Стратегії формування креативного мислення та мотивації до навчання в учнів мистецьких шкіл

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегії формування креативного мислення та мотивації до навчання в учнів мистецьких шкіл

Колтунова Тетяна Іванівна, заступник директора з навчальної роботи, викладач-методист Київської дитячої школи мистецтв № 3 (Київ, Україна)

Колтунова Татьяна Ивановна

(Украина)

СТРАТЕГИИ ФОРМИРОВАНИЯ КРЕАТИВНОГО МЫШЛЕНИЯ

И МОТИВАЦИИ К ОБУЧЕНИЮ В УЧАЩИХСЯ ХУДОЖЕСТВЕННЫХ ШКОЛ

Аннотация

Обоснована необходимость мотивировать учеников художественных школ в изучении художественных дисциплин для формирования у воспитанников креативного отношения к обучению. Описана система организации начального художественного образования в современных художественных школах, приемы и методы стимулирования учащихся к усвоению учебного материала. Определены пути развития у детей самостоятельного мышления, умения применять знания на практике. Определена роль учителя в организации инновационного образовательного пространства в учебном коллективе.

Ключевые слова: стратегия, креативное мышление, мотивация, художественное образование.

Koltunova Tatyana

(Ukraine)

STRATEGIES FOR THE FORMATION OF CREATIVE THINKING AND MOTIVATION FOR TRAINING ART SCHOOLS

Annotation

The article considers some provisions of educational motivation of students of art schools as a basis . for the development of a creative attitude to teaching art disciplines. The system of organization and basic sublevels of primary art education in modern art schools is schematically stated. There are separate groups of techniques and methods to stimulate students to learn the material. Ways to promote the development of students' activities . for the development of independent thinking, learning and application of knowledge are outlined. The role of the teacher in the formation and development of the innovation space in the educational art team is determined.

Keywords: creatively minded, strategy, school, motivation, goal, learning.

Анотація

Обґрунтовано необхідність мотивувати учнів мистецьких шкіл до опанування мистецьких дисциплін для формування у вихованців креативного ставлення до навчання. Описано систему організації початкової мистецької освіти в сучасних мистецьких школах, прийоми й методи стимулювання учнів до засвоєння навчального матеріалу. Окреслено шляхи розвитку в дітей самостійного мислення, уміння застосувати знання на практиці. Визначено роль учителя у формуванні інноваційного освітнього простору в навчальному мистецькому колективі.

Ключові слова: стратегія, креативне мислення, мотивація, мистецька освіта.

креативне мислення мотивація учень

На сучасному етапі основними вимогами до мистецьких шкіл є підвищення якості процесів навчання і виховання. Проблема навчальної мотивації, креативного мислення для творчої самореалізації дітей є надзвичайно актуальною в теперішній час при опануванні програмних завдань мистецьких фахових дисциплін образотворчого мистецтва, театру, музики, хореографії.

Мотивація учня в сучасному освітньому процесі це складна система спонукань, що спрямовує активність вихованця здобувача мистецької освіти на формування нового досвіду, знань, умінь, вражень, уподобань.

Початкову мистецьку освіту надають заклади спеціалізованої мистецької освіти: музичні, художні, хореографічні, хорові, школи мистецтв тощо відповідно до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про культуру», Положення про мистецьку школу, власного статуту й інших документів у межах повноважень. Початкову мистецьку освіту здобувають одночасно з початковою та/або базовою середньою освітою, і вона полягає в набутті компетенцій початкового рівня в обраному виді мистецтва. У сучасних мистецьких школах паралельно з наявними навчальними програмами та планами пропонують новий підхід нову структуру освітнього процесу з розподілом на рівні:

елементарний (бажаний вік здобувачів від 6 до 10 років, термін навчання 4 роки), основна мета ознайомити учнів з різними видами мистецтв, сформувати елементарні знання з обраних предметів (музики, малювання, хореографії), наприкінці цього курсу учні отримують відповідний сертифікат;

базовий (середній) (бажаний вік здобувачів від 10 до 14(15) років, термін навчання 4 або 5 років), на цьому основному рівні Програмою передбачено два варіанти навчання полегшений, загальний мистецький, без подальшого професійного спрямування та навчання; поглиблений, початковий професійний, з підготовкою до наступного рівня професійної мистецької освіти; на цьому етапі диференціюють спрямування навчальних програм і надають можливість обирати між спрощеним або поглибленим професійним мистецьким навчанням, що також підтверджується наприкінці навчання сертифікатом про закінчення цього підрівня;

поглиблений завершальний дворічний рівень навчання, який надає можливість продовжувати професійне мистецьке навчання та отримати сертифікат про закінчення дворічного терміну поглибленого вивчення мистецьких дисциплін.

Оновлення системи організації навчального процесу в мистецьких школах має за мету створювати умови та ситуації цілеспрямованого впливу на активність учнів, позитивну мотивацію, формування кр еативного простору опанування учнями знань, умінь і навичок. Вільний вибір індивідуальної траєкторії навчання для кожного вихованця сприяє активному розвитку їх творчих здібностей, здатності учнів приймати творчі рішення та відтворювати принципово нові креативні ідеї. Долаються скуті межі навчальних програм з мистецьких дисциплін, які раніше чітко окреслювали коло навчальних тем, розподіл їх по класах і півріччях. Опанування певного матеріалу було обов'язковим для всіх учнів. Навчання «для себе», «для задоволення», «для загального адаптованого розвитку творчості» не було передбачене. Прагнення встигнути вивчити всі заплановані теми, найкоротшим часом підготувати всіх учнів до міжнародних, усеукраїнських конкурсів, мистецьких олімпіад з високим рівнем вимог до учасників дуже часто не залишало часу для вільного, ненапруженого розвитку учнів з різними природними здібностями до мистецького навчання та креативного творчого процесу.

Вчитель сучасної мистецької школи не тільки носій знань та інноваційних навчальних технологій. Саме він визначає індивідуальний творчий стиль діяльності учня, здійснює процес взаємодії з вихованцями, їхніми батьками . На всіх етапах навчання та виховання дитини він має враховувати всі умови формування мотивації до навчання, активно використовувати різні прийоми та методи заохочення здобувачів мистецької освіти. Авторитет учителя безпосередньо сприяє загальному позитивному ставленню дитини до навчання мистецтву, готовності виконувати будь-які навчальні завдання, формуванню індивідуальних здібностей та самостійності учнів.

Для ефективного розвитку навчальних мотивацій важливим є застосування різних форм організації навчальної діяльності школярів. Індивідуальні заняття сприяють різнобічному розкриттю особистісних здібностей учня.

Ансамблеві (парні або групами до шести осіб) заняття вчать кожного учасника навчально-творчого процесу взаємодіяти з партнерами в невеликому колективі, творчо пристосовуватись до поточних навчальних завдань художньої композиції. Робота в ансамблі має величезне значення на будь-якому етапі навчання, тому що активізує увагу дитини, дисциплінує, виховує відчуття відповідальності, викликає жвавий інтерес до творчого процесу й тому мотивує учня до роботи.

Групові та колективні заняття, імпрези, концертні виступи й інші форми навчально-творчої діяльності об'єднують усіх учасників, вчать розуміти своє місце, роль і значення для створення загальної художньо завершеної сценічної дії. Саме в колективній навчальній праці формується вміння учня оцінювати себе з точки зору інших учасників творчого процесу, бути відповідальним не лише себе, а й інших осіб. Це значною мірою сприяє формуванню у вихованця активної життєвої позиції, креативного ставлення до навчання, здатності адекватно себе оцінювати, долати можливі труднощі в навчанні.

Як розкрити творчу фантазію дитини, розбудити уяву, підштовхнути до креативного творчого мислення і розкріпачити дитячий творчий потенціал? Наскільки необхідно розвивати творчі здібності та чи потрібно це робити з усіма дітьми під час навчання або тільки з найбільш обдарованими й творчо активними? Звернення до дитячої творчості як до засобу й методу виховання дитини є чи не найголовнішою потребою педагогічної діяльності сучасних мистецьких шкіл. Із чим можна порівняти радість відкриття і пізнання дитиною нових елементів танцю, музикування, будь-якої художньої творчої діяльності. Усі діти мають величезний творчий потенціал, що активно проявляється при сприйнятті явищ навколишнього життя, зокрема й різних видів мистецтва. Усі діти люблять грати, щось створювати, вигадувати, фантазувати під час гри, а це є своєрідною опосередкованою формою виявлення креативу. Якщо ці творчі здібності не отримують належного розвитку, то в дорослому віці можуть бути втрачені. Тим часом саме творча робота сприяє розкриттю особистісного креативу, творчого потенціалу, розвиває вміння мислити самостійно. Крім того, творча діяльність викликає інтерес, допомагає вчитися долати труднощі, що виникають у процесі навчання. Розкриття творчого потенціалу важливе як для дітей, що в майбутньому будуть займатись мистецтвом на професійному рівні, так і для вихованців, які мають стати культурними слухачами, глядачами та згодом заповнювати концертні зали й аудиторії.

Практичний досвід організації навчання в мистецьких школах показує, що саме колективні та групові форми діяльності створюють кращу мотивацію до навчання, оскільки задовольняють велику потребу учнів у спілкуванні. Групова форма навчання включає в активну роботу навіть пасивних, слабко мотивованих учнів, оскільки вони не можуть відмовитися від виконання своєї частини колективного творчого процесу. Крім того, виникає налаштування на своєрідне «змагання», бажання бути на рівні з іншими або навіть виконувати завдання краще за інших. Тож можемо говорити про вплив колективної та групової форм роботи на всі види навчальної, комунікаційної і творчої мотивації учнів мистецьких шкіл.

Важливими мотиваційними компонентами можуть бути:

зосередження на потребах учня;

навчальний діалог, співпраця та співтворчість між учнями й учителями;

турбота про фізичне й емоційне благополуччя дітей, гнучке пристосування методики до фізичних, емоційних, навчальних можливостей дитини;

стимулювання розвитку та саморозвитку творчого потенціалу учня.

Державні стандарти позашкільної мистецької освіти ґрунтуються на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що відповідає сучасним вимогам суспільства. Компетентності учнів формуються на міжпредметних зв'язках, інтегрованих формах роботи.

Формуванню навчальної мотивації сприяє вміле використання ігрових ситуацій. За умови залучення дітей у ситуацію гри їхній інтерес до навчальної діяльності стрімко зростає, підвищується працездатність. Для створення успішності кожної дитини, необхідно визначати навіть невеликі успіхи, просування вперед, відслідковувати прогрес кожної особи в порівнянні не з іншими, а з набутими новими компетенціями самого учня. Значною мірою це стосується фор мату інклюзивних груп, що широко впроваджують за сучасними стандартами навчання мистецьким дисциплінам.

Таким чином, цілеспрямоване й систематичне застосування різних форм і прийомів розвитку навчальної мотивації учнів мистецьких шкіл зміцнює бажання дітей набувати знання і формує стійкий інтерес до мистецьких навчальних предметів. Успішними умовами формування навчальної мотивації є: розвиток самостійності та самоконтролю учня, надання свободи для самовираження, урахування інтересів і прагнень учня, цікава, незвичайна форма організації занять, продумана система заохочень у навчальній діяльності.

Література

Базелюк В. Г. Особливості інноваційного розвитку закладів освіти у контексті європейських освітніх цінностей. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. 2011. № 2.

Бех І. Д Психологічні джерела виховної майстерності : навч. посіб. Київ, 2001, 248 с.

Вовчик-Блакитна О. О. Дитина у контексті сучасних соціокультурних тенденцій виховання. Практична психологія та соціальна робота. 2008. № 9. С. 1-5.

Гузенко О. А. Формування мотивації навчання молодших школярів в умовах особистісно орієнтованої освіти : автореф. дис. ... канд. пед. наук. Київ, 2002. 17 с.

Педагогічна психологія : навч. посіб. для студ. пед. інстит. / під ред. Л. М. Проколієнко, Д. Ф. Ніколенка. Київ : Вища школа, 1991. 183 с.

Подвала В. Д. Створюймо музику! Вправи для розвитку творчих навичок в учнів дитячих музичних студій та шкіл мистецтв. Київ : Музична Україна, 1990. 64 с.

Помиткін Е. Психологічне забезпечення духовного розвитку дитини : програми роботи з дітьми від 5 до 18 років. Київ : Шкільний світ, 2008. 127 с.

Размещено на Allbest.Ru/