Патріотичний зміст виховання студентів

Размещено на http://www.allbest.ru

Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, м. Берегове

Патріотичний зміст виховання студентів

Кучай Тетяна Петрівна доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти,

Чичук Антоніна Петрівна доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти

Біда Олена Анатоліївна доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти

Анотація

Патріотичне виховання, його патріотичний зміст належить до пріоритетних напрямів національної системи виховання. Воно передбачає формування патріотичних почуттів, любові до свого народу, глибокого розуміння громадянського обов'язку, готовності відстоювати державні інтереси Батьківщини. До першочергових засобів патріотичного виховання належать рідна мова, історія, українська література, рідна природа, українська культурно-духовна спадщина тощо. Виокремлено три види патріотизму: етнічний, який ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії; територіальний, що базується на любові до того місця на землі, де людина народилася; державний, споріднений з остаточною метою нації: побудовою власної держави, державним самовизначенням, державницьким світоглядом та державницьким почуттям. Наголошено, що під національно-патріотичним вихованням студентів розуміють систематичну та цілеспрямовану діяльність суб'єктів виховання - закладів вищої освіти, державних установ та громадських організацій з формування в студентів високої патріотичної свідомості, почуття відданості своїй Батьківщині, готовності до

виконання як громадянського, так і конституційних обов'язків щодо захисту інтересів України. Виокремлено основні завдання патріотичного виховання, у ракурсі дослідження: створення умов для виховання майбутнього фахівця нової генерації; формування національної свідомості та відповідальності; виховання політичної, економічної та правової культури, поваги до Основного Закону держави, законів України, державної символіки, української мови; культивування кращих рис української ментальності, господарської відповідальності, підприємливості та ініціативи; створення умов для розвитку індивідуальних здібностей, талантів молоді, для самореалізації її у сфері наукової, професійної, художньо-естетичної та спортивно-оздоровчої діяльності; упровадження сучасних демократичних взаємовідносин між педагогом та молодою людиною як одного із засобів формування вільної особистості Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, потребують нового підходу і нових шляхів до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості; створення умов для формування активної життєвої позиції молоді, громадянського самовираження та самореалізації, максимального задоволення їхніх потреб в інтелектуальному, культурному і моральному розвитку. велике значення у вихованні патріотизму має вивчення історії рідного краю, культури, мови, традицій і звичаїв свого народу і своїх предків. Ідеалом виховання визнано різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин-фахівець, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.

Ключові слова: патріотичний зміст виховання, студенти закладів всіх рівнів освітнього процесу, формування патріотичних ідеалів, національні та патріотичні позиції, національно-патріотичний світогляд.

Kuchai Tetiana Petrivna Doctor of Pedagogical Sciences, professor of the department of pedagogy, psychology, elementary, preschool education and management of educational institutions, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute, Transcarpathia, Berehove

Chychuk Antonina Petrivna Doctor of Pedagogical Sciences, professor of the department of pedagogy, psychology, elementary, preschool education and management of educational institutions, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute, Berehove, Transcarpathia, Berehove

Bida Olena Anatoliivna Doctor Pedagogical Sciences, professor, head of the chair of pedagogy, psychology, elementary, preschool education and management of educational institutions, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute, Berehove, Transcarpathia, Berehove,

PATRIOTIC CONTENT OF STUDENT EDUCATION

Abstract

Patriotic education, its patriotic content belongs to the priority areas of the national education system. It involves the formation of patriotic feelings, love for one's people, deep understanding of civic duty, readiness to defend the state interests of the Motherland. Primary means of patriotic education include native language, history, Ukrainian literature, native nature, Ukrainian cultural and spiritual heritage, etc. Three types of patriotism are distinguished: ethnic, which is based on a sense of belonging to one's people, on love for one's native language, culture, and history; territorial, based on love for the place on earth where a person was born; state, related to the final goal of the nation: the construction of its own state, state self-determination, statist worldview and statist feeling. It is emphasized that the national-patriotic education of students is understood as the systematic and purposeful activity of the subjects of education - institutions of higher education, state institutions and public organizations to form in students a high level of patriotic consciousness, a sense of devotion to their Motherland, readiness to fulfill both civil and constitutional obligations duties to protect the interests of Ukraine. The main tasks of patriotic education are singled out, from the perspective of research: creation of conditions for education of the future specialist of the new generation; formation of national consciousness and responsibility; education of political, economic and legal culture, respect for the Basic Law of the state, laws of Ukraine, state symbols, Ukrainian language; cultivation of the best features of the Ukrainian mentality, economic responsibility, entrepreneurship and initiative; creation of conditions for the development of individual abilities and talents of young people, for their self-realization in the field of scientific, professional, artistic, aesthetic, and sports and health activities; introduction of modern democratic relations between a teacher and a young person as one of the means of forming a free personality Integration processes taking place in Ukraine require a new approach and new ways to educate patriotism as a feeling and as a basic personality quality; creation of conditions for the formation of an active life position of young people, civic self-expression and self-realization, maximum satisfaction of their needs in intellectual, cultural and moral development. Studying the history of the native land, culture, language, traditions and customs of one's people and ancestors is of great importance in the education of patriotism. A nationally conscious, highly educated, vitally competent citizen-specialist capable of self-development and self- improvement is recognized as the ideal of education.

Keywords: patriotic content of upbringing, students of institutions of all levels of the educational process, formation of patriotic ideals, national and patriotic positions, national-patriotic worldview.

Постановка проблеми. В основі виховного процесу в освітніх закладах всіх рівнів лежить система виховних відносин, що забезпечує взаємодію науково-педагогічного складу з молоддю згідно із суспільно заданою метою виховання - розквітом духовної сутності людини, яка має стати висококваліфікованим фахівцем, мати чіткі національні та патріотичні позиції, бути активною у громадському житті, відповіда- льною за моральне становлення себе як особистості. Патріотичний зміст виховання студентів є пріоритетним напрямком виховання у національній системі освіти. Його актуальність зумовлюється як процесом відродження нації, так і тими суттєвими змінами, що відбулися у нашій державі за останні роки.

Виховати патріотів - значить підготувати підростаюче покоління до виконання функцій захисника Батьківщини, сформувати у молоді готовність трудитися для своєї держави і підносити її міжнародний авторитет, виховати громадянську гідність, чесність, мужність.

Питання професійної підготовки та патріотичного виховання конкурентоспроможного фахівця є надзвичайно важливим та актуальним. Робота в цьому напрямку - це усталена система поглядів, переконань, що має на меті формувати світоглядні позиції та ціннісні орієнтири молоді, яка реалізується через комплекс відповідних заходів. Відповіддю на виклики сучасного світу має стати пріоритетність патріотичного виховання підростаючого покоління, яке формуватиме ядро української інтелігенції та стане фахівцем своєї справи [8, с. 88?92].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання, що пов'язані із патріотичним вихованням молоді досліджували науковці у своїх працях І. Бех, М. Качур, О. Коркішко, О. Вишневський, М. Стельмахович, Т. Тхоржевська, К. Чорна, М. Щербань та ін.

Мета статті - розглянути патріотичний зміст виховання студентів. Виклад основного матеріалу. Через місяць після вторгнення віроломної росії, Президент України і Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Володимир Зеленський сказав, звертаючись до українців і народів світу: «24 березня - місяць нашого спротиву. Героїчного спротиву Української держави, українського народу безжальному вторгненню російської федерації. Вже місяць нашому захисту від намагання нас знищити. Стерти з лиця землі. Початковий задум російських військ розвалився ще в перші дні вторгнення. Вони були впевнені, що Україна - це не держава. Вони були впевнені, що ми - це не народ. Вони думали, що українці злякаються. Вони думали, що ми, українці, не будемо боротися. Вони нічого не знають про нас, про українців. Нічого не знають взагалі про свободу. Про те, яка вона цінна. Вони не знають, як свобода збагачує життя. Дає життю сенс. Вони помилилися. Вони обманули самі себе. Це їхнє державне самогубство. А ми лише захищаємо своє життя. Свою свободу. Нашу власну державу. Наших дітей. А значить - наше майбутнє. Це війна за незалежність. І ми зобов?язані перемогти» [3].

Сучасні глобалізаційні виклики викристалізували головне завдання, яке стоїть перед людством, - створення стабільного й безпечного світу. Його вирішення залежить від масової гуманістичної свідомості громадян Землі. Російсько-українська війна, реальна загроза зникнення України з політичної карти світу та стрімкі політичні події найближчих місяців радикально розвернули ситуацію - спонукали владу й український народ згуртуватися, мобілізуватись, здивувати самих себе і світ, усвідомити свою ідентичність, національну унікальність і самодостатність, історичну окремішність, законне і невід'ємне право бути господарем на власній землі; змусили задіяти найцінніше - людський потенціал, наявні оборонні та інформаційні ресурси й здобувати авторитет на світовій арені, апелюючи до глобальної спільноти [1, с.64].

Тому патріотичний зміст виховання студентів є актуальним у сьогоденні.

У Стратегії національно-патріотичного виховання зазначено про важливість: «формування національно-культурної громадянської ідентичності, національно-патріотичного світогляду, збереження та розвитку суспільно-державницьких та духовно-моральних цінностей Українського народу; готовності громадянина до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України; усвідом- лення досягнень Українського народу, його інтелектуальних, духовних та інших надбань; розвитку діяльнісної відданості у розбудові України як суверенної держави, формування активної громадянської та державницької позиції, почуття власної та національної гідності; скоординованої роботи та взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання, їх ефективної співпраці з громадськістю; постійного формування широкої громадської підтримки процесів національно-патріотичного виховання, розширення ролі та можливостей громадських об'єднань, підвищення ролі сім'ї, активної участі волонтерів, активістів; сприяння консолідації суспільства навколо ідей спільного майбутнього, всебічного розвитку і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя, захисту територіальної цілісності України, успішних реформ і державотворення» [10].

Патріотичне виховання, його патріотичний зміст належить до пріоритетних напрямів національної системи виховання. Воно передбачає формування патріотичних почуттів, любові до свого народу, глибокого розуміння громадянського обов'язку, готовності відстоювати державні інтереси Батьківщини.

До першочергових засобів патріотичного виховання належать рідна мова, історія, українська література, рідна природа, українська культурно-духовна спадщина тощо. Віддзеркалюючи соціальний, економічний, оборонний, культурний і духовний потенціал держави, патріотичне виховання особистості виступає як особлива, історично обумовлена форма соціальної практики, яка містить ідеологічні, навчально-методичні, програмно-нормативні, теологічні та організа- ційно-педагогічні складові, покликані задовольнити потребу суспільства у вихованні підростаючого покоління на національних традиціях українського народу [4, с. 388].

Великий тлумачний словник сучасної української мови визначає патріотизм як любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові, готовність заради нього на жертви й подвиги [2, с. 711].

У педагогічній літературі виокремлюють три види патріотизму:

? етнічний, який ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії;

? територіальний, що базується на любові до того місця на землі, де людина народилася;

? державний, споріднений з остаточною метою нації: побудовою власної держави, державним самовизначенням, державницьким світоглядом та державницьким почуттям [7, с. 98]. Випускник закладу освіти має володіти цими різновидами в комплексі. Лише тоді його професійна діяльність особистим прикладом гарантуватиме кристалізацію патріо- тичних устоїв у нової генерації [6, с. 31?37].

Мета виховного процесу в освітніх закладах всіх рівнів конкретизується через систему завдань:

? утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України; патріотичний виховання національний

? виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

? підвищення престижу військової служби, а звідси -

культивування ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя;

? усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

? сприяння набуттю молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв'язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

? формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

? утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

? культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

? формування мовленнєвої культури;

? спонукання зростаючої особистості до активної протидії україно- фобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму [5, с. 20-24].

В умовах функціонування сучасних освітніх закладах всіх рівнів під національно-патріотичним вихованням студентів розуміють систематичну та цілеспрямовану діяльність суб'єктів виховання - закладів вищої освіти, державних установ та громадських організацій з формування в студентів високої патріотичної свідомості, почуття відданості своїй Батьківщині, готовності до виконання як громадянського, так і конституційних обов'язків щодо захисту інтересів України [6, с. 31-37].

Отже, основними завданнями патріотичного виховання, у ракурсі дослідження патріотичного змісту виховання студентів є: створення умов для виховання майбутнього фахівця нової генерації; формування національної свідомості та відповідальності; виховання політичної, економічної та правової культури, поваги до Основного Закону держави, законів України, державної символіки, української мови; культивування

кращих рис української ментальності, господарської відповідальності, підприємливості та ініціативи; створення умов для розвитку індивідуальних здібностей, талантів молоді, для самореалізації її у сфері наукової, професійної, художньо-естетичної та спортивно-оздоровчої діяльності; упровадження сучасних демократичних взаємовідносин між педагогом та молодою людиною як одного із засобів формування вільної особистості [11, с. 16?19]. Зрозуміло, що досягти цього можливо лише цілеспрямованою і систематичною роботою, у процесі якої використовуються найрізноманітніші засоби виховання (суспільно- корисна діяльність, приклад прояву патріотизму тощо).

Характерною особливістю сучасного суспільства стає його людиноцентристська спрямованість. Саме тому, особливої значимості набувають людські якості особистості, які стають значимими передумовами створення сприятливих умов у професійній підготовці майбутнього фахівця. До цих якостей належать: людяність, доброта, порядність, чесність, відповідальність, справедливість, обов'язковість, об'єктивність, повага до людей, висока моральність, оптимізм, емоційна урівноваженість, потреба в спілкуванні, інтерес до життя, доброзич- ливість, самокритичність, дружелюбність, гідність, патріотизм, релігійність, принциповість тощо.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, потребують нового підходу і нових шляхів до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин-фахівець, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.

Головним завданням виховної діяльності в закладах освіти всіх рівнів є створення умов для формування активної життєвої позиції молоді, громадянського самовираження та самореалізації, максималь- ного задоволення їхніх потреб в інтелектуальному, культурному і моральному розвитку [8, с.88?92].

Національно-патріотичне виховання покликане сформувати в студентів такі якості як національна самоідентифікація, усвідомлення своєї належності до Нації Героїв - модерного українства, недекларативний патріотизм, дієва любов до України, готовність до подвигу й самопожертви в ім'я Батьківщини, до виконання свого патріотичного обов'язку, мужність, стійкість, відвага.

Російсько-українська війна стократ помножила виклики, що стояли перед нашою країною. Вона різко змінили парадигму й орбіту національнопатріотичного виховання - від словесно-споглядально-

подій сьогодення опинилися і враз стали реальними патріотами всі - від

мужніх воїнів, які ціною власного життя виборюють найдорожче - саме право України на існування, її свободу, незалежність і територіальну цілісність, боронять від нової версії фашизму Європу і увесь світ, до відважних волонтерів і малесеньких українців, які раптово подорослішали і взяли на себе невластиві дітям дорослі ролі. Війна актуалізувала такі апріорні, призабуті й «відкладені» цінності як волелюбність і гідність; екзистенційне право тисячолітньої нації в центрі Європи на гідне життя і власний вибір; спроможність захистити себе, родину, громаду, свою національну ідентичність, державні інтереси; потреба служити народові, Україні; бойове побратимство; відповідаль- ність за власні рішення, дії і вчинки, громадянська активність, доброчинність, волонтерська діяльність; жертовність; культивування ставлення до захисника як до Героя; ідейна зрілість; здатність протистояти чужим впливам та ворожій ідеології. Сьогоденний виховний процес здійснюється в реальному часі - у героїчний період сучасної історії України, яскравого сплеску патріотичної свідомості й масового героїзму українського народу, який обстоює не лише свою свободу й суверенітет у двобої з ворогом; вияву небаченої досі жертовності українців, яких об'єднала спільна біда і гордість за свій народ, за самих себе й відповідальність перед людством [1, с.64].

Включаючись під час навчання в різні види навчальної, наукової праці, а також етичну, естетичну діяльність, студент набуває професійно значущі знання, вміння і навички, здійснює особистісний підхід до різних сторін дійсності, у нього формуються світогляд, суспільно цінні властивості і якості особистості, розвивається самосвідомість на основі оцінки своїх можливостей, осмислення домагань, прагнення домагатися певного рівня результатів.

Саме в студентському віці досягають максимуму в своєму розвитку не тільки фізичні, але і психологічні властивості, і вищі психічні функції: сприйняття, увага, пам'ять, мислення, мова, емоції і почуття. У пізнавальній діяльності переважне значення починає набувати абстрактне мислення, формується узагальнена картина світу, встановлюються глибинні взаємозв'язки між різними областями досліджуваної реальності.

Беручи до уваги, що любов до своєї Вітчизни починається з любові до малої Батьківщини, де істотну роль у формуванні і розвитку патріотичних почуттів, патріотичної свідомості слід приділяти соціокультурному середовищу конкретного регіону. Історія і традиції регіону як засіб патріотичного виховання сприяють формуванню почуттів, поглядів, переконань і світогляду, розвиває почуття любові до Батьківщини, прихильності до рідної землі. Велике значення у вихованні патріотизму має вивчення історії рідного краю, культури, мови, традицій і звичаїв свого народу і своїх предків.

Патріотичне виховання передбачає формування у молоді знань про досягнення своєї країни та рідного краю в області культури, освіти, охорони здоров'я, науки і техніки, спорту. Цей напрямок виховної роботи досягається в процесі ознайомлення з життям і діяльністю видатних вчених, письменників, поетів, художників, спортсменів. Молоді люди зобов'язані знати історію своїх предків і мати уявлення про величезний внесок України в розвиток науки, культури і різних галузей виробництва. Отже, Зміст, засоби та методи патріотичного виховання з педагогічної точки зору можна уявити як процес взаємодії педагогів і вихованців, спрямований на розвиток патріотичних почуттів, формування патріотичних переконань і стійких норм патріотичної поведінки [9, с. 91?93].

Національно-патріотичне виховання передбачає самоусвідомлення й самоідентифікацію українців; становлення пропозитивного світо- сприймання; світогляду, що ґрунтується на високих ідеалах служіння українському народові, формування патріота з глибоким розумінням громадянського обов'язку, готовності здійснити героїчний подвиг задля збереження людського життя й процвітання Української держави; розвиток потреби у знанні правдивої історії України, бойових традицій, героїчних сторінок українського народу, його Збройних Сил в історич- ному минулому і в реальному часі; прагнення опанувати спеціальні військові та військово-технічні знання й готовність служити у Збройних Силах України; мотивацію щодо фізичного самовдосконалення [1].

Висновки

Патріотичне виховання, його патріотичний зміст належить до пріоритетних напрямів національної системи виховання. Воно передбачає формування патріотичних почуттів, любові до свого народу, глибокого розуміння громадянського обов'язку, готовності відстоювати державні інтереси Батьківщини.

До першочергових засобів патріотичного виховання належать рідна мова, історія, українська література, рідна природа, українська культурно-духовна спадщина тощо. У педагогічній літературі виокремлюють три види патріотизму:

? етнічний, який ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії;

? територіальний, що базується на любові до того місця на землі, де людина народилася;

? державний, споріднений з остаточною метою нації: побудовою власної держави, державним самовизначенням, державницьким світоглядом та державницьким почуттям.

В умовах функціонування сучасних освітніх закладах всіх рівнів під національно-патріотичним вихованням студентів розуміють система- тичну та цілеспрямовану діяльність суб'єктів виховання - закладів вищої освіти, державних установ та громадських організацій з форму- вання в студентів високої патріотичної свідомості, почуття відданості своїй Батьківщині, готовності до виконання як громадянського, так і конституційних обов'язків щодо захисту інтересів України.

Основними завданнями патріотичного виховання, у ракурсі дослідження патріотичного змісту виховання студентів є: створення умов для виховання майбутнього фахівця нової генерації; формування національної свідомості та відповідальності; виховання політичної, економічної та правової культури, поваги до Основного Закону держави, законів України, державної символіки, української мови; культивування кращих рис української ментальності, господарської відповідальності, підприємливості та ініціативи; створення умов для розвитку індивідуальних здібностей, талантів молоді, для самореалізації її у сфері наукової, професійної, художньо-естетичної та спортивно-оздоровчої діяльності; упровадження сучасних демократичних взаємовідносин між педагогом та молодою людиною як одного із засобів формування вільної особистості Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, потребують нового підходу і нових шляхів до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин-фахівець, здатний до саморозвитку та самовдосконалення. Вагомим завданням виховної діяльності в закладах освіти всіх рівнів є створення умов для формування активної життєвої позиції молоді, громадянського самовираження та самореалізації, максимального задоволення їхніх потреб в інтелектуальному, культурному і моральному розвитку. велике значення у вихованні патріотизму має вивчення історії рідного краю, культури, мови, традицій і звичаїв свого народу і своїх предків.

Подальшого дослідження потребує волонтерська діяльність як соціально-педагогічний феномен соціального становлення особистості, що є необхідним для сьогодення.

Література

1. Бондаренко Н. В., Косянчук С. В. Національно-патріотичне виховання у контексті сучасних викликів: методичні рекомендації [для вчителів, методистів, авторів програм і підручників, науковців, викладачів, студентів закладів професійної й вищої освіти, управлінців, політиків]. Київ: Фенікс. 2022. 64

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. 1440.

3. Звернення Президента Володимира Зеленського до українців і народів світу. URL: https://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-volodimirazelenskogo- do-ukrayinciv-i-73777.

4. Зубалій М. Військово-патріотичне виховання старшокласників у процесі позакласної роботи. Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний потенціал. 2014. 388-390.

5. Івашковський В. Військово-патріотичне виховання учнівської молоді як засіб формування суб'єкта громадянського суспільства. Проблеми освіти. 2012. 72. 20-24.

6. Казмірчук О., Курчаба О. Національно-патріотичне виховання студентів крізь викладання суспільних дисциплін: теорія і практика. Педагогічний часопис Волині. 2018. 2(9). 31?37

7. Корицький В. Військово-патріотичне виховання учнів в сучасних умовах. Науковий вісник МНУ імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2015. 2. 97-100.

8. Кульчицький В. Й. Патріотичне виховання як складова професійної підготовки майбутнього фахівця. Науковий вісник ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2019. 1 (44). 88?92

9. Онопрієнко, О., Онопрієнко, О. Педагогічні засоби патріотичного виховання студентів. Молодий вчений, 2021. 9 (97), 91?93.

10. Стратегія національно патріотичного виховання: затверджено Указом Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/286/2019#Text

11. Федоренко О.І. Особливості змісту національно-патріотичного виховання курсантів і студентів у ВНЗ МВС України. Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України: тези доповідей науково-практичної конференції (Харків, 7 квітня 2017 р.). Харків: МВС України, ХНУВС. 2017. 16?19.

References

1. Bondarenko N. V., Kosyanchuk S. V. (2022). Natsional?no-patriotychne vykhovannya u konteksti suchasnykh vyklykiv [National-patriotic education in the context of modern challenges]: metodychni rekomendatsiyi [dlya vchyteliv, metodystiv, avtoriv prohram i pidruchnykiv, naukovtsiv, vykladachiv, studentiv zakladiv profesiynoyi y vyshchoyi osvity, upravlintsiv, politykiv]. Kyyiv: Feniks. 64 [in Ukrainian].

2. Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayins?koyi movy [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. Uklad. i hol. red. V. T. Busel.

K. : Irpin? : VTF «Perun», 2001. 1440. [in Ukrainian].

3. Zvernennya Prezydenta Volodymyra Zelens?koho do ukrayintsiv i narodiv svitu [Address of President Volodymyr Zelenskyi to Ukrainians and peoples of the world]. URL: https://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-volodimirazelenskogo- do-ukrayinciv-i-73777. [in Ukrainian].

4. Zubaliy M. (2014). Viys?kovo-patriotychne vykhovannya starshoklasnykiv u protsesi pozaklasnoyi roboty [Military and patriotic education of high school students in the process of extracurricular work]. Suchasnyy vykhovnyy protses: sutnist? ta innovatsiynyy potentsial. 388-390. [in Ukrainian].

5. Ivashkovs?kyy V. (2012). Viys?kovo-patriotychne vykhovannya uchnivs?koyi molodi yak zasib formuvannya sub?yekta hromadyans?koho suspil?stva [Military-patriotic education of student youth as a means of forming a subject of civil society]. Problemy osvity. 72. 20-24.

6. Kazmirchuk O., Kurchaba O. (2018). Natsional?no-patriotychne vykhovannya studentiv kriz? vykladannya suspil?nykh dystsyplin: teoriya i praktyka [National-patriotic education of students through the teaching of social disciplines: theory and practice]. Pedahohichnyy chasopys Volyni. 2(9). 31-37 [in Ukrainian].

7. Koryts?kyy V. (2015). Viys?kovo-patriotychne vykhovannya uchniv v suchasnykh umovakh [Military and patriotic education of students in modern conditions]. Naukovyy visnyk MNU imeni V. O. Sukhomlyns?koho. Pedahohichni nauky. 2. 97-100. [in Ukrainian].

8. Kul?chyts?kyy V. Y. (2019). Patriotychne vykhovannya yak skladova profesiynoyi pidhotovky maybutn?oho fakhivtsya [Patriotic education as a component of professional training of a future specialist]. Naukovyy visnyk uzhhorods?koho universytetu. Seriya: «Pedahohika. Sotsial?na robota». 1 (44). 88-92 [in Ukrainian].

9. Onopriyenko, O., Onopriyenko, O. (2021). Pedahohichni zasoby patriotychnoho vykhovannya studentiv [Pedagogical means of patriotic education of students]. Molodyy vchenyy, 9 (97), 91-93 [in Ukrainian].

10. Stratehiya natsional?no patriotychnoho vykhovannya [Strategy of national patriotic education] (2019): zatverdzheno Ukazom Prezydenta Ukrayiny vid 18 travnya 2019 roku № 286/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286/2019#Text [in Ukrainian]. 11.Fedorenko O.I. (2017). Osoblyvosti zmistu natsional?no-patriotychnoho vykhovannya kursantiv i studentiv u VNZ MVS Ukrayiny [Features of the content of national-patriotic education of cadets and students at the higher education institution of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Psykholohichni ta pedahohichni problemy profesiynoyi osvity ta patriotychnoho vykhovannya personalu systemy MVS Ukrayiny: tezy dopovidey naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (Kharkiv, 7 kvitnya 2017 r.). Kharkiv: MVS Ukrayiny, KHNUVS. 16?19. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru