Проблеми редагування перекладу на заняттях у ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморський національний університет імені Петра Могили, м. Миколаїв

Проблеми редагування перекладу на заняттях у ЗВО

Мусафір Валерія Факімівна кандидат філологічних наук, доцент (б.в.з.) кафедри романо-германської філології та перекладу з німецької мови



Анотація

Редагування перекладу на заняттях у ЗВО спрямовано на декілька основних завдань: сформувати уявлення студентів щодо етапів аналізу перекладу; висвітлити особливості роботи перекладача з текстом перекладу. Ринок праці вимагає від майбутніх перекладачів вміння допрацьовувати та корегувати чорнові переклади, редагувати помилки машинного перекладу тощо, особливо коли це стосується великого об'єму інформації. Крім того, перекладач часто виконує додаткові обов'язки: корегування кореспонденції, де необхідні знання з редагування. Головною вимогою до майбутніх перекладачів окрім мовної та перекладацької компетенції є здатність до конструктивної переконливої критики, навички побудови аргументів та логічних умовиводів.

Важливою частиною викладання редагування перекладу є робота з текстами. Найчастіше викладач вказує на проблемні місця в оригіналі, звертаючи увагу студентів до можливих труднощів під час перекладу, аналізуючи підходи інших перекладачів у подоланні цих перешкод. При цьому, студентові пропонується самостійно спробувати перекласти наведений фрагмент. Проте, лише обговоренням та дискусіями на заняттях навчити студентів редагувати переклади інших неможливо. Оскільки є обмеженість за часом, кількість помилок може бути достатньо великою, студенти часто-густо не можуть самостійно без викладача відшукати помили у перекладі. Тому доречним є розробка завдань, де студент, аналізуючи оригінал та його переклад, зміг би скористатися наявною аналітичною базою, та позитивно оцінити чи розкритикувати переклад.

Редагування перекладу складається з двох головних частин: теоретичної та практичної. Практична частина це зіставлення оригіналу

та перекладу на всіх рівнях мови. Також сюди відносимо функціона- льно-стилістичний аспект двох текстів. Особлива увага відводиться шляхам та способам подолання перекладацьких труднощів. В свою чергу теоретична частина присвячена саме встановленню перекладацьких трансформацій, методам перекладу, та його принципам. Оцінка перекладу здійснюється за результатами порівняльного аналізу. Тут студент намагається пояснити перекладацькі рішення, але не просто їх перерахувавши. Критик перекладу має аргументувати свої висновки та твердження, які базуються на конкретних наукових постулатах.

Ключові слова: редагування перекладу, етапи порівняльного аналізу, контекст, фонові знання перекладача, перекладацька компетенція, предметні та формальні відхилення від оригіналу.



Musafir Valeria Fakimivna Ph. D in Philology, Associate professor (without a scientific title) in the Department of Romano-Germanic Philology and German Translation, Black Sea National University named after Petro Mohyla, Mykolaiv

PROBLEMS OF TRANSLATION EDITING IN HIGH SCHOOL CLASSES

Abstract

Editing of translation in high school classes is aimed at several main tasks: to form students' ideas about the stages of translation analysis; highlight the features of the translator's work with the translated text. The job market requires future translators to be able to refine and proofread draft translations, edit machine translation errors, etc., especially when dealing with large volumes of information. In addition, the translator often performs additional duties: proofreading of correspondence, monitoring the work of other employees. The main requirement for future translators, in addition to language and translation competence, is the ability to persuasive criticism, the ability to build arguments and logical conclusions.

An important part of teaching translation editing is working with texts. The teacher points out problematic places in the original, drawing students' attention to possible difficulties during translation. At the same time, the student is invited to try to translate the given fragment. However, it is impossible to teach students to edit other people's translations only through discussions and debates in class. Since there is a time limit, the number of errors can be quite large; students often cannot find mistakes in the translation on their own without a teacher. Therefore, it is appropriate to develop tasks where the student, analyzing the original and its translation, would be able to use the available analytical base and positively evaluate or criticize the translation.

Translation editing consists of two main parts: theoretical and practical. The practical part is the comparison of the original and the translation at all language levels. We also include the functional and stylistic aspect of the two texts here. Special attention is paid to ways and means of overcoming translation difficulties. In turn, the theoretical part is dedicated to establishing translation transformations, translation methods, and its principles. The translation is evaluated based on the results of a comparative analysis. Here, the student tries to explain the translation solutions, but not just by listing them. He or she must argue his conclusions and statements, which are based on specific scientific postulates.

Keywords: translation editing, stages of comparative analysis, context, background knowledge of the translator, translation competence, substantive and formal deviations from the original.



Постановка проблеми. Аналіз перекладу та перекладацька критика стикаються з великими труднощами з точки зору об'єктив- ності та порівнянності. З цією метою всі негаразди чи відхилення можна поділити на дві основні області: предметних відхилень та формальних відхилень. За цими групами можна класифікувати окремі категорії мовного аналізу. Цільова увага приділяється внутрішній формі перекладу. Студент навряд чи зможете успішно спілкуватися без базових знань про культуру та світогляд іншого, тому необхідно включити науковий рівень (краєзнавство, історія, релігієзнавство тощо). При перекладі з однієї мови на іншу, наприклад з німецької на українську, часто виникає проблема адекватного перекладу. Але через неправильну передачу значень з однієї мови на іншу вони викорис- товуються в неправильному контексті. Отже основна проблема полягає у розробці конкретних практичних завдань спрямованих на формування перекладацької компетенції, збагачення активного словникового запасу студентів, а також на формування навичок критичного мислення та аргументованого викладу власних спостережень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у розвиток теорії й методики редагування перекладу у вітчизняній науці зробили такі вчені як В.В. Губарець (теоретичні основи редагування) [1]; М.С. Зарицький (формування та розвиток практичних навичок редагу- вання перекладу) [2]; М.А. Венгренівська (порівняльна стилістика та зіставлення оригіналу та перекладу) [3] та багато інших. У зарубіжних дослідженнях потрібно відзначити У. Хесселінг [4], яка займається критичним аналізом перекладу у межах граматичних, лексичних, семантичних відхилень від оригіналу. Відповідно до її теорії, першим критерієм оцінки перекладу є ті розбіжності, які відразу впадають у вічі звичайному читачеві. Не можна не зупинитися на різних підходах до аналізу перекладу та оригіналу, які вперше сформувалися на початку 1970-х років. Більшість з них мали суб'єктивний аналіз оцінки. Проте, роботи К. Райс, яка вперше розробила теоретично обґрунтований аналіз тестів, спираючись на їх типологію (типологічний підхід) сприяли подальшому розвитку редагування перекладу [5].

Згідно з К. Райс, критика перекладу має виконувати три функції:

1. Підвищити якість перекладів у нашому суспільстві.

2. Пробудити громадський запит на кращі переклади.

3. Покращити мовну обізнаність майбутніх перекладачів [5, c.71].

К. Райс поділила тексти за типами відповідно до їх функцій: тексти, що залежать від змісту; тексти, що залежать від форми; тексти, що залежать від рівня апелювання (звертання) до читача. У центрі уваги дослідниці перебуває аналіз оригіналу, оскільки саме з нього випливає аналіз перекладу [5, c.71].

Приблизно в цей же час, у 1978 році, теорія «скопосу» Ганса Вермеєра впроваджує новий підхід до критики перекладу, який надалі постійно вдосконалюється. Термін «скопос» означає мету перекладу [6]. Цю мету перекладацької діяльності необхідно узгодити із замовником перекладу. Не знаючи мети перекладу, перекладачі не можуть успішно працювати. Детальна мета є основою для рішень щодо перекладу.

Відома дослідниця Маргрет Амманн зробила свій внесок у критику перекладу в 1990 р. М. Амманн розділяє критику аналізу перекладу на п'ять кроків, порядок яких має принципове значення [7, c. 212]:

1. Перший крок перед початком роботи над текстом є визначення функції перекладу. Функція перекладу може відрізнятися від функції вихідного тексту. При цьому оригінал та переклад можуть мати культурний зв'язок, хоча існують випадки, коли неможливо віднайти культурні паралелі між двома текстами.

2. Другим етапом аналізу є визначення внутрішньої текстової зв'язності (когерентності). Для цього потрібно провести аналіз тексту, який скрадатиметься з аналізу мовної форми та змісту тексту [7, c. 212].

3. Третій крок пов'язаний з першим, але тут досліджується функція вихідного тексту, враховуючи ті самі аспекти.

4. Четвертий етап - визначення внутрішньо текстової зв'язності вихідного тексту.

5. Заключний, п'ятий крок присвячено визначенню міжтекстового зв'язку між перекладом та вихідним текстом. На останньому етапі у центрі уваги інтертекстуальний аспект аналізу, який ґрунтується на результатах перших чотирьох кроків.

Відповідно до теорії М. Амманн роль читача у сприйнятті текстів є вирішальною, оскільки, тексти можливо перекласти лише тоді, коли їх сприймають. Тексти можуть бути усвідомлені лише реципієнтами, без яких неможливо визначити функцію та внутрішні зв'язки текстів [7, c. 217]. Отже, застосовуючи модель критичного перекладу М. Амманн, важливо включити роль читача в критичну роботу. Оскільки переклад є цілеспрямованою дією, та одержувачі тексту відіграють важливу роль, перекладачі мають поставити перед собою такі запитання: як «виглядають» типові читачі мого перекладу? Що вони знають? Чого вони не знають? Які у них очікування? Перекладачі також повинні брати до уваги історично-соціальну ситуацію, в якій відбувався переклад [7, c. 218]. Те, як інтерпретується текст, звичайно, сильно залежить від ситуації, в якій опинилися читачі. Наприклад, якщо текст перекладався набагато пізніше від його написання, або відтворювався мовою перекладу в іншому соціокультурному колориті, результат може вкрай відрізнятися від оригіналу. Мета досліджень М. Амманн полягала у з'ясуванні функцій перекладу незалежного тексту у відповідній цільовій культурі і його впливу на читачів [7, c. 219].

На даний момент існує велика кількість видів поняття «редагу- вання», проте, слідом за Н.Ю. Воєвутко виділяємо два головних - загальне та спеціальне. Крім цього, незалежним від виду редагування спільним є порядок роботи з текстом від змісту і структури до мовно- стилістичної правки [8, c. 205].

Мета статті - дослідити особливості редагування перекладу на заняттях у ЗВО; визначити проблеми та основні підходи до редагування; окреслити необхідні передумови успішного критичного аналізу перекладу; розглянути комплекс вправ на формування критичного мислення та підвищення перекладацької компетенції.. редагування переклад критичний

Виклад основного матеріалу. Студентам ЧНУ імені Петра Могили, які вивчають редагування перекладу на другому курсі, а також частково працюють з критичним аналізом на старших курсах, пропонується схема порівняльного аналізу, яка складається з декількох етапів.

На першому етапі студенти розглядають загальні особливості оригіналу та перекладу: хто є автором оригінального тексту та кінцевого продукту; якому стилю належать обидві тексти, що про це свідчить; які стилістичні особливості помітно, що може викликати труднощі при перекладі. Основними компонентами першого кроку є сфера функціонування тексту, форма вираження, стилістичні ознаки, що вирізняють обраний текст від інших (об'єктивність, безособовість, абстрактність, образність, точність та послідовність викладу, емоційність тощо).

На другому етапі починається порівняльний аналіз текстових рівнів. Фонетичний (якщо наявні яскраві ознаки). Оскільки в офіційно- діловому, науковому стилях фонетика нормативна, як правило, без порушення стандартної форми виразу чи вимови. Крім того, мова йде про письмовий текст. Рідко коли у зазначених стилях у письмовій формі зустрічаються фонетичні особливості, які потрібно аналізувати чи редагувати у перекладі. А ось у художньому, розмовному, частково у публіцистичному можна зазначити цілу низьку фонетичних особливостей, які можуть викликати труднощі при перекладі (випадіння голосних на початку, всередині чи наприкінці німецьких слів; фонетичні скорочення та повтори, алітерації та асонанс тощо). Деякі з таких фонетичних ознак не мають відповідника у мові перекладу, тоді перекладач вдається до компенсації чи творчого відтворення фонетичного рівня оригіналу. Завдання студента дослідити способи відтворення, аргументувати їх адекватність та доцільність, за можливості надати власний варіант перекладу.

Морфологічний рівень, в якому вагоме увага приділяється відтворенню граматичних категорій; частин мови; особливостей словобудови тощо. На цьому етапі наявні особливості, які потрібно аналізувати та редагувати, якщо студент аргументовано довів недоцільність вживання певних категорій (відмінків, числа) у перекладі. В деяких стилях морфологічний рівень має цілу низьку усталених елементів. Наприклад, науковому стилю німецької мови характерним є вживання пасиву як вираження безособовості; теперішній час для вираження загальновідомої інформації; дієприкметники, які можуть замінити цілі підрядні речення заради стислості та мовної економії.

Наступний лексичний рівень передбачає аналіз перекладу та оригіналу за основними прошарками лексики: чи правильно відтворено багатозначні слова; до якої лексики тяжіє автор оригіналу і як це впливає на переклад; чи вживає автор новоутворення (неологізми, оказіоналізми, потенціалізми); чи є іншомовні слова та запозичення; чи наявні просторіччя та фразеологізми різного типу (ідіоми, крилаті вирази, приказки, стійкі зрощення).

Подальший аналіз синтаксичного рівня вимагає від студентів дослідження типології речень в оригіналі та перекладі; їх складності та поширеності. При цьому до уваги беруться стилістичні фігури, які виявляються саме на синтаксичному рівні (наприклад: епіфора, анафора); типи підрядних та способи їх відтворення мовою перекладу; уточнюючі конструкції; місце членів речення відповідно до їх функцій.

На третьому етапі на основі аналізу чотирьох мовних рівнів студенти доходять висновку щодо загальних розбіжностей між оригіналом та перекладом. За можливості корегують стилістичні негаразди, але обов'язково із вживанням аргументованої бази. На цьому етапі студенти оцінюють якість перекладу, визначають чи був переклад дослівним, адекватним, вільним, фрагментарним тощо.

Наступний етап - з'ясування труднощів, з якими студент зіштовхнувся під час порівняльного аналізу; виявлення їх причин та рекомендацій щодо усунення слабких місць аргументаційного апарату.

Розглянувши наведену вище схему, здається, що поетапного аналізу достатньо для повноцінної критики перекладу, проте вже на першому кроці можуть виникнути конкретні труднощі для студентів:

1. Студентам не вистачає термінологічного апарату; не має поставленої бази наукових умовиводів; недостатня кількість аргументів на доказ своєї точки зору.

2. Студенти не можуть самостійно визначити проблемні місця з перекладу.

3. Критика перекладу на заняттях не сприяє підвищенню саме перекладацької компетенції, проте покращує критичність мислення, здатність формувати власні аргументи німецькою мовою, формує навички наукового апарату, збагачує лексикон.

4. Критика перекладу передбачає наявність великого корпусу текстів одного стилю для формування цілісного уявлення щодо закономірностей, стилістичних рис та засобів, а також труднощів перекладу обраного стилю.

Аналіз перекладу та перекладацька критика стикаються з великими труднощами з точки зору об'єктивності та порівнянності.

Під час порівняльного аналізу враховуються такі проблеми:

1. Погляд на світ реципієнта значною мірою пов'язаний з різними елементами культури, які разом описують образ зарубіжної чи власної культури.

2. Студент навряд чи зможете успішно спілкуватися без базових знань про культуру та світогляд іншого, тому необхідно включити елементи лінгвокультурології у викладання. При перекладі з однієї мови на іншу, наприклад з німецької на українську, часто виникає проблема адекватного перекладу. Але через неправильну передачу значень з однієї мови на іншу вони використовуються в неправильному контексті.

3. Кожен переклад оновлює певні текстові потенціали для конкретних цільових груп. Студентам часто було важко співвідносити західноукраїнську мову з оригіналом. Вони змушені були спочатку визначити етимологію українських слів, щоб далі порівняти їх з німецькими та дійти висновку. Переклад часто має різну текстову основу в мові-джерелі, і слід розробити точні принципи перекладу для конкретних типів тексту.

При редагуванні перекладу нерідко перекладач замислюється над доречністю вживання тих чи інших трансформацій у відповідному контексті. Розглянемо декілька передумов, що впливають на успішність перекладу.

Як лексичні, так і граматичні трансформації нерідко вимагають додавання слів. Введення додаткових слів зумовлено рядом причин: відмінностями в структурі речень і тим, що стислі німецькі речення вимагають від українського перекладу розгорнутого вираження думки у межах відповідного контексту. Відсутність відповідного слова або відповідного лексико-семантичного варіанта даного слова теж є причиною введення додаткових слів при перекладі [9, c. 46].

Важливу роль як на етапі попереднього перекладацького аналізу так і в процесі самого перекладу відіграє контекст, що перекладається, тобто перекладач має усвідомити фрагмент реальності, якій відобра- жується в тексті, а також відтворити його в широкому лінгвокультур- ному просторі.

На доказ цього, наведемо декілька прикладів з німецької мови, де контекст впливає на результат перекладу:

* Die Firma stellte einen neuen Mechaniker ein.

Фірма найняла нового механіка.

* Der Mechaniker stellte den Vergaser ein.

Механік налагодив роботу карбюратора.

* Die Gдste stellten das Rauchen ein.

Гості припинили палити.

* Ich stelle mich auf Schwierigkeiten ein.

Я пристосовуюсь до труднощів.

Дієслова einstellen у кожному із наведених прикладів має різне значення: наймати на роботу, налагоджувати роботу технічного приладу, припиняти щось робити та пристосовуватися до чогось. Відповідно, що у кожному окремому випадку перекладач повинен розрізняти нюанси значення, та адекватно відтворювати оригінал. Мова неоднозначна. Слово може мати багато значень - і, отже, багато можливих перекладів. Яке значення мається на увазі в конкретному випадку, зрозуміло з контексту, в якому вжито слово.

Отже доходимо висновку, що контекст є важливим аспектом під час перекладацької діяльності. Безумовно контекст впливає на перекладацьку компетенцію, що призводить до необхідності переосмис- лення існуючих підходів до його вивчення.

Це стає особливо очевидним у технічній сфері, коли описуються дуже конкретні компоненти або процеси. Візьмемо німецьке слово Schalter. Це може означати різноманітні предмети. Залежно від їх форми та функціональності можливі переклади електричних вимикачів:

«кнопка», «вимикач», «тригер», «переривник», «пристрій» або навіть

«датчик». У сфері гідравліки «клапан» також може бути правильним. Усі ці терміни можуть бути істинними чи хибними залежно від контексту.

Але такі проблеми виникають не тільки з технічною докумен- тацією або інструкціями. Інтерфейс користувача або файли з онлайн- магазинів також створюють багато підводних каменів.

Усі ці проблеми можна вирішити, якщо знати контекст. Але що це означає? Зазвичай достатньо речень, які стоять перед і після відповідного слова. На практиці це означає, що весь документ завжди повинен надаватися як довідковий матеріал для замовлення перекладу. Навіть якщо потрібно перекласти лише окремі речення чи слова. Якщо перекладач не впевнений щодо слова, він або вона може переглянути відповідний уривок і таким чином визначити правильний переклад.

Проте з динамічними медіа все стає проблематичним. Найкращим прикладом цього є бази даних продуктів або інтернет-магазини, де термін/речення/абзац може відображатися кілька разів і в дуже різних позиціях. Таким чином, контекст є змінним, а зміст повідомлення незрозумілим. Надання довідкового матеріалу, тексту, посилань чи скріншотів, є одним із способів вирішення цих труднощів.

Серед завдань на формування перекладацької компетенції та здатності редагувати переклад окреме місце займають вправи на вибір необхідної лексеми серед декількох синонімічних за значенням.

Вправа 1. Перекладіть речення, обравши відповідне до контексту слово:

bekommen, erhalten, empfangen.

Вона прийняла таїнство хрещення.

Я сьогодні отримала всі посилки з пошти.

На жаль я не отримала від нього жодної відповіді.

Отже для правильного перекладу уточнимо значення наданих у завданні лексем:

* Дієслово bekommen має 27 значень у німецькій мові відповідно до Великого словника німецької мови (GroЯwцrterbuch Deutsch als Fremdsprache), проте розглянемо найтиповіші: 1) отримувати щось від когось (відповідь, річ); 2) отримувати (винагороду, орден); 3) отримувати (першу допомогу від когось); 4) отримувати (травму, удар); 5) щось отримувати завдяки досвіду.

* Дієслово erhalten має такі значення: 1) отримувати щось завдяки певним діям; 2) утримувати (наприклад, життя пацієнта); 3) підтриму- вати (наприклад, здоров'я, завдяки дієті та спорту).

* Дієслово empfangen має такі значення: 1) отримувати (наприклад, подарунок, замовлення); 2) приймати когось або щось; 3) приймати (наприклад, звук чи музику завдяки певним приладам).

Проаналізувавши значення наданих дієслів та контекст речень для перекладу, можна дійти такого результату:

Sie hat das Sakrament der Taufe empfangen.

Ich habe heute alle Pakete von der Post erhalten. Leider habe ich keine Antwort von ihm bekommen. ehrenhaft, freimьtig, ehrlich.

Він вчинив не дуже чемно.

Вона дуже відкрито розповіла про досягнення більшості студентів. Чесно кажучи, я з самого початку був проти цього рішення.

* Ehrenhaft - den Idealen der Ehre entsprechend. Діяти відповідно до ідеалів честі.

* Freimьtig - so, dass man nicht versucht, etwas zu verheimlichen, offen. Діяти нічого не приховуючи, відкрито.

* Ehrlich - so, dass der Betroffene die Wahrheit sagt, nicht lьgt.

Відповідна особа говорить правду, не бреше.

Відповіді:

Er hat nicht sehr ehrenhaft gehandelt.

Sie дuЯerte sich sehr freimьtig ьber die Leistungen der meisten Studierenden.

Ehrlich gesagt, bin ich von Anfang an gegen diese Entscheidung.

Вправа 2. Який з перекладів є адекватним? Оберіть один варіант чи надайте свій:

Wie soll man den Eigennamen „Mailand“ ьbersetzen:

* Майланд

* Маіланд

* Майлан

* Мілан

Wie soll man das Substantiv „Hardware“ ьbersetzen:

* Товар твердої ціни

* Твердий товар

* Технічне забезпечення

* Технічні характеристики

„falscher Wilhelm“:

* Штучний Вільгельм.

* Неправильний Вільгельм.

* Несправжній Вільгельм.

* Перука

„Eine dumme Liese“:

* Нерозумна Ліза.

* Погана жінка.

* Нерозумна жінка.

* Всі три варіанти

„Nцrdliches Eismeer“:

* Північне море.

* Північне Льодовите море.

* Північний Льодовитий океан.

* Всі три варіанти.

Вправа 3. Знайдіть синоніми до наступних слів та виразів.

Лише один варіант вірний:

* Erfindung A.Herausforderung

B. Entdeckung

C. Aufforderung D.Entwicklung

* In Betrieb nehmen A.benutzen

B. einnehmen

C. ertragen D.bearbeiten

* Ins Schwarze treffen A.Etwas richtig sagen oder tun

B. Etwas negativ sehen

C. Immer den gleichen Fehler machen

D. Nachts unterwegs sein

* Blaumachen A.sich betrinken

B. etwas blau anstreichen

C. nicht zur Arbeit gehen D.konservativ sein

* rot sehen A.Wьtend werden

B. An einer Augenkrankheit leiden

C. Immer optimistisch sein

D. Reif sein

Вправа 4. Перекладіть стійкі вирази німецької мови, поясніть історію їх виникнення та контекст вживання за прикладом.

Приклад: sich vom Acker machen - брати ноги на плечі.

Bedeutung: Sich davonstehlen.

Herkunft: Im Soldatenjargon wurde das Ьbungsgelдnde auch Acker genannt. Wer sich vom Acker machte, der drьckte sich.

1. Sich etwas abschminken.

2. Etwas durch die Blume sagen.

3. 08/15 (Gesprochen: Null-acht-fьnfzehn).

4. Jemanden mit etwas abspeisen.

5. Das A und O (Alpha und Omega).

Вправа 5. Порівняйте оригінал та переклад фрагментів текстів, відредагуйте, де необхідно, аргументуючи зміни у перекладі:

Tropfen Bionorica

Der arzneilich wirksame Bestandteil ist ein Auszug aus Enzianwurzel, Eisenkraut, Gartensauerampferkraut, Holunderblьten, Schlьsselblumenblьten mit Kelch. 100 g Sinupret Tropfen Bionorica enthalten: 29 g Auszug (Droge/ Extraktverhдltnis 1:11) aus Enzianwurzel, geschnitten; Eisenkraut, geschnitten; Gartensauerampferkraut, geschnitten; Holunderblьten, gerebelt; Schlьsselblumenblьten mit Kelch, geschnitten; (1:3:3:3:3)

Diese USV wurde speziell fьr multifunktionale PCs entwickelt. Ihre leichte und kompakte Bauweise gewдhrleistet eine problemlose Installation in engen Arbeitsumgebungen.

Біонорика (Bionorica)

Активним лікарським компонентом є екстракт з кореня горечавки, трави вербени, трави кислого городнього щавлю, квіток чорної бузини, квіток первоцвіту з чашечкою. 100 г крапель Синупрет Біонорика містять: 29 г водно- спиртового екстракту (1:11) з наступних видів лікарської рослинної сировини: порізаного кореня тирличу, порізаної трави вербени, порізаної трави кислого городнього щавлю, розлущених квіток чорної бузини, порізаних квіток первоцвіту з чашечкою; (1:3:3:3:3)

Даний пристрій ДБЖ призна- чений для використання з багатофунк- ціональним персональним комп'ютером. Завдяки легковагому та компактному дизайну, він легко поміститься навіть на маленькому робочому місці.



Висновки

Підсумовуючи розглянуті проблеми викладання редагування перекладу у ЗВО, можна дійти висновку що з метою успішного критичного аналізу оригіналу та перекладу необхідна багата фонова база студентів. Для формування такої бази окрім саме прикладів зіставлення, необхідно надавати студентам завдання на збагачення словникового запасу; на вибір адекватного, на їх погляд, перекладу; на синонімію та омонімію; на значення стійких виразів та їх тлумачення тощо.

Перспективним є подальший розвиток методичних рекомендацій для студентів та викладачів, що, по-перше, полегшить викладання редагування перекладу, по-друге, сформує у студентів критичний підхід до оригіналу та перекладу.



Література

1. Губарець В. В. Редактор і переклад. Основи видавничої роботи з відтвореними текстами: навчальний посібник. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. 2012. 176 с.

2. Зарицький М. С. Переклад: створення та редагування. К. : Парламентське вид-во. 2004. 120 с.

3. Венгренівська М. А. Нариси з теорії та практики редагування перекладних текстів і порівняльної стилістики (французька та українська мови): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. К. : Київський ун-т. 2008. 560 с.

4. Hesseling, U. Praktische Ьbersetzungskritik. Tьbingen (Stauffenberg Verlag). 1982. 91 S.

5. ReiЯ, K. Ьbersetzungstheorie und Praxis der Ьbersetzungskritik // Ьbersetzungswissenschaft und Fremdsprachenunterricht - Neue Beitrдge zu einem alten Thema. 1989. S. 71-93.

6. Vermeer, Hans J. Ein Rahmen fьr eine Allgemeine Translationstheorie // Lebende Sprachen, 3. 1978. S. 99-102.

7. Ammann, M. Anmerkungen zu einer Theorie der Ьbersetzungskritik und ihrer praktischen Anwendungen // TEXTconTEXT. № 5. 1990. S. 209-250.

8. Воєвутко Н. Ю. До питання редагування перекладів у сучасному українському перекладознавстві // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. № 16. 2015. C. 204-205.

9. Anliker, P. Neue Annдherung an ein altes Thema: den Stil // Sprachspiegel. Jg. 50, № 2. 1994. S. 46-48.



References

1. Hubarets, V.V. (2012). Redaktor i pereklad. Osnovy vydavnychoi roboty z vidtvorenymy tekstamy [Editor and translation. Basics of publishing work with reproduced texts]. Ternopil: Navchalna knyha - Bohdan [in Ukrainian].

2. Zarytskyi, M.S. (2004). Pereklad: stvorennia ta redahuvannia [Translation: creation and editing]. Kyiv: Parlamentske vyd-vo [in Ukrainian].

3. Venhrenivska, M.A. (2008). Narysy z teorii ta praktyky redahuvannia perekladnykh tekstiv i porivnialnoi stylistyky (frantsuzka ta ukrainska movy) [Essays on the theory and practice of editing translated texts and comparative stylistics (French and Ukrainian languages)] Kyiv: Kyivskyi un-t [in Ukrainian].

4. Hesseling, U. (1982). Praktische Ьbersetzungskritik [Practical translation criticism]. Tьbingen: Stauffenberg Verlag [in German].

5. ReiЯ, K. (1989). Ьbersetzungstheorie und Praxis der Ьbersetzungskritik [Translation theory and practice of translation criticism] Ьbersetzungswissenschaft und Fremdsprachenunterricht - Neue Beitrдge zu einem alten Thema, 71-93 [in German].

6. Vermeer, Hans J. (1978). Ein Rahmen fьr eine Allgemeine Translationstheorie [A framework for a general translation theory.]. Lebende Sprachen, 3, 99-102 [in German].

7. Ammann, M. (1990). Anmerkungen zu einer Theorie der Ьbersetzungskritik und ihrer praktischen Anwendungen [Notes on a theory of translation criticism and its practical applications]. TEXTconTEXT, 5, 209-250 [in German].

8. Voievutko, N.Yu. (2015). Do pytannia redahuvannia perekladiv u suchasnomu ukrainskomu perekladoznavstvi [To the issue of editing translations in modern Ukrainian translation studies]. Naukovyi visnyk mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 16, 204-205 [in Ukrainian].

9. Anliker, P. (1994). Neue Annдherung an ein altes Thema: den Stil [A new approach to an old topic: style]. Sprachspiegel, Jg. 50 (2), 46-48 [in German].

Размещено на Allbest.Ru/