Наступність у навчанні англійської мови дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в умовах реформування системи освіти в Україні

Відповідно до програм проходження виробничої практики дошкільних факультетів та факультетів початкової освіти, студенти-практиканти повинні виконати три етапи:

Початковий етап передбачає участь у настановчій конференції, ознайомлення із завданнями та програмою виробничої (методичної зі спеціалізації) практик; ознайомлення з правами та обов'язками студентів- практикантів та базою проходження практики; знайомство з адміністрацією, вчителями іноземної мови у закладах дошкільної (початкової) освіти та групами; ознайомлення з документацією гуртка іноземної мови, календарно- тематичним плануванням занять іноземної мови. Іноземна мова (англійська) викладається в більшості ЗДО за програмою гурткової роботи, саме тому важливим є ознайомлення з особливостями проведення занять з іноземної мови з дітьми дошкільного віку та аналіз Європейських рекомендацій з мовної освіти, програми «Tip-Top English», навчальних матеріалів гуртка іноземної мови, а також створення інфографіки «Навчання іноземної мови дітей дошкільного/молодшого шкільного віку.

На початковому етапі студентам необхідно здійснити аналіз не менше 5 занять з іноземної мови на предмет цілеспрямованості заняття, дотримання його структури, використаних технологій, методів і засобів навчання, активності дітей, мовленнєвої поведінки вчителя, тощо. Свої спостереження студент-практикант оформлює у формі рефлексивного есе «Перший тиждень практики зі спеціалізації: стан та перспективи».

Основний етап. На цьому етапі студенту-практиканту необхідно провести 12 пробних занять та 3 залікових занять з іноземної мови з дітьми 5 - 6 (7-9) років із використанням технології CLIL, ігрових та проєктних технологій. Також необхідно підготувати та оформити методичні кейси до проведення занять (план-конспект заняття, підбірка завдань для індивідуалізації занять, роздатковий та наочний матеріал), в кількості окресленої навчальним закладом, який здійсню керівництво виробничою практикою.

Підсумковий етап практики передбачає підготовку та проведення свят або розваг іноземною мовою, відвідування та аналіз 1 свята або розваги іноземною мовою, а також підготовку звітної документації з практики.

Можемо дійти висновку, що необхідно і надалі посилювати підготовку майбутніх фахівців до викладання іноземних мов, зокрема англійської у закладах дошкільної і початкової освіти.

Висновки

Отже, сутність наступності в навчанні іноземних мов полягає у встановленні необхідних зв'язків і правильних співвідношень між окремими частинами навчального предмета на різних етапах його навчання, тобто відповідно до послідовності викладання навчального матеріалу, систематичного розташування в залежності від рівня навченості та розвитку, досягнень учня щодо зв'язності та етапності навчальної роботи з точки зору засвоєння навчального матеріалу. Наступність передбачає не тільки підготовку до вивчення нового матеріалу, але й збереження і розвиток раніше засвоєного і служить основою поступового розвитку учня у майбутньому. Неперервність і перспективність розвитку дітей у закладах дошкільної та початкової освіти забезпечується завдяки наступним факторам: 1.узгодженість і єдність мети розвитку дітей у дошкільному та початковому навчальному закладі; 2. визначення загальних принципів, методів, намірів та основних видів діяльності, що відповідають віковим особливостям дітей і спрямовують їх розвиток у дошкільній та початковій освіті; 3. використання форм і методів навчальної роботи, що відповідають віку дітей; 4. постійне збагачення освітніх результатів, на якому акцентується розвиток здібностей дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Форми реалізації наступності можуть бути різноманітними, вибір залежить від ступеня, форми і змісту взаємовідносин між закладами дошкільної і початкової освіти. Як правило, на початку навчального року вчителі розробляють єдину спільну програму, метою якої є визначення трьох основних напрямків роботи:

робота з дітьми (знайомство та взаємодія дошкільнят з учителями та учнями початкової школи; участь у спільній освітньої діяльності, ігрових програмах, спільні свята, відвідування дошкільнятами адаптаційного курсу занять, організованих при школі);

взаємодія педагогів (спільні педагогічні ради закладів дошкільної і початкової освіти, семінари, майстер-класи, психологічні та комунікативні тренінги для вихователів та вчителів, тощо);

- співпраця з батьками (спільні батьківські збори з педагогами ЗДО, психологами та вчителями школи, організація зустрічі батьків з майбутніми учителями, анкетування, тестування батьків напередодні шкільного життя дитини і в період адаптації до школи, підготовка рекомендацій та порад для батьків).

Список використаних джерел

1. Базовий стандарт дошкільної освіти. (2021).

2. Палеха О. Реалізація принципу наступності навчання іноземної мови у контексті реформування дошкільної і початкової освіти. Витоки педагогічної майстерності. 2021. Вип. 28. С. 136-139.

3. Савченко О. Я. Типова освітня програма для 1-2 класів НУШ

4. Manukyan A. M., & Durgaryan A. M. (2019). Developing speaking skills through fairy tales in elementary school. Science Review, (3(20), 26-29.

5. Sharipova C. The role of fairy tales in the teaching of English. Scientific progress. Volume 2. Issue 6, 2021. pp 1175-1180.

6. Mikesova Lenka. The Usage of Fairy Tales in English Lessons and Their Influence on Children's Social Development. Theses. 2006. 105 pp.

7. Зима О. Рольові ігри з англійської мови як засіб активізації пізнавальної діяльності

8. Шкваріна Т.М. Методика навчання іноземної мови дошкільників: Навчальний посібник. Київ: Освіта України, 2007. 300 с.

9. Демішева А. К. Рольові ігри на уроках англійської мови. Англійська мова та література. 2010. №13. С.28-36.

10. Черниш В. В. Організація та проведення рольових ігор на уроках іноземної мови. Іноземні мови. 2010. № 4. С. 7-15.

11. Harriott, W. A., Martin, S. S. (2004) Using Culturally Responsive Activities to Promote Social Competence and Classroom Community. Teaching Exceptional Children. Vol. 37 (1), pp. 48-54.

12. Strauss, K. (2006) Tales with Tails: Storytelling the Wonders of the Natural World. Westport, Connecticut. 248 р.

13. Aguilar S., Alcantara J. (2017) Storytelling as a tool for Science teaching in bilingual primary education. X congreso internacional sobre investigation en didactica de las ciencias Extraordinario, pp. 5085-5090.

14. Robin, B. R. (2008) Digital Storytelling: A Powerful Technology Tool for the 21st Century Classroom. Theory Into Practice. Vol. 47(3), pp. 220-228.

15. Benmayor, R. (2008) Digital Storytelling as a Signature Pedagogy for the New Humanities. Arts and Humanities in Higher Education, Vol. 7, pp. 119-130.

16. Banaszewksi T. (2005) Digital storytelling: supporting digital literacy in grades 4-12. (PhD Thesis), Georgia Institute of Technology.

17. Panchenko L. (2008) Digital storytelling: co-creation of teacher and student, Metodyst, no. 6(78), pp. 34-38, 2018. (in Ukrainian) Libraries Unlimited.

18. Гич М. Сторітелінг як інноваційна методика формування мовної компетентності учнів ЗНЗ. Науковий вісник МНУ імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки № 4 (51), грудень 2015. С 188-190.

19. Машкіна С. А. Використання методів «фішбоун» та «сторітелінг» на уроках у початковій школі на прикладі вивчення теми: «закріплення літери її. Опрацювання тексту «Гроші України» Теорія і методика навчання: проблеми та пошуки. Збірник наукових праць. Випуск 14. С. 86-92.

20. MyStorybook.com веб-сайт.

21. ZooBurst.

22. Що таке формувальне оцінювання. Чому воно потрібне учням і які основні виклики.

23. Formative-Assessment.

24. Рефлексія на уроках у початковій школі: що, навіщо і як?

25. Kitchen, J., & Stevens, D. (2008). Action research in teacher education. Action Research, 6(1), 7-28.

26. Lowry-O'Neil, C. (2009). Forging research-teaching linkages through action research: An example of facilitating the development of competency in critical reflection. National Academy Third Annual Conference

27. Avison, D. E., Lau, F., Myers, M. D., & Nielsen, P. A. (1999, January 1). Action Research. Communications of the ACM, 42(1), 94-97.

28. Garcia Esteban, Soraya & Garcia Laborda, Jesus. (2018). Linking Technology and Reflective Practice in Primary ELT Teacher Education. Onomazein. 41. Pp. 71-94.

29. Bolton G and Delderfield R (2018) Reflective practice: writing and professional development. London, England: SAGE Publications Ltd. 5th Ed.

30. Bolton G and Delderfield R (2018) Reflective practice: writing and professional development. London, England: SAGE Publications Ltd. 5th Ed.

31. Prietoa L. P. and Paul Magnusonb and Pierre Dillenbourgc and Merike Saara Reection for Action: Designing Tools to Support Teacher Reection on Everyday Evidence Tallinn University, Narva mnt 29, 10120 Tallinn (Estonia); Leysin American School, Chemin de La Source 3, 1854 Leysin (Switzerland); Ecole Polytechnique Federale de Lausanne, 1015 Lausanne (Switzerland).

32. Рябченко Ольга. Педагогічна рефлексія як засіб формування професійної компетентності вчителя іноземної мови в початкових класах. Інноваційні тенденції підготовки фахівців в умовах полікультурного та мультилінгвального глобалізованого світу Збірник тез доповідей II міжвузівської науково-практичної конференції. С 44-48.

33. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ, 2007. 144 с.

34. Бєлєнька Г. В. Інтегроване навчання: навчально- методичний посібник для аспірантів і магістрантів спеціальності «Дошкільне виховання»/Г. В. Бєлєнька, І. О. Мордоус. К.: Логос, 2003. 116 с.

Размещено на Allbest.ru