Використання змішаних форм навчання для підготовки майбутніх інженерів в умовах освітньо-інформаційного середовища технічного університету

Размещено на http://allbest.ru

Використання змішаних форм навчання для підготовки майбутніх інженерів в умовах освітньо-інформаційного середовища технічного університету

Овчаренко О.А. Овчаренко Олексій Анатолійович кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри механізації сільського господарства, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ, , Ступак О.П. Ступак Ольга Петрівна старший викладач кафедри психології, філософії та соціально-гуманітарних дисциплін, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, Коробко Т.О. Коробко Тетяна Олександрівна доцент кафедри журналістики та мовної комунікації, Одеський національний морський університет, м. Одеса,

Артемчук Л.М. Артемчук Людмила Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри вищої та прикладної математики, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, , Дзинглюк О.С. Дзинглюк Оксана Сергіївна старший викладач кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін, Одеський національний морський університет, м. Одеса,

Анотація

У статті розглядається використання змішаних форм навчання для підготовки майбутніх інженерів в умовах освітньо-інформаційного середовища технічного університету.

Акцентовано увагу на тому, що розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та вдосконалення методів викладання та навчання створили потужні можливості для ефективного впровадження освітньо-інформаційного середовища, яке полегшує роботу викладача зі студентами за допомогою нових методів і характеризується впровадженням інноваційних технологій навчання.

Надано авторське визначення поняттю «змішане навчання» під яким автори розуміють такий вид навчання, який поєднує традиційну та дистанційну системи навчання, але перевагою саме змішаного навчання є те, що теоретичні види занять такі як лекція або групове заняття можна проводити онлайн, а заняття, які спрямовані на опанування практичних професійних навичок проводити традиційно в аудиторії або лабораторії.

Визначено головні переваги змішаного навчання. Розглянуто моделі, які використовуються при змішаному навчанні, а саме: ротаційну модель (Rotation); гнучку модель (Flex); особистісно-зорієнтовану модель (Self-blend); модель збагаченого віртуального середовища (Enriched Virtual). Обґрунтовано, що при підготовці майбутніх інженерів доцільно використовувати модель перевернутого класу та особистісно-зорієнтовану модель (Self-blend).

Зазначено, що в освітньо-інформаційному середовищі при впровадженні змішаного навчання під час підготовки майбутніх інженерів актуальними для використання є платформа MOODLE та Google for Education.

Зроблено висновок, що наявний потенціал програмного забезпечення та досвід використання сучасних інформаційних технологій дозволяють підвищити якість освітньої діяльності за всіма напрямами освітньо-наукової підготовки майбутніх інженерів. Однією з найважливіших складових академічної та наукової освіти інженерів в умовах інформаційно-освітнього середовища засобами змішаного навчання є формування методичної насиченості навчальних дисциплін за допомогою освітніх ресурсів та медіа-об'єктів.

Ключові слова: змішане навчання, майбутні інженери, освітньо- інформаційне середовище, заклад вищої освіти.

Abstract

The use of mixed forms of education for the training of future engineers in the conditions of the educational and information environment of a technical university

Ovcharenko Oleksii Anatoliiovych Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Agricultural Mechanization Department, Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Kyiv,

Stupak Olga Petrivna Senior Lecturer of the Department of Psychology, Philosophy and Social-Humanitarian Disciplines, Admiral Makarov National University of Shipbuilding, Mykolaiv

Korobko Tetiana Oleksandrivna Associate Professor of the Department of Journalism and Language Communication, Odesa National Maritime University, Odesa

Artemchuk Liudmyla Mykolaivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Higher and Applied Mathematics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

Dzynhliuk Oksana Serhiivna Senior Lecturer of the Department of Social and Humanitarian Disciplines, Odesa National Maritime University, Odesa,

The article deals with the use of blended learning for training future engineers in the conditions of the educational and information environment of a technical university. It is emphasized that the development of information and communication technologies and the improvement of teaching and learning methods have created powerful opportunities for the effective implementation of an educational and information environment that facilitates the work of teachers with students using new methods and is characterized by the introduction of innovative teaching technologies.

The author's definition of the concept of "blended learning" is given, by which the authors mean a type of learning that combines traditional and distance learning systems, but the advantage of blended learning is that theoretical classes such as a lecture or a group lesson can be conducted online, and classes aimed at mastering practical professional skills can be conducted traditionally in the classroom or laboratory.

The main advantages of blended learning are identified. The models used in blended learning are considered, namely: rotational model (Rotation); flexible model (Flex); personality-oriented model (Self-blend); model of enriched virtual environment (Enriched Virtual). It is substantiated that it is advisable to use the flipped classroom model and the personality-oriented model (Self-blend) in the training of future engineers. It is noted that in the educational and information environment, when implementing blended learning in the training of future engineers, the MOODLE platform and Google for Education are relevant for use. It is concluded that the existing potential of the software and the experience of using modern information technologies can improve the quality of educational activities in all areas of educational and scientific training of future engineers. One of the most important components of the academic and scientific education of engineers in the conditions of the information and educational environment by means of blended learning is the formation of methodological saturation of academic disciplines with the help of educational resources and media objects.

Keywords: blended learning, future engineers, educational and information environment, higher education institution.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних умовах інформатизації суспільства та у зв'язку з війною в Україні в систему вищої освіти активно впроваджується змішане навчання, яке є результатом розвитку освітньо-інформаційного середовища та пов'язане з процесом комп'ютеризації та інформатизації суспільства.

Проблема змішаного навчання почала активно вивчатися на початку ХХІ століття. З 2003 року Американське товариство навчання та розвитку визначило змішане навчання як один з основних трендів, оскільки сучасні освітні стандарти орієнтовані на перехід від навчання як процесу, де студент є об'єктом впливу викладача, до навчання, де студент у вищому навчальному закладі стає активним суб'єктом, який має право самостійно обирати умови та засоби набуття необхідних професійних навичок, а викладач виступає в ролі партнера по комунікації, фасилітатора, тьютора та організатора навчання. Таким чином, змішане навчання є механізмом трансформації, який зміщує акцент з викладача на студента, його потреби та інтереси, і передбачає створення комфортного освітнього середовища та системи комунікацій, що забезпечує необмежений доступ до необхідної навчальної інформації. У цьому контексті вважаємо за потребу дослідити особливості використання змішаних форм навчання для підготовки майбутніх інженерів в умовах освітньо-інформаційного середовища технічного університету.

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує доцільність та актуальність використання змішаних форм навчання для підготовки майбутніх інженерів. Ретельний аналіз доробків з досліджуваної нами проблематики дозволив визначити, що питаннями теорії та практики змішаного навчання цікавилися як зарубіжні так і вітчизняні науковці.

Серед зарубіжних дослідників проблематикою змішаного навчання цікавилися: J. Bersin, C. Bonk, C. Graham, S. Moebs, K. Thome, S. Weibelrahl та інші.

Серед українських можна виокремити: В. Бондаря, К. Бугайчук, С. Вітвицьку, І. Зязюна, В. Кременя, О. Коротун, В. Кухаренко, М. Прокопчука, Г. Ткачука тощо.

Метою статті є розгляд поняття «змішане навчання»; визначення головних особливостей використання змішаних форм навчання для підготовки майбутніх інженерів в умовах освітньо-інформаційного середовища технічного університету.

Виклад основного матеріалу

Сучасний освітній процес дуже відрізняється від того, який був п'ять років тому. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та вдосконалення методів викладання і навчання створили потужні можливості для ефективного впровадження освітньо-інформаційного середовища, яке полегшує роботу викладача зі студентами за допомогою нових методів і характеризується впровадженням інноваційних технологій навчання.

На сьогодні неабиякої популярності набуває впровадження в систему вищої освіти змішаного навчання.

Термін «змішане навчання» було вперше вжито у 1999 році і він став своєрідним містком у часі та просторі, а також індивідуалізував навчання, надавши студентам змогу контролювати свій темп і прогрес у навчанні [1]. Науковець М. Фрізен виявив, що спочатку змішане навчання означало майже будь-яке поєднання технологій та педагогіки [2]. Згодом вчені зійшлися на думці, що змішане навчання - це ефективне поєднання різних стилів та моделей викладання із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій [3]. Концепція змішаного навчання була впроваджена у закладах вищої освіти як можливість вдосконалити викладання та навчання шляхом гармонізації переваг і недоліків аудиторного та дистанційного навчання [4].

М. Собченко під змішаним навчання розуміє, систему викладання, модель, метод, суміш методів і стратегій навчання, форму навчання, програму тощо [5, с. 74].

О. Ступак з колегами вважає, що змішане навчання - це цілісно-контекстний підхід в організації відкритого освітньо-наукового простору у ЗВО, що зумовлює розвиток професійних компетентностей у майбутніх фахівців [6, с. 264].

В. Болілий пише, що змішане навчання означає поєднання традиційних методик викладання із сучасними засобами інформаційних технологій, що дозволяють продовжувати навчання вдома, у подорожі, на канікулах, у будь- якому зручному місці та часі. Воно передбачає не просто викладання матеріалів в електронному вигляді, а обов'язковий зворотній зв'язок студентів з викладачем, або в електронній, або в очній формі [7].

К. Бугайчук пише, що змішане навчання - це цілеспрямований процес здобування знань, умінь та навичок, що здійснюється освітніми установами різного типу в рамках формальної освіти, частина якого реалізується у віддаленому режимі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій і технічних засобів навчання, які використовуються для зберігання і доставки навчального матеріалу, реалізації контрольних заходів, організації взаємодії між суб'єктами навчального процесу (консультації, обговорення) та під час якого має місце самоконтроль студента за часом, місцем, маршрутами та темпом навчання. У широкому сенсі - це різні варіанти поєднання форм і методів організації формального, неформального, інформального навчання, а також самонавчання, що здійснюються для досягнення особою заздалегідь визначених навчальних цілей зі збереженням механізму контролю за часом, місцем, маршрутами та темпом навчання [8].

Таким чином, проаналізувавши думки науковців, щодо визначення поняття змішане навчання можемо запропонувати своє. Так під змішаним навчанням ми розуміємо такий вид навчання, який поєднує традиційну та дистанційну системи навчання, але перевагою саме змішаного навчання є те, що теоретичні види занять такі як лекція або групове заняття можна проводити онлайн, а заняття, які спрямовані на опанування практичних професійних навичок проводити традиційно в аудиторії або лабораторії.

Головними перевагами змішаного навчання є [9, с. 59-60]:

1. Можливість тіснішої та плідної взаємодії студента з викладачем та одногрупниками, що зумовлено участю в групових формах роботи та використанню ІКТ.

2. Постійний необмежений доступ до ресурсів навчання через мережу Інтернет.

4. Можливість розвинути та покращити у студентів навички тайм- менеджменту, критичного мислення та прийняття рішень.

5. Можливість брати участь у обговореннях іноземною мовою не тільки під час роботи в групі, але й он-лайн.

6. Студенти мають можливість краще сприймати та усвідомлювати поданий матеріал під час роботи з Інтернет-ресурсами та у малих групах, що також знижує рівень стресу порівняно з традиційним аудиторним заняттям, де студент повинен відповідати перед всією аудиторією.

7. Студент тісніше взаємодіє з викладачем, отримує більше коментарів, зауважень і побажань стосовно процесу роботи чи її результату;

8. Індивідуалізація навчання - можливість надолужувати незасвоєний матеріал чи, навпаки, випереджати програму. Індивідуалізоване навчання дозволяє студентам вибирати власний темп та переконуватись у повному засвоєнні матеріалу до того, як буде подана нова тема.

В системі змішаного навчання зазвичай використовують наступні моделі [10]:

- ротаційна модель (Rotation);

- гнучка модель (Flex);

- особистісно-зорієнтована модель (Self-blend);

- модель збагаченого віртуального середовища (Enriched Virtual).

Ротаційна модель передбачає в межах певного предмета або теми ротацію студентів між різними режимами роботи, одним з яких обов'язково є онлайн навчання: Вона відповідно включає:

> Модель ротації між станціями (Station Rotation). У ній студенти чергують способи вивчення матеріалу за встановленим розкладом (графіком) або на розсуд викладача. Процес освоєння матеріалу включає щонайменше одну «станцію» для навчання в режимі онлайн. Інші «станції» можуть включати автономні робочі місця для проведення таких заходів: робота в малих групах, навчальні проекти. У цій моделі здобувачі повинні пройти усі «станції», як в очному, так і в онлайн режимі.

> Модель ротації між лабораторіями (Lab Rotation). У ній учні чергують роботу з матеріалом за заздалегідь встановленим графіком у самій аудиторії та в інших місцях, розташованих у навчальному закладі. Принаймні одним із способів роботи з матеріалами є «онлайн лабораторні роботи». Ця модель відрізняється від попередньої тим, що студенти можуть працювати в різних приміщеннях всередині навчального закладу, не тільки в одному.

> Модель перевернутого класу (Flipped Classroom). Як відомо, за традиційної моделі організації освітнього процесу аудиторна робота прово¬диться у формі лекцій, семінарських або практичних занять, на яких слухачі, студенти особисто відповідають на запитання викладача, демонструють розв'язання домашніх завдань тощо. У здійсненні «перевернутого навчання» ситуація змінюється навпаки.

> Модель індивідуальної ротації (Individual Rotation). У кожного здобувача є індивідуальний графік вивчення предмета, однак однією з обов'язкових умов є онлайн етап. Особливістю моделі є те, що студентам не обов'язково проходити всі етапи роботи з матеріалом, як у моделі зі «станціями».

Гнучка модель - модель, в якій основою навчального процесу є онлайн навчання: здобувачі працюють за індивідуально налаштованим графіком, а викладач є інструктором, що координує та керує їх діяльністю.

Особистісно-зорієнтована модель передбачає проходження студентами одного або декількох онлайн курсів паралельно з відвідуванням звичайних занять. ротація освіта інженер змішаний навчання

Модель збагаченого віртуального середовища дозволяє здобувачам розподіляти свій час між проходженням онлайн курсів та відвідуванням звичайних занять, при чому більшість часу приділяється роботі в режимі онлайн [11; 12].

Під час підготовки майбутніх інженерів вважаємо за доцільне використовувати модель перевернутого класу та особистісно-зорієнтовану модель (Self-blend).

Модель перевернутого класу (або модель зміни місця) - це реалізація моделі змішаного навчання, в якій студенти в межах певного курсу або предмета змінюють місце розташування та фазу навчання під час заняття згідно з певним розкладом або на розсуд викладача. Зміна місця повинна включати принаймні одну фазу, в якій використовується електронне навчання. Інші фази можуть включати навчальні заходи та режими, наприклад, уроки в малих та великих групах, групові проєкти, індивідуальне навчання (з підтримкою вчителя) та письмові завдання.

Перевага цієї моделі полягає в тому, що викладач може краще контролювати невеликі групи здобувачів або окремих здобувачів, які потребують допомоги. Це дозволяє уникнути проблеми надмірної кількості студентів у групі та неможливості приділити увагу кожному студенту окремо - індивідуальна увага, що особливо важливо при навчанні поглибленого письма. Ефективне використання цієї моделі дозволяє студентам брати активну участь у навчальному процесі. І викладач, і студенти значною мірою покладаються на технологію та заздалегідь визначений інтерактивний план роботи.

Найважливішим етапам навчання в моделі змішаного навчання є вступ, в якому викладач оголошує мету і тему заняття. Важливою частиною заняття є узагальнення результатів через презентацію конкретного проєкту. Кожна фаза курсу має свою функцію і передбачає використання різних ресурсів, матеріалів та форм навчання. Виділяють три фази:

1) фаза групового навчання;

2) фаза онлайн-навчання;

4) навчання під керівництвом викладача.

Порядок основних фаз може змінюватися залежно від цілей і теми курсу та заняття.

На етапі групового навчання студенти діляться на групи по 2-4 студенти. Студенти можуть працювати разом над завданням або кожен студент відповідає за певну фазу виконання проєкту. Робота в малих групах дозволяє всім студентам брати участь у навчальному процесі. Цей вид діяльності також позитивно впливає на генерування та організацію ідей, які згодом ляжуть в основу проєкту. Ідеї зазвичай генеруються шляхом мозкового штурму, групових дискусій або використання автентичних паперових матеріалів з теми. Ці види діяльності допомагають студентам критично осмислити тему і висловити власну думку.

Що стосується освітньо-інформаційного середовища з допомогою якого впроваджується змішане навчання під час підготовки майбутніх інженерів то на сьогодні розповсюдженими є платформа MOODLE та Google for Education.

У середовищі MOODLE можна виокремити такі засоби:

- подання навчальних матеріалів (дають змогу представити текст, графіку, звук, відео, інтерактивні елементи);

- неформального обговорення навчальних проблем (елементи «Форум» або «Чат», які дають змогу обговорювати будь-які напрями діяльності в межах курсу);

- подання завдань з їх подальшим оцінюванням («Тест», «Завдання», «Урок», «SCORM-пакет» тощо);

- розміщення і опрацювання додаткових ресурсів («Вікі», «Глосарій», «База даних» тощо);

- формального обговорення («Форум» або «Чат», які містять напрямки для обговорень, підготовлених та контрольованих викладачем);

- формування траєкторії навчання (функція «Обмеження доступності», що забезпечує поступову подачу навчального матеріалу);

- інтеграції зовнішніх ресурсів (елемент «Зовнішній засіб», «URL (вебпосилання)»);.

- взаємного оцінювання (елемент «Семінар»);

- подання отриманих результатів навчальної діяльності [13, с. 152-153].

Google for Education - це пакет хмарних сервісів Google, розрахований на використання студентами та викладачами, що включає в себе Google Classroom (сервіс для поширення і оцінки завдань), Google Drive (сервіс для зберігання навчальних матеріалів), Google Forms (форми для створення електронних документів, анкет/тестів, презентацій та електронних таблиць), Gmail (пошта для спілкування), Google Calendar (календар для планування), Google Meet (платформа для створення, проведення та запису відеоконфе- ренцій).

Використання Google for Education дозволяє студентам самостійно вивчати теоретичний матеріал за допомогою перегляду відео, роботи з підручником та різноманітними документами. Запропонована до самостійного вивчення інформація супроводжується завданнями, які спрямовані на більш глибоке її розуміння, а також допомагають студентам і викладачу виявити складні для розуміння питання для додаткового опрацювання безпосередньо на занятті [14, с. 178].

Висновки

Таким чином, ми бачимо, що наявний потенціал програмного забезпечення та досвід використання сучасних інформаційних технологій дозволяють підвищити якість освітньої діяльності за всіма напрямами освітньо-наукової підготовки майбутніх інженерів. Однією з найважливіших складових академічної та наукової освіти інженерів в умовах інформаційно-освітнього середовища засобами змішаного навчання є формування методичної насиченості навчальних дисциплін за допомогою освітніх ресурсів та медіа-об'єктів. В інформаційному освітньому середовищі відповідні наукові підходи, принципи та методи дозволяють накопичувати корисні методичні та педагогічні матеріали, створені викладачами. Цей матеріал знаходиться у вільному доступі і може бути використаний викладачами та майбутніми інженерами в освітньому процесі, що, безсумнівно, є позитивним аспектом такого підходу.

Література

1. Brayn, A. & Volchenkova, K. N. Blended Learning: Definition, Models, Implications for Higher Education. Bulletin of the South Ural State University. Ser. Education. Educational Sciences. 2016. № 8(2). РР. 24-30.

2. Friesen, M. Report: Defining Blended Learning. Retrieved from: http://blogs.ubc.ca/ nfriesen/2012/09/01/where-does-blended-end-virtual-begin

3. Procter C. T. Blended Learning in Practice. Retrieved from: www.ece.salford.ac.uk/ proceedings/ papers/cp_03.rtf

4. Caner M. The Definition of Blended Learning in Higher Education. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/288443155. DOI: 10.4018/978-1-4666-0939-6.ch002

5. Собченко Т. М. Змішане навчання: поняття та завдання. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. №75. Том 3. С. 73-76.

6. Ступак О.П., Люльчак С.Ю., Возна З.О. Змішане навчання як форма організації педагогічної взаємодії у ЗВО у сучасних умовах. Інноваційна педагогіка. 2023. Випуск 60. С. 260-265.

7. Болілий В., Маркова В., Матвєєва С. Використання змішаного навчання на заняттях з вищої математики. Наукові записки. Серія: Проблемні методики фізико-математичної освіти. 2017. Том 3 (11). С.7-10.

8. Бугайчук К. Л. Змішане навчання: теоретичний аналіз та стратегія впровадження в освітній процес вищих навчальних закладів. Інформаційні технології і засоби навчання. Електронне наукове фахове видання. 2016. Том 54. №4. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ ITZN_2016_54_4_3

9. Дзіман Г. М. Моделювання змішаного навчання майбутніх інженерів-біотехнологів академічного письма англійською мовою. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2016. Вісник №141. С. 58-62.

10. Blended Learning. The Clayton Christensen Institute. URL: https://goo.gl/1IpmhL

12. Komogorova, M., Maksymchuk, B., Bernatska, O., Lukianchuk, S., Gerasymova, I., Popova, O., Matviichuk, T., Solovyov, V., Kalashnik, N., Davydenko, H., Stoliarenko, O., Stoliarenko, O., & Maksymchuk, I. (2021). Pedagogical Consolidation of Pupil-Athletes Knowledge of Humanities. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13(1). https://doi .org/10.18662/rrem/13.1/367

13. Melnyk, N., Maksymchuk, B., Gurevych, R., Kalenskyi, A., Dovbnya, S., Groshovenko, O., & Filonenko, L. (2021). The Establishment and Development of Professional Training for Preschool Teachers in Western European Countries. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13(1). https://doi.org/10.18662/rrem/13.1/369

14. Ткачук Г. В. Теоретичні і методичні засади практично-технічної підготовки майбутніх учителів інформатики в умовах змішаного навчання: дис. ... доктора пед. наук: 13.00. 02. Київ, 2019. 447 с.

15. Рябуха Т., Гурова Т., Куликова Л. Хмарний сервіс Google for Education у практиці змішаного навчання іноземних мов у вищій школі. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип 39, Том 3. С. 175-182.

References

1. Brayn, A. & Volchenkova, K. N. (2016). Blended Learning: Definition, Models, Implications for Higher Education. Bulletin of the South Ural State University. Ser. Education. Educational Sciences, 8(2), 24-30.

2. Friesen, M. (2012). Report: Defining Blended Learning. Retrieved from: http://blogs.ubc.ca/ nfriesen/2012/09/01/where-does-blended-end-virtual-begin.

3. Procter, C. T. Blended Learning in Practice. Retrieved from: www.ece.salford.ac.uk/ proceedings/ papers/cp_03.rtf.

4. Caner, M. (2012). The Definition of Blended Learning in Higher Education. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/288443155. DOI: 10.4018/978-1-4666-0939-6.ch002

5. Sobchenko T. M. (2021). Zmishane navchannia: poniattia ta zavdannia [Blended learning: concepts and tasks]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of forming a creative personality in higher and secondary schools,75, Tom 3, 73-76.

6. Stupak O. P., Liulchak S. Iu., Vozna Z. O. (2023). Zmishane navch. yak forma orhanizatsii pedahohichnoi vzaiemodii u ZVO u suchasnykh umovakh [Blended Learning as a Form of Organizing Ped. Interaction in Higher Educat. Institut. in Modern Conditions]. Innovats. pedah.- Innovative ped., Vyp. 60, 260-265.

7. Bolilyi V., Markova V., Matvieieva S. (2017). Vykorystannia zmishanoho navchannia na zaniattiakh z vyshchoi matematyky [The use of blended learning in higher mathematics classes]. Naukovi zapysky. Seriia: Problemni metodyky fizyko-matematychnoi osvity - Scientific notes. Series: Problematic methods of physical and mathematical education. 2017. Tom 3 (11). S.7-10.

8. Buhaichuk K. L. (2016). Zmishane navchannia: teoretychnyi analiz ta stratehiia vprovadzhennia v osvitnii protses vyshchykh navchalnykh zakladiv. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. Elektronne naukove fakhove vydannia. 2016. Tom 54. №4. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2016_54_4_3

9. Dziman H. M. (2016). Modeliuvannia zmishanoho navchannia maibutnikh inzheneriv- biotekhnolohiv akademichnoho pysma anhliiskoiu movoiu [Modeling of blended learning of future biotechnology engineers in academic writing in English]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky - Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences, Visnyk 141, 58-62.

10. Blended Learning. The Clayton Christensen Institute. URL: https://goo.gl/1IpmhL

12. Komogorova, M., Maksymchuk, B., Bernatska, O., Lukianchuk, S., Gerasymova, I., Popova, O., Matviichuk, T., Solovyov, V., Kalashnik, N., Davydenko, H., Stoliarenko, O., Stoliarenko, O., & Maksymchuk, I. (2021). Ped. Consolidation of Pupil-Athletes Knowledge of Humanities. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13(1). https://doi.org/ 10.18662/rrem/13.1/367

13. Melnyk, N., Maksymchuk, B., Gurevych, R., Kalenskyi, A., Dovbnya, S., Groshovenko, O., & Filonenko, L. (2021). The Establishment and Development of Professional Training for Preschool Teachers in Western European Countries. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13(1). https://doi.org/10.18662/rrem/13.1/369

14. Tkachuk H. V. (2019). Teoret. i metodychni zasady praktychno-tekhnichnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv informatyky v umovakh zmishanoho navchannia [Theoretical and Methodological Foundations of Practical and Technical Training of Future Computer Science Teachers in Blended Learning]. Doctor's thesis. Kyiv.

15. Riabukha T., Hurova T., Kulykova L. (2021). Khmarnyi servis Google for Education u praktytsi zmishanoho navchannia inozemnykh mov u vyshchii shkoli [Google for Education Cloud Service in the Practice of Blended Learning of Foreign Languages in Higher Education]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk - Topical issues of the humanities, Vyp 39, Tom 3, 175-182.

Размещено на Allbest.ru