Сутність професійної лексичної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови та її формування на міждисциплінарній основі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність професійної лексичної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови та її формування на міждисциплінарній основі

The Essence of the Future Foreign Language Teacher's Professional Lexical Competence and Its Formation on an Interdisciplinary Basis

Ольга Косович,

доктор філологічних наук, професор (Україна, Тернопіль, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,

OLGA KOSOVYCH, Doctor of Philological Sciences, Professor (Ukraine, Ternopil, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University,

У статті на основі аналізу наукових поглядів учених закцентовано увагу на необхідності і важливості розгляду сутності професійної лексичної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови та її формування на міждисциплінарній основі. Підкреслюється важливість лексичних умінь у контексті міждисциплінарних стосунків як складової частини лексичної компетентності іноземної мови, описується їхня специфіка та умови формування, виходячи з переваги побудови лексичної компетентності іноземної мови на міждисциплінарній основі. З'ясовано, що наявність спеціальних завдань, спрямованих на оцінювання вміння використовувати лексику в різних видах мовленнєвої діяльності в усіх формах міжнародних іспитів, також свідчить про визнання особливої важливості оволодіння лексичним матеріалом. Це допоможе студентам сформувати новий словниковий запас, уявлення про звукове та графічне зображення тієї чи іншої лексичної одиниці, зв'язки між словом в іноземній мові та його значенням.

Авторка наголошує на тому, що досягнення високого рівня розвитку лексичної компетентності проявляється у вільному користуванні прямими лексичними ресурсами у безпосередньому та опосередкованому спілкуванні, адекватному вживанні фразеологізмів, прислів'їв, приказок, слів, які характерні для мовлення носіїв мови. Сутність полягає в тому, що навчальна компетентність - це сукупність компетентностей для вивчення іноземних мов і культур у самостійній навчальній діяльності студента, яка є логічною, методологічною та загальною щодо використання сучасних освітніх технологій. Навчання іноземних мов ґрунтується на дидактичних, методичних, лінгвістичних принципах та використанні сучасних освітніх технологій. Зазначається, що наявність спеціальних завдань, спрямованих на оцінювання вміння використовувати лексику в різних видах мовленнєвої діяльності в усіх формах міжнародних іспитів, також свідчить про визнання особливої важливості оволодіння лексичним матеріалом. Це допоможе студентам сформувати новий словниковий запас, уявлення про звукове та графічне зображення тієї чи іншої лексичної одиниці, зв'язки між словом в іноземній мові та його значенням.

Ключові слова: лексична компетентність, мовна/мовленнєва компетентність, професійно-орієнтоване спілкування, відбір навчального матеріалу, рівні формування, етапи навчання, технології навчання, лінгводидактична модель, мовлення

The article, based on the analysis of scientific views of scientists, focuses on the necessity and importance of considering the essence of the future foreign language teacher's professional lexical competence and its formation on an interdisciplinary basis. The article emphasises the importance of lexical skills in the context of interdisciplinary relations as an integral part of foreign language lexical competence, describes their specificity and conditions of formation based on the advantages of building foreign language lexical competence on an interdisciplinary basis. It has been found that the presence of special tasks aimed at assessing the ability to use vocabulary in various types of speech activity in all forms of international examinations also indicates the recognition of the particular importance of mastering lexical material. This will help students to form a new vocabulary, an understanding of the sound and graphic representation of a particular lexical unit, and the relationship between a word in a foreign language and its meaning.

The author emphasises that the achievement of a high level of lexical competence is manifested in the free use of direct lexical resources in direct and indirect communication, adequate use of phraseological units, proverbs, sayings, words that are typical for native speakers. The essence is that learning competence is a set of competences for learning foreign languages and cultures in the student's independent learning activities, which is logical, methodological and general in terms of the use of modern educational technologies. Foreign language teaching is based on didactic, methodological, linguistic principles and the use of modern educational technologies. It is noted that the presence of special tasks aimed at assessing the ability to use vocabulary in various types of speech activities in all forms of international examinations also indicates the recognition of the particular importance of mastering vocabulary. This will help students to form a new vocabulary, an understanding of the sound and graphic representation of a particular lexical unit, and the relationship between a word in a foreign language and its meaning.

Keywords: lexical competence, language/speech competence, professionally oriented communication, selection of educational material, levels of formation, stages of learning, teaching technologies, linguodidactic model, speech.

Вступ / Introduction

Зміна ціннісних орієнтацій в освіті, її модернізація актуалізують проблему вдосконалення освітнього процесу. Одним із напрямів перетворення сучасної освіти виступає вдосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів у контексті вектора розвитку сучасного суспільства. В умовах глобалізації, що справляє значний вплив на специфіку міжкультурної та міжнародної взаємодії, особливо значущою проблемою вищої школи є модернізація підготовки вчителів іноземної мови. Фахівець у галузі викладання іноземних мов і культур зобов'язаний досконало володіти іноземною мовою і бути готовим до передачі цих знань своїм учням у найефективніший спосіб, сприяти розвитку їхньої самостійності та творчої активності. Однією з провідних цілей навчання майбутнього вчителя іноземної мови в педагогічному виші є формування професійної компетентності. Відомо, що сучасна концепція вищої освіти передбачає організацію освітньої культури, що базується на комплексі базових компетенцій загальнокультурного та професійного характеру, необхідних у відповідних сферах діяльності. Завдання, що стоять перед студентами в сучасних умовах, формуються на основі професійної лексики як оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності, а також оволодіння навичками професійного спілкування. Ці вимоги до випускника ВНЗ визначаються необхідністю формування у майбутніх фахівців високого рівня професійної та комунікативної компетентності, що навряд чи відбудеться без оволодіння професійною лексикою іноземною мовою. Іншомовна лексична компетентність є лінгвістичною основою професійної та комунікативної компетентності. їх можна розглядати як динамічну єдність: лексична компетентність формується в процесі комунікативної діяльності студентів й вдосконалюється з розвитком лексичної компетентності, тобто їх формування є взаємопов'язаним.

Професійна лексична компетентність -- це цілісне поняття, що являє собою здатність студентів застосовувати відповідну лексику, сформовані на її основі навички та вміння, знання мовленнєвого досвіду в різних ситуаціях, пов'язаних з їхньою майбутньою професійною діяльністю.

Поняття професійної компетентності, виступаючи ключовим концептом сучасної педагогічної науки, уже набуло потужного наукового обґрунтування в дослідженнях низки науковців (С.Ю.Ніколаєва, Т.Р. Кияк, С.М. Амеліна, D. Hymes, J.A. VanEk, М. Canale, М. Swain та ін.).

Мета та завдання / Aim and Tasks. Мета - розробка науково-теоретичних засад і моделі формування фахової лексичної компетентності у студентів факультету іноземних мов педагогічного навчального закладу. Завдання - визначити роль і місце професійної лексичної компетентності у структурі професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови; уточнити поняття професійної лексичної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови, виявити її сутнісну характеристику; визначити базові принципи, змістове підґрунтя та алгоритм технології формування професійної лексичної компетенції майбутнього вчителя іноземної мови.

професійна лексична компетентність

Методи / Methods

Упродовж нашого наукового дослідження використано низку наукових методів, з-поміж яких загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння, індукції, дедукції узагальнення), що сприяли обґрунтуванню актуальності, вивченню сутності досліджуваного об'єкту, формулюванню висновків тощо, а також проблемно-пошукові методи, що забезпечили можливість з'ясування методичних аспектів досліджуваного явища.

Результати / Results

Лексична компетентність є частиною мовної компетентності. До складу лексичної компетентності входять такі компоненти: мотиваційний, когнітивний, діяльнісно- практичний і рефлексивний. Рівнем сформованості лексичної компетентності є здатність студентів розв'язувати завдання, пов'язані із засвоєнням іншомовного слова, під час практичного користування ним у мовленні на основі набутих знань і відповідних навичок. Засвоєння лексики має системне формуюче значення в контексті навчання іноземної мови. Воно створюється на основі того, що люди спілкуються один з одним, використовуючи ці значення. Сприйняття слова і вживання слова тісно пов'язані з процесами формування, формування та оформлення думки за допомогою лексичних засобів. З огляду на природну інтегрованість лексичного компонента в лінгвістичну складову комунікативної компетенції, остання передбачає знання, вміння та навички, необхідні для розуміння іншомовного учасника діалогу та створення власної моделі мовленнєвої поведінки. Для цього необхідно аналізувати текст з точки зору основних понять лінгвістики (способи, типи, способи зв'язку речень у тексті тощо), а також правильно володіти навичками та вміннями спілкування, вербальної комунікації стосовно різних сфер і ситуацій спілкування, які потрібно формувати поступово.

Комунікативна компетентність -- це здатність реалізовувати мовну компетенцію в різних контекстах мовленнєвої взаємодії з урахуванням соціальних норм поведінки та комунікативної доцільності висловлювання. Провідним компонентом у процесі формування комунікативної компетентності є мовленнєві (комунікативні) навички та вміння, які, в свою чергу, включають мовленнєві вміння та навички в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Лексичний -- акцентування уваги на компоненті як невід'ємній частині всієї мовленнєвої діяльності, що базується на результатах досліджень, які підтверджують виникнення дуже високих кореляційних зв'язків при вивченні іноземної мови та визначають характер взаємозв'язку між ними при визначенні різних її параметрів.

У традиційному трактуванні сутність мовної компетентності -- це сукупність відомих елементів, які взаємопов'язані між собою. Мовна компетентність визначається як сукупність знань, умінь і навичок, що реалізуються в процесі діяльності (спілкування), здатність змінювати інформацію відповідно до особистих комунікативних завдань, сукупність правил мовного аналізу і синтезу. Побудова та аналіз речень -- це одиниці, які дозволяють використовувати мовну систему з метою комунікації.

На відміну від мовної компетентності, лексична компетентність -- це сукупність лексичних знань, умінь і навичок, які визначають здатність учня знаходити контекстуальне значення слова, порівнювати його значення у двох мовах і вживати слово у відповідному контексті. Іншими словами, це організація та взаємозалежність зусиль учнів щодо засвоєння лексичних одиниць; це знання значення лексичної одиниці, її графічної структури та вимови, граматичних форм слова, правил сполучуваності з іншими лексичними одиницями.

Незважаючи на подані визначення, поняття «лексична компетентність» було б неповним, якби охоплювало лише лексичні знання та навички, тому лексична компетентність як складне, структурне утворення впливає на мовний, мовленнєвий досвід студентів, а також включає в себе особистісні якості.

Деякі дослідники умовно виділяють декілька рівнів у формуванні іншомовної лексичної компетентності, на основі яких відбувається процес формування здатності студентів вирішувати комунікативні завдання, пов'язані з практичним використанням іншомовного словника в мовленнєвій діяльності на основі набутих знань, навичок і вмінь (Амеліна А.Є., 2014, с. 132; Бігич О.Б., 2006, с.41). Лінгвіст П. Богаард описує лексичну компетентність носія мови і говорить про наступні ознаки, за якими можна визначити рівень її розвитку: рівень розвитку комунікативної компетентності та комунікативних здібностей студентів в цілому значною мірою визначається можливостями лексичного ресурсу. Саме він забезпечує свободу та ефективність комунікативної поведінки, можливість повноцінного осмислення та активізації інформації, що надходить (Богаард П., 2001, с. 322).

На думку А.О. Онощенко, формування лексичної компетентності починається насамперед з накопичення емпіричних знань -- це спостереження за функціонуванням лексичних одиниць у різних комунікативних контекстах (усних і письмових). На цьому етапі організовується презентація та семантизація нової лексики -- студенти отримують уявлення про звукове та графічне зображення лексичної одиниці, формується зв'язок між лексемою в іноземній мові та її конотативним аспектом. Студенти матимуть уміння в ідентифікації запропонованих слів у відповідних комунікаціях. Другий рівень творення лексичної компетентності студентів передбачає формування навичок вживання лексем, які вивчаються, установлення поєднань між лексемами та їх значенням. Введення вивченої на цьому етапі лексики в мовлення сприяє закріпленню початкових навичок вживання слів у певній комунікативній ситуації (Онощенко А.О., 2011, с.97). Комунікативне тло вправ, що пропонуються на цьому рівні, послідовно розкриває сферу вживання лексичних одиниць, що вивчаються, відображаючи їх комунікативні можливості.

Третій рівень формування лексичної компетентності пов'язаний з набуттям теоретичних знань про лексичну систему мови, що вивчається, тобто з розширенням лінгвістичного досвіду студентів, і стосується розвитку в студентів навичок з'ясовувати структуру, форму, а також семантичні характеристики лексеми, що уможливлює створення міцніших вербально-семантичних зв'язків. На даному етапі відбувається засвоєння формальних аспектів мови, яка вивчається, що сприяє розвитку філологічного світогляду студентів.

Результат формування лексичної компетентності передбачає розвиток навичок використання лексичних одиниць для вирішення різних комунікативних завдань, завдання та їх вирішення вимагають від студентів використання раніше вивчених або засвоєних мовних засобів та індивідуального мовленнєвого досвіду. Цей кваліфікаційний ступінь пов'язаний з виконанням практичних дій зі словником іноземною мовою, що передбачає використання необхідних мовних знань, мовленнєвих навичок і вмінь, для вирішення різних комунікативних завдань відповідно до умов, на які вони спрямовані.

Відтак, враховуючи фактор міждисциплінарної комунікації, професійна лексична компетентність студентів з іноземної мови -- це сукупність знань, умінь та навичок, сформованих у процесі навчання як здатність до самостійного використання активного словникового запасу в іншомовній взаємодії в усному мовленні. Попередня розумова діяльність (результати мнемічної роботи), що виражається в наявності знань і навичок у певних дисциплінарних аспектах, які сприяють формуванню стійких вербально-семантичних зв'язків, що є результатом асоціативно- розумової діяльності в часовому аспекті. Комплексна науковість лексичних навичок ґрунтується на перенесенні смислових асоціацій на умови цієї навчально-пізнавальної діяльності, які присутні як у мовленнєвому, так і в пізнавальному досвіді студентів, і є відмінною рисою лексичних навичок, сформованих на міждисциплінарній основі. Як комплексна ознака, вона є ефективною для посилення таких характеристик лексичних навичок, як усвідомленість, що означає наявність прихованого правила у свідомості студентів і стабільність у виконанні вміння застосовувати це правило у складній ситуації. Необхідні мовленнєві практики, що визначаються міцністю лексичних зв'язків, виступають як складні процесні структури, які лежать в основі мовленнєво- мисленнєвої діяльності та здійснюють психофізіологічні впливи на вербальні стимули (мовні одиниці).

Передумовами формування таких навичок є використання механізму подібності та порівняння, мимовільного запам'ятовування, комплексність засвоєння (поєднання слухових, зорових і рухових образів) осмисленої імітації.

Формування професійної лексичної компетентності іноземної мови є одним з важливих напрямків підвищення якості мовної підготовки студентів. Для того, щоб студенти нефілологічних спеціальностей ВНЗ досягли високого рівня сформованості лексичної компетенції, видається необхідним працювати над забезпеченням послідовності відповідних етапів її формування в процесі навчання та організації оволодіння. На основі міжпредметних зв'язків, застосованих з урахуванням лінгвістичних особливостей, лексичний матеріал також знаходить своє відображення в знаннях, мовленнєво-мисленнєвій та навчальній діяльності студентів.

Виконуючи номінативну функцію та забезпечуючи мовлення значеннєвим матеріалом, лексика видається унікальним явищем з точки зору діапазону функцій, які вона виконує. Оволодіння словниковим багатством допомагає учням розвивати мовну картину світу. Значення лексичної єдності розкриває культуру іншої країни, її історію та особливості побуту.

Отже, комунікативно-діяльнісний підхід має освітні, загальноосвітні та комунікативні функції і сприяє підвищенню пізнавальної активності в процесі навчання. У навчальному процесі цей підхід допомагає студентам рефлексувати, розвиватися і самовиражатися; організовувати іншомовну освіту як міжкультурну комунікацію; забезпечує рівноправність викладача і студентів на занятті; використання інтерактивних форм навчання; спрямований на розвиток самостійного набуття студентами нових мовних навичок, соціокультурних знань, практичних умінь і навичок. Особистісно-орієнтований підхід ґрунтується не тільки на передачі наукових знань у навчанні іноземної мови, а й на активних формах взаємодії між учасниками освітнього процесу (студентами, викладачами, батьками); на вивченні характеру студента та шляхів його саморозвитку; на створенні сприятливих умов для формування індивідуальності студента та зміні сформованих у нашій культурі уявлень про норми психічного розвитку людини (не по горизонталі, а по вертикалі, тобто шляхом порівняння динаміки розвитку студента з його попереднім станом, а не з іншими, порівняння з самим собою). Інтегративний підхід передбачає рівноправний розвиток знань, умінь, навичок, компетенцій і досвіду з різних дисциплін, опору, інтеграцію, комунікативну, професійно - комунікативну, соціальну компетенцію в іноземній мові. Компетентнісний підхід в освіті орієнтований на досягнення певних результатів і набуття важливих компетенцій. Компетентність формується під впливом майбутньої кар'єри. У цьому контексті освітній процес набуває нового змісту, він стає процесом навчання і викладання, тобто самостійного ознайомлення з інформацією, що мае професійне і соціальне значення, соціокультурне, побутове і культурне. досягти використання іноземної мови в рекреаційних сферах. Компетентність -- це сукупність знань, умінь, навичок, компетенцій та особистісних якостей, які дозволяють учасникам розвивати мовленнєву діяльність, спрямовану на досягнення конкретних цілей навчання (Редько В.Г., 2016).

Комунікативна компетентність з іноземної мови -- здатність і готовність до спілкування з носіями мови, а також здатність студентів знайомитися з культурою країни, мова якої вивчається, краще розуміти культуру своєї країни, представляти її в комунікативних ситуаціях. Основними завданнями вивчення цього предмету є розвиток у студентів наступних компетентностей: лінгвістична компетентність, достатній рівень володіння мовним матеріалом (фонетика, лексика, граматика) та видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння) для спілкування з носіями мови, читання та письмо). Соціолінгвістична компетентність включає навички та вміння обирати відповідну мовну форму, спосіб вираження думки залежно від конкретної мовленнєвої ситуації, комунікативної мети та бажання мовця. Соціокультурна компетентність -- це здатність презентувати національні особливості автентичного мовлення, порівнюючи звичаї, цінності, ритуали та інші національно-культурні особливості країни, в якій вони живуть, з країною, мову якої вивчають. Соціокультурна компетентність включає соціолінгвістичну та соціокультурну компетентності. Вона відображає розуміння важливості вивчення іноземної мови в студентів у сучасному мультикультурному світі, потребу в спілкуванні іноземною мовою, самостійній роботі та використанні її як засобу соціальної адаптації, а також бажання і прагнення до міжкультурного спілкування за допомогою іноземної мови. Прагматична компетентність включає в себе: дискурсивну компетенцію (дискурс -- усний або письмовий мовленнєвий текст) -- це вміння правильно інтерпретувати і складати текст, а також знати усні та письмові (стилістичні та компонентні) для вибору відповідного типу усного спілкування) тексти та навички письма. Стратегічна (компенсаторна) компетентність успішно долає складні ситуації шляхом заповнення прогалин і недоліків у досвіді мовленнєвого та соціального спілкування в іншомовному середовищі за допомогою певних вербальних/невербальних засобів, повторних вибачень у разі непорозумінь у комунікативній ситуації.

Висновки / Conclusions

Досягнення високого рівня розвитку лексичної компетентності проявляється у вільному користуванні прямими лексичними ресурсами у безпосередньому та опосередкованому спілкуванні, адекватному вживанні фразеологізмів, прислів'їв, приказок, слів, які характерні для мовлення носіїв мови. Сутність полягає в тому, що навчальна компетентність -- це сукупність компетентностей для вивчення іноземних мов і культур у самостійній навчальній діяльності студента, яка є логічною, методологічною та загальною щодо використання сучасних освітніх технологій. Втім включає в себе завдання. Навчання іноземних мов ґрунтується на дидактичних, методичних, лінгвістичних принципах та використанні сучасних освітніх технологій.

Наявність спеціальних завдань, спрямованих на оцінювання вміння використовувати лексику в різних видах мовленнєвої діяльності в усіх формах міжнародних іспитів, також свідчить про визнання особливої важливості оволодіння лексичним матеріалом. Це допоможе студентам сформувати новий словниковий запас, уявлення про звукове та графічне зображення тієї чи іншої лексичної одиниці, зв'язки між словом в іноземній мові та його значенням.

Список використаних джерел і літератури

Амеліна, С. М. (2014). Методика формування лексичної компетенції майбутніх філологів. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і Психологія». Педагогічні науки, 2 (8), 131-135. [in Ukrainian]

Бігич, О. Б. (2006). Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи. Київ: Ленвіт. [in Ukrainian]

Бігич, О. Б., Бориско, Н. Ф., Борецька, Г. Е. та ін. (2011). Методика формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції: курс лекцій. Київ: Ленвіт. [in Ukrainian]

Онощенко, А. О. (2011). Формування лексичної компетенції майбутніх політологів (на матеріалі навчання термінологічної лексики). Педагогіка, 146, 96-99. [in Ukrainian]

Редько, В. Г. (2012). Засоби формування комунікативної компетентності у змісті шкільних підручників з іноземних мов. Теорія і практика. Київ: Генеза. [in Ukrainian]

Bogaards, P. (2001). Lexical units and the learning of foreign language vocabulary. Studies in Second Language Acquisition, 23, 321-343. [in English]

Hudson, C. (2003). The lexical competence hypothesis: a cognitive account of the relationship between vernacularization and grammatical expansion in creolization. Journal of Pidgin and Creole Languages,18 (1), l--7. [in English]

References

Amelina, S. М. (2014). Metodyka formuvannia leksychnoi kompetentsii maibutnikh filolohiv [Methodology of Formation of Lexical Competence of Future Philologists]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «Pedahohika i Psykholohiia». Pedahohichni nauky - Bulletin of Alfred Nobel University of Dnipro.

Series «Pedagogy and Psychology». Pedagogical sciences, 2 (8), 131-135 [in

Bihych, О. B. (2006). Teoriia i praktyka formuvannia metodychnoi kompetentsii vchytelia inozemnoi movy pochatkovoi shkoly [Theory and Practice of Forming Methodological Competence of Primary School Foreign Language Teachers]. Kyiv: Lenvit [in Ukrainian].

Bihych, O. B., Borysko, N. F., Boretska, H. E. et all. (2011). Metodyka formuvannia mizhkulturnoi inshomovnoi komunikatyvnoi kompetentsii: kurs lektsii. [Methods of forming intercultural foreign language communicative competence: a course of lectures]. Kyiv: Lenvit [in Ukrainian].

Onoshchenko, A. O. (2011). Formuvannia leksychnoi kompetentsii maibutnikh politolohiv (na materiali navchannia terminolohichnoi leksyky) [Formation of lexical competence of future political scientists (on the basis of teaching terminological vocabulary)]. Pedagogy, 146, 96-99 [in Ukrainian].

Redko, V. H. (2012). Zasoby formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti u zmisti shkilnykh pidruchnykiv z inozemnykh mov. Teoriia i praktyka [Means of Forming Communicative Competence in the Content of School Foreign Language Textbooks. Theory and practice]. Kyiv: Heneza [in Ukrainian].

Bogaards, P. (2001). Lexical units and the learning of foreign language vocabulary. Studies in Second Language Acquisition, 23, 321-343 [in English].

Hudson, C. (2003). The lexical competence hypothesis: a cognitive account of the relationship between vernacularization and grammatical expansion in creolization. Journal of Pidgin and Creole Languages,18 (1), l--7 [in English].

Размещено на Allbest.Ru/