Роль мотивації у формуванні позитивного ставлення до фізичного виховання в умовах дистанційного навчання: аспекти психологічної підтримки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль мотивації у формуванні позитивного ставлення до фізичного виховання в умовах дистанційного навчання: аспекти психологічної підтримки

Кудряшов Ігор Олександрович

старший викладач кафедри фізичного виховання та спорту, Державний біотехнологічний університет, м.Харків,

Артюгін Арнольд Валерійович

старший викладач кафедри фізичного виховання та спорту, Державний біотехнологічний університет, м.Харків,

Анотація

У статті розглянуто актуальну тему ролі мотивації у формуванні позитивного ставлення до фізичного виховання в умовах дистанційного навчання. Висвітлено різні аспекти мотивації та її вплив на студентів у віртуальному навчальному середовищі, надаючи читачам глибоке розуміння важливості цього фактору для ефективності фізичної активності та фізичного виховання. Виділено два основні типи мотивації: внутрішню та зовнішню. Внутрішня мотивація базується на внутрішніх переконаннях, інтересах та особистих цілях. Зовнішня мотивація полягає у впливі зовнішніх факторів, таких як нагороди, покарання, визнання. Також розглядаються два головні фактори, що впливають на мотивацію: зовнішній - організація процесу та структура курсу; внутрішній - особистісні параметри (спрямованість, інтереси тощо). Авторами підкреслено важливість комплексного підходу до формування позитивного ставлення, зокрема врахування емоційного, практичного, пізнавального та етичного компонентів.

Ґрунтуючись на аналізі досліджень та власному досвіді викладання фізичної культури в дистанційному форматі, автори статті пропонують низку практичних рекомендацій для підвищення мотивації студентів до фізичної активності. Зокрема, акцентовано увагу на практичних аспектах фізичної активності. Здобувачі освіти повинні розуміти конкретні вигоди від фізичної активності, такі як покращення здоров'я, фізичної форми та самопочуття.

Серед чинників, що впливають на мотивацію, є створення стимулюючого та естетично привабливого віртуального середовища. Це можна зробити, використовуючи яскраві та інформативні зображення, відео та інші мультимедійні матеріали.

Наголошується на необхідності надання здобувачам освіти доступної та цікавої інформації для пізнавального розвитку. Це дозволить усвідомити і зрозуміти, чому фізична активність важлива для їхнього здоров'я та загального добробуту. Впровадження цих рекомендацій дасть можливість підвищити мотивацію студентів до фізичної активності в умовах дистанційного навчання, що сприятиме покращенню їхнього фізичного та психічного здоров'я.

Ключові слова: теоретичні аспекти, фізичне виховання, дистанційна освіта, мотивація, інтерес до занять.

Abstract

мотивація фізичне виховання дистанційне навчання

Kudriashov Ihor Aleksandrovich Senior Teacher at the Chair of Physical Education and Sport, State Biotechnological University, Kharkiv,

Artiuhin Arnold Valeriiovych Senior Teacher at the Chair of Physical Education and Sport, State Biotechnological University, Kharkiv

THE ROLE OF MOTIVATION IN FORMING A POSITIVE ATTITUDE TO PHYSICAL EDUCATION IN DISTANCE LEARNING: ASPECTS OF PSYCHOLOGICAL SUPPORT

This article explores the crucial role of motivation in fostering a positive attitude towards physical education in the context of distance learning. Various aspects of motivation and its impact on students in virtual learning environments are highlighted, providing readers with a profound understanding of the importance of this factor for the effectiveness of physical activity and physical education. The authors distinguish between two main types of motivation: internal and external. Internal motivation is based on personal beliefs, interests, and individual goals, while external motivation involves external factors such as rewards, penalties, and recognition.

Two primary factors influencing motivation are also examined: external factors related to the organization of the learning process and course structure, and internal factors linked to personal parameters (orientation, interests, etc.). The authors emphasize the importance of a comprehensive approach to cultivating a positive attitude, taking into account emotional, practical, cognitive, and ethical components.

Drawing on research analysis and teaching experience in distance education for physical education, the article proposes a set of practical recommendations to enhance students' motivation for physical activity. Creating a stimulating and aesthetically appealing virtual environment is suggested, achieved through the use of vivid and informative images, videos, and other multimedia materials. Focusing attention on the practical aspects of physical activity is crucial, ensuring that students perceive real benefits such as improved health, physical fitness, or overall wellbeing.

Providing accessible and engaging information for cognitive development is another key recommendation. Education seekers must understand why physical activity is essential for their health and overall well-being. Implementing these recommendations is anticipated to elevate students' motivation for physical activity in the context of distance learning, contributing to improvements in their physical and mental health.

Keywords: theoretical aspects, physical education, distance education, motivation, interest in classes.

Постановка проблеми

Формування теоретичних основ супроводу та мотивації у формуванні позитивного ставлення до фізичного виховання здобувачів освіти в умовах їхньої особистісно-орієнтованої професійної підготовки стало системою вільного вибору як шляху соціалізації. У контексті дистанційного навчання, багато моделей психологічної підтримки ґрунтуються на принципах розуміння та прийняття, таких як співчуття, самостійність, самореалізація, гарне самопочуття, адаптація до реальності та здатність контролювати своє життя в різних обставинах.

Однією з ключових цілей фізвиховання є психічне і фізичне здоров'я. У світі, який постійно змінюється, майбутній фахівець повинен виявити творчий підхід до реальності, що повсякчас зазнає змін завдяки дії різноманітних факторів. Активна життєва позиція та управління власним розвитком стають визначальними для досягнення успіху. З огляду на це, важливо створювати умови для формування нових якостей і здібностей.

Етап психолого-педагогічного супроводу фізичного виховання під час дистанційної освіти слід розглядати як спеціальний вид професійної допомоги. Його завданням є запобігання й подолання різних проблем особистісного розвитку, реалізація потенційних можливостей, розкриття індивідуальних особливостей та підтримка оптимальних якостей особистості. Це також включає надання права самостійно робити вибір і нести відповідальність, передбачає допомогу у організації професійної підготовки, розв'язанні труднощів у навчальній діяльності та створенні індивідуального стилю навчально-професійної діяльності.

Формування стійкої мотивації до фізичної активності в умовах дистанційного навчання не лише забезпечує підтримку й самовираження, але й навчає молодь ставити перед собою доступні цілі, реалізовувати їх та долати труднощі, які невіддільно супроводжують шлях духовного зростання. Уміння знаходити внутрішню мотивацію, навіть у складних умовах дистанційного навчання, дозволяє студентам зберігати інтерес до фізичної культури і заразом знаходити задоволення в її виконанні. Важливо враховувати індивідуальні особливості та інтереси учнів при плануванні фізичних занять, щоб зробити їх більш привабливими та мотивуючими.

Серед ключових аспектів психологічної підтримки важливо надати інструменти саморегуляції та стресостійкості. Вміння вчасно впоратися зі стресом та труднощами, які можуть виникнути під час дистанційного навчання, сприяє збереженню позитивного ставлення до фізичного виховання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми фізичного виховання у системі освіти вивчали L.A. Gallo, T.F. Gallo, S.L. Young, K.M. Moritz, L. K. Akison [7], В.С. Мунтян [5], А.М. Кокарєва [3] та ін. Зазвичай у наведених роботах розглядається актуальність фундаментального принципу оздоровчої спрямованості, що включає в себе належне формування організму, збереження і покращення здоров'я, розвиток фізичних якостей та сприяння організації здорового способу життя серед учнівської молоді. Особлива увага приділяється публікаціям, які висвітлюють ідейно-моральне виховання учнів та його впровадження за допомогою фізичного виховання. Наукові дослідження, присвячені підвищенню освітнього потенціалу фізичного виховання в умовах дистанційної освіти, включають аналіз його ролі у формуванні особистісної фізичної культури, що є необхідною складовою загальної культури особистості.

Мета статті - полягає у дослідженні та розгляді ролі мотивації у формуванні позитивного ставлення до фізичного виховання в умовах дистанційного навчання. Автори прагнуть розкрити важливі аспекти психологічної підтримки, спрямованої на розвиток стійкої мотивації здобувачів освіти до фізичної активності, зокрема враховуючи виклики, що виникають у зв'язку з дистанційним навчанням.

Виклад основного матеріалу

Мотивація здобувачів освіти є важливим фактором досягнення академічної успішності для всіх форм навчання, але виняткову роль вона відіграє у процесі дистанційного навчання. Особливої актуальності проблема мотивації набула під час масового переведення освіти всіх рівнів на дистанційний формат в умовах пандемії. З поширенням COVID-19 більшість закладів освіти змушені були перейти на дистанційне навчання. Учасникам освітнього процесу довелося докласти значних зусиль для ефективної реалізації цього переходу. Педагогічні та науково-педагочні працівники разом із фахівцями в галузі інформаційних технологій у закладах освіти по всьому світу працювали в кризовому режимі і виконали величезну роботу з перенесення багатьох курсів і програм в онлайн, особливо в першу хвилю пандемії. Можна з упевненістю стверджувати, що освіта зазнає вимушеної трансформації. У зв'язку з цим, виникає багато проблем, які потребують розв'язання як з боку суспільства та держави, так і з боку педагогічної спільноти. Ця тенденція ще більше посилилася у зв'язку з широкомасштабним вторгненням та введенням воєнного стану на території України [1].

Навчальна діяльність містить у собі три взаємопов'язані компоненти: когнітивний, поведінковий та емоційний. Особливості цих компонентів представлено у таблиці 1.

Когнітивний компонент - отримані студентом знання, уявлення про одержувану професію, що будуються на доступній для них інформації. Емоційний компонент - це емоції, які переживає студент у процесі навчання, його емоційний настрій на навчання, бажання вчитися.

Таблиця 1

Особливості компонентів навчальної діяльності

Джерело: [4]

Поведінковий компонент являє собою сукупність дій, що здійснюються здобувачами в процесі навчання. Іншими словами, доступність інформації, сприятливе емоційне тло і хороший психосоматичний стан студентів є взаємопов'язаними елементами, що можуть впливати на їхнє ставлення до дистанційного навчання. Нині дистанційне навчання неоднозначно сприймається всіма учасниками освітнього процесу. Проте можна констатувати, що загальний рівень суб'єктивної задоволеності дистанційним форматом навчання у студентів досить високий.

Дистанційне навчання стає випробуванням для студентів, яким необхідно самостійно знаходити мотивацію і долати психологічні труднощі без підтримки товаришів та викладачів. Така вимушена ізоляція супроводжується відчуттям самотності, що негативно впливає на бажання вчитися [2]. У ситуації, коли студентам доводиться самостійно забезпечувати свою мотивацію для онлайн-навчання, стає очевидною необхідність розуміти, які фактори впливають на мотивацію в дистанційній освіті. Дослідження підтверджують, що мотивація є ключовим чинником для успішного навчання в дистанційному форматі [4].

Складності сприйняття інформації студентом спричинені повною або частковою відсутністю емпатії та рефлексії в процесі знеособленої електронної комунікації з викладачем. Слід зазначити, що на відміну від реального спілкування, яке має більш зрозуміле емоційне забарвлення завдяки використанню вербальних і невербальних засобів комунікації - мовлення, жестів, міміки, зорового емоційного контакту, у знеособленій електронній комунікації отриману інформацію сприймати складніше. Студентові багато що доводиться інтерпретувати самому, зокрема й емоційне підґрунтя діалогу.

Здебільшого студенти отримують нову інформацію мовчки. Відсутність розмовної практики під час занять, що тісно пов'язана з діалогічним мисленням, знижує здатність студента до внутрішнього монологу, тобто до самостійного мислення [8]. Для того, щоб студент міг самостійно зафіксувати проблему, осмислити її, зіставити різні варіанти, підходи в її подоланні, здійснити аналіз різних поглядів, різних позицій і вийти на свою власну аргументовану точку зору, при дистанційній формі навчання важливо розвивати таке необхідне в сучасному світі інформації критичне і креативне мислення [5].

Не менш важливою для студентів дистанційної форми навчання є здатність концентруватися під час навчального процесу. Студенти відчувають складнощі з концентрацією уваги через наявність безлічі зовнішніх відволікаючих чинників, як-от: сім'я, робота, хатні справи тощо. У зв'язку з чим виникає потреба при організації навчального процесу в дистанційному форматі враховувати індивідуальний темп навчання студентів. Дослідження навчання в індивідуальному темпі показує, що індивідуальна швидкість засвоєння матеріалу, яка встановлюється самим студентом залежно від його особистих обставин і потреб, і можливість самому контролювати темп навчання, сприятливо впливають на загальний психоемоційний стан студентів і сприйняття процесу навчання в дистанційній формі [3]. Відзначається значне вивільнення часових ресурсів за рахунок індивідуального темпу навчання, які вони можуть додатково витратити на особистісний саморозвиток і потреби [7].

На ефективність такого навчання може впливати сам процес планування. Онлайн-навчання вимагає від студентів особливих психологічних компетен- цій, зокрема високого рівня рефлексії, усвідомленості та самоменеджменту [2]. Запровадження режиму дня та планування вкрай важливе для психологічного комфорту під час дистанційного навчання. Ілюзія, згідно з якою «дистанційно» можна займатися в будь-який час, призводить до зниження продуктивності та успішності. Студентам необхідно дотримуватися розпорядку дня - це стосується ранкових підйомів і відходження до сну, часу виконання домашніх завдань і навіть відпочинку. Викладачеві та студентам важливо мати чіткий розклад не тільки занять, а й підготовки до них.

Управління самостійною роботою у питаннях її планування, організації та контролю є основним із завдань викладача в процесі дистанційного навчання. З дотриманням режиму дня всім учасникам процесу дистанційного навчання вдасться підвищити його ефективність. На досягнення цього результату так само впливає рівень самоконтролю і самоорганізації студента, від яких залежить його психологічна адаптація, міжособистісна взаємодія, а також академічні досягнення. Під самоконтролем у цьому контексті розуміють уміння керувати своєю поведінкою та емоціями, утримуватися від імпульсивного поводження та дій. Виявлено зв'язок надання переваги студентам різних форм навчання з їхніми особистісними психологічними особливостями, одна з яких - самоконтроль.

Важливим завданням стає визначення чинників, які впливають на мотивацію під час онлайн-навчання. Два основні типи мотивації - внутрішня та зовнішня - виявляються як ключові. Внутрішня мотивація ґрунтується на власних потребах і інтересах, наприклад, зацікавленість конкретною темою. З іншого боку, зовнішня мотивація залежить від зовнішніх чинників, таких як визнання викладача або підтримка батьків.

Досвід викладання фізичної культури в онлайн-форматі вказав на два головні чинники, що впливають на мотивацію. Зовнішній фактор включає організацію процесу та структуру курсу, тоді як внутрішні параметри - індивідуальна спрямованість та інтереси - відіграють також суттєву роль. Обидва аспекти можуть позначатися на мотивації як позитивно, так і негативно. Особливості мотивації до занять з фізичного виховання в умовах дистанційної освіти представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Особливості мотивації до занять з фізичного виховання в умовах дистанційної освіти

Джерело: [8]

Процес навчання і структура курсу з фізичного виховання стосується проєктування самої онлайн-програми навчання як з дидактичної, так і з педагогічної точки зору. Крім того, він включає в себе дії та поведінку викладача при проведенні заняття в режимі онлайн або синхронно, або асинхронно. Ця основна категорія може бути додатково поділена на підкатегорії, які є більш зрозумілими, а саме: зацікавленість викладача, якість зворотного зв'язку та терміни, структура кінцевих і проміжних цілей [4].

Здобувачі освіти здебільшого вважають, що активна участь викладача є вирішальною для забезпечення їхньої мотивації, і вони ретельно слідкують за прогресом своїх товаришів. У той час, коли викладачі, які зацікавлені в підвищенні ефективності дистанційної освіти, сприяють позитивному розвитку мотивації, байдужі здобувачі можуть негативно впливати на цей процес. Визначальне значення для викладачів має своєчасний та конструктивний зворотний зв'язок, який допомагає підтримувати високий рівень мотивації. Здобувачі освіти також вказують, що строки та чіткі цілі є вагомими для внутрішньої мотивації. Їм важливо відчувати рух вперед, прогрес та досягнення поставлених цілей для збереження високого рівня мотивації [5].

Усвідомлення значущості фізичного виховання під час дистанційного навчання є суттєвим моментом, оскільки це впливає на фізичне та психічне здоров'я та створює основу для успішної навчальної діяльності. Розглянемо ключові аспекти, які підкреслюють його важливість:

1. Регулярна фізична активність сприяє підтримці оптимального рівня фізичного здоров'я та енергії. Вона допомагає зменшити стрес, покращує кровообіг, збільшує витривалість та призводить до загального фізичного благополуччя.

2. Фізична активність впливає на вироблення ендорфінів, які підвищують настрій та зменшують вплив стресу і тривоги. Зокрема, під час дистанційного навчання, коли відсутня особиста взаємодія, регулярна фізична активність може стати визначальною умовою для підтримання емоційного стану.

3. Фізична активність сприяє підвищенню кровопостачання мозку, що може покращити концентрацію та пам'ять. Здобувачі, які регулярно займаються фізичною активністю, частіше виявляють здатність до ефективної навчальної діяльності.

4. Фізичне виховання в дистанційному форматі може спонукати до формування здорових звичок у здобувачів. Це включає розклад регулярних фізичних вправ, пауз для зарядки під час навчання та збалансоване співвідношення між навчанням та фізичною активністю.

5. Взаємодія з іншими здобувачами чи викладачами упродовж виконання фізичних вправ або віртуальних спортивних заходів може підтримувати соціальне спілкування, зберігаючи важливий аспект соціальної взаємодії, який іноді буває відсутнім під час дистанційного навчання [9].

Різноманітні цілі, які ставляться перед здобувачами освіти, повинні бути досяжними, особливо у контексті фізичної культури під час онлайн-навчання. Важливо, щоб ці цілі були реалістичними і зрозумілими, враховуючи принципи когнітивної оцінки. Структура курсу з фізичного виховання, ясність інструкцій та технічна платформа є критичними факторами, які впливають на мотивацію, часто в негативному ключі [10].

Особистісні аспекти, такі як інтерес до теми, задоволення від прогресу та особистісний розвиток, більш пов'язані з внутрішньою мотивацією. Існують і позитивні, і негативні чинники, які впливають на мотивацію. Можливість гнучкого планування навчання та наявність вільного часу здійснюють позитивний вплив, тоді як стрес та обмежений час можуть негативно впливати на неї. Потреби особистості, зокрема користь від курсу та задоволення від успіхів, також визначають рівень мотивації. Необхідно, щоб зайняття онлайн були не лише навчальними, але й надихаючими, відповідали особистим інтересам та приносили задоволення від розвитку власних навичок [6].

У своїх працях D. Jimenez-Pavon, A. Carbonell-Baeza та С. Lavie за рівнем усвідомленості виокремлюють наступні групи взаємовідносин: рефлекторні, конкретно-емоційні, конкретно-особистісні та власно-духовні. На думку авторів концепції, у становленні конкретно-особистісних і власно-духовних стосунків задіяні принципово інші структури, ніж в емоційних і рефлекторних. «Процес розвитку пов'язаний з тим, що нові рівні відносин характеризуються іншими функціонально-психічними структурами... Конкретні уявлення про об'єкти відношення змінюються абстрактними і принциповими. Безпосередні, зовнішні, ситуативні, конкретно-емоційні мотиви змінюються інтелектуально- вольовими» [8].

Конкретно-емоційні рівень більшою мірою є породженням емоційних структур, які здійснюють орієнтовно-оцінну функцію і відмінна риса відносин цього рівня - відсутність власної спонукальної активності. Вони актуалізуються лише в певній конкретній ситуації.

Серед виокремлених типів ставлення до фізичної культури і здорового способу життя тільки емоційно-естетичний тип відповідає цьому рівню. Решта типів ставлення до здоров'я відповідають іншому, ціннісно-смисловому особистісному рівню, що відзначається спонукально-дієвим характером [7].

Причому практичний тип ставлення до фізичної культури і здорового способу життя, найімовірніше, відображає першу стадію ціннісно-смислового рівня ставлення, перехід до активного функціонування, до нових емоцій, до діяльності. Важливого значення на цьому рівні розвитку ставлення, що характеризується переважанням практичної активності, набувають процеси самопізнання і самооцінки. Їх результатом є нові потреби і нові, вищі рівні відносин пізнавального й етичного типів, що виражаються в оздоровчих програмах, які формують і перетворюють особистість. «Але не тільки стосунки активують функцію, а й навпаки, функціональна структура, що розвивається, є умовою реалізації відносин: потреба, інтерес, любов мобілізує функціональні можливості психічної діяльності для задоволення потреб та інтересів, але цим уже створюють нову потребу, задоволення якої піднімає на новий щабель функціональну характеристику на основі оволодіння новим досвідом, новими засобами діяльності» [8].

Аналіз вікових особливостей студентів підтверджує діалектику розвитку індивідуальних зв'язків особистості з різними сторонами об'єктивної дійсності, що дає ключ до пояснення вікових змін ставлення до фізичної культури, дає змогу окреслити стратегію і визначити методичні прийоми формування ціннісного ставлення до здоров'я. Він дозволив встановити існування різних (від низького до високого) рівнів ставлення, обумовлених передусім рангом домінантності та величиною інтенсивності, а також виокремити відповідно до переважаючої мотиваційної спрямованості (або переваг різних типів діяльності в царині здоров'я) та рівня розвитку компонентів інтенсивності ставлення чотири типи ставлення до здоров'я і здорового способу життя:

1) Емоційно-естетичний тип, мотиваційне забезпечення діяльності якого (потреби, нахили, інтереси, мотиви, установки) пов'язані з емоційно-естетичним сприйняттям, оцінкою та естетичним змістом; розвиток якого забезпечується передусім чуттєвим компонентом ставлення і пов'язаний із системою афективно- забарвлених індивідуальних еталонів та ідеалів естетичного характеру.

2) Практичний тип, мотиваційне забезпечення діяльності якого полягає в самій діяльності, отриманні задоволення від діяльності, від спілкування в процесі цієї діяльності тощо; розвиток якого реалізується насамперед через практичний компонент ставлення і характеризується прагненням до практичних дій.

3) Пізнавальний тип, мотиваційне забезпечення діяльності якого визна-чається пізнавальним інтересом до об'єкта ставлення, що виражається в готовності та прагненні отримувати, шукати й переробляти інформацію про засоби, методи та стратегії здорового способу життя, використовувати її в практичній діяльності.

4) Етичний тип, мотиваційне забезпечення діяльності якого визначається насамперед потребами, бажаннями, прагненнями до зміцнення (збереження) здоров'я, системою образів і норм етичного та пізнавального характеру. Характеризується активністю в практичній сфері, пізнавальним інтересом, прагненням змінити своє оточення відповідно до притаманного йому су'єктивного ставлення [9].

Цей аналіз є ключовим для розуміння, як впливають різні мотиваційні чинники на ставлення студентів до фізичної культури в умовах дистанційного навчання. Розглядаючи емоційно-естетичний тип, важливо розуміти, як визначення естетичних цінностей впливає на сприйняття та оцінку фізичної активності у віртуальному середовищі.

Отже, формування позитивного ставлення до фізичної культури під час дистанційного навчання вимагає ретельного врахування та підтримки різних мотиваційних типів студентів. Це може включати створення стимулюючого та естетично привабливого віртуального середовища, акцент на практичних аспектах фізичної активності, а також надання доступної та цікавої інформації для пізнавального розвитку. Такий комплексний підхід дозволяє врахувати різноманітні потреби та переваги студентів, що сприяє покращенню їхнього ставлення до фізичної культури під час онлайн-навчання.

Висновки

Розглянуто актуальну тему ролі мотивації у формуванні позитивного ставлення до фізичного виховання в умовах дистанційного навчання. Висвітлено різні аспекти мотивації та її вплив на студентів у віртуальному навчальному середовищі, надаючи читачам глибоке розуміння важливості цього фактору для ефективності фізичної активності та фізичного виховання. Аналізуючи вікові особливості ставлення до фізичної культури, у статті виділено чотири типи ставлення - емоційно-естетичний, практичний, пізнавальний і етичний. Це розширює розуміння мотиваційних аспектів у студентському оточенні та дозволяє пристосовувати підходи до фізичної активності залежно від індивідуальних потреб та прагнень.

Зроблено акцент на значенні комплексного підходу до формування позитивного ставлення, зокрема врахування емоційного, практичного, пізнавального та етичного компонентів. Робота не лише досліджує головні чинники впливу мотивації на фізичну активність під час дистанційного навчання, але й надає практичні вказівки для вдосконалення педагогічної практики та забезпечення ефективного фізичного виховання студентів в онлайн-середовищі.

Література:

1. Бойко, Г., Козлова, Т., Шарафутдинова, С. Дослідження мотивації до занять з фізичного виховання в умовах воєнного стану. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 2023. № 1(159), С. 12-14.

2. Захаров А. В., Сайчук О. В., Ровний Є. В. Основні напрямки національно-патріотичного виховання студентів навчальних закладів фахової передвищої освіти. Сучасний стан фахової передвищої освіти Харківщини - проблеми, досягнення, шляхи розвитку. XXII Обласна науково-практична конференція педагогічних працівників закладів фахової перед- вищої освіти Харківської області. Харків : ВСП «ХФКХП ДБТУ», 2023. № 22, с. 619-622.

3. Кокарєва А. М. Особливості дистанційного навчання здобувачів вищої освіти в умовах війни. Актуальні проблеми вищої професійної освіти, 2022, с. 52-53

4. Москаленко, А. В. Психологічна адаптація дітей до навчання в умовах воєнного конфлікту. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8(70) 2017, с. 95-103.

5. Мунтян В. С. Питання організації дистанційного навчання з фізичного виховання. Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 2021, № 3К(131) 21, с. 279-284.

6. Шевчук, І., Шевчук, А. Освітня аналітика крізь призму війни: виклики та можливості для вищої школи України. Економіка та суспільство. 2022. № 39. URL: https://doi.org/ 10.32782/2524-0072/2022-39-80

7. Gallo L.A., Gallo T.F., Young S.L., Moritz K.M., Akison L.K. The impact of isolation measures due to COVID-19 on energy intake and physical activity levels in Australian university students. Nutrients, 2020. 12(6), 1865. https://doi.org/10.3390/nu12061865.

8. Jimenez-Pavon D., Carbonell-Baeza A., Lavie C.J. Physical exercise as therapy to fight against the mental and physical consequences of COVID-19 quarantine: Special focus in older people. Physical Progress in Cardiovascular Diseases, 2020. 63(3), 386-388. https://doi.org/ 10.1016/j.pcad.2020.03.009.

9. Koryahin V., Blavt O., Serbo Y. Implementation of physical education of students using distance learning technologies: aspect of healthcare. Modern education, training and upbringing: collective monograph. International Science Group. Boston : Primedia eLaunch, 2021, 168-173.

10. Raiola G., Aliberti S., Esposito G., Altavilla G., D'Isanto T., D'Elia F. How has the Practice of Physical Activity Changed During the COVID-19 Quarantine? A Preliminary Survey. Teoria Ta Metodika Fizicnogo Vihovanna, 2020, 20(4), 242-247. https://doi.org/10.17309/tmfv. 2020.4.07.

References:

1. Boyko, H., Kozlova, T., & Sharafutdynova, S. (2023). Doslidzhennya motyvatsiyi do zanyat' z fizychnoho vykhovannya v umovakh voyennoho stanu [Study of motivation for physical education classes under martial law]. Naukovyy chasopys Natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova - Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University, 1(159), 12-14. [in Ukrainian].

2. Zakharov, A.V., Saichuk, O.V. & Rovnyi, Ye. V. (2023). Osnovni napriamky natsionalno- patriotychnoho vykhovannia studentiv navchalnykh zakladiv fakhovoi peredvyshchoi osvity [The main directions of national-patriotic education of students of educational institutions of professional higher education]. Suchasnyi stan fakhovoi peredvyshchoi osvity Kharkivshchyny - problemy, dosiahnennia, shliakhy rozvytku - The Current State of Professional Higher Education in Kharkiv Region - Problems, Achievements, and Ways of Development, 22, 619-622. [in Ukrainian].

3. Kokarieva, A.M. (2022). Osoblyvosti dystantsiinoho navchannia zdobuvachiv vyshchoi osvity v umovakh viiny [Peculiarities of distance learning for higher education students in times of war]. Aktualni problemy vyshchoi profesiinoi osvity - Current issues of higher professional education, 52-53. [in Ukrainian].

4. Moskalenko, A.V. (2017). Psykholohichna adaptatsiia ditei do navchannia v umovakh voiennoho konfliktu [Psychological adaptation of children to learning in the conditions of military conflict]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 8(70), 95-103. [in Ukrainian].

5. Muntian, V.S. (2021). Pytannia orhanizatsii dystantsiinoho navchannia z fizychnoho vykhovannia [Issues of organizing distance learning in physical education]. Naukovyi chasopys NPU im. M.P. Drahomanova. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport) - Scientific journal of the Drahomanov National Pedagogical University. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports), 3K(131) 21, 279-284. [in Ukrainian].

6. Shevchuk, I., Shevchuk, A. (2022). Osvitnia analityka kriz pryzmu viiny: vyklyky ta mozhlyvosti dlia vyshchoi shkoly Ukrainy [Educational Analytics through the Prism of War: Challenges and Opportunities for Ukraine's Higher Education]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and Society, 39. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-39-80 [in Ukrainian].

7. Gallo L.A., Gallo T.F., Young S.L., Moritz K.M., Akison L.K. The impact of isolation measures due to COVID-19 on energy intake and physical activity levels in Australian university students. Nutrients, 2020. 12(6). Р. 1865. https://doi.org/10.3390/nu12061865.

8. Jimenez-Pavon D., Carbonell-Baeza A., Lavie C.J. Physical exercise as therapy to fight against the mental and physical consequences of COVID-19 quarantine: Special focus in older people. Physical Progress in Cardiovascular Diseases, 2020. 63(3), 386-388. https://doi.org/10.1016/ j.pcad.2020.03.009.

9. Koryahin V., Blavt O., Serbo Y. Implementation of physical education of students using distance learning technologies: aspect of healthcare. Modern education, training and upbringing: collective monograph. International Science Group. Boston : Primedia eLaunch, 2021. Р.168-173.

10. Raiola G., Aliberti S., Esposito G., Altavilla G., D'Isanto T., D'Elia F. How has the Practice of Physical Activity Changed During the COVID-19 Quarantine? A Preliminary Survey. Teoria Ta Metodika Fizicnogo Vihovanna, 2020. 20(4). 242-247. https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.4.07.

Размещено на Allbest.ru