Зокрема, важливо знати, як побудовані тексти різних функціональних стилів та як вони виражають специфіку мовних засобів. Лінгвісти, такі як Г. Онкович і Т. Вишнякова, розглядають підходи до використання текстів у навчанні і визначають критерії відбору текстового матеріалу.

Узагальнюючи, використання текстів у навчанні визначається їхньою специфікою для різних видів мовленнєвої діяльності та відповідними цілями вивчення мови.

Текст висвітлює важливі аспекти використання текстів у навчанні іноземної мови, зокрема для слухового сприймання та вправ з говоріння. Є кілька ключових підходів і методичних принципів, які відображають різноманітні аспекти використання текстів для розвитку різних мовленнєвих навичок.

Типологія текстів для слухового сприймання:

• Тематично-змістовий: Визначається темою та змістом тексту.

• Інформативний: Зорієнтований на надання інформації слухачеві.

• Структурно-композиційний: Спрямований на вивчення структури та композиції тексту.

• Мовний: Акцентує увагу на мовних аспектах тексту.

• Жанрово-стильовий: Розглядається з точки зору жанру та стилю.

• Критерії обсягу і тривалості: Враховується довжина та тривалість аудіоматеріалу.

• Критерій доступності: Сприйняття тексту для слухача.

Типологія навчальних текстів-діалогів:

• Комунікативний акт: Розглядається як комунікативний акт.

• Мовна одиниця: Розглядається як мовна одиниця.

• Формально-структурна єдність: Розглядається як формальноструктурна єдність, що складається з питань і відповідей.

Методичний апарат:

• Спільність видів мовленнєвої діяльності: Визначає методичні підходи для спільних видів мовленнєвої діяльності.

• Спільність критеріїв відбору текстів: Зазначає важливість спільних критеріїв для вибору текстів для читання та слухання.

• Спільні логіко-смисловий та стилістичний аналіз: Описує схожі аспекти логічного та стилістичного аналізу текстів.

Класифікація вправ для навчання говоріння:

• Характер стимулу: Розподіляє систему вправ за характером стимулу, таким як образ, слово та звук.

• Образ: Включає вправи на основі образів, предметів та малюнків.

• Слово: Акцентує вправи, які спонукають до мовлення за допомогою слів та інструкцій.

• Звук: Охоплює вправи, що спираються на аудіоматеріали, розпізнавання звуків та інші лабораторні вправи [1].

Текст також наголошує на необхідності розумного та ефективного використання діалогів у навчанні та класифікації їх за різними критеріями. Узагальнені методичні підходи та класифікації сприяють системному та ефективному навчанню мовленнєвих навичок.

Текст надає розгорнуті вказівки щодо використання іншомовного тексту в навчанні іноземної мови та встановлення дослідницьких завдань для учнів. Нижче подано висновки та ключові моменти тексту:

Дослідницькі завдання:

• Розташувати лексику за алфавітом.

• Виділити і записати головну інформацію в тексті.

• Виділити смислові частини в тексті.

• Сформулювати висновки, спираючись на інформацію тексту.

• Порівняти різні точки зору на опис одного факту чи проблеми.

• Сформулювати власну точку зору на зазначену в тексті проблему.

Технічні засоби та їх роль у навчанні:

• Використання схем, таблиць, малюнків, листівок, карикатур, картин, мап, афіш, рекламних роликів, аудіотекстів, навчальних звукозаписів, преси, відеозаписів, комп'ютерних технологій тощо.

• Застосування цих засобів як джерела інформації та засобу керування процесом формування навичок і розвитку умінь у всіх видах мовленнєвої діяльності.

Методичні принципи в навчанні мови як іноземної:

• Природність мовлення та наближення навчальних діалогів до реального життя.

• Спрощення навчальних текстів та їх адаптація.

• Тематична організація матеріалу для полегшення запам'ятовування.

• Врахування комунікативних стратегій та ситуаційності у навчанні.

• Мотивація як ключовий фактор успіху у навчанні [2].

В нашій статті хочемо виокремити деякі інші важливі аспекти:

• Викладач має відчувати необхідність створення стимулів для учнів.

• Атмосфера навчання та роль викладача як керівника і помічника важливі для успішного навчання.

• Структура та предметний зміст мовленнєвої діяльності повинні бути уважно осмислені для ефективного навчання.

Висновки

Отже, належне організоване навчання мови як іноземної передбачає не лише теоретичні знання, але й систематичне та практичне втілення методичних принципів у навчальний процес. Перспективними напрямками досліджень можуть бути такі: інтегроване навчання мовлення: дослідження методів інтеграції різних видів мовленнєвої діяльності в навчальній програмі для покращення загального рівня мовленнєвої компетенції; роль міжпредметних зв'язків: аналіз взаємодії мовленнєвого навчання з іншими предметами та вивчення впливу цього на розвиток мовленнєвих навичок учнів; ефективні стратегії навчання: вивчення та оцінка різних педагогічних стратегій, спрямованих на розвиток комплексних мовленнєвих навичок, зокрема використання ігрових методів, проектної діяльності чи технологій; індивідуалізація навчання:дослідження можливостей адаптації навчального процесу до індивідуальних особливостей учнів для підвищення ефективності мовленнєвого навчання.

Література:

1. Андерсон Дж. Р. Архітектура когніції. Гарвард : Видавництво Гарвардського університету, 1983. 314 с.

2. Уиліс Дж., Уиліс Д. . Викладання на основі завдань. Оксфорд : Видавництво Оксфордського університету, 2007. 284 с.

References:

1. Anderson, J. R. (1983). The architecture of cognition. Harvard : Harvard University Press.

2. Willis, J., & Willis, D. (2007). Doing Task-Based Teaching. Oxford : Oxford University Press.

Размещено на Allbest.ru