Історія розвитку дизайн-освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історія розвитку дизайн-освіти в Україні

Кондрашова Поліна Костянтинівна здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, 4 курс, Гнатюк Л.Р., канд. архітектури, доцент, Національний авіаційний університет

Від минулого століття і до сьогодні побутує розуміння дизайну як такого, що пов'язаний зі спеціальною підготовкою фахівців окремої галузі. У багатьох розвинених країнах інше бачення і розуміння дизайну, а саме - як складової загальної освіти, за яким наука і гуманітарна сфера є складовою будь-якого навчання.

Освіта впродовж тривалого часу розвивалась у двох напрямах - гуманітарно-художньому та науково-технічному як «дві культури» відносно відокремлені одна від одної. Тому питання, пов'язані з освітою дизайнерів ХХІ ст., сьогодні є надзвичайно актуальними.

Дизайн є органічною складовою мистецтва, провідником його функції в усіх сферах життєдіяльності людини. Термін «дизайн», започаткований на Заході, набув поширення в Україні лише наприкінці ХХ ст. Від другої половини ХІХ ст. в Україні створюється система закладів художньої освіти. У першу чергу це Публічна живописна школа Н. Буяловського (1865) у Києві, Одеська рисувальна школа (1865), Школа рисунку М. Раєвської -Іванової (1869) у Харкові.

Визначною подією в розвитку системи закладів освіти стало відкриття на початку ХХ ст. Української академії мистецтв у Києві (грудень 1917-1922 рр.). У 20-ті рр. навчальний заклад одержав назву Київського інституту пластичних мистецтв, а згодом, після злиття його з Київським архітектурним інститутом, - Київського художнього інституту (1924). Процес навчання скеровувався на підготовку фахівців художньо-технічного напряму, спеціалістів, які своєю діяльністю мали естетично організувати навколишнє середовище, побут, виробничу сферу.

Під впливом ідеологічних концепцій, перебудови суспільного устрою художньо-промислова освіта набуває пріоритету в мистецьких навчальних закладах України. Ці заклади спрямовувались на підготовку майстрів - художників для промисловості та розвивались як вищі художньо-промислові заклади.

Чільні місця в системі дизайн-освіти України нині посідають вищі мистецькі навчальні заклади. У центральній частині - Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (м. Київ), на заході - Львівська національна академія мистецтв, на сході - Харківська державна академія дизайну та мистецтва. Після проголошення незалежності України (1991) на ці заклади спільно з Академію мистецтв України, Міністерством освіти України покладалося завдання організації національної системи освіти за напрямом підготовки «Мистецтво», до якого входить спеціальність «Дизайн».

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури визначила як пріоритетний напрям розвитку піднесення українського мистецтва до рівня світового художнього процесу, міжнародного визнання його мистецької значущості. Успішно розвивається і Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука, створений 12 жовтня 1999 р. на базі Київського художньо-промислового технікуму (1938). Інститут забезпечує підготовку фахівців декоративно-прикладного мистецтва та дизайну зі спеціалізацій «графічний дизайн», «дизайн середовища», «промисловий дизайн».

Від початку ХХІ ст. загальновизнаним центром дизайнерської освіти України є Харківська державна академія дизайну та мистецтва (у цьому статусі функціонує від 9 серпня 2001 р.). Завдяки орієнтації на практику дизайну та підготовку фахівців для промисловості, рішенням уряду Харківський державний художній інститут реорганізовано у Харківський художньо - промисловий інститут (1963), де відкрився факультет промислового мистецтва. Тут художня освіта поєднувала традиції школи М. Раєвської-Іванової періоду художньо-промислових пріоритетів і Харківського технологічного інституту, де методика підготовки інженерів передбачала елементи дизайнерської освіти.

Сучасний стан дизайнерської освіти в Україні здійснюється закономірним шляхом. Окрім давніших мистецьких навчальних закладів, які зробили певну переорієнтацію на користь дизайну, від останнього десятиріччя ХХ ст. активно створюються кафедри дизайну в різних вищих навчальних закладах країни.

Сьогодні для ефективного розвитку дизайн-освіти в Україні необхідно на державному рівні усвідомити й визнати важливість підготовки фахівців з дизайну, всебічно підтримувати та покращувати матеріально-технічну базу вищих навчальних закладів до рівня європейських. Адже не секрет, що останнім часом відбувається процес переорієнтації потенційних абітурієнтів ВНЗ України на закордонні.

дизайн-освіта мистецький художньо-промисловий

Список використаних джерел

1. Крвавич Д. Мистецька освіта в Україні на сучасному етапі // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Філософія освіти: зб. наук. праць / С.166-171.

2. Чебикін А. Художня освіта в Україні ХХІ століття (культуротворчий аспект) // Діалог культур: Україна у світовому контексті. Художня освіта: зб. наук. праць/ С. 30-39

3. Даниленко В. Дизайнерська освіта України у Європейському контексті / В. Даниленко // Вісник ЛНАМ [упоряд.-ред. Р. Шмагало]. - Спецвипуск. - Львів, 1999. - С. 173-177.

Размещено на Allbest.ru