Підготовка майбутніх учителів фізичної культури як актуальна проблема педагогічної науки та практики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх учителів фізичної культури як актуальна проблема педагогічної науки та практики

Макаренко Андрій Вікторович кандидат педагогічних наук, доцент кафедри медико-біологічних основ охорони життя та цивільного захисту, Донбаський державний педагогічний університет, м. Слов'янськ

Мусхаріна Юлія Юріївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри медико-біологічних основ охорони життя та цивільного захисту, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», м. Слов'янськ

Яковенко Вікторія Г ергіївна кандидат медичних наук, доцент кафедри медико-біологічних основ охорони життя та цивільного доцент кафедри медико-біологічних основ охорони життя та цивільного захисту, Донбаський державний педагогічний університет, м. Слов'янськ

Анотація

У статті розглядається процес виконання задач стосовно підготовки майбутніх учителів фізичної культури, котрий вимагає раціонального підходу, до ефективної фахової роботи у сучасних умовах. Оновлення освітнього процесу потребує новітніх технологій професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, цілеспрямованих на підвищення спеціальної компетентності, конкурентоздатних адекватно до зростаючих умов на ринках праці. Через те підготувати майбутніх учителів, спроможних абсолютно відповідати професійним вимогам сьогодення, є важким і відповідальним завданням. Надзвичайно цінного значення приймає підготовка фахівців фізичної культури в освітньому процесі закладу вищої освіти, де забезпечується не лише напрямки освітнього простору на підготовку здобувачів спеціальними знаннями, уміннями і навичками, але й розвиток професійно значущих якостей особистості майбутнього вчителя фізичної культури, її інтелектуального потенціалу, можливостей, інтересів, нахилів, мотивів і ціннісних настанов. Освітяни розглядають це процес як невід'ємний рівноправний складник загальної культури, який дозволяє поєднати соціальне й біологічне в розвитку людини. Та визначають його як діяльність, яка цілеспрямовано здійснює вплив на процес фізичного вдоскона¬лення людини, що уможливлює забезпечити спрямований розвиток її життєво важливих фізичних якостей і здібностей. Авторами, базуючись на особистому досвіді та аналізі наукової літератури, зауважено, що проблема підготовки майбутніх учителів фізичної культури як актуальна проблема педагогічної науки та практики, безперечно, актуалізує іншу проблему, яка тісно з нею пов'язана - проблему методичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення фахових дисциплін, суть якої можна звести до формування методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури.

Ключові слова: фізична культура, майбутній учитель фізичної культури, методична компетентність майбутніх учителів фізичної культури, методична підготовка майбутніх учителів фізичної культури, фахові дисципліни. фізична культура професійна підготовка

Makarenko Andriy Viktorovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Medical and Biological Basics of Life Protection and Civil Protection, Donbas State Pedagogical University, Slavyansk

Musharina Yulia Yuriivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Medical and Biological Fundamentals of Life and Civil Protection, "Donbass State Pedagogical University", Slovyansk

Yakovenko Victoria Gerhiivna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor of the Department of Medical-Biological Basics of Life Protection and Civil Defense Associate Professor of the Department of Medical-Biological Basics of Life Protection and Civil Defense, Donbas State Pedagogical University, Slovyansk

Burov Yuriy Vasyliovych senior lecturer of the Department of Medical and Biological Basics of Life Protection and Civil Protection of Donbas State Pedagogical University, Slovyansk

TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF PHYSICAL CULTURE AS AN ACTUAL PROBLEM OF PEDAGOGICAL SCIENCE AND PRACTICE

Abstract. The article examines the process of performing tasks related to the training of future physical education teachers, which requires a rational approach to effective professional work in modern conditions. Renewal of the educational process requires the latest technologies of professional training of future physical education teachers, aimed at increasing special competence, competitive adequately to the growing conditions in the labor markets. That is why it is a difficult and responsible task to prepare future teachers who are able to fully meet today's professional requirements. The training of physical culture specialists is extremely valuable in the educational process of a higher education institution, which provides not only the directions of the educational space for training students with special knowledge, abilities and skills, but also the development of professionally significant personality qualities of the future physical culture teacher, his intellectual potential, opportunities, interests, inclinations, motives and value guidelines. Educators consider this process as an integral and equal component of the general culture, which allows combining the social and biological aspects of human development. But it is defined as an activity that purposefully influences the process of physical improvement of a person, which makes it possible to ensure the directed development of his vital physical qualities and abilities. The authors, based on their personal experience and analysis of scientific literature, noted that the problem of training future physical culture teachers as an actual problem of pedagogical science and practice undoubtedly actualizes another problem that is closely related to it - the problem of methodical training of future physical culture teachers in the process of studying professional disciplines, the essence of which can be reduced to the formation of methodological competence of future teachers of physical education.

Keywords: physical culture, future physical culture teacher, methodological competence of future physical culture teachers, methodological training of future physical culture teachers, professional disciplines.

Постановка проблеми

Зміни економічного та політичного характеру, що відбуваються в Україні, дуже трансформували суть професійної діяльності вчителів фізичної культури. Оновлення освітнього процесу потребує новітніх технологій професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, цілеспрямованих на підвищення спеціальної компетентності, конкурентоздатних адекватно до зростаючих умов на ринках праці. Через те підготувати майбутніх учителів, спроможних абсолютно відповідати професійним вимогам сьогодення, є важким і відповідальним завданням. Надзвичайно цінного значення приймає підготовка фахівців фізичної культури в освітньому процесі закладу вищої освіти, де забезпечується не лише напрямки освітнього простору на підготовку здобувачів спеціальними знаннями, уміннями і навичками, але й розвиток професійно значущих якостей особистості майбутнього вчителя фізичної культури, її інтелектуального потенціалу, можливостей, інтересів, нахилів, мотивів і ціннісних настанов.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різні аспекти фізичного виховання як педагогічного процесу, спрямованого на формування здорового, фізично досконалого, соціально активного й морально стійкого покоління вивчали Б.Ашмарин, В.Головін, А. Гужаловський, Д.Давиденко, В.Ільїнич, Т.Круцевич, Л.І.Лубишева, Л.Матвєєв, Ю.Ніколаєв, А.Новиков, В.Папуша.

Дослідженням проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту займалися Я. Бельський, Е. Вільчковський, М. Герцик, О. Вацеба, О. Демінський, В. Каргополов, Ф. Медвідь, В. Платонов, В. Фидельський, Г. Шашкінта ін.; підготовки фахівців фізичного виховання та спорту в зарубіжній школі - Н. Бомова, Б.Вульфсон, М Кутепов, Л. Сущенко та ін.; організації освітнього процесу у вищих навчальних закладах фізичної культури - О. Пєтунін, В.Приходько та ін.; теоретичних і методичних засад професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури - М. Віленський, М. Воробйов, Ю. Драгнєв, В.Жамардій, Л. Матвєєв, С. Нєвєркович, Н.Степанченко, О. Тимошенко, О. Шабалина, Б. Шиян та ін.

Професійне становлення фахівців фізичної культури і спорту досліджували Н. Бєлікова, В. Видрін, С. Єрьогіна, О. Конєєва, В. Костюченко, Б. Курдюков, Л. Лубишева, В. Магін, Н. Москаленко, М. Носко, Є. Приступа, М. Прохорова,H.Пфейфер, Л. Сущенко, С. Хазова та ін.

Проблема формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури була предметом досліджень у працях таких дослідників, як М. Данилко, А. Деркач, Н. Лупандіна, В. Наумчук, В. Сластьонін, В. Чічікін та ін.

Проблематика формування спеціальних умінь і навичок студентів у процесі фізичного виховання висвітлено у працях таких дослідників, як В. Ареф'єв, Б. Ашмарин, В. Волков, В. Ільїнич, Т. Круцевич, А. Нікольський, I.Хіміч та інші.

Моделі підготовки фахівців фізичного виховання розроблялися такими науковцями, як Г. Жигадло, Л. Іванова, В. Маслов, А. Міненок, С. Собко та ін; інтеграція професійних знань і вмінь при підготовці фахівців з фізичного виховання у вищих навчальних закладах - І. Лапичак; методика навчання фізичної культури майбутніх учителів з початкової військової підготовки - В.Лелека; здоров'язбережувальні технології навчання майбутніх учителів фізичної культури в умовах інформатизації освіти -Н. Бишевець; аксіологічні засади професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання - Л. Демінська; акмеологічні засади неперервної професійної підготовки фахівців фізичного виховання - Т. Дерека; формування професійної компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі педагогічної практики - А. Проценко.

Виклад основного матеріалу

Незважаючи на значну кількість досліджень, проблема вдосконалення підготовки майбутніх учителів фізичної культури залишається малодослідженою. Водночас, ще менш вивченими є особливості методичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в освітньому середовищі закладу вищої освіти.

Для з'ясування теоретичних засад методичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення фахових дисципліну закладах вищої освіти важливо визначити тлумачення основних понять дослідження: «фізична культура», «майбутній учитель фізичної культури», «методична компетентність майбутніх учителів фізичної культури», «методична підготовка майбутніх учителів фізичної культури», «фахові дисципліни».

Терміносполучення «фізична культура», як свідчать численні науково- педагогічні дослідження, визначається з різних точок зору.

Дослідники О. Вацеба та М. Герцик трактують поняття фізичної культури як специфічне поліфункціональне явище, у галузі якого вирішується широке коло завдань, від особистих, загальнолюдських до державних [2]. Науковці пов'язують фізичну культуру із процесом, який спрямований, насамперед, на підготовку людей до життя та праці шляхом виконання фізичних вправ, використання цілющих сил природи, особистої і громадської гігієни, а також організації раціонального побуту і праці.

Учені ХХ-го століття розглядають це поняття як невід'ємний рівноправний складник загальної культури, який дозволяє поєднати соціальне й біологічне в розвитку людини. Та визначають термін «фізична культура» як діяльність, яка цілеспрямовано здійснює вплив на процес фізичного вдосконалення людини, що уможливлює забезпечити спрямований розвиток її життєво важливих фізичних якостей і здібностей.

На думку Є. Захаріної поняття фізичної культури поліаспектне за своїм змістом і може розглядатися із результативної (фізична культура як результат), діяльнісної (діяльність із засвоєння рухового і духовного досвіду, передача досвіду від покоління до покоління, удосконалення сутнісних сил людини), ціннісної (фізичне удосконалення як цінність) та функціональної (з'ясування ролі і значення фізичної культури в житті суспільства та кожної особистості) точок зору. Водночас, це поняття є і полікомпонентним, оскільки науковці виділяють такі його компоненти: фізична освіта, спорт, фізична рекреація та рухова реабілітація. Ці компоненти, безумовно, сприяють можливостям людини задовольнити її специфічні потреби у сфері, пов'язаній з руховою діяльністю [4].

Звернувшись до вітчизняного законодавства, можемо спостерігати, як потрактовує поняття фізичної культури Закон України «Про фізичну культуру і спорт»(1994, у редакції від16.07.2019 р.): це діяльність суб'єктів сфери фізичної культури і спорту, спрямована на забезпечення рухової активності людей з метою їх гармонійного, насамперед, фізичного розвитку та ведення здорового способу життя. Фізична культура, як свідчить текст закону, має такі напрями:фізичне виховання різних груп населення, масовий спорт, фізкультурно-спортивна реабілітація [3]. Таким чином, цей закон визнає фізичну культуру важливим засобом підвищення соціальної та трудової активності населення, задоволення моральних, творчих та естетичних запитів кожної особистості, важливої потреби комунікації та спілкування у життєвих ситуаціях, у розвиткові дружніх людських стосунків, а соціальна цінність спорту визнається його дійовим стимулюючим впливом на поширення фізичної культури серед населення.

Вітчизняні науковці Г. Ковальчук та В. Присакар, відомі автори педагогіки фізичної культури, ґрунтовно проаналізували поняття «фізичної культури» та пропонують розуміти його у системі уявлень з таких позицій: фізична культура як діяльність - особлива галузь державної чи громадської діяльності; діяльність, спрямована на формування здорового способу життя та зміцнення здоров'я, фізичного розвитку; діяльність, спрямована на формування життєво важливих рухових навичок та умінь, підготовку до ефективної трудової діяльності та захисту Вітчизни; фізична культура як суспільне явище - важливий складник загальної культури українського суспільства, який відбиває сукупність досягнень у галузі створення та використання низки спеціальних засобів, методів фізичного вдосконалення нації (характеризується ступенем проникнення фізичної культури в повсякденне життя та побут українців, рівнем їхнього здоров'я, розвитку фізичних здібностей, спортивної майстерності, рівнем розвитку системи фізичного виховання, рівнем матеріально-технічного забезпечення для систематичних занять спортом тощо); фізична культура як процес - процес оволодіння особистістю знаннями, вміннями і навичками навчальної, виховної, оздоровчої, рекреаційної діяльності з метою подальшого їх використання у процесі самовдосконалення, здоров'язбереження, покращення життєдіяльності; фізична культура як результат - певний рівень фізичного здоров'я, який людина змогла досягти, зберегти чи покращити, насамперед, завдяки своєму стійкому бажанню, внутрішнім мотивам, своїм знанням щодо організації й ведення здорового способу життя та рухової активності; фізична культура як риса особистості - набуті у процесі фізичного виховання особистісні риси та якості людини (ініціативність, цілеспрямованість, енергійність, швидкість дій, серйозність, самоконтроль, врівноваженість тощо), які проявляються в активній діяльності та життєвій позиції, спрямованій на постійне удосконалення фізичної природи та ведення здорового способу життя; фізична культура як навчальна дисципліна - «Фізична культура» визначається Міністерством освіти і науки України як самостійна галузь діяльності у вітчизняному соціокультурному просторі й викладається у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) як окремий предмет [5].

Тож ми погоджуємося з дослідниками з таким трактуванням терміносполучення «фізична культура» і враховуватимемо увесь його змістовий контекст у ході нашого наукового пошуку.

Продовжуючи думку науковців, підкреслимо, що важливість реалізації мети дисципліни «Фізична культура», яка висвітлена у навчальних програмах (розвиток і соціалізація особистості учнів, набуття ними досвіду навчальної, соціальної, пізнавальної, практичної діяльності; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя; формування у школярів стійкої позитивної мотивації та потреби у збереженні й зміцненні свого здоров'я, фізичного розвитку та підготовки, комплексного розвитку фізичних якостей, природних здібностей та моральних якостей, національної самосвідомості, загальної культури, життєзабезпечувальних навичок та ін.), актуалізує необхідність звернення дослідницької уваги у царині педагогічних наук на проблему підготовки учителів фізичної культури, здатних вирішити низку завдань (навчальних, виховних та оздоровчих).

Аналізуючи навчальні програми з дисципліни «Фізична культура», для ЗЗСО (1-4 класів, 5-9 класів, 10-11 класів), доходимо висновку, що кожен учитель фізичної культури повинен уміти у своїй професійній діяльності: розширювати руховий досвід учнів, удосконалювати навички життєво необхідних рухових дій; формувати загальні уявлення профізичну культуру, її значення в житті людини, у процесі збереження та зміцнення здоров'я, фізичного розвитку; формувати комплекс знань у галузі історичної спадщини та сьогодення спорту; розширювати ряд функціональних можливостей організму шляхом цілеспрямованого розвитку основних фізичних якостей і природних здібностей; забезпечувати збереження та зміцнення здоров'я учнів, відтак, формувати інтерес до використання фізичних вправ як одного з головних факторів здорового способу життя, практичні навички щодо активних самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку, морально-вольові якості учнів та позитивне ставлення до здоров'язбереження й оточуючої дійсності; забезпечувати оптимальний рівень фізичної підготовки для кожного без винятку учня. На цих та інших завданнях, які має вирішувати у своїй щоденні роботі в школі кожен учитель фізичної культури, наголошують у своїх дослідженнях Е. Вільчковський та О. Курок [1].

Як стверджує Б. Шиян, готовність учителя фізичної культури третього тисячоліття до належного виконання професійних обов'язків, до успішної професійної діяльності має ґрунтуватися на глибині та повноті його знань, умінь та навичок, на широті та гнучкості цих знань та умінь застосовувати їх на практиці, в учнівському колективі, в освітньому середовищі школи. Науковець переконаний у тому, що саме ці ознаки є достатніми і необхідними, тобто готовність майбутнього учителя фізичної культури до професійної діяльності базується на стійкій мотивації, глибоких теоретичних знаннях (отриманих під час навчання у ЗВО), уміннях їх застосовувати в умовах швидких змін, адаптуватися до викликів часу, а також особистісних якостях [8].

Проблема підготовки майбутніх учителів фізичної культури була предметом досліджень багатьох учених, що дає можливість її позиціонувати як актуальну проблему педагогічної науки та практики.

Загалом, проблеми професійної підготовки вчителів фізичної культури у своїх дослідженнях студіювали О. Ажиппо, О. Антоненко, Г. Ашрапова, Г. Балахничева, С. Балбенко, М. Віленський, Ю. Войнар, Ю. Драгнев, А. Забора, Л. Заремба, Н. Кіршева , Б. Курдюков, М. Лянной, Т. Матвійчук, С. Нєвєрковіч, В. Огульчанський, Т. Однолеток, Н. Степанченко, А. Цьось та ін.

Окремі аспекти окресленої проблеми також висвітлювалися у царині педагогічних наук, як-от: проблематика оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури; теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту; підготовка та перепідготовка педагогічних кадрів в галузі фізичної культури; удосконалення системи підготовки кадрів для фізичного виховання і спорту; формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури; формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до інноваційної діяльності, дослідження системи професійної підготовки майбутніх учителів; формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури; підготовка майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності; підготовка майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів артпедагогіки у професійній діяльності.

На підставі аналізу праць науковців з'ясовано, що особливість підготовки майбутніх учителів фізичної культури у ЗВО полягає в тому, що освітнє середовище ЗВО забезпечує здійснення одразу трьох процесів - навчання, розвитку та виховання особистості. Результатом роботи науково- педагогічних кадрів ЗВО є підготовка студентів до професійної діяльності: оволодіння знаннями, вміннями, навичками з теорії та методики фізичного виховання, психолого-педагогічних і спортивно-спеціалізованих дисциплін (теорія і методика видів спорту), набуття професійних якостей - педагогічного мислення, педагогічного спостереження, педагогічної майстерності та спрямованості до професійної діяльності.

Вимоги до підготовленості майбутнього учителя фізичної культури до успішного виконання професійних обов'язків, ґрунтовно проаналізовані у дослідженнях Н. Степанченко, будуються на сукупності взаємопов'язаних психолого-педагогічних та фізкультурно-виховних знань, умінь і навичок, які складають базис професійної компетентності учителя фізичної культури. Відтак, готовність майбутнього учителя фізичної культури до професійної діяльності розглядається дослідницею як інтегроване полікомпонентне утворення, що об'єднує: світоглядні позиції особистості випускника ЗВО та його професійні знання й уміння, особистісні риси та якості в процесі реалізації когнітивних,мотиваційно-ціннісних,конструювально-проектувальних, операційно-технологічних, організаційно-управлінських, аналітико-рефлек- сивних функцій, а також навчально-розвивальних, діагностико-прогностич- них, навчально-методичних, виховних, оздоровчо-профілактичних, комуніка¬тивних, контролюючих, здоров'язбережувальних, фізкультурно-просвітницьких аспектів його діяльності та є важливою характеристикою творчої педагогічної діяльності в галузі фізичної культури і спорту, прагнення до духовного та фізичного самовдосконалення, соціально-педагогічної активності, успішності та результативності професійної діяльності [7].

Можемо підсумувати, що проблема підвищення ефективності профе¬сійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у педагогічних ЗВО залишається малодослідженою. Водночас, можемо стверджувати, що ще менш вивченими є особливості методичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення фахових дисциплін. Попри педагогічну спрямованість освітнього процесу у цих ЗВО, існуюча система професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у більшій мірі зорієнтована на розвиток спортивної майстерності та загальнонаукового складника змісту освіти, що не забезпечує випускникам вишів належного рівня педагогічної, зокрема, методичної компетентності відповідно соціального запиту.

Концепція Нової української школи, яка нині активно імплементується в освітній процес вітчизняних ЗЗСО, визначає, що міст освіти та її методика мають бути наближені до практики, менше теорії, а більше практичного застосування в житті. Цей постулат концепції є важливим у контексті нашого дослідження, адже актуалізує проблему формування методичної компетентності вчителя фізичної культури, яка, власне, й передбачає здатність ефективно застосовувати здобуті знання на практиці. З іншого боку, притаманна вчителю фізичної культури методична компетентність є, на наше переконання, рушійною силою для формування у школярів компетентності «екологічна грамотність і здорове життя», суть якої концепція Нової української школи розкриває через «уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров'я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя» [6].

Звернімося до аналізу сучасного стану підготовки майбутніх учителів фізичної культури у вітчизняних ЗВО.

Аналізуючи дані офіційних сайтів ЗВО, з'ясовано, що підготовка майбутніх учителів фізичної культури в Україні здійснюється за такими освітніми програмами: 1) перший (бакалаврський) рівень вищої освіти у галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальність 014 Середня освіта (Фізична культура),спеціалізація 014.11 Середня освіта (Фізична культура), 014.14 Здоров'я людини; 2) перший (бакалаврський) рівень вищої освіти у галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальність016 Спеціальна освіта (Фізична реабілітація і валеологія); 3) перший (бакалаврський) рівень вищої освіти у галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальність017 Фізична культура і спорт.

Згідно таких освітніх програм з урахуванням спеціалізацій у дипломах різних ЗВО професійна кваліфікація випускника може бути наступною: «учитель фізичної культури, організатор спортивно-масової роботи», «учитель фізичної культури, учитель предмету «Захист Вітчизни», «учитель фізичної культури, тренер з обраного виду спорту», «учитель фізичної культури, практичний психолог в закладах освіти», «учитель фізичного виховання», «бакалавр освіти з фізичної культури, учитель фізичної культури, практичний психолог», «бакалавр освіти (за предметною спеціалізацією «Фізична культура», учитель фізичної культури, організатор туристичної роботи / інструктор фізичного виховання дітей дошкільного віку», «вчитель основ здоров'я, вчитель-реабілітолог, вчитель фізичної культури», «бакалавр фізичної культури і спорту за спеціалізацією». 4) другий (магістерський) рівень вищої освіти у галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальність 014 Середня освіта (Фізична культура),спеціалізація 014.11 Середня освіта (Фізична культура), кваліфікація «магістр освіти, викладач фізичного виховання».

Концептуальні положення щодо змісту і організації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у закладах вищої освіти базуються на засадах Конституції України, Законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), низки Законів України про охорону здоров'я, Національної стратегії розвитку освіти України на період 2011-2021 роки, Державної цільової соціальної програми „Молодь України” на 2009-2015 роки”, Концепції національно-патріотичного виховання молоді, цільової комп¬лексної програми «Фізичне виховання - здоров'я нації», Постанові Кабінету міністрів «Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року», Стратегії інноваційного розвитку України на 2010 - 2020 роки в умовах глобалізаційних викликів, рекомендаціях ЮНЕСКО, які наголошують на необхідності фундаменталізації, неперервності, диверсифікації й гнучкості, прогностич- ності, доступності, відкритості, гуманістичної спрямованості фізкультурної освіти. У Законі України «Про фізичну культуру і спорт» (2018) фізична культура визначається, як важливий чинник всебічного розвитку особистості та формування здорового способу життя. У Національній стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація» стверджується, що останнім часом в Україні спостерігається позитивна тенденція до зростання кількості осіб, які використовують різні види та форми оздоровчої рухової активності [3].

Висновки

Таким чином, проблема підготовки майбутніх учителів фізичної культури як актуальна проблема педагогічної науки та практики, безперечно, актуалізує іншу проблему, яка тісно з нею пов'язана - проблему методичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення фахових дисциплін, суть якої можна звести до формування методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури.

Література:

1.Вільчковський Е.С., Курок О.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навч. посіб. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. - 428 с.

2.Герцик М.С., Вацеба О.М. Вступ до спеціальностей галузі “Фізичне виховання та спорт”: Навчальний посібник. - Львів: Українські технології, 2002. - 232 с.

3.ЗАКОН УКРАЇНИ "Про фізичну культуру і спорт" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 14, ст. 80). 1994 Редакція від 16.07.2019 https://zakon4.rada. gov.ua/ laws/show/3808-12.

4.Захаріна Є. А. Прoфесійна підготовка майбутніх учителів фізичнoї культури дo пoзакласнoї та пoзашкільнoї oздoрoвчo-вихoвнoї рoбoти: теoрія та методика : мoнoграфія. Запоріжжя : КПУ, 2012. 440 с.

5.Ковальчук Г.П., Присакар В.В. Педагогіка фізичної культури: Навчальний посібник / Г.П. Ковальчук, В.В. Присакар. - Кам'янець-Подільський: Видавець 1111 Зволейко Д.Г., 2012. - 424 с.

6.Нова українська школа: Основи стандарту освіти / Ред. Кол.: Лілія Гриневич, Віктор Бриндза, Ніна Дементієвська, Роман Шиян (координатор проекту) [та ін.]. - Львів, 2016. - 64 с.

7.Степанченко Н. І. Формування у майбутніх учителів фізичної культури готовності до інноваційної діяльності / Н. І. Степанченко // Науковий часопис національного педаго¬гічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15 «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт)». -- К., 2015. -- Вип. 5 К(61). -- С. 234 - 236.

8.Шиян Б.М. Підготовка вчителя фізичної культури третього тисячоліття / Б.М. Шиян // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: ЗБ. наук. праць міжнар. ун-ту «РЕГІ» ім. С. Дем'янчука / Ред. кол. А.С. Дем'янчук та ін. - Рівне: Принт Хауз, 2001. - Вип. 2. - С. 371-374.

References:

1.Vilchkovskyi E.S., Kurok O.I. (2008) Teoriia i metodykafizychnoho vykhovannia ditei doshkilnoho viku [Theory and methods of physical education of preschool children]. - Sumy: VTD «Universytetska knyha» [in Ukrainian].

2.Hertsyk M.S., Vatseba O.M. (2008) Vstup do spetsialnostei haluzi “Fizychne vykhovannia ta sport”[Introduction to "Physical education and sports" specialties] - Lviv: Ukrainski tekhnolohii [in Ukrainian].

3.ZAKON UKRAINY "Pro fizychnu kulturu i sport" (Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 1994, № 14, st. 80). 1994Redaktsiia vid 16.07.2019 [1994 Edition of July16 2019] https://zakon4.rada. gov.ua/ laws/show/3808-12. [in Ukrainian].

4.Zakharina Ye. A. (2012) Profesiinapidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do pozaklasnoi ta pozashkilnoi ozdorovcho-vykhovnoi roboty: teoriia ta metodyka [Professional training of future physical education teachers for extracurricular and extracurricular health and educational work: theory and methodology] Zaporizhzhia : KPU [in Ukrainian].

5.Kovalchuk H.P., Prysakar V.V. (2012) Pedahohika fizychnoi kultury [Pedagogy of physical culture] - Kamianets-Podilskyi: [in Ukrainian].

6.V. Bryndza, N. Dementiievska, R. Shyian (2016) Nova ukrainska shkola: Osnovy standartu osvity [Nova ukrainska shkola: Osnovy standartu osvityfLilua (koordynator proektu) [ta in.]. - Lviv [in Ukrainian].

7.Stepanchenko N. I. (2015) Formuvannia u maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury hotovnosti do innovatsiinoi diialnosti [Formation of future physical culture teachers' readiness for innovative activities]. Scientific journal of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanov. Series 15 "Scientific and pedagogical problems ofphysical culture (physical culture and sports)" (Vols. 5), (pp. 234-236) Kyiv [in Ukrainian].

8.Shyian B.M. (2001) Pidhotovka vchytelia fizychnoi kultury tretoho tysiacholittia [Training of the physical culture teacher of the third millennium]. A.S. Demianchuk ta in. (Eds.), The concept of development of the field of physical education and sports in Ukraine (Vols.2 ), (pp. 371-374). Rivne: Prynt Khauz [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru