Інтерпретація в музичному виконавстві як чинник формування професійної освіти педагога-музиканта
Особливості музично-педагогічної та виконавської діяльності, а також специфічні умови оволодіння професійно-технічною майстерністю. Аналіз виконавця, рівень оволодіння цією діяльністю, який досягається шляхом глибокого освоєння музично-теоретичних знань.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.06.2024 |
Размер файла | 13,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інтерпретація в музичному виконавстві як чинник формування професійної освіти педагога-музиканта
Чабаненко Наталія Анатоліївна
Особливості музично-педагогічної та виконавської діяльності, а також специфічні умови оволодіння професійно-технічною майстерністю є складним і багаторівневим явищем, який, по суті, є внутрішнім творчим процесом без урахування детально розроблених і планомірно здійснюваних методів освоєння технічних (музичних і інструментально-виконавських) навичок. З цієї позиції важливою є актуалізація інтерпретації як цілісного феномену при професійному формуванні пе- дагога-музиканта в контексті розвитку художнього сприйняття і мислення шляхом втілення художнього образу, стилістичних особливостей, змісту твору.
Музично-виконавська діяльність завжди пов'язана з набуттям виконавської майстерності, тобто здатності творчо й виразно виконувати музичні твори, надавати їм власної інтерпретації, занурюватися у художній зміст творів та адекватно розкривати його в процесі виконання [2, с. 99]. Найбільш складними досі залишаються проблеми, пов'язані з суто художньою стороною виконавського мистецтва: виразністю інтонування музичного твору, виявленням стилістики автора, а також стилістичних тенденцій відповідної епохи і виконання музики, побудова конструктивної і композиційної форми твору, її спрямованості на сприйняття слухачів в аспекті драматургії виконавської процесу. Тобто найбільш складною є саме та проблематика, яка безпосередньо відноситься до змістовної інтерпретації виконуваного музичного твору.
Досвід музично-виконавської діяльності - це сутнісна характеристика особистості виконавця, що відображає вищий рівень оволодіння цією діяльністю, який досягається шляхом глибокого освоєння музично-теоретичних знань, практичних умінь та навичок пізнання, виконання музичного твору і вивчення виконавського досвіду відомих музикантів [3, с. 7]. виконавська музика педагогіка майстерність
У вузькому сенсі поняття інтерпретації означає виконавську діяльність, що реалізує художній зміст музичного твору і музичного мистецтва в цілому. У широкому сенсі - це процес сприйняття варіацій твору. Фактично в інтерпретації представлено власне бачення музикантом-вико- навцем музичного твору. Інтерпретація репрезентує виконавця як творця, який доносить до аудиторії свою особисту семантичну інформацію.
У музичній педагогіці останніх десятиліть істотного значення набуло поняття художньо-педагогічної інтерпретації музичних творів, пов'язане з художньо-творчою діяльністю музиканта-педагога. Його тлумачать як своєрідну суб'єктивну інтегровану інтерпретацію творів різних видів мистецтв (літератури, музики, живопису тощо), яка збагачує музичний образ і дає змогу інтерпретатору повніше розкрити його зміст, стилістичні особливості композитора та виконавця, використовувати різні педагогічні прийоми роботи [2, с. 102].
Суть художньої інтерпретації полягає у творчому процесі тлумачення музичного твору, відтак весь художній досвід виконавця повинен використовуватися для вирішення творчого завдання - виконавського втілення музичного твору. Інтерпретація починається з виникнення художнього задуму як певного плану дій при постановці і реалізації виконавських завдань щодо даного твору. Художній задум - це складний процес, який формує і спрямовує інтелектуальну діяльність виконавця в конкретне русло. Саме йому належить своєрідна за своєю структурою роль регулятора творчих ідей, які в процесі інтерпретації можуть значно змінюватися. Виконавський процес, вірніше його результат, ототожнюється з музичним твором, який, разом з тим, не відчужується від автора. У ході інтерпретації музичних творів саме розуміння означає прийняття майбутнім фахівцем не тільки художньої точки зору композитора, автора музичного твору, а й своєї суб'єктивної позиції в оцінці спостережуваних педагогічних явищ. Процес інтерпретації веде до осягнення художньої позиції композитора і педагогічного сенсу діяльності педагога- музиканта.
Сенс інтерпретації музичного твору обумовлений пізнанням його художньої ідеї, що визначає співтворчий характер даного процесу. Специфіка процесу інтерпретації явищ музичного мистецтва визначається його інтонаційної сутністю. Фактором, що має семантичне значення і впливає на особливості музичної мови, є, перш за все, інтонація як співвідношення декількох звуків, що має смислову спрямованість.
Формування художніх уявлень вимагає від виконавця значних інтелектуальних зусиль і активності. Розуміння кінцевих завдань, пов'язаних з виконавчим втіленням конкретного твору, уявне представлення цих завдань, реалізованих в рамках уявної інтерпретації, - це і є художній задум. Відтак суто музичне навчання при такому підході тісно переплітається з формуванням у студентів естетичного ставлення до мистецтва, з активізацією творчих проявів майбутніх вчителів в процесі музичної діяльності, з набуттям досвіду методичної проекції узагальнених художніх уявлень у сферу музично-виховної роботи зі школярами [1, с. 12].
Таким чином, можемо констатувати, що для створення власних інтерпретацій музичних творів педагогу-музиканту потрібно використовувати не тільки професійний, але і власний художньо-емоційний досвід, безпосереднє сприйняття різних видів мистецтв і мати відповідний рівень художньо-творчої освіти.
Використані джерела
1. Бузова О. Д. Поліхудожнє виховання як засіб удосконалення музичної підготовки майбутніх вчителів музики: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Київ, 2004. 19 с.
2. Гаврілова Л., Псарьова Л. Інтерпретація музичного твору: теоретичні аспекти. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти: зб. наукових праць. 2016. Вип. 3. C. 97-106.
3. Хлєбнікова О. В. Формування досвіду музично-виконавської діяльності у студентів вузів культури: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Київ, 2001. 22 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
В статті автор аналізує проблему професійної готовності в сучасній науковій літературі. Висвітлюються шляхи ефективного формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій з даної проблеми.
статья [30,1 K], добавлен 22.12.2009Вивчення рис сучасної мистецької парадигми відповідно до теоретичних концепцій мистецтвознавців. Розгляд специфіки викладання музично-теоретичних дисциплін у вищій школі. Аналіз традицій, які полягають у збереженні необхідного для засвоєння масиву знань.
статья [24,5 K], добавлен 24.04.2018Види театралізованої діяльності та їх характеристика. Загальні напрямки, методи та принципи керівництва музично-театралізованою діяльністю. Система опосередкованого і безпосереднього керівництва музично-театралізованими іграми старших дошкільників.
дипломная работа [242,7 K], добавлен 27.11.2007Витоки та ґенеза мистецтва гри на оркестрових інструментах. Основні музично-виконавські прийоми навчання духовика. Зміст і сутність комплексної методики освоєння духових інструментів. Українські музично-педагогічні школи професійного духового виконавства.
магистерская работа [123,9 K], добавлен 22.01.2014Роль усвідомленої саморегуляції в музично-виконавській діяльності. Засоби формування та методи діагностики вмінь саморегуляції у майбутніх вчителів музики. Коригувальна робота в умовах групових тренінгових занять та індивідуальних занять з фортепіано.
магистерская работа [247,5 K], добавлен 23.10.2013Аналіз психолого-педагогічної проблеми формування музично-інтелектуальних умінь молодших школярів. Вплив сформованості навичок просторової диференціації музичного матеріалу на оптимізацію розвитку адекватного сприймання музики і музичні здібності дітей.
дипломная работа [101,5 K], добавлен 05.03.2012Ретроспектива становлення професії керівника хору. Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору. Усвідомлення студентами моделі професійної діяльності. Прийоми звуковедення під час співу та диригування. Стиль хорового викладу.
дипломная работа [749,8 K], добавлен 19.10.2013Теоретичне обґрунтування змісту та своєрідності педагогічної діяльності. Особливості професійної діяльності педагога. Поняття та сутність педагогічної майстерності. Соціокультурний характер цілей педагогічної діяльності в добу демократичних перетворень.
реферат [54,7 K], добавлен 18.03.2014Роль, місце і значення дисципліни "Методика викладання фахових дисциплін" у підготовці хорових диригентів. Підготовка вчителів до практичної музично-педагогічної діяльності шляхом засвоєння знань про методи навчально-виховного процесу музичного навчання.
статья [21,3 K], добавлен 07.02.2018Особливості методики навчання біології - педагогічної науки, яка розробляє й визначає раціональні методи, прийоми, засоби та форми навчальної діяльності, під час якої відбуваються свідоме оволодіння учнями системою знань зі шкільного курсу біології.
контрольная работа [581,9 K], добавлен 22.09.2010