Менторська діяльність у процесі соціальної адаптації студентів закладів вищої освіти (ЗВО) в Україні

Доведено, менторський супровід, за умов студентоцентристського підходу, дає можливість студенту визначити і сформувати навчальну траєкторію, відповідно до індивідуальних потреб, а також, реалізувати свої потреби у соціально-культурному житті нового середовища і уникнути морально-психологічного та фізичного «вигорання», зневіри у власних силах і у правильності вибору.

Зазначено, що завданням ментора, поряд зі сприянням в опануванні освітньої програми, є інтегрування усіх, без винятку, студентів, в нове культурне середовище, зокрема, студентів з особливими потребами, обмеженими фізичними можливостями, іноземців, студентів з числа внутрішньо переміщених осіб. Важливим є знайомство з самим закладом освіти (бібліотеки, комп'ютерні класи, їдальні, центри дозвілля тощо), з новим місцем проживання (кампуси, гуртожитки), а іногородніх студентів - з містом та ментально-культурними особливостями регіону.

Акцентовано увагу на тому, Україна часто обирала європейську модель розвитку управлінської і правової системи. Після отримання Магдебурзького права державне управління в Україні намагалися побудувати за європейською моделлю у багатьох містах. Цю ідею активно підтримували громадяни різних соціальних прошарків.

Аргументовано, що соціальна адаптація усіх категорій студентів закладів вищої освіти є одним із важливих завдань адміністрації ЗВО, що повинно активно реалізуватися через впровадження у закладах вищої освіти менторських програм супроводу студентів, адже це важливий крок для повноцінного оволодіння студентом освітньою програмою та для належного набуття фахових компетентностей. Досвідчений ментор стане активним помічником і координатором при виборі навчальних дисциплін і формуванні індивідуальної освітньої траєкторії, а також, зможе спрямувати вектор особистісного розвитку студента в ціннісно-правомірну площину.

In the article, based on the theoretical and methodological potential of the academic pedagogues, psychologists and sociologists works, the role of mentoring in the process of higher education students social adaptation in Ukraine is investigated.

It has been proven that mentoring support, under the conditions of a student-centered approach, enables the student to determine and form an educational trajectory in accordance with individual needs, as well as to realize his/her needs in the social and cultural life of a new environment and to avoid moral, psychological and physical «burnout», despair in one's own strength and in the correctness of the choice.

It is noted that the mentor's task, along with assisting in mastering the educational program, is the integration of all students, without exception, into a new cultural environment, in particular, students with special needs, limited physical capabilities, foreigners, and internally displaced students. It is important to get acquainted with the educational institution itself (libraries, computer classes, canteens, leisure centers, etc.), with the new place of residence (campuses, dormitories), and for out-of-town students with the city and the mental and cultural features of the region.

It is noted that not only their personal and cultural development depends on the higher educational institutions students active life, but also the level of communication within the educational environment and the mastery of educational- professional competences, which will affect their demand in the modern professional space.

Attention is focused on the fact that Ukraine often chose the European model of the administrative and legal system development. After receiving the Magdeburg Law, public administration in Ukraine was tried to be built according to the European model in many cities. This idea was actively supported by citizens of various social strata.

It is argued that the social adaptation of all categories of higher educational institutions students is one of the important tasks of higher educational institutions administration, which should be actively implemented through the mentoring programs introduction to accompany students at higher educational institutions, because this is an important step for the student to fully master the educational program and for the proper acquisition ofprofessional competences. An experienced mentor will become an active assistant and coordinator in the selection of educational disciplines and the formation of an individual educational trajectory, and will also be able to direct the vector of the student's personal development in the value-legal plane.

Key words: mentoring activity, mentor, socialization, social adaptation, educational environment, student-centeredness, moral-psychological adaptation.

Виклад основного матеріалу

Кожна людина з народження проходить усі етапи соціалізації як особа, індивід і особистість. На кожному етапі розвитку, за цей процес відповідають окремі особи та організації (батьки, вчителі, викладачі, колеги тощо). Під час навчання у закладі вищої освіти до цього процесу, разом з представниками ЗВО, активно долучаються ментори.

Менторська діяльність в Україні здебільшого набула розвитку в загальноосвітніх навчальних закладах. Щодо ЗВО, то цей напрям виокремлюється у самостійну сферу і відмежовується від наставництва та тьюторства, з якими його тривалий час ототожнювали.

Менторський супровід студентів допомагає їм активно взаємодіяти з оточенням на новому етапі особистісної соціалізації.

Соціалізація особи розглядається як єдність адаптації та активності особистості: засвоєння норм і цінностей соціального середовища відбувається у взаємозалежності і взаємозв'язку з активністю індивіда (Волнушкіна, 2016: 107-116).

Соціальна адаптація трактується науковцями як процес активної взаємодії індивіда і середовища з метою досягнення оптимального рівня їх функціонування та відповідності один одному, а результатом цього процесу є адаптованість, тобто такий стан, у якому індивід і середовище можуть співіснувати, взаємодіяти відповідно до особливостей один одного (Лучко, 2019: 17).

Від активної життєдіяльності студентів ЗВО залежить не лише їх особистісно-культурний розвиток, а й рівень комунікації в межах освітнього середовища та оволодіння освітньо-фаховими компетентностями, що впливатиме на їх затребу- ваність в сучасному професійному просторі.

К. С. Андросович, до основних елементів структури адаптації відносить: пізнавальний компонент й психічну переорієнтацію, зазначаючи, що пізнавальний компонент передбачає сприйняття й тлумачення ситуації, що виникла, а відтак адаптації та охоплює засвоєння нових форм поведінки, норм, цінностей, правил нового оточення. Зазначається, що саме цей компонент залежить від установок, особливостей когнітивної сфери індивіда, наприклад, від того, наскільки він є ког- нітивно простим чи складним, його загального інтелектуального рівня розвитку, від особливостей таких його психічних функцій, як: увага, мислення, загальна рухливість й сила нервової системи (Андросович, 2015: 36).

Звичайно, особистісні установки індивіда є основою його соціалізації. Що стосується молоді, то ціннісні установки і орієнтації, які сформувалися в них в період дитинства та юності під впливом оточення, будуть визначати вектор соціалізації в період навчання у ЗВО, а в подальшому, у професійній діяльності.

Ідеальним є варіант, коли зазначені установки особистості мають правомірний вектор, але часто трапляється, що особа формує свої життєві ціннісні установки у напрямі девіантної поведінки, або ж, навіть, протиправної.

З такими випадками повинні працювати фахівці психологи, представники правоохоронних органів, зокрема, ювенальної поліції тощо.

Щодо активної ціннісної соціалізації студентів ЗВО, то науковці зазначають, що процес адаптації студента-першокурсника до умов навчання у вищому навчальному закладі - це прийняття норм нового соціального середовища, внутрішнє та зовнішнє ставлення до цих норм та включення до системи міжособистісних стосунків у групі. Тому, процес адаптації студентів у вищому навчальному закладі можна розглядати як комплексну проблему, адже їм доводиться пристосовуватись до зміни відпочинку і праці, до нової системи навчання та входження в новий колектив (Спіріна, Зарюгіна, 2014: 182-184).

Виділяють чотири ключові компетенції, які будуть корисними, якщо особа хочете бути успішним ментором (Булкіна, 2023): 1. Експертиза, яка дає змогу давати поради, та керівництво на основі власного досвіду. 2. Комунікаційні навички, щоб слухати уважно, ставити запитання, висловлювати свої думки та ідеї чітко та ефективно, а також давати зворотний зв'язок. 3. Уміння заохочувати розвиток і розуміння процесу навчання, щоб допомогти своєму менті засвоювати нові знання. 4. Уміння встановлювати цілі, адже структурування процесу розвитку є надважливим завданням.

Важливо пам'ятати, що кожна особистість - індивідуальна і потреби в неї теж відрізняються від інших. Ці особливості можуть проявлятися на особистісному емоційно-психологічному рівні, а можуть бути фізично-фізіологічними.

Мова йде про соціальну адаптацію студентів з обмеженими фізичними можливостями.

В цивілізованому соціумі не повинні виникати питання про неможливість подолання перешкод, які є на шляху повноцінного розвитку таких людей, зокрема і освітнього. Сучасні технології дозволяють зробити комфортним процес навчання в ЗВО з позиції матеріально-технічного забезпечення, а новаторські підходи, зокрема, менторський супровід - з позиції культурно-психологічної адаптації.

Соціальна адаптація особистості з обмеженими фізичними можливостями - це процес активної взаємодії особистості з обмеженими фізичними можливостями і середовища з метою досягнення оптимального рівня їх функціонування та відповідності один одному, позитивним результатом чого є здатність особистості до самореалізації, розкриття свого потенціалу, а також створення умов для прогресивних змін середовища (Лучко, 2019: 48).

Найважливішим завданням ментора, поряд зі сприянням в опануванні освітньої програми, є інтегрування студентів з особливими потребами разом з іншими категоріями студентів, в нове культурне середовище. Мова йде про знайомство з самим закладом освіти (бібліотеки, комп'ютерні класи, їдальні, центри дозвілля тощо), з новим місцем проживання (кампуси, гуртожитки), а іногородніх студентів - з містом та ментально-культурними особливостями регіону.

Також, за таким підходом потрібно здійснювати менторський супровід іноземних студентів, але вже із залученням представників кафедри іноземної мови ЗВО, для налагодження повноцінної комунікації.

Окремо варто акцентувати увагу на студентах, що є з числа внутрішньо переміщених осіб. Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, кількість таких студентів значно зросла, порівняно з періодом від 2014 року. Важливо пам'ятати, що таких студентів не потрібно показово виокремлювати серед інших, а навпаки, не акцентувати увагу на певних психологічно травматичних для них аспектах, адже більшість з них пережили окупацію, жахи активних бойових дій. До цього процесу варто залучати фахівців психологів як в межах ЗВО, так і запрошених представників психологічних служб.

Сьогодні актуалізувалося питання академічної мобільності студентів в міжнародному освітньому просторі. Законні обмеження виїзду за кордон для певної категорії студентів (повнолітні чоловіки) не повинна унеможливлювати процес їх академічного спілкування. Ментори повинні сприяти такій комунікації, шляхом онлайн конференцій, складати перелік заходів, що будуть цікавими студентам певних освітніх напрямів, на яких можлива онлайн присутність. Це дасть змогу не відчувати себе відірваним від міжнародної спільноти студентів та майбутніх фахівців і сприятиме активному оволодінню практичними професійними навиками через обмін досвідом.