Професійна освіта в європейському просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійна освіта в європейському просторі

Біда Олена Анатоліївна доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри; Кучай Тетяна Петрівна доктор педагогічних наук, професор кафедри; Чичук Антоніна Петрівна доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ

Анотація

Проблемі професійної освіти приділяється суттєва увага в освітній політиці розвинутих країн ЄС. Вона розглядається як механізм досягнення стійкого економічного розвитку, гарантування громадянського прогресу та демократичного устрою суспільного життя; як вияв відповідальності суспільства за формування людського та соціального капіталу, який є ключовим елементом сучасного суспільства знань

В Європі сформувалися три головні «класичні» моделі, які запроваджуються у професійну освіту і навчання всіх країнах ЄС - державно- регульована модель (Франція), дуальна корпоративна модель (Німеччина). У них прослідковується низка відмінностей, зокрема, щодо ролі держави в управлінні професійною освітою і навчанням. Найбільшу зацікавленість з боку з багатьох держав ЄС (і світу) викликає дуальна корпоративна модель, що поширилась в Австрії, Данії і Словаччині.

Зазначено ймовірні загрози, що негативно позначаються на функціонуванні систем професійної освіти і навчання в країнах ЄС, та можливості, що сприятимуть удосконаленню моделей професійної підготовки кваліфікованих фахівців в країнах ЄС.

Розглянуто системи професійної освіти і навчання країн Центральної та Східної Європи, що розвиваються з урахуванням загальносвітових тенденцій: глобалізації, інтеграції, інформатизації, екологізації, інтернаціоналізації та культури економіки, науки й освіти з одночасним збереженням їх національних і регіональних особливостей. А системи освіти країн Північної Європи базуються на спільних ціннісних принципах рівності і соціальної інклюзії: освіта є безкоштовною і доступною для всіх соціальних верств населення.

Обґрунтовано концепцію освіти впродовж життя, що включає шість ключових положень і, відповідно, шість напрямів реалізації: базові уміння, збільшення інвестицій в людські ресурси, інновації у викладанні й навчанні, оцінка навчання, розвиток профорієнтації і консультування з питань професійної освіти, наближення навчання до користувачів.

Ключові слова: професійна освіта, країни Європейського Союзу, системи професійної освіти і навчання країн Центральної та Східної Європи, фахова підготовка, майбутні фахівці, освіта впродовж життя.

Abstract

Professional education in the european space

Bida Olena Anatoliivna Doctor Pedagogical Sciences, professor, head of the department; Kuchai Tetiana Petrivna Doctor of Pedagogical Sciences, professor of the department; Chychuk Antonina Petrivna Doctor of Pedagogical Sciences, professor of the department of pedagogy, psychology, elementary, preschool education and management of educational institutions, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute

The problem of professional education is given significant attention in the educational policy of developed EU countries. It is considered as a mechanism for achieving sustainable economic development, guaranteeing civil progress and a democratic system of public life; as a manifestation of society's responsibility for the formation of human and social capital, which is a key element of the modern knowledge society

In Europe, three main "classical" models were formed, which are introduced into professional education and training in all EU countries - the state-regulated model (France), the dual corporate model (Germany). They have a number of differences, in particular, regarding the role of the state in the management of vocational education and training. The dual corporate model, which has spread in

Austria, Denmark and Slovakia, is attracting the greatest interest from many EU states (and the world).

Probable threats that negatively affect the functioning of vocational education and training systems in the EU countries and opportunities that will contribute to the improvement of professional training models of qualified specialists in the EU countries are indicated.

The professional education and training systems of the countries of Central and Eastern Europe, which are developing taking into account global trends: globalization, integration, informatization, environmentalization, internationalization and culture of economy, science and education, while preserving their national and regional characteristics, are considered. And the education systems of the Northern European countries are based on common value principles of equality and social inclusion: education is free and accessible to all social strata of the population.

The concept of lifelong education, which includes six key provisions and, accordingly, six areas of implementation, is substantiated: basic skills, increased investment in human resources, innovations in teaching and learning, assessment of learning, development of career guidance and consulting on professional education issues, bringing learning closer to users .

Keywords: professional education, European Union countries, vocational education and training systems of Central and Eastern European countries, professional training, future professionals, lifelong education.

Постановка проблеми

Професійна освіта відіграє ключову роль у розвитку людського капіталу та економічному зростанні країни через її здатність формувати інтелектуальну складову в системі елементів економіки знань, покращувати здобутки людей, нації та суспільства щоденно в міру набуття та впровадження в життя нових знань [4, с. 43-48].

Пріоритети розвитку професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу, що містять ключові політичні документи, стали стрижнем загальноєвропейських підходів, сформованих у ході європейських інтеграційних процесів. Вони створили загальний теоретичний фундамент розвитку сучасних систем професійної освіти і навчання в країнах-членах, а також стали рушійною силою процесів конвергенції (зближення) систем освіти в країнах ЄС. Із самого початку було взято курс на: підвищення якості та ефективності систем освіти і професійної підготовки в країнах ЄС; спрощення доступу до безперервної освіти для всіх громадян ЄС; посилення відкритості систем освіти та професійної підготовки Спільноти для усього світу [8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Т. Димань, О. Боньковський, А. Вовкогон провели аналіз систем вищої освіти у країнах Європи [3].

А. Василюк, М. Дей, В. Базелюк висвітлено питання якості вищої освіти у міжнародному контексті [9].

А. Сбруєвою висвітлено теоретичні, нормативні, організаційні та змістово-процесуальні засади формування європейського виміру забезпечення якості вищої освіти в контексті інтернаціоналізації освітнього простору [6].

Л. Сігаєвою зроблено аналіз у розвинутих країнах світу відповідних освітніх установ та організацій, які безпосередньо займаються проблемами освіти дорослих [7].

Мета статті: показати роль професійної освіти в освітній політиці розвинутих країн ЄС.

Виклад основного матеріалу

Проблемі професійної освіти приділяється суттєва увага в освітній політиці розвинутих країн ЄС. Вона розглядається як механізм досягнення стійкого економічного розвитку, гарантування громадянського прогресу та демократичного устрою суспільного життя; як вияв відповідальності суспільства за формування людського та соціального капіталу, який є ключовим елементом сучасного суспільства знань [5, с. 86-89].

Поняття «Європейський простір вищої освіти» трактуємо як геоосвітню територію інноваційного типу, утворену за допомогою таких інструментів, як Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система, національні рамки кваліфікацій, сумісні з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти, Додаток до диплома та Європейські стандарти і рекомендації забезпечення якості вищої освіти у Європейському просторі вищої освіти [6]. В Європі сформувалися три головні «класичні» моделі, які запроваджуються у професійну освіту і навчання всіх країнах ЄС - державно-регульована модель (Франція), дуальна корпоративна модель (Німеччина). У них прослідковуються низка відмінностей, зокрема, щодо ролі держави в управлінні професійною освітою і навчанням.

Найбільшу зацікавленість з боку з багатьох держав ЄС (і світу) викликає дуальна корпоративна модель, що поширилась в Австрії, Данії і Словаччині.

Окремі її елементи відпрацьовуються і запроваджуються у професійну освіту і навчання всіх країнах ЄС, базуючись на пріоритетних положеннях європейської політики у цій сфері. В європейському просторі функціонує 30 оригінальних систем професійної освіти і навчання, які реформуються і розвиваються в межах своїх традиційних моделей, розроблених у ХІХ ст. [8]. Розвиток систем професійної освіти і навчання в країнах ЄС пов'язується з існуючими політичними, економічними, соціально-демографічними, технологічними чинниками, врахування яких дає змогу виявити потенційні загрози та можливості здійснення в них структурних і змістових змін.

До ймовірних загроз, що негативно позначаються на функціонуванні систем професійної освіти і навчання в країнах ЄС, відносять: скорочення попиту на кваліфікованих фахівців у середньостроковій перспективі, переорієнтація окремих країн-членів ЄС на національну траєкторію розвитку освітньої сфери, зниження рівня їх привабливості.

Серед можливостей, що сприятимуть удосконаленню моделей професійної підготовки кваліфікованих фахівців в країнах ЄС, варто виокремити:

- подальшу уніфікацію та посилення рівня конвергенції систем професійної освіти і навчання;

- підвищення рівня попиту на кваліфіковану робочу силу з високим рівнем технологічної та цифрової компетентності;

- зростання попиту та соціального замовлення на безперервну професійну освіту;

- уніфікацію освітніх стандартів підготовки кваліфікованих фахівців та забезпечення гнучких траєкторій здобуття професійних кваліфікацій і визнання результатів навчання;

- забезпечення якості професійної освіти й навчання, оновлення її змісту відповідно до технологічного прогресу;

- посилення використання ІКТ у навчальному процесі для забезпечення його доступності, інтерактивності та індивідуалізації; необхідність розвитку в молоді підприємницької компетентності;

- внесення змін у зміст та форми організації освітнього процесу та організації взаємодії в закладах професійної освіти (створення технологічних хабів, стартап-інкубаторів тощо).

Системи професійної освіти і навчання в країнах Західної Європи мають багато спільного. Окрім програм учнівського навчання, шкільні моделі професійного навчання, на зразок «професійних гімназій» у Франції, «професійних коледжів» у Німеччині або коледжів «подальшої освіт» в Австрії, представляють традиційні форми, які зазвичай функціонують на основі освітніх закладів. Освітня політика в них формується під впливом держави, а освітній процес передбачає дидактично керовані педагогічні заходи. У моделях професійної освіти і навчання країн Західної Європи переважає практична зорієнтованість, наступність, інтеграційність освітніх програм, що сприяють гнучкості траєкторії навчання, плануванню шляхів розвитку кар'єри.

Упровадження Європейської рамки кваліфікацій (EQF) позначилося на уніфікації освітніх програм для підготовки кваліфікованих працівників. Країни Західної Європи, включаючи Францію, Австрію та Нідерланди, розробили «гібридні структури», що дають змогу переходити від програм професійної освіти і навчання до програм вищої освіти.

Країни Західної Європи відрізняються за своїми традиціями професійної освіти і навчання та «культурами навчання». Йдеться про взаємозв'язок між підсистемами професійної освіти повного дня та професійного навчання на підприємстві, їх адаптацію до загальних ідей та концепцій європейської освітньої політики.

Системи професійної освіти і навчання країн Центральної та Східної Європи розвиваються з урахуванням загальносвітових тенденцій: глобалізації, інтеграції, інформатизації, екологізації, інтернаціоналізації та культури економіки, науки й освіти з одночасним збереженням їх національних і регіональних особливостей. Мова йде про гармонізацію законодавства у сфері професійної освіти і навчання означених країн, запровадження сучасних механізмів управління й залучення до цього процесу соціальних партнерів, особливості функціонування навчальних закладів й реалізації ними освітніх програм, у тому числі програм учнівства в системі дуального професійного навчання.

Основну відповідальність за розвиток професійної освіти і навчання в країнах Центральної та Східної Європи на національному рівні покладено на їхні Уряди, Міністерства освіти, інші галузеві міністерства і відомства, торгово-промислові палати тощо.

Системи освіти країн Північної Європи базуються на спільних ціннісних принципах рівності і соціальної інклюзії: освіта є безкоштовною і доступною для всіх соціальних верств населення.

Шведська і фінська системи переважно базуються на шкільному навчанні й усі учні мають рівні можливості для отримання вищої освіти, що наближає їх до принципу егалітарної політики Північної Європи, спрямованої на зменшення соціальної нерівності в доступі до всіх рівнів освіти. Датська система є прикладом дуальної системи (сучасне учнівство) у підтримці при переході на ринок праці. У системах професійної освіти і навчання країн Північної Європи пропонується широкий спектр освітніх програм, що ведуть до отримання професійних кваліфікацій (vocational qualifications) та кваліфікацій, що передбачають набуття певної компетентності (competence- based qualifications) [8].

Аналізуючи різні документи провідних міжнародних організацій стосовно професійної освіти, можна виділити такі позиції:

1. Для професійної освіти важливо те, що, освіта проходить через весь життєвий цикл людини із раннього дитинства до глибокої старості.

2. Освітні системи не можуть більше робити акцент на навичках виконання певних завдань, а мають зосередитися на розвитку в здобувачів освіти умінь приймати рішення і розв'язувати завдання, а також вчити їх навчатися самостійно та разом з іншими.

Успішна діяльність у сучасному суспільстві вимагає засвоєння нових знань та розвитку нових компетентностей, які стають інструментами для ефективного саморозвитку громадян і включення їх у суспільну та професійну діяльність, а також є вигідними для суспільства загалом.

3. Навчання людей вимагає нової системи освіти. Більшість існуючих освітніх систем не забезпечують здобувачів освіти необхідними компетентностями достатньою мірою. Навчання, що базується на запам'ятовуванні великого обсягу інформації, за якого педагог є центральною фігурою, а весь процес навчання здійснюється в чіткій відповідності до жорстких офіційних директив, має поступитися місцем навчанню нового типу, орієнтованому на індивідуальні потреби кожного здобувача освіти. У центрі такого навчання - творчість, практика, аналіз і синтез знань, акцент робиться на навчанні через практичні дії, на роботу в командах і творче мислення. Таке навчання ґрунтується на паритетній співпраці всіх учасників процесу.

4. Основою навчання упродовж життя є базові компетенції, яких повинні набути всі здобувачі освіти для повноцінної реалізації своїх особистих і соціальних потреб.

5. Суттєвої трансформації вимагає система підготовки фахівців педагогічного спрямування. Нова концепція освіти передбачає формування нової ролі педагогів, яким самим необхідно оволодівати новими уміннями, ставати тими, хто навчається упродовж життя для засвоєння нових знань, педагогічних ідей і технологій. Мірою того як навчання набуває форми співпраці, професійний розвиток педагогів має сприяти розвитку професійних мереж і перетворенню закладів освіти всіх рівнів на організації, що навчаються.

6. Національні системи навчання упродовж життя мають бути порівнянними на базі спільних загальновизнаних стандартів. Вимірювальними одиницями для визначення результатів навчання упродовж життя, у відповідності до яких можливо оцінити все навчання, є ключові компетентності. Таким чином, по суті йдеться про формування нової освітньої парадигми [3].

Одним із головних завдань у розвитку професійної освіти у Європейських країнах є створення і впровадження довготривалої програми міжнародного співробітництва у цій галузі; вироблення ефективних механізмів входження до освітніх і наукових програм міжнародних організацій, фондів та ін., упровадження системи інформаційного забезпечення міжнародного співробітництва [1, с. 11-17].

Роль міжнародних зв'язків у розвитку системи освіти дорослого населення стосовно міжнародного товариства порівняльної професійної освіти полягає в тому, що за час свого існування ISCAE намагається розвивати і підтримувати міжнародні стандарти у сфері методології міжнародного порівняння освіти, що може допомогти дослідникам цього напряму. Визначено й перешкоди на цьому шляху, серед яких можна визначити міжнародну комунікацію (англійську мову), якою не володіють усі європейські науковці, хоча вона вже давно є мовою міжнародного наукового спілкування [2, с. 98-103].

Вагомий внесок у розвиток інтеграційних процесів у професійній освіті і навчанні на Європейському континенті належить Копенгагенському процесу, в ході якого ініціювалися ґрунтовні національні реформи у сфері професійної освіти і навчання, формувались й апробувались численні пілотні моделі (визнання неформальноїосвіти й акредитації отриманого раніше навчання; програми професійного навчання для різних цільових груп; нові схеми фінансування, які мотивують громадян до професійної освіти; різні моделі поєднання теоретичного навчання в навчальному закладі з навчанням на виробництві; моделі поєднання навчання у професійних закладах та в університетах (інтегровані програми) тощо).

Поступове їх накопичення привело до формування концепції освіти впродовж життя, що включає шість ключових положень і, відповідно, шість напрямів реалізації: базові уміння, збільшення інвестицій в людські ресурси, інновації у викладанні й навчанні, оцінка навчання, розвиток профорієнтації і консультування з питань професійної освіти, наближення навчання до користувачів.

Основні принципи і характеристики концепції освіти упродовж життя викладено в низці політичних документів Європейської Комісії. У нових умовах народжується практико орієнтована наука в сфері професійної освіти, яка створюється не в академічних інститутах, а в ході реалізації транснаціональних дослідницьких проектів. Значну за своїми масштабами дослідницьку діяльність проводять інституції Європейського Союзу - Європейський Центр розвитку професійної освіти і навчання (CEDEFOP) і Європейський фонд освіти (ETF), а також Федеральний Інститут професійної освіти і навчання Німеччини (BIBB) та ін. [8].

професійний освіта економічний фахівець

Висновки

Проблемі професійної освіти приділяється суттєва увага в освітній політиці розвинутих країн ЄС.

В Європі сформувалися три головні «класичні» моделі, які запроваджуються у професійну освіту і навчання всіх країнах ЄС - державно-регульована модель (Франція), дуальна корпоративна модель (Німеччина). У них прослідковується низка відмінностей, зокрема, щодо ролі держави в управлінні професійною освітою і навчанням. Найбільшу зацікавленість з боку з багатьох держав ЄС (і світу) викликає дуальна корпоративна модель, що поширилась в Австрії, Данії і Словаччині.

Зазначено ймовірні загрози, що негативно позначаються на функціонуванні систем професійної освіти і навчання в країнах ЄС, та можливості, що сприятимуть удосконаленню моделей професійної підготовки кваліфікованих фахівців в країнах ЄС.

Розглянуто системи професійної освіти і навчання країн Центральної та Східної Європи, що розвиваються з урахуванням загальносвітових тенденцій: глобалізації, інтеграції, інформатизації, екологізації, інтернаціоналізації та культури економіки, науки й освіти з одночасним збереженням їх національних і регіональних особливостей [10]. А системи освіти країн Північної Європи базуються на спільних ціннісних принципах рівності і соціальної інклюзії: освіта є безкоштовною і доступною для всіх соціальних верств населення.

Обґрунтовано концепцію освіти впродовж життя, що включає шість ключових положень і, відповідно, шість напрямів реалізації: базові уміння, збільшення інвестицій в людські ресурси, інновації у викладанні й навчанні, оцінка навчання, розвиток профорієнтації і консультування з питань професійної освіти, наближення навчання до користувачів.

Подальшого дослідження потребують системи професійної освіти і навчання країн Центральної та Східної Європи.

Література

1. Андрущенко В. Основні тенденції розвитку вищої освіти на рубежі століть. Вища освіта України. 2001. 1. 11-17

2. Біда О., Орос І., Гончарук В. Розвиток системи освіти дорослих у різних країнах світу. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія. 2022. 70. 98-103

3. Європейський простір вищої освіти та Болонський процес: Навчально- методичний посібник / Т.М. Димань, О.А. Боньковський, А.Г. Вовкогон. БНАУ. Одеса: НУ «ОМА», 2017. 106.

4. Кашуба О.М. Зарубіжний досвід реалізації системи безперервної освіти та перспективи його впровадження в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2011. 10. 43-48.

5. Логвиненко Т.О. Вища освіта Данії, Норвегії, Швеції у сучасному європейському вимірі. Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2014. 30. 86-89.

6. Сбруєва А. Формування європейського виміру забезпечення якості вищої освіти в контексті інтернаціоналізації освітнього простору: монографія / за заг. ред. А.А. Сбруєвої. Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка. 2019. 254.

7. Сігаєва Л. Міжнародне співробітництво у сфері освіти дорослих. Порівняльна професійна педагогіка. 2012. 1. 14-23.

8. Сучасні моделі професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу: порівняльний досвід: монографія / В.О. Радкевич, Л.П. Пуховська, О.В. Бородієнко, О.П. Радкевич, Н.В. Базелюк, Н.М. Корчинська, С.О. Леу, В.В. Артемчук; за заг. ред. В.О. Радкевич. Київ: ІПТО НАПН України, 2018. 223.

9. Якість вищої освіти: теорія і практика: навчально-методичний посібник / за наук. ред. А. Василюк, М. Дей; кол. авторів: А. Василюк, М. Дей, В. Базелюк (та ін.]; НАПН України, Університет менеджменту освіти. Київ; Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2019. 176.

10. Дніпренко Н.К. Трансформаційні процеси в ЗМІ. Об'єктивна та суб'єктивна позиція автора як критерій до визначення жанру. Modern! aspekty vedy: XXXVII: Dd mezinarodrn kolektivni monografie / Mezinarodrn Ekonomicky Institut s.r.o. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. str. 290-300.

References

1. Andrushchenko V. (2001). Osnovni tendentsiyi rozvytku vyshchoyi osvity na rubezhi stolit' [Main trends in the development of higher education at the turn of the century]. Vyshcha osvita Ukrayiny. 1. 11-17. [in Ukrainian].

2. Bida O., Oros I., Honcharuk V. (2022). Rozvytok systemy osvity doroslykh u riznykh krayinakh svitu [Development of the adult education system in different countries of the world]. Naukovi zapysky Vinnyts'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhayla Kotsyubyns'koho. Seriya: pedahohika i psykholohiya. 70. 98-103 [in Ukrainian].

3. Yevropeys'kyy prostir vyshchoyi osvity ta Bolons'kyy protses: Navchal'no-metodychnyy posibnyk [The European space of higher education and the Bologna process: Educational and methodological guide]/ T.M. Dyman', O.A. Bon'kovs'kyy, A.H. Vovkohon. BNAU. Odesa: NU «OMA», 2017. 106. [in Ukrainian].

4. Kashuba O.M. (2011). Zarubizhnyy dosvid realizatsiyi systemy bezperervnoyi osvity ta perspektyvy yoho vprovadzhennya v Ukrayini [Foreign experience of the implementation of the continuous education system and prospects for its implementation in Ukraine]. Investytsiyi: praktyka ta dosvid. 10. 43-48. [in Ukrainian].

5. Lohvynenko T.O. (2014). Vyshcha osvita Daniyi, Norvehiyi, Shvetsiyi u suchasnomu yevropeys'komu vymiri [Higher education in Denmark, Norway, Sweden in the modern European dimension]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho universytetu: Seriya: Pedahohika. Sotsial'na robota. 30. 86-89. [in Ukrainian].

6. Sbruyeva A. (2019). Formuvannya yevropeys'koho vymiru zabezpechennya yakosti vyshchoyi osvity v konteksti internatsionalizatsiyi osvitn'oho prostoru [Formation of the European dimension of quality assurance of higher education in the context of the internationalization of the educational space]: monohrafiya / za zah. red. A.A. Sbruyevoyi. Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni A.S. Makarenka, 254. [in Ukrainian].

7. Sihayeva L. (2012). Mizhnarodne spivrobitnytstvo u sferi osvity doroslykh [International cooperation in the field of adult education]. Porivnyal'na profesiyna pedahohika. 1. 14-23. [in Ukrainian].

8. Suchasni modeli profesiynoyi osvity i navchannya v krayinakh Yevropeys'koho Soyuzu: porivnyal'nyy dosvid [Modern models of vocational education and training in the countries of the European Union: comparative experience]: monohrafiya / V.O. Radkevych, L.P. Pukhovs'ka, O.V. Borodiyenko, O.P. Radkevych, N.V. Bazelyuk, N.M. Korchyns'ka, S.O. Leu, V.V. Artemchuk; za zah. red. V.O. Radkevych. Kyyiv: IPTO NAPN Ukrayiny, 2018. 223. [in Ukrainian].

9. Yakist' vyshchoyi osvity: teoriya i praktyka [The quality of higher education]: navchal'no- metodychnyy posibnyk / za nauk. red. A. Vasylyuk, M. Dey; kol. avtoriv: A. Vasylyuk, M. Dey, V. Bazelyuk (ta in.]; NAPN Ukrayiny, Universytet menedzhmentu osvity. Kyyiv; Nizhyn: Vydavets' PP Lysenko M.M., 2019. 176. [in Ukrainian].

10. Dniprenko N.K. Transformational processes in mass media. The objective and subjective position of the author as a criterion for defining the genre. Modern aspects of science: XXXVII: Part international collective monograph / International Economic Institute s.r.o. Ceska republika: International Economic Institute s.r.o., 2023. str. 290-300.

Размещено на Allbest.ru