Нове в медіаосвіті: вебінародидактика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нове в медіаосвіті: вебінародидактика

Вступ

Поняття медіадидактика - використання медіа з освітньою метою - відносно нове й сьогодні використовується далеко не в усіх країнах. Проте українські дослідники у цьому напрямку просунулися уперед, і нині на часі розглядати цей термін як парасольковий [1, 2, 3, 4]. Медіадидатика об'єднує технології (методики) різних складників. Наприклад, пресодидактика і пресолінгводидактика, радіодидактика, теледидактика, кінодидактика були орієнтовані на використання "старих" медіа з освітньою метою

[5] . З появою інформаційно-комунікаційних технологій з'явилися нові медіадидактичні поняття - мультимедіадидактика, Інтернет-дидактика

[6] . Залучення до навчального процесу "нових" медіа актуалізовано поняття "медіа-інформаційні технології" [7]. І сьогодні медіадидактика збагачується новітніми складниками: вікідидактика (використання вікіпедії з освітньою метою), сайто - і блогодидактика, книгоспалах-дидактика, муралодидактика, дидактика вуличного мистецтва тощо [8]. Цей процес збагачення новими поняттями триває. У будь-якому разі медіазасоби використовуються для комунікації, оскільки для них визначальне - спілкування в соціумі [9]. І саме як результат аналізу досвіду українських педагогів-практиків з'явилися ці терміни. Розкриттю понять, котрими їх позначено, присвячена низка публікацій. Аналіз джерел показує прискорений темп упровадження медіаосвітніх технологій у навчальному процесі вищої школи.

Медіадидактика, орієнтована на сферу спілкування, нині перебирає на себе частину понять з ІКТ-технологій, які залишаються й у сфері інформатики. Комп'ютерні комунікації суттєво впливають на формування нового змісту освіти, на організаційні форми і методи навчання. Поняття "інформаційно -комунікаційні технології" належним чином відтворює ці процеси. Однак наразі ним послуговуються й фахівці з медіаосвіти. До того ж в останні роки набувають поширення медіа-інформаційні технології. ЮНЕСКО рекомендує розвивати медіа- та інформаційну грамотність водночас [10, 11]. Відтак ми ставимо за мету привернути увагу освітнього закладу до актуалізації ще одного нового поняття - вебінародидактика.

Дисертаційні напрацювання Романа Бужикова, Раїси Бужикової, Юлії Горун, Наталі Духаніної, Олени Каліцевої, Артема Онковича, Інни Сахневич, Ольги Янишин та ін., виконані у відділі теорії та методології гуманітарної освіти Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України у 2000 - 2014 роках, переконували у глибинних можливостях медіаосвітнього підходу до осучаснення навчального процесу, зокрема, й у вищій школі [12-18]. У 2010 р. вперше у вищій школі було започатковано акторський спецкурс "Медіаосвіта" у вищій школі [19, 20]. Нині медіадидактика вищої школи охоплює концептуальні засади розвитку медіаосвітньої компетентності педагогів, юристів, документознавців, учителів інформатики, фахівців з комп'ютерних наук, маркетологів, "надзвичайників" та ін. Дослідники розглядали технології використання медіазасобів у навчанні, пропонували авторські методики. Сьогодні завдяки їм, науковцям і педагогам -практикам ще недавно нове поняття "медіадидактика" стало "парасольковим" для технологій, розроблених і впроваджених в освітній процес цими та іншими дослідниками. В свою чергу, одне з них, поняття "Інтернет - дидактика", - нині теж "парасолькове" для новітніх термінів, котрі виникли завдяки появі Інтернету [21, 22, 23]. Якщо раніше Інтернет- ресурс розглядався як резерв підвищення професійної компетентності, то наразі він уже активно увійшов у повсякденну практику не тільки освітніх структур. Набувають популярності новітні явища, котрі свідчать про розвиток інтернет-дидактики: вікідидактика (використання вікіпедії з освітньою метою) [24], блогодиактика (використання блогів з цією ж метою) [25-28] тощо [29]. Наразі доцільно проаналізувати освітній досвід використання вебінарів.

Виклад основного матеріалу. Наявні інформаційні джерела зазначають, що "вебінар (англ. webinar) - спосіб організації зустрічей он-лайн, формат проведення семінарів, тренінгів та інших заходів за допомогою Інтернету", Цей неологізм утворено поєднанням слів веб (англ. Web - мережа, павутина) - загальноприйняте позначення приналежності до комп'ютерної мережі та семінар - інтерактивне навчальне заняття, в ході якого слухачі виступають з доповідями, ставлять запитання, беруть участь в обговоренні, дискутують. Відтак, вебінар (або он-лайн-семінар) - це "семінар, що проходить в комп'ютерній мережі" [30], тобто це - форма проведення семінару, тренінгу за допомогою інтернету. Зазначимо принагідно, що це - різновид інтернет-дидактики, яка сьогодні виокремлюється у її складник як вебінародидактика. Для організації вебінару використовуються технології відео-конференції, інтернет-телефонні та ін. Вебінари поширені в діловому середовищі. Дедалі більшого значення набувають вони й у дистанційній освіті. Якщо простежити "історію" терміну, то "в перші роки після появи Інтернету терміном "веб-конференція" часто називали гілку форуму або дошки оголошень. Пізніше термін набув значення спілкування саме в режимі реального часу [30-31]. Дослідники зазначали, що вебінари можуть бути спільними і включати в себе сеанси голосувань і опитувань - це забезпечує повну взаємодію між аудиторією та ведучим. У деяких випадках ведучий може говорити через телефон, коментуючи інформацію, що відображається на екрані, а слухачі можуть йому відповідати, переважно по телефону з гучномовцем. На ринку також з'явилися технології, в яких реалізована підтримка VoIP - аудіотехнологій, що забезпечували повноцінний аудіозв'язок через мережу он-лайн. Дослідники зазначають, що вебінарам (залежно від провайдера) може бути властива функція анонімності або "невидимості" користувачів, завдяки чому учасники однієї і тієї самої конференції могли не знати про присутність в мережі один одного. вебінар семінар тренінг

Термін "вебінар" походить від двох слів "мережа" і "семінар", тобто вебінар - це семінар, котрий проходить по мережі інтернет. Такі онлайн-заняття поділяються на власне вебінари, які передбачають двосторонню взаємодію учнів і викладача, веб - конференції і веб-касти, де один читає лекції, інші просто слухають і дивляться [31-32]. Як правило, на вебінарі комунікації проходять за наступною схемою: лектор перед комп'ютером спілкується з аудиторією через мікрофон і веб -камеру. Він може демонструвати таблиці, графіки, малюнки і презентації в цифровому форматі. Учасники слухають лекцію, спілкуються з викладачем та між собою в текстовому чаті. Крім цього, лектор відповідає на коментарі і запитання в режимі он-лайн.

Переваги і недоліки вебінарів виокремлені в дописі "Переваги і недоліки вебінарів" [31]. Переваги: 1.Висока ступінь інтерактивності - слухачі залучені в процес навчання, задають запитання для пояснення незрозумілих моментів, на які одразу ж отримують відповіді. 2.На відміну від звичайного семінару, слухачі вебінару по його закінченні отримують запис, який пізніше можна використовувати при закріпленні матеріалу. Запис вебінару видається навіть тим, хто не встиг до нього підключитися. 3. Значна економія часу. Учасникам і лектору не треба витрачати час на дорогу до місця проведення семінару. До всього іншого, вони можуть знаходитися в різних містах або навіть країнах. Бути присутнім на вебінарі можна, перебуваючи в зручному для себе місці - на відпочинку, вдома або в офісі. 4. Економія коштів. Вартість навчання на вебінарі набагато нижче відкритого семінару. До того ж немає необхідності витрачатися на дорогу, харчування та проживання. А витрати на організацію онлайн-семінару - мінімальні, пов'язані тільки з організацією робочого місця. 5. Можливість дотримання анонімності. Учасники одного і того ж вебінару можуть не знати про особистість один одного. 6. Вебінар - це відмінний засіб для проведення онлайн- тренінгів та вирішення маркетингових завдань. При презентації нового товару, марки або при початку ребрендингу експерт може провести вебінар, на якому відповість на всі питання, роз'яснить важливі аспекти, проведе опитування і отримає живий відгук від клієнтів. З появою вебінарів у нас з'явилася можливість навчатися і спілкуватися з колегами, не виходячи з дому. Нема потреби їхати за десятки чи сотні кілометрів, витрачати час і кошти на дорогу, номер в готелі і харчування, покидати основне місце роботи та сім'ю. Кожен може обрати саме ті теми, котрі йому цікаві. До прямої трансляції можна приєднатися в будь-який момент. А якщо немає можливості подивитися вебінар у прямому ефірі, його можна переглядати в зручний час, адже всі учасники отримують відеозапис. Зрозуміло, що пряма трансляція має свої переваги - спілкування в чаті, яке часто досить цікаве і дає змогу зануритися в атмосферу інтерактиву. Крім цього, вартість вебінарів дешевша, ніж вартість навчальних курсів чи тренінгів, адже не потрібно платити за оренду приміщення і використання спеціального обладнання. Значна перевага участі ще й у тому, що кожен глядач отримує сертифікат, котрий свідчить про підвищення кваліфікації із зазначеною кількістю годин і який одержує кожен учасник упродовж кількох робочих днів після вебінару.

Наразі значна частина українських інтернет -споживачів з осторогою ставиться до сучасних технологій, в тому числі до їх використання з ціллю самоосвіти, хоча в усьому світі давно доведено ефективність застосування вебінарів в освіті. Проте аналітики відзначають і недоліки вебінарів [31]. 1. Як би не старався лектор, але під час вебінару не досягти такого емоційного зв'язку, як під час живого спілкування, а це - досить важливий аспект, від якого залежить ефективність навчання. 2. Вебінар --новий інструмент для проведення тренінгів та конференцій. Часто лектори, котрі звиклі до роботи з живою аудиторією, губляться перед камерою, в результаті пропадає ритм і драйв виступу. 3. Іноді трапляється так, що учасники і лектор перебувають у різних часових поясах. що для деяких учасників не зовсім зручно.

Попри все сьогодні вебінари - один з найбільш прогресивних та ефективних засобів дистанційного навчання, до якого долучаються люди, котрі йдуть в ногу з часом. Сьогодні така форма набуття або оновлення знань увійшла в наше життя і, як передбачають спостерігачі, невдовзі стануть невід'ємною частиною, як E -mail, Skype або ICQ. З кожним днем зростає кількість викладачів і слухачів, які знають що таке вебінар, його плюси в дистанційній освіті. У роз'ясненні "Веб-семінари і вебінари: що це таке і як вони проходять" [30] зазначено: "... вебінар - це навчальне онлайн-заняття або корпоративне онлайн-нарада. Лекція про тенденції сучасних технологій, майстер-клас з орігамі або інструктаж по новому обладнанню для віддалених співробітників - все це можна провести в форматі онлайн-вебінару. У вебінарі завжди беруть участь дві сторони: доповідач-ведучий і слухачі". У дописі "Вебінар як форма дистанційного інтерактивного навчання" зазначається, що сьогодні вебінари стали популярною формою такого навчання, використовуваної в системі додаткової професійної освіти. Як особлива форма навчання вебінар з'явився в кінці 1990 -х рр., коли в мережі Інтернет стали масово використовуватися надійні системи конференц-зв'язку. Торговий знак "Webinar" був зареєстрований у 1998 р.; в даний його власником є компанія InterCall [32]. Мережевий характер навчання дозволяє вести заняття дистанційно. Це - головний плюс вебінару, порівняно з традиційним семінаром, котрий потребує фізичної присутності всіх його учасників в одній аудиторії. Разом із тим, таке заняття максимально наближене до безпосередньої взаємодії, оскільки ведучий може вести діалог із учасниками в режимі реального часу. Це забезпечує порівняно невисоку собівартість організації занять-вебінарів за наявності необхідних технічних умов засобами інтернет-дидактики і сприяє зростанню популярності такої ефективної форми набуття знань через своєрідну додаткову освіту. Визначаючи місце вебінару в системі форм дистанційного навчання, його зазвичай називають (поки що) різновидом веб-конференцій, веб- презентацій чи інших форм дистанційного спілкування в режимі он - лайн. Це не зовсім так, оскільки засоби навчання, котрі використовують під час вебінару, охоплюють практично всі види мережевих ресурсів. Крім того, на відміну, наприклад, від відеоконференції або конференції у форматі веб -форуму, які були створені для будь-якого дистанційного спілкування в мережі інтернет і потім пристосовані до процесу навчання, вебінар спочатку з'явився як форма навчання з опертям на різноманітні електронні засоби та мережеві технології [30-32].

Отже, вебінародидактика - це технології використання вебінарів з професійно-орієнтованою метою через створення інтерактивного мережевого середовища у формі навчального заняття. Такі заняття проводяться дистанційно з використанням різноманітних програмних засобів та мережевих ресурсів, котрі забезпечують високу інформаційну насиченість і активність учасників освітнього процесу в режимі реального часу й потребує їхньої певної медіа-інформаційної грамотності.

Сьогодні досить багато організацій і установ залучають вебінарну форму до освітньої діяльності. Це особливо актуалізувалося під час карантину, пов'язаного з коронвірусом. Серед майданчиків, до яких залучалися освітяни, виокремимо кілька. Зокрема, безкоштовні вебінари від освітнього проекту "На Урок", представлені на сайті "На Урок naurok.com.ua > webinar". Наразі тут присутні Вебінари для вчителів початкових класів, для вчителів-предметників, для учнів. На сайті можна переглянути попередні та заплановані теми обговорень. Організатори вебінарів "На урок" для вчителів зазначають, що це - "відмінний спосіб поговорити і "познайомитися" з іншими професіоналами у своїй галузі. Використання різних можливостей для професійного розвитку не тільки інформує, а й дає нові можливості для кар'єрного зростання. Якщо ви зацікавлені, пропонуємо відвідати освітній проект "На Урок", де можна взяти участь у вебінарах..." Називаються й переваги такої платформи: "Працювати з нею зручно та приємно. Вона приваблює широкими можливостями. Основні "плюси": 1. Проект "На урок" пропонує вчителям широкий спектр предметів і курсів на вибір. 2. Вебінар дозволяє людям відвідувати і проводити уроки з будь-якої точки світу. Все, що вам потрібно зробити, - це вибрати конкретний час і поінформувати відповідну аудиторію. Як тільки ви поділитесь подробицями теми вебінару, датою, часом й іншими подібними речами, будь -яка кількість людей може приєднатися до програми, де б вони не знаходилися. Таким чином, проект надає свободу вибору і планування завдання відповідно. 3. Гарна новина полягає в тому, що ви можете відвідувати вебінар у будь-який час. Завдяки цьому вебінари легко вписуються в ваші професійні та особисті зобов'язання. 4. Тривалі поїздки вимагають часу і коштів, але вебінар позбавляє від необхідності пересування.

На сайті: naurok.com.ua, є можливість вибрати вебінар для самоосвіти на різну освітню тематику від кращих практиків України. Вебінари організовані з метою оптимального використання часу і місця для викладачів з усієї України. Зазначається, що для проведення вебінару необхідно мати: підключення до інтернету; аудіомікрофон і вебкамеру.

Інтерес до тематичних вебінарів перевищив сподівання, і тоді організатори почали проводити вебінароконференції в режимі реального часу, під час яких упродовж дня можна взяти участь у кількох вебінарах поспіль, долучитися до їх обговорення в режимі реального часу. Такі вебінар-конференції (на прикладі На урок) тривають день. Учасник може одержати свідоцтво, в якому зазначена кількість годин, та комплект матеріалів (за спеціальною ціною), що видаються в електронному форматі й доступні для скачування після завершення конференції. Зокрема, заздалегідь була проанонсована Всеукраїнська інтернет-конференція "НА УРОК" "STEM, STEAM, STREAM: від концепції до практичного втілення", запланована на 17 жовтня 2020 р. Цікава та корисна інформація пропонувалась від учителів-предметників, експертів із питань STEM-освіти, педагогів- інноваторів, готових розповісти про те, як втілювати у життя принципи STEM-, STEAM-, STREAM-діяльності. 10 спікерів- експертів в онлайн-форматі запрошені для ведення панельних дискусій. Участь у конференції безкоштовна. Зареєстровані учасники могли одержати додаткові матеріали і вільний доступ до запису. Перед початком учасники одержували лист із посиланням на трансляцію. Кожен, хто замовляє свідоцтво (послуга платна), отримує: Електронний журнал, який містить цікаві та корисні статті, що стосуються питань stem-світи; Інфорграфіку для ілюстрації STEM-, STEAM-, STREAM-діяльності; Добірку простих дослідів, які можна відтворити самостійно та у класі; Добірку поробок (орігамі, витинанки тощо для різних вікових груп); Добірку безкоштовних ресурсів з ідеями для STEM-, STEAM-, STREAM-діяльності; Свідоцтво про перегляд інтернет-конференції (зазначено 13 годин). Усі слухачі отримують: добірку кращих розробок, що стосуються теми STEM - світи, презентації спікерів, детальний опис виконання stem -проекту (алгоритм для вчителів та школярів), відеозапис конференції.

Організатори зазначають, що мета цієї інтернет-конференції "На Урок" - допомогти всім учасникам освітнього процесу організувати продуктивну роботу з використанням підходів STEM-, STEAM-, STREAM-діяльності, незалежно від того, на яких уроках та з дітьми яких вікових груп планується реалізація ідей: "Ми прагнемо, аби конференція допомогла вчителям знайти відповіді на питання організації STEM-, STEAM-, STREAM-проектів у будь-яких класах. Станьте частиною спільноти вчителів-інноваторів, які відкриті для обміну досвідом і мають натхнення змінювати українську освіту на краще".

Інший майданчик - Спільнота активних освітян "Всеосвіта" - на сайті представлена гаслом: Змінюй. Створюй. Осучаснюй (https://vseosvita.ua/) і пропонує підвищення кваліфікації представникам закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти; закладів І-ІІ рівнів акредитації (технікумам, училищам, коледжам); на основі нового Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково -педагогічних працівників, який затверджений постановою КМУ. Тут у розділі "Вебінари" (https://vseosvita.ua/webinar) подано інформацію про вебінари, котрі відбулися чи мають відбутися. Їх можна переглянути безкоштовно. А от сертифікат про підвищення кваліфікації тривалістю 2 академічні години коштує 59 або 70 грн. (залежить від дати заявки).

На веб-сайті освітнього проекту "Освіта України"" міститься інформація про те, що 28 серпня 2019 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №800 затвердив Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, який набув чинності 03 вересня 2019 року. Кожний учасник вебінарів, курсів, практикумів, тренінгів тощо, проведених на підставі КВЕД 85.59 Освіта (діяльність з додаткової підготовки з певної дисципліни; діяльність курсів з підвищення професійної кваліфікації), отримує документ відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково - педагогічних працівників. На сторінці веб-сайту 5 жовтня 2020 р., наприклад, давалася інформація про тематику найближчих вебінарів та їхніх ведучих: Комікс - інноваційний ресурс для вивчення географії, або Storyabord від А до Я. Покроковий практикум; Інтерактивні батьківські збори та навчальні заняття в умовах змішаного чи дистанційного навчання; Освітня кінезіологія для дошколят, або Чому треба навчати в русі? Формувальне оцінювання - поштовх до розвитку, або Оцінювання без образ; Як спростувати міф про "кінець географії", або Перший урок без шаблонів; Як організувати дистанційне та змішане навчання в ЗЗСО: покрокове впровадження; Як стати ведучим; Розвиток уяви дитини засобами Google Jamboard: покроковий практикум із застосування сервісу і створення розвивальних завдань; Метафоричні асоціативні карти: експрес-метод створення набору та специфіка роботи з ним у дитячих і педагогічних колективах. Покроковий практикум; Ізотерапія: техніки творчого самовираження особистості. Практикум; Цикл арт -практик в авторській психологічній майстерні.

Ще зовсім недавно слід було обґрунтовувати, що є більш ефективною формою донесення знань - семінар чи вебінар. "Освіта України" роз'яснювала й аргументувала, що кожен із цих заходів має свою специфіку. Семінар обирають за постійність, серйозність і традиційність. Спікери завжди знають, що їх чекає робота з колективом колег, спрямованих на вивчення і дослідження запланованої теми. Технологія публічних виступів знайома кожному учителеві, адже урок - це і є публічний виступ. А от виступ перед камерою, коли зоровий контакт з глядачами повністю відсутній, емоційно присутній частково завдяки чату, часом вибиває з колії навіть досвідчених майстрів слова. Тому вебінари привертають увагу і викликають щирий інтерес, хоча спершу лякали своєю незвичністю. Для чого проводять вебінари? На думку організаторів, вебінари дуже схожі на звичайні семінари і під час їх проведення досягаються певні цілі. По-перше, вебінар використовується для навчання, підвищення кваліфікації, обміну досвідом та освоєння різних навчальних програм, які учитель зможе використати у підготовці до уроків чи безпосередньо на уроці. По -друге, часто метою вебінару є звичайна конференція, на якій учасники отримують можливість послухати виступи ораторів і обговорити їх згодом. Такий захід і називається Веб-конференція. От приклад того, як проходить вебінар. Час проведення та тематика вебінару оголошується завчасно на сайті журналу "Зарубіжна література в школах України", а також на ФБ сторінці журналу. У зазначений час всі учасники проходять за отриманим заздалегідь посиланням у віртуальний кабінет, де і беруть участь у вебінарі. Як правило, веде заняття один спікер. Лектор, перебуваючи перед комп'ютером і використовуючи мікрофон і веб - камеру, спілкується з аудиторією. Також він може демонструвати таблиці, графіки, відео, малюнки і презентації в цифровому форматі.

Решта учасників чують і бачать його на екрані, але зазвичай не можуть розмовляти один з одним. Спілкування учасників один з одним та з ведучим відбувається за допомогою чату. Крім цього, лектор відповідає на коментарі і питання в режимі онлайн. Після завершення всім учасникам вебінару розсилається запис заняття та сертифікат.

Вебінари проводяться через Інтернет, тож для участі в ньому потрібні відповідні технічні умови доступ до Інтернету через комп'ютер або смартфон, навушники або колонки. Попередня реєстрація на вебінар відбувається через оголошення на сайті журналу https://zl.kiev.ua чи ФБ-сторінці https://www.facebook.com/zl.kiev.ua/?ref=br_rs. Процедура реєстрації зрозуміла: завжди в оголошенні є функція "Зареєструватися". За день до вебінару на пошту приходить лист -нагадування про участь із адресою доступу до вебінару. У вказаний час учасник заходить у вебінарний кабінет і спілкується з колегами та спікером. Часто перед початком вебінару подаються анонси. От приклад одного з них. Друзі, вебінар уже сьогодні! Щоб стати учасником, зареєструйтесь на сайті; https://www.ra-ou.com.ua/index.php?id=615 Пропонуємо вихователям, учителям та батькам оволодіти прийомами цифрової активності, що спрямовані на розвиток уяви дитини та створення позитивного емоційного клімату співпраці у дистанційному форматі. Адже з Google Jamboard це можливо - емоції через край гарантовано. ПВи навчитеся: 'досліджувати рівень творчої уяви та створювати завдання на її розвиток для дистанційної взаємодії з учнями; 'застосовувати Google Jamboard як у педагогічній діяльності, так і в сімейному вихованні; 'малювати в сервісі Google Jamboard маркерами різних типів і кольорів, щоб втілити свої ідеї в життя у режимі реального часу; 'нотатки, світлини та наклейки до завдань з розвитку уяви. ПКожен учасник отримає: 'презентацію від ведучої із активними посиланнями на інформаційні матеріали; 'авторську методику застосування Google Jamboard у роботі педагога; 'доступ до інтерактивного відео на 90 днів; 'сертифікат (дві академічні години).

Цікавим виявився досвід проведення циклу щотижневих вебінарів, зініційований як Міжнародний проект міжнародної науково-освітньої організації філологів "Захід-Схід" ISPOP: "Безкоштовний марафон вебінарів для філологів та викладачів" за участю: грузинських, російських, українських, польських, словацьких, болгарських, іспанських, французьких, німецьких, угорських філологів та викладачів, котрі навчають іноземних мов. Мета проекту: використання дистанційних методів (вебінарів) для допомоги філологам, викладачам, молодим професіоналам, студентам, які навчають або вивчають іноземні мови для поповнення теоретичних та практичних знань та навичок, а також для вирішення проблеми долання кордонів для професійного спілкування фахівців між країнами. У проекті брали участь Університети: Цхум-Абхазька академія наук (Тбілісі, Грузія);

Університет Грайфсвальд (Німеччина); Страсбурзький університет (Франція); Прешовський університет (Словаччина); Російський університет Дружби народів (Росія); Тбіліський державний університет (Грузія); Люблінський католицький університет Івана Павла ІІ (Польща); Санкт-Петербурзький державний університет (Росія); Московський міський педагогічний університет (Росія); Харківський національний університет будівництва та архітектури (Україна); Київський медичний університет (Україна); Сухумський державний університет (Тбілісі, Грузія); Nyirehaz вища школа (Угорщина); Хайфський університет (Ізраїль); Батумський державний університет (Грузія); Кутаїський державний університет (Грузія); Державний університет Іллі (Тбілісі, Грузія).

Перший етап проекту розпочався 30 травня 2020 року і тривав до 25 липня цього ж року, що дало підстави позначити дійство як вебінаромарафон. 30 травня пройшов вебінар для філологів, які викладають російську як іноземну (мова вебінару - російська). Далі увага була приділена іншим мовам, котрі вивчаються як іноземні: 6 червня - для філологів, які викладають англійську (мова вебінару - англійська), 13 червня - для філологів, котрі викладають німецьку (мова - немецька), 20 червня - для філологів, які навчають французької (мова - французька), 27 червня - для філологів з іспанської (мова - іспанська), 4 липня- для філологів, які викладають грузинську (мова - грузинська), 11 липня - для філологів, які викладають українську (мова українська). 18 липня пройшов вебінар слов'янськими мовами зі слов'янської фразеології, 25 липня - з медіалінгвістики. На цих вебінарах були представлені останні досягнення в методиці викладання іноземних мов, міжкультурній дидактиці, лінгвістиці тексту й інших актуальних проблем навчання і виховання. У вебінаромарафоні взяли участь філологи, науковці, викладачі, вчителі шкіл, студенти. Марафон вебінарів проходив на платформі Zoom. Всі спікери і учасники отримали сертифікати. Записи доступні для переглядів на сайті: www.ispop.ge, на сторінці в Фейсбуці: ISPOP International Scientific-Pedagogical Organization of Philologists W-E https: // www.facebook.com/ispop.ge/ і на сторінці в Ютубі: https://www .youtube .com/results?search_query=ispop

Висновки

Як бачимо, українські медіапедагоги пройшли значний шлях від перших спостережень з використання засобів масової інформації в навчальному процесі [33] й наразі крокують в ногу з часом [34, 35]. Вебінари - це один з найбільш прогресивних, ефективних та популярних засобів дистанційного навчання, до якого вдаються сучасники. З розвитком Всесвітньої Мережі Інтернет людство отримало безліч унікальних можливостей та умов для віртуального навчання та спілкування. Вже сьогодні вебінари впевнено входять у наше життя і невдовзі стануть невід'ємною частиною освіти й самоосвіти. Зазвичай вони інноваційні, часто розробляються самими фахівцями-ентузіастами. До їх проведення залучені установи та організації. Останнім часом набули популярності тематичні вебінароконференції. Викликав інтерес і міжнародний вебінаромарафон. Сьогодні вебінари стають найпопулярнішою формою дистанційного інтерактивного навчання не тільки серед освітян. Ця новітня форма освіти і самоосвіти потребує подальших спостережень, узагальнень і рекомендацій. Ми відтворили тільки перші кроки його потужньої ходи на прикладі вебінарів для освітян.

Список використаних джерел

1. І.Онкович А.В. Медиадидактика // Materialy V Micdzynarodowej Konferencji Naukowej "Jczyk rosyjski w przestrzeni jczykowej i kulturowej Europy i swiata: Czlowiek. Swiadomosc. Komunikacja, Warszawa : [Изд-во Варшав. ун-та], 2012. С. 1013-1018.

2. Anna Onkovich. Media Didactics in Higher Education: Oriented Media Education // Worldwide Commonalities and Challenges in Information Literacy Research and Practice, 2013. № 307. Springer. Cham. Р. 282-287.

3. Медіадидактика вищої школи: програми спецкурсів / за наук. ред. д-ра пед. наук, професора Г.В. Онкович // Г.В. Онкович, Н.М. Духаніна, І. А. Сахневич, І. А. Гуріненко. Київ: Логос, 2013. 196 с.

4. Онкович Г.В. Медіадидактика вищої школи: український досвід // Вища освіта України: теорет. та наук.-метод. часоп. / Ін-т вищ. Освіти НАПН України. Київ, 2013. № 1. С. 23-29.

5. Онкович А.В. Медиадидактика. Масс-медиа в учебном процессе по русскому языку как иностранном. Saarbrucken: Lambert academic publishing, 2012.

6. Онкович А.В. Интернет-дидактика в обучении русскому языку как иностранному // Русский язык и литература в пространстве мировой культуры: мат-лы XIII Конгресса МАПРЯЛ, Гранада, Испания, 13-20 сент. 2015 г. СПб.: МАПРЯЛ, 2015. Т. 10. С.788-793.

7. Онкович А.В. Медийная и информационная грамотность в цифровую эпоху: на пороге глобального прорыва. ЮНЕСКО. 2014 // Медиаобразование, 2014. № 4. - С. 9-14.

8. Онкович Г.В. Новітні терміни медіаосвіти та медіадидактики // Лінгвістика. Лінгвокультурологія. Кроскультурна і міжкультурна комунікація: проблеми, питання, рішення. Дніпро, ДНУ ім. Олеся Гончара, 2018. № 12. Частина 2. С. 277-291.

9. Федоров А..В., А.В. Онкович, Левицкая А.А. Тенденции развития светского и теологического медиаобразования в России и за рубежом. - Таганрог: Изд-во Таганрог. гос. пед. ин-та им. А.П. Чехова, 2013.- 308 с.

10. UNESCO Convenes Іnternatіonal Media Literacy Conference іп Toulouse. URL: http: //www.medialit.org/reading-room/unesco-convenes- international-medialiteracy-conference-toulouse (accessed: 14.11.2019).

11. Paris Declaration on Media and Information Literacy in the

12. Digital Era [Electronic sourse] / Nordicom. URL:

13. http://www.nordicom.gu.se/en/ clearinghouse/parisdeclaration-media-and- information-literacy-digitalera-0 (accessed: 14.11.2019).

14. Бужиков Р.П. Педагогічні умови застосування інноваційно - комунікаційних технологій у процесі навчання іноземних мов студентів вищих економічних навчальних закладів: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04; Ін-т вищ. освіти АПН України. Київ, 2006. 257 с.

15. Духаніна Н.М. Педагогічні умови застосування медіаосвітніх техноло гій у підготовці магістрів комп'ютерних наук: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2011. 20 с.

16. Онкович А.Д. Формування професійної компетентності вчителів української діаспори США засобами педагогічної періодики: автореф. дис. ... канд. педаг. наук: спец. 13.00. 04 - теорія та методика професійної освіти. - Київ, Ін-т вищої освіти АПН України, 2004. 29 с.

17. Сахневич І. А. Педагогічні умови застосування медіа освітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю: автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Київ, 2012. 20 с.

18. Теоретико-методологічні засади інтеграції змісту гуманітарної освіти у вищих навчальних закладах негуманітарного профілю / Н.М. Дем'яненко, Г.В. Онкович, М. І. Бойченко та ін. Київ: Пед. думка, 2012. 335 с.

19. Чемерис І. М. Формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Київ, 2008. - 20 с.

20. Янишин О.К. Формування комунікативних умінь майбутніх документознавців засобами медіаосвітніх технологій: автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Київ, 2012. 20 с.

21. Медіакомпетентність фахівця: кол. монографія / Г.В. Онкович, Ю.М. Горун, В.О. Кравчук, Н.О. Литвин, І. В. Костюхіна, К.А. Нагорна; за наук. ред. Г.В. Онкович; НАПН України, Ін -т вищ. освіти. Київ: Логос, 2013. 286 с.

22. Онкович Г.В. Медіаосвіта. Загальний курс. Київ: ІВО НАПН України, 2010. 40 с.

23. Онкович А.В. Интернет-дидактика в обучении русскому языку как иностранному // Русский язык и литература в пространстве мировой культуры: Материалы XIII Конгресса МАПРЯЛ (г. Гранада, Испания, 13-20 сентября 2015 года). СПб.: МАПРЯЛ. - 2015. - Т.10. -С. 788 - 793

24. Онкович Г.В. "Парасолькові" терміни сучасної медіаосвіти // Нові технології навчання: зб. наук. пр. Вінниця; Київ, 2014. С. 189194.

25. Онкович А.В., Онкович А.Д. Медиа- и информационная грамотность как зонтичное понятие обучающей среды // Профессионализм педагога: сущность, содержание, перспективы развития.-М.: МАНПО. - С. 328-332.

26. Онкович Г.В., Онкович А.Д. Вікідидактика: формування і розвиток у системі професійної освіти // Вісн. Житомир. держ. ун -ту ім. Івана Франка. Педагогічні науки. Житомир: Вид-во Євенок О. О., 2017. Вип. 2 (88).

27. Онкович А.Д., Боголюбова М.М. Нове в медіаосвіті: мовно - педагогічна блогодидактика // Інновації та традиції у мовній підготовці іноземних студентів: тези доп. Міжнар. наук. -практ. семінару. Харків: Видавництво Іванченка І. С., 2018. 336 с. С. 195199.

28. Онкович Г.В., Криворотенко О.Г. Педагогічна блогодидактика вчителів української мови та літератури // Проблеми освіти: зб. наук. пр. ДНУ "Ін -т модернізації змісту освіти". Вінниця: ТОВ "ТВОРИ", 2019. Вип. 92.

29. Онкович Г., Ляліна О., Яцентюк М. Нове в медіаосвіті: медична блогодидактика // Інновації та традиції у мовній підготовці іноземних студентів: тези доповідей міжнародного науково -практичного семінару. Харків: Вид-во Іванченка І. С., 2018. 336 с.

30. Онкович Г., Білецький В., Онкович А., Ткаченко М. Нове у вищій освіті: інженерна блогодидактика // Вища шк. 2019. № 1(174). С. 26-33.

31. Онкович Г.В., Боголюбова М.М. Нове в медіаосвіті: бібліотечна блогодидактика // Сучасні аспекти модернізації науки в Україні: стан, проблеми, тенденції розвитку: мат-ли ІІ Міжн. наук.- практ. конференції, м. Київ; Туреччина, 07 жовтня 2020 р. / за ред. Є.О. Романенка, І.В. Жукової. Київ; Туреччина: ФОП КАНДИБА Т.П., 2020.- С.196 - 199.

32. Веб-семінари і вебінари: що це таке і як вони проходять// https://webinar.ru/articles/webinari-chto-eto-takoe

33. Переваги і недоліки вебінарів https://etutorium.com.ua/blog/plus-i-minus-vebinarov (Дата перегляду: 04.10.20)

34. Вебінар як форма дистанційного інтерактивного навчання // https://osvita.ua/vnz/43979/]

35. Онкович Ганна. Засоби масової інформації у навчанні мови (українознавчий аспект) // Дивослово: Укр. мова й літ. в навч. закл., 1997. - № 5/6. - С. 19-24.

36. Онкович Г.В., Онкович А.Д. Соціальна мережа як джерело розвитку і саморозвитку професійної компетентності педагога // Проблеми освіти: зб. наук. пр. / ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти" МОН України. Вінниця: ТОВ "Нілан - ЛТД", 2018. Вип. 88 (частина 2). 346 с. С. 91-101.

37. Onkovych, Наппа, Biletsky, Volodymyr, Yanyshyn, Olha. Media Education Technologies in Developing Students' Professional Competence // WESTEAST: Scientific Journal. Tbilisi, Georgia: Publishing House "UNIVERSAL", 2019. Т.2. № 1. P. 110-114.

Размещено на Allbest.ru