Зміст і методи навчання майбутніх перекладачів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Західноукраїнський національний університет

Зміст і методи навчання майбутніх перекладачів

Шилінська Інна Феодосіївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов та інформаційно-комунікаційних технологій, П'ятничка Тетяна Василівна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов та інформаційно-комунікаційних технологій

м. Тернопіль

Анотація

У статті висвітлено зміст та методи навчання перекладу майбутніх філологів-перекладачів, які навчаються за освітньо- професійною програмою «Бізнес-комунікації і переклад». Визначено, що до змісту навчання перекладу входить трансляція предметних знань, формування умінь і навичок виконання різних видів перекладу, розвиток психологічних механізмів перекладацької діяльності та комунікативних умінь.

Розглянуто особливості та умови виконання кожного з видів перекладу: усного (переклад з аркуша, послідовний, синхронний), письмового (повний, анотаційний, реферативний) та окреслено специфічні уміння і навички, необхідні для їх здійснення. Виокремлено три етапи в навчанні усного перекладу: підготовчий (для розвитку пам'яті студентів, формування навичок сприйняття та аналізу інформації), операційний (для розвитку гнучкості мислення студентів, формування умінь швидкого підбору та використання лексичних відповідників, перекладацьких трансформацій), практично-перекладацький (для розвитку навичок імовірнісного прогнозування, формування умінь швидкого переходу з однієї мови на іншу, продукування тексту перекладу, виступу перед аудиторією). Запропоновано алгоритм роботи з текстом під час виконання повного письмового перекладу та психолінгвістичні методи роботи під час виконання реферативного й анотаційного видів перекладу.

Зазначено, що задля ефективного формування виокремлених умінь необхідно поєднання перекладацьких вправ, інтерактивних форм (моделювання комунікативних ситуацій, робота в малих групах, конкурси перекладачів) і методів навчання (дискусія, рольові ділові ігри - інтерв'ю, наукова конференція, переговори) та сучасних інформаційно- комунікаційних технологій, зокрема онлайн платформ для перекладу та систем автоматизованого перекладу.

Ключові слова: усний переклад, письмовий переклад, вправи, перекладацькі навички і уміння, інтерактивні методи.

Abstract

Shylinska Inna Feodosiivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Foreign Languages and Information Communication Technologies, West Ukrainian National University, Ternopil

Piatnychka Tetiana Vasylivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Foreign Languages and Information Communication Technologies, West Ukrainian National University, Ternopil

THE SUBJECT MATTER AND METHODS FOR TRAINING FUTURE TRANSLATORS

The paper outlines the subject matter and methods for training of students who study according to the Educational and Professional Program "Business Communications and Translation". It is determined that the subject matter of translation training includes the transition of subject knowledge, the development of skills and habits necessary to perform various types of translation, the development of psychological mechanisms of translation activity and communication skills.

The peculiarities and conditions of providing oral (at sight translation, consecutive and simultaneous translation) and written (full, annotated, summary (gist) translation) types of translation are considered. The specific skills and habits necessary for the performance of all translation types are outlined. Three stages are distinguished in training oral translation: preparatory (for the development of students' memory, information perception and analysis skills), operational (for the development of students' flexible thinking, skills in selecting and using lexical equivalents and translation transformations), practical-translational (for the development of the skills in probabilistic forecasting, switching quickly from one language to another, creating translated text, speaking in front of an audience). An algorithm for working on the text during full written translation is proposed and psycholinguistic methods for developing the skills of annotated and gist translation are singled out.

It is noted that for the successful development of specific translation skills, a combination of translational exercises, interactive forms of training (simulation of communicative situations, work in small groups, translators' competitions) and interactive teaching methods (discussions, role plays - interviews, scientific conferences, negotiations) and modern information- communication technologies, in particular online translation platforms and computer aided translation tools, should be used.

Keywords: oral translation, written translation, exercises, translation skills and habits, interactive methods.

Постановка проблеми

Сьогодні у зв'язку з глобальними соціально-економічними і політичними процесами у світі зростає попит на переклад величезних масивів інформації та відповідно на висококваліфікованих фахівців, здатних виконувати складні професійні завдання, тобто комунікувати з представниками інших культур та забезпечувати якісний переклад (юридичний, економічний, науково- технічний, медійний, військовий) в актуальних галузях. Сучасні тенденції на ринку праці свідчать про підвищення вимог до найму працівників, зокрема у сфері індустрії перекладу, а відповідно і до рівня надання освітніх послуг у вищій школі. Це передбачає впровадження новітніх підходів до організації навчально-освітнього процесу та застосування інноваційних форм і методів навчання у процесі професійної підготовки майбутніх перекладачів з метою забезпечення формування визначених відповідною освітньо-професійною програмою компетентностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Актуальні проблеми професійної підготовки перекладачів знайшли своє відображення у працях вітчизняних та зарубіжних вчених (Дж. Бастін (G. Bastin), Д. Джайл (D. Gile), П. Кастберг (P. Kastberg), Н. Бідюк, І. Задорожна, Ю. Головацька, З. Підручна). Питання формування професійної компетентності перекладача вивчали І. Бахов, О. Кочубей, А. Ніколенко, А. Ольховська, Л. Черноватий, Д. Келі (D. Kely), А. Нюберт (А. Neubert), Е. Пім (A. Pym), Г. Турі (G.Toury) та ін. З-поміж робіт учених, у яких висвітлюються питання методики навчання перекладу можна виокремити дослідження Л. Черноватого, Т.Ганічевої, А. Ольховської, Є. Червінка.

Необхідно зазначити, що більшість наукових розвідок вітчизняних учених у цій сфері з'явилися в останні десятиліття. Як зазначає Л. Черноватий, на сьогодні вітчизняна методика викладання перекладу не є повністю сформованою, досить часто її розглядають як складову частину методики навчання іноземних мов або як прикладне перекладознавство [1, C. 23]. Методика викладання перекладу є частковою методикою, яка відрізняється від методики навчання іноземних мов щодо поставлених цілей і завдань навчання, тобто «формування компетентності у забезпеченні еквівалентної й гетеровалентної двомовної діяльності» є завданням методики навчання перекладу, тоді як завданням методики навчання іноземних мов є розвиток здатності вести мовленнєву діяльність іноземною мовою [1, C. 23]. Отже, у процесі навчання іноземних мов можливим є використання лише мови, що вивчається, тоді як під час навчання перекладу використовуються обидві мови.

До освітньо-професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів у сфері перекладу, не завжди внесена дисципліна «Методика навчання перекладу» і студенти вивчають лише методику викладання/навчання іноземних мов. Дискутивним також є питання щодо того, хто повинен викладати практику перекладу у вищій школі: викладачі, які в основному вивчали методику навчання іноземних мов оскільки вивчення методики викладання перекладу обмежувалося коротким курсом або ж такого не було взагалі чи перекладачі-практики, які мають досвід роботи у сфері перекладу і тому можуть пояснити як практичний, так і теоретичний матеріал на реальних прикладах професійної перекладацької діяльності.

Сказаним зумовлена мета статті - визначити зміст і методи навчання перекладу здобувачів, які навчаються за освітньо-професійною програмою «Бізнес-комунікації і переклад».

Виклад основного матеріалу

Загальною метою навчання перекладу у закладі вищої освіти є формування фахової перекладацької компетентності майбутніх філологів-перекладачів, оволодіння якою забезпечує здатність розв'язувати складні професійні завдання на основі здобутих знань та сформованих умінь.

Вибір методів навчання і організація навчально-освітнього процесу часто залежить від того, яка теорія перекладу знаходиться в основі розгляду самого поняття «переклад». У сучасному перекладо- знавсті виокремлюють чотири основних напрями: літературний, лінгвіс- тичний, комунікативний, когнітивно-психолінгвістичний [2, C. 11]. Кожен із них характеризується своїми здобутками, у тому числі дидактичними, і недоліками.

Представники літературного підходу розглядають переклад як творчий процес утворення тексту перекладу, який естетично і стилістично відповідає тексту оригіналу. З позиції лінгвістичної теорії, переклад розглядають як мовну діяльність, а основним завданням перекладачів є детальне відтворення інформації у тексті перекладу або ж досягнення повної автентичності з текстом оригіналу. Представники комунікатив- ного підходу трактують переклад як міжмовний і міжкультурний акт спілкування на успішність якого впливають екстралінгвістичні чинники та фонові знання перекладача. Відповідно до когнітивно-психолінгвіс- тичного підходу переклад - це мовленнєво-мисленнєвий процес утворення тексту мовою перекладу [2, C. 11 - 16]. навчання освітній професійний перекладацький

Розглядаючи переклад у межах когнітивно-психолінгвістичної теорії як складну мовленнєво-мисленнєву діяльність, яка здійснюється за допомогою мови і передбачає процеси сприйняття інформації, запам'ятовування, осмислення тексту оригіналу, імовірнісного прогнозування та продукування тексту перекладу, не можна відкидати і той факт, що переклад є формою міжкультурної комунікації під час якої перекладач виступає посередником передачі смислу повідомлення вихідного тексту, перекодовуючи його засобами мови перекладу.

Отже, до змісту процесу навчання перекладу входить не лише трансляція предметних знань, формування умінь і навичок виконання різних видів перекладу: усного (переклад з аркуша, послідовний, синхронний), письмового (повний, анотаційний, реферативний), а і розвиток психологічних механізмів перекладацької діяльності та комуні- кативних умінь інтерактивної взаємодії в різних дискурсивних контекстах.

Формування означених умінь передбачає поєднання різних форм і методів навчання перекладу задля досягнення максимальної ефектив- ності володіння комунікацією у процесі виконання завдань перекла- дацької діяльності.

Важливою складовою процесу навчання перекладу є виконання вправ для формування необхідних перекладацьких навичок та вмінь. Найбільш розробленою у вітчизняній методиці є система вправ для навчання перекладу, запропонована Л. Черноватим, яка складається із двох підсистем (для навчання усного і письмового перекладу), кожна з яких містить підготовчі вправи, вправи для формування навичок та вправи для розвитку вмінь на основі сформованих навичок [1, C. 151].

Розглянемо детальніше особливості і умови виконання кожного з видів перекладу. Основними етапами будь-якого усного перекладу є сприйняття інформації вихідного тексту, осмислення тексту повідомлення та відтворення смислу мовою перекладу.

Переклад з аркуша (at sight translation) передбачає сприйняття інформації при наявності зорової опори (друкованого тексту) та її відтворення під час продукування тексту перекладу за умов одночасного читання і говоріння. Оволодіння цим видом перекладу передбачає формування умінь швидкого читання і сприймання інформації, одночасного читання про себе тексту оригіналу й усного продукування тексту перекладу, уміння розпізнавати смислові опорні пункти в мові оригіналу в умовах дефіциту часу, навички подолання міжмовної інтерференції та утримання в пам'яті синтаксичних структур, які повинні бути узгоджені в тексті перекладу [ 3, C. 7].

Характерною ознакою усного послідовного перекладу є поперемінна робота адресанта і перекладача, який доносить смисл повідомлення адресату. При цьому створюється певна комунікативна ситуація, умови якої можуть полегшити процес перекладу оскільки тут задіяні прагматичні компоненти визначення смислу висловлювання (міміка, жести). З-поміж специфічних умінь послідовного перекладу виокремлюють уміння розуміти вихідну мову на слух, здатність здійснювати пошук основних смислових елементів тексту оригіналу за умови його одноразового сприйняття з опорою на образну пам'ять та уміння користуватися перекладацьким скорописом, навички одночасного аудіювання й письма, читання й говоріння, навички ефективної фіксації головного змісту тексту оригіналу під час його сприймання й паралельного продукування тексту перекладу зрозумілими усними висловлюваннями [ 4, С. 170 - 171].

Найскладнішим видом усного перекладу є синхронний переклад без зорової опори, який потребує значної концентрації пам'яті, сформованих умінь одночасного сприйняття повідомлення вихідної мови на слух і його декодування мовою перекладу. Крім того, перекладач повинен вміти швидко переходити з однієї мови на іншу; узагальнювати і редукувати смисл почутого; будувати правильні чіткі висловлювання як мовою оригіналу, так і мовою перекладу, використовувати мовні кліше, непомітно для адресата виправляти допущені раніше неточності в перекладі. Окрім розвитку перцептивних і розумових здібностей студентів, пам'яті, уваги, стресостійкості дослідники наголошують на необхідності формування умінь орієнтуватися в тексті оригіналу і навичок сегментування тексту, умінь та навичок швидкого пошуку, прийняття і реалізації перекладацьких рішень [ 5, С. 98 - 100].

З-поміж перекладацьких умінь, спільних для здійснення усіх видів усного перекладу, можна виокремити такі як: уміння сприймати, розуміти, аналізувати і запам'ятовувати значну частину інформації в умовах дефіциту часу, уміння швидко переходити з однієї мови на іншу, уміння продукувати текст у формі усного мовлення у різних комунікативних ситуаціях на основі обраної перекладацької стратегії.

Відповідно до визначених умінь та основних процесів мовленнєво-мисленнєвої діяльності людини, в навчанні усіх видів усного перекладу можна виокремити такі етапи: підготовчий (для розвитку пам'яті студентів, формування навичок сприйняття та аналізу інформації, операційний (для розвитку гнучкості мислення студентів, формування умінь швидкого підбору та використання лексичних відповідників, перекладацьких трансформацій), практично-перекладацький (для формування умінь швидкого переходу з однієї мови на іншу, розвитку навичок імовірнісного прогнозування, формування умінь продукування тексту перекладу, умінь виступати перед аудиторією).

Безперечно, що використання вправ на заняттях під час навчання перекладу сприятиме формуванню та розвитку необхідних перекладацьких умінь та навичок як усного так і письмового перекладу. Зокрема, на першому (підготовчому) етапі навчання перекладу розвитку пам'яті студентів сприятиме виконання вправ з прецизійними словами, числівниками, вправ на запам'ятовування лінійної інформації з поступовим її нарощуванням (snow ball repetition). Під час виконання вправ на snow ball repetition використовуємо групову форму роботи, коли один із студентів зачитує речення спочатку українською мовою і поступово збільшує кількість слів у ньому, інший студент намагається повторити речення в такому ж самому порядку. Аналогічно речення такої ж складності зачитуються англійською мовою. Формування навичок сприйняття та аналізу інформації здійснюється з використанням перекладу (стислий виклад змісту повідомлення мовою перекладу) чи без нього (відповіді на поставлені запитання до прослуханого чи прочитаного тексту, перефразування окремих висловлювань, виокремлення основних змістових блоків на основі розуміння лексики і граматики та інтенцій адресанта).

На другому (операційному) етапі навчання перекладу використо- вуємо різноманітні способи лексичної семантизації (визначити значення слова відповідно до контексту; знайти визначення слову/терміну з переліку наведених визначень; назвати антоніми, синоніми слів) для розвитку гнучкості мислення студентів, а також формування навичок знаходження і використання лексичних відповідників. Для формування умінь і навичок використання перекладацьких трансформацій студентам запропоновано проаналізувати переклад речень, порівняти його з оригіналом і визначити, які перекладацькі трансформації були використанні. Потім студенти самостійно здійснюють переклад окремих речень, тексту, вибираючи найбільш оптимальний варіант використання перекладацьких трансформацій.

В практичній професійній діяльності перекладач має справу не з окремими висловлюваннями, а зі зв'язними текстами, смисл яких він повинен передати у процесі міжособистісної взаємодії представникам інших культур. Змоделювати ситуацію, яка максимально наближена до реальних умов професійної діяльності перекладача (інтерв'ю, наукова конференція, переговори), можливо з використанням інтерактивних методів навчання, зокрема методу рольової ділової гри на третьому (практично-коригувальному) етапі навчання усного перекладу. У змодельованих комунікативних ситуаціях майбутні перекладачі вчаться долати комунікативні бар'єри, працювати в команді. Спеціально організовані конкурси перекладачів за участю запрошених гостей (лекторів університету та носіїв мови) є чудовою можливістю ознайомитися з реальною перекладацькою діяльністю та здійснити самооцінювання свого рівня підготовки. Проведення таких конкурсів сприяє підвищенню мотивації до самовдосконалення в професійній діяльності.

Формування навичок синхронного перекладу розпочинається при наявності зорової опори (друкованого тексту). Заняття проводяться у формі рольової гри, коли один студент слухає усний виступ промовця (роль у виконанні іншого студента) і одночасно перекладає із відставанням в 2 - 3 секунди, користуючись переданим йому заздалегідь текстом виступу. Наступний етап передбачає використанням технічних засобів. Студент у навушниках слухає запис оратора і перекладає для інших, користуючись мікрофоном і друкованим текстом. Формування умінь синхронного перекладу без зорової опори також може проводитися з використанням навушників і мікрофона або без них, коли використовується нашіптування один з видів синхронного перекладу.

Під час роботи над письмовим перекладом сучасний перекладач зазвичай застосовує електронні словники та системи машинного перекладу (Google Translator, DeepL Translator), а при перекладі великих обсягів інформації - системи автоматизованого перекладу (smartCAT, Pragma, Trados, тощо). Володіння навичками використання систем автоматизованого перекладу є необхідною умовою, яку висувають сучасні перекладацькі компанії до працівників.

Застосування таких систем вимагає сформованості певних навичок та вмінь роботи з ними, а також і умінь здійснювати постредагування отриманого перекладу. Як зазначає А. Ольховська, формування умінь і навичок автоматизованого перекладу доцільно починати, коли студенти уже мають достатньо сформовані перекла- дацькі навички, а використання CAT інструментів сприятиме їх вдосконаленню під час роботи з аутентичними текстами [6, C.110].

Крім того, тексти повинні відповідати певним критеріям, передусім це наявність лексики, що повторюється, однозначної термінології у межах певної галузі, чіткий та логічний виклад матеріалу. Найбільш таким вимогам відповідають тексти науково-технічної галузі, що дає можливість використовувати їх під час розвитку та формування умінь і навичок роботи з технологіями автоматизованого перекладу.

У процесі роботи над повним письмовим перекладом зазвичай виокремлюють три основні етапи: аналіз вихідного тексту, створення тексту перекладу та його редагування [7, С. 126].

Відповідно до означених етапів пропонуємо студентам такий алгоритм роботи над письмовим перекладом для формування необхідних умінь і навичок (уміння аналітичного читання; уміння знаходити основну інформацію, вибирати стратегію перекладу; навички використання лексичних відповідників, перекладацьких трансформацій; уміння використовувати онлайн платформи для перекладу та системи автоматизованого перекладу; уміння здійснювати редагування / постре- дагування):

етап аналізу - читання тексту з метою первинного ознайомлення, сприйняття й розуміння, визначення стратегії перекладу; аналітична робота з текстом - аналіз граматичних форм, лексики і синтаксичних конструкцій, визначення ключових слів;

створення тексту перекладу - переклад з використанням необхідних словників (термінологічних, тлумачних) з метою вибору найбільш адекватного відповідника слову, застосування систем автоматизованого чи машинного перекладу;

редагування - виправлення помилок, постредагування машинного перекладу, порівняння перекладу з оригіналом та оцінювання кінцевих результатів роботи.

Письмовий переклад студенти виконують як під час занять (невеликий за обсягом текст) так і під час самостійної та індивідуальної роботи з використанням систем машинного перекладу з наступним представленням роботи в аудиторії й обговоренням результатів.

На відміну від повного письмового перекладу (еквівалентного), реферативний та анотаційний відносяться до гетеровалентного перекладу [7], який потребує розвитку специфічних умінь (уміння змінювати форму тексту оригіналу, визначати основну і другорядну інформацію, редукувати зміст тексту до смислових логічних блоків, працювати з різними джерелами, складати реферат мовою перекладу, писати анотації мовою оригіналу/перекладу) та психологічних механізмів перекладацької діяльності (осмислення, ймовірне прогнозування, смислоутворення).

Навчання реферативному та анотаційному перекладу В. Ігнатенко пропонує проводити на двох етапах (підготовчому та основному) з використанням системи вправ, яка складається із чотирьох підсистем [ 8, С. 9]. На підготовчому етапі використовуються вправи, які спрямо- вані на розвиток умінь аналізу тексту, розпізнання основних смислових елементів тексту, засвоєння предметних знань та термінології, визначення і вирішення перекладацьких проблем. На основному етапі навчання реалізуються вправи трьох інших підсистем, зокрема, для формування умінь визначати значення невідомих лексичних одиниць, передавати значення слів, словосполучень, граматичних та стилістичних засобів, а також вправи, спрямовані на формування навичок семантичного згортання.

З метою формування умінь аналізу тексту оригіналу, а також для визначення значень лексичних одиниць пропонуємо використовувати психолінгвістичні методи роботи з текстом (абстрагування, смислова репрографія, контекстуальний рефреймінг). На основному етапі навчання окрім формування умінь перенесення значень лексико- граматичних та стилістичних елементів важливим є формування умінь редагування тексту перекладу. Для цього на кожному занятті студентам надається можливість обговорювати свої перекладацькі рішення, аналізувати помилки. Це сприяє розвитку вміння аргументувати власну позицію, удосконалювати знання мови та стратегій перекладу.

Висновки і перспективи подальших наукових досліджень

Сучасна професійна підготовка перекладачів у вищій школі характеризується поєднанням теоретичних і практичних дисциплін, елементів дуальної освіти та перекладацької практики під час якої студенти мають можливість застосувати набуті знання, оцінити рівень сформованості власних професійних навичок і умінь. Поєднання перекладацьких вправ та інтерактивних методів в навчанні перекладу сприяє більш ефективному оволодінню перекладацькими навичками та уміннями. Інтерактивні методи такі як рольова гра, дискусія в групі та спеціально організовані заходи (конкурси перекладачів, зустрічі з носіями мови) допомагають розвинути навички продукування усних і письмових висловлювань та здатність доносити їх смисл партнерові комунікації. Виконання перекладацьких вправ із завданнями для групової роботи розвиває навички співпраці та комунікації, робить заняття більш цікавими та емоційно насиченими. Використання систем автоматизо- ваного перекладу під час навчання перекладу дозволяє студентам здобути досвід роботи з інструментами, які широко використовуються в професійному середовищі перекладачів.

Наступним етапом нашого дослідження постане дослідження моделі перекладацької компетентності фахівця у сфері бізнес-комуніка- ції і перекладу.

Література

1. Черноватий Л.М. Методика викладання перекладу як спеціальності: підручник для студ. вищих заклад. освіти за спеціальністю «Переклад». Вінниця: Нова книга, 2013. 376 с.

2. Кавицька Т. Дидактичні аспекти теорій перекладу. Ars Linguodidacticae. 2021. №6. С. 10-20.

3. Писанко М. Навчання усного перекладу з аркуша студентів перекладацьких спеціальностей закладів вищої освіти. Іноземні мови. 2020. №3. С. 3 - 11.

4. Черноватий Л., Ковальчук Н. Система вправ і завдань для навчання усного послідовного перекладу. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія «Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов» - філологічні, педагогічні науки. 2017. Вип. 86. С. 167 - 174.

5. Писанко М. Навчання синхронного перекладу студентів перекладацьких спеціальностей закладів вищої освіти. Вісник КНЛУ. Серія Педагогіка та психологія. 2019. Випуск 31. С. 95 - 102.

6. Ольховська А. Теоретичні передумови розробки курсу «Сучасні перекладацькі технології. Системи автоматизації перекладу». Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2016. № 4. С. 108 - 114.

7. Черноватий Л. М. Навчання письмового перекладу: навички та уміння етапу аналізу тексту оригіналу і вправи для їх формування. Філологічні трактати. 2012. Т.4. №1. С.126 - 131.

8. Ігнатенко В. Д. Методика навчання майбутніх філологів письмового перекладу науково-технічних текстів французькою мовою: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.02. Київський національний лінгвістичний університет. Київ, 2017. 24 с.

References

1. Chernovatyi, L. M. (2013). Metodyka vykladannia perekladu yak spetsialnosti: pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh zakladiv osvity za spetsialnistiu «Pereklad» [Methodology of teaching translation as a specialty: a textbook for students of higher education institutions majoring in «Translation»]. Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].

2. Kavytska, T. (2021). Dydaktychni aspekty teorii perekladu [Didactic aspects of translation theories]. Ars Linguodidacticae, 6, 10-20 [in Ukrainian].

3. Pysanko, M. (2020). Navchnnia usnoho perekladu z arkusha studentiv perekladatskykh spetsialnostei [Teaching translation at sight to students majoring in translation in higher education institutions]. Inozemni movy - Foreign languages, 3, 3 - 11 [in Ukrainian].

4. Chernovatyi L., Kovalchuk N. (2017). Systema vprav i zavdan dlia navchannia usnoho poslidovnoho perekladu [A system of exercises and tasks for teaching simultaneous translation]. Visnyk KNU im. V. N. Karazina. Seriia «Inozemna philolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov» - phololohichni, pedahohichni nauky - Bulletin of V.N. Karazin KhNU. Series «Foreign philology, Methods of foreign language teaching»- philological, pedagogical sciences. 86, 167 - 174 [in Ukrainian].

5. Pysanko M. (2019). Navchannia synkhronnoho perekladu studentiv perekladatskykh spetsialnostei zakladiv vyshchoii osvity [Training simultaneous translation to students of higher education institutions]. Visnyk KNNLU. Seriia Pedahohika i psykholohiia - Bulletin of KNLU. Series Pedagogy and Psychology, 31, 95 - 102 [in Ukrainian].

6. Olkhovska, A. (2016). Teoretychni peredumovy rozrobky kursu «Suchasni perekladatski tekhnolohiii. Systemy avtomatyzatsiii perekladu» [Theoretical basis for developing the course «Modern translation technologies. Computer-Aided Tools»] Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu - Bulletin of the Vinnytsia Polytechnic Institute, 4, 108 - 114 [in Ukrainian].

7. Chernovatyi, L. M. (2012). Navchannia pysmovoho perekladu: navychky ta uminnia etapu analizu teksyu oryhinalu i vpravy dlia iikh formuvannia [Translator's training: skills and subskills at the source text analysis stage and exercises to develop them] Filolohichni traktaty - Philological treatises, V.4, 1, 126 - 131 [in Ukrainian].

8. Ihnatenko V. D. (2017). Metodyka navchannia maibutnikh filolohiv pysmovoho perekladu naukovo-tekhnichnykh tekstiv frantsuzkoiu movoiu [Methodology of teaching future philologists the written translation of scientific texts in French language] Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv: KNLU [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru