Формування мотивації до музичного навчання учнів мистецької школи в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування мотивації до музичного навчання учнів мистецької школи в умовах воєнного стану

Ліпська Світлана, кандидат педагогічних наук, викладач-методист Вінницької дитячої музичної школи №2

Мотивація навчальної діяльності учнів завжди була однією з фундаментальних проблем педагогіки. Вивченню мотиваційної сфери особистості присвятили свої праці видатні вітчизняні та зарубіжні вчені. В умовах воєнного стану актуальність питання формування мотивації до музичного навчання учнів мистецької школи зросла ще більше. Викладачі постали перед такою ситуацією, коли частина дітей залишилась у місцях свого постійного проживання, але знаходиться у стані невизначеності або під постійними обстрілами; інші тимчасово переїхали до різних міст України, деякі виїхали за кордон. Безумовно, можливості опанування музичного мистецтва та ставлення до навчання у цих категорій вихованців різні. Але загалом викладачі відмічають різке зниження зацікавленості більшості учнів. Як за таких обставин можна все ж таки підвищити мотивацію до музичного навчання?

Передусім звернемося до сутності поняття. Мотивація (від лат. movere «рухати») - все, що рухає людину, спонукає її до дії, змушує із завзятістю та наполегливістю виконувати поставлені завдання. Мотиваційна сфера особистості включає багатоманітність її установок, цілей, інтересів, переконань, розкриває зміст та спрямованість потреб, які виконують функцію регулювання діяльності та поведінки [2, 152]. Як вказує С. Занюк, мотивація - це сукупність спонукальних факторів, які визначають активність особистості. Мотивом виступає сформоване під впливом соціального середовища та життєвого досвіду спонукання, яке стає внутрішньою безпосередньою причиною дій і виражає особистісне ставлення людини до власної діяльності [1, 112]. Мотивація навчальної діяльності спонукає учнів до активного засвоєння змісту освіти та поряд із здібностями, знаннями, навичками стає одним з найважливіших факторів забезпечення успіху навчання у мистецькій школі. З нею безпосередньо пов'язане особистісне та професійне зростання.

За висновками дослідників, існують різні види мотивації. Зовнішня мотивація виникає під впливом та тиском зовнішніх імпульсів, а саме вимог, наказів, примусів (в нашому випадку з боку викладачів чи батьків). Тобто, людина зобов'язана виконувати чиюсь волю. Внутрішня мотивація «зароджується» під впливом інтересу до знань, допитливості, потреби у новій інформації, бажанні реалізувати себе, свої здібності. Тоді людина діє, щоб отримати задоволення від результату діяльності та самореалізуватись.

Учні із зовнішньою мотивацією, як правило, не прагнуть до подолання труднощів під час вирішення навчальних завдань. Вони виконують лише те, що необхідно для отримання оцінки чи нагороди. Внутрішня мотивація ґрунтується на власній зацікавленості у результаті, тому є важливою умовою успішного навчання. Відповідно, викладачу необхідно створити таке навчальне середовище, у якому учні перейдуть від зовнішньої мотивації («мені потрібно вчитися») до більш внутрішньої мотивації («мені подобається вчитися»).

В період воєнного стану оптимальною та безпечною формою організації освітнього процесу є дистанційна. Крім того, що необхідно дотримуватись загальних правил організації такого навчання та гігієни користування гаджетами, досить важливо з розумінням ставитися до розгубленості, неуважності та інертності учнів під час онлайн-занять. Адже у будь-якій кризовій ситуації людина почуває себе безпорадною, втрачає контроль над ситуацією. В такому разі основною метою навчання є максимальна турбота та підтримка, яка допоможе стабілізувати психологічний та емоційний стан учнів. Тобто, мистецька школа має стати тим осередком, який надає дітям допомогу у стресовій ситуації, впевненість у собі, врівноваження духовного стану. О. Ростовський зазначає: «специфіка естетичного впливу музики на дітей полягає в тому, що вона викликає у них відповідні естетичні переживання, динамічні, насичені образи й асоціації, спонукає до активної мислиннєвої діяльності, організує відповідну настроєність їхнього духовного світу» [3, 263]. Найбільше у зростанні мотивації до навчання сприяє відчуття успіху. Учні схильні докласти значних зусиль, коли навчальна ситуація приємна для них і коли вони передчувають успіх («у мене це виходить, я можу це зробити!»). Тому так важливо підбирати емоційно близькі та доступні дітям твори, ставити навчальні завдання оптимального рівня складності. Тобто, спочатку потрібно створити ситуацію успіху, а потім підвищувати вимоги. Нереальні цілі зазвичай призводять до розчарування та втрати інтересу до навчання.

Також важливо обирати найзручніший інструмент взаємодії з вихованцями (платформу для занять, формат завдань), надавати зворотній зв'язок. Під час уроків не варто уникати розмов про війну, навпаки обговорювати з учнями поточну ситуацію. Це допоможе зменшити напругу та встановити довіру. Не слід перевантажувати заняття, намагатись індивідуально визначати доцільність та обсяг домашніх завдань, фіксувати особистий прогрес кожного. Крім того, необхідно надавати своїм вимогам особистісної спрямованості, а саме наголошувати дитині, що це потрібно зробити задля її розвитку. Також підтримувати найменші успіхи, будь-які позитивні зрушення, давати шанси, віру у власні сили, зазначаючи: «Я вірю, що ти зможеш!». В умовах воєнного стану навчання підпорядковується сигналам сирен повітряної тривоги. В разі такої ситуації викладач має спокійно сповістити дітей про небезпеку, припинити заняття та запропонувати пройти в безпечне місце.

Пріоритетним завданням педагога стає створення атмосфери взаєморозуміння, поваги та любові, сприяння самореалізації кожної дитини в обмежених умовах, можливості звертатися до педагога за порадами. Доцільно обговорювати з учнями наприкінці уроку не лише те, що вони дізналися чи опанували, але й те, що сподобалось, що хотілося би зробити по -іншому. Для підвищення мотивації до навчання можна перед початком уроку проводити мотиваційні хвилинки. Адже війна - це криза, тож апатичність дітей цілком може бути пов'язана з тим, що вони замкнені у межах подій, які відбуваються просто зараз. Але варто спрямовувати погляд школярів у майбутнє, просити їх прогнозувати, передбачати ситуацію, будувати плани. Під час вибору навчального репертуару слід враховувати інтереси та нахили учнів, максимально використовувати наміри. При цьому ставити зрозумілі та конкретні цілі: вивчити музичний твір для певного благодійного заходу, взяти участь у запланованому концерті, конкурсному змаганні. У процесі просування до мети важливо фіксувати всі проміжні результати, щоб учень розумів, що він вже вміє і що треба ще зробити, чому навчитись.

Разом із тим, основним завданням викладача має бути збереження досягнутих раніше результатів навчання, тому доречно розробляти завдання на підтримання, закріплення набутих умінь та навичок. Слід надавати дітям свободу вибору, можливість максимально виявити свою ініціативу. Аби зорієнтуватися та краще відчути настрої учня, варто запитати його: « Які твори ти хотів би вивчити?», «Яку інформацію тобі цікаво було б почути?». Важливо привчати учнів до аналізу своїх результатів та досягнень, порівнювати результати роботи з попередніми власними успіхами. Також доцільно застосовувати нестандартні форми проведення уроку, ігрові ситуації, періодично створювати ефект новизни та непередбачуваності, показувати учням гарний приклад своєю захопленістю предметом і мистецтвом.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що мотивація до навчання учнів мистецької школи є однією з головних умов реалізації музично-освітнього процесу. Вона не тільки сприяє розвитку загальних та музичних здібностей, але стає рушійною силою удосконалення особистості. У процесі пізнання музичного мистецтва домінуючою стає зацікавленість учнів, розуміння, навіщо вони все вивчають та виконують, усвідомлення значимості результату своєї діяльності.

мотивація музично-освітній

Література

1. Занюк С.С. Психологія мотивації: навч. посіб. Київ: Либідь, 2002. 304 с.

2. Психологічний словник / авт.-уклад. В.В. Синявський, О.П. Сергієнкова; ред. Н.А. Побірченко. Київ : Науковий світ, 2007. 274 с.

3. Ростовський О.Я. Теорія і методика музичної освіти: навч.-метод. посіб. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2011. 640 с.

Размещено на Allbest.ru