Вимірювання рівня вихованості лідерських якостей учнів основної школи: критерії, показники, рівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вимірювання рівня вихованості лідерських якостей учнів основної школи: критерії, показники, рівні

Гриньова Марія Василівна здобувач вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 "Освітні, педагогічні науки" (поза аспірантурою), старший викладач кафедри філософії освіти, КЗВО "Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради", м. Одеса

Анотація

У статті наголошено, що тенденції розвитку сучасного суспільства, яке живе у світі VUCA, визначають філософію сучасного лідерства, а відтак вимоги до лідерських якостей сучасного лідера. Крім того, зауважується, що демократично-гуманістичне та глобалізаційно-інноваційне спрямування розвитку українського суспільства віднайшло своє відображення у формулюванні соціальної мети освіти та визначенні виховного ідеалу. При цьому, враховуючи наявний запит до шкільної освіти на виховання проактивної особистості, особистість-лідер розглядається як виховний ідеал Нової української школи.

На основі розуміння лідерських якостей як відносно стійкої і водночас динамічної синергетичної сукупності інтелектуальних, психологічних та соціальних якостей особистості, що необхідні для визнання за особою в суспільній групі позиції лідера та забезпечення ефективного лідерства, лідерські якості учнів основної школи, вік яких у психолого-педагогічному науковому дискурсі характеризується як один із найбільш сенситивних до виховання лідерських якостей, структуровано за такими групами: мотиваційно-вольові, когнітивно-креативні, інтеграційно-діяльнісні, емоційно-рефлексивні та етично- ціннісні.

На основі теоретичного вивчення проблеми лідерських якостей визначено п'ять критеріїв вихованості лідерських якостей учнів основної школи, які передбачають виявлення певних діяльнісних показників, тобто вимірюваних поведінкових ознак (якісних дескрипторів) лідерських якостей особистості: мотиваційно-вольовий критерій (здатність спрямовувати себе на досягнення цілей та надихати інших на постановку і досягнення цілей); когнітивно-креативний критерій (здатність продукувати ефективні підходи до розв'язання завдань та ухвалювати раціональні рішення); інтеграційно-діяльнісний критерій (здатність налагоджувати співпрацю з іншими та працювати з іншими на результат); емоційно-рефлексивний критерій (здатність до емпатійного спілкування та до саморозвитку); етично-ціннісний критерій (здатність діяти соціально справедливо та соціально відповідально). Задля визначення вихованості лідерських якостей учнів основної школи у середині кожного критерію визначено якісні дескриптори та чотири рівні прояву лідерських якостей, а саме: інтенсивний, активний, помірний та пасивний.

Зроблено висновки, що вихованість лідерських якостей слід розглядати як інтеграційне комплексне явище. Відтак послуговуючись визначеними показниками, якісними дескрипторами та рівнями, вихованість лідерських якостей учнів основної школи за мотиваційно- вольовим, когнітивно-креативним, інтеграційно-діяльнісним, емоційно- рефлексивним та етично-ціннісним критеріями можна аналізувати як процес та результат. Перспективи подальших наукових розвідок у контексті означеної проблеми діагностування лідерських якостей підлітків визначено дослідження наявної закордонної практики використання діагностичного інструментарію для комплексного вимірювання рівня вихованості лідерських якостей учнів основної школи. лідерський вихованість учень поведінковий

Ключові слова: світ VUCA, соціальна мета освіти, виховання, лідер, лідерство, особистість-лідер, проактивність, лідерські якості, виховання лідерів, вихованість, критерії вихованості, показники вихованості, рівні вихованості, особистість, підлітки, школа, учні основної школи.

Hrynova Mariia Vasylivna Ph.D. Postgraduate, Senior Lecturer of the Department of Philosophy of Education, Odessa Regional Academy of In- Service Education, Odesa

MEASURING THE LEVEL OF EDUCATION OF LEADERSHIP QUALITIES OF SECONDARY SCHOOL STUDENTS: CRITERIA, INDICATORS, LEVELS

Abstract. The article emphasizes that the trends in the development of modern society living in the VUCA world determine the philosophy of modern leadership, and hence the requirements for the leadership qualities of a modern leader. In addition, it is noted that the democratic-humanistic and globalization-innovative direction of development of Ukrainian society is reflected in the formulation of the social purpose of education and the definition of the educational ideal. At the same time, given the existing demand for school education to educate a proactive personality, the leader is considered an educational ideal of the New Ukrainian School.

Based on the understanding of leadership qualities as a relatively stable and at the same time dynamic synergistic set of intellectual, psychological and social qualities of an individual, which are necessary for the recognition of a person in a social group as a leader and ensuring effective leadership, the leadership qualities of secondary school students whose age is in the psychological and pedagogical scientific discourse is characterized as one of the most sensitive to the education of leadership qualities, structured according to the following groups: motivational-volitional, cognitive-creative, integration-active, emotional-reflexive and ethical-value.

Based on the theoretical study of the problem of leadership qualities, five criteria for the cultivation of leadership qualities of secondary school students are identified, which involve the identification of certain performance indicators, that is, measurable behavioral characteristics (qualitative descriptors) of the leadership qualities of a personality: motivational and volitional criterion (ability to direct oneself to achieve goals and inspire others to set and achieve goals); cognitive and creative criterion (ability to develop effective approaches to solving problems and make rational decisions). In order to determine the development of leadership qualities in secondary school students, qualitative descriptors and four levels of leadership qualities were identified within each criterion, namely: intensive, active, moderate, and passive.

It is concluded that the education of leadership qualities should be considered as an integrative, complex phenomenon. Therefore, using the defined indicators, qualitative descriptors and levels, the education of leadership qualities of secondary school students by motivational and volitional, cognitive and creative, integration and activity, emotional and reflective, and ethical and value criteria can be analyzed as a process and a result. Prospects for further scientific research in the context of the problem of diagnosing the leadership qualities of adolescents are determined by the study of the existing foreign practice of using diagnostic tools for a comprehensive measurement of the level of leadership qualities of secondary school students.

Keywords: the VUCA world, social goal of education, education, leader, leadership, personality-leader, proactivity, leadership qualities, education of leaders, education, criteria of education, indicators of education, levels of education, personality, teenagers, school, secondary school students.

Постановка проблеми. Безперечно, світ VUCA, що характеризується переходом від раціональності до нестабільності, від передбачуваності до невизначеності, від простоти до складності та хаотичності, від лінійності до неоднозначності [1, C. 26], і у якому живе сучасне суспільство, визначає філософію сучасного лідерства, його пріоритетні моделі та стилі, а відтак вимоги до лідерських якостей, якими має володіти лідер сьогодення та лідер майбутнього.

Водночас новий виток розвитку українського суспільства, який за своєю суттю має гуманістично-демократичне та глобалізаційно- інноваційне спрямування, віднайшов своє відображення у формулюванні соціальної мети освіти та визначенні виховного ідеалу, тобто якостей особистості, що мають бути виховані в результаті здійснення виховного процесу засобами формальної та неформальної освіти дітей та дорослих.

Зважаючи на складність феномену лідерства і відсутність єдності у його трактуванні, різноманітними у науковому дискурсі є позиції щодо лідерських якостей, якими має володіти лідер. Виходячи з цього, зауважимо, що для визначення останніх слід враховувати чинники, які формують не лише майбутнє лідерства, а і його сьогодення, а саме: мета і сенс, штучний інтелект і технології, глобалізація та темп змін, нове середовище талантів, моральність, етичність та прозорість [1, C. 47]. На нашу думку, саме актуалізація цих чинників обумовлює наявну наразі акцентуацію закордонних та українських науковців на пошуку релевантних для сучасного розуміння лідерства критеріїв та показників вихованості лідерських якостей на усіх рівнях освіти, зокрема на рівні шкільної освіти, адже виховне середовище школи відіграє вагомий вплив на виховання особистості-лідера.

Зосереджуючись на нормативно-законодавчому та науковому підґрунті сучасної української шкільної освіти, зауважимо, що виховний ідеал Нової української школи визначається у контексті візії випускника школи як особистості, яка "зможе взяти відповідальність за себе, за розвиток і добробут країни та всього людства" [2, C. 19]. Тож розглядаючи лідерство як якість проактивної особистості, ми дотримуємося думки про те, що особистість-лідер є виховним ідеалом Нової української школи [3], а підлітковий вік, тобто вік учнів основної школи, є одним із найбільш сенситивних до виховання лідерських якостей. В цьому контексті особливої значущості набуває проблема критеріально-рівневого підходу до виховання лідерських якостей учнів основної школи, який забезпечує об'єктивність оцінки успішності, якості і ефективності цього процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Не зважаючи на пильну увагу продовж століть до визначення сутності, характеристики та структурування лідерських якостей, в сучасній міжнародній науковій думці триває активна дискусія, що знайшла своє відображення у низці українських наукових розвідках, зокрема О. Беспарточної, Б. Головешко, В. Карманенка, Н. Ковальської, Л. Кожушко, О. Кокун, Б. Луценка, М. Лютого, О. Олесюк, О. Павлюк, М. Пірен, Р. Сойчук, Н. Сушик, О. Тихомирової, Н. Хупанцевої та ін.

Крім того, на основі аналізу досліджень проблеми визначення критеріїв, показників та рівнів вихованості лідерських якостей у наукових доробках Д. Алфімова, В. Мороза, А. Семенова, В. Ягоднікової та ін., ми доходимо до висновків, що дане питання має полемічний характер у психолого-педагогічному науковому дискурсі та практично не висвітлено в контексті виховання лідерських якостей учнів основної школи.

Мета статті - визначити критерії, показники та рівні вихованості лідерських якостей учнів основної школи.

Виклад основного матеріалу. Першочергово зазначимо, що на основі результатів наукового пошуку ми пропонуємо розглядати лідерські якості як відносно стійку і водночас динамічну синергетичну сукупність інтелектуальних, психологічних та соціальних якостей особистості, що необхідні для визнання за особою в суспільній групі позиції лідера та забезпечення ефективного лідерства.

Поділяючи думку О. Павлюк, котра стверджує, що "лідерські якості переважно характеризуються в площині мотивації, комунікації, впливу на людей з метою досягнення спільних цілей діяльності" [4, C. 52], та враховуючи те, що у сучасному розумінні лідерство має гуманістично-демократичне підґрунтя та суб'єкт-суб'єктне спрямування взаємодії лідера і послідовників на досягнення певної мети [5, C. 68], лідерські якості структуруємо у такі групи: мотиваційно-вольові, когнітивно-креативні, інтеграційно-діяльнісні, емоційно-рефлексивні та етично-ціннісні.

Відтак, зважаючи на групування лідерських якостей за значущістю на загальні та специфічні, ми вважаємо, що когнітивно-креативні та емоційно-рефлексивні якості слід віднести до загальних, адже їх наявність не є вирішальною характеристикою лідера. Базовими специфічними лідерськими якостями, на нашу думку, є мотиваційно- вольові, які визначають вмотивованість та спроможність особи до лідерства. В контексті запиту на демократичний стиль лідерства набувають особливого значення інтеграційно-діяльнісні якості, розвиток яких має вирішальне значення для здійснення різних процедур лідерства. Автентичність лідерства визначають етично-ціннісні якості, які є водночас і ціннісною надбудовою, і етичним підґрунтям у налагодженні, до прикладу, за лідерства на гуманістично-демократичних засадах суб'єкт-суб'єктних відносин між лідером та послідовниками.

Зосереджуючись на питанні вимірювання вихованості лідерських якостей учнів основної школи, зауважимо, що у педагогіці під вихованістю "розуміють комплексну властивість особистості, яка характеризується наявністю та ступенем сформованості соціально цінних якостей і властивостей, що відображають усебічність її розвитку" [6, C. 51]. ЇЇ дослідження здійснюється на основі визначення певних критеріїв, показників та рівнів.

У педагогічній довідковій літературі поняття "критерій вихованості" тлумачиться як "теоретично розроблені показники рівня сформованості різних якостей особистості (колективу)" [6, C. 53], а поняття "показники вихованості" як "інтегральні прояви особистості, як система цінностей, здатність включатися у різні види діяльності, проявляти в ній цілеспрямованість, осмисленість, самостійність, творчу активність, відповідальність" [6, C. 54]. При цьому наголошується, що "показниками вихованості виступають такі інтегральні прояви особистості, як система цінностей, здатність включатися у різні види діяльності, проявляти в ній цілеспрямованість, осмисленість, самостійність, творчу активність, відповідальність" [6, C. 55], а також зазначається, що практичне визначення ступеня їх сформованості здійснюється з послуговуванням диференційованих описів, що являють собою ознаки різних рівнів вихованості.

Відтак на основі теоретичного вивчення проблеми лідерських якостей ми вважаємо доцільним визначити п'ять критеріїв вихованості лідерських якостей учнів основної школи, які передбачають виявлення певних діяльнісних показників, тобто вимірюваних поведінкових ознак (якісних дескрипторів) лідерських якостей особистості:

- мотиваційно-вольовий критерій, показники: здатність спрямовувати себе на досягнення цілей (якісні дескриптори: мотивація успіху, наполегливість, самоконтроль, уміння управляти часом, упевненість у собі); здатність надихати інших на постановку і досягнення цілей (якісні дескриптори: енергійність, натхнення, оптимізм, красномовність);

- когнітивно-креативний критерій, показники: здатність продукувати ефективні підходи до розв'язання завдань (якісні дескриптори: допитливість, інтелектуальна лабільність, інформаційна грамотність, креативність); здатність ухвалювати раціональні рішення (якісні дескриптори: когнітивна гнучкість, критичність мислення, розсудливість);

- інтеграційно-діяльнісний критерій, показники: здатність налагоджувати співпрацю з іншими (якісні дескриптори: готовність до співпраці, доброта, комунікабельність, уміння дискутувати); здатність працювати з іншими на результат (якісні дескриптори: ініціативність, розвиток інших, уміння розв'язувати конфлікти, уміння організовувати);

- емоційно-рефлексивний критерій, показники: здатність до емпатійного спілкування (якісні дескриптори: вдячність, гумор, емпатія, прощення); здатність до саморозвитку (якісні дескриптори: рефлексивність, стресостійкість, точна самооцінка);

- етично-ціннісний критерій, показники: здатність діяти соціально справедливо (якісні дескриптори: порядність, скромність, справедливість, толерантність); здатність діяти соціально відповідально (якісні дескриптори: відповідальність, хоробрість, чесність).

Задля визначення вихованості лідерських якостей учнів основної школи у середині кожного критерію ми визначили чотири рівні прояву лідерських якостей:

- інтенсивний - лідерська якість проявляється дуже сильно та постійно;

- активний - лідерська якість проявляється сильно, але ситуативно;

- помірний - лідерська якість проявляється помірно і ситуативно;

- пасивний - лідерська якість проявляється слабко і ситуативно або зовсім не проявляється.

Зауважимо, що визначення рівня вихованості лідерських якостей дає змогу приділити увагу амбівалентності його ролі для ефективності лідерства. Так, високий рівень вираженості певних лідерських якостей з одного боку є позитивним чинником для поведінкового прояву ефективного лідерства, а з іншого - може конфліктувати або гальмувати прояв та виховання інших лідерських якостей.

Зважаючи на необхідність врахування доцільності певної інтенсивності та збалансованості прояву лідерських якостей у поведінці лідера у різних ситуаціях лідерства, ми вбачаємо конструктивним розглядати вихованість лідерських якостей як інтеграційне комплексне явище. Відтак на основі комплексної діагностики рівня сформованості якісних дескрипторів за кожним критерієм вихованості лідерських якостей учнів основної школи, можна визначити загальний рівень вихованості лідерських якостей; проаналізувати успіхи та прогалини у вихованості лідерських якостей; встановити перспективні напрямки посилення виховання лідерських якостей.

Коротко зосереджуючись на аналізі діагностичного інструмен- тарію визначення рівня вихованості лідерських якостей учнів основної школи, зазначимо, що в ході аналізу джерел відповідної тематики ми виявили практику використання з цією метою різних комбінацій діагностичних методик оцінки розвитку підлітків, зокрема їх інтелектуальних здібностей, характерологічних особливостей, емоційно- мотиваційної сфери та міжособистісних стосунків [7]. Це пов'язано з відсутністю в українській науковій практиці напрацювань діагностичних методик, цілеспрямованих на комплексне оцінювання рівня вихованості лідерських якостей підлітків, що, на нашу думку, обумовлено дискусійністю наукової думки щодо віднесення тих чи інших якостей особистості виключно до лідерських та значущості певних якостей для ефективного лідерства.

Висновки

Отже, послуговуючись визначеними нами показниками та якісними дескрипторами мотиваційно-вольового, когнітивно-креативного, інтеграційно-діяльнісного, емоційно-рефлексивного та етично-ціннісного критеріїв, вихованість лідерських якостей учнів основної школи можна аналізувати як процес та результат, однак при цьому враховувати, що сукупність якісних дескрипторів до певного критерію має дещо умовний характер, оскільки вихованість лідерських якостей є інтеграційним комплексним явищем. Перспективи подальших наукових розвідок у контексті означеної проблеми вбачаємо у дослідженні наявної закордонної практики використання діагностичного інструментарію для комплексного вимірювання рівня вихованості лідерських якостей учнів основної школи.

Література

1. Морґан Дж. Лідер майбутнього. Харків: Віват, 2022. 320 с.

2. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи. Ухвалено рішенням колегії МОНУ від 27.10.2016 р. URL: https://mon.gov.ua/ storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf.

3. Гриньова М.В. Особистість-лідер як виховний ідеал Нової української школи. Педагогічна наука і освіта в сучасному вимірі: проблеми і перспективи розвитку: Матеріали ІІІ Всеукр. науково-практ. конф., м. Одеса, 14 трав. 2021 р. Одеса, 2021. С. 399-404.

4. Павлюк О.Д. Психологічні умови розвитку лідерських якостей учнів ПТНЗ : дис. … д-ра філософії в галузі психології : 053. Київ, 2021. 297 с.

5. Гриньова М.В. Тлумачення поняття "лідерство" в сучасному дискурсі лідерології. Науковий часопис НПУ імені М. п. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2022. № 86. С. 67-72. https://doi.org/10.31392/NPU- nc.series5.2022.86.13 .

6. Тернопільська В.І., Коломієць Т.В., Піонтківська І.О. Довідник виховної роботи зі студентами. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2014. 64 с.

7. Казачінер О.С., Бойчук Ю.Д. Методики комплексної оцінки розвитку підлітків. Інноваційна педагогіка. 2022. № 47. С. 100-104. https://doi.org/10.32843/ 2663-6085/2022/47.19

References:

1. Morgan, Dzh. (2022). Lider maibutnoho [Leader of the future]. Kharkiv : Vivat. (in Ukrainian).

2. Nova ukrayins?ka shkola: kontseptual?ni zasady reformuvannya seredn?oyi shkoly. [New Ukrainian school: conceptual foundations of secondary school reform] (2016, October, 27). Kyiv: Board of the Ministry of Education and Culture of Ukraine. (in Ukrainian).

3. Hrynova M.V. (2021). Osobystist?-lider yak vykhovnyy ideal Novoyi ukrayins?koyi shkoly [Personality-leader as an educational ideal of the New Ukrainian School]. Pedagogical science and education in the modern dimension: problems and prospects of development: Materials III Vseukr. scientific and practical Conference. (pp. 399-404). Odesa. (in Ukrainian).

4. Pavlyuk, O. D. (2021). Psykholohichni umovy rozvytku liders?kykh yakostey uchniv PTNZ [Psychological conditions for the development of leadership qualities of vocational training students]. Doctor of philosophy (PhD). Kyiv. (in Ukrainian).

5. Hrynova, M. V. (2022). Tlumachennia poniattia "liderstvo" v suchasnomu dyskursi liderolohii. [Interpretation of the concept of "leadership" in the modern discourse of leaderology]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 5 : Pedahohichni nauky : realii ta perspektyvy : zb. nauk. prats, 86, 67-72. (in Ukrainian). https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2022.86.13

6. Ternopilska, V.I., Kolomiets, T.V., & Piontkivska, I.O. (2014). Dovidnyk vykhovnoyi roboty zi studentamy [Handbook of educational work with students]. Ternopil: Educational book - Bohdan. (in Ukrainian).

7. Kazachiner, O.S., Boychuk, Yu.D. (2022). Metodyky kompleksnoyi otsinky rozvytku pidlitkiv [Methods of comprehensive assessment of adolescent development]. Innovative pedagogy. 47, 100-104. (in Ukrainian). https://doi.org/10.32843/2663-6085/ 2022/47.19

Размещено на Allbest.ru