Національно-патріотичне виховання студентської молоді засобами музейної педагогіки у закладах вищої освіти Західної України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національно-патріотичне виховання студентської молоді засобами музейної педагогіки у закладах вищої освіти Західної України

Прокопів Любов Миколаївна

Салига Наталія Миколаївна

Стинська Вікторія Володимирівна

Анотація

національно-патріотичне виховання музейна педагогіка

У статті розкрито освітньо-виховні можливості музейної педагогіки у формуванні національної свідомості та гідності, історичної пам'яті, духовних цінностей, патріотизму студентської молоді України. Підкреслюється, що в умовах глобальних викликів сучасності, повно- масштабної війни, яку Російська Федерація розв'язала і веде проти України, виникає нагальна потреба посилення національно-патріотичного виховання дітей і молоді, формування нового українця, що глибоко засвоїв національні та європейські цінності.

Акцентується увага на ідеях і поглядає відомих українських науковців- педагогів з проблем формування громадянського самоусвідомлення людини, становлення національної ідентичності, військово-патріотичного виховання. Важливе значення для активізації музейної педагогіки на сучасному етапі мають Закони України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» (2022) та Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України (2022).

У статті розкрито внесок у національно-патріотичне виховання студентської молоді музеїв, музейних комплексів, музейних кімнат, музейних виставок, що функціонують у закладах вищої освіти Західної України - Івано- Франківської, Львівської, Тернопільської, Чернівецької, Закарпатської, Волинської, Рівненської областей. Тут формування ціннісних орієнтирів здобувачів вищої освіти засобами музейної педагогіки здійснюється на прикладах героїчної боротьби українського народу за свободу і незалежність від княжої доби до сучасності.

Підкреслюється, що упродовж останніх десятиліть апробовано різноманітні форми і методи педагогічної взаємодії багатьох державних музеїв Західної України із закладами вищої освіти, поглиблюється розуміння музейного простору як центру національного виховання і формування патріотичної особистості. Зроблено висновок про перспективи розвитку музейної справи і музейної педагогіки у закладах вищої освіти, необхідність використання зарубіжного, зокрема польського, досвіду використання інноваційних освітніх технологій музейної комунікації в умовах цифровізації навчальної діяльності.

Ключові слова: національно-патріотичне виховання, музейна педагогіка, музей закладу вищої освіти, музейна культура, музейна комунікація, національна освіта, здобувачі вищої освіти, інтерактивні технології.

Abstract

Prokopiv Liubov Mykolaivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Bohdan Stuparyk Department of Pedagogy and Educational Management, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

Salyga Natalia Mykolaivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Bohdan Stuparyk Department of Pedagogy and Educational Management, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

Stynska Viktoriia Volodymyrivna Doctor of Pedagogical Sciences, prof, Professor of the Bohdan Stuparyk Department of Pedagogy and Educational Management, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

NATIONAL-PATRIOTIC EDUCATION OF STUDENT YOUTH THROUGH MUSEUM PEDAGOGY IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF WESTERN UKRAINE

The article reveals the educational opportunities of museum pedagogy in the formation of national consciousness and dignity, historical memory, spiritual values, patriotism and student youth in Ukraine. It is emphasized that in the context of the global challenges of our time, the full-scale war that the Russian Federation has unleashed and is waging against Ukraine, there is an urgent need to strengthen the national and patriotic education of children and youth, to form a new Ukrainian who has deeply internalized national and European values.

Attention is focused on the ideas and views of well-known Ukrainian scholars and educators on the problems of forming a person's civic self-awareness, national identity, and military-patriotic education. The Law of Ukraine "On the Basic Principles of State Policy in the Field of Strengthening Ukrainian National and Civil Identity" (2022) and the Concept of National and Patriotic Education in the Education System of Ukraine (2022) are of great importance for the activation of museum pedagogy at the present stage.

The article reveals the contribution to the national-patriotic education of student youth of museums, museum complexes, museum rooms, and museum exhibitions operating in higher education institutions in Western Ukraine - Ivano- Frankivsk, Lviv, Ternopil, Chernivtsi, Zakarpattia, Volyn, and Rivne regions. Here, the formation of value orientations of higher education students by means of museum pedagogy is carried out on the examples of the heroic struggle of the Ukrainian people for freedom and independence from the princely era to the present. It is emphasized that in recent decades, various forms and methods of pedagogical interaction of many state museums of Western Ukraine with higher education institutions have been tested, and the understanding of the museum space as a center of national education and the formation of a patriotic personality is deepening. The conclusion is drawn about the prospects for the development of museum affairs and museum pedagogy in higher education institutions, the need to use foreign, in particular Polish, experience in the use of innovative educational technologies of museum communication in the context of digitalization of educational activities.

Keywords: national-patriotic education, museum pedagogy, museum of a higher education institution, museum culture, museum communication, national education, higher education students, interactive technologies.

Постановка проблеми

У системі національно-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти, формування національної свідомості, духовних цінностей важливе значення займає музейна педагогіка. Музеї, музейні кімнати, музеї-кабінети, музейні комплекси у закладах вищої освіти (ЗВО) Західної України проводять систематичну освітньо-виховну та науково- дослідницьку діяльність, вирішують завдання інтеграції в сучасний український національно-культурний простір. Успішний досвід національно- патріотичного виховання молоді на прикладі героїчної боротьби українців за свободу і незалежність демонструють державні музеї Західної України.

Законодавчою та нормативно-правовою базою виховної діяльності засобами музейної педагогіки у ЗВО є Закони України: «Про музей та музейну справу» (1995), «Про вищу освіту» (2014), «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті» (2015), «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (2015), «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» (2022), Указ Президента України «Про Стратегію національно-патріотичного виховання» (2019), Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України (2022) та ін.

Зокрема, Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» відзначає, що суспільно-державні цінності України - соборність, самобутність, воля, гідність - є «консолідуючими чинниками утвердження української національної та громадянської ідентичності, фундаментом для гармонізації інтересів людини, забезпечення стабільності в суспільстві та сталого розвитку держави» [1]. У цьому контексті документ підкреслює важливість національно-патріотичного, військово-патріотичного виховання та громадянської освіти у всіх галузях життєдіяльності суспільства, насамперед у сферах освіти і науки, молодіжній та соціальній сферах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У період незалежності України проблеми національно-патріотичного виховання, формування національної свідомості і гідності, історичної пам'яті, духовних цінностей, патріотизму молодого покоління досліджували відомі науковці І. Бех, В. Кремень, Ю. Руденко, В. Струманський, К. Журба, К. Чорна, Б. Ступарик, М. Стельмахович, П. Лосюк, І. Пелипейко, Р. Скульський, П. Кононенко, Сухомлинська, О. Вишневський, О. Захаренко та ін.

Роль музеїв і музейних колекцій в освітньому просторі та духовному житті суспільства, національно-патріотичному вихованні молоді, популяризації матеріальної і духовної спадщини українського народу розглядали у своїх дослідженнях С. Руденко, Т. Бєлофастова, Л. Гайда, О. Дудар, І. Удовиченко, Р Маньковська, О. Салата, Н. Філіпчук, С. Посохов, В. Снагощенко, О. Рокицька, Медведєва, О. Зуб, С. Пивоваров, О. Міхно, О. Бондарець, Ю. Павленко, Писаревська, Л. Самойленко та ін.

Наукове та методичне обгрунтування виховних можливостей музеїв ЗВО, вплив засобів музейної педагогіки на процеси утвердження національної та громадянської ідентичності студентської молоді у ЗВО Західної України висвітлювали науковці О. Караманов, С. Муравська, І. Червінська, А. Королько, В. Грабовецький, Б. Гаврилів, І. Годзінська, Г. Кожолянко, Ю. Угорчак, М. Паньків, О. Дрогобицька, П. Вербицька, Г. Бондаренко, В. Великочий, Л. Грабинська, Л. Хмелярська, В. Камінська, В. Надольська, П. Нечаєва, Ф. Рябчикова, Чмелик, Т. Яцечко та ін.

Мета статті - висвітлити основні напрями, методи і форми національно- патріотичного виховання студентської молоді засобами музейної педагогіки у закладах вищої освіти Західної України.

Виклад основного матеріалу

Сучасні музеї України відіграють важливу роль як культурно-освітні та науково-дослідні установи, призначені для збереження, вивчення та використання пам'яток матеріальної і духовної культури, прилучення здобувачів освіти до надбань національної історико- культурної спадщини, формування патріотичної особистості.

Для розвитку української музейної педагогіки важливе значення мають думки відомого педагога О. Вишневського про потребу відродження історичної пам'яті та національної гідності, висловлені ним у працях «Теоретичні основи сучасної української педагогіки» та «Український виховний ідеал і національний характер (витоки, деформації і сучасні виклики)». У цьому контексті науковець підкреслював: «Із національно- демократичного характеру української освіти і українського виховання випливають усі інші наші пріоритети, зокрема: відродження духовності, моральних засад та почуття патріотизму, розвиток громадянського самоусвідомлення людини...» [2, с.19.].

Відомий прикарпатський педагог, Народний вчитель України, керівник науково-дослідної лабораторії «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщино- знавство» П. Лосюк підкреслював, що сучасні умови висунули на передній план національно-патріотичне виховання молоді, адже такого вибуху патріотизму не було за всі роки незалежності країни. Актуальність і важливість національно-патріотичного виховання дітей і молоді у сучасному освітньому просторі України на засадах етнопедагогіки П. Лосюк пояснював на прикладі Донбасу. Більшість населення цього регіону проголосувала за незалежність України у 1991 р. «Якщо б за роки незалежності цілеспрямовано формувалась ідентичність українця-слобожанця, громадянина-патріота України, то вдалося б якщо не уникнути нинішнього жаху, то хоча б зменшити його» [3, с. 189].

У наші дні Україна переживає період історичного випробування, її доля залежить від багатьох політичних, військових, економічних, міжнародних факторів. У цьому зв'язку не можна не погодитися з твердженням відомого науковця-українознавця П. Кононенка про те, що «величезну роль мають відіграти й фактори історичної пам'яті., громадянської та національної самосвідомості, гідності, честі, усвідомлення кожним і власної, й історичної місії нашої нації, держави, мови та культури» [4, с. 11].

Науковець І. Бех у статті «Патріотизм у духовному злеті народу» (2023) наголошує, що особливої значущості виховання патріотизму у молоді «актуалізується під час загрози для існування країни, що вимагає її захисту» [5, с. 6]. Тому так важливо виховувати зростаючу особистість «як патріотично здатну, що характеризується відповідною силою, стійкістю, спрямованістю, тобто такою, на яку суспільству можна не сумніваючись покластися у складних обставинах буття» [5, с. 6].

У Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України, затвердженій МОН України (2022) наголошується, що у період війни, яку Російська Федерація розв'язала і веде проти України, виникає нагальна потреба «посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді, формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей..., визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток української держави» [6].

Основними складовими національно-патріотичного виховання Концепція визначає громадянсько-патріотичне, духовно-моральне, військово-патріотичне та екологічне виховання, що закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і майбутніх поколінь. Національно-патріотичне виховання у ЗВО спирається на загальнопедагогічні принципи виховання. Водночас воно має власні принципи, що відображають його специфіку. Серед них слід виділити такі, що пов'язані з музейно-педагогічним процесом: принцип історичної і соціальної пам'яті, спрямований на «збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності» та принцип міжпоколінної наступності, який «зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні» [6].

Формування громадянської самосвідомості і ціннісних орієнтирів студентської молоді засобами музейної педагогіки здійснюється на прикладах героїчної боротьби українського народу за незалежність, ідеалів свободи, державності і соборності від княжої доби, українських козаків, Українських січових стрільців, армій УНР і ЗУНР, загонів Карпатської Січі, УПА, українців- повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху. На сучасному етапі особливе значення має виховання на прикладах мужності та героїзму активістів Революції Гідності, Героїв Небесної Сотні, учасників російсько-української війни.

Концепція наголошує, що індикаторами ефективності національно- патріотичного виховання студентської молоді мають бути: збільшення відвідуваності студентами пам'яток історії, культури, експозицій музеїв, присвячених національно-визвольній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України; підвищення рівня знань про видатних особистостей українського державотворення, визначних українських вчених, педагогів, військових, а також духовних провідників українського народу; збільшення кількості здобувачів освіти, які пишаються своїм українським походженням і громадянством; збільшення кількості студентів, які здійснюють екскурсії, подорожі, походи; збільшення кількості підготовлених фахівців з національно- патріотичного виховання; збільшення чисельності громадян, готових до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України; збільшення числа молодих людей, які пов'язують своє майбутнє з навчанням і проживанням в Україні.

Вагомий внесок у національно-патріотичне виховання студентської молоді належить музейним установам, що функціонують у закладах вищої освіти Західної України. Серед них - музей історії Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та освіти на Прикарпатті, музей народного мистецтва Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, музей історії Коломийського педагогічного фахового коледжу (Івано-Франківщина), музей історії Національного університету «Львівська політехніка», музей історії Львівського національного університету ім. І. Франка, музей Степана Бандери Львівського національного аграрного університету, музей історії Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів), музейний комплекс Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, етнографічний музей та археологічний музей Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, археологічний музей Ужгородського національного університету, музей прикладного мистецтва Закарпаття Мукачівського державного університету, музей етнографії Волині та Полісся, музей Лесі Українки, музей археології Волинського національного університету ім. Лесі Українки (м. Луцьк), музей історії Національного університету «Острозька академія» та ін.

Музейна педагогіка широко використовується в освітньому процесі Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника (ПНУ). Тут функціонує декілька науково-пізнавальних музеїв, створених зусиллями викладачів і студентів, серед яких - музей історії ПНУ ім. В. Стефаника та освіти на Прикарпатті, музей археології Прикарпаття, музей декоративно-прикладного мистецтва, музей природи, музей навчально-наукового Юридичного інституту.

Експозиція музею історії ПНУ ім. В. Стефаника та освіти на Прикарпатті має великі можливості для національно-патріотичного, морального та громадянського виховання студентської молоді, що особливо актуально у період сучасної російсько-української війни. Так, у розділі «Школа і освіта під час Першої світової війни і міжвоєнного періоду» представлено матеріали про педагогів, студентів та учнів старших класів, які воювали у складі легіону Українських Січових Стрільців, а пізніше - Української Галицької Армії. Серед них - відомі прикарпатці О. Турянський, А. Лотоцький, Г. Коссак, Н. Гірняк, М. Галущинський, О. Бабій, Ю. Шкрумеляк.

Розділ «Школа і освіта на Івано-Франківщині радянського періоду (1939- 1991рр.) розповідає про боротьбу радянських і партійних органів з так званим українським буржуазним націоналізмом серед місцевого населення, зокрема, інтелігенції. Підсумком цієї страшної боротьби на Західній Україні стало знищення впродовж 1939 року 35 тисяч її представників, серед них значної кількості вчителів. На стендах демонструються фотографії репресованих вже у післявоєнні роки письменників-педагогів О. Дучимінської, І. Федорака, вчителів К. Надольської, М. Захарко, М. Бриндзей в таборах Мордовії,

Іркутської області; документи, речі, виготовлені ними у таборах [7, с. 400]. На базі музею проводяться навчальні екскурсії для студентів та школярів, тематичні та ювілейні виставки, зустрічі з відомими педагогами рідного краю. Молоде покоління завдяки знайомству з музейними артефактами має можливість краще зрозуміти історичний шлях національної освіти, її значення у розбудові Української держави.

Багаті музейні традиції має один з найстаріших на Прикарпатті навчальних закладів - Коломийський педагогічний фаховий коледж. Тут функціонує три музеї: музей історії коледжу, музей коломийської книги та музей української мови. Музей історії коледжу розповідає про основні періоди становлення і розвитку навчального закладу. Він став центром національно- патріотичного виховання студентів. Важливою експозицією музею є розділ «Викладачі та студенти училища - борці за волю України (1940-1950)», який був відкритий у 1997 р. з нагоди відзначення 55-их роковин УПА. Матеріали музею розповідають, що у післявоєнний період в навчальному закладі діяла молодіжна націоналістична організація ПОУС (Підпільна організація українського студентства). Музей долучився до репрезентації п'ятитомного дослідження етнографа і педагога В. Шухевича «Гуцульщина», яке у радянський період було під забороною.

У Львівському національному університеті ім. І. Франка (ЛНУ) створено науково-навчальну лабораторію музейної педагогіки при кафедрі загальної та соціальної педагогіки, яка особливу увагу зосередила на розвитку музейної дидактики у контексті академічної та неформальної освіти «шляхом адаптації у музейному просторі інноваційних педагогічних технологій, музейно- педагогічних програм, відповідних форм, методів і прийомів навчання з учнівською та студентською молоддю» [8]. Народний музей історії ЛНУ ім. І. Франка координує свою роботу з навчальними програмами історичного факультету. Студенти та викладачі мають можливість використовувати музейні матеріали для курсових і дипломних робіт, дисертацій. Музейні педагоги проводять змістовні екскурсії та надають консультації з історії університету, розвитку науки й освіти Львівщини. Багато матеріалів музею використано у процесі видання Енциклопедії Львівського університету, перший том якої вийшов друком у 2011 р.

Експозиція меморіального музею Степана Бандери у Львівському національному аграрному університеті (ЛНАУ) висвітлює героїчні сторінки національно-визвольних змагань українського народу в минулому столітті. У його фондах зберігається понад 1600 експонатів, які популяризують легендарну постать провідника Організації Українських Націоналістів. Серед них - документи, світлини, інші матеріали, пов'язані з навчанням студента С. Бандери на рільничо-лісовому факультеті Львівської політехніки (зараз - у складі ЛНАУ). Найчисельнішою аудиторією музейних відвідувачів є учні і студенти з різних регіонів України. Щороку музей відвідує понад 2 тисячі екскурсантів. При музеї працює громадський Центр національно- патріотичного виховання молоді. Заклад проводить масові заходи зі студентами, веде наукову, видавничу та інформаційну роботу. Музейними педагогами видається часопис «Вісті Музею Степана Бандери», опубліковано путівник «Музей Степана Бандери в Дублянах» [9].

Музей історії Національного університету «Львівська політехніка» розповідає про заснування і розвиток цього ЗВО - найстарішого технічного університету України та одного з найдавніших у Європі. Музейні педагоги розповідають студентам про причетність Львівської політехніки до видобутку нафти та електрифікації Галицького краю, розвитку комп'ютерних наук, авіації, космонавтики, а також про відомих професорів і випускників університету, які зробили вагомий внесок у розвиток науки, техніки і економіки на рівні країни і в світовому масштабі. Значну роботу з вивчення інноваційного потенціалу історичної та культурної спадщини, дослідження у галузі теорії та практики музейної роботи, пам'яткоохоронної діяльності проводить колектив кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини цього ЗВО. Команда Проєктного офісу Львівської політехніки в рамках програми «Культурна спадщина» від Українського культурного фонду створила проєкт Віртуального музею науки і техніки [10].

Музей історії Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів) висвітлює історію військової справи та військової освіти в Галичині. В його експозиції знаходяться документи, фотографії, нагороди, зброя, предмети уніформи, що ілюструють історію українських військових формувань впродовж останнього тисячоліття, визвольні змагання ХХ ст., історію сучасних Збройних Сил України.

Музейний комплекс Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка складається із восьми музеїв, які одночасно є навчальними кабінетами. Серед них - музей освіти і педагогіки, музей Володимира Гнатюка, археологічно-краєзнавчий музей «Джерела», музей технічної і прикладної творчості, музей спортивної слави, геологічний музей, зоологічний музей, музей дитячої творчості. У музеї етнографа, мовознавця В. Гнатюка, відкритого на базі філологічного факультету, зібрано матеріали, які знайомлять з життєвим шляхом і науковими здобутками вченого, його науковими подорожами етнічними землями України. Багато експонатів висвітлюють фольклорно-етнографічну самобутність різних українських регіонів. Активну екскурсійну діяльність для студентів та слухачів МАН України проводить археологічно-краєзнавчий музей, який розкриває історію Тернополя від найдавніших часів до середньовіччя. Національно- патріотичному вихованню молоді сприяє експозиція музею технічної і прикладної творчості, яка демонструє технічні досягнення українського народу, різноманітні художні технологій давніх українських ремесел, декоративно-прикладного мистецтва.

При народному музеї історії Острозької академії працює школа екскурсовода. Студенти різних спеціальностей мають змогу працювати музейними педагогами та здобувати навички екскурсійної та виставкової роботи. У 2021 р. музей реалізував грантовий проєкт від Українського культурного фонду «Острозька академія: 445 років історії вищої освіти в Україні», за підсумками якого було оновлено експозицію цього комплексу. У складі музею - підземна мистецька галерея, де впродовж останнього десятиріччя було організовано понад 80 виставок, проведено зустрічі з митцями, презентації, відкриті лекції, вечори поезії. Велике наукове і виховне значення має знайомство з експозицією стародруків і рідкісних книг, де представлені видання найбільших українських друкарень XVI-XVIII ст. - Львівської, Почаївської, Київської, а також раритетні книги ХІХ - початку ХХ ст. Розроблено три маршрути для проведення екскурсій музейним комплексом: «Оглядова екскурсія музеєм історії НаУОА», «Давня та новітня історія Острозької академії», «Історія монастиря капуцинів» [11].

Останнім часом практикуються різноманітні форми і методи педагогічної взаємодії багатьох державних музеїв із ЗВО, створюються інноваційні освітні моделі інтеграції між університетами та державними музеями, поглиблюється розуміння простору музею як центру національного виховання і формування патріотичної особистості. У цьому контексті дослідник О. Караманов відзначає, що освітня діяльність музеїв у контексті педагогічної інтеграції «має важливу соціальну (соціалізація), культурну («мовлення» і «трансляція» культурних цінностей та моральний розвиток) і гуманістичну (усебічний розвиток особистості) місії» [12, с. 49].

Успішний досвід національно-патріотичного виховання молоді на прикладі героїчної боротьби українців у період визвольних змагань минулого і сучасності засобами музейної педагогіки нагромадили державні музеї Галичини, Буковини, Волині, Закарпаття. Серед них - музей визвольної боротьби імені Степана Бандери, меморіальний комплекс «Дем'янів Лаз», музей Небесної Сотні, історико-меморіальний музей Олекси Довбуша, краєзнавчий музей (м. Івано-Франківськ); історико-меморіальний музей Степана Бандери (с. Старий Угринів); історичний музей, музей визвольної боротьби України, музей «Тюрма на Лонцького», меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору», Музей-Арсенал, музей генерал- хорунжого УПА Романа Шухевича (м. Львів); меморіальний музей-садиба родини Бандерів (м. Стрий); історико-меморіальний музей Євгена Коновальця (с. Зашків); Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького (м. Ужгород); історико-меморіальний музей політичних в'язнів (м. Тернопіль); музей українського війська та військової техніки, Волинський краєзнавчий музей (м. Луцьк); музей воєнної історії краю, обласний краєзнавчий музей, музей буковинської діаспори (м. Чернівці); обласний краєзнавчий музей (м. Рівне); музей «Дрогобиччина», меморіал та музей «Тюрма на Стрийській» (м. Дрогобич); музей визвольних змагань Карпатського краю (м. Косів) та ін.

Узагальнення перспективного досвіду використання музейної педагогіки в освітньому процесі ЗВО Західної України свідчить, що впродовж останніх десятиріч в музейній діяльності добре зарекомендували себе, окрім традиційних екскурсій, такі форми і методи роботи: музейні виставки, музейно-педагогічні проєкти, творчі зустрічі, дні відкритих дверей, тематичні вечори, арт-фестивалі, конкурси, вікторини, музейні гуртки, майстер-класи, інтерактивні методи проведення музейних занять та ін.

Висновки

Таким чином, у ЗВО Західної України сформувалась система національно-патріотичного виховання студентської молоді засобами музейної педагогіки. Завдяки освітньо-виховній діяльності музеїв, музейних кімнат, музейних комплексів ЗВО, а також співпраці з державними і громадськими музеями, виставками, галереями послідовно формується національна свідомість і гідність, духовні цінності здобувачів вищої освіти.

Перспективи розвитку музейної педагогіки у ЗВО пов'язані з використанням інноваційних освітніх технологій у процесі музейної комунікації, цифровізації музейного простору та освітньої діяльності, створенням віртуальних музейних онлайн-платформ. У цьому контексті вартий уваги досвід інноваційної діяльності музеїв в університетах Республіки Польща - Варшавському, Ґданському, Вроцлавському, Ягеллонському (м. Краків), університеті Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін), університеті імені Адама Міцкевича (м. Познань) та ін. Вивчення і впровадження перспективного досвіду музейної педагогіки у цих ЗВО дасть змогу посилити інтерес українських студентів до музейної діяльності, сприяти формуванню музейної культури, національної і громадянської ідентичності здобувачів вищої освіти України.

Література

1. Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності. Закон України від 13.12.2022 року №2834-IX: вебсайт. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2834-20#Text

2. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: посіб. для студентів вищих навч. закл. Дрогобич: Коло, 2006. 326 с.

3. Лосюк П. На вістрі часу: освітньо-краєзнавчі статті. Косів: Писаний камінь, 2016.276 с.

4. Кононенко П. Українознавство. Підручник для вищих навчальних закладів. Київ, 2005. 680 с

5. Бех І. Патріотизм у духовному злеті народу. Вісник НАПН України, 2023. №5.С. 1-7

6. Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України. Затверджено наказом МОН України №527 від 06.06.2022 р.: вебсайт. URL: https://drive. google.com/file/d/1B-dJsxlljilNxfuy3jjq5n4ZVPeo4gZ8/view (дата звернення: 03.04.2024 р.).

7. Паска А. Освітньо-виховна діяльність музеїв закладів вищої освіти Івано-Франківщини. Вісник науки та освіти: журнал. 2022. № 5(5). С. 395-409.

8. Положення про науково-навчальну лабораторію музейної педагогіки: вебсайт. URL: https://pedagogy.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/04/Polozhennia-pro-laboratoriiu- muzeynoi-pedahohiky-1.pdf (дата звернення: 31.03.2024 р.).

9. Музей Степана Бандери: вебсайт. URL: http://lnau.lviv.ua/lnau/index.php/uk/struct/ museums/msb.html (дата звернення: 03.04.2024 р.).

10. Проєкт Віртуального музею науки і техніки розроблено у Львівській політехніці: вебсайт. URL: https://osvita.loda.gov.ua/?page=blog&id=793 (дата звернення: 30.03.2024 р.).

11. Музей історії Острозької академії: вебсайт. URL: https://museum.oa.edu.ua/ (дата звернення: 05.04.2024 р.)

12. Караманов О. Музей - школа - університет: особливості педагогічної взаємодії в сучасному «суспільстві знань». Освіта та педагогічна наука. 2013. № 4. С. 44-50.

References:

1. Zakon Ukrainy «Pro osnovni zasady derzhavnoi polityky u sferi utverdzhennia ukrainskoi natsionalnoi ta hromadianskoi identychnosti» [Law of Ukraine "On the Basic Principles of State Policy in the Field of Strengthening Ukrainian National and Civil Identity" from December 13, 2022, №2834-IX.]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20#Text [in Ukrainian].

2. Vyshnevskyi O. (2006). Teoretychni osnovy suchasnoi ukrainskoi pedahohiky. [Theoretical foundations of modern Ukrainian pedagogy] Drohobych: Kolo. [in Ukrainian].

3. Losiuk P. (2016) Na vistri chasu: osvitno-kraieznavchi statti [On the edge of time: educational and local history articles]. Kosiv: Pysanyi kamin. [in Ukrainian].

4. Kononenko P. (2005). Ukrainoznavstvo. [Ukrainian Studies]. Kyiv. [in Ukrainian].

5. Bekh I. (2023). Patriotyzm u dukhovnomu zleti narodu. [Patriotism in the spiritual rise of the people]. VisnykNAPN Ukrainy. (5), 1-7 [in Ukrainian].

6. Kontseptsiia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia v systemi osvity Ukrainy. Zatverdzheno nakazom MON Ukrainy №527 vid 06.06.2022 r. [Concept of national-patriotic education in the education system of Ukraine. Approved by the order of the Ministry of Education and Science of Ukraine №527 of 06.06.2022]. URL: https://drive.google.com/file/d/1B- dJsxlljilNxfuy3jjq5n4ZVPeo4gZ8/view [in Ukrainian].

7. Paska A. (2022). Osvitno-vykhovna diialnist muzeiv zakladiv vyshchoi osvity Ivano-Frankivshchyny. [Educational activity of museums of higher educational institutions of the Ivano-Frankivsk region]. Visnyk nauky ta osvity. 5(5). 395-409 [in Ukrainian].

8. Polozhennia pro naukovo-navchalnu laboratoriiu muzeinoi pedahohiky. [Regulations on the Scientific and Educational Laboratory of Museum Pedagogy]. URL: https://pedagogy.lnu. edu.ua/wp-content/uploads/2021/04/Polozhennia-pro-laboratoriiu-muzeynoi-pedahohiky-1.pdf [in Ukrainian].

9. Muzei Stepana Bandery. [Stepan Bandera Museum]. URL: http://lnau.lviv.ua/lnau/ index.php/uk/struct/museums/msb.html [in Ukrainian].

10. Proiekt Virtualnoho muzeiu nauky i tekhniky rozrobleno u Lvivskii politekhnitsi. [The project of the Virtual Museum of Science and Technology was developed at Lviv Polytechnic]. URL: https://osvita.loda.gov.ua/?page=blog&id=793 [in Ukrainian].

11. Muzei istorii Ostrozkoi akademii. [Museum of History of Ostroh Academy]. URL: https://museum.oa.edu.ua/ [in Ukrainian].

12. Karamanov O. (2013). Muzei - shkola - universytet: osoblyvosti pedahohichnoi vzaiemodii v suchasnomu «suspilstvi znan». [Museum - school - university: features of pedagogical interaction in the modern "knowledge society"]. Osvita ta pedahohichna nauka. (4). 44-50 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru