Формування інноваційного мислення учнів базової школи в процесі евристичного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра освітології та інноваційної педагогіки

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Формування інноваційного мислення учнів базової школи в процесі евристичного навчання

Попова Олена Володимирівна

доктор педагогічних наук, професор

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі формування інноваційного мислення учнів базової школи в процесі евристичного навчання. Інноваційне мислення у загальному розумінні розкрито як творче мислення, спрямоване на задоволення потреб людини, які постійно зростають і вдосконалюються, а також на регулярне продукування нових ідей, проєктів і цінностей. Інноваційне мислення здобувачів освіти визначено як творче, науково-теоретичне, соціально-орієнтоване, конструктивне, перетворювальне та прагматичне мислення, що реалізується на когнітивному та процесуальному рівнях, і спрямоване на забезпечення успішності учнів у всіх сферах її життєдіяльності, як у теперішньому часі, так і в майбутньому. До характерних властивостей інноваційного мислення віднесено: здатність здобувача освіти по-новому побачити проблему і подолати стереотипи у способах її розв'язання; генерувати інноваційні ідеї та правильно оцінювати її перспективність та прагматичну цінність, відхилятися від шаблонного вирішення завдань і проблемних ситуацій.

Доведено, що значний дидактичний потенціал для розв'язання зазначеної проблеми має евристичне навчання, оскільки таке навчання стимулює мисленнєву активність учнів, розвиток у них інтуїтивного та асоціативного мислення, здібностей до уяви та творчості, і як наслідок, позитивно й комплексно впливає на формування й розвиток інноваційного мислення у здобувачів освіти. Автором презентовано форми і методи евристичного навчання, які сприяють формуванню інноваційного мислення учнів базової школи. Серед форм евристичного навчання виокремлено індивідуальні (індивідуальну дослідницьку роботу, олімпіади); колективно- групові форми, що включають в себе евристичний елемент або повністю побудовані на творчих засадах навчальної діяльності (евристичні групові проєкти, занурення, творчі та наукові тижні та ін.). Методи евристичного навчання угруповано як: когнітивні методи (емпатії, смислового бачення, образного бачення, символічного бачення, евристичних питань, порівняння, евристичного спостереження, помилок), креативні методи (мозковий штурм, методи синектики, придумування, метод «якби...», образної картини, гіперболізації, аглютинації, морфологічної скриньки, інверсії) та конструктивні методи (учнівського цілепокладання, методи учнівського планування, рецензій.). Зазначено, що вагомим дидактичним потенціалом для формування інноваційного мислення учнів базової школи є позаурочна робота евристичного характеру.

Ключові слова: учень, базова школа, інноваційна діяльність, інноваційне мислення, формування, евристичне навчання.

Popova Olena Volodymyrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Osvitology and Innovative Pedagogy, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv

FORMATION OF INNOVATIVE THINKING OF BASIC SCHOOL STUDENTS IN THE PROCESS OF HEURISTIC LEARNING

Abstract

The article is devoted to the actual problem of forming innovative thinking of basic school students in the process of heuristic learning. Innovative thinking in the general sense is defined as creative thinking aimed at meeting the needs of a person, which are constantly growing and improving, as well as at regularly producing new ideas, projects and values. The innovative thinking of students is defined as creative, scientific and theoretical, socially oriented, constructive, transformative and pragmatic thinking, which is implemented at the cognitive and procedural levels, and is aimed at ensuring the success of students in all areas of their lives, both in the present and in the future. The characteristic properties of innovative thinking include: the ability of the student to see the problem in a new way and overcome stereotypes in the ways of solving it; generate innovative ideas and correctly assess its prospects and pragmatic value, deviate from the template solution of tasks and problem situations.

It is proved that heuristic teaching has a significant didactic potential for solving this problem, since such teaching stimulates students' thinking activity, the development of their intuitive and associative thinking, imagination and creativity, and as a result, has a positive and comprehensive impact on the formation and development of innovative thinking in students. The author presents the forms and methods of heuristic teaching that contribute to the formation of innovative thinking of basic school students. Among the forms of heuristic learning are individual (individual research work, competitions); collective-group forms that include a heuristic element or are completely based on creative learning activities (heuristic group projects, immersion, creative and scientific weeks, etc.). The methods of heuristic teaching are grouped as: cognitive methods (empathy, semantic vision, imaginative vision, symbolic vision, heuristic questions, comparison, heuristic observation, mistakes), creative methods (brainstorming, synectic methods, inventing, "what if. figurative picture, hyperbole, agglutination, morphological box, inversion) and constructive methods (student goal setting, student planning methods, reviews). It is noted that heuristic extracurricular work has a significant didactic potential for the formation of innovative thinking of basic school students.

Keywords: basic school student, innovative activity, innovative thinking, formation, heuristic learning.

Вступ

Постановка проблеми. Інтенсивні зміни, що відбуваються в основних сферах життєдіяльності суспільства, перетворення інформації на основний ресурс має наслідком зміну соціального замовлення до навчання молодого покоління. Сьогодні на перше місце висувається не інформованість учня, а його здатність розв'язувати проблеми, що виникають у пізнанні й поясненні явищ дійсності [5]. Однією з ключових компетентностей у Державному стандарті базової середньої закріплено інноваційність, що «передбачає здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; відкритість до нових ідей; ініціювання змін у класі, закладі освіти, родині, громаді тощо; спроможність визначати і ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися і досягати успіхів [2, с. 3].

Отже, перед закладами загальної середньої освіти стоїть завдання формувати випускника як цілісну всебічно розвинену особистість, як «інноваційну особистість», громадянина-патріота з активною соціальною позицією, здатного ухвалювати відповідальні рішення на основі критичного аналізу проблеми; спроможного змінювати навколишній світ, забезпечувати розвиток економіки та інших сфер життєдіяльності суспільства за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці та навчатися впродовж життя [3; 6]. Вирішення цих завдань актуалізує проблему формування інноваційного мислення учнів базової школи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У психолого-педагогічній літературі досить широко розглядаються різні питання мислення особистості, різні види мислення (В. Бондар, Г. Костюк, С. Рубінштейн,Т. Хачумян та ін.). Окремі аспекти проблеми формування інноваційного мислення здобувачів освіти висвітлено в працях таких українських та зарубіжних учених, як: В. Делія, І. Коновальчук, Л. Петриченко, С. Стрілець, Г. Султанова, Д. Хакімова та ін. Проблемі творчої навчальної діяльно розвитку творчого мислення здобувачів освіти присвячено багато наукових праць видатних учених, зокрема таких, як: Г. Костюк, Л. Фрідман, Б. Коротяєв, В. Лозова.

Різні аспекти евристичного навчання досліджено в працях М. Лазарєва, А. Король, О. Кривонос, І. Проценко та інших учених. Проте аналіз останніх досліджень дає підстави констатувати, що вони присвячені здебільше евристичному навчанню здобувачів вищої освіти, тоді як теоретичні і практичні аспекти такого навчання учнів базової школи залишаються поза увагою більшості науковців. Отже, проблема формування інноваційного мислення учнів базової школи в процесі евристичного навчання залишається недостатньо висвітленою в дослідженнях сучасних учених. Потребують подальшого дослідження концептуальні засади розв'язання вказаної проблеми, розкриття дидактичного потенціалу евристичного навчання інноваційного мислення учнів, розроблення системного навчально-методичного забезпечення зазначеного процесу.

Мета статті - розкрити дидактичний потенціал евристичного навчання для формування інноваційного мислення учнів базової школи, виокремити форми і методи евристичного навчання, які впливають на формування в здобувачів освіти означеного мислення.

Результати

інноваційний мислення евристичне навчання

У загальноприйнятому значенні мислення розглядають як процес перетворення фактів, інформації, емоцій тощо на цілісне й упорядковане знання. Мислення є фундаментальною властивістю людини [4].

Узагальнюючи підходи вчених до трактування суті інноваційного мислення особистості, пропонуємо уточнене визначення зазначеного феномену: інноваційне мислення - це творче мислення, спрямоване на задоволення потреб людини, які постійно зростають і вдосконалюються, а також на регулярне продукування нових ідей, проєктів і цінностей.

Характеризуючи інноваційне мислення, учені вказують на такі його властивості, як здатність по-новому побачити проблему і подолати стереотипи у способах її розв'язання; генерувати інноваційні ідеї та правильно оцінювати її перспективність та прагматичну цінність, відхилятися від шаблонного вирішення завдань і проблемних ситуацій.

Поділяємо позицію вчених, які підкреслюють конструктивний, трансформаційний, практично-творчий характер інноваційне мислення. Звідси вважаємо, що інноваційне мислення здобувачів освіти має бути [1; 7]:

- творчим;

- відповідати принципу науковості;

- соціально-орієнтованим;

- конструктивним;

- перетворювальним;

- прагматичним.

Ураховуючи вище зазначене, інноваційне мислення здобувачів освіти визначаємо як творче, науково-теоретичне, соціально-орієнтоване, конструктивне, перетворювальне та прагматичне мислення, що реалізується на когнітивному та процесуальному рівнях, і спрямоване на забезпечення успішності учнів у всіх сферах її життєдіяльності, як у теперішньому часі, так і в майбутньому.

Значний дидактичний потенціал для розвитку інноваційного мислення учнів убачаємо в забезпеченні евристичних підходах до навчання. Оскільки евристика як наука вивчає процеси відкриття та винаходів, одним із основних завдань евристичного навчання та його важливою функцією є формування інноваційного мислення як багатокомпонентного феномену.

Як влучно зазначає Г. Султанова, інноваційно-евристичний підхід виступає інтегральною ланкою між науковим і ненауковим знанням, раціональністю та дослідженням ірраціональних явищ. Дійсно, багато процесів, які розглядаються в межах евристики, не базуються на правилах логіки та раціональності [8]. Дослідники звертають увагу на наявність у структурі цих процесів багатьох інтуїтивних, незвичайних складових, які важко зрозуміти розумом. В евристиці увага зосереджена не на творчості, яка має будь-яку юридичну форму, а на вивченні та моделюванні загальної природи або структури будь-якої творчої (інноваційної, евристичної) діяльності, тобто процесу пошуку і створення нової ідеї, що виникає в результаті розв'язання певної проблеми.

Вивчення наукових праць учених із проблеми дослідження (А. Король, М. Лазарєв, В. Лозова та інші) дає підстави свідчити, що евристичне навчання може бути визначено на різних філософсько-педагогічних підставах (методологічних, цільових, змістових, суто технологічних, пов'язаних з формуванням креативних умінь суб'єктів навчання):

- як завершена система інноваційної освіти, що має певну мету, пов'язану з реалізацією цілей національної освіти;

- як система пізнавально-творчих технологій, що забезпечують реалізацію зазначеної вище мети;

- як спосіб і умова формування гармонійної, вільної та креативної особистості, адже в межах евристичного навчання здобувачі освіти мають можливість: створювати свої аналоги; визначати індивідуальний зміст занять із предмета, ставити особистісно значущі цілі навчання, відбирати теми, планувати, контролювати й оцінювати свою роботу.

Ми евристичне навчання розглядаємо як таке навчання здобувачів освіти, що спрямоване на пошук оптимального рішення, на отримання зовсім іншого знання у знайомій ситуації, на інтелектуальний розвиток та розкриття творчого потенціалу учнів, створення ними нового в матеріалізованих продуктах освіти. Головною метою такого навчання вбачаємо в конструюванні здобувачем освіти особистісного сенсу, цілей та змісту навчання, а також формування й розвиток його евристичного мислення, яке, своєю чергою, розглядаємо як найвищий прояв інноваційного мислення.

Якщо логічне мислення має на увазі чітке виконання завдання у відповідність із заданим алгоритмом, евристичне мислення спрямоване створення іншого, принципово нового продукту. Таке мислення дає можливість застосовувати знання та навички в іншій, принципово новій ситуації; бачити проблему і у звичній та в незвичайній формі подачі; уміти визначити нову функцію та спосіб вирішення вже знайомого завдання тощо.

Головною характеристикою евристичного навчання вважаємо створення здобувачами освітнього продукту або у вигляді суджень, текстів, малюнків, виробів тощо (матеріальні продукти діяльності), або як зміни особистісних якостей учня, які розвиваються в навчальному процесі. Слід зазначити, що обидві складові освітнього продукту - матеріальна й особистісна - створюються одночасно, але за пріоритетом значущості.

Реалізація евристичної навчальної діяльності вимагає наявності в учнів сукупності особистісних якостей, а саме:

- креативних (уява, натхнення, інтуїція, неординарність, винахідливість, відчуття новизни, незалежність, схильність до ризику, прогностичність та ін.);

- когнітивних (допитливість, проникливість, захопленість, кмітливість, аналітичність, здатність до експериментування та ін.);

- конструктивних (цілепокладання, стійкість у досягненні мети, планування, гнучкість, мобільність, комунікативність, інноваційне бачення проблеми, рефлексивність та ін.).

Успішність евристичного навчання значною мірою визначається майстерністю вчителя правильно стимулювати учнів до навчально- пізнавальної діяльності евристичного характеру, яка, зрештою, приводить до підвищення їхнього інтелектуального зростання, до можливості задовольнити їх у потребі до самовираження через нестандартне інноваційне мислення. Для правильного стимулювання учнів до евристичного навчання під час уроку, заняття з факультативу чи гуртку необхідно правильно здійснювати цілепокладання, розставляти пріоритети учнів у навчанні, розвивати потребу в пізнанні чогось принципово нового, пошуку нових способів розв'язання навчальних задач.

Серед мисленнєвих операцій, що сприяють формуванню інноваційного мислення в евристичному навчанні учнів, слід назвати такі: абстракцію, класифікацію, синтез, аналіз, узагальнення, порівняння. Тож корисним виявляється «дозоване» використання різноманітних вправ, які вимагають здійснення зазначених операцій, наприклад таких, як «Асоціативний кущ».

До евристичних форм організації навчання відносимо: індивідуальні (індивідуальну дослідницьку роботу, олімпіади); колективно-групові форми, що включають в себе евристичний елемент або повністю побудовані на творчих засадах навчальної діяльності (евристичні групові проєкти, занурення, творчі та наукові тижні та ін.).

Евристичні методи можуть бути широко запроваджені у навчанні учнів базової школи. Такі методи знаходять велике застосування, оскільки стимулюють розвиток інтуїтивного мислення, здібностей до уяви та творчості. Проведення уроків та позанавчальних заходів з використанням евристичних методів («брейнрингу», інверсії, синектики та ін.) дає, як правило, багато інноваційних ідей, принципово нових підходів до вирішення різного типу навчальних задач.

Питання класифікації методів евристичного навчання в дидактиці трактується неоднозначно. Згідно видам евристичної освітньої діяльності методи евристичного навчання доцільно розділити на когнітивні, креативні та конструктивні.

Слід підкреслити, що особливістю когнітивних методів є те, що їх застосування приводить до створення освітньої продукції, тобто креативному результату. Тому методи пізнання є також і креативними. Однак первинною метою використання таких методів є пізнання об'єкта, тому їх основна специфіка пов'язана з когнітивними, а не з креативними процесами.

Когнітивні методи можна розділити на:

- методи науки (методи наукового пізнання);

- методи пізнання різних предметних галузей (методів навчального пізнання);

- метапредметні.

Методи наукового пізнання розглядаємо як методи, що застосовуються у дослідженнях у різних галузях науки. До них відносимо методи аналізу, порівняння, синтезу, класифікації, узагальнення та ін.

Методи навчального пізнання передбачають дослідження фундаментальних освітніх об'єктів, методи порівняння освітніх продуктів здобувачів освіти з культурно-історичними аналогами, традиційні методи дослідження основних питань і тем навчальних курсів.

Особливим видом когнітивних методів навчання є так звані метапредметні методи, які представляють собою метаспособи, відповідні метазмісту освіти. Метаспособом є метод пізнавального бачення сенсу об'єкта, а метапредметним змістом виступають об'єкти пізнання.

До когнітивних методів евристичного навчання, які дають можливість впливати на формування інноваційного мислення учнів, відносимо, зокрема, такі:

- метод емпатії - його можна застосувати для «занурення» учнів у досліджувані об'єкти навколишнього світу. За допомогою чуттєво-образних і уявлень учні навчаються «вживатися» у досліджуваний об'єкт, відчувати і пізнавати його зсередини. Народжені при цьому думки, почуття, відчуття є своєрідним освітнім продуктом здобувача освіти, який потім може бути виражений ним в усній, письмовій, знаковій, руховій формі або у формі;

- метод смислового бачення - він передбачає одночасну концентрацію здобувачів освіти на освітньому об'єкті, що дає змогу їм зрозуміти (побачити) першопричину закладену в ньому ідею, проблему, головний сенс, тобто його внутрішню суть. Вправи з цілеспрямованого застосування означеного методу розвивають в учнів такі властивості інноваційного мислення, як: асоціативність, інтуїція, осяяння, інсайт;

- метод образного бачення - спрямований на емоційно-образне дослідження об'єкта. Освітній продукт як результат спостереження учнів відбивається в словесній або графічній (образній) формі, тобто вони промовляють, записують або малюють результати свого дослідження;

- метод символічного бачення - полягає в знаходженні або побудові учнем зв'язків між об'єктом і його символом. Після з'ясування характеру відносин символу і його об'єкта викладач пропонує студентам спостерігати який-небудь об'єкт із метою побачити і зобразити його символ у графічній, знаковій, словесній чи іншій формі. Важливе місце при цьому займає пояснення і тлумачення учнями створених «символів»;

- метод евристичних питань (розроблений давньоримським педагогом і оратором Квинтіліаном) - для відшукання відомостей про будь- яку подію або об'єкт учитель ставить сім ключових питань: «Хто?», «Що?», «Навіщо?», «Де?», «Чим?», «Як?», «Коли?». Цей метод сприяє креативності та мобільності мислення;

- метод порівняння - застосовується для порівняння версій учнів із версіями, які формулювали видатні вчені і фахівці-практики;

- метод евристичного спостереження - заснований на спостереженні як цілеспрямоване особистісному сприйнятті здобувачем освіти різних об'єктів і має на меті навчити добувати і конструювати знання за допомогою спостережень;

- метод помилок - передбачає зміну усталеного негативного ставлення до помилок, заміну його на конструктивне використання помилок (і псевдопомилок) для поглиблення освітніх процесів. Помилка розглядається як джерело протиріч, винятків з правил, нових знань, які народжуються на протиставленні загальноприйнятим. Увага до помилки може бути залучено не тільки з метою її виправлення, а й для з'ясування її причин, способів отримання. Відшукання взаємозв'язків помилки з «правильністю» стимулює евристичну діяльність учнів, приводить їх до розуміння відносності і варіативності будь-яких знань. Цей метод є ефективним для формування критичного мислення, яке є необхідною складовою мислення інноваційного.

Креативні методи евристичного навчання орієнтовані на створення учнями особистого освітнього продукту. Пізнання при цьому також відбувається, воно виникає в процесі власне творчої діяльності. Головним результатом є отримання нового продукту. Серед означених методів, які ефективно сприяють формуванню інноваційного мислення учнів базової школи, варто виокремити такі:

- мозковий штурм (брейнстормінг) - цей метод є добре відомим і поширеним у сучасній освітній практиці, адже він спонукає учнів до генерування ідей, «звільняє» учнів від інерції мислення і стереотипів;

- метод синектики (Дж. Гордон) - базується на методі мозкового штурму, різного виду аналогій (словесної, образної, особистої), інверсії, асоціації та ін. Спочатку обговорюються загальні ознаки проблеми, висуваються і відсіваються перші рішення, генеруються і розвиваються аналогії, використовуються аналогії для розуміння проблеми, вибираються альтернативи, відшукуються нові аналогії, повертаються до проблеми. У синектиці широко використовуються прямі, суб'єктивні, символічні, фантастичні аналогії.

- метод придумування - це спосіб створення невідомого учням раніше продукту в результаті їхніх певних розумових дій. Метод реалізується за допомогою таких прийомів: а) заміщення якостей одного об'єкта якостями іншого; б) відшукання властивостей об'єкта в іншому середовищі; в) зміна елемента досліджуваного об'єкта і опис властивостей нового, зміненого об'єкта;

- метод «якби...» - полягає в складанні учнями опису того, що станеться, якщо в реальній дійсності щось зміниться. Виконання учнями подібних завдань не тільки розвиває їх уяву, а й дає можливість краще зрозуміти будову реального світу, причинно-наслідкові зв'язки в ньому, фундаментальні основи різних наук;

- метод образної картини - відтворює такий стан учня, коли його сприйняття і розуміння досліджуваного об'єкта ніби зливаються, відбувається його цілісне, нерозчленоване бачення. У результаті виникає образна картина реальної дійсності. Учням пропонується зобразити свою картину явища або події, тобто виразити за допомогою малюнків, символів, ключових термінів фундаментальні основи явища, зв'язки між ними. Кожен учень під час такої роботи не тільки мислить різними масштабами, співвідносить свої знання з різних галузей науки, а й відчуває сенс зображуваної реальності;

- метод гіперболізації - заснований на збільшенні або зменшенні об'єкта пізнання, його окремих частин або якостей. Стартовий ефект означеним гіперболізаціям можуть надати «Рекорди Гіннеса», що знаходяться на межі виходу з реальності у фантазію;

- метод аглютинації - полягає в з'єднанні учнями непоєднуваних у реальності якостей, властивостей, частин об'єктів та їх зображенні;

- метод морфологічного ящика, або метод багатовимірних матриць (Ф. Цвіки) - заснований на знаходженні нових, несподіваних і оригінальних ідей шляхом складання різних комбінацій відомих і невідомих елементів;

- метод інверсії, або метод звернень - використовується, коли стереотипні прийоми виявляються марними, застосовується принципово протилежна альтернатива рішення, або в тому випадку, коли об'єкт досліджується з зовнішньої сторони, а рішення проблеми відбувається під час розгляду його «зсередини».

Конструктивні методи розглядаємо як допоміжні способи формування інноваційного мислення учнів у процесі евристичного навчання, проте без них неможливо оптимально організувати цей процес. Означені методи дають можливість забезпечити раціональну організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, а також сприяють формуванню таких важливих якостей учня з інноваційним мисленням, як: здатність до цілепокладання, стійкість у досягненні мети, уміння планування, гнучкість, мобільність, рефлексивність тощо. До вказаних методів відносимо, зокрема такі:

- методи учнівського цілепокладання - передбачають надання учням можливості вибору цілей із запропонованого вчителем набору; класифікації складених ними цілей з подальшою деталізацією; обговорення учнівських цілей на реалістичність і досяжність; конструювання учнями цілей за допомогою заданих алгоритмів; складання здобувачами освіти власних цілей згідно таксономії освітніх цілей і завдань; формулювання цілей на основі результатів рефлексії, співвідношенні індивідуальних і колективних цілей, цілей учня і вчителя;

- методи учнівського планування - учням пропонується спланувати свою освітню діяльність на певний період (уроку, заняття, день, тиждень, або на період виконання окремого завдання, проєкту, творчої роботи тощо). План може бути усний або письмовий, простий або складний, головне, щоб він позначав основні етапи та види діяльності учня з реалізації його мети. У процесі роботи план може змінюватися, доповнюватися або замінюватися; учень фіксує зміни, з'ясовує їх причини, а в кінці роботи здійснює рефлексію планування;

- методи рецензій - дає можливість учням оволодівати вміннями критично поглянути на освітній продукт товариша, його усну відповідь, на навчальний матеріал, переглянутий відеофільм, проаналізувати їх зміст, виділити головні моменти.

Підкреслимо, що ефективне формування інноваційного мислення вимагає комплексного застосування форм і методів евристичного навчання, які є взаємопов'язаними і взаємообумовленими.

До навчання учнів базової школи доцільно вводити елективні курси, зміст яких пов'язаний безпосередньо з теорією інновацій у техніці, зокрема варто давати здобувачам освіти матеріал із історії технічних інновацій, робототехніки, основ енергозбереження; із інновацій з екологічного збереження навколишнього середовища, інформаційних технологій тощо.

Для активізації інноваційного мислення учнів варто активно долучати до «квазіінноваційної» діяльності, що здійснюється у формі ігор, дискусій, проєктної та науково-дослідницької діяльності, учнівських конференцій тощо. Під час занять вчителям радимо цілеспрямовано застосовувати ситуації індивідуальної та командної змагальності (проводити конкурси, олімпіади, вікторини та ін.), що стимулюють учнів до інноваційної діяльності через їхню конкуренцію та кооперацію задля досягнення спільної колективної мети.

Вагомий дидактичний потенціал для формування інноваційного мислення учнів має застосування різних форм і методів евристичного навчання в позаурочній роботі, наприклад: у роботі предметних гуртків та факультативів, наукових учнівських об'єднань клубів, круглих столів та інших заходів. Корисним є організація зустрічей з фахівцями, які працюють у галузі технічних, природничих інновацій, проведення екскурсій на інноваційні підприємства, наукові лабораторії тощо (якщо немає можливості це зробити в реальному форматі, можна це здійснити в режимі онлайн у формі заочної подорожі).

У процесі отримання знань у такому форматі в учнів найчастіше проявляється творчий підхід до навчально-пізнавальної діяльності інноваційного, евристичного характеру. Оточення однолітків-однодумців, щиро захоплених певним предметом, грамотний підхід учителів до організації навчання, зрілість свідомості в сукупності забезпечують зростання пізнавальної активності здобувачів та їхньої навчальної працелюбності. І як наслідок, в учнів виникає бажання брати участь в олімпіадах, у виконанні учнівських дослідних проєктів, конкурсах, де вони можуть повною мірою розкрити свій творчий потенціал, проявити зрілість власного інноваційного мислення.

Висновки

Інноваційна діяльність є потребою сучасної людини, оскільки надає можливість їй мобільно адаптуватися до змін сучасного життя. Інноваційність стає не тільки тим, до чого прагне сучасна людина, а й до чого вона зобов'язана прагнути. Інноваційна діяльність та інші креативні процеси обумовили посилену увагу до проблеми формування інноваційного мислення учнів.

Значний дидактичний потенціал для розв'язання зазначеної проблеми має евристичне навчання, адже таке навчання стимулює мисленнєву активність учнів, розвиток у них інтуїтивного та асоціативного мислення, здібностей до уяви та творчості, і як наслідок, позитивно й комплексно впливає на формування й розвиток інноваційного мислення у здобувачів освіти. Вагомий дидактичний потенціал для формування інноваційного мислення учнів базової школи має також позаурочна робота евристичного характеру. Ефективне формування інноваційного мислення вимагає комплексного застосування форм і методів (когнітивних, креативних, конструктивних) евристичного навчання, які є взаємопов'язаними і взаємообумовленими.

Література

1. Грітченко А., Кириленко К. Формування інноваційних знань, інноваційного способу мислення та інноваційності особистості студента в інноваційно-діяльному середовищі вищого навчального закладу. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. 2015. Вип. 1. С. 100-109. URL: http://surl.li/rjubr

2. Державний стандарт базової середньої освіти. Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 року. URL: http://surl.li/abjvt

3. Кремень В. Г. Інноваційність як вимога часу. Товариство «Знання» України. URL: http://surl.li/rjerc

4. Мислення як психічний процес. URL: http://surl.li/rjeql

5. Ремех Т. Формування інноваційної особистості як завдання Нової української школи. Обдарованість: Зб. тез конф. 2021. С. 112-117. URL: http://surl.li/kkulq

6. Швай Р. І. Деякі аспекти змін освітньої парадигми щодо формування інноваційної особистості. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2011. № 2. С. 168-172. URL: http://surl.li/rjerj

7. Revenko I., Popova O., Hvozdyak O., Bazyliak N., Boberskyi I., Kruhlyk O. Humanization of Relationships between Teachers and Students in Educational Work. Khazar journal of humanities and social sciences (special issue). Vol. 26 (2023). DOI: https://doi.org/10.5782/. kjhss.2023.78.88

8. Sultanova G. Innovative and Euristic Horses of Modern Scientific Thinking Style. International Journal of Development and Public Policy. 2021. Vol. 1. Issue 5. Р. 201-203.

References

1. Hritchenko A., Kyrylenko K. (2015). Formuvannia innovatsiinykh znan, innovatsiinoho sposobu myslennia ta innovatsiinosti osobystosti studenta v innovatsiino-diialnomu seredovyshchi vyshchoho navchalnoho zakladu [Formation of innovative knowledge, innovative way of thinking and innovativeness of the student's personality in the innovative environment of a higher education institution]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Pavla Tychyny - Collection of scientific works of Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna, 1, 100-109. Retrieved from http://surl.li/rjubr [in Ukrainian].

2. Derzhavnyi standard bazovoi serednoi osvity. Postanova KMU № 898 vid 30.09.2020 roku. [State standard of basic secondary education. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 898 of 30.09.2020]. Retrieved from http://surl.li/abjvt [in Ukrainian].

3. Kremen V. H. Innovatsiinist yak vymoha chasu. [Innovation as a requirement of the times]. Tovarystvo «Znannia» Ukrainy - "Knowledge" Society of Ukraine. Retrieved from http://surl.li/rjerc [in Ukrainian].

4. Myslennia yak psykhichnyi protses [Thinking as a mental process]. Retrieved from http://surl.li/rjeql [in Ukrainian].

5. Remekh T. (2021). Formuvannia innovatsiinoi osobystosti yak zavdannia Novoi ukrainskoi shkoly. [Formation of innovative personality as a task of the New Ukrainian School]. Obdarovanist: Zb. tez konf. - Giftedness: Coll. theses conf., 112-117. Retrieved from http://surl.li/kkulq [in Ukrainian].

6. Shvai R. I. (2011). Deiaki aspekty zmin osvitnoi paradyhmy shchodo formuvannia innovatsiinoi osobystosti [Some aspects of changes in the educational paradigm for the formation of an innovative personality]. Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu - Bulletin of the Vinnytsia Polytechnic Institute, № 2, 168-172. Retrieved from http://surl.li/rjerj [in Ukrainian].

7. Revenko I., Popova O., Hvozdyak O., Bazyliak N., Boberskyi I., Kruhlyk O. (2023). Humanization of Relationships between Teachers and Students in Educational Work. Khazar journal of humanities and social sciences (special issue), Vol. 26. DOI: https://doi.org/10.5782/. kjhss.2023.78.88.

8. Sultanova G. (2021). Innovative and Euristic Horses of Modern Scientific Thinking Style. International Journal of Development and Public Policy, Vol. 1, Issue 5, 201-203.

Размещено на Allbest.ru