Сутність та роль застосування інформаційних систем організації навчання у закладах освіти

Обґрунтування сутності інформаційних систем організації навчання у закладах освіти. Визначення ролі інформаційних систем у сучасних освітніх процесах. Обґрунтування рекомендацій щодо оптимізації використання інформаційних систем у закладах освіти.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.06.2024
Размер файла 60,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний торговельно-економічний університет

Київський національний торговельно-економічний університет

СУТНІСТЬ ТА РОЛЬ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Мірко Ігор Віталійович аспірант кафедри

інженерії програмного забезпечення та кібербезпеки

м. Київ

Анотація

Стаття розглядає питання доповнення педагогічної науки через зосередження на покращенні якості освітніх послуг, акцентуючи увагу на розвитку організаційних аспектів інформатизації та виборі ефективних інформаційних систем для управління освітнім процесом. Особливий інтерес до дистанційних форм освіти, що зростає у зв'язку з пандемією, спонукає вищі навчальні заклади посилити свої зусилля щодо залучення студентів через освітні інновації, перетворюючи їх на ключових постачальників онлайносвіти. Технологічний розвиток, особливо у сфері комп'ютерних технологій, відкриває нові можливості, зокрема через розвиток штучного інтелекту, що здатен імітувати когнітивні функції людини та обробляти великі обсяги даних. Освіта вважається ключовою галуззю, успіх якої залежить від встановлення чітких цілей, вибору відповідних методів і технологій, а також від здатності адаптувати освітній процес до індивідуальних потреб учнів. У контексті освіти важливо розвивати адаптивні системи навчання, базовані на штучному інтелекті, які враховують індивідуальні особливості кожного студента, такі як емоційний стан, стать, типи сприйняття інформації та навчальні здібності. Такі системи, аналізуючи дії студентів і вибрані ними методи розв'язання завдань, адаптують навчальний контент, регулюють складність матеріалу та оптимізують темп навчання. Застосування цифрових технологій в освіті веде до створення єдиного освітнього простору, де на одній платформі інтегровані всі необхідні засоби для навчання, управління та співпраці. Такі комплексні системи, що включають електронні деканати, розклади, залікові книжки, стають основою для ефективного та сучасного навчального процесу, що відповідає вимогам інформаційного суспільства. Розвиток інформаційних систем в освіті вимагає від університетів не лише технічної інфраструктури, а й кваліфікованих фахівців, здатних ефективно використовувати сучасні ІТрішення для підвищення якості освіти.

Ключові слова: заклад освіти, навчальний процес, освітнє середовище, інформаційна система, цифрова платформа, Big Data.

Annotation

Mirko Ihor Vitaliyovych Graduate student of the department of software engineering and cyber security, State University of Trade and Economics, Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv

THE ESSENCE AND ROLE OF THE APPLICATION OF INFORMATION SYSTEMS IN THE ORGANIZATION OF LEARNING IN EDUCATIONAL INSTITUTIONS

The article examines the issue of supplementing pedagogical science by focusing on improving the quality of educational services, focusing on the development of organizational aspects of informatization and the selection of effective information systems for managing the educational process. The special interest in distance education, which is growing in connection with the pandemic, prompts higher education institutions to increase their efforts to attract students through educational innovation, turning them into key providers of online education. Technological development, especially in the field of computer technology, opens up new opportunities, in particular through the development of artificial intelligence, which is capable of imitating human cognitive functions and processing large volumes of data. Education is considered a key industry, the success of which depends on setting clear goals, choosing appropriate methods and technologies, as well as on the ability to adapt the educational process to the individual needs of students. In the context of education, it is important to develop adaptive learning systems based on artificial intelligence that take into account the individual characteristics of each student, such as emotional state, gender, types of information perception and learning abilities. Such systems, analyzing the actions of students and the methods chosen by them to solve tasks, adapt the educational content, regulate the complexity of the material and optimize the pace of learning. The use of digital technologies in education leads to the creation of a single educational space, where all the necessary tools for learning, management and collaboration are integrated on one platform. Such complex systems, including electronic dean's offices, timetables, scorebooks, become the basis for an effective and modern educational process that meets the requirements of the information society. The development of information systems in education requires from universities not only technical infrastructure, but also qualified specialists who are able to effectively use modern IT solutions to improve the quality of education.

Keywords: educational institution, educational process, educational environment, information system, digital platform, Big Data.

Постановка проблеми

У сучасному світі, де цифрові технології стрімко розвиваються та змінюють традиційні підходи до освіти, актуальність застосування інформаційних систем в організації навчального процесу в закладах освіти стає безперечною. Це обумовлено рядом факторів, серед яких: необхідність підвищення ефективності освітнього процесу, глобалізація освіти, інтеграція інноваційних технологій у навчальні плани, а також зростаючі вимоги до індивідуалізації навчання та доступності освіти для широкого кола учнів.

Особливо важливим застосування інформаційних систем стає в контексті пандемії COVID-19, яка вимусила багато закладів освіти швидко адаптуватися до дистанційної форми навчання, показавши при цьому значні прогалини в існуючих підходах до управління навчальними процесами. Інформаційні системи дозволяють оптимізувати цей процес, забезпечуючи доступність та якість освіти для всіх категорій учнів, незалежно від їх географічного розташування чи соціально-економічного становища [4].

Дослідження сутності та ролі застосування інформаційних систем у організації навчання дозволить виявити потенційні переваги та можливі ризики, оцінити ефективність їх інтеграції в освітній процес, а також розробити рекомендації щодо покращення та оптимізації використання цих систем в освітніх закладах. Це сприятиме не тільки підвищенню якості освіти, але й забезпеченню її доступності, роблячи освітній процес більш гнучким, інтерактивним та ефективним. Таким чином, актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації освітньої сфери до сучасних викликів, швидкої інтеграції цифрових технологій в навчальний процес та розробки ефективних стратегій застосування інформаційних систем для підвищення якості та доступності освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Здійснений аналіз в роботі Шувер Р., Джаурена І. Г., Айдін Ч. Х., Костелло Е., Далсгаард Ч., Браун М., Тейшейра А. [15], відкриває можливості для розуміння специфіки та різноманітних методів цифрового переосмислення освітньої діяльності та її структури в нинішній діджиталізованій освіті. Основи розвитку інформаційної культури, здатності до роботи з інформацією, компетенції у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, вміння оцінювати інформацію представлені в роботах: Македон В., Ільченко Н. [5], Бовілл К. [11]. У контексті діджиталізації освіти набувають розвитку методики цифрового управління навчальним процесом у вищих навчальних закладах (Бажанова М. [1]) та визначаються підходи до цифрового моніторингу, аналізу та прогнозування поведінки студентів.

Вже створені моделі та методики для формування персоналізованих освітніх траєкторій у навчальних середовищах та електронних освітніх системах представлені в роботах: Калашнікова С., Базелюк Н., Базелюк О. [2], Пінчук О. [9]. Інтеграція новітніх інформаційних технологій уможливлює модернізацію освітнього процесу, збільшення обсягу доступної інформації та підвищення значущості самостійної роботи студентів. При цьому ключовим аспектом є залучення інформаційні системи у навчальний процес вишів, що є важливим для прогресу освітньої системи. Наголошується на необхідності володіння викладачем навичками роботи з інформаційними технологіями незалежно від форми проведення занять.

Вже Гуржій А., Глазунова О., Волошина Т. [3]; Гуржій А., Гуревич Р., Коношевський Л. [4] в своїх працях підкреслюють, що застосування інформаційні системи у освітньому секторі має спрямовуватися на досягнення таких цілей, як підтримка дисциплінованого мислення учнів, сприяння усім видам пізнавальної активності студентів для засвоєння знань, утвердження та вдосконалення навичок і вмінь, а також реалізація принципу індивідуалізації навчання з урахуванням його цілісності. У сучасних умовах виникає потреба в розробці моделей активного управління освітнім процесом, що сприяють педагогічній взаємодії між усіма учасниками навчального процесу та допомагають формувати персоналізовані освітньо-розвивальні шляхи, враховуючи індивідуальні особливості кожного студента.

Мета статті

інформаційний система організація навчання

Метою дослідження є комплексний аналіз сутності та ролі інформаційних систем організації навчання у закладах освіти, а також визначення шляхів їх ефективного застосування для підвищення якості освітнього процесу.

Завдання дослідження:

- обґрунтувати сутність інформаційних систем організації навчання;

- визначити роль інформаційних систем у сучасних освітніх процесах;

- розробити рекомендації щодо оптимізації використання інформаційних систем у закладах освіти.

Виклад основного матеріалу

Останнім часом педагогічна наука все активніше фокусується на вдосконаленні якості освітніх послуг, де ключовими напрямками є розвиток організаційних аспектів інформатизації та вибір найбільш ефективних інформаційних систем організації навчання у закладах освіти. Значний інтерес до цих питань викликаний, зокрема, поширенням дистанційних форм освіти у вишах, що стало особливо актуальним в умовах пандемії. Заклади освіти все частіше згадуються у ЗМІ та наукових статтях як постачальники онлайн-освіти, що є відображенням їхніх зусиль залучити більше студентів через впровадження освітніх інновацій. Очікується, що у найближчому майбутньому такі постачальники електронного навчання займуть домінуючу позицію на світовому освітньому ринку завдяки здатності пропонувати більш якісні та різноманітні навчальні послуги. Технологічний прогрес у сфері комп'ютерних технологій сприяє виникненню нових технологій та можливостей їх застосування [3]. Розвиток штучного інтелекту, зокрема, пов'язаний із спроможністю комп'ютерів імітувати розумові процеси людини та обробляти великі обсяги даних за допомогою різних математичних методів, таких як статистичний, кібернетичний, оптимізаційний та експертний аналіз. Освіта, нарівні з медициною та інженерією, є критично важливою галуззю, де успіх залежить від чітко визначених цілей, вибору адекватних методів і засобів для їх досягнення, а також від аналізу виконаної роботи та своєчасного внесення корективів. Сьогодні особливу увагу приділяють можливостям прогнозування, які з'явилися завдяки технологіям обробки великих даних та Data Mining, дозволяючи адаптувати навчальний процес до індивідуальних потреб студентів. Ці технології здатні виконувати широкий спектр завдань від аналізу та класифікації інформації до розробки нетривіальних рішень і прогнозування на основі накопиченого досвіду, що відкриває нові перспективи для підвищення ефективності навчання [6].

У процесі освіти студенти зустрічаються з великими масивами інформації, але не кожен може ефективно її опанувати, особливо без зовнішньої допомоги. У цьому контексті важливо розгортати адаптивну систему навчання, яка налаштовується під індивідуальні особливості кожного студента з використанням технологій штучного інтелекту. Адаптивне навчання -- це підхід, що дозволяє використовувати новітні технології для підвищення освітнього рівня студента, враховуючи його особистісні характеристики, такі як емоційний стан, стать, сприйняття різних типів інформації та навчальні здібності. Навчальний процес адаптується до інтелектуальних можливостей студента, оцінюючи його знання та формуючи персоналізований навчальний маршрут [13].

До переліку адаптивних платформ належать такі сервіси як: 2U, Wiley, Canvas, Loud Cloud, Blackboard, Knewton, RealizelT, Adaptcourseware, Anewspring, Geekie, та Smart Sparrow. Розроблені з використанням штучного інтелекту, ці платформи аналізують кожен крок студентів, інформуючи викладача про їхній прогрес. Студенти спочатку проходять вступний тест, який допомагає системі визначити вихідний рівень знань та мету навчання, після чого програма підбирає відповідний навчальний контент. Це дозволяє студентам повернутися до матеріалів для повторення, якщо вони щось не зрозуміли або пропустили, та адаптує складність контенту відповідно до їх рівня засвоєння [16]. Студенти самостійно встановлюють темп навчання, а програма постійно збирає дані для подальшого вдосконалення навчальних матеріалів, дозволяючи викладачам оперативно вносити необхідні корективи.

Зокрема, освітній цифровий сервіс Knewton спеціалізується на персоналізації навчання, розробляючи програми та додатки з адаптивною функцією. Його аналітична система допомагає відповісти на питання про знання студента, причини помилок у завданнях, важливі теми для вивчення та прогнозувати його успішність. Впровадження таких платформ значно покращило результати складання іспитів, перетворюючи цю технологію на ефективного помічника в навчальному процесі.

Технологія адаптивного інтелектуального навчання аналізує дії кожного студента та застосовувані ними методи розв'язання завдань, після чого програма адаптує навчальний контент, складність матеріалу, кількість підказок, обирані теми та швидкість проходження курсу [15]. Викладач отримує інструменти для налаштування індивідуального зворотного зв'язку зі студентом, включаючи можливість надання підказок (через відео, графіки чи додаткові матеріали), що допомагає при труднощах із відповідями на питання або під час бездіяльності.

Програма збирає обширні дані про взаємодію студентів з матеріалом, включаючи частоту перегляду завдань та вибір змісту. Завдяки адаптивності, зміст завдання може варіюватися для різних студентів, забезпечуючи персоналізований підхід до навчання. Ця система дозволяє визначити, коли і які теми потребують повторення, дозволяючи викладачу налаштовувати навчання відповідно до потреб студентів, планувати лекції та прогнозувати успішність студентів у іспитах або освоєнні матеріалу [10].

Ця освітня платформа пропонує створення відкритих онлайн-курсів і уроків з адаптивними рекомендаціями, дозволяючи генерувати інтерактивні навчальні сесії з автоматизованою перевіркою та зворотним зв'язком. Такий підхід має кілька переваг: по-перше, він дозволяє студентам не починати вивчення матеріалу з самого початку, заощаджуючи час, по-друге, історія дій студента зберігається в системі, що дозволяє використовувати ці дані для подальшого аналізу.

Сучасні технології цифрової обробки даних, такі як Big Data, Data Mining, та Learning Analytics, дозволяють обробляти великі масиви структурованої та неструктурованої інформації, вирішуючи завдання збору, зберігання та аналізу даних для оптимізації процесу навчання. Саме Big Data являє собою технологію в сфері програмного забезпечення та обладнання, спрямовану на аналіз, структурування та управління обсягами даних. Data Mining, у свою чергу, займається аналізом в основному структурованих даних, зосереджуючись на виявленні прихованих зв'язків у великих масивах інформації, прогнозуванні та класифікації. Технологія Learning Analytics застосовується для збору та аналізу великих обсягів даних про освітню діяльність з метою її оптимізації, враховуючи детальний аналіз впливу різних факторів [1].

В області дистанційної освіти програмне забезпечення представлене у широкому спектрі, від простих HTML-сторінок до комплексних платформ з розширеними функціональними можливостями. Так платформа організації навчання Moodle являє собою одну з найвідоміших і повністю безкоштовних платформ, доступних в Інтернеті, яка пропонує [7]:

- реєстрацію і персоналізацію учнів та налаштування доступу до навчальних матеріалів;

- створення та керування онлайн-курсами;

- ведення статистики та звітності протягом навчального процесу;

- оцінювання знань студентів;

- інтеграцію з іншими сучасними інформаційними технологіями.

Платформа Moodle зарекомендувала себе як одна з найбільш популярних безкоштовних платформ для дистанційного навчання, не поступаючись функціоналом платним аналогам.

Сьогодні заклади освіти активно використовують інформаційні системи для управління навчальним процесом, прийому студентів, електронного документообігу, ведення електронних журналів і залікових книжок. Інтеграція цих процесів в єдине програмне середовище вимагає часу та сучасного підходу до розробки, де компоненти будуть з'єднуватися відповідно до потреб користувачів, немов елементи конструктора Lego.

Це програмне забезпечення буде вирізнятися наступними характеристиками [14]:

1. Інтеграція: здатність до об'єднання різноманітних освітніх компонентів та інструментів для ефективного обміну даними між програмами.

2. Персоналізація: програма буде адаптована до потреб кожного користувача (чи то студент, викладач, або батько), спрощуючи процес встановлення індивідуального освітнього шляху.

3. Оцінювання, аналіз, рекомендації: наявність функцій для автоматичного оцінювання досягнень студентів, аналізу їх успішності та налаштування навчального процесу відповідно до потреб.

4. Колаборація: можливість для спільної роботи та досягнення спільних освітніх цілей, а також управління доступом до інформації.

5. Доступність: інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, який забезпечує легкий доступ до інформації для всіх учасників освітнього процесу.

Впровадження такої інформаційної системи організації навчання сприятиме [8]:

- урахуванню індивідуальних особливостей учнів і підходу до навчання;

- зростанню мотивації студентів до самостійної роботи;

- особистісному розвитку студентів;

- професіоналізму у власній сфері в умовах інформаційного розвитку;

- ефективній обробці та організації великої кількості інформації;

- прискоренню проєктної та дослідницької діяльності студентів.

Важливо пам'ятати, що інформаційні системи не можуть повністю замінити традиційний навчальний процес і необхідно знаходити баланс у їх використанні залежно від освітніх завдань. Студентам слід надавати доступ до всіх інформаційних ресурсів, використаних під час навчання, а використовувані інформаційні продукти мають відповідати стандартам освітньої установи [3].

Автором сформовано таблицю, яка відображає різні види інформаційних технологій, застосованих у закладах освіти, з описом кожної технології та її перевагами для закладу освіти, викладачів та студентів (табл. 1).

Таблиця 1

Переваги впровадження інформаційних систем організації навчання для різних учасників навчального процесу (розроблено авторами)

Вид

інформаційної

технології

Опис

інформаційної

технології

Переваги для закладу освіти

Переваги для викладача

Переваги для студента

1

Системи

управління

навчанням

(LMS)

Платформи, які дозволяють

створювати, розподіляти та управляти

навчальним

контентом.

Централізован е управління навчальним процесом, збір статистики та

звітності.

Ефективне

розподіл

навчальних

матеріалів,

відстеження

прогресу

студентів.

Легкий доступ до

навчальних

матеріалів,

гнучкість у

навчанні,

самоконтроль.

2

Інструменти

віртуального

класу

Онлайнінструменти, які дозволяють

проводити відеоконференції, вебінари та реальний час спілкування.

Розширення географії та гнучкість навчальних

занять,

залучення студентів на відстані.

Викладання без обмежень фізичного класу,

інтерактивність

занять.

Можливість навчання з будьякого місця, взаємодія з викладачами та

одногрупниками в реальному часі.

3

Платформи для спільної роботи

Інструменти, які сприяють спільній роботі над проектами, документами та іншими

завданнями.

Зміцнення

командної

роботи серед

студентів,

ефективне

управління

проектами.

Легке

управління

груповими

проектами, відстеження внеску кожного

студента.

Розвиток навичок командної роботи, легкий доступ до спільних матеріалів.

4

Інтерактивні

платформи

Сучасні технологічні рішення, що дозволяють викладачам і студентам взаємодіяти з навчальним матеріалом на великому екрані.

Підвищення

залученості

студентів,

модернізація

навчальних

просторів.

Нові

можливості

для

презентацій та інтерактивног о навчання.

Візуальне

сприйняття

інформації,

підвищення

інтересу до

навчання.

5

Цифрові бібліотеки та

ресурси

Онлайн-доступ до навчальних матеріалів, книг, журналів та інших освітніх ресурсів.

Економія

коштів на

друкованих

матеріалах,

широкий

доступ до

інформації.

Легкий доступ до великої кількості

навчальних ресурсів для підготовки до

занять.

Можливість самостійного пошуку необхідної інформації, великий вибір матеріалів для навчання.

Таблиця висвітлює ключові види інформаційних технологій, які можуть бути застосовані в освітньому процесі, та демонструє їхній потенціал для покращення досвіду навчання для всіх учасників освітнього процесу.

Для підвищення рівня обміну практичними та науковими результатами в університетах, критично важливим є розробка комплексної бази програмних інструментів та забезпечення їхньої якісної та зручної експлуатації. Інформаційні технології відіграють ключову роль у освітньому процесі, оскільки сприяють ефективному пошуку та аналізу інформації за допомогою співпраці усіх учасників освітнього процесу, включаючи адміністрацію, навчальний персонал, студентів та викладачів. Впровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес передбачає інтеграцію ІТ з різними аспектами освітньої діяльності. Використання цих технологій дозволяє педагогам значно удосконалити якість та методи викладання, а також сприяє розвитку інтелектуальних здібностей студентів в умовах інформаційного суспільства [12].

Пандемія коронавірусу та супутні обмеження підкреслили важливість володіння ІТ не тільки для студентів, а й для викладачів. Цифрова освітня інфраструктура на сьогодні є дуже різноманітною і включає велику кількість компонентів, таких як вебдодатки, обладнання, програмне забезпечення та системи управління навчанням, що разом створюють основу для нової форми безперервної освіти. В центрі уваги знаходиться самоаналіз та самоосвітня діяльність студентів, які активно шукають, аналізують і використовують інформацію за допомогою новітніх технологій.

Отже, цифровізація не тільки вплинула на використання інструментів для освітніх потреб, але й принесла зміни в управління науковою та освітньою діяльністю. Університети все активніше запроваджують проєкти для створення електронних версій деканатів, розкладів, залікових книжок та інших елементів, які раніше були доступні лише в традиційному, паперовому вигляді.

У процесі подальшого розвитку інформатизації вищих навчальних закладів, всі ці інструменти об'єднуються в єдиний освітній простір. Цей простір, створений на одній цифровій платформі, включає всі необхідні засоби для навчання, управління та міжуніверситетської співпраці. Звичайно, розробка та підтримка таких комплексних платформ (електронних або віртуальних університетів) вимагає значних ресурсів і є складним завданням. Однак, розвиток та інтеграція офіційних сайтів навчальних закладів з комплексними освітніми системами свідчать про те, що українська система освіти поступово переходить до створення єдиних освітніх платформ.

Висновки

Інформаційно-комунікаційні технології можуть стати невіддільною частиною освітньої системи, коли вони забезпечують одночасне поширення, доступність та візуалізацію інформації. Використання інформаційні системи сприяє підвищенню якості освіти, збагаченню теоретичного матеріалу та підвищенню продуктивності навчання кожного студента. Інтеграція інформаційних технологій у навчальний процес допомагає готувати обізнаних спеціалістів, здатних розробляти та застосовувати передові інноваційні технології. Цифровізація освітнього середовища спрямована на забезпечення актуальної та якісної освіти, стаючи ключовим чинником розвитку сучасних освітніх інституцій. Розвиток цієї стратегії вимагає від освітньої установи наявності кваліфікованого персоналу, який вміє працювати з ІТ, а також наявність відповідних методичних ресурсів та матеріально-технічної бази, що включає численні програмні та апаратні засоби.

Освітнє середовище, формуючи майбутніх членів суспільства, відіграє фундаментальну роль у розвитку людства та його культури. Розуміння тенденцій розвитку культурного виміру кожної особистості, які впливають на інформатизацію освіти, є критично важливим. Інформаційні технології, які служать не лише інструментами для доступу до інформації, але й формують нові способи комунікації та впливають на когнітивні та творчі процеси суспільства, стають незамінною частиною життя людини. Відсутність навичок користування сучасними ІТ зменшує здатність людини адаптуватися в швидко змінюваному соціальному середовищі.

Література

1. Бажанова М.В. Особливості педагогічного спілкування сучасного викладача ЗВО. Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика: матеріали VH Міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 16-18 берез. 2023 р. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2023. С. 630-632.

2. Вдосконалення викладання у вищій освіті: теорія та практика: монографія / С. Калашнікова, Н. Базелюк, О. Базелюк та ін.. Київ: Інститут вищої освіти НАПН України, 2023. 255 с. DOI: https://doi.org/10.31874/ TE.2023.

3. Гуржій А. М., Глазунова О. Г., Волошина Т. В. Цифровий навчальний контент для системи відкритої освіти: Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Київ-Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2020. 268 с.

4. Гуржій А.М., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л. Мультимедійні технології та засоби навчання: навчальний посібник. Вінниця: Нілан-ЛТД, 2017. 556 с.

5. Македон В.В., Ільченко Н.О. Кон'юнктура світового ринку іт-послуг в умовах економіки 4.0. Ефективна економіка. 2021. № 1. DOI: 10.32702/2307-2105-2021.1.8.

6. Македон В.В., Маковецька А.О. Інформаційне забезпечення економічної безпеки підприємств в умовах ринкової нестабільності. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: «Економічні науки». 2023. № 12. DOI: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2023-12-9477.

7. Осадча К.П., Осадчий В.В., Спірін О.М., Круглик В.С. Концептуальні засади розробки адаптивної системи індивідуалізації та персоналізації професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах змішаного навчання. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. 2021. Т. 3 (74). С. 65-70. DOI: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.74-3.12.

8. Панухник О. Штучний інтелект в освітньому процесі та наукових дослідженнях здобувачів вищої освіти: відповідальні межі вмісту ШІ. Галицький економічний вісник. 2023. Том 84. № 4. С. 202-211. DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.04.202.

9. Пінчук О.П. Проблема визначення мультимедіа в освіті: технологічний аспект. Нові технології навчання: наук.-метод. зб. Київ: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2007. Вип. 46. С. 55-58.

10. Романішина О.Я. Огляд інформаційних технологій та засобів їх впровадження у вищих навчальних закладах. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2013. № 29. С.179-183.

11. Bovill C. Co-creation in learning and teaching: The case for a whole-class approach in higher education. Higher Education. 2020. 79(1). pp. 1023-1037. DOI: https://doi.org/10.1007/ s10734-019-00453-w

12. Chaka C. Fourth industrial revolution a review of applications, prospects, and challenges for artificial intelligence, robotics and blockchain in higher education. Research and Practice in Technology Enhanced Learning (RPTEL). 2023. No 18(2). URL: http://rptel.apsce.net/ index.php/RPTEL/article/view/2023-18002. (дата звернення 01.02.2024).

13. Gunawardena C.N. Culturally inclusive online learning for capacity development projects in international contexts. Journal of Learning for Development. 2020. № 7(1). pp. 5-30. URL: https://jl4d.org/index.php/ejl4d/article/view/403/453. (дата звернення 01.02.2024).

14. Makedon V., Hetman O., Yemchuk L., Paranytsia N., Petrovska S. Human resource management for secure and sustainable development. Journal of security and sustainability issues. 2019. No 8(3). рр. 345-354.

15. Schuwer R., Jaurena I.G., Aydin C.H., Costello E., Dalsgaard C., Brown M., Teixeira A. Opportunities and threats of the MOOC movement for higher education: the European perspective. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2015. No 16(6). pp. 20-38. DOI: http://dx.doi.org/10.19173/irrodl.v16i6.2153.

16. Sikora Ya., Skorobahatska O., Lykhodieieva H., Maksymenko A., Tsekhmister Y. Informatization and digitization of the educational process in higher education: main directions, challenges of the time. Revista Eduweb. 2023. Vol. 17, №2. рр. 244-256. DOI: https://doi.org/ 10.46502/issn.1856-7576/2023.17.02.21.

References

1. Bazhanova, M.V. (2023). Osoblyvosti pedahohichnoho spilkuvannya suchasnoho vykladacha ZVO [Peculiarities of pedagogical communication of a modern teacher of higher education institutions]. Psykholoho-pedahohichni problemy vyshchoyi i seredn'oyi osvity v umovakh suchasnykh vyklykiv: teoriya i praktyka: materialy VII Mizhnar. nauk.-prakt. konf., Kharkiv, 16-18 berez. 2023. Kharkiv: KHNPU im. H. S. Skovorody. [in Ukrainian]

2. Kalashnikova, S. (2023). Vdoskonalennya vykladannya u vyshchiy osviti: teoriya ta praktyka: monohrafiya [Improvement of teaching in higher education: theory and practice: monograph]. Kyyiv: Instytut vyshchoyi osvity NAPN Ukrayiny. DOI: https://doi.org/10.31874/ TE.2023. [in Ukrainian]

3. Hurzhii, A.M., Hlazunova, O.H., & Voloshyna, T.V. (2020). Tsyfrovyy navchal'nyy kontent dlya systemy vidkrytoyi osvity: Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi ta innovatsiyni metodyky navchannya u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiya, teoriya, dosvid, problemy [Digital educational content for the open education system: Modern information technologies and innovative teaching methods in training: methodology, theory, experience, problems]. Zbirnyk naukovykh prats. Vypusk 55. Kyiv-Vinnytsia: TOV firma «Planer» [in Ukrainian]

4. Gurzhiy A.M., Gurevych R.S., & Konoshevskiy L.L. (2017). Mul'tymediyni tekhnolohiyi ta zasoby navchannya [Multimedia technologies and teaching aids: a study guide]. Vinnytsa: Nilan LTD. [in Ukrainian].

5. Makedon, V. & Ilchenko, N. (2021). World market of it services in the languages of economy 4.0, Efektyvna ekonomika, 1, DOI: 10.32702/2307-2105-2021.1.8. [in Ukrainian]

6. Makedon, V.V., & Makovets'ka, A.O. (2023). Informatsiyne zabezpechennya ekonomichnoyi bezpeky pidpryyemstv v umovakh rynkovoyi nestabil'nosti. [Information provision of economic security of enterprises in conditions of market instability]. Mizhnarodnyy naukovyy zhurnal "Internauka". Seriya: "Ekonomichninauky", 12. DOI: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2023-12-9477 [in Ukrainian].

7. Osadcha, K.P., Osadchyi, V.V., Spirin, O.M., & Kruhlyk, V.S. (2021). Kontseptualni zasady rozrobky adaptyvnoi systemy indyvidualizatsii ta personalizatsii profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv v umovakh zmishanoho navchannia [Conceptual principles of development adaptive system of individualization and personalization of professional training for future specialists in the conditions of blended learning]. Pedahohikaformuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh Pedagogy of creative personality formation in higher and general academic schools: zb. nauk. pr. 3 (74), 65-70. DOI: https://doi.org/10.32840/19925786.2021.74-3.12 [in Ukrainian].

8. Panukhnyk, O. (2023). Artificial intelligence in the educational process and scientific research of higher education applicants: responsible boundaries of AI content. Galician economic journal, 83, 4, 202-211. https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.04.202 [in Ukrainian].

9. Pinchuk, O.P. (2017). Problema viznachennya multimedia v osviti: technologichniy aspect [The problem of multimedia determination in education]. Novi tekhnolohiyi navchannya: nauk.-metod. zb. Kyyiv: Instytut innovatsiynykh tekhnolohiy i zmistu osvity. [in Ukrainian].

10. Romanishyna, O.Y. (2013). Oglad informatsiynyh tehnologiy ta zasobiv yih realizatsii u vyshyh navchalnyh zakladah [The review of information technologies and means of their realization at higher educational establishments]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu. Seriya: Pedahohika. Sotsial'na robota Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series: Pedagogy. Social work, 29, 179-183. [in Ukrainian].

11. Bovill, C. (2020). Co-creation in learning and teaching: The case for a whole-class approach in higher education. Higher Education, 79(1), 1023-1037. DOI: https://doi.org/10.1007/ s10734-019-00453-w. [in English].

12. Chaka, C. (2023). Fourth industrial revolution a review of applications, prospects, and challenges for artificial intelligence, robotics and blockchain in higher education. Research and Practice in Technology Enhanced Learning (RPTEL), 18(2). Retrieved from: http://rptel.apsce.net/ index.php/RPTEL/article/view/2023-18002. [in English].

13. Gunawardena, C.N. (2020). Culturally inclusive online learning for capacity development projects in international contexts. Journal of Learning for Development, 7(1), 5-30. Retrieved from: https://jl4d.org/index.php/ejl4d/article/view/403/453. [in English].

14. Makedon, V., Hetman, O., Yemchuk, L., Paranytsia, N., & Petrovska, S. (2019). Human resource management for secure and sustainable development. Journal of security and sustainability issues, 8(3), 345-354. [in English].

15. Schuwer, R., Jaurena, I.G., Aydin, C.H., Costello, E., Dalsgaard, C., Brown, M., & Teixeira, A. (2015). Opportunities and threats of the MOOC movement for higher education: the European perspective. The International Review of Research in Open and Distributed Learning, 16(6), 20-38. DOI: http://dx.doi.org/10.19173/irrodl.v16i6.2153. [in English].

16. Sikora, Ya., Skorobahatska, O., Lykhodieieva, H., Maksymenko, A., & Tsekhmister, Y. (2023). Informatization and digitization of the educational process in higher education: main directions, challenges of the time. Revista Eduweb, 17(2), 244-256. DOI: https://doi.org/10.46502/ issn.1856-7576/2023.17.02.21 [in English].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Аналіз виробничого навчання: суть, особливості організації та місце в закладах професійної освіти. Основні принципи, системи і методи організації виробничого навчання. Роль практичних занять у навчанні. Розробка уроку для формування практичних навичок.

    курсовая работа [48,4 K], добавлен 24.10.2010

  • Перспективні напрями застосування комп’ютерних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах. Вимоги до матеріальної бази закладів освіти, щодо впровадження інформаційних технологій. Вимоги до вчителя, що бажає працювати з комп’ютерним забезпеченням.

    курсовая работа [103,1 K], добавлен 21.01.2013

  • Комплексне поєднання різних ступенів, від дошкільних закладах до вищої освіти, в існуючій системі освіти в Естонії. Дозвіл на проживання для навчання. Стипендії на навчання в навчальних закладах. Порівняльна характеристика освіти в Естонії й Україні.

    реферат [20,4 K], добавлен 09.11.2010

  • Особливості заочної форми навчання у вищих закладах освіти України та вимоги до неї. Якість підготовки фахівців за заочною формою. Підготовка спеціалістів з вищою освітою для органів внутрішніх справ. Складові учбового процесу при дистанційному навчанні.

    доклад [18,2 K], добавлен 27.09.2010

  • Досвід упровадження інформаційних систем. Основні напрямки впровадження інформаційних технологій у сфері освіти. Розроблення освітнього порталу. Впровадження систем управління якістю ВНЗ. Автоматизована система управління документацією та базами даних.

    реферат [122,1 K], добавлен 05.03.2009

  • Сутність культурного підходу до навчання. Сучасний стан астрономічної освіти з точки зору культурологічного підходу. Астрономічна культура як невід’ємна складова сучасної людини. Дослідження стану сучасної астрономічної освіти у загальноосвітніх закладах.

    дипломная работа [198,2 K], добавлен 09.06.2009

  • Дослідження сучасних принципів побудови освіти у вищих навчальних закладах Індії. Огляд особливостей економічної, технічної та гуманітарної освіти. Аналіз навчання іноземних студентів, грантів на освіту, які видають ученим і представникам наукової еліти.

    реферат [27,9 K], добавлен 17.01.2012

  • Концептуальні, змістові та методологічні засади моделі інклюзивної освіти для дітей шкільного віку у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Обґрунтування та експериментальна перевірка можливості інклюзивного навчання дітей з особливими потребами.

    доклад [245,7 K], добавлен 09.04.2014

  • Головні особливості Болонського процесу. Структурне реформування вищої освіти України. Нові інформаційні технології у навчанні. Кредитно-модульна система організації навчання у вищих навчальних закладах. Особливості організації навчального процесу у ВУЗі.

    реферат [21,0 K], добавлен 04.01.2011

  • Впровадження інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти. Умови формування інклюзивної компетентності педагогічних працівників ДНЗ. Процес організації соціально-педагогічного супроводу дітей з особливми освітніми потребами дошкільного віку.

    дипломная работа [115,5 K], добавлен 30.03.2019

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.