Розвиток сучасних мистецьких шкіл: взаємозв’язок творчого освітнього процесу та дизайну простору

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний авіаційний університет

Розвиток сучасних мистецьких шкіл: взаємозв'язок творчого освітнього процесу та дизайну простору

Луценко А.О., студентка

Науковий керівник: Гнатюк Л.Р.,

к. архіт., доцент

Мистецтво - культурна складова, яка впливає на духовність народу й збагачує суспільство. Його природа - це творча діяльність, в якій втілюються прагнення людини змінювати світ на краще.

Унікальність творчого процесу в тому, що він може проявитися у всіх сферах діяльності людини. Але, кажучи про розвиток творчого потенціалу школяра, не варто звужувати межі розуміння даного завдання до розвитку тільки навичок малювання, музичного слуху або здатності до танцю. Творчий потенціал, званий також креативним потенціалом, полягає в розвитку всіх психічних процесів, в тому числі в творчому мисленні.

Для формування творчої натури, яка виражає себе в прагненні розкрити свою індивідуальність, починаючи з молодшого віку, можливість проявляти свою творчу активність у всіх сферах життя і розкриватися в будь -якому творчому процесі: малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні, співі, танці, грі на музичних інструментах гарним супутником буде творчі школи та гуртки [1]. мистецький школа духовність естетичний дизайнерський

Якщо говорити про творче мислення, одним з його елементів є вміння мислити образно. Ця здатність з'являється на певному віковому етапі, зачіпає як дошкільний вік, так і молодший шкільний.

Твори мистецтва, художня творчість здатні істотно стимулювати громадські процеси, впливати на психологічну організацію особи. Художня культура і художня освіта є обов'язковим елементом системи впливу, системи управління соціумом. Вони входять в гуманітарну культуру - в духовне виробництво, визначаючи цінності розуму і серця людини.

Вітчизняна художня освіта, безумовно, бере свій відлік у глибині століть, оскільки ще в князівські часи при монастирях існували школи, де навчали іконопису та оздобленню книг. Отже, від часів Київської Русі, ми маємо власну художню традицію, що передавалася з покоління в покоління. Відомі мистецькі осередки Києва, Львова, Острога виховали плеяду визначних майстрів, котрі утверджували школи в мистецтва, монументальний стінопису, іконопису, портретному живопису, книжковій ілюстрації. Оскільки Україна століттями була під гнітом різних імперських держав, не було можливості для створення інституційної установи, яка б визначала національну мистецьку школу. Проте вітчизняні художні школи продемонстрували свої переваги та мають значні фундаментальні здобутки [2]. Центри вижили і утвердились завдяки плідній праці багатьох поколінь учителів та продовжують розвиватися на засадах гуманізму й поваги до національної культури. У часи сучасних соціальних і політичних перипетій, коли як і століття тому, наша держава виборює право на вільне життя, саме сталий розвиток вітчизняної художньої освіти, котрий має базуватися передусім на принципах ствердження національної ідентичності, буде запорукою розвитку нашої культури і нашого народу.

Сучасна мистецька школа - це заклад, де особистість має можливість розвинути мистецькі здібності, набути початкових професійних, у тому числі виконавських, компетентностей, естетичного досвіду та ціннісних орієнтацій через активну мистецьку діяльність. Сучасна мистецька школа - середовище творчого розвитку особистості, основа підготовки професійного митця та центр культурно-мистецького життя громади [3].

Сьогодні ми спостерігаємо новий виток розвитку закладів освіти як громадського інституту. Школа давно виконує набагато більш соціальних та просвітницьких функцій. Це і освітня установа, і музей, і методологічна спільнота, і профорієнтаційний заклад, і центр додаткової освіти і майданчик для проведення конференцій, заходів, курсів. А сучасні мистецькі школи не лише творчо розвивають молодь, готують майбутніх художників, скульпторів, дизайнерів, а і самі стають арт об'єктом для впровадження дизайнерських рішень, зокрема щодо внутрішнього оздоблення.

Концепція сучасної шкільної будівлі є відповіддю на кілька екологічних цілей: візуальний захист, підвищення природного світла, щоб протидіяти навколишнім сонячним променям, теплові мости, природна вентиляція та подвійний потік тепла в зимовий час, що призводить до її енергоефективності [4].

Оскільки школа є дитячим навчальним закладом, то в ній при проектуванні та будівництві чимало уваги має приділятися й питанню безпеки. Використання у всій будівлі деталей з натуральних матеріалів, таких як дерево, з одного боку, дозволяє використовувати місцеві природні ресурси, а з іншого, уникнути застосування шкідливих елементів, що забруднюють атмосферу у створенні будівельних матеріалів і конструкцій. Це також означає, що в майбутньому не виділятимуться токсини і навколишнє середовище не забруднюватиметься.

Список використаних джерел

1. Наказ Міністерства культури України №686 від 09.08.2018 Про затвердження Положення про мистецьку школу

2. Чебикін А. Художня освіта в Україні ХХІ століття (культуротворчий аспект) // Діалог культур: Україна у світовому контексті. Художня освіта: зб. наук. праць / [ред. кол.: І.А. Зязюн (голов. ред.), С.О. Черепанова (упоряд. і відп. ред.), Н.Г. Ничкало, О.П. Рудницька та ін.]. -Львів: Світ, 2000. - Вип. 5. - С. 30-39.

3. Даниленко В. Дизайнерська освіта України у Європейському контексті / В. Даниленко // Вісник ЛНАМ [упоряд.-ред. Р. Шмагало]. - Спецвипуск. - Львів, 1999. - С. 173177.

4. Гнатюк Л. Особливості формотворення середовища навчальних закладів / Л.Р. Гнатюк, Ю.Е. Кучеренко // Теорія та практика дизайну. Збірник наукових праць. - Вип. 3. - К.: НАУ, 2013. - C. 23-31.

Размещено на Allbest.Ru