Модернізація професійної підготовки учителів початкової школи в умовах дистанційної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра педагогіки, психології, початкової освіти та освітнього менеджменту, психолого-педагогічний факультет

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Модернізація професійної підготовки учителів початкової школи в умовах дистанційної освіти

Дрокіна Аліна Сергіївна

кандидат педагогічних наук

Анотація

Стаття присвячена проблемі модернізації фахової підготовки учителів початкової школи в умовах дистанційної освіти. Визначено, що якісна організація процесу професійної підготовки майбутніх учителів 1-4 класів в умовах дистанційного навчання, зокрема враховуючи специфіку їх подальшої фахової діяльності в сучасних умовах, є надзвичайно важливою та актуальною.

У даній роботі наведено особливості організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання у педагогічному ЗВО. Висвітлено в які способи організовується робота науково-педагогічних та педагогічних працівників під час сучасної онлайн-освіти.

На основі аналізу науково-педагогічних джерел з'ясовано важливі аспекти щодо удосконалення організації процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах дистанційного навчання. Серед них: ефективна матеріально-технічна база, наявність спеціального програмного забезпечення у ЗВО та можливість доступу до мережі Інтернет в усіх учасників освітнього процесу; безперервний професійний розвиток та самовдосконалення викладачів, які забезпечують едукацію здобувачів освіти; створення якісного навчально-методичного забезпечення освітніх компонентів; оновлення курсів, силабусів і робочих навчальних програм із урахуванням особливостей онлайн-навчання; удосконалення процесу організації педагогічної практики в дистанційному форматі тощо.

У контексті даного дослідження зроблено акцент на тому, що підвищення мотивації майбутніх учителів початкової школи до процесу едукації значно сприятиме успіху їх професійної підготовки, особливо в умовах дистанційної освіти. У той же час, нестача психолого-педагогічної підтримки здобувачів освіти в онлайн-режимі може значно ускладнювати адаптацію до сьогоденних умов дистанційного навчання.

Наголошено на тому, що необхідність упровадження онлайн-навчання поставило перед педагогами ЗВО важливе завдання пошуку необхідного онлайн-інструментарію. Здійснено огляд освітніх електронних платформ та інших ефективних digital-ресурсів із метою оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах дистанційної освіти.

Ключові слова: професійна підготовка вчителя, дистанційна освіта, дистанційне навчання, онлайн-навчання, педагогічний заклад вищої освіти, освітній процес у ЗВО, майбутні вчителі початкової школи, здобувачі освіти, педагогічна практика.

Drokina Alina Serhiivna Candidate of Pedagogical Sciences, Lecturer of the Department of Pedagogy, Psychology, Primary Education and Educational Management, Faculty of Psychology and Pedagogy, Municipal Establishment «Kharkiv Humanitarian and Pedagogical Academy» of the Kharkiv Regional Council, Kharkiv

MODERNIZATION OF PROFESSIONAL TRAINING OF PRIMARY SCHOOL TEACHERS IN THE CONDITIONS OF DISTANCE EDUCATION

Abstract

The article is devoted to the problem of modernization of professional training of primary school teachers in the conditions of distance education. It was determined that the quality organization of the process of professional training of future teachers of grades 1-4 in the conditions of distance learning, in particular, taking into account the specifics of their further professional activity in modern conditions, is extremely important and relevant.

This paper presents the peculiarities of organising the educational process in the context of distance learning in a pedagogical higher education institutions. The ways in which the work of scientific and pedagogical staff is organised in modern online education are highlighted.

Based on the analysis of scientific and pedagogical sources, important aspects of improving the organisation of the process of professional training of future primary school teachers in the context of distance learning have been identified. These include: effective material and technical base, availability of special software in higher education institutions and the possibility of access to the Internet for all participants in the educational process; continuous professional development and self-improvement of teachers who provide education for students; creation of high- quality teaching and methodological support for educational components; updating courses, syllabi and work curricula, taking into account the peculiarities of online learning; improvement of the process of organising pedagogical practice in distance learning.

In the context of this study, the emphasis is placed on the fact that increasing the motivation of future primary school teachers to the process of education will significantly contribute to the success of their professional training, especially in the context of distance education. At the same time, the lack of psychological and pedagogical support for online learners can significantly complicate their adaptation to the current conditions of distance learning.

It is emphasized that the need to implement online education has given teachers of higher education institutions an important task of finding the necessary online tools. A review of educational electronic platforms and other effective digital resources was carried out in order to optimize the professional training of future primary school teachers in the conditions of distance education.

Keywords: professional teacher training, distance education, distance learning, online learning, pedagogical institution of higher education, educational process in higher education institutions, future primary school teachers, education seekers, pedagogical practice.

Вступ

Постановка проблеми. Перехід багатьох педагогічних закладів вищої освіти (ЗВО) на дистанційну форму навчання, спочатку пов'язаний зі світовою пандемією COVID-19, а тепер і воєнними обставинами, зумовлює необхідність якісної організації професійної підготовки майбутніх освітян. Ключові зміни, що зумовлюються впровадженням Державного стандарту початкової школи, Концепції «Нова українська школа», вимагають реалізації випереджальної фахової підготовки учителів 1-4 класів, спроможних ефективно вирішувати проблеми модернізації початкової ланки загальної середньої освіти, здатних до якісного використання освітніх інновацій як в умовах мирного, так і воєнного часу, готових до навчання й розвитку впродовж усього життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Удосконаленням професійної підготовки педагогічних кадрів цікавилися дослідники С. Бєляєв, Г. Єльникова, І. Зязюн, О. Іонова, В. Лозова, О. Пєхота, А. Прокопенко, Г. Пономарьова, В. Сластьонін, І. Степанець, А. Харківська та ін. Педагогічну освіту майбутніх учителів початкової школи розглядали вчені О. Акімова, Бабакіна, Н. Бібік, М. Вашуленко, І. Гавриш, Л. Петриченко, О. Савченко, Упатова, Л. Хомич та ін. Різні аспекти забезпечення ефективності організації дистанційного навчання у ЗВО досліджували науковці О. Біда, В. Бондаренко, Л. Ілійчук, А. Кузьмінський, О. Кучай, Т. Кучай, В. Кухаренко, В. Марусова, С. Сисоєва, І. Сігетій, А. Чичук, Н. Яремчук та ін. Психологічним засадам системи дистанційного навчання присвячені роботи таких вчених, як: М. Жалдак, Ю. Машбиць, О. Коміссарова, М. Назар, М. Смульсон та ін. Проте, незважаючи на численність наукових напрацювань, дослідження проблеми модернізації професійної підготовки учителів початкової школи в умовах дистанційної освіти, зокрема враховуючи специфіку їх подальшої фахової діяльності в сучасних умовах, є надзвичайно актуальною.

Із огляду на вищезазначене, метою статті є теоретичний аналіз проблеми модернізації професійної підготовки учителів початкової школи в умовах дистанційної освіти.

Виклад основного матеріалу

професійна підготовка учитель дистанційний

У Положенні про організацію дистанційного навчання, дистанційне навчання (ДН) визначено як «індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій» [7].

Якісна організація процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах дистанційного навчання є надзвичайно важливою. Наведемо його основні переваги. Головною цінністю такого формату, безумовно, є можливість якісно забезпечити безперервність освітнього процесу, оскільки повністю ліквідуються територіальні обмеження, стає можливим набуття в майбутніх учителів початкової школи знань, умінь та навичок й обміну досвідом в режимі реального часу [2, с. 279]. Безумовно, ДН сприяє покращенню психологічного клімату, усуненню психологічних бар'єрів між учасниками освітнього процесу [2, с. 279].

Наведемо особливості організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання у нашій Академії. Освітній процес за дистанційною формою організовується відповідно до робочих навчальних планів, розроблених на основі стандартів вищої освіти, за умови виконання вимог до всіх елементів технологій дистанційного навчання. У свою чергу, навчання здійснюється в таких формах: самостійна робота, навчальні заняття, практична підготовка, контрольні заходи [6]. Основними видами навчальних занять в умовах дистанційного навчання є: лекція, семінар, практичні заняття, лабораторні заняття, консультації тощо [6]. Лекції, консультації, семінари проводяться зі здобувачами вищої освіти дистанційно у синхронному або асинхронному режимі відповідно до навчального плану та розкладу занять [6]. Практична підготовка здобувачів вищої освіти в умовах ДН здійснюється в Академії за окремо затвердженою програмою [6]. Практичне заняття, яке передбачає виконання здобувачем вищої освіти практичних (контрольних) робіт, може проводитися дистанційно в асинхронному режимі [6]. Окремі практичні завдання виконуються в синхронному режимі, якщо це передбачено силабусом освітнього компонента [6].

У контексті даного дослідження, вважаємо доцільним навести визначення асинхронного та синхронного режимів. Асинхронний режим - взаємодія між суб'єктами дистанційного навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою у часі, застосовуючи при цьому електронну пошту, форум, соціальні мережі тощо [7]. Синхронний режим - взаємодія між суб'єктами дистанційного навчання, під час якої всі учасники одночасно перебувають у веб-середовищі дистанційного навчання (чат, аудіо-, відеоконференції, соціальні мережі тощо) [7].

Робота науково-педагогічних та педагогічних працівників під час дистанційного навчання організовується таким чином: проведення в реальному часі онлайн-занять зі здобувачами вищої освіти у відповідності до розкладу занять або створення відеозапису своїх лекцій; підготовка завдань для майбутніх фахівців з використанням аудіо- або відеозаписів із подальшим аналізом; надсилання здобувачами вищої освіти фото виконаних письмових завдань; надсилання здобувачами вищої освіти тестових або інших завдань у вигляді документу Word або іншого файлу; координація дій майбутніх фахівців із отримання неформальної освіти на відповідних освітніх платформах; інформування через сайт відповідної кафедри здобувачів вищої освіти про організацію освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання [6].

Науковиця Л. Ілійчук [3] дуже влучно висвітлює рекомендації щодо вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи та управління її якістю в умовах дистанційного навчання. Скорочено наведемо їх:

- «створення на базі ЗВО відповідного відділу/підрозділу, який би здійснював адміністрування платформи ДН...»;

- «модернізація матеріально-технічної бази і комп'ютерного обладнання університету.»;

- «наявність спеціального програмного забезпечення для організації ДН на віртуальній освітній платформі ЗВО, здійснення її постійного оновлення та адаптація до зручного використання користувачами»;

- «призначення відповідальних осіб з-поміж науково-педагогічних працівників у структурних підрозділах університету (інститути/факультети, кафедри) за якість організації ДН та його моніторинг»;

- «підвищення професійного рівня науково-педагогічних працівників щодо використання цифрових інструментів ДН, зокрема шляхом самоосвіти, участі у тренінгах, вебінарах, семінарах тощо»;

- «створення якісного навчально-методичного забезпечення дисциплін на платформі дистанційного навчання закладу вищої освіти»;

- «оновлення курсів, силабусів і робочих навчальних програм із урахуванням особливостей онлайн навчання, зокрема змістового наповнення дисциплін, методів і засобів навчання, перевірки та оцінювання знань тощо»;

- «адаптація змісту та обсягу навчального матеріалу, завдань для самостійної роботи, поточного і підсумкового контролю знань здобувачів вищої освіти до особливостей навчання в онлайн-режимі»;

- «забезпечення зворотного зв'язку зі здобувачами з активним використанням цифрових інструментів ДН»;

- «здійснення постійного моніторингу шляхом опитування науково- педагогічних працівників і здобувачів з метою удосконалення системи ДН» [3, с. 65].

Численні психолого-педагогічні дослідження свідчать про те, що мотивація грає важливу роль в академічній успішності здобувачів освіти. Адже саме від рівня мотивації залежить, чи буде студент докладати зусилля у навчанні, цілеспрямовано засвоювати матеріал [5, с. 363-364]. Вважаємо, що підвищення мотивації майбутніх учителів початкової школи на заняттях значно сприятиме успіху їх професійної підготовки, особливо в умовах дистанційної освіти. Науковиці В. Лук'яненко, Ю. Лавриш, І. Литовченко, С. Вадаська, О. Писарчик розкривають основні стратегії підвищення мотивації студентів на заняттях в очному та дистанційному форматах:

1. «Студенти мають бути інформовані про цілі предмету та заняття. Викладачу необхідно ставити реалістичні завдання та допомагати їх досягнути за допомогою заохочення. Складність завдань має відповідати здібностям, досвіду та знанням студентів»

2. «Необхідно показати важливість матеріалу, що вивчається. Матеріал має відповідати потребам студентів, мати практичне застосування у реальному житті. Якщо викладач презентує матеріал з ентузіазмом, почуттям гумору, з достатньою кількістю наочних засобів, прикладів, пропонує інтерактивні завдання, студенти будуть більш мотивовані та зацікавлені в предметі»;

3. «Важливо давати посильні завдання, проєктні роботи, які студенти можуть успішно виконати, надавати якомога більше автономії, можливість самоконтролю навчання та вибору видів роботи/типів завдань залежно від інтересів, традицій, вподобань, заохочувати колаборативне навчання. Оцінювання досягнень студентів має проводитись різноманітними способами, зокрема, з елементами самооцінювання, взаємооцінювання...»;

4. «Повага до студента, індивідуальний підхід, врахування потреб студентів, емпатія, довіра є предикторами успішної взаємодії у навчальному середовищі. Також, визначення індивідуального стиля навчання здобувачів освіти та адаптація завдань згідно їх психологічних особливостей має позитивний вплив на мотивацію та академічну успішність»;

5. «Використання елементів гейміфікації, драматизації, проблемного та проєктного навчання є видами роботи, які підвищують мотивацію, критичне мислення, навички роботі в команді та самоефективність.» [5, с. 363-364].

Також повністю погоджуємося з думкою дослідниць В. Лук'яненко, Ю. Лавриш, І. Литовченко, С. Вадаської, О. Писарчик в тому, що недостатній рівень підтримки здобувачів освіти в онлайн-навчанні може стати суттєвим бар'єром в адаптації до нових умов навчання, що знижує мотивацію [5, с. 365]. У своєму досліджені науковиці досить детально розкривають компоненти підтримки студентів, що охоплюють академічну підтримку, допомогу в опануванні новими технологіями, психологічне благополуччя та здоров'я студентів, почуття приналежності до академічної спільноти [9; 5, с. 365-366].

Необхідність упровадження дистанційного навчання поставило перед освітянами важливе завдання пошуку ефективних засобів інформаційних технологій для успішної реалізації даного завдання [8, с. 27]. Із метою успішної та якісної організації ДН в педагогічному ЗВО викладачі комплексно використовують різні форми онлайн-комунікації. Серед них: з метою управління та організації дистанційного навчання - освітні платформи Google Classroom, Moodle тощо; для організації відеоконференцій або онлайн- зустрічей - Microsoft Teams, Zoom, Google Meet, Skype тощо; з метою проведення індивідуальної роботи - Whats App, Telegram, електронну пошту тощо; задля опитування та оцінювання - платформи ClassDojo, Classtime, Kahoot, LearningApps.org, Online Test Pad тощо.

І. Твердохліб наголошує, що використання онлайн-дошок в дистанційному навчанні допомагає створити більш ефективне та захоплююче навчання, забезпечуючи можливості взаємодії, візуалізації та співпраці, які можуть бути важливими для досягнення успіху в сучасному освітньому середовищі [8]. Нині існує велике різноманіття онлайн-дошок, серед яких: Jamboard, Padlet, Lino, Scrumblr, Classroomscreen, Wakelet_ тощо. За допомогою таких дошок викладач має змогу ефективно організувати спільну роботу зі здобувачами освіти, зокрема під час синхронних онлайн-занять. Цінністю такої співпраці є не лише можливість одночасної роботи, а й збереження всіх записів із метою перегляду відсутнім на занятті студентам.

У контексті нашого дослідження зазначимо, що специфіка дистанційного навчання у педагогічному закладі вищої освіти вимагає постійного професійного розвитку та самовдосконалення викладачів, які забезпечують едукацію здобувачів освіти. В умовах дистанційної освіти педагоги повинні не лише володіти сучасними знаннями з освітніх компонентів, але й грамотно користуватися новітніми методами та засобами організації і проведення дистанційного навчання. Професійне зростання викладачів забезпечується за допомогою стажування, курсів підвищення кваліфікації, участі у наукових конференціях, семінарах, вебінарах, тренінгах, круглих столах тощо. Особливої цінності набуває й науково-методична робота освітян, видавнича діяльність з підготовки підручників (посібників, пратикумів, довідників, словників тощо) для майбутніх вчителів початкової школи.

Важливо зазначити, що сучасна організація процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, має неодмінно враховувати специфіку їх подальшої фахової діяльності на виконання Концепції Нової української школи, зокрема й в умовах дистанційної освіти. Зауважимо, що вона зумовлюється складністю її інтегрованого характеру, необхідністю опанування освітніми інноваційними напрямами (зокрема, STEM-освіта), спрямованістю на урахування психологічних особливостей сучасних учнів, вимагає комплексного опанування методик викладання уроків, що вивчаються в початковій школі, потребує спроможності виконувати нові професійні ролі (фасилітатор, модератор, коуч, ментор тощо), здатності якісної організації освітнього процесу із упровадженням сучасних засобів ІКТ тощо [2, с. 94-95]. Саме тому, при організації процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, зокрема й в умовах ДН, особлива увага має відводитися організації та проведенню методичних позааудиторних заходів (методичні семінари, дискусії, дебати, педагогічні роздуми, квазіпрофесійні тренінги, майстер-класи, ділові ігри, учительські студії, панорами творчих ідей, круглі столи й творчі зустрічі з провідними науковцями та вчителями, віртуальні подорожі в педагогічне минуле тощо).

Не менш важливим в процесі професійної підготовки здобувачів вищої педагогічної освіти є включення їх до науково-дослідної діяльності. Саме тому необхідно максимально залучати майбутніх вчителів початкової школи до участі у міжнародних дослідницьких програмах, у наукових конференціях та семінарах різних рівнів, до виконання дослідницьких завдань проблемно- пошукового характеру в процесі вивчення окремих освітніх компонентів тощо.

У контексті нашого дослідження важливо зазначити, що перехід закладів освіти на дистанційну форму навчання зумовив певні проблеми проходження студентами педагогічної практики. Із огляду на те, що наразі здобувачі вищої педагогічної освіти не мають можливості очно проходити практику в ЗЗСО, методисти удосконалили графіки педагогічної практики, адаптувавши їх до можливостей проведення у вимушених умовах дистанційного навчання [2, с. 280].

Майбутні вчителі початкової школи успішно працюють дистанційно на тих онлайн-платформах та з тими програмами, що офіційно використовуються у закладах загальної середньої освіти. Переважно це платформи Moodle, Google Classroom, електронна освітня система «МійКлас», тощо.

Відеоконференційні інструменти (Zoom, Google Meet тощо) уможливлюють проведення пробних олнайн-уроків та позакласних олнайн-заходів, онлайн-консультацій з вчителями, онлайн-зборів з адміністрацією школи тощо. Головними завданнями керівників практики є забезпечення належного рівня дистанційного супроводу, надання організаційної, навчально-методичної та консультативної допомоги практикантам.

У процесі підготовки до уроків студенти активно використовують цифрові онлайн-ресурси: для створення презентацій (https://www.canva.com, https://prezi.com, https://www.beautiful.ai тощо), для розробки текстів, завдань, інформаційні ресурси (https://www.classtime.com/uk/, https://kahoot.com, https://quizlet.com, https://learningapps.org, https://study-smile.com, https://naurok.com.ua, https://miyklas.com.ua тощо), для створення ментальних мап (https://www.mindomo.com, https://www.mindmeister.com, https://coggle.it) та багато інших.

Із метою підтримки STEM-освіти у початковій школі практиканти активно залучаються до використання інструментарію Augmented Realit, зокрема спеціальні мобільні застосунки. Як показує практика, здобувачам освіти дуже подобаються такі види роботи, оскільки вони власноруч можуть керувати об'єктами AR, переміщуючи їх, повертаючи, змінюючи масштаб, розглядаючи з усіх сторін. Організація інтерактивних подорожей та виставок з учнями теж легко уможливлюється завдяки цифровим інструментам. Так, наприклад, Ukraine Wow (https://ukrainewow.com), Подорож українськими музеями просто неба (https://museums.authenticukraine.com.ua/ua), прогулянка музеєм Ханенків (https://khanenkomuseum.kiev.ua/uk/pro-musey/virtualnyi-tur), екскурсія Британським музеєм (https://britishmuseum.withgoogle.com) тощо. Проєкт «Музейний портал» (https://museum-portal.com) відкриває велику кількість унікальних віртуальних турів найкращими музеями України та усього світу.

У процесі професійної підготовки майбутні учителі початкової школи мають невичерпні можливості займатися самоосвітою завдяки дистанційній участі в онлайн-заходах різних форматів. Міністерство цифрової трансформації України запустило оновлену платформу з розвитку цифрової грамотності Дія. Цифрова освіта, на якій представлено широкий спектр корисних матеріалів (освітні серіали, симулятори, гайди, вебінари тощо), зокрема й для освітян. Також, як доводить практика, практикантам та практиканткам дуже до вподоби такі онлайн-платформи, як «Education Era» (https://ed-era.com), «Coursera» (https://www.coursera.org), «Prometheus» (https://prometheus.org.ua), «Уміти» (https://umity.in.ua), «Вчимо» (https://vchymo.com), а також сайти «Всеосвіта», «На урок» тощо.

Важливим є й те, що наразі майбутні вчителі початкової школи мають можливість користування багатьма відкритими на час воєнного стану освітніми платформами та сервісами з усього світу, що максимально сприяє підвищенню їх пізнавального інтересу, вмотивованості до самостійного навчання, рефлексії. Розширений перелік дистанційних платформ для навчання, саморозвитку та отримання допомоги й перевіреної інформації подано на офіційному сайті МОН [1], що є надзвичайно цінним як для вже працюючих вчителів, так і для майбутніх освітян.

Висновки з даного дослідження

Підсумовуючи вищевказане, можемо стверджувати, що модернізація професійної підготовки учителів початкової школи в умовах дистанційної освіти є одним із найважливіших пріоритетів сучасної освіти.

За нашим переконанням, правильно організоване дистанційне навчання у педагогічному ЗВО дає можливість забезпечити безперервність освітнього процесу в системі фахової підготовки майбутніх педагогів. Окрім того, якісна дистанційна організація освітнього процесу не лише оптимізує його у ЗВО, але й ефективно формує готовність майбутніх учителів початкової школи до можливої подальшої професійної діяльності в умовах онлайн-навчання.

На основі аналізу науково-педагогічних джерел з'ясовано важливі аспекти щодо удосконалення організації процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах дистанційного навчання. Серед них: ефективна матеріально-технічна база, наявність спеціального програмного забезпечення у ЗВО та можливість доступу до мережі Інтернет в усіх учасників освітнього процесу; безперервний професійний розвиток та самовдосконалення викладачів, які забезпечують едукацію здобувачів освіти; створення якісного навчально-методичного забезпечення освітніх компонентів; оновлення курсів, силабусів і робочих навчальних програм із урахуванням особливостей онлайн-навчання; удосконалення процесу організації педагогічної практики в дистанційному форматі тощо.

Література

1. Дистанційні платформи для навчання, саморозвитку та отримання допомоги й перевіреної інформації. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/distancijni-platformi-dlya-navchannya- samorozvitku-ta-otrimannya-dopomogi-j-perevirenoyi-informaciyi

2. Дрокіна А. С. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи в умовах дистанційного навчання. Debats scientifiques et orientations prospectives du developpement scientifique: collection de papiers scientifiques «АОГОЕ» avec des materiaux de la III conference scientifique et pratique international, Paris, 8 juillet 2022. Paris-Vinnytsia: La Fedelta & Plateforme scientifique europeenne, 2022. С. 279-281

3. Ілійчук Л. Показники забезпечення якості професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах дистанційного навчання. DOI: https://doi.org/10.58407/ NI.22.3-4.5

4. Кухаренко В. М., Бондаренко В. В. Екстрене дистанційне навчання в Україні: монографія. Харків:. Вид-во КП «Міська друкарня», 2020. 409 с.

5. Лук'яненко В. В., Лавриш Ю. Е., Литовченко І. М., Вадаська С. В., Писарчик О. Л. Шляхи підвищення мотивації студентів університету в умовах дистанційної освіти. Наукові інновації та передові технології. Вип. 3(17). 2023. С. 358-370. DOI: https://doi.org/10.52058/ 2786-5274-2023-3(17)-358-370

6. Положення про дистанційне навчання у Комунальному закладі «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (нова редакція). URL: http://www.hgpa.kharkov.com/wp-content/uploads/2019/normatyvni/dystanciyne.pdf

7. Про затвердження Положення про дистанційне навчання (Наказ МОН № 466), (Із змінами, внесеними згідно з Наказами МОН № 660 від 01.06.2013, № 761 від 14.07.2015). URL: https://osvita.ua/legislation/Dist_osv/2999

8. Твердохліб І. А. Особливості програмно-технічного забезпечення дистанційного навчання в умовах воєнного стану: методичні рекомендації [Електронне видання]. Київ: Педагогічна думка, 2023. 44 с.

9. Roddy C., Amiet D. L., Chung J., Holt C., Shaw L., McKenzie S., Garivaldis F., Lodge J. M. and Mundy M. E. Applying Best Practice Online Learning, Teaching, and Support to Intensive Online Environments: An Integrative Review. Front. Educ. 2016. Vol. 2 (59). DOI: https://doi.org/ 10.3389/feduc.2017.00059

References

1. Distancyrn platformi dlja navchannja, samorozvitku ta otrimannja dopomogi j pere^ranot' mformacn [Remote platforms for learning, self-development and receiving help and verified information.]. mon.gov.ua Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/distancijni-platformi-dlya- navchannya-samorozvitku-ta-otrimannya-dopomogi-j -perevirenoyi-informaciyi [in Ukrainian].

2. Drokina, A. S. (2022). Profesijna pidgotovka majbutnih uchiteliv pochatkovo'i shkoli v umovah distancijnogo navchannja [Professional training of future primary school teachers in distance learning conditions]. Debats scientifiques et orientationsprospectives du developpement scientifique: collection depapiers scientifiques «AOGOF» avec des materiaux de la IIIconference scientifique et pratique international. [in Ukrainian].

3. Ilijchuk, L. Pokazniki zabezpechennja jakosti profesijno'i pidgotovki majbutnih uchiteliv pochatkovo'i shkoli v umovah distancijnogo navchannja [Indicators of ensuring the quality of professional training of future primary school teachers in the conditions of distance learning]. DOI: https://doi.org/10.58407/NI.22.3-4.5 [in Ukrainian].

4. Kuharenko, V. M., Bondarenko, V. V. (2020). Ekstrene distandjne navchannja v Ukrarn [Emergency distance learning in Ukraine]. Harkiv:. Vid-vo KP «Mis'ka drukarnja» [in Ukrainian].

5. Luk'janenko, V. V., Lavrish, Ju. E., Litovchenko, І. M., Vadas'ka, S. V., Pisarchik, O. L. (2023). Shljahi pidvishhennja motivacii studentiv universitetu v umovah distancijno'i osviti [Ways to increase the motivation of university students in the conditions of distance education]. Naukovі mnovacn taperedovі tehnologjt - Scientific innovations and advanced technologies, 3(17), 358-370. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-3(17)-358-370 [in Ukrainian].

6. Polozhennja pro distancijne navchannja u Komunal'nomu zakladi «Harkivs'ka gumanitarno-pedagogichna akademija» Harkivs'koi oblasnoi radi (nova redakcija) [Regulations on distance learning at the Kharkiv Humanitarian and Pedagogical Academy Communal Institution of the Kharkiv Regional Council (new version)]. www.hgpa.kharkov.com Retrieved from http://www.hgpa.kharkov.com/wp-content/uploads/2019/normatyvni/dystanciyne.pdf [in Ukrainian].

7. Nakaz MON “Pro zatverdzhennja Polozhennja pro distancijne navchannja” [The Order of the Ministry of Education and Culture “On the approval of the Regulation on distance learnin”]. osvita.ua Retrieved from https://osvita.ua/legislation/Dist_osv/2999 [in Ukrainian].

8. Tverdohlib, І. A. (2023). Osoblivosti programno-tehmchnogo zabezpechennja distancjnogo navchannja v umovah voennogo stanu: metodichn rekomendacu [Peculiarities of software and technical support of distance education in the conditions of martial law ]. Kiiv: Pedagogichna dumka [in Ukrainian].

9. Roddy, C., Amiet, D. L., Chung, J., Holt, C., Shaw, L., McKenzie, S., Garivaldis, F., Lodge, J. M. and Mundy, M. E. (2016). Applying Best Practice Online Learning, Teaching, and Support to Intensive Online Environments. An Integrative Review. Front. Educ., 2 (59). DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2017.00059 [in English].

Размещено на Allbest.ru