Моніторинг сформованості в майбутніх офіцерів-прикордонників здатності до професійної взаємодії

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Кафедра психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін

Моніторинг сформованості в майбутніх офіцерів-прикордонників здатності до професійної взаємодії

Тушко Клавдія Юріївна доктор педагогічних наук, професор,

доцент кафедри психології, педагогіки

та соціально-економічних дисциплін,

Адамчук Юлія Дмитрівна доктор філософії з освітніх,

педагогічних наук, старший викладач кафедри

Гевко Олена Іванівна старший викладач кафедр

м. Хмельницький

Анотація

У запропонованій статті автор намагається розкрити актуальність та сутність діагностичної системи визначення рівня сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії. Проаналізовано значення професійної взаємодії для ефективного функціонування прикордонної служби України.

Задля отримання достовірних та надійних результатів проблеми діагностики сформованості здатності до професійної взаємодії, автором проаналізовано педагогічну та психологічну наукову літературу щодо питань професійної освіти, підготовки фахівців військових та правоохоронних формувань, моніторингу педагогічних явищ та процесів, прояву професійної взаємодії у різних сферах життя.

Розкрито зміст дефініцій «діагностика», «критерій», «показник». З метою якісного аналізу представленої проблеми автор використовував такі методи дослідження: узагальнення та систематизація інформації; логічні процедури аналізу, синтезу та порівняння щодо визначення змісту понять та категорій; контент-аналіз наукових праць (дисертацій, монографій, публікацій тощо).

В результати узагальненого аналізу виокремлено теоретичну складову діагностики (критерії) зазначеної здатності: когнітивно-інформаційний (сукупність знань щодо реалізації професійної взаємодії), операційний (система умінь та навичок щодо здійснення професійної взаємодії майбутніми офіцерами-прикордонниками), рефлексивно-особистісний (здатність до самоаналізу та самоосвіти, а також комплекс особистісних якостей майбутніх офіцерів-прикордонників), ціннісний (пріоритетні інтереси, потреби та мотиви щодо реалізації професійної взаємодії), а також практичну (показники) - конкретний прояв цих критеріїв. Враховуючи зазначені критерії та показники, автор обґрунтував відповідні рівні, як глибину прояву конкретних критеріїв та показників: високий, середній, низький. Основним результатом дослідження є створення діагностичної системи сформованості здатності до професійної взаємодії, що є необхідною складовою професійної підготовки майбутніх фахівців прикордонного відомства.

Ключові слова: професійна взаємодія; здатність; критерії; показники; рівні.

Abstract

Monitoring of formation in future officers-border guards ability to professional interaction

Tushko Klavdia Yurievna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Associate Professor of the Department of Psychology, Pedagogy and SocioEconomic Disciplines, National Academy of the State Border Guard Service, Khmelnitsky,

Adamchuk Julia Dmitrievna Doctor of Philosophy in Educational, Pedagogical Sciences, Senior Lecturer of the Department of Psychology, Pedagogy and Socio-Economic Disciplines, National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bogdan Khmelnitsky, , Khmelnitsky

Gevko Elena Ivanovna Senior Lecturer of the Department of Psychology, Pedagogy and Socio-Economic Disciplines, National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bogdan Khmelnitsky, Khmelnitsky

In the proposed article, the author tries to reveal the relevance and essence of the diagnostic system for determining the level of formation of the ability of future border guard officers to professional interaction. The importance of professional interaction for the effective functioning of the border service of Ukraine is analyzed. In order to obtain reliable and reliable results of the problem of diagnosing the formation of the ability to professional interaction, the author analyzed the pedagogical and psychological scientific literature on issues of professional education, training of specialists in military and law enforcement formations, monitoring of pedagogical phenomena and processes, manifestation of professional interaction in various spheres of life. The content of definitions "diagnostics," "criterion," "indicator" is disclosed. In order to qualitatively analyze the presented problem, the author used the following research methods: generalization and systematization of information; logical procedures for analysis, synthesis and comparison in relation to the definition of the content of concepts and categories; content analysis of scientific works (dissertations, monographs, publications, etc.). In the results of the generalized analysis the theoretical component of diagnostics (criteria) of the specified ability is allocated: cognitive- informational (a set of knowledge on the implementation of professional interaction), operational (a system of skills and abilities for the implementation of professional interaction by future border guards officers), reflexive-personal (ability to self-analysis and self-education, as well as a complex of personal qualities of future border guards officers), value (priority interests, needs and motives for the implementation of professional interaction), as well as practical (indicators) - a specific manifestation of these criteria. Taking into account these criteria and indicators, the author substantiated the corresponding levels as the depth of manifestation of specific criteria and indicators: high, medium, low. The main result of the study is the creation of a diagnostic system of the ability to form a professional interaction, which is a necessary component of the professional training of future specialists of the border department.

Keywords: professional interaction; ability; criteria; indicators; levels.

Вступ

Постановка проблеми. Соціальна система представлена різними елементами: особистістю, спільнотою, інститутами та організаціями, процесами та взаємодіями. Правоохоронні державні інститути влади в ієрархії суспільства, до прикладу Державна прикордонна служба України, є соціальним інститутом, тобто таким утворенням, що впливає на нормальне функціонування українського суспільства. Слід зазначити, що майже усі фундаментальні суспільні складові переживають маргінальний стан. Українське прикордонне відомство зобов'язане виконувати важливі функції внутрі- та міждержавного масштабу, а тому її фахівці повинні мати високий рівень компетентності та професіоналізму.

Останнє міркування у нинішній системі вищої освіти є першочерговим: забезпечує зміст якісної фахової підготовки майбутніх фахівців будь-якої сфери. Вирішення такої проблеми вимагає забезпечення оптимального рівня здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремий інтерес для аналізу представленої проблеми становлять наукові доробки у галузі професійної освіти (оскільки підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників належить до такого різновиду освіти), таких вчених як С. Гончаренко, В. Луговий, М. Махмутов, Н. Ничкало. На особливу увагу у представленій статті заслуговують праці науковців, які вивчали різні аспекти підготовки військових фахівців, а саме С. Білявець проектував методичну систему формування професійної компетентності, що містила діагностичний компонент; О. Діденко присвятив дослідження питанню здатності (дефініція «здатність» є однією з ключових у нашій публікації) до професійної творчості; О. Торічний формував військово-спеціальну компетентність офіцерів-прикордонників. Автором військово-педагогічних досліджень у вітчизняній педагогіці є В. Ягупов, що також є цінними. Оскільки у питання взаємодії чимало вчених виокремлюють комунікативний елемент, тому нами проаналізовано праці у галузі вивчення комунікативної та конфліктологічної компетентності, які належить І. Васильєву та О. Софронову. Визначенням психолого-педагогічних умов і факторів результативного формування і розвитку професійної культури фахівців, що також є складовою професійної взаємодії, яку ми вивчаємо (М. Кузьмінов).

Мета статті. є аналіз діагностичної системи визначення рівня сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії. Завдання дослідження: розкрити сутність діагностичної системи визначення рівня сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії; конкретизація критеріїв (теоретичної сутності) та показників (емпіричної сутності) сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії; розкриття характеристики рівнів сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії.

Виклад основного матеріалу

Визначення стану сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників щодо здійснення професійної діяльності як результату їх професійної підготовки у вищому військовому навчальному закладі необхідно проводити за допомогою діагностичної системи, що забезпечить широкий комплекс ознак, які свідчитимуть про стан професійної підготовки курсантів-прикордонників.

Основним завданням діагностики у педагогічній науці є визначення ознак, що відображають якість професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників і дає змогу встановити недоліки і внести корективи у зміст зазначеної підготовки. Усі діагностичні інструменти є психолого-педагогічними, оскільки дають змогу визначати і соціально-психологічні характеристики індивіда, що також є цінним у проблемі визначення стану сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників щодо здійснення професійної взаємодії.

Формування згаданої вище здатності майбутніх офіцерів прикордонної служби у межах їх професійної підготовки відбувається у вищому військовому навчальному закладі прикордонного відомства, Національній академії Державної прикордонної служби України (надалі - НАДПСУ) згідно змісту спроектованого освітнього процесу. Тому у представленій проблемі виокремлено завдання щодо обґрунтування критеріїв, показників та рівнів сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників щодо здійснення професійної взаємодії.

Ретельний аналіз педагогічної наукової літератури засвідчив, що змістом поняття «критерій» є узагальненою характеристикою, що містить певні елементи. Від логічності визначення критеріїв і показників у педагогічних дослідженнях, залежить рівень достовірності, отриманої інформації [6]. Вчений О. Киверляг у своїх дослідженнях зазначає, що перенесення педагогічних явищ та об'єктів у емпіричну площину є досить складним процесом [2]. Педагогічні критерії, на нашу думку, виступають підставою для визначення чогось, тобто є мірилом. Елементами (складниками) критерію є показники [8]. Прояв критерію відбувається у показниках, тобто показники є характеристиками критеріїв. Така практика є поширеною та обґрунтованою у педагогічних дослідженнях [1].

Враховуючи подане вище, критеріями здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії є когнітивно-інформаційний, операційний, рефлексивно-особистісний, ціннісний. Показниками цих критеріїв є характеристики та якості, що свідчитимуть про досягнення курсантів у їх професійній підготовці [5]. Відповідними рівнями є ступінь сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії [3]. Розглянемо сутність критеріїв здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії.

Когнітивно-інформаційний критерій передбачає оволодіння системою психолого-педагогічних, соціальних, культурних, професійних та спеціальних знань, що є необхідними майбутнім офіцерам-прикордонникам для реалізації професійної взаємодії; оволодіння відповідним обсягом знань щодо формування спеціальних особистісно-професійних умінь та навичок, необхідними для реалізації професійної взаємодії майбутніми офіцерами- прикордонниками [4].

Показниками когнітивно-інформаційного критерію сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії є знання з базових наукових галузей (соціології, політології, етики, педагогіки, філософії, психології, культурології, конфліктології); знання щодо побудови комунікативного процесу; знання щодо прийняття управлінських рішень; знання щодо впливу до особистість; знання про форми, методи, засоби та механізми професійної взаємодії тощо.

Операційний критерій передбачає сформованість умінь та володіння навичками опрацювання інформації різного виду та змісту; організації переговорних процесів; організації повсякденної та оперативно-службової діяльності у підрозділах прикордонного відомства; проведення заходів щодо попередження конфліктів; організації узгодженої співпраці з існуючими військовими та правоохоронними формуваннями; налагодження діалогу із місцевим населенням; використовувати комунікаційні технології тощо. Показниками, тобто емпіричною сутністю операційного критерію є наявність підготовки, необхідної для реалізації професійної взаємодії майбутніми офіцерами-прикордонниками; володіння інструментами та механізмами реалізації професійної взаємодії; виявлення проблем у сферах взаємодії професійної діяльності прикордонного відомства; наявність сформованість комплексу особистісних та професійних якостей тощо.

Сутністю (теоретичною) ціннісного критерію є система професійних інтересів, мотивів та потреб. В основі цього критерію лежить прагнення досягати високих результатів у професійній діяльності. Усвідомлення значущості професійної взаємодії, важливості мети цієї взаємодії у прикордонній службі, ціннісні орієнтації військовослужбовців-прикордонників також відображають ціннісний критерій здатності реалізувати професійну взаємодію.

Показниками ціннісного критерію є наявність у майбутніх офіцерів-прикордонників особистого інтересу та прагнення реалізовувати професійну взаємодію, застосовувати отримані знання та вміння на практиці, збільшувати глибину та широту професійних інтересів, емоційної сприйнятності тощо. прикордонний військовий професійний україна

Наступним єрефлексивно-особистісний критерій. Критерій передбачає сформованість професійно-особистісних значущих якостей та їх виявів у здійсненні професійної взаємодії майбутніми офіцерами-прикордонниками. У змісті критерію варто згадати наявність таких якостей як наполегливість та цілеспрямованість, а також таких якостей як рішучість, ініціативність, самокритичність, самовладання. Важливим елементом є вміння здійснювати самоаналіз. Показниками рефлексивно-особистісного критерію є вияв дисциплінованості, працездатності, сформованість почуттів особистої відповідальності та гуманізму, принциповість у професійній діяльності, позитивне сприйняття апробованих інновацій у суспільстві, спостережливість тощо. Оскільки діагностична система у педагогіці передбачає наявність обґрунтованих рівнів сформованості здатності до професійної взаємодії, то нами виокремлено відповідні три рівні: високий, середній, низький. Зазначена робота була проведена на основі аналізу праць В. Беспалька, який виділяв такі рівні сформованості знань: знання на рівні загального сприйняття та уявлень, орієнтація у набутих знаннях; знання репродуктивного характеру, деталізація знань; професійний рівень знань та навичок [7].

Проаналізуємо більш детально зміст рівнів сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії. В курсантів низького рівня сформовані уявлення про сутність професійної взаємодії, усвідомлюють її важливе значення у професійній діяльності. У майбутнього офіцера-прикордонника з таким рівнем зазначеної здатності існують певні сумніви щодо успішної реалізації професійної взаємодії; відсутність чіткої мети та завдань щодо забезпечення професійної взаємодії. Курсантам притаманні теоретичні знання фрагментарного характеру з соціології, педагогіки та конфліктології, про особливості професійної взаємодії у прикордонній службі, інструменти та механізми реалізації професійної взаємодії; не існує бажання забезпечувати професійну взаємодію.

Курсанти середнього рівня сформованості здатності до професійної взаємодії мають уявлення про реалізацію цього процесу; мають переконання, що цей процес є необхідним для ефективного функціонування прикордонної служби в цілому; такі курсанти володіють знаннями у галузі педагогіки, соціології, психології, конфліктології; засвоїли інструменти та механізми реалізації професійної взаємодії, проте мають певні труднощі у цьому процесі. Щодо високого рівня сформованості здатності до професійної взаємодії в майбутніх офіцерів-прикордонників, то вони мають чіткі уявлення про забезпечення професійної взаємодії у прикордонному відомстві, усвідомлюють значення такої взаємодії для всієї прикордонної служби. Такі курсанти переконані, що професійна взаємодія є запорукою результативної професійної діяльності, вони вміло використовують інструменти та механізми реалізації професійної взаємодії.

Отже, професійна взаємодія майбутніх офіцерів-прикордонників є процесом та властивістю, що дає змогу вміло застосовувати професійні знання, вміння і навички у розв'язанні повсякденних та оперативно-службових завдань прикордонного правоохоронного органу держави. З цією метою у запропонованій публікації представлено систему діагностики сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії.

Висновки

Запропоновані критерії та показники сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності визначені нами на основі здійсненого аналізу наукової літератури педагогічного та психологічного характеру, відповідних дисертаційних досліджень, а також особистого досвіду організації освітньої діяльності курсантів-прикордонників. В результати узагальненого аналізу виокремлено такі критерії зазначеної здатності: когнітивно-інформаційний, операційний, рефлексивно-особистісний, ціннісний, а також відповідні три рівні: високий, середній, низький.

Перспективи подальших досліджень у проблемі діагностики рівня сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії є удосконалення змісту теоретичної частини (критеріїв) та емпіричної частини (показників), що створило б можливості для отримання більш достовірної інформації.

Література

1. Баханов К. І. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. Запоріжжя, 2004. 248 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. К. ; Ірпінь : ВТФ Перун, 2009. 1736 c.

3. Киричук О. В., Коберник О. М. Психолого-педагогічне проектування навчально- виховного процесу. Педагогіка і психологія. 1996. № 4. С. 4-9.

4. Красюк Ю. Умови та етапи впровадження нових інформаційних технологій у процес навчання інформатики ВНЗ. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. К. ; Вінниця : ДОВ Вінниця, 2000. С. 385-388.

5. Левчук Н. П. Модель розвитку економічної компетентності у майбутніх магістрів управління органами Державної прикордонної служби України. Науковий журнал «Молодий вчений» Педагогічні науки Херсон : ТОВ «Видавничій дім «Гельветика», 2017. № 9 (49). Частина Ш. С. 380-385.

6. Освітні технології : навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. ; за заг. ред. О. М. Пєхоти. К. : А.С.К., 2002, 255 с.

7. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті / [Бондар С. П., Момот Л. Л., Липова Л. А., Головко М. І.] ; за заг. ред. С. П. Бондар. Рівне : Теніс, 2003, 200 с.

8. Підласий І. П. Практична педагогіка або три технології : [інтеракт. підруч. для пед. ринкової системи освіти]. К.: Слово, 2004, 616 с.

References

2. Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayins'koyi movy. [A large explanatory dictionary of modern Ukrainian] / text. and heads. ed. VT Stork. K.; Irpin: VTF Perun, 2009. 1736 c. [in Ukrainian]

3. Kirichuk O. V., Kobernyk O. M. (1996). Psykholoho-pedahohichne proektuvannya navchal'no-vykhovnoho protse. [Psychological and pedagogical design of educational process]. Pedagogy and psychology. № 4. P. 4 9. [in Ukr.]

4. Krasyuk Y. (2000). Umovy ta etapy vprovadzh. novykh informat. tekhnolohiy u protses navch. informatyky VNZ. [Conditions and stages of introduct. of new inform.n technologies in the process of teaching computer science universities]. Modern inform. technolog. and innovate. teach. methods in the train. of specialists: methodology, theory, experience, probl. K.; Vinnitsa: P. 385-388. [in Ukr.]

5. Levchuk N. P. Model' rozv. ekon. kompet. u maybut. mahistriv upravlinnya orhanamy Derzh. prykordon. sluzhby Ukr.. [Model of develop. of economic competence in future masters of managem. of the State Border Service of Ukr.]. Scientific Journal "Young Scientist" Pedagogical Sciences Kherson: LLC "Publishing House "Helvetika", 2017. № 9 (49). Part III P. 380-385. [in Ukrainian]

6. Osvitni tekhnolohiyi : navch.-metod. posib. [Educational technologies: educational method. tool]. / O. M. Pehota, A. Z. Kiktenko, A. M. Lyubarskaya and others. ; for the total. ed. OM Infantry. K.: ASK, 2002, 255 p. [in Ukrainian]

7. Perspektyvni pedahohichni tekhnolohiyi v shkil'niy osviti. [Promising ped. technologies in school educat.] / [Bondar S. P, Momot L. L, Lipova L. A, Golovko M. I]; for the total. ed. S. P. Bondar. Exactly: Tennis, 2003, 200 p. [in Ukr.]

Размещено на Allbest.ru