Дослідження ролі вивчення історії у розвитку критичного мислення учнів та методів його підтримки в освітньому процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра Античності, Середньовіччя та історії України домодерної доби

Ужгородський національний університет

Дослідження ролі вивчення історії у розвитку критичного мислення учнів та методів його підтримки в освітньому процесі

Капітан Лариса Іванівна, д.і.н., професор

Товтин Яна Іванівна, к.і.н., доцент

Анотація

Історія як шкільна навчальна дисципліна займає важливе значення у формуванні інтелектуальних та аналітичних навичок учнів. Вона сприяє розвитку історичного мислення, яке є необхідним для подальшого освітнього і життєвого успіху учнів у сучасному світі. Важливими методичними умовами формування критичного мислення учнів під час навчання історії є використання пізнавальних завдань, які розвивають мисленнєві операції, і застосування методів проблемного навчання. Метою статті є висвітлення ролі вивчення історії у розвитку критичного мислення учнів та методів його підтримки в навчальному процесі.

Критичне мислення включає в себе кілька важливих аспектів, таких як контрольованість, обґрунтованість та цілеспрямованість. Ці аспекти дозволяють розуміти і оцінювати інформацію з різних джерел та приймати обґрунтовані рішення. Основні вміння, що характеризують розвинене критичне мислення учня, включають аналіз і оцінку інформації, здатність до розгляду різних підходів до проблеми, логічні умовиводи, аргументацію та самостійне формулювання суджень і висновків. Встановлено, що технологія критичного мислення, що базується на творчому співробітництві між учнем і вчителем, розвиває в учнів аналітичний та творчий підхід до сприйняття навчального матеріалу. Навчання на основі цієї технології може бути розділене на три стадії: виклик («очікування», «вільне письмо», «мозковий штурм»), осмислення (групова/ парна робота, метод «фішбоун», візуалізація матеріалу тощо) та рефлексія («уявний мікрофон», вільна дискусія та ін.). Ефективними методами на уроках історії, які сприяють кращому засвоєнню матеріалу, розвитку критичного мислення та збільшенню зацікавленості учнів у предметі є використання відеосвідчень та мультимедійних презентацій.

Застосування методів, спрямованих на розвиток критичного мислення, поки що лише починає набувати системного характеру. Однією з головних причин цього становища є відсутність єдиної узгодженої дефініції критичного мислення серед педагогічної спільноти. Педагогічна література не надає систематичного підходу до методів розвитку критичного мислення. Засоби і прийоми рідко представлені в систематизованій формі, що ускладнює їх впровадження в практику навчання. Третя, причина полягає в тому, що українські вчителі все ще нерідко залишаються прихильниками мислення, яке було активно поширене під час епохи «діалектичного матеріалізму».

Ключові слова: освітній процес, історія, методи, технологія критичного мислення.

Kapitan Larisa Ivanivna PhD hab. (History), Full Professor Department of Ancient, Middle Ages and premodern History of Ukraine, Uzhhorod National University, Uzhhorod

Tovtyn Yana Ivanivna PhD, docent Department of Ancient, Middle Ages and premodern History of Ukraine, Uzhhorod National University, Uzhhorod,

RESEARCH ON THE ROLE OF HISTORY STUDY IN THE DEVELOPMENT OF STUDENTS' CRITICAL THINKING AND METHODS OF SUPPORT IT IN THE EDUCATIONAL PROCESS

Abstract

History as a school discipline is important in the formation of intellectual and analytical skills of students. It promotes the development of historical thinking, which is necessary for the further educational and life success of students in the modern world. Important methodical conditions for the formation of students' critical thinking during history education are the use of cognitive tasks that develop thinking operations and the use of problem-based learning methods. The purpose of the article is to highlight the role of studying history in the development of students' critical thinking and methods of supporting it in the educational process.

Critical thinking includes several important aspects such as controllability, validity and purposefulness. These aspects allow you to understand and evaluate information from various sources and make informed decisions. The main skills that characterize a student's developed critical thinking include the analysis and evaluation of information, the ability to consider different approaches to a problem, logical deductions, argumentation, and independent formulation of judgments and conclusions. It was established that the technology of critical thinking, which is based on creative cooperation between the student and the teacher, develops in students an analytical and creative approach to the perception of educational material. Learning based on this technology can be divided into three stages: challenge ("waiting", "free writing", "brainstorming"), comprehension (group/pair work, the "fishbone" method, visualization of the material, etc.) and reflection ("imaginary microphone", free discussion, etc.).Effective methods in history lessons that contribute to better assimilation of the material, development of critical thinking and increase of students' interest in the subject are the use of video evidence and multimedia presentations.

The application of methods aimed at the development of critical thinking is still only beginning to acquire a systemic character. One of the main reasons for this situation is the lack of a single, agreed-upon definition of critical thinking among the pedagogical community. Pedagogical literature does not provide a systematic approach to methods of developing critical thinking. Means and techniques are rarely presented in a systematic form, which complicates their implementation in teaching practice. The third reason is that Ukrainian teachers still often remain supporters of dogmatic thinking, which was actively spread during the era of "dialectical materialism".

Keywords: educational process, history, methods, technology of critical thinking.

Вступ

Постановка проблеми. Історія, як шкільна навчальна дисципліна, відіграє важливу роль у формуванні історичної свідомості та розвитку історичного мислення учнів. Вона допомагає їм розуміти події та процеси минулого, а також визначати їх вплив на сучасний світ. Історичне мислення є ключовою складовою соціально-філософського освоєння дійсності, оскільки воно дозволяє аналізувати історичні факти та явища, розуміти їхні передумови та наслідки. Сучасна система історичної освіти в Україні розвиває методи активного навчання. Це передбачає перехід від репродуктивної моделі освіти до продуктивної, активний розвиток пізнавальних здібностей учнів та підтримку їхньої самостійності в навчанні. Історичне мислення стає важливим інструментом для розв'язання складних історичних завдань та аналізу сучасних суспільних проблем.

Уміння мислити логічно, творчо та самостійно є надзвичайно важливими для успіху у майбутньому. Сучасний світ вимагає розвиненої здатності аналізувати інформацію, робити обґрунтовані висновки та приймати рішення. Історичне мислення допомагає розвивати ці навички та готує учнів до викликів сучасного світу. Таким чином, історія як шкільна навчальна дисципліна займає важливе значення у формуванні інтелектуальних та аналітичних навичок учнів. Вона сприяє розвитку історичного мислення, яке є необхідним для подальшого освітнього і життєвого успіху учнів у сучасному світі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідники звертають увагу на проблему розвитку критичного мислення учнів під час вивчення історії.

Так, А. Канаєва займається важливою темою розвитку критичного мислення учнів під час вивчення історії [1]. В. Касьяненко розглядає розвиток критичного мислення учнів на уроках історії та його вплив на формування основних компетентностей [2]. Напрацювання В. Куриліва слугують корисним джерелом для вчителів, які шукають практичні поради щодо навчання історії [3]. Г. Маринченко підкреслює важливість використання альтернативних методів навчання історії [4].

В наукових роботах О. Мокрогуз систематизовано вказівки щодо ефективної роботи вчителів та учнів з історичними джерелами [5].

Своєю чергою В. Молоткіна та Л. Хмельницька виводить на передній план використання візуальних матеріалів для розвитку критичного мислення учнів [6]. С. Мусій підкреслює важливість аналізу історичних джерел у навчанні історії [7]. О. Пашетнєва розглядає розвиток критичного мислення на уроках історії в контексті нової української школи [8]. Т. Ткаченко, Т. Соловйова та О. Ткаченко вказують на важливість використання технологій для покращення процесу навчання історії [10]. В дослідженнях О. Фуріної [11] та Г. Яковенко [12] узагальнено підходи до роботи з різними типами історичних джерел та здійснено загальний огляд методологічних аспектів навчання історії.

Проаналізовані джерела охоплюють різні аспекти навчання історії [9], включаючи розвиток критичного мислення, методику роботи з джерелами інформації, використання технологій та підходи до вивчення історії в сучасному освітньому контексті. Проте проблема розвитку критичного мислення учнів залишається актуальною.

Метою статті є висвітлення ролі вивчення історії у розвитку критичного мислення учнів та методів його підтримки в навчальному процесі.

Виклад основного матеріалу

Проблема розвитку навичок критичного мислення учнів в Україні є надзвичайно актуальною і має велике значення для формування демократичного громадянського суспільства. Особливо в умовах гібридної війни та дезінформації, яка характеризує сучасний контекст України, важливо розвивати в учнів дослідницькі навички, такі як аналіз, синтез, класифікація, прогнозування, узагальнення та порівняння.

Сучасний світ надає перевагу людям, які володіють розумовими здібностями, тому розвиток критичного мислення є ключовим завданням середньої освіти. Недостатнє володіння цими навичками може стати загрозою для демократії, призвести до нерозсудливих рішень та вплинути на конкурентоспроможність країни в глобальному світі.

Історія, навчання історії мають значний потенціал для формування критичного мислення учнів, оскільки дозволяють аналізувати різні джерела, оцінювати їхню правдивість та адекватність, розглядати різні підходи до проблеми та приймати обґрунтовані рішення. Важливими методичними умовами формування критичного мислення учнів під час навчання історії є використання пізнавальних завдань, які розвивають мисленнєві операції, і застосування методів проблемного навчання. Також важливо організовувати уроки як дослідження, сприяючи інтерактивній взаємодії учнів.

Критичне мислення є надзвичайно важливою навичкою, на формування якої орієнтований освітній процес в сучасній школі. Визначення критичного мислення, як «наукового мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та зважених рішень стосовно довіри до будь-якого твердження» [3, с. 13], робить акцент на необхідності аналізу та оцінки інформації перед її прийняттям або відкиданням.

Критичне мислення містить кілька важливих аспектів, таких як контрольованість, обґрунтованість та цілеспрямованість. Ці аспекти дозволяють розуміти і оцінювати інформацію з різних джерел та приймати обґрунтовані рішення. Основні вміння, що характеризують розвинене критичне мислення учня, включають аналіз і оцінку інформації, здатність до розгляду різних підходів до проблеми, логічні умовиводи, аргументацію та самостійне формулювання суджень і висновків. Зрозуміло, що розвиток критичного мислення учнів вимагає системної роботи з боку освітян, але це важливий крок також для підготовки соціально відповідальних громадян, готових приймати відповідальні рішення та успішно конкурувати в сучасному світі.

Технологія критичного мислення, що базується на творчому співробітництві між учнем і вчителем, розвиває в учнів аналітичний та творчий підхід до сприйняття навчального матеріалу. Навчання на основі цієї технології може бути розділене на три стадії: виклик («очікування», «вільне письмо», «мозковий штурм»), осмислення (групова/ парна робота, метод «фішбоун», візуалізація матеріалу тощо) та рефлексія («уявний мікрофон», вільна дискусія та ін.).

Перша стадія, яка називається «викликом», спонукає учнів актуалізувати свої наявні знання та зацікавитися темою. Важливо визначити проблему та цілі вивчення матеріалу. Для досягнення цього можна використовувати різні методи, такі як «очікування», «вільне письмо», «мозковий штурм» та інші. Ці методи допомагають створити інтерактивне навчання та залучити учнів до обговорення теми.

Мозковий штурм є одним з ефективних прийомів, який допомагає стимулювати та розвивати творче мислення учнів. Мозковий штурм у загальному колі, де учні висловлюють ідеї та думки без обмежень, сприяє розширенню можливостей для аналізу та висловлення різноманітних поглядів на проблему. Використання графічних форм організації матеріалу, читання з маркуванням та робота в малих групах сприяють поглибленню розуміння матеріалу та активізації обговорення.

Дуже важливо вказати, що питання, які ставить вчитель для стимулювання критичного мислення, мають бути формульовані так, щоб стимулювати аналіз та інтерпретацію інформації, а також підтримувати вільне обговорення та формування власних точок зору учнів. Дискусії в класі, де учні можуть вільно висловлювати свої думки та аргументи, розвивають їхні аналітичні та аргументаційні навички.

Друга стадія - це «осмислення», коли учні глибоко працюють з новим матеріалом. Вона містить аналіз і розуміння інформації з різних джерел, що може бути виконано в груповій або парній роботі. На цій стадії застосовуються методики групового навчання, такі як метод «фішбоун», який допомагає структурувати інформацію та розглядати ключові аспекти теми.

Третя стадія - «рефлексія» (метод «уявного мікрофона»), дозволяє учням проаналізувати та оцінити своє розуміння та знання щодо теми. Метод «уявного мікрофона» на завершення уроку дозволяє учням рефлексувати над вивченим матеріалом і висловлювати свої враження та спостереження.

Важливо створити умови для учнів самооцінки та висловлення своїх вражень та висновків. Загалом, технологія критичного мислення сприяє розвитку критичних та аналітичних навичок учнів, допомагає їм краще розуміти навчальний матеріал та приймати обґрунтовані рішення.

Перспективним методом розвитку критичного мислення учнів під час вивчення історії є візуалізація матеріалу. Використання різних візуальних джерел на уроках історії є дуже важливим для підвищення ефективності навчання та розвитку історичного мислення учнів. Кожен вид візуального джерела має свої переваги та може допомогти у розкритті різних аспектів історичної проблематики. Розглянемо їх детальніше. Так, карти дозволяють візуалізувати географічні аспекти історичних подій, показати територіальні зміни, маршрути подорожей та розташування важливих об'єктів. Вони допомагають учням краще розуміти просторовий контекст історії. Твори образотворчого мистецтва, такі як картини, скульптури та архітектурні споруди, можуть передати атмосферу того чи іншого історичного періоду і показати, як люди жили й що цінували у минулому.

Графічна статистика: таблиці, схеми та діаграми дозволяють візуально представити статистичну інформацію та числові дані, що допомагає учням аналізувати та порівнювати історичні події та процеси.

Фотографії та відеоджерела: фотографії та відеоматеріали можуть демонструвати реальні події та свідчення очевидців, що робить історію більш доступною та живою для учнів. Презентації та інфографіка: мультимедійні презентації та інфографіка дозволяють структурувати та візуалізувати інформацію у зручній формі, що полегшує розуміння складних історичних концепцій та процесів.

Використання різних візуальних джерел сприяє розвитку критичного мислення учнів, допомагає їм аналізувати та оцінювати інформацію з різних джерел, а також робити обґрунтовані висновки. Це сприяє активізації навчальної діяльності, підвищує інтерес до предмета та робить уроки історії більш захопливим для учнів.

В умовах цифровізації навчання використання відеосвідчень на уроках історії є дуже корисною практикою. Це дозволяє учням отримати унікальну можливість дізнатися більше про події минулого та отримати більше контексту та реалістичних уявлень про те, як ті події сприймалися безпосередніми учасниками. Використання відеосвідчень також може бути особливо корисним у випадках, коли інформація про певні події була обмеженою або суперечливою. Вони можуть стати єдиним джерелом інформації під час вивчення тем, які довгий час були поза увагою дослідників або щодо яких існують різні точки зору.

Використання відеосвідчень на уроках історії також може збагатити навчальний процес, допомагаючи учням легше сприймати та розуміти складний матеріал. Вони дозволяють візуалізувати історичні події та створюють можливість для учнів відчувати емоції та почуття, пов'язані з цими подіями.

Поміж інших сучасних методик викладання історії, використання мультимедійних презентацій, зокрема формату PowerPoint, є ефективним засобом для підвищення зрозуміння та запам'ятовування матеріалу. Вони дозволяють вчителю не лише демонструвати змістовний матеріал, але й структурувати інформацію та підтримувати логіку вивчення теми. Такі презентації можуть бути корисними для проведення вікторин, узагальнених уроків та покращення взаєморозуміння учнів з різними стилями навчання. Отже, використання відеосвідчень та мультимедійних презентацій є ефективними методами на уроках історії, які сприяють кращому засвоєнню матеріалу, розвитку критичного мислення, актуалізації пізнавального інтересу та зацікавленості учнів.

Висновки

вивчення історія критичне мислення

Отже, критичне мислення є неодмінною складовою наукового мислення, і його розвиток стає надзвичайно важливим у сучасному інформаційному суспільстві. Впровадження методики критичного мислення може зробити уроки цікавішими та більш творчими, а також підвищити активність і продуктивність учнів під час навчання. Однак цей підхід вимагає від вчителів глибокої підготовки та вміння ретельно планувати всі складові освітнього процесу, включаючи завдання та методичні інновації.

У сучасному світі наукових досліджень педагогічної галузі налічується багато публікацій, які висвітлюють важливість та необхідність розвитку критичного мислення учнів. Проте, практична реалізація цієї концепції в освітньому процесі залишається завданням складним і багатогранним. Застосування методів, спрямованих на розвиток критичного мислення, поки що лише починає набувати системного характеру.

Однією з головних причин цього становища є відсутність єдиної узгодженої дефініції критичного мислення серед педагогічної спільноти.

Дискусії на цю тему залишаються актуальними й продовжують розгортатися. Без чіткого і загальноприйнятого розуміння поняття критичного мислення важко розробляти ефективні методи його розвитку. Крім того, педагогічна література не надає систематичного підходу до методів розвитку критичного мислення. Засоби та прийоми рідко представлені в систематизованій формі, що ускладнює їх впровадження в практику навчання. Третя, можливо, найбільш значуща причина полягає в тому, що українські вчителі все ще нерідко залишаються прихильниками догматичного мислення, яке було активно поширене під час епохи «діалектичного матеріалізму». Ця парадигма може істотно перешкоджати ефективному впровадженню в освітній процес методів розвитку критичного мислення.

Література

1. Канаєва А. В. Розвиток критичного мислення на уроках історії. Теорія та методика навчання суспільних дисциплін: науково-педагогічний журнал. 2017. № 2 (5). С. 54-57.

2. Касьяненко В. О. Розвиток критичного мислення учнів на уроках історії як засіб формування основних груп компетентностей. URL: http://rmkvohayvoron.blogspot.com/ 2016/05/blog-post_13.html (дата звернення: 20.12.2023 р.)

3. Курилів В.І. Методика викладання історії: навч. посібник. Харків, Торонто, 2008. 256 с.

4. Маринченко Г. М. Метод "гексагон" і розвиток критичного мислення на уроках історії. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія: Педагогіка та психологія. 2020. Вип. 1. С. 154-157.

5. Мокрогуз О. П. Робота з джерелами інформації на уроках історії. URL: https:// uahistory.co/lesson/teachers-guide-world-history-8-class-mokrogyz-2008/38.php (дата звернення: 20.12.2023 р.)

6. Молоткіна В., Хмельницька, Л. Застосування візуальних джерел на уроках історії як засобу формування критичного мислення учнів. Society. Document. Communication. Соціум. Документ. Комунікація. 2023. № 18. С. 227-252.

7. Мусій С. С. Робота з історичними джерелами як засіб формування критичного мислення учнів. URL: http://static.klasnaocinka.com.ua/uploads/editor/5303/423981/sitepage_ 63/files/robota_z_istorichnimi_dzherelami_.pdf (дата звернення: 20.12.2023 р.)

8. Пашетнєва О. Л. Розвиток критичного мислення на уроках історії в умовах нової української школи. Традиційні та інноваційні підходи у сфері сучасних педагогічних досліджень: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, 16 березня 2020р. м. Київ. URL: https://genezum.org/library/rozvytok-krytychnogo-myslennya-na-urokah-istorii-v- umovah-novoi-ukrainskoi-shkoly (дата звернення: 20.12.2023 р.)

9. Терно С. О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії:. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. 70 с.

10. Ткаченко Тетяна, Соловйова Тетяна, Ткаченко Олеся. Мультимедійні презентації та їх використання при вивченні шкільних курсів історії. Соціум. Документ. Комунікація. 2022. № 14. С.139-157.

11. Фуріна О. А. Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань. URL: https://urok.osvita.ua/materials/edu_technology/37985/ (дата звернення: 20.12.2023 р.)

12. Яковенко Г. Г. Методика навчання історії: навчально-методичний посібник. Харків: Видавництво ХНАДУ, 2017. 324 с.

References

1. Kanaieva, A. V. (2017). Rozvytok krytychnoho myslennia na urokakh istorii [Development of critical thinking in history lessons]. Teoriia ta metodyka navchannia suspilnykh dystsyplin: naukovo-pedahohichnyi zhurnal - Theory and teaching methods of social disciplines: scientific and pedagogical journal, 2 (5), 54-57. [in Ukrainian].

2. Kasianenko, V. O. (2016). Rozvytok krytychnoho myslennia uchniv na urokakh istorii yak zasib formuvannia osnovnykh hrup kompetentnostei [Development of students' critical thinking in history lessons as a means of forming basic groups of competences]. URL: http://rmkvohayvoron.blogspot.com/2016/05/blog-post_13.html (data zvernennia: 20.12.2023 r.) [in Ukrainian].

3. Kuryliv, V. I. (2008). Metodyka vykladannia istorii: navch. posibnyk [Methodology of teaching history: teaching. manual]. Kharkiv, Toronto, 256. [in Ukrainian].

4. Marynchenko, H. M. (2020). Metod "heksahon" i rozvytok krytychnoho myslennia na urokakh istorii [The "hexagon" method and the development of critical thinking in history lessons]. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Pedahohika ta psykholohiia - Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series: Pedagogy and psychology, 1, 154-157. [in Ukrainian].

5. Mokrohuz, O. P. (2008). Robota z dzherelamy informatsii na urokakh istorii [Working with sources of information in history lessons]. URL: https://uahistory.co/lesson/teachers-guide- world-history-8-class-mokrogyz-2008/38.php (data zvernennia: 20.12.2023 r.) [in Ukrainian].

6. Molotkina, V., Khmelnytska, L. (2023). Zastosuvannia vizualnykh dzherel na urokakh istorii yak zasobu formuvannia krytychnoho myslennia uchniv [The use of visual sources in history lessons as a means of forming students' critical thinking]. Society. Document. Communication. Sotsium. Dokument. Komunikatsiia - Society. Document. Communication. Society. Document. Communication, 18, 227-252. [in Ukrainian].

7. Musii, S. S. (2020). Robota z istorychnymy dzherelamy yak zasib formuvannia krytychnoho myslennia uchniv [Working with historical sources as a means of forming students' critical thinking]. URL: http://static.klasnaocinka.com.ua/uploads/editor/5303/423981/sitepage_ 63/files/robota_z_istorichnimi_dzherelami_.pdf (data zvernennia: 20.12.2023 r.) [in Ukrainian].

8. Pashetnieva, O. L. (2020). Rozvytok krytychnoho myslennia na urokakh istorii v umovakh novoi ukrainskoi shkoly [Development of critical thinking in history lessons in the conditions of the new Ukrainian school]. Tradytsiini ta innovatsiinipidkhody u sferi suchasnykh pedahohichnykh doslidzhen: materialy vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 16 bereznia 2020 r. - Traditional and innovative approaches in the field of modern pedagogical research: materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference, March 16, 2020, Kyiv. URL: https://genezum.org/library/rozvytok-krytychnogo-myslennya-na-urokah-istorii-v-umovah-novoi- ukrainskoi-shkoly (data zvernennia: 20.12.2023 r.) [in Ukrainian].

9. Terno, S. O. (2012). Metodyka rozvytku krytychnoho myslennia shkoliariv u protsesi navchannia istorii [Methodology for the development of critical thinking of schoolchildren in the process of learning history]:. Zaporizhzhia: Zaporizkyi natsionalnyi universytet, 70. [in Ukrainian].

10. Tkachenko, Tetiana, Soloviova, Tetiana, Tkachenko, Olesia. (2022). Multymediini prezentatsii ta yikh vykorystannia pry vyvchenni shkilnykh kursiv istorii [Multimedia presentations and their use in studying school history courses]. Sotsium. Dokument. Komunikatsiia - Society. Document. Communication, 14,139-157. [in Ukrainian].

11. Furina, O. A. (2020). Orhanizatsiia diialnosti uchniv iz riznymy dzherelamy istorychnykh znan [Organization of students' activities with different sources of historical knowledge]. URL: https://urok.osvita.ua/materials/edu_technology/37985/ (data zvernennia: 20.12.2023 r.) [in Ukrainian].

12. Iakovenko, H. H. (2017). Metodyka navchannia istorii: navchalno-metodychnyi posibnyk [Methodology of teaching history: educational and methodological manual]. Kharkiv: Vydavnytstvo KhNADU, 324. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru