Здійснення педагогічної модерації реалізації учнівських партисипативних проєктів як педагогічна умова виховання лідерських якостей

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», м. Одеса

Здійснення педагогічної модерації реалізації учнівських партисипативних проєктів як педагогічна умова виховання лідерських якостей

Гриньова Марія Василівна

здобувач вищої освіти ступеня доктора філософії

за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки»

(поза аспірантурою)

старший викладач кафедри філософії освіти

Анотація

виховання лідерський якість партисипація

У статті акцентовано на тому, що партисипативне проєктування може посприяти набуттю учнями особистого досвіду лідерства як вагомого чинника виховання лідерських якостей. Зауважено, що учнівські партисипатвині проєкти реалізуються у вимірі делегування учням повноваження ухвалювати рішення з певних питань громадського самоврядування в закладі освіти, послуговуючись при цьому засобами партисипації, які застосовуються під час інформування, консультування та спільного ухвалення рішень.

Розглянуто здійснення педагогічної модерації реалізації учнівських партисипативних проєктів як педагогічну умову виховання лідерських якостей, що передбачає цілеспрямований координаційний та фасилітативний супровід педагогами реалізації учнівських партисипативних проєктів через управління проєктною діяльністю, дискусіями та груповою динамікою задля забезпечення активної позиції учнів на всіх етапах реалізації проєкту, демократичності процесів спілкування та співпраці в межах та поза межами проєктної команди.

На основі аналізу наукових джерел схарактеризовано модерацію як освітню технологію. Визначено та схарактеризовано функції педагога-модератора у процесі здійснення партисипативного проєктування, а саме: управління проєктною діяльністю, управління дискусіями, управління груповою динамікою. Зроблено висновки, що в процесі модерації реалізації учнівських партисипативних проєктів педагог стимулює виховання мотиваційно-вольових, когнітивно-креативних, інтеграційно-діяльнісних, емоційно-рефлексивних та етично-ціннісних лідерських якостей учнів.

Закцентовано на тому, що реалії сьогодення обумовили виникнення проблеми готовності педагогів до модерації партисипативних проєктів в цифровому просторі взаємодії суб'єктів виховання. Перспективи подальших наукових розвідок визначено в дослідженні особливостей модерації учнівських партисипативних проєктів у цифровому просторі.

Ключові слова: лідерські якості, виховання, заклад загальної середньої освіти, учні, підходи до виховання, педагогічна умова, учнівський партисипативний проєкт, модерація, координація, фасилітація, управління, педагогічна модерація, педагог-модератор, проєктна команда.

Hrynova Mariia Vasylivna Ph.D. Postgraduate, Senior Lecturer of the Department of Philosophy of Education, Odessa Regional Academy of In-Service Education, Odesa

Implementation of pedagogical moderation of student participatory projects as a pedagogical condition for the upbringing of leadership qualities

Abstract

The article emphasizes that participatory design can contribute to the acquisition of personal leadership experience by students as a significant factor in the development of leadership qualities. It is noted that student participatory projects are implemented in the dimension of delegating to students the authority to make decisions on certain issues of public self-government in an educational institution, using the means of participation used in informing, consulting and joint decision-making.

The article considers the implementation of pedagogical moderation of student participatory projects as a pedagogical condition for the education of leadership qualities, which involves targeted coordination and facilitation support by teachers of the implementation of student participatory projects through the management of project activities, discussions, and group dynamics to ensure the active position of students at all stages of the project, the democratic processes of communication and cooperation within and outside the project team.

Based on the analysis of scientific sources, moderation as an educational technology is characterized. The functions of a teacher-moderator in the process of participatory design are defined and characterized, namely: project activity management, discussion management, group dynamics management. It is concluded that in the process of moderating the implementation of student participatory projects, the teacher stimulates the development of motivational and volitional, cognitive and creative, integration and activity, emotional and reflective, and ethical and value-based leadership qualities of students.

The author emphasizes that the realities of today have led to the problem of teachers' readiness to moderate participatory projects in the digital space of interaction between educational subjects. Prospects for further scientific research are identified in the study of the peculiarities of moderation of student projects.

Keywords: leadership qualities, education, general secondary education institution, students, approaches to education, pedagogical condition, student participatory project, moderation, coordination, facilitation, management, pedagogical moderation, teacher-moderator, project team.

Постановка проблеми

Інноваційна спрямованість закладів загальної середньої освіти в організації освітнього процесу загалом і виховного зокрема знаходить своє відображення у пошуку нових підходів, які б забезпечували належні умови для виховання особистісних якостей учнів, серед яких великий запит у суспільства мають лідерські.

Зважаючи, що педагогічні умови є «якісною характеристикою основних факторів, процесів і явищ освітнього середовища» [1, с. 64], у сучасному розумінні виховання акцент робиться на партисипативному підході до виховання лідерських якостей учнів, за якого управлінський процес розглядається як середовище взаємодії, комунікації та кооперації керівництва закладу освіти, педагогічних працівників, учнів та батьків і з огляду на це має вагомий потенціал для виховання лідерських якостей учнів.

Відтак забезпечення суб'єктності учнів в громадському самоврядуванні в закладі освіти є однією з умов виховання лідерських якостей учнів через набуття практики лідерства в діяльності учнівського самоврядування. Водночас можливості, які вона відкриває, мають бути посилені цілеспрямовано створеними обставинами, які б дозволяли конструктивно їх використовувати. До таких обставин ми відносимо реалізацію учнівських партисипативних проєктів як форми діяльності учнівського самоврядування, що передбачає активну участь учнів у спільній розробці та реалізації рішення для себе. Учнівські партисипатвині проєкти реалізуються у вимірі делегування учням повноваження ухвалювати рішення з певних питань громадського самоврядування в закладі освіти, послуговуючись при цьому засобами партисипації, які застосовуються під час інформування, консультування та спільного ухвалення рішень. Як видно, партисипатвине проєктування може посприяти набуттю учнями особистого досвіду лідерства, що є вагомим чинником виховання лідерських якостей, однак його ефективне використання потребує педагогічної модерації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню педагогічних умов, необхідних для виховання лідерських якостей особистості на різних етапах розвитку особистості присвячено низку наукових розвідок, зокрема Д. Алфімова, О. Косенчук, А. Куриці, Р. Сойчук, Н. Сушик, В. Ягоднікової та ін. На основі їх аналізу ми виокремили найбільш досліджені в українській педагогічній науковій думці педагогічні умови виховання лідерських якостей на різних етапах становлення особистості, серед яких: врахування вікових та індивідуальних особливостей у процесі виховання лідерських якостей; застосування психолого-педагогічної діагностики для визначення спрямування процесу виховання лідерських якостей; врахування поступальності та наскрізності процесу виховання лідерських якостей; забезпечення засвоєння комплексних знань про лідерство у сучасному його розумінні; забезпечення цілеспрямованого виховання лідерських якостей через залучення до соціально значимої діяльності; забезпечення розвивального характеру процесу виховання лідерських якостей; створення на засадах педагогіки партнерства гуманних відносин суб'єктів виховання лідерських якостей. Водночас попри значну розробленість даного питання, акцентуація на партисипативному підході до виховання лідерських якостей учнів актуалізує потребу дослідження педагогічних умов, у яких цей підхід знаходить своє найбільше відображення.

Мета статті - схарактеризувати особливості здійснення педагогічної модерації реалізації учнівських партисипативних проєктів як педагогічної умови виховання лідерських якостей учнів.

Виклад основного матеріалу

Першочергово зазначимо, що здійснення педагогічної модерації реалізації учнівських партисипативних проєктів як педагогічна умова виховання лідерських якостей учнів передбачає цілеспрямований координаційний та фасилітативний супровід педагогами реалізації учнівських партисипативних проєктів через управління проєктною діяльністю, дискусіями та груповою динамікою задля забезпечення активної позиції учнів на всіх етапах реалізації проєкту, демократичності процесів спілкування та співпраці в межах та поза межами проєктної команди.

Зауважимо, що модерація (пом'якшення, стримування; послаблення; уповільнення) [2] як освітня технологія почала своє становлення в другій половині ХХ століття в Німеччині [3] і у загальному значенні розглядається як «робота в групі та з групою» [4, с. 106]. О. Антоненко, А. Коваль, О. Криськів та Т. Чан тлумачать технологію модерації як «сукупність соціально- економічних, педагогічних, психологічних та інших методів впливу на здобувача, з метою надання йому допомоги у формуванні певних ціннісних установок, соціальних потреб, навичок адаптації до умов, які постійно змінюються; сприйняття та інтерпретації інформації; організації інтерактивного спілкування тощо» [4, с. 66], і звертають увагу на тому, що «модерація спрямована на розкриття внутрішнього потенціалу особистості і допомагає зробити актуальним те, що має значення» [4, с. 66]. І. Трубик та О. Коношенко (2022) розглядають модерацію як «організацію групової взаємодії для розв'язання спільної проблеми» [5, с. 106] та зауважують на таких її характерологічних складових, як «візуалізація матеріалу, думок, рішень, висновків, постійна комунікація, зворотний зв'язок» [5, с. 106].

На основі аналізу наукових джерел ми виокремили цінні для розуміння сутності модерації як освітньої технології позиції, що систематизовані у таблиці 1.

Таблиця 1. Модерація як освітня технологія

Відтак ми поділяємо позицію Л. Наливайко [3], котра зауважує, що модератор виконує функцію методичного помічника, котрий керує процесом не втручаючись у його зміст, тим самим створюючи можливості для розвитку самостійності, високої пізнавальної активності та відчуття відповідальності за результати ухвалених рішень.

З огляду на вищезазначене під час партисипативного проєктування актуалізуються три ключові функції педагога-модератора у взаємодії з учнівською проєктною командою, що відображені на рисунку 1. Розглянемо детально кожну із них.

Рис. 1. Функції педагога-модератора реалізації учнівських партисипативних проєктів

Управління проєктною діяльністю. Модерація як метод демократичного управління та координації реалізації учнівського партисипативного проєкту базується на установці «все, що без нас, не для нас». Тобто педагог не керує перебігом реалізації проєкту одноосібно, а створює учням можливості впливати на всі процеси реалізації проєкту через застосування практик партисипації. Однак модерування учнівських партисипативних проєктів має свої особливості, адже педагог повинен за потреби доповнювати знання учнів з реалізації проєктів і при цьому намагатися мінімізувати свій вплив на визначення змісту проєкту [7, с. 55] Практика свідчить, що ефективна модерація є однією з основних умов успішності учнівських партисипативних проєктів і чим менше учні мають досвіду реалізації партисипативних проєктів, тим більшою є потреба у їх модерації педагогом. Водночас за відносної сталості складу проєктної команди та систематичного досвіду реалізації партисипативних проєктів з часом потреба в модерації зменшується [7, с. 55].

Зауважимо, що процес модерації партисипативних проєктів передбачає використання модератором певних методичних інструментів на етапі ініціювання («Майстерня з аналізу потреб», «Світове кафе», «Відкритий простір», «Майстерня майбутнього» тощо), планування (SMART^rn, 5WIN, SWOT-аналіз, «Матриця стейкхолдерів», «Дерево проблем», «Матриця Ейзенхауера», створення моделей тощо), реалізації (SCRUM-дошка, евристика вирівнювання ресурсів, графік Ганта тощо), завершення проєкту («Диверсійний аналіз», «Ritual Dissent», «4L», «Чотири питання», соціограми тощо).

Управління дискусіями. Зважаючи, що процес спілкування проєктної команди включає інтеракцію, соціальну перцепцію та міжособистісну комунікацію [5], не менш важливу роль під час модерування реалізації учнівських партисипативних проєктів займає управління дискусіями, тобто фасилітація обговорень та ухвалень рішень.

Ю. Олексін, А. Кочубей та В. Сокаль зазначають, що фасилітація здебільшого трактується як «організація і управління процесом вирішення певних питань (тем, проблем) у групах» [8]. Крім того, вчені зауважують, що основними характеристиками фасилітації в освіті є співробітництво, власна позиція, індивідуальність і рівність, саморозвиток та організація освітнього просторового середовища.

Відтак нам імпонує думка Г. Лещук та А. Заверуха, котрі наголошують, що «педагогічна фасилітація в освітній сфері передбачає турботу про особистість та її духовний стан, розвиток емпатії, вміння приймати людину і себе самого без засуджень, а не лише вирішення навчальних проблем» [9, с. 208], а також звертають увагу на те, що завдання педагогічної фасилітації у групі полягають у «допомозі учням вирішити поставлене завдання без втручання у зміст педагогом, при цьому вчитель повинен вміти допомогти сформулювати цілі та завдання, що стоять перед групою учнів або перед кожним учням окремо, а далі створює вільну та невимушену атмосферу, яка стимулюватиме учнів до вирішення проблем» [9, с. 208].

Враховуючи наш досвід фасилітації, ми поділяємо позицію Г. Трухан, котра стверджує, що педагогічна фасилітація «проявляється у стимулюванні, ініціюванні, заохоченні суб'єктів освітнього процесу до самостійного пошуку відповідей на питання, креативних рішень при підтримці та дозованій допомозі з боку педагога» [10, с. 153] та «сприяє усвідомленню особистістю власної самоцінності, прагненню до саморозвитку та самовдосконаленню» [10, с. 153].

Зважаючи, що ефективність педагогічної фасилітації залежить від відповідних умінь педагога, зауважимо, що останній має володіти різними методами фасилітації обговорень (модерація VIPP, мозковий штурм, «Дискусія від атома до молекули», «Бджолині вулики», «Кулькова валиця», «Акваріум», «Дебати з груповим захистом», «Тіньовий мозковий штурм», «Нарада піратів», «Метод 635» тощо) та ухвалення рішень («Одноточкове рішення», «Голосування великим пальцем» тощо) і при їх застосуванні дотримуватись основних принципів фасилітації, серед яких: «забезпечення психологічної безпеки та атмосфери довіри; визнання всіх учасників/ць процесу рівними; інклюзія та взаємоповага; важливість та цінність думки кожного і кожної; дослідження процесу, а не робота з готовими висновками; нейтральна позиція керівника/ці процесу, відсутність оціночних суджень» [11, с. 19].

Науковці та практики стверджують, що важливу роль в процесі модерації відграє візуалізація, яка дає змогу «досягати активнішого залучення учасників; документувати висловлені ідеї та домовленості, що робить їх обов'язковими для всіх; проілюструвати відмінності та досягати ясності; роз'яснити структуру та зміст чогось у прозорій формі; покращити увагу та концентрацію учасників; звернути увагу учасників на найголовніше; спростити сприйняття складних тем» [7, с. 56].

Управління груповою динамікою. Враховуючи, що на успіх проєктної діяльності значною мірою впливають особливості групових процесів в проєктній команді, педагог-модератор має вміти ними конструктивно управляти, а відтак приділяти значну увагу командотворенню. Поділяючи думку Т. Чорної, в контексті партисипативного проєктування ми розглядатимемо команду як «тимчасове об'єднання осіб для вирішення конкретної проблеми, діяльність якого носить ситуативний ефект» [12, с. 92]. За В. Тернопільською ознакою успішної команди є «взаєморозподільна відповідальність, коли кожен відповідає за ефективність власних дій і рішень у загальній стратегії, при цьому всі несуть спільну відповідальність за результат» [13, с. 124].

Б. Такман у свій час виокремив п'ять етапів розвитку команди [14], кожен з яких під час реалізації учнівських партисипативних проєктів передбачає певних стратегій дій педагога-модератора та відповідно використання різних методів супроводу командних процесів: етап формування (за потреби знайомство, згуртування команди, за необхідності перегляд командних домовленостей); етап штурму (згуртування команди, обговорення особливостей перебігу поточних справ, за необхідності перегляд командних домовленостей, підтримка у складних ситуаціях); етапи нормування та виконання (обговорення особливостей перебігу поточних справ, підтримка єдності та командного духу); етап завершення (святкування спільного та індивідуального успіху, визначення перспектив подальшого спілкування або ж спільної діяльності).

Також в контексті розгляду питання модерації реалізації учнівських партисипативних проєктів заслуговують на особливу увагу сім основних елементів дизайну проєкту Золотого стандарту проєктного навчання від PBLWorks [15], а саме: складна проблема чи запитання (проєкт обрамляється значущою проблемою, яку потрібно вирішити, або запитанням, на яке потрібно відповісти, на відповідному рівні виклику); постійне розслідування (учні беруть участь у визначеному, розширеному процесі постановки запитань, пошуку ресурсів і застосування інформації); автентичність (проєкт говорить про особисті проблеми, інтереси та проблеми в житті учнів); голос учня та вибір (учні ухвалюють деякі рішення щодо проєкту, зокрема, як вони працюють і що вони створюють, і висловлюють власні ідеї власним голосом); рефлексія (учні та педагоги розмірковують про ефективність проєктної діяльності, якість роботи учнів, перешкоди, які виникають, і стратегії їх подолання); критика та перегляд (учні надають, отримують і застосовують відгуки, щоб покращити свій процес і продукти); суспільний продукт (учні оприлюднюють свою проєктну роботу, ділячись нею та пояснюючи або презентуючи її людям за межами аудиторії).

Розглядаючи лідерські якості як відносно стійку і водночас динамічну синергетичну єдність інтелектуальних, психологічних та соціальних якостей особистості, необхідних для визнання за особою в суспільній групі позиції лідера та забезпечення ефективного лідерства [16, с. 679], ми вважаємо, що саме в процесі модерації реалізації партисипативних проєктів педагог стимулює розвиток: мотиваційно-вольових якостей, необхідних лідеру для спрямування себе та інших на постановку і досягнення цілей; когнітивно-креативних якостей, необхідних лідеру для продукування ефективних та оригінальних підходів до розв'язання завдань і ухвалення раціональних рішень; інтеграційно-діяльнісних якостей, необхідних лідеру для налагодження ефективної співпраці та командної взаємодії в межах суспільної групи; емоційно-рефлексивних якостей, необхідних лідеру для саморозвитку та налагодження ефективного спілкування в межах суспільної групи; етично-ціннісних якостей, які стосуються доброчесності та етичності поведінки лідера [16, с. 681].

На останок зауважимо, що теоретично обґрунтований високий виховний потенціал здійснення педагогічної модерації реалізації учнівських партисипативних проєктів як педагогічної умови виховання лідерських якостей учнів підтверджується результатами емпіричних досліджень, здійснених на основі забезпечення цієї умови у практиці виховання лідерських якостей учнів основної школи.

Висновки

Отже, ефективне здійснення педагогами модерації реалізації учнівських партисипативних проєктів є педагогічною умовою, яка забезпечує практико орієнтованість виховання мотиваційно-вольових, когнітивно-креативних, інтеграційно-діяльнісних, емоційно-рефлексивних та етично-ціннісних лідерських якостей учнів, а відтак потребує від педагога добре сформованих професійних компетентностей, необхідних для управління проєктною діяльністю, дискусіями та груповою динамікою. Крім того, реалії сьогодення обумовили виникнення проблеми готовності педагогів до організації виховного процесу загалом та модерації партисипативних проєктів зокрема в цифровому просторі взаємодії суб'єктів виховання. Відтак перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо в дослідженні особливостей модерації учнівських партисипативних проєктів у цифровому просторі.

Література

1. Глухов І., Шмоніна Т. Сучасні підходи до розуміння поняття «педагогічні умови». Педагогічні науки: зб. наук. пр. 2011. № 1 (59). С. 65-69.

2. Словник. Портал української мови та культури. URL: https://slovnyk.ua/index.php.

3. Наливайко Л. Модерація - інтерактивний метод навчання. Інноваційні трансформації в сучасній освіті: виклики, реалії, стратегії: зб. матер. Перш. Всеукр. відкр. наук.-практ. форуму, м. Одеса 10-13 2019 р., Одеса, 2019. С. 80-82.

4. Чан Т., Криськів О., Коваль А., Антоненко О. Технології модерації як соціальна складова у викладанні дистанційного курсу «Загальна та неорганічна хімія». Social and Economic Aspects of Education in Modern Society: Proceedings of the XI International Scientific and Practical Conference, м. Варшава, 22 берез. 2019. Варшава, 2019. Т. 2. С. 66-70.

5. Трубник І., Коношенко О. Розвиток комунікативних навичок майбутніх фахівців соціальної сфери засобами технології модерації. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2022. № 1 (349). Ч. 1. С. 104-111. DOI: https://doi.Org/10.32782/psy-visnyk/2022.1.18.

6. Бігич O. Модерація й розвиток критичного мислення майбутніх учителів іспанської мови як технології формування методичної компетентності. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Педагогіка та Психологія. 2019. Вип. 31. С. 43-52.

7. Партисипація дітей і молоді: міжнародний досвід та практичні рішення: метод. посіб. для роботи з дітьми і молоддю. / В. Штанге, М. Гриньова та ін. Берлін: Спілка DRA e. V., 2020. 220 с.

8. Олексін Ю., Кочубей А., Сокаль В, Якубовська С. Педагогічна фасилітація як ефективний шлях реалізації гуманістичних засад педагогіки партнерства. International scientific innovations in human life: зб. матеріал. міжн. наук.-паркт. конф., м. Манчестер, 11-13 травня 2022 р. Манчестер, 2022. С. 781-788.

9. Лещук Г., Заверуха А. Фасилітація в освітній сфері. Розвиток професійної майстерності педагога в умовах нової соціокультурної реальності: зб. матер. V Міжнар. наук.-практ. конф., м. Тернопіль, 29-30 вер. 2022 р. Тернопіль, 2022. C. 206-209.

10. Трухан Г. Фасилітативні вміння сучасного вчителя: суть, структура, місце в системі педагогічної фасилітації. Теорія та методика навчання та виховання. 2019. № 47. С. 148-158.

11. Методична збірка для використання в освітньому процесі для 5-11 класів за результатами проєкту «SIMschool - симуляційні ігри для вивчення прав людини», що реалізується ГО «CRISP» і ГО «ЕдКемп Україна» у партнерстві з Європейським Союзом. Харків, 2021. 220 с.

12. Тернопільська В. Уміння особистості працювати в команді: теоретичний аспект. Професійний розвиток педагога: матер. всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. «Сучасний вчитель початкової школи: проблеми і перспективи в контексті освітньої реформи». Рівне, 2019. С. 125-126.

13. Чорна Т. Зміст наукової дефініції «команда»: вітчизняний та зарубіжний підходи. Особистість у просторі проблем ХХІ століття: матер. наук.-практ. конф., м. Київ, 25 лют. 2021 р. Київ, 2021. С. 91-93.

14. Гревцева Є. Шляхи формування та розвитку команди в закладі освіти. Colloquium- journal. 2021. № 3 (90). С. 13-17.

15. Gold Standard PBL: Essential Project Design Elements. PBLworks. URL: http:// surl.li/rimba.

16. Гриньова М. Вимірювання рівня вихованості лідерських якостей учнів основної школи: критерії, показники, рівні. Вісник науки та освіти. 2024. № 2. С. 675-683. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2024-2C20j-675-683.

References

1. Glukhov, I., & Shmonina, T. (2912). Suchasni pidkhody do rozuminnya ponyattya «pedahohichni umovy» [Modern approaches to understanding the concept of «pedagogical conditions»]. Pedahohichni nauky - Pedagogical sciences, 1, 65-69 [in Ukrainian].

2. Slovnyk [Dictionary]. Portal ukrayins'koyi movy ta kul'tury - Ukrainian language and culture portal. URL: https://slovnyk.ua/index.php [in Ukrainian].

3. Nalivayko, L. (2019). Moderatsiya - interaktyvnyy metod navchannya [Moderation - an interactive method of learning]. Proceedings from: Materialy Pershoho Vseukrayins'koho vidkrytoho naukovo-praktychnoho forumu «Innovatsiyni transformatsiyi v suchasniy osviti: vyklyky, realiyi, stratehiyi» - Materials of the First All-Ukrainian open scientific and practical forum «Innovative transformations in modern education: challenges, realities, strategies». (pp. 109-111). Odesa [in Ukrainian].

4. Chan, T., Kryskiv, O., Koval, A., & Antonenko, O. (2019). Tekhnolohiyi moderatsiyi yak sotsial'na skladova u vykladanni dystantsiynoho kursu «Zahal'na ta neorhanichna khimiya» [Moderation technologies as a social component in teaching the distance course «General and Inorganic Chemistry»]. Proceedings from: Materials of the XI International Scientific and Practical Conference «Social and Economic Aspects of Education in Modern Society», 2. (pp. 66-70). Warsaw [in Ukrainian].

5. Trubnyk, I., & Konoshenko, O. (2022). Rozvytok komunikatyvnykh navychok maybutnikh fakhivtsiv sotsial'noyi sfery zasobamy tekhnolohiyi moderatsiyi [Development of communication skills of future specialists in the social sphere by means of moderation technology]. Visnyk Luhans'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Pedahohichni nauky - Bulletin of Taras Shevchenko Luhansk National University. Pedagogical sciences. 1, 104-111. DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.E18 [in Ukrainian].

6. Bigich, O. (2019). Moderatsiya y rozvytok krytychnoho myslennya maybutnikh uchyteliv ispans'koyi movy yak tekhnolohiyi formuvannya metodychnoyi kompetentnosti [Moderation and development of critical thinking of future teachers of the Spanish language as a methodical competence formation technology]. Visnyk Kyyivs'koho natsional'noho linhvistychnoho universytetu. Pedahohika ta Psykholohiya - Bulletin of the Kyiv National Linguistic University. Pedagogy and Psychology, 31, 43-52 [in Ukrainian].

7. Shtange, V., Hrynyova, M., & oth. (2020). Partysypatsiya ditey i molodi: mizhnarodnyy dosvid ta praktychni rishennya: metodychnyy posibnyk dlya roboty z dit'my i moloddyu [Participation of children and youth: international experience and practical solutions: methodological guide for working with children and youth]. Berlin: Union DRA e. V. [in Ukrainian].

8. Oleksin, Yu., Kochubey, A., Sokal, V, & Yakubovska, S. (2020). Pedahohichna fasylitatsiya yak efektyvnyy shlyakh realizatsiyi humanistychnykh zasad pedahohiky partnerstva [Pedagogical facilitation as an effective way to implement the humanistic principles of partnership pedagogy]. Proceedings from: Materials of the international scientific and practical conference «International scientific innovations in human life». (pp. 781-788). Manchester [in Ukrainian].

9. Leshchuk, G., & Zaverukha, A. (2022). Fasylitatsiya v osvitniy sferi [Facilitation in the educational sphere]. Proceedings from: Materialy V Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi «Rozvytok profesiynoyi maysternosti pedahoha v umovakh novoyi sotsiokul'turnoyi real'nosti» - Materials of the 5 th International Scientific and Practical Conference «Development of Teacher's Professional Skills in the Conditions of the New Socio-Cultural Reality». (pp. 206-209). Ternopil [in Ukrainian].

10. Trukhan, H. (2019). Fasylitatyvni vminnya suchasnoho vchytelya: sut', struktura, mistse v systemi pedahohichnoyi fasylitatsiyi [Facilitative skills of a modern teacher: essence, structure, place in the system of pedagogical facilitation]. Teoriya ta metodyka navchannya ta vykhovannya - Theory and methods of teaching and education, 47, 148-158 [in Ukrainian].

11. Metodychna zbirka dlya vykorystannya v osvitn'omu protsesi dlya 5-11 klasiv za rezul'tatamy proyektu «SIMschool - symulyatsiyni ihry dlya vyvchennya prav lyudyny» [Methodical collection for use in the educational process for grades 5-11 based on the results of the project «SIMschool - simulation games for studying human rights»] (2021). Kharkiv [in Ukrainian].

12. Ternopilska, V. (2019). Uminnya osobystosti pratsyuvaty v komandi: teoretychnyy aspekt [Individual ability to work in a team: theoretical aspect]. Proceedings from: Materialy vseukrayinskoyi naukovo-praktychnoyi internet-konferentsiyi «Suchasnyy vchytel'pochatkovoyi shkoly: problemy i perspektyvy v konteksti osvitn'oyi reformy» - Materials of the All-Ukrainian Scientific and Practical Internet Conference «Modern Elementary School Teacher: Problems and Prospects in the Context of Educational Reform». (pp. 125-126). Rivne [in Ukrainian].

13. Chorna, T. (2021). Zmist naukovoyi definitsiyi «komanda»: vitchyznyanyy ta zarubizhnyy pidkhody [The content of the scientific definition of «team»: domestic and foreign approaches]. Proceedings from: Materialy naukovo-praktychnoyi konferentsiyi «Osobystist' u prostori problem ХХІ stolittya» - Materials of the scientific and practical conference «Personality in the space of problems of the 21st century». (pp. 91-93). Kyiv [in Ukrainian].

14. Grevtseva, E. (2021). Shlyakhy formuvannya ta rozvytku komandy v zakladi osvity [Ways of team formation and development in an educational institution]. Colloquium-journal, 3, 13-17 [in Ukrainian].

15. Gold Standard PBL: Essential Project Design Elements. URL: http://surl.li/rimba [in English].

16. Hrynova, M. (2024). Vymiryuvannya rivnya vykhovanosti liders'kykh yakostey uchniv osnovnoyi shkoly: kryteriyi, pokaznyky, rivni [Measuring the level of education of leadership qualities of secondary school students: criteria, indicators, levels]. Visnyknauky ta osvity - Herald of science and education, 2. 675-683. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2024-2(20)-675-683 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru