Підготовка вчителів початкової школи (кінець ХХ – перша чверть ХХІ ст.): інноваційні підходи (до історіографії проблеми)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра загальної педагогіки та дошкільної освіти

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Підготовка вчителів початкової школи (кінець ХХ - перша чверть ХХІ ст.): інноваційні підходи (до історіографії проблеми)

Невмержицька Олена Василівна

доктор педагогічних наук, професор

Анотація

На сучасному етапі розвитку суспільства актуалізується проблема підготовки майбутніх педагогів до реалізації завдань професійної діяльності. Сучасний педагог має бути творчим, здатним адаптуватися до нових умов, бездоганно володіти методикою навчання і виховання тощо. Підвищенню ефективності професійного вишколу майбутніх вчителів, формуванню в них мотивації до застосування інновацій у власній професійній діяльності сприяє застосування інновацій в освітньому процесі закладу вищої освіти.

З огляду на це, метою нашої наукової розвідки стало здійснення історіографічного аналізу проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів засобами інноваційних технологій упродовж останніх десятиліть.

У статті подано визначення понять «історіографія», «історіогра- фічне педагогічне дослідження», «педагогічна історіографія», визначено завдання цієї галузі знань та констатовано доцільність здійснення історіографічного аналізу проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів засобами інноваційних технологій упродовж 90-х рр. ХХ - початку ХХІ ст. - періоду, коли у закладах освіти активно впроваджуються інновації, запозичені із зарубіжного досвіду та адаптовані до вітчизняних реалій, а також спроектовані та апробовані вітчизняними педагогами.

Аналіз наукових досліджень кінця ХХ - початку ХХІ ст. засвідчив, що впродовж 1991 - першого десятиліття ХХІ ст. науковці насамперед звертали увагу на інноваційні технології, що передбачали демократизацію освітнього процесу, суб'єкт-суб'єктні взаємини між учасниками освітнього процесу, зростання самостійності здобувачів освіти в опануванні знань, умінь та навичок. Це, зокрема, - проблемні лекції, рольові ігри, дискусії, драматизації тощо.

Упродовж другого десятиліття ХХІ ст. дослідники інтенсифікували пошуки в царині застосування інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи. Вчені наголошують на доцільності застосування в освітньому процесі педагогічного закладу дошкільної освіти проблемних технологій навчання, інтерактивних, тренінгових та проєктних методів, методів контекстного навчання, ситуативного моделювання, інтернет-технологій, мультимедійних технологій тощо.

Відтак дослідженням встановлено, що в працях, присвячених проблемі підготовки майбутніх учителів початкової школи чітко відображений рівень розвитку педагогічної інноватики на конкретному етапі розвитку педагогічної науки. Крім цього, доведено, що на використання інновацій в освітньому процесі педагогічних закладів вищої освіти мало вплив соціальне замовлення, а також рівень технічного прогресу суспільства.

Ключові слова: історіографія, початкова школа, інновації, інноваційні технології, підготовка вчителів початкової школи.

Nevmerzhytska Olena Vasylivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of General Pedagogy and Preschool Education, Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University, Drohobych

TRAINING OF PRIMARY SCHOOL TEACHERS (END OF THE XX - FIRST QUARTER OF THE XXI CENTURY): INNOVATIVE APPROACHES (TO THE HISTORIOGRAPHY OF THE PROBLEM)

Abstract

At the current stage of the development of society, the problem of training future teachers to realize the tasks of professional activity is actualized. A modern pedagogue must be creative, able to adapt to new conditions, flawlessly master teaching and upbringing methods, etc. The use of innovations in the educational process of a higher education institution contributes to increasing the effectiveness of professional training of future teachers, forming their motivation to use innovations in their own professional activities.

In view of this, the goal of our research was to carry out a historiographical analysis of the problem of training future primary school teachers by means of innovative technologies over the past decades.

The article defines the concepts of "historiography", "historiographic pedagogical research", "pedagogical historiography", defines the tasks of this field of knowledge and states the expediency of carrying out a historiographical analysis of the problem of training future primary school teachers by means of innovative technologies during the 1990s of the 20th century - the beginning of the 21st century Art. - the period when educational institutions are actively implementing innovations borrowed from foreign experience and adapted to domestic realities, as well as designed and tested by domestic teachers.

Analysis of scientific research at the end of the 20th - beginning of the 21st century. testified that during 1991 - the first decade of the XXI century. scientists first of all paid attention to innovative technologies that provided for the democratization of the educational process, subject-subject relationships between the participants of the educational process, the growth of the independence of education seekers in mastering knowledge, skills and abilities. These include, in particular, problematic lectures, role-playing games, discussions, dramatizations, etc.

During the second decade of the XXI century. researchers intensified their search for the application of interactive and information and communication technologies in the process of professional training of future primary school teachers. Scientists emphasize the expediency of using problematic learning technologies, interactive, training and project methods, contextual learning methods, situational modeling, Internet technologies, multimedia technologies, etc. in the educational process of a preschool educational institution.

Therefore, research has established that the level of development of pedagogical innovation at a specific stage of the development of pedagogical science is clearly reflected in works devoted to the problem of training future primary school teachers. In addition, it was proved that the use of innovations in the educational process of pedagogical institutions of higher education was influenced by the social order, as well as the level of technological progress of society.

Keywords: historiography, primary school, innovations, innovative technologies, training of primary school teachers.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі реформування освітянської галузі серйозні вимоги ставляться до педагогічних працівників, що мають бути готовими працювати в швидкозмінних, а іноді й критичних, умовах, здатних захоплювати школярів новими знаннями та застосовувати в освітньому процесі інноваційні методи й засоби навчання. Безперечно, готовність педагогів до інноваційної діяльності починає формуватися ще на етапі професійної підготовки. Використання в освітньому процесі педагогічних закладів освіти інноваційних технологій сприяє не лише підвищенню ефективності професійного вишколу майбутніх вчителів, але й формує в останніх мотивацію до застосування інновацій у власній професійній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У педагогіці здійснена значна кількість наукових пошуків, що торкаються проблем підготовки майбутніх педагогів, зокрема, вчителів початкової школи. Зокрема, методична підготовка вчителів початкових класів стала предметом дослідження К. Авраменко, формування інформаційної компетентності у майбутніх педагогів досліджувала А. Дрокіна, розвиток готовності до використання інтерактивних та ігрових технологій вивчали О. Комар, М. Марко, О. Рома та ін. Аналіз названих досліджень дозволив констатувати, що незважаючи на ракурс, з якого розглядається проблема професійної підготовки майбутніх учителів, усі дослідники наполягають на доцільності використання у цьому процесі інновацій. Власне аналіз означених досліджень вказує також на хронологію появи та використання конкретних технологій в освітньому процесі педагогічного закладу освіти, що може дозволити спрогнозувати шляхи підвищення ефективності майбутніх педагогів у майбутньому.

Відтак метою статті стало здійснення історіографічного аналізу проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів засобами інноваційних технологій упродовж останніх десятиліть.

Виклад основного матеріалу

Історіографічні педагогічні дослідження відіграють вагому роль у розвитку педагогічної науки. Вони дають змогу підтверджувати, спростовувати чи уточнювати погляди і підходи, що склалися у педагогіці, робити нові умовиводи. Безперечно, здобутки педагогічної історіографії впливають й на педагогічну практику, забезпечуючи удосконалення освітнього процесу у закладах освіти різного рівня.

З огляду на це, розвиток вітчизняної педагогічної історіографії є надзвичайно актуальним у сучасних умовах. Принагідно зазначимо, що термін «історіографія» означає науку, яка досліджує розвиток і нагромадження знань з історії суспільства, а також історичні джерела. Це також «сукупність історичних творів, що стосуються певного періоду або якої-небудь проблеми; історична бібліографія» [4, С. 14]. Історіографія вивчає, аналізує, класифікує історичні джерела. Якщо ж таке дослідження проводиться на матеріалі педагогічних джерел та практики, то воно стає історіографічним педагогічним дослідженням, що реалізується в межах педагогічної історіографії.

Педагогічна історіографія - це, на думку Л. Березівської, «…в широкому розумінні - …сфера наукових знань, яка вивчає розвиток історико-педагогічної науки та її закономірності; у вузькому - це сукупність напрацювань із різних проблем історії педагогіки, освіти (освітні процеси та явища, педагогічна думка) у певний історичний період» [2, С. 5].

Завдання педагогічної історіографії, на переконання Л. Голубничої, полягають у:

- з'ясуванні часу і місця зародження педагогічної думки, визначенні етапів її розвитку та характеристиці сучасного стану педагогічної науки;

- дослідженні процесу накопичення педагогічних знань та встановленні внеску провідних мислителів і діячів до педагогічної науки;

- вивченні еволюції педагогічної проблематики на різних етапах історичного розвитку;

- дослідженні історії розвитку педагогічних теорій, методології історико-педагогічної науки, методів вивчення педагогічних джерел;

- вивченні способів та хронології введення до наукового обігу нових педагогічних джерел;

- висвітленні впливу конкретних історичних умов на розвиток педагогічної науки та педагогічної думки [5, С. 154-155].

Оскільки сьогодні актуалізується проблема підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх педагогів вважаємо за доцільне здійснити історіографічний аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів засобами інноваційних технологій упродовж 90-х рр. ХХ - початку ХХІ ст. Це період, коли у закладах освіти активно впроваджуються інновації, запозичені із зарубіжного досвіду та адаптовані до вітчизняних реалій, а також спроектовані та апробовані у вітчизняними педагогами.

Варто зазначити, що аналіз значного масиву праць, присвячених професійній підготовці майбутніх педагогів, дозволив констатувати актуалізацію у них питання впровадження інновацій задля забезпечення якості освітнього процесу.

Однак аналіз наукових досліджень кінця ХХ - початку ХХІ ст. засвідчив, що впродовж 1991 - першого десятиліття ХХІ ст. науковці насамперед звертали увагу на інноваційні технології, що передбачали демократизацію освітнього процесу, суб'єкт-суб'єктні взаємини між учасниками освітнього процесу, зростання самостійності здобувачів освіти в опануванні знань, умінь та навичок. Упродовж другого десятиліття ХХІ ст. дослідники інтенсифікували пошуки в царині застосування інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи.

Система підготовки вчителів початкової школи України упродовж 1991 - 1997 рр. стала предметом наукових пошуків Ю. Соловйова. Автор зазначає, що упродовж хронологічних меж дослідження змістився акцент діяльності педагогічних закладів вищої освіти з формування традиційно-інформативної на становлення творчої особистості фахівця. З цією метою відбувався перехід від інформаційно-пояснювального до розвивального навчання, сутність якого полягає в тому, «що студенти не лише засвоюють систему знань, а й способи здобуття знань, основи творчої діяльності; на основі отриманих знань вони виробляють навички самостійно аналізувати процеси, реальні ситуації» [14, С. 11]. Відтак підготовка нового типу фахівця вимагала змін у підходах до навчання, застосування нових педагогічних технологій, активних форм та методів навчання: проблемних лекцій, рольових ігор, дискусій в малих групах. Однак дослідник констатував, що «процес переходу до активного навчання відбувається дещо повільно, що зумовлено слабкою методичною та матеріально-технічною базами» [14, С. 11].

Розглядаючи методичну підготовку вчителів початкових класів у педагогічних ЗВО упродовж 1956 - 1996 рр., К. Авраменко стверджує, що з 1991 р. в освітній процес впроваджуються активні методи навчання, новаторські та альтернативні технології. На основі проведеного дослідження авторка резюмує, що одним із важливих шляхів удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи є впровадження нових технологій навчання [1].

Досліджуючи систему психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів, Л. Хомич спробувала дати визначення цього поняття як складного, цілісного і багатоаспектного структурного утворення, що функціонує з метою підготовки майбутнього фахівця, який здатний творчо розв'язувати проблеми освітнього процесу з молодшими школярами. Підготовка такого педагога можлива за дотримання особистісно орієнтованого принципу освіти, суб'єкт-суб'єктних взаємин в освітньому процесі закладу освіти, сприяння творчому розвитку особистості студента, співпраці усіх суб'єктів освітнього процесу, індивідуалізації навчання, естетизації навчання у педагогічному закладі вищої освіти [16, С. 5]. Реалізація названих умов можлива, на переконання дослідниці, завдяки використанню в освітньому процесі інноваційних форм організації діяльності: створення педагогічних і творчих майстерень, організації проблемних груп, дослідницьких лабораторій для проведення експериментів з психолого-педагогічних проблем. Крім цього, на заняттях з дисциплін психолого-педагогічного циклу авторка рекомендувала використовувати елементи театральної педагогіки, організовувати ігрові ситуації, застосовувати навчальну драматизацію, ритмічну драматизацію, пантоміму, імпровізацію, усну інтерпретацію тощо [16, С. 22-23]

У цей період з'являються також дослідження, що спрямовуються на розв'язання проблеми інформатизації освіти. Зокрема, С. Гунько, вивчив питання щодо формування системи знань про інформаційні технології у майбутніх вчителів початкових класів. Інформаційну підготовку автор трактує як «…процес формування у студентів системи знань про інформаційні технології, умінь та навичок їх практичного використання для організації навчально-виховного процесу в сучасній школі» [6, С. 8]. При цьому розв'язання проблеми формування інформаційної готовності майбутніх педагогів дослідник вбачає у використанні новітніх дидактичних методик, зокрема, модульно- рейтингового навчання [6, С. 4].

Упродовж другого десятиліття ХХІ ст. дослідники активно вивчають проблему професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи. Ними розглядається формування готовності до різних аспектів професійної діяльності: здійснення соціально-педагогічної діяльності, використання інтерактивної технології, організації групових форм діяльності учнів на уроці тощо. Усі ці дослідження вирізняє усвідомлення авторів доцільності використання у процесі професійного вишколу інноваційних технологій.

Цей аспект проблеми ґрунтовно розглянутий у дослідженні О. Будник. Вчена наголошує, що «…інноваційний підхід до професійної підготовки майбутнього вчителя виявляється у застосуванні новітніх освітніх технологій, формування дослідницької позиції фахівця-професіонала, здатного до оцінювання нововведення, виявлення його ефективності та доцільності впровадження у шкільну практику». Власне до інноваційних шляхів підготовки майбутніх педагогів дослідниця відносить самостійний пошук навчально-пізнавальної інформації, з'ясування істинності наукового знання, застосування потенціалу інформаційно-комунікаційних технологій, застосування технологій ситуативного моделювання, творчих ігор, проектне навчання, імітаційного моделювання тощо [3, С. 99].

Зміна традиційних на інноваційні підходи до організації освітнього процесу у педагогічних закладах вищої освіти є, на переконання І. Упатової, запорукою удосконалення методичної підготовки майбутніх вчителів початкової школи. При цьому інноваційні підходи «…ґрунтуються на впровадженні сучасних освітніх засобів, методів, технологій, мотивують студентів до вдосконалення методичної майстерності, забезпечують залучення методичного потенціалу навчальних дисциплін, інтеграцію методичних знань і вмінь, сприяють набуттю досвіду в різних видах методичної діяльності» [15, С. 1].

Зосередивши увагу на підготовці вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов, Ю. Руднік стверджує, що в процесі професійного вишколу доцільно використовувати ті технології, які майбутні педагоги застосовуватимуть у власній професійній діяльності. Це, зокрема, проблемні технології навчання, інтерактивні та тренінгові методи, методи проектів і контекстного навчання, ситуативного моделювання, інтернет-технології, мультимедійні технології тощо. Застосування проблемно-пошукових методів дозволяє створити умови, за яких здобувачі освіти можуть розв'язувати необхідні завдання, грунтуючись на вже здобутому досвіді. Використання інтерактивних методів дозволяє не лише забезпечити організацію взаємодії учасників освітнього процесу та діалогічне навчання, але й сприяє формуванню внутрішньої мотивації, пізнавального інтересу тощо. Контекстне навчання забезпечує взаємопроникнення навчальної та професійної діяльності шляхом розв'язання певних завдань, моделювання реальних професійних ситуацій. Кейс-метод у поєднанні із методом проектів, ділових ігор, квестів, вікторин, тренінгів та мультимедійних технологій забезпечує створення умов, близьких до реальної професійної діяльності фахівця, та ситуацій, які спонукатимуть до самостійного здобуття знань. Дослідниця наголошує, що усі інноваційні методи набувають особливої актуальності, коли поєднуються із мультимедійними та інтернет-технологіями, які «дають змогу реалізовувати елементи дистанційного навчання, забезпечити пізнавальні інтереси сучасних студентів» [13, С. 158-159].

Підготовка вчителів початкової школи в системі післядипломної освіти до реалізації ігрових методів навчання стала предметом наукових пошуків О. Роми. Дослідниця переконана, що ефективна підготовка майбутніх педагогів має здійснюватися із залученням інноваційних форм та методів. Власне, мова йде про використання практико орієнтованих форм організації освітнього процесу: тренінгів, майстер-класів, креатив-лабораторій, проектної роботи, освітнього марафону, фестивалів тощо, а також проблемних, ігрових, проектних, ситуативних, діалогічних, рефлексивних, активних, психогігієнічних методів тощо [12, С. 10]. Обґрунтуванню доцільності проведення інноваційних видів лекцій (проблемна, лекція-бесіда, лекція-візуалізація, лекція-конференція) та використання сучасних інноваційних технологій (технологія розвитку критичного мислення, технологія кооперативного навчання, технологія формування творчої особистості, проектна технологія, ігрова технологія, інформаційно-комунікативні технології тощо) на семінарських і практичних заняттях у процесі підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування стилістичних умінь школярів присвятила працю С. Поворознюк. Дослідниця констатувала, що «інноваційними технологіями в освітньому процесі ЗВО можна вважати розробку та впровадження нових форм інтерактивної взаємодії викладача та студентів, нових методів, прийомів і засобів навчання, які підвищують ефективність освітнього процесу, спонукають студентів до активного творчого пошуку нетрадиційних шляхів розв'язання поставлених перед ними навчальних проблем, підвищують їх пізнавальний інтерес, сприяють формуванню практичних навичок, необхідних для виконання ними в майбутньому ключових професійних завдань» [11, С. 72].

Надзвичайно актуальною проблему підготовки педагогів до застосування інноваційних технологій навчання уважає М. Марко. На її переконання, інноваційні методики навчання дають змогу докорінно «…змінити методологію, надати нової якості організації та здійсненню освітнього процесу в початковій школі» [10, С. 1]. Не менш важливо інноваційні технології застосовувати й у процесі професійної підготовки майбутніх учителів. Зокрема, дослідниця вважає, що в освітньому процесі педагогічного закладу вищої освіти доцільно використовувати низку інноваційних форм організації навчання: роботу в малих групах, круглі столи, перевернутий клас, електронне навчання, мобільне навчання, тренінги, майстер-класи, педагогічний дебют, педагогічний десант, олімпіади. У межах цих форм можуть використовуватися такі інноваційні методи навчання, як проектний, ігрового проектування, інтерактивні методи («мозковий штурм», «коло ідей», «ПРЕС» тощо), «case-метод», метод Дельфі, метод розв'язання проблемних ситуацій тощо [10, С. 11].

На доцільності використання у процесі професійного вишколу майбутніх вчителів початкових класів інтерактивних та інформаційно- комунікаційних технологій наголошують також А. Дрокіна, О. Комар, А. Кравцова.

Зокрема, О. Комар зосередила увагу на застосуванні інтерактивної технології у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи. Дослідниця наголосила на принциповій інноваційності педагогічної технології інтерактивного навчання порівняно з традиційним навчанням [8, С. 18].

Ефективність застосування інтерактивних та інформаційно- комунікаційних технологій у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності довела А. Кравцова. Їхнє використання у процесі професійної підго- товки педагогів сприятиме формуванню готовності до використання інноваційних форм організації пізнавальної діяльності школярів [9].

Серед методів професійної підготовки майбутніх педагогів початкової школи А. Дрокіна називає інтерактивні та комплексний метод засвоєння інформації, а важливими засобами навчання дослідниця вважає мультимедійні системи, комп'ютер, засоби комунікацій [7, С. 9]

Висновки

вчитель професійний інноваційний

Отже, аналіз досліджень, присвячених професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи, дозволив резюмувати, що їхні автори, незважаючи на ракурс, з якого розглядають означену проблему, наголошують на важливості застосування інноваційних технологій з метою забезпечення якості освітнього процесу. Розгляд аналізованих досліджень в хронологічній послідовності дозволив констатувати, що в них чітко відображений рівень розвитку педагогічної інноватики на конкретному етапі розвитку педагогічної науки. Крім цього, встановлено, що на використання інновацій в освітньому процесі педагогічних закладів вищої освіти мало вплив соціальне замовлення, а також рівень технічного прогресу суспільства. Відтак застосування інноваційних технологій пожвавилося внаслідок суспільного завдання формування творчої особистості майбутнього педагога, а розвиток інформаційно-комунікаційних технологій посприяв інтенсифікації їхнього впровадження до освітнього процесу тощо.

Література

1. Авраменко К.Б. Методична підготовка вчителів початкових класів у педагогічних навчальних закладах України (1956 - 1996 рр.): автореф. дис.. … канд. пед. наук: 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. Київ, 2002. 21 с.

2. Березівська Л.Д. Педагогічна історіографія: стан, проблеми, виклики. Історіографія як важливий складник досліджень з історії освіти: європейський і вітчизняний виміри: зб. матеріалів наук.-методолог. семінару з історії освіти. Київ, 2018. С. 4-6.

3. Будник О.Б. Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності: дис. … доктора пед.. наук: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Житомир, 2015. 552 с.

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.

5. Голубнича Л.О. Педагогічна історіографія: теоретичні аспекти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2012. Вип. 27 (80). С. 151-158.

6. Гунько С.О. Формування системи знань про інформаційні технології у майбутніх вчителів початкових класів: автореф. дис.. … канд. пед. наук: 13.00.01 - теорія та історія педагогіки. Київ, 1919. 20 с.

7. Дрокіна А.С. Формування інформаційної компетентності майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки: автореф. дис.. … канд. пед. наук: 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. Харків, 2020. 20 с.

8. Комар О.А. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології: автореф. дис.. … доктора пед.. наук: 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. Умань, 2011. 46 с.

9. Кравцова А.О. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності: автореф. дис.. … канд. пед. наук: 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. Запоріжжя, 2020. 20 с.

10. Марко М.М. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування навчально-ігрових технологій у професійній діяльності: автореф. дис.. … канд. пед. наук: 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. Мукачево, 2018. 20 с.

11. Поворознюк С. Інноваційні технології в процесі підготовки студентів до формування стилістичних умінь у молодших школярів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. 2018. Вип. 1 (39). С. 70-75.

12. Рома О.Ю. Підготовка вчителів початкової школи в системі післядипломної освіти до реалізації ігрових методів навчання засобами LEGO: автореф. дис.. … канд. пед.. наук: 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. Умань, 2011. 46 с.

13. Руднік Ю.В. Підготовка вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов: дис. … канд. пед.. наук: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Київ, 2018. 338 с.

14. Соловйов Ю.І. Система підготовки вчителів початкової школи України (1991 - 1997 рр.): автореф. дис.. … канд. істор. наук: 07.00.01 - історія України. Донецьк, 1999. 18 с.

15. Упатова І.П. Теорія і практика методичної підготовки майбутніх учителів початкової школи: автореф. дис.. … доктора пед.. наук: 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. Харків, 2019. 40 с.

16. Хомич Л.О. Система психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів: автореф. дис.. … доктора пед. наук: 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. Київ, 1919. 38 с.

References

1. Avramenko, K.B. (2002). Metodychna pidhotovka vchyteliv pochatkovykh klasiv u pedahohichnykh navchalnykh zakladakh Ukrainy (1956 - 1996 rr.) [Methodical preparation of a teachers of primary school in pedagogical educational institutions of Ukraine (1956-1996 yy.)]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

2. Berezivska, L.D. (2018). Pedahohichna istoriohrafiia: stan, problemy, vyklyky [Pedagogical historiography: state, problems, challenges]. Istoriohrafiia yak vazhlyvyi skladnyk doslidzhen z istorii osvity: yevropeiskyi i vitchyznianyi vymiry - Historiography as an important component of research on the history of education: European and domestic dimensions: collection of materials of the scientific and methodological seminar on the history of education. Kyiv, 2018. S. 4-6 [in Ukrainian]..

3. Budnyk, O.B. (2015). Teoretychni i metodychni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv do sotsialno-pedahohichnoi diialnosti [Theoretical and methodical principles of professional training of future primary school teachers for socio-pedagogical activities]. Doctor's thesis. Zhytomyr [in Ukrainian].

4. Busel, V.T. (Eds). (2005). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. Kyiv; Irpin [in Ukrainian]..

5. Holubnycha, L.O. (2012). Pedahohichna istoriohrafiia: teoretychni aspekty [Pedagogical historiography: theoretical aspects.]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 27 (80), 151-158 [in Ukrainian]..

6. Hunko, S.O. (2019). Formuvannia systemy znan pro informatsiini tekhnolohii u maibutnikh vchyteliv pochatkovykh klasiv [Formation of a system of knowledge on informational technologies in training of teachers]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

7. Drokina, A.S. (2020). Formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly v protsesi profesiinoi pidhotovky [Forming Information Competence of Future Primary School Teachers in the process of Professional Training]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

8. Komar, O.A. (2011). Teoretychni ta metodychni zasady pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do zastosuvannia interaktyvnoi tekhnolohii [Theoretical and Methodical Principles of Future Primary School Teachers Training for the Use of Interactive Technology]. Extended abstract of Doctor's thesis. Uman [in Ukrainian].

9. Kravtsova, A.O. (2020). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do orhanizatsii hrupovykh form piznavalnoi diialnosti [Training Future Primary School Teachers for Organizing Group Forms of Cognitive Activity]. Extended abstract of candidate's thesis. Zaporizhzhia [in Ukrainian].

10. Marko, M.M. (2018). Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv do zastosuvannia navchalno-ihrovykh tekhnolohii u profesiinii diialnosti [The formation of the readiness of future primary school teachers to apply educational and gaming technologies in their professional activities]. Extended abstract of candidate's thesis. Mukachevo [in Ukrainian].

11. Povorozniuk, S. (2018). Innovatsiini tekhnolohii v protsesi pidhotovky studentiv do formuvannia stylistychnykh umin u molodshykh shkoliariv [Innovative technologies in the process of preparing students for the formation of stylistic skills in younger schoolchildren]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Filolohiia - Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Philology, 1 (39), 70-75 [in Ukrainian]..

12. Roma, O.Iu. (2011). Pidhotovka vchyteliv pochatkovoi shkoly v systemi pisliadyplomnoi osvity do realizatsii ihrovykh metodiv navchannia zasobamy LEGO [Preparation of primary school teachers in the system of postgraduate education for the implementation of play-based teaching methods by the means of LEGO]. Extended abstract of candidate's thesis. Uman [in Ukrainian].

13. Rudnik, Yu.V. (2018) Pidhotovka vchyteliv pochatkovoi shkoly do zastosuvannia innovatsiinykh tekhnolohii navchannia inozemnykh mov [Primary school teachers' training to innovational foreign languages learning technologies usage]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

14. Soloviov, Yu.I. (1999). Systema pidhotovky vchyteliv pochatkovoi shkoly Ukrainy (1991 - 1997 rr.) [The system of the preparation of teachers of primary school of Ukraine (1991-1997)]. Extended abstract of candidate's thesis. Donetsk [in Ukrainian].

15. Upatova, I.P. (2019). Teoriia i praktyka metodychnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly [Theory and Practice of Methodical Training of Future Primary School Teachers]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

16. Khomych, L.O. (1919). Systema psykholoho-pedahohichnoi pidhotovky vchytelia pochatkovykh klasiv [The system of the psychological and pedagogical primary school teacher's training]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru