Мотивація дітей до рухової активності засобами різноманітних центрів позашкільної освіти

The motivation of children to movement activity using different centers f extracurricular education

Introduction. The development of physical activity of the population (especially children and adolescents) is an integral part of the international strategy «Health for all in the 21st century».

Вступ

Постановка проблеми. Формування людства на всіх етапах його еволюційного розвитку проходило в нерозривному зв'язку з активною фізичною діяльністю. Організм людини розвивається в постійному русі. Сама природа розпорядилася так, що людині необхідно розвивати свої фізичні здібності. Дитина ще не народилась, а її майбутній фізичний і психічний розвиток вже взаємопов'язаний з руховою активністю. Потреба в русі, фізичній активності є характерною особливістю зростаючого організму. На жаль, доросла людина відчуває значно меншу потребу в рухах, ніж дитина. Але рух необхідний, як їжа і сон. Нестача їжі і сну вловлюється організмом, викликаючи цілий комплекс обтяжливих відчуттів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розвиток рухової активності населення (особливо дітей та підлітків) є невід'ємною складовою міжнародної стратегії «Здоров'я для всіх у XXI столітті». Більш того, в умовах пандемії COVID-19 через значне перевантаження медичної інфраструктури в кожній країні, державна політика запобігання передчасної смертності на основі модифікації способу життя є рушійною силою здоров'язбереження (The Global Action Planon Physical Activity 2018 -2030, WHO) [2].

Рухова ж недостатність проходить абсолютно непоміченою, а нерідко супроводжується навіть почуттям комфорту. При дефіциті фізичної активності знижується стійкість організму до застуди і дії хвороботворних мікроорганізмів. Особи, які ведуть малорухливий спосіб життя, не займаються фізичною культурою, частіше страждають захворюваннями органів дихання і кровообігу. Вплив фізичних вправ на організм людини надзвичайно великий.

Водночас надмірне використання сучасних інформаційних технологій, зменшення рухової активності школярів, деструкція в ціннісній свідомості, вікові функціональні зміни в діяльності різних систем організму, особливо учнів, спричинили погіршення стану здоров'я дітей. Саме тому актуалізується проблема формування здорового способу життя учнів шкіл.

Численними науковими дослідженнями доведено [1], що рухова активність значною мірою сприяє дотриманню людиною здорового способу життя, а також в окремих випадках зменшенню негативного впливу на організм людини шкідливих звичок, підвищенню стресостійкості та відволікає від асоціальної поведінки. Рухова активність є генеруючим та стимулюючим чинником у системі здорового способу життя, має важливе значення для вдосконалення фізичного розвитку і підготовленості особи, профілактики різноманітних захворювань, у тому числі інфекційних. Національна стратегія з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація» провівши аналіз результатів світового досвіду [12] та сучасного стану розвитку вітчизняної системи оздоровчої рухової активності визначає мету та основні завдання, спрямовані на створення умов для підвищення рівня залучення населення (особливо дітей та підлітків) до оздоровчої рухової активності.

Важливо правильно підібрати фізичну активність для кожної дитини. Не кожна дитина є вродженим спортсменом або навіть особливо цікавиться спортом. Діти повинні мати можливість вивчати вправи, які їх цікавлять. Саме тому система позашкільної освіти володіє безліччю переваг, адже не всі позакласні заходи носять фізичний характер, але і спрямовані на розвиток творчого потенціалу дитини [9, 16, 22].

Як і в усьому світі система позашкільної освіти в Україні є невід'ємною частиною життя дітей та молоді. Позашкільна освіта є невід'ємним складником системи освіти, визначеної Конституцією України [12], законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», і спрямована на розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності [12].

В Україні на сьогоднішній день існують ряд типів закладів позашкільної освіти серед яких: заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесл), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів для дітей-інвалідів, спеціалізованих дитячо- юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.

Велика різноманітність позакласних заходів дозволяє дітям знайти свої пристрасті та таланти. Це може допомогти дітям сформувати міцне самопочуття. Насправді, поліпшення самооцінки є однією з найбільш відомих переваг позакласної роботи.

Демонструючи широту інтересів або відданість певній дисципліні, позашкільні навчальні програми також можуть допомогти дітям старшого віку досягти успіху, коли мова йде про вступ до коледжу або про ринок роботи.

Слід надати перевагу позашкільним гурткам і стосовно покращення психічного здоров'я. І самооцінка, і почуття приналежності сприяють більш загальним вигодам, пов'язаним з психічним та психосоціальним здоров'ям. Одне дослідження показало [3, 8], що підлітки, які брали участь у позакласних заходах, демонстрували більш високий рівень задоволеності життям та оптимізмом, а також менший рівень тривожності та симптомів депресії. Однак чи відбувається покращення когнітивних здібностей дітей, що займаються в гуртках позашкільної освіти, та як це пов'язане із мотивуванням дітей до фізичної активності вивчене недостатньо [19].

Тому метою нашої статті було встановити закономірності мотивації дітей до рухової активності засобами центрів позашкільної освіти.

Виклад основного матеріалу

Якщо шкільна освіта дає змогу отримати потрібні наукові знання, то позашкільна освіта сприяє різнобічному розвитку та формуванню особистості. Відвідуючи заклади, що спеціалізуються на позашкільній освіті, ваша дитина отримає можливість відкрити нові таланти чи розвинути вже існуючі у неї здібності. Викладачі, які працюють в таких закладах, намагаються максимально розкрити творчий потенціал кожного, хто записався до гуртка чи студії.

На сьогоднішній день позашкільне навчання дає широкий вибір і дозволяє обрати секції, студії та заняття, які будуть не лише сприяти розвитку дитини, але й приносити їй радість. Це можуть бути як спортивні заняття, так і творчі. Відвідуючи студію прикладного мистецтва чи гурток малювання дитина буде розвивати художній смак, навчиться розбиратися в мистецтві і зможе порадувати своїх батьків та близьких цікавими роботами. Великою популярність користуються і спортивні секції - фізичний розвиток дитини надзвичайно важливий. Східні бойові мистецтва чи футбол, гімнастика чи плавання - вибір секції залежить тільки від схильностей дитини та рівня її фізичної підготовки [20, 25].

Відвідування закладів позашкільної освіти відбувається у час вільний від занять в навчальному закладі. Позашкільні секції можуть діяти безпосередньо на базі школи чи працювати в місцевих клубах, центрах творчості, палацах дітей та юнацтва та інших установах подібного типу. Сьогодні система позашкільної системи в Україні представлена навчальними закладами державної, комунальної та приватної форми власності. Це дозволяє обрати як абсолютно безкоштовні культурно -освітні та фізкультурно-оздоровчі заклади, так і ті, де батькам доведеться сплачувати за навчання своїх дітей певну суму. Позашкільна освіта допомагає організувати для малюків цікаве дозвілля і розкрити свій творчий потенціал! Відомо, що вагомим здоров'язміцнюючим фактором для дітей є оптимальний рівень рухової активності. В умовах карантину підтримання фізичної форми є необхідним для профілактики порушень фізичного і психічного здоров'я.

Малорухливий спосіб життя призводить до порушень здоров'я. Нашими дослідженнями встановлено, що ймовірність розвитку захворювань підвищується на 20 % при низькому рівні рухової активності [21]. Ймовірність появи множинної патології (більше 3-х захворювань) зростає у дітей і підлітків майже в 4 рази при низькому рівні фізичної активності, а ймовірність розвитку неврозів - у 2,5 рази.

У зоні ризику щодо погіршення здоров'я також знаходяться учні, що мають тривалість екранного часу більше 2-х годин на добу. Таких дітей за нашими даними 65,8 %. Це підвищує ймовірність зниження працездатності на 45 %. У дівчат ймовірність вести малорухливий спосіб життя вище в 2,5 рази, ніж у хлопців. Отже, необхідно допомогти дітям залишатись фізично активними як у звичайному житті, так і в такі особливі періоди, як карантин.

Позакласні заходи - це додаткові заняття які не входять до навчальної програми закладу освіти, вони є додатковими і і повинні фіксуватись відповідними нормативними актами рекомендованими міністерством освіти і науки України. Що стосується освіти, позакласні заходи можуть покращити щоденні предметні галузі чи індивідуальні інтереси. Ці заходи можуть включати спорт, танці, театр, майстерність, мовлення/дебати або кулінарію. У звичайній ситуації до COVID-19 усі позакласні заходи для учнів проходили в шкільному середовищі без багатьох обмежень, особливо протоколів, що стосуються безпеки здоров'я.

Виклики, поставлені COVID-19. Наявність COVID-19 створила величезні виклики для всіх форм навчання (шкільного, позашкільного), а також багато перешкод у можливості формувати всебічнорозвиненого учня. Звичайно, перед викладачами стояло гігантське завдання навчати через екран [2].

Дні перед електронним пристроєм були довгими як для вчителя, так і для учня, без жодного переключення або позакласних заходів, щоб зняти стрес і тривогу, створену цим новим середовищем у класі. Віртуальне навчання під час ізоляції в більшості регіонів змусило школи скасувати всі види спорту, що проходили у школі. Усі спортивні майданчики були закриті, усі приміщення, такі як театри чи бібліотеки, були закриті, а будь -яка діяльність, яка передбачала перебування учнів на відстані більше ніж 1,5 метри один від одного, була заборонена.

Переваги позакласної роботи. Позакласні заходи пропонують усім дітям можливість досягти успіхів у сфері, яка безпосередньо не стосується навчальної діяльності. Ці заходи можуть підвищити впевненість школяра та зменшити будь-які тривожні почуття, викликані можливими академічними вимогами. Діяльність поза школою також дозволяє мати дуже необхідну неструктуровану соціалізацію для учнів. Багато учнів налагоджують дружбу з однолітками.

Учні з різних шкіл району збираються для участі у позакласних заходах, і ці можливості забезпечують обміну думками у тій чи іншій сфері діяльності. Багато позаурочних заходів дають учням можливість розвинути почуття лідерства, оскільки діяльність може передбачати зростання з вирівнюванням викликів для просування в ньому. Розвиток та зростання впевненості учнів - це ще одна перевага позашкільної освіти.

Соціально-емоційні зв'язки через взаємодію з однолітками та/або тренерами чи інструкторами формують та покращують особистість учня, здібності до вирішення проблем, особисту думку, а також навички адвокації та прийняття рішень.

Позакласні заходи для дітей шкільного віку приносить величезну користь розвитку повноцінної дитини; відсутність цих заходів, навіть тимчасово, може викликати побічні реакції у розвитку учнів.

Тепер, коли більшість дітей знайомі з платформами віртуальних зустрічей, можливості для учнів продовжувати програму виступів/дебатів або багатоступінчасті навчальні програми, такі як уроки мистецтва, карате чи уроки танців, можуть передаватися через екран. Багато додатків для зустрічей мають можливості для груп, що дозволяє викладачам зустрічатися з невеликими групами або окремими учнями та надавати індивідуальні інструктажі [11].

Школи також можуть проводити позашкільні сімейні заходи для шкільної спільноти за допомогою віртуальних зустрічей, таких як ігровий вечір, масштабне майстерність чи ніч талантів учнів, які об'єднують шкільну спільноту з веселощами та товариством. Ці позашкільні заходи, мабуть, найбезпечніші, коли потрібно обмежити або виключити контакт з іншими.

Позакласні заходи є необхідними, очікуваними та цінними для учнів різного віку. Учням потрібна можливість досягти успіху поза аудиторією або спробувати здійснити діяльність, яка викликає інтереси учнів, а згодом може розпалити пристрасть у майбутньому, яка може надихнути на кар'єру [13].

Методика дослідження. Упродовж 3 місяців (серпень, вересень жовтень 2021 року) об'єктами педагогічних спостережень були учні 8-12 років. Це були групі дітей, що здійснювали навчання у абсолютно різних за фізичною активністю та спрямованістю позашкільних гуртках. А саме це картинг - вид моторного спорту, у якому застосовуються карти - невеличкі гоночні автомобілі з відкритими колесами. Карт може розвивати швидкість від 24 км/год (любительські моделі) до 260 км/год (спортивні суперкарти). Часто картинг розглядається як початковий етап у підготовці до дорожчих і престижніших моторних видів спорту та бісероплетіння - передбачає оволодіння учнями базовими знаннями з бісероплетіння, розвиток творчих здібностей гуртківців, формування у них стійкого інтересу до занять у гуртках декоративно-прикладного мистецтва [17].

Діти навчаються нанизувати бісер різними способами, виготовляти з нього іграшки, прикраси, картини.

Було обстежено 28 учнів (14 учнів що відвідували заняття з картингу - хлопчиків - 10 осіб та 4 дівчинки і 14 учнів, що відвідували бісероплетіння - з них 2 хлопчики та 12 дівчаток). У досліджуваної групи дітей нами було досліджено рівень фізичного здоров'я та особливості когнітивної сфери.

Рівень фізичного стану відповідає певному рівню фізичного здоров'я, який можна оцінити за допомогою діагностичної експрес-системи Г.Л.Апанасенко (2004), що включає комплекс антропометричних та функціональних показників [1]. Залежно від величини кожного показника нараховується певна сума балів (від -2 до +7). Рівень фізичного здоров'я оцінюється за сумою балів усіх показників. На основі результатів дослідження індексу Кетле, індексу Робінсона, силового та життєвого індексів, проби Руф'є, обчисливши суму балів, за відповідною таблицею ми визначили рівень фізичного здоров'я досліджуваних дітей.

Дослідження когнітивних сфер у учнів а саме досліджували особливості пам'яті, уваги та мислення за допомогою наступних методик. Дослідження мислення за допомогою тест прогесивних матриць Равена, уваги за допомогою Коректурної проби (Б. Бурдон) та пам'яті за методикою Л. Виготського.

Слід зазначити, що на період проведення дослідження усі діти були абсолютно здорові, мали гарний настрій під час відвідування своїх гуркткових занять. Батьки у свою чергу були поінформовані (листом погодження) про відповідний забір даних у їх дітей та подальшу їх обробку (посилання на конвенцію).

Результати дослідження

Може здатися, що школа - чудове середовище для розвитку та підтримки фізичної активності дітей, адже саме там проходить левова частка життя дитини. Однак багато шкіл від такої можливості відмовляються. І це не сильно дивує: від шкіл вимагають постійного підвищення академічних досягнень дітей. В результаті багато освітян - і батьків теж, до речі - вважають, що читанню, писанню чи математиці має завжди надавитися вищий пріоритет, аніж фізичному вихованню. Тому більшість батьків з зацікавленістю не меншою аніж діти надають пріоритет різноманітним заняттях у закладах позашкільної освіти.

Виходячи з цього ми вирішили дослідити - як абсолютно урізномітнені заняття (картинг та бісероплетіння) впливають на фізичний розвиток дітей-школярів.

Порівнюючи рівень фізичного здоров'я дітей що займались картингом та бісероплетінням на початку дослідження рівень фізичного здоров'я хлопців обох груп знаходився на низькому рівні та згідно експрес-оцінки рівня фізичного здоров'я за Г.Л. Апанасенком (2004) становив в групі бісероплетіння 1,6 балів, в групі з картингу - 1,8 балів. Наприкінці дослідження у групи з картингу рівень фізичного здоров'я підвищився та досяг рівня нижче середнього (4,4 бали). У групи з бісероплетіння рівень фізичного здоров'я підвищився (2,4 бали), проте залишився на низькому рівні (рис. 1).

Рис. 1. Показники рівня фізичного здоров'я дітей що займаються бісероплетінням та картингом на початку та наприкінці дослідження

Зміну рівня фізичного здоров'я дівчат з групи картингу та групи бісероплетіння представлено на рисунку

2. На початку дослідження у дівчат обох груп рівень фізичного здоров'я знаходився на низькому рівні та становив у групі з бісероплетіння в середньому 2,50 бали, в групі з картингу - 2,25 бали.

Наприкінці дослідження рівень фізичного здоров'я у дівчат обох груп підвищується, проте залишається на рівні нижче середнього.

Різниця між показниками рівня фізичного здоров'я наприкінці дослідження дівчат групи картингу був вищий та становить 1,5 бали.

Таким чином, експрес-оцінка рівня фізичного здоров'я хлопчиків та дівчаток за Г.Л. Апанасенком довела, що заняття картингом більш ефективно впливає на показники рівня фізичного здоров'я, що свідчить про кращу адаптацію систем організму до фізичних навантажень. Однак слід відмітити, що діти, що займались бісероплетінням також мали позитивні зрушення у своїх фізичних показниках на відміну від початкового рівня їх значень. Бісероплетіння враховує фізичну ручну працю, що запускає роботу м'язів, механізми кровообігу і т.д. Тому не можна говорити про те, що заняття, що відносяться до тих, що не є фізично активними негативно впливають на фізичне здоров'я дітей.

Нам також стало цікаво чи існує пряма залежність впливу фізичної активності на пізнання дітей під час різноманітних занять.

Існують переконливі докази позитивного впливу фізичних навантажень на когнітивний розвиток дитини [23, 24, 27]. Фізично активніші діти, в цілому, краще навчаються у школі: це відображається в їхніх результатах з математики, писання та читання. Підвищення фізичної активності пов'язане з поліпшенням академічних досягнень та зміцненням зв'язків між ділянками мозку так само, як і з підвищенням ефективної активізації ділянок мозку, залучених до когнітивної діяльності.

Рис. 2. Показники рівня фізичного здоров'я дівчат що займались картингом та бісероплетінням на початку та наприкінці дослідження

Рис. 3. Особливості уваги, мислення та пам'яті під впливом фізичної активності, у дітей, що займають картингом та бісероплетінням

Цікаво, що найміцніший зв'язок між фізичною та когнітивною сферами виявляється у розвитку виконавчих функцій. Виконавчі функції - це термін, що об'єднує набір високорівневих когнітивних процесів, що дозволяє контролювати свою поведінку та планувати дії відповідно до мети, змінювати реакції залежно від умов і контексту певної ситуації, приділяти увагу лише певним стимулам, зберігати інформацію, концентруватися на конкретному завданні, та гальмувати автоматичні відповіді. Виконавчі функції - це дуже важливий момент для навчання. Отож, логіка підказує нам, що - оскільки рівень фізичної активності прямо впливає на виконавчі функції, а виконавчі функції є необхідною умовою навчальних успіхів - то й рівень розвитку цих функції у фізично активніших дітей буде вищим. А отже й академічні досягнення активніших дітей будуть вищими. Тому використовуючи вище описані методики ми вирішили дослідити особливості уваги, пам'яті та мислення.

Тож, як саме фізична діяльність пов'язана з когнітивною? Для пояснення цього зв'язку ми розуміємо кілька механізмів. Перший з них - фізіологічний. Згідно з ним, помірна та висока фізична активність (картинг) -викликає загальні фізіологічні зміни в організмі та специфічні явища в мозку.

Фізична активність збільшує прилив крові до мозку, що у довгостроковій перспективі призводить до структурних та функціональних змін. Наприклад, збільшення об'єму мозку або посилення зв'язків між ділянками мозку, які часто активуються разом.

А навчальний (розвивальний) підхід (бісероплетіння) підкреслює той факт, що і фізична активність сама по собі вимагає когнітивних зусиль - наприклад, виконання цілого комплексу рухів зі складними правилами. Вважається, що така фізична діяльність активізує ті ж ділянки мозку, які нам потрібні і для виконання когнітивних завдань.

Отож, ці ділянки стають більш «натренованими», ефективніше працюють, і в результаті дозволяють демонструвати більші когнітивні можливості. Згідно з навчальним підходом, якісні аспекти фізичної діяльності (наприклад, види активності) визначають, наскільки сильним та міцним буде вплив на когнітивні показники людини.

Результати досліджень свідчать, що на практиці задіяні обидва механізми. Іншими словами, помірне чи високе фізичне навантаження, що включає в себе складні рухи чи правила, матиме найбільш позитивний вплив на когнітивний розвиток.

Фото 1. Представники гуртку «Картинг» на зимових тренуваннях.

Обговорення

1. Apanasenko H.L., Volhina L.N. ta in. (2000) Ekspres-skryninh rivnia somatychnoho zdorovia ditei ta pidlitkiv. Metodychni rekomendatsii [in Ukraine]

2. 10 March 2020 - Covid-19 Statement from the Department of Education and Skills - Department of Education and Skills». https://www.education.ie/en/Press-Events/Press-Releases/2020-press-releases/covid-19-statement-10mar20.html.

(accessed April 06, 2023)

3. Alesi, M.; Bianco, A.; Luppino, G.; Palma, A.; Pepi, A. Improving children's coordinative skills and executive functions: The effects of a Football Exercise Program. Percept. Mot. Skills 2016, 122, 27-46. DOI: 10.1177/0031512515627527

4. Alesi, M.; Bianco, A.; Padulo, J.; Vella, F.P.; Petrucci, M.; Paoli, A.; Palma, A.; Pepi, A. Motor and cognitive development: The role of karate. Muscles Ligaments Tendons J., 2014, 4, pp. 114-120, DOI: 10.3389/fpsyg.2015.01627

5. Anderson, P. Assessment and development of executive function (EF) during childhood. Child Neuropsychol. 2002, 8, pp. 71-82. DOI: 10.1076/chin.8.2.71.8724

6. Barrett S. «Coronavirus on campus: College children scramble to solve food insecurity and housing challenges». CNBC. https://www.cnbc.com/2020/03/23/coronavirus-on-campus-childrens-face-food-insecurity-housing-crunch.html (accessed March 23, 2023)

7. Biddle, S.J.H.; Gorely, T.; Stensel, D.J. Health-enhancing physical activity and sedentary behavior in children and adolescents. J. Sports Sc, 2004, 22, pp. 679-701. DOI: 10.1080/02640410410001712412

8. Brooks S.K., Webster R.K., Smith L.E., et al. The psychological impact of quarantine and how to reduce it: a rapid review of the evidence. 2020, vol 395. рр. 912-20. DOI:10.1016/sO140-6736(20)30460-8 (accessed March 20, 2023)

9. Chen, A.G.; Yan, J.; Yin, H.C.; Pan, C.Y.; Chang, Y.K. Effects of acute aerobic exercise on multiple aspects of executive function in preadolescent children. Psychol. Sports Exerc. 2014, 15, pp. 627-636, DOI 10.1016/j.psychsport.2014.06.004

10. Drygas, W.; Skiba, A.; Bielecki, W.; Puska, P. Assessment of the physical activity of inhabitants of six European countries. The «Bridging East-West Health Gap» project. Pol. J. Sports Med. 2002, 18, pp. 169-174. DOI:10.1515/humo-2015-0037

11. Drygas, W.; Skiba, A.; Bielecki, W.; Puska, P. Physical activity estimation among the inhabitants of six European countries. Project «filling the Reducing East-West Health Gap». Med. Sport. 2001, 5, pp. 119-125. [Google Scholar]

12. Extracurricular Education /Ministry of Education and Science of Ukraine (mon.gov.ua), URL: https://mon.gov.ua/eng

13. Frey, A.; Mengelkamp, C. Auswirkungen von Sport und Bewegung auf die Entwicklung von Kindergartenkindern [Impact of sport and exercise on the development of preschool children]. Bildungsforschung 2007, 4, pp. 1-19. DOI:10.25539/bildungsforschun.v1i0.62

14. Hollmann, W.; Struder, H.K. Gehirn, Psyche und Korperliche Aktivitat [Brain, Psyche and Physical Activity], 1th ed.; Springer: Berlin, Germany, 2000, pp 948-956.

15. Houghton, G.; Tipper, S.P. Inhibitory mechanisms of neural and cognitive control: Applications to selective attention and sequential action. Brain Cognit. 1996, 30, pp. 20-43. DOI: 10.1006/brcg. 1996.0003

16. Ilona Bidzan-Bluma, Malgorzata Lipowska Physical Activity and Cognitive Functioning of Children: A Systematic Review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 2018, 15, pp. 2-15. DOI: 10.3390/ijerph15040800

17. Janssen, I.; Leblanc, A.G. Systematic review of the health benefits of physical activity and fitness in school-aged children and youth. Int. J. Behav. Nutr. Phys. Act. 2010, 7, P. 40. URL: https://ijbnpa.biomedcentral.com/articles/10.1186/1479- 5868-7-40

18. Jodzio, K. Neuropsychologia Intencjonalnego Dzialania. Koncepcje Funkcji Wykonawczych [Neuropsychology of Intentional Action. Executive Function Concepts], 1th ed.; Wydawnictwo Naukowe Scholar: Warsaw, Poland, 2008. pp. 128-213

19. Kamijo, K.; Pontifex, M.B.; O'Leary, K.C.; Scudder, M.R.; Wu, C.T.; Castelli, D.M.; Hillman, C.H. The effects of an afterschool physical activity program on working memory in preadolescent children. Dev. Sci. 2011, 14, pp. 1046-1058. DOI: 10.1111/j.1467-7687.2011.01054.x.

20. Kubesch, S.; Walk, L.; Spitzer, M.; Kammer, T.; Laurinburg, A.; Heim, R.; Hille, K. A 30-min physical education program improves children's executive attention. Mind Brain Educ. 2009, 3, pp. 235-242. DOI: 10.1111/j. 1751- 228X.2009.01076.x.

21. Kurok O., Lucenko G, Povstyn O, Lutsenko O. Features of Distance Education in Ukraine during the Covid-19 Pandemic: Problems and Prospects. Universal Journal of Educational Research 2020, 8(11), pp. 5498-5504, DOI: 10.13189/ujer.2020.081153

22. Makowski, R.; Lipowski, M.; Marszall, M.; Czarnowski, W. Temperamental determinants of physical activity as a preventive factor of heart diseases-In the search of the model. Pol. J. Sport Med. 2009, 25, pp. 83-94.

23. Myer, G.D.; Faigenbaum, A.D.; Edwards, N.M.; Clark, J.F.; Best, T.M.; Sallis, R.E. Sixty minutes of what? A developing brain perspective for activating children with an integrative exercise approach. Br. J. Sports Med., 2015, 49, pp. 15101516. DOI: 10.1136/bjsports-2014-093661

24. Schmidt, M.; Jager, K.; Egger, F.; Robers, C.M.; Conzelmann, A. Cognitively Engaging Chronic Physical Activity, But Not Aerobic Exercise, Affects Executive Functions in Primary School Children: A Group-Randomized Controlled Trial. J. Sport Exerc. Psychol, 2015, 37, pp. 575-591. DOI: 10.1123/jsep.2015-0069.

25. Strzalkowska, D.; Szewieczek, J.; Janowska, M. Czy sport to zawsze zdrowie? Zaburzenia rytmu serca u sportowcow wyczynowych [Is sport always healthy? Cardiac arrhythmias in competitive athletes]. Ann. Acad. Med. Sil. 2005, 59, pp. 497505. DOI: 10.3390/ij erph15040800

26. Van der Fels, I.M.J.; Te Wierike, S.C.M.; Hartman, E.; Elferink-Gemser, M.T.; Smith, J.; Visscher, C. The relationship between motor skills and cognitive skills in 4-16-year-old typically developing children: A systematic review. J. Sci. Med. Sport 2015, 18, pp. 697-703. DOI: 10.1016/j.jsams.2014.09.007

27. Verburgh, L.; Scherder, E.J.A.; van Lange, P.A.M.; Oosterlaan, J. The key to success in elite athletes? Explicit and implicit motor learning in youth elite and non-elite soccer players. J. Sports Sci. 2016, 34, 1782-1790.

References