Особливості формування мультимедійної компетентності майбутніх дизайнерів в умовах дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості формування мультимедійної компетентності майбутніх дизайнерів в умовах дистанційного навчання

Виноградова Анна Сергіївна старший викладач кафедри дизайну Запорізького національного університету, член Спілки дизайнерів України

У березні 2020 року із запровадженням глобальних карантинних обмежень українські університети були вимушені терміново переформатовувати всі освітні процеси під умови дистанційного навчання. Підготовка дизайнерів завжди мала низку особливостей (Є. Антонович, О. Баніт, В. Даниленко, В. Косюк, Л. Оружа, В. Прусак, І. Рижова, О. Фурса, А. Шевченко, Ц. Яочен), які під час світової пандемії тільки поглибилися і видозмінилися. мультимедійна компетентність дизайнер викладач

Інтенсифікація процесів у форматі дистанційного навчання спричинила необхідність пошуку ефективних рішень провадження освітнього процесу. За ці півтора роки тему дизайн-освіти в умовах пандемії висвітлювали у своїх роботах ряд вітчизняних науковців. Так, особливості дистанційного навчання для спеціальності «Дизайн» досліджувала Н. В. Данильченко [1]. Авторську дидактику та методику художнього проектування під час дистанційного навчання розробив професор В. В. Вдовченко. Особливості впровадження системи дистанційного навчання в культурно-мистецькій освіті розглядала у своїх публікаціях Т. І. Биркович.

В умовах дистанційного навчання питання формування мультимедійної компетентності майбутніх дизайнерів набуло ще більшої актуальності та ряд особливостей. Постав ряд проблем і питань, що потребують вирішення: рівень технічного забезпечення учасників освітнього процесу; недостатня швидкість (або відсутність) Інтернету; доступ до ліцензійного спеціалізованого програмного забезпечення; доступ до методичного, натюрмортного фондів кафедр дизайну; неможливість виконання лабораторних робіт, які потребують спеціального устаткування; спотворення візуальної інформації при використанні фото-. відео-, мобільної техніки для демонстрації творчих робіт, фіксації результатів дизайн- проектування; збільшення самостійної роботи студентів; збільшення навантаження на викладачів, адміністрацію закладу освіти; відсутність особистого спілкування студент-студент, студент-викладач, викладач-викладач; інформаційна безпека, захист персональних даних.

Потенціал вирішення цих проблем авторка вбачає у запровадженні:

- гнучкого підходу до організації навчального процесу (перегляд розкладу з урахуванням особливостей проведення лабораторних, практичних, семінарських занять в умовах дистанційного навчання; можливості вибору викладачем і студентами платформи для проведення дистанційних занять);

- ряда технологічних рішень: надання віддаленого доступу до робочих комп'ютерів, забезпечення портативним обладнанням і засобами зв'язку, використанні хмарних технологій;

- максимальної цифровізації освітніх процесів;

- оптимізації каналів спілкування;

- проведення майстер-класів з використання сучасних мультимедійних технологій для викладачів і студентів;

- кращих практик зарубіжних та вітчизняних закладів дизайн-освіти;

- посилення міждисциплінарних зав'язків, проектного навчання;

- активного використання переваг дистанційної форми навчання (проведення гостьових лекцій українськими і закордонними вишів; залучення до дистанційної «аудиторної» роботи роботодавців, випускників, експертів галузі; використання матеріалів онлайн-лекцій, вебінарів, масових відкритих онлайн- курсів; віртуальні екскурсії; фото- і відео-документування процесів дизайн- проектування викладачами і студентами; розробка інтерактивних наочних матеріалів; організація віртуальних виставок, електронних портфоліо і веб-галерей студентських робіт) і, як наслідок, - підвищення рівня мультимедійної компетентності майбутніх дизайнерів.

Здобувачі освіти та науково-педагогічні працівники у короткі терміни змушені були опановувати сучасні технології обробки і передачі інформації, розширені функції месенджерів, соціальних мереж, платформ віддаленого зв'язку, спеціалізованих мобільних і веб-ресурсів. Активні пошуки ефективних технологічних і програмних рішень для організації освітнього процесу майбутніх дизайнерів в умовах дистанційного навчання надали перелік мультимедійних ресурсів, що позитивно зарекомендували себе: багатофункціональна платформа дистанційного навчання Moodle, месенджери з можливістю використання гіпертексту, аудіо- і відео-повідомлень та опитувань - Viber і Телеграм, відеоконференції у Zoom, Skype, Cisco Webex, Whereby, спільні електронні документи Google Docs, швидкі онлайн-опитування Google Forms, Microsoft Forms, формування підбірок відеоматеріалів YouTube Playlists, віртуальні виставки та портфоліо на електронних дошках Padlet, ресурсах Behance і Pinterest, інтерактивні методи і гейміфікація навчання у додатках Kahoot і Mentimetr, розробка інтерактивних вправ у онлайновому середовищі LearningApps, запис екрану в Apowersoft Screen Recorder, створення студентських наукових портфоліо на Researchgate і Академія. edu, масові відкриті онлайн курси (МВОК) Coursera, Promehteus, EdEra та ін. Інтенсивне застосування в навчальному процесі цих та інших мультимедійних ресурсів сприяє активному формуванню високого рівня мультимедійної компетентності майбутніх дизайнерів, а також підвищують загальноосвітній і технічний рівень здобувачів, їх професійну компетентність, креативність, здатність розв'язання комплексних багатофункціональних дизайнерських завдань.

Можна стверджувати, що в умовах дистанційного навчання відбулося збільшення ролі мультимедійних технологій в освітньому процесі загалом та інтенсифікація формування мультимедійної компетентності майбутніх дизайнерів, що потребує подальших досліджень.

Список використаних джерел:

1. Данильченко Н. В. Особливості дистанційного навчання для спеціальності «Дизайн». Гуманіт. вісн. НУК. Миколаїв : НУК, 2021. Вип. 13. С. 91-98.

Размещено на Allbest.ru