Організація розвивального середовища в педагогічній системі М. Монтессорі

Размещено на http://www.allbest.ru

Бердянський державний педагогічний університет, Чеська республіка, м. Прага

Організація розвивального середовища в педагогічній системі М. Монтессорі

Глазкова Ірина Яківна докторка педагогічних наук, професорка, професорка кафедри іноземних мов і методики викладання, декан факультету філології та соціальних комунікацій

Анотація

У статті розглянуто головні педагогічні ідеї та філософські принципи Марії Монтессорі щодо облаштування розвивального простору в монтесорі-класі: продумане зонування, розташування матеріалів у визначеному порядку та його дотримання, доступність матеріалів для кожного вихованця, наявність лише одного комплекту в середовищі, недопущення захаращеності середовища зайвими предметами, ілюстраціями тощо. Метод наукової педагогіки довів свою ефективність та неповторність, має наукове підґрунтя та можливість адаптації в будь-якій країні світу. Всесвітньо відомі сьогодні провідні педагогічні ідеї М. Монтессорі: індивідуальне навчання, відсутність класно-урочної системи, надання дитині свободи вибору, саморозвиток.

Італійський педагог-гуманіст створила метод вільного виховання, в центрі якого знаходиться дитина з її індивідуальними особливостями, темпом розвитку. Для того, щоб вона максимально розвивалася, дорослим необхідно створити відповідне середовище (розвивальне) та наповнити його спеціально розробленим дидактичним матеріалом, прибравши всі «перешкоди». Однією з важливих умов стало надання дитині свободи, але не вседозволеність. Можливість вільно почуватися та вільно діяти в такому просторі також забезпечується дорослим, який облаштовує й оберігає клас. Невід'ємною складовою стали автодидактичні матеріали, які М. Монтессорі створювала власноруч та відбирала експериментальним шляхом. Продумана система роботи в різних осередках класу дає можливість дитині поступово занурюватися в роботу з комплектами у різних просторах. Форми занять, які пропонує. М. Монтессорі, дають можливість самонавчатися та саморозвиватися. Вихованці також є активними учасниками розвивального середовища, бо не тільки взаємодіють в ньому, а й стежать за порядком та бережно ставляться до його наповнення. Головним є педагог, але про це ніхто з дітей не здогадується, бо спілкування відбувається на засадах партнерства і взаємоповаги. монтессорі розвивальний клас

Ключові слова : педагогіка М.Монтессорі, розвивальне середовище, дошкільний вік, діти, педагог, дидактичні матеріали, саморозвиток, самоосвіта.

Glazkova Iryna Yakivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Foreign Languages and Teaching Methods, Dean of the Faculty of Philology and Social Communications, Berdiansk State Pedagogical University, address:Czech Republic, Prague

ORGANIZATION OF THE DEVELOPMENTAL ENVIRONMENT IN THE PEDAGOGICAL SYSTEM OF M. MONTESSORI

Abstract

The article discusses the main pedagogical ideas and philosophical principles of Maria Montessori regarding the arrangement of developmental space in the Montessori classroom: thoughtful zoning, arrangement of materials in a certain order and its observance, accessibility of materials for each student, the presence of only one auto-didactic material of a certain type in the environment, prevention of cluttering the environment with unnecessary items, kits, illustrations, etc. Her method of scientific pedagogy has proven its effectiveness and uniqueness, scientific basis and the possibility of adaptation in any country in the world. Montessori's leading pedagogical ideas are now world-famous: individualized learning, the absence of a classroom system, giving children freedom of choice, and self-development.

The Italian humanist educator created a method of free education, which focuses on the child with his or her individual characteristics and pace of development. In order for the child to develop as much as possible, adults need to create an appropriate environment - a developmental one - and fill it with appropriate didactic material, removing all "obstacles". One of the important conditions was to give the child freedom, but not permissiveness. The ability to feel free and act freely in such a space is also provided by the adult who creates and protects the classroom. An integral component was the autodidactic materials that M. Montessori created herself and selected experimentally. A well-thought-out system of work in different classrooms allows the child to gradually immerse himself in working with the kits in different spaces. The forms of classes offered by Montessori. Montessori's classroom forms provide an opportunity for self-learning and self-development. Pupils are also active participants in the developmental environment, because they not only interact in it, but also keep order and take care of its contents. The teacher is in charge, but none of the children know it, because communication is based on partnership and mutual respect.

Keywords: Montessori pedagogy, developmental environment, preschool age, children, teacher, didactic materials, self-development, self-education.

Постановка проблеми. На сучасному етапі реформування дошкільної освіти в Україні актуальним є звернення до зарубіжних педагогічних технологій. Не є виключенням метод вільного виховання відомого італійського лікаря, антрополога, педагога Марії Монтессорі. Серед її педагогічних ідей провідними є: дитиноцентризм та індивідуальний розвиток кожної дитини, націленість на саморозвиток та самоосвіту протягом всього життя, врахування індивідуальних особливостей розвитку та потреб кожної дитини. Всі ці аспекти є ключовими та лежать в основі Базового компоненту дошкільної освіти України. Отже, можна говорити про суголосність педагогічних ідей М. Монтессорі та вимог, які стоять перед педагогами у розбудові дошкільної освіти в Україні сьогодні. Особливу увагу привертають філософські принципи, які проголошує автор методу наукової педагогіки стосовно створення різновікових груп та вимог щодо облаштування розвивального середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні існує недостатня кількість наукових досліджень та публікацій, присвячених аналізу педагогіки М. Монтессорі. Серед них навчальні посібники В. Бондар, А. Ільченко «Психолого-педагогічні основи розвитку дітей в системі М. Монтессорі» (2009), І. Дичківської «Педагогіка М. Монтессорі : виклики сучасності» (2022), Н. Дудник, М. Чепіль «Педагогіка Марії Монтессорі» (2017). Науковці простежили історію становлення методу, визначили провідні педагогічні ідеї, розглянули проблему раннього розвитку дітей з особливими потребами в педагогічній технології М. Монтессорі, проаналізували розвиток педагогічних ідей М. Монтессорі в зарубіжній та вітчизняній педагогіці, окреслили можливі шляхи впровадження методу наукової педагогіки у вітчизняній освіті. С. Якименко у монографії «Педагогічні ідеї Софії Русової та Марії Монтессорі : порівняльний аналіз» (2015) провела паралелі між провідними думками двох науковців та відомих педагогів.

Відомі монтессорі-педагоги, які сьогодні успішно працюють в Українському Монтессорі Центрі, надають практичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності в монтессорі-закладі, що представлені у журналі «Дошкільне виховання»: Ж. Грядовкіна, О. Решетняк «Через дію до пізнання. Монтессорі-підхід до організації предметно-маніпулятивної діяльності малюків» (2016), Т. Михальчук «Як відрізнити справжню Монтессорі-групу від несправжньої: пам'ятка для батьків та педагогів» (2014), О. Помазан «Гострі речі в руках малечі» (2021).

Результати вивчення методу наукової педагогіки М. Монтессорі, історії становлення і розвитку, впровадження монтессорі-педагогіки в різних країнах світу, можливості використання в роботі з дітьми, що мають особливості розвитку представлені в статтях Н. Григор'євої : «Ідеї М. Монтессорі щодо ролі і функцій педагога закладу дошкільної освіти та їх використання в умовах реформування вітчизняної дошкільної освіти» (2021), «Передумови створення концепції космічного виховання в педагогічній системі М. Монтессорі» (2022), «Реалізація педагогічних ідей М. Монтессорі в практиці зарубіжних і вітчизняних закладів дошкільної освіти» (2023), «Інклюзивний потенціал монтессорі-педагогіки в дошкільній освіті» (2022), «Проблема війни і миру у філософії та педагогічній практиці М. Монтессорі». Про практичне впровадження засобів педагогіки М. Монтессорі йде мова у періодичному виданні «Вихователь-методист дошкільного закладу» , зокрема у публікаціях «Як допомогти дитині стати самостійною, або Опановуємо методику Марії Монтессорі» та «Як розвивати самостійність дитини вдома за методикою Марії Монтессорі» (2021).

Невирішеною сьогодні залишається проблема відсутності першоджерел М. Монтессорі українською мовою, що ускладнює доступ до ознайомлення з її творами. У 2023 р в Україні вийшла друком перша книга українською мовою М. Монтессорі «Освіта і мир», поява якої була на часі, хоча вперше вона була видана ще у 1949 році в Італії.

Мета статті - проаналізувати принципи, за якими створюється розвивальне середовище для дітей дошкільного віку в монтессорі-класі; представити проголошені М.Монтессорі ідеї щодо організації освітнього простору.

Виклад основного матеріалу. В основі педагогічної системи М. Монтессорі лежить філософська ідея: кожна дитина народжується із власним внутрішнім потенціалом та залежить від середовища, в якому перебуває. Саме дитині належить провідна роль у власному розвитку. Від народження малюк має потреби, які спонукають його до саморозвитку і здатністю реалізувати їх. Саморозвиток відбувається відповідно до універсальних законів розвитку, і в той же час під впливом його неповторної індивідуальності.

Існування базових потреб у людини - в їжі, сні, теплі, безпеці, прийнятті і повазі, належність до соціальної групи і самореалізації, - потребує створення необхідних організаційно-педагогічних умов для їх задоволення й професійного догляду за дітьми та супровід у їхній життєдіяльності. З часом дитина реалізує ці потреби через вирішення життєвих задач, які лежать в основі вікової періодизації, що запропонувала М. Монтессорі. Вона вважала, що дитина володіє особливою формою пам'яті - «абсорбувальним розумом», тобто здатністю спонтанно запам'ятовувати все побачене та почуте у середовищі. Дитина перебуває у постійному контакті з оточуючим світом та прагне пізнавати його. Завдання дорослих - створити умови для такого «абсорбування».

Принцип вікової періодизації. Дитина від народження до 3 років «абсорбує» своє оточення за допомогою органів чуття (смак, дотик, зір, слух, нюх). Через оточуюче середовище на несвідомому рівні вона вбирає в себе оптичні, акустичні, тактильні враження, мову, рухи людини, культуру, релігію, ставлення до неї людей, насамперед батьків. Вона хоче торкатися предметів, які бачить, і чути, як їх називають дорослі. Вона прагне багато й різноманітно рухатися. Дитина у віці від 3 до 6 років, за визначенням М. Монтессорі, є «будівельником самого себе». Малюк прагне самостійно обирати предмети для діяльності, самостійно себе обслуговувати, проявляти максимальну незалежність від дорослого.

У період 6-9 років дитина стає «дослідником» оточуючого середовища. Відбувається її орієнтація на світ шляхом власної діяльності. За допомогою уяви малюк створює свою цілісну картину світу. Це період активного вибудовування соціальних стосунків між дітьми, між дітьми та дорослими. Дитина вже готова до вирішення проблемних ситуацій, може співставляти, інтегрувати й диференціювати предмети, явища.

Принцип сенситивних періодів. Сенситивні періоди розвитку дитини - це періоди особливої чуттєвості дітей до тих чи інших способів, видам діяльності, до сприйняття об'єкта чи суб'єкта. Такі періоди тривають певний проміжок часу та зникають безповоротно, незалежно від того, чи змогла дитина скористуватися ними чи ні. М. Монтессорі визначила п'ять основних сенситивних періодів дитинства:

сенситивний період розвитку рухів (від народження до 6 років) : на першому році життя дитина намагається за допомогою рухів володіти своїм тілом, важливими тут є перші кроки; з 6 місяців дитина починає активно маніпулювати предметами, оволодіваючи дрібною моторикою; ближче до 6 років спостерігається прагнення дитини до вдосконаленню мускульної системи, тренування великої моторики;

сенситивний період розвитку мовлення (від народження до 6 років): у 2-3 роки відбувається розширення словникового запасу, засвоєння фразового мовлення; у 3-4 роки дитина засвоює букви як символи звуків; 4-4,5 років - час спонтанного письма; 5-6 років - читає за власною ініціативою;

сенситивний період сенсорного розвитку (від народження до 5,5 років) : дитина володіє всіма почуттями, які притаманні людині, вже в лоні матері, тому з перших днів життя ми надаємо їй можливість «витончувати» власні почуття, тим самим сприяємо розвитку розуму;

сенситивний період інтересу до дрібних предметів (від 1,2 до 6 років): рухи руки та розвиток мовлення дитини тісно пов'язані між собою, а інтерес дитини до дрібних предметів М. Монтессорі використовувала під час створення дидактичних матеріалів - різні коробочки з намистинами, фішками тощо;

сенситивний період сприйняття порядку (від народження до 6 років): природа заклала в дитині чуттєвість до порядку, щоб побудувати його внутрішній розум. Дитині дуже необхідні: порядок в оточенні, порядок у розташуванні речей; порядок у часі (режим); порядок у стосунках з оточуючими;

сенситивний період соціальної поведінки (від 2,5 до 6 років) : дитину цікавлять форми поведінки людей в групі, стосунки з дорослими та однолітками.

Принцип актуального та найближчого розвитку. Предметно- просторове розвивальне середовище дитячого садка М. Монтессорі містить багато дидактичних матеріалів, вправи з якими мають дві цілі : пряму та непряму. Пряма спирається на актуальну можливість дитини, тобто здатність до самостійної діяльності. Непряма (яку дитина не усвідомлює) працює на зону найближчого розвитку.

Принцип вільної робот и діт ей в предмет но-прост оровому розвивальному середовищі. Результатом довготривалих спостережень М. Монтессорі за дітьми дошкільного віку стало відкриття феномену «поляризації уваги», з якого вона зробила висновок про вільний саморозвиток дітей і способи організації їх роботи в предметно-просторовому розвивальному середовищі. Педагог в такому просторі створює умови для розвитку дитини і стає спостерігачем чи помічником для вихованців, при цьому передає їм ініціативу самостійної діяльності. Це є важливою умовою, яка необхідна для становлення дитячої незалежності від дорослого. Адже незалежність та самостійність - це основа людської гідності, підґрунтя свободи людини. М. Монтессорі розуміла свободу дитини не як вседозволеність та відсутність кордонів, а як свободу цілеспрямованої діяльності та пізнання. Людина не може бути вільною, якщо заважає жити іншим людям. Не заважати іншим можна лише в ситуації, коли всі дії людини спрямовані на досягнення цілей та супроводжуються внутрішньою концентрацією.

Принцип різновікової групи. Спілкування та взаємодія у різновіковій групі дають можливості активного соціального розвитку дошкільників. Соціальна взаємодія у різновікових групах характеризується своєрідними психологічними механізмами. Коли дитина взаємодіє як молодша, то починає працювати механізм наслідування, орієнтація на зону найближчого розвитку. Коли дитина взаємодіє з іншою як старша, то вмикається механізм «соціального дорослішання». Серед дітей різного віку малюк послідовно та гармонійно переживає власне дорослішання. Спостерігаючи за меншими дітьми, він може бачити, яким був раніше. На прикладі старших розуміє, яким буде через рік. Важливим результатом спілкування та взаємодії дітей 3-6 років є формування таких соціальних якостей, як:

вміння запропонувати допомогу і попросити про допомогу;

емоційна чуйність, співпереживання, терпимість, толерантність;

адекватна самооцінка;

впевненість у власних силах, усвідомлення своєї значимості;

комунікативні навички різних рівнів та видів.

Термін «педагогічна система М. Монтессорі» поєднує в собі єдність та цілісність монтессорі-педагогіки у філософському, психологічному й педагогічному аспекті. Власну педагогічну систему авторка назвала системою саморозвитку дітей в дидактично підготовленому середовищі. М. Монтессорі розглядала поняття педагогічної системи з точки зору антропології, виокремлюючи сенситивні періоди розвитку дитини та створюючи максимально комфортні умови для їх протікання. Засобом становлення особистості дитини в її системі є самостійна діяльність малюка під час освоєння простору, заснована на вільному виборі предмета діяльності, партнера, місця роботи.

Предметно-просторове розвивальне освітнє середовище - це детально продумане просторове оточення дитини, в якому вона проживає життя, перебуваючи у дошкільному закладі. Для дітей кожної вікової категорії створюються суворо визначені соціокультурні та предметно-просторові середовища відповідно до тих сенситивних періодів, які характерні для певного віку. Якщо домашній простір, в якому перебуває дитина, створений в першу чергу для життя дорослих, то середовище в монтессорі-класі дитячого садка має бути адаптоване до потреб і особливостей розвитку дітей. До того ж розвивальне середовище допомагає дитині стати незалежною від дорослого, жити власним життям, не звертаючись кожної хвилини за допомогою. Таким чином, спеціально підготовлене розвивальне середовище - це таке середовище, в якому активність дитини поступово збільшується, а активність педагога поступово зменшується. Відтак дорослий стає частиною простору, а його завдання полягає в тому, щоб допомогти дітям досягти вдосконалення самостійно.

М. Монтессорі окреслила головні принципи організації предметно- просторового середовища: продумане зонування, розташування матеріалів у визначеному порядку та його дотримання, доступність матеріалів для кожного вихованця, наявність лише одного авто дидактичного матеріалу певного виду в середовищі, недопущення захаращеності середовища зайвими предметами, комплектами, ілюстраціями тощо. Дотримання цих принципів та правил співіснування дітей в групі, реалізація методів організації взаємодії малюків з предметним середовищем сприяють формуванню певних соціальних й навчально-пізнавальних компетенцій.

Під час облаштування монтессорі-садка велике значення має саме приміщення. Кімнати повинні бути великі та просторі, щоб забезпечити «свободу руху» дитині, щоб було місце для килимків, на яких працюють діти. Стіни кімнат не повинні бути пустими, але й не перенасичені великою кількістю прикрас, зображень. Кольорова гама приміщення має відповідати світлим природним кольорам. Можливе оздоблення простим художнім орнаментом на стінах, розташування декількох картин чи фотографій на рівні очей вихованців. М. Монтессорі наголошувала, що око дитини має виховуватись на бездоганних формах. Отже, вся обстановка повинна заспокоювати, а не дратувати психіку дитини.

Меблі, які знаходяться в монтессорі-класі повинні бути зручними, відповідати віку вихованців та легкими для можливості переміщати їх по класу самостійно. Крихкість дидактичних матеріалів, порцелянового і скляного посуду сприяють тому, що малюки навчаються бережно поводитися з речами та вправлятися в обережності.

Все, що наповнює розвивальне середовище в монтессорі-класі відповідає певним вимогам:

предмети пропорційні розмірам і силам дитини;

меблі легкі і зручні, з природних матеріалів;

низько розташовані полиці, шафи, комоди, щоб не мали труднощів у доступі до матеріалів;

вішалки та гачки на стінах на рівні дитини;

щітки, відерка, віники, глечики, миски відповідного розміру і ваги для зручного користування;

шматочки мила такого розміру, щоб вміщалися в дитячій долоні;

Середовище монтессорі-класу поділене на осередки (зони) : зона

Життєвої практики, Сенсорного розвитку, Математики, Розвитку мовлення, Природи і культури, зона Мистецтва. Передбачено місце для усамітнення дітей (куточок з мякими меблями, поличкою з книгами та альбомами), музичний осередок, місце для сюжетно-рольових ігор.

В процесі створення підготовленого розвивального середовища монтессорі-групи передбачена можливість вільного переміщення дітей, вільного спілкування з одногрупниками і дорослими, вільний вибір самостійної або спільної діяльності, реалізації різних форм занять (групових, під групових, індивідуальних).

Матеріали Монтессорі - це десятки предметів, які виконують одну визначену функцію: матеріали для засвоєння навичок практичного життя, спеціальні посібники для розвитку сенсорики, мовлення і письма, математичного мислення, які допомагають дитині в пізнанні оточуючого світу. Однією із важливих властивостей монтессорі-матеріалів з точки зору сучасної психології є їх ізоморфність. Тобто структура кожного дидактичного матеріалу, з яким взаємодіє дитина, відповідає елементам процесів, які відбуваються в головному мозку.

Педагог наповнює середовище автодидактичними матеріалами різної тематики і змісту. Кожний комплект знаходиться на таці, у корзині чи коробці. Всі комплекти згруповані у суворій послідовності на відповідних полицях для полегшення орієнтації малюків. Всі вони укомплектовані та готові до роботи. Важливе значення має і зовнішній вигляд комплектів - привабливість, естетичність: 63 відтінки кольорових табличок, 10 кольорів намистинок для рахунку, золоті намистини математичного банку, блакитно-рожеві літери рухливого алфавіту. Всі дидактичні посібники виготовлені з природних матеріалів (натуральні). Кожний комплект містить глибокий дидактичний зміст та спрямований на самостійне оволодіння дітьми новими поняттями, знаходження закономірностей, дослідження властивостей. Педагог демонструє алгоритм роботи з матеріалом, діти засвоюють, а пізніше знаходять інші способи виконання самостійно. Таким чином відбувається самонавчання дитини, що поєднується з індивідуальними та під груповими заняттями, які проводить педагог на основі вже отриманих знань дитиною під час самостійної роботи.

Предметне середовище створюється педагогами, трансформується відповідно до потреб дітей, яких можна вважати учасниками процесу створення розвивального середовища. Малюки виконують правила групи (будь-який матеріал має своє місце і повинен повернутися на це місце після роботи), підтримують середовище в робочому стані. Діти стають відповідальними за те, що дидактичний матеріал, якого чекає інший малюк, має бути доукомплектований і повернений на полицю. Окрім цього, вихованці можуть прикрасити групове приміщення створеними власноруч букетами квітів.

Важливим аспектом для формування соціальної компетенції дітей є відкритість розвивального середовища. Діти не зачинені в приміщенні групової кімнати, вони можуть відвідувати інші групи, кімнати дитячого садка. Частими гостями закладів Монтессорі є запрошені музиканти, актори, поети й письменники, художники. З ними малюки також можуть вільно спілкуватися, набуваючи досвіду спілкування.

Одним із головних обов'язків монтессорі-педагога є підтримування порядку в предметно-просторовому середовищі. Всі дидактичні матеріали без винятку, починаючи з кубика Рожевої вежі, гостро наточені олівці, акуратно складені серветки, засоби для чищення взуття - все завжди повинно перебувати на своєму місці. М. Монтессорі вважала, що порядок в оточенні зберігає енергію людини, тому монтессорі-педагогіку іноді називають «середовищною педагогікою».

Висновки

Таким чином, організація розвивального середовища в монтессорі-класі вимагає знання не лише основних педагогічних ідей та філософських принципів Монтессорі, технології роботи, а й вміння педагога підбирати і створювати комплекти дидактичних матеріалів із дотриманням всіх вимог. Предметно-просторове середовище має вкючати всі необхідні умови для того, щоб дитина дошкільного віку максимально реалізувала свої можливості у саморозвитку. У кожний принцип, який регулює наповнення простору та використання дидактичних матеріалів, закладена важлива ідея. Матеріали, з якими працюють діти в класах Монтессорі, - це не іграшки (предмети для забави), а «ключ до пізнання світу». Подальше дослідження може ґрунтуватися на порівнянні облаштування розвивального середовища в класі Монтессорі у різних країнах світу.

Література

Григор'єва Н.А. Ідеї М. Монтессорі щодо ролі і функцій педагога закладу дошкільної освіти та їх використання в умовах реформування вітчизняної дошкільної освіти. Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи: зб. наук. праць / за ред. С.В. Совгіри. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Умань : Візаві, 2021. Вип. 1 (5). С. 79-85.

Дичківська І.М. Педагогіка М. Монтессорі: виклики сучасності : монографія. Рівне : Волинські обереги, 2022. 384 с.

Дичківська І.М., Поніманська Т.І. М. Монтессорі: теорія і технологія: навч. посіб. Київ: Слово, 2009. 304 с.

Монтессорі М. Освіта і мир. Київ : ТОВ 7БЦ, 2023. 166 с.

Чепіль М., Дудник Н. Педагогіка Марії Монтессорі : навч. посіб. Київ : ВД Слово, 2017. 272 с.

References

Hryhorieva N.A. (2021). Idei M. Montessori shchodo roli i funktsii pedahoha zakladu doshkilnoi osvity ta yikh vykorystannia v umovakh reformuvannia vitchyznianoi doshkilnoi osvity [M. Montessori's ideas regarding the role and functions of the preschool teacher and their use in the context of reforming domestic preschool education]. Psykholoho-pedahohichni problemy suchasnoi shkoly: zb. nauk. prats / za red. S.V. Sovhiry. Umanskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Pavla Tychyny. Uman : Vizavi [in Ukrainian].

Dychkivska I.M. (2022). PedahohikaM. Montessori: vyklyky suchasnosti [M. Montessori's pedagogy: modern challenges]: monohrafiia. Rivne: Volynski oberehy [in Ukrainian].

Dychkivska, I.M. (2006). Montessori: Teoriia i tekhnolohia [Montessori: Theory and technology]. Kyiv: Vydavnychyi Dim Slovo [in Ukrainian].

Montessori M. (2023). Osvita i myr. Education and peace. Kyiv : TOV 7BTs [in Ukrainian].

Chepil M., Dudnyk N. (2017). Pedahohika Marii Montessori. Pedagogy of Maria Montessori - navch. posib. Kyiv : VD Slovo [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru