Результати впровадження програми психокорекційного розвитку критичного мислення студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Результати впровадження програми психокорекційного розвитку критичного мислення студентів

Ярослав Коркос, аспірант 4-го року навчання, викладач кафедри практичної психології Київського університету Бориса Грінченка

Анотація

У статті висвітлено результати впровадження програми психокорекційного розвитку критичного мислення студента. Представлена програма містить 5 модулів, кожен із них включає як теоретичну, так і практичну складові, де також передбачена самостійна робота студентів з відповідним матеріалом. Реалізація програми зайняла 10 занять, її загальний обсяг - 30 академічних годин, з яких 10 - самостійна робота. У формуючому експериментів прийняло участь 50 студентів спеціальності «Практична психологія» денної та заочної форми навчання Київського університету імені Бориса Грінченка. Для попереднього та підсумкового тестування використано такі методики: «Тест критичності мислення» (Л. Старкі, адаптація О. Луценко) та авторський опитувальник «Медіаграмотність 2».

Отримані результати свідчать, що після психокорекційного втручання у студентів експериментальної групи суттєво покращилось: розпізнавання та використання технік переконання у мовленні, листі, рекламі; уміння знаходити необхідні інформаційні ресурси, розпізнавання технік відволікання уваги з метою викликати логічну помилку, уміння відрізняти пояснення від аргументів та правильно їх використовувати, здатність встановлювати цілі, схильність до зловживання дедуктивним міркуванням, використання критичного мислення під час складання іспитів, прийому на роботу. Програма виявила ефективність у покращенні медіаграмотності, що виявляється у тому, що учасники експериментальної групи виявили значущий прогрес у здатності виявляти недостовірну інформацію. Подальшою перспективою для дослідження вбачаємо: розширення цільової аудиторії та розробку окремих модулів курсу для протидії російським наративам та пропаганді, враховуючи їх специфіку.

Ключові слова: розвиток критичного мислення, психокорекційна програма, медіаграмотність, формувальний експеримент, студенти.

Abstract

Results of the program on psycho-corrective development of students' critical thinking

Yaroslav Korkos, Postgraduate Student, Lecturer, Lecturer at the Department of Practical Psychology, Borys Grinchenko Kyiv University

The article highlights the results of implementing a program aimed at psychocorrective development of students' critical thinking. The presented program comprises five modules, each including both theoretical and practical components. Independent student work with relevant materials is also incorporated into each module. The program was implemented over the course of 10 sessions, with a total duration of 30 academic hours, including 10 hours of independent study. Fifty full-time and part-time students specializing in "Practical Psychology" at Borys Grinchenko Kyiv University participated in the formative experiment.

For both preliminary and final testing, the following methods were employed: the 'Test of Critical Thinking' (L. Starkey, adapted by O. Lutsenko) and the author's questionnaire 'Media Literacy 2.' The results obtained indicate that after the psychocorrective intervention, students in the experimental group showed significant improvement in various aspects, including the recognition and application of persuasive techniques in speech, letters, and advertising; the ability to locate necessary information resources; the recognition of distraction techniques aimed at inducing logical errors; the ability to differentiate between explanations and arguments and use them correctly; goal-setting skills; a reduced tendency to misuse deductive reasoning; and the application of critical thinking during exams and decision-making processes.

The program demonstrated effectiveness in enhancing media literacy, as evidenced by the considerable progress shown by participants in the experimental group in detecting inaccurate information. We foresee further research prospects, including expanding the target audience and developing individual course modules to counteract Russian narratives and propaganda, considering their specific characteristics.

Keywords: development of critical thinking, psychocorrective program, media literacy, formative experiment, students.

Постановка проблеми

Розвиток критичного мислення (КМ) є трендом у сьогоднішній українській освітній парадигмі та ключовим чинником підвищення якості освіти. У розвинутих демократичних країнах покращення КМ у межах освіти почало досліджуватись значно раніше. Зокрема, у 1980-му Х. Сігель стверджував, що критичне мислення є освітнім ідеалом [12]. Науковець С. Терно виділяє три основні проблеми вітчизняного впровадження навчання на засадах критичного мислення: а) не усвідомлення суті КМ; б) підміна проблемності навчання на яскравий антураж; в) плутанина в інструментах, які забезпечують критичне мислення [7].

З точки зору життєвого успіху критичне мислення є важливою компетенцією сучасного світу. За даними Г. Батлер, К. Пентоні та М. Бонг критичне мислення є кращим предиктором життєвих рішень, ніж інтелект. Той факт, що КМ можна розвивати свідчить про значимість інвестування у розвиток цієї навички. Критичне мислення допомагає особі приймати обґрунтовані рішення, вирішувати проблеми та аналізувати складні ситуації, що робить його необхідним елементом успішного функціонування в сучасному суспільстві [15].

Вирізняють два підходи до розвитку КМ: за допомогою окремого курсу, що буде присвячений виключно проблемі КМ (цільове навчання) або через впровадження окремих фрагментів практики КМ у загальні освітні програми (непряме навчання) з фізики, історії, психології тощо [2;3;5;6;11]. Перевагою цільового навчання можна вважати те, що курс КМ може надати більш обширні знання, що неможливо вмонтувати в будь-який інший курс. Основною проблемою цього підходу є те, що значна частина програм з підвищення рівня критичного мислення не має чітких емпіричних доказів їх ефективності [18]. Ба більше, систематичний огляд Л. Бехар-Хоренштейн та Л. Ніу 42 емпіричних досліджень покращення критичного мислення у закладах вищої освіти, що були опубліковані між 1993 та 2009 роках, вказує, що однакові інструкції у навчальних програмах розвитку критичного мислення можуть призводити до різних результатів у залежності від їх реалізації, а більшість розглянутих авторами публікацій мали обмеження за дизайном, розміром або репрезентативністю вибірки [14].

Основним аргументом непрямого навчання, яке припускає оволодіння навичками КМ водночас з освоєнням знань, які непов'язані з КМ безпосередньо є те, що навички КМ можуть бути специфічними та контекстними. Наприклад, перевірка першоджерела є важливою частиною роботи історика, проте без розуміння історичного контексту неможливо коректно інтерпретувати це джерело [18]. Другий підхід має суттєвий недолік, як зауважує Н. Алсалех, освітяни, зазвичай, зосереджуються на змісті предмету, що викладається або на процесі запам'ятовування замість міркування, що знижує ефективність цих програм з розвитку КМ [13;17]. На нашу думку, оптимальним способом покращити здатність студентів до критичного мислення є впровадження окремого курсу з критичного мислення в університетах як обов'язкової дисципліни, який має наукові докази його ефективності [1].

Теоретичний аналіз літератури чітко окреслює проблему низького рівня критичності мислення студентів, однак можна скептично припустити, що розвиток КМ є наслідком навчального процесу в університеті й результат можливо зафіксувати лише після його завершення. Основна ідея полягає в тому, що у процесі засвоєння різних дисциплін фрагментарно формуються основні навички критичного мислення: аналіз інформації, критичне оцінювання, постановка проблемних питань, здатність до розв'язання проблем тощо. Відповідно до цієї логіки, начальний курс з розвитку критичності мислення може бути надлишковим та контрпродуктивним. Данні незалежних дослідників спростовують це твердження. Наприклад, отримані емпіричні результати Intemews щодо викриття неправдивих проросійських та конспірологічних наративів свідчать, що найбільше підтримують їх люди з повною вищою освітою [16]. Це вказує, що процес навчання не вплинув на формування навичок критичного мислення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти критичності мислення та його розвитку розглянуто у наукових працях зарубіжних (Д. Весс, Д. Клустеа, Р. Пауль, Д. Халперн) та українських вчених (А. Авершина, С. Терно, О. Пометун, К. Костюченко). Разом зі значною кількістю програм розвитку критичного мислення, загострюється проблема їх емпіричного підтвердження. Важливість розробки та впровадження програм, спрямованих на підвищення рівня критичного мислення, набула великої актуальності у сучасному освітньому контексті. Однак, незважаючи на широкий спектр ініціатив та навчальних інструментів, наявних для цієї мети, не завжди вдається належним чином емпірично підтвердити їх ефективність та вплив на розвиток критичного мислення у відповідній аудиторії. Це викликає потребу у ретельних дослідженнях та науковому обґрунтуванні програм розвитку критичного мислення з метою забезпечення їхньої ефективності та визначення оптимальних стратегій розвитку критичного мислення в освітніх середовищах.

Мета статті - емпірично дослідити ефективність програми розвитку критичного мислення у студентів.

Виклад основного матеріалу

Покращення критичності є складною, комплексною процедурою, що направлена на засвоєння специфічних знань та формування навичок. Вимагається висока спеціалізована підготовка та ретельне ознайомлення з поняттями, теоріями та методами, пов'язаними з критичним мисленням. У додаток до теоретичних аспектів цей процес також включає практичні вправи та завдання для розвитку відповідних навичок.

Розуміння, аналіз, та вправи на застосування цих навичок грають важливу роль у формуванні та поліпшенні рівня критичності у мисленні.

У зв'язку з сучасними викликами, особлива увага у розвитку критичного мислення має приділятись формуванню медіаграмотності студентів, як ключової компоненти у фільтрації інформації, враховуючи те, що студенти знаходяться у агресивному інформаційному просторі, що містить пропаганду, дезінформацію, помилкові новини та проплачений контент. Таким чином, медіаграмотність важлива з позиції фільтрації інформації, збереження високого рівня якості обробки інформації та розуміння її впливу на суспільство та індивідуума.

З метою поліпшення критичного мислення студентів, нами розроблено психокорекційну програму, що представляє собою високоструктурований психологічний інструмент. Вона базується на інноваційних підходах до навчання та розвитку особистості, які спрямовані на покращення когнітивних та метакогнітивних компетенцій студентів.

Ця програма поєднує у собі лекційні заняття, під час яких студентам надається фундаментальна інформація про критичне мислення та елементи проблемного навчання, які спонукають студентів активно аналізувати та обговорювати складні питання. Програма також включає етапи моделювання різних ситуацій, де студенти можуть застосовувати набуті знання та навички на практиці. Цей комбінований підхід покликаний допомогти студентам збагачувати свої знання, розвивати критичне мислення та вміння застосовувати його у різних контекстах. Таким чином, очікується, що психокорекційна програма створить сприятливі умови для систематичного покращення критичного мислення студентів і сприяє їхньому інтелектуальному розвитку.

Результативність програми буде оцінюватись за допомогою стандартизованого тесту на критичне мислення та ефективності виконання практичних задач (кількісний та якісний аналіз). Структура психокорекційної програми має низку ключових компонентів, які спільно сприяють досягненню поставленої мети - розвитку критичного мислення. Програма містить 5 модулів, кожен із них включає як теоретичну, так і практичну складові, де також передбачена самостійна робота студентів з відповідним матеріалом. Реалізація програми зайняла 10 занять, її загальний обсяг - 30 академічних годин, з яких 10 - самостійна робота.

Модуль № 1 «Медіаграмотність». Мета: засвоєння знань щодо медіаграмотності та формування навичок для її реалізації. Заняття №1 «Агресивне інформаційне середовище». Теми для обговорення. Фейкові новини та пропаганда. Фото та відео підробки. Боти, тролі та зловмисники. Кібербезпека. Інформаційна гігієна та фактчекінг. Заняття №2 «Протидія медіа впливу». Теми для обговорення. Очищення власного інформаційного простору. Контроль використання гаджетів. Аналіз анонімних та авторитетних джерел. Ознаки сумнівної інформації. Українські фактчекінгові організації. Формування «білого списку» джерел.

Модуль №2 «Експертна думка та якість наукових доказів». Мета: сформувати уявлення та навички диференційованого підхід до оцінки наукових доказів та аргументів. Заняття № 1 «Доказ та його ознаки». Теми для обговорення. Оціночні судження та факти. Пояснення та аргумент. Принципи верифікації та фальсифікації. Ієрархія наукових доказів. Заняття № 2 «Проблеми у науці як структурі». Теми для обговорення. Маркери рівня експертності особи (освіта, кар'єра, місце роботи, наукові публікації, джерела фінансування, сфера експертності, риторика та категоричність). Криза відтворення наукових досліджень. Публікаційне зміщення. Авторитетні невідтворювані дослідження.

Модуль №3 «Когнітивні викривлення та евристика». Мета: засвоєння знань щодо когнітивних викривлень та евристик, а також шляхів протидії їм. Заняття №1 «Розпізнання когнітивних викривлень та їх типів». Теми для обговорення. Когнітивні помилки. Види когнітивних помилок. Помилки пам'яті (правило піку та кінця, ефект свіжості, феномен «на кінчику язика», ефект наступного у черзі тощо). Помилки, що викликані надмірною кількістю інформації (рефлекс Земмельвейса, закон Вебера-Фехнера, ефект ілюзії правди тощо). Помилки швидкої реакції (Ефект Делмора, підтверджуване упередження, ефект генерації тощо). Помилки від дефіциту смислу (Ефект ореолу, закон Мерфі, Повзучий детермінізм тощо). Евристика. Основні види евристик. Заняття №2 «Протидія когнітивним викривлень». Теми для обговорення. Осліплення, список контрольних питань, алгоритми. Ведення щоденника. Усвідомлення. Фізичні вправи та медитація. Мислення відтінками сірого. Аналіз витрат та вигоди. Декатастрофізація.

Модуль №4 «Логіка й логічні помилки». Мета: сформувати загальні знання щодо логіки та навички логічного міркування і знаходження логічних помилок. Заняття № 1 «Логіка та логічні умовиводи». Теми для обговорення. Закони формальної логіки: закон тотожності, закон достатньої підстави, закон суперечності, закон виключеного третього. Індуктивний, дедуктивний та абдуктивний умовивід. Заняття № 2 «Типи логічних помилок». Теми для обговорення. Формальні помилки. Помилка «людини в масці». Помилковість кон'юнкції. Помилковість базової ставки. Аргумент від помилки. Апеляція до ймовірності. Неформальні помилки. Хибна релевантність (звернення до емоцій та метод «атака гомінема»). Помилка слабкої індукції (помилкові узагальнення, упереджений зразок, звернення до невігластва, атрибуція помилкової причини). Помилки необгрунтованого припущення (помилкова дихотомія, кругове міркування). Помилки диверсії (прийоми: солом'яне опудало, червоний оселедець).

Модуль №5 «Статистика та ймовірність». Мета: засвоїти знання про статистичні процедури під час перевірки гіпотез та навички критичного аналізу. Заняття №1 «Описова статистика та типи розподілу». Теми для обговорення. Міри центральної тенденції (мода, медіана та середнє). Нормальний, рівномірний та біноміальний статистичні розподіли. Закон великих та малих чисел. Регресія до середнього. Заняття №2 «Процес перевірки статистичних гіпотез». Теми для обговорення. Формулювання гіпотез. Помилки першого та другого роду. Розмір вибірки та похибка вимірювання. Маніпуляції у візуалізації та описовій статистиці. Бритва Оккама. Принципи фальсифікації та верифікації.

З метою досягнення поставленої мети, нами організовано експеримент із застосуванням плану із попереднім і підсумковим тестуванням, що висвітлено у табл. 1.

Таблиця 1. Схема експерименту з попереднім та підсумковим

Примітка: Oi, Оз - попереднє тестування; х - вплив психокорекційної програми; О2, О4 - підсумкове тестування)

Відповідно до експериментального плану, реалізація психокорекційної програми відбувалась у три етапи. На першому етапі використовувався психодіагностичний інструментарій для визначення поточних кількісних та якісних показників критичності мислення студентів у контрольній та експериментальній групах. Це уможливлює виявлення актуального рівня розвитку КМ та міжгрупових відмінностей, що дозволяє запобігти асиметричному груповому розподілу. Другий етап полягав у формувальному впливі психокорекційної програми на експериментальну групу. На третьому етапі відбувався повторний психодігностичний зріз, що продемонстрував рівень ефективності психокорекційної програми у порівнянні з невтручанням.

У формуючому експериментів прийняло участь 50 студентів спеціальності «Практична психологія» денної та заочної форми навчання Київського університету імені Бориса Грінченка. Для попереднього та підсумкового тестування використано такі методики: «Тест критичності мислення» та авторський опитувальник «Медіаграмотність 2».

«Тест критичності мислення» (Л. Старкі, адаптація О. Луценко) - призначений для студентів та дорослих осіб для діагностування рівня критичного мислення і його особливостей [4]. Тест складається з 27-ми завдань, які відображають характерні принципи та якості критичного мислення. Зокрема, завдання мають на меті перевірити здатність досліджуваного зосереджуватись для ефективного вирішення завдання, визначати актуальну проблему, індуктивно та дедуктивно мислити, шукати інформаційні ресурси тощо.

Авторський опитувальник «Медіаграмотність 2» є спрощеною версією опитувальника «Медіаграмотність» застосованого у емпіричному досліджені (див. Розділ 2). У методиці досліджуваним пропонується висловити власну думку та оцінити достовірність трьох неправдивих новин. Неправдиві новини відібрано з сайту фактчекінгової організації «StopFake» і використано з метою виявлення кількісних та якісних показників навичок пошуку, перевірки та аналізу інформації студентами. У методиці використані такі фейкові новини: «Укрпошта представила ескіз марки із зображенням ветерана СС «Галичина» [10], «Поліція затримала ворожку, яка зробила «негативний розклад таро на Зеленського» [9] та «Дружина президента України витратила понад мільйон доларів на прикраси Cartier» [8].

Математико-статистична обробка даних здійснювалась за допомогою: точного тесту Фішера та критерію Стьюдента для залежних та незалежних вибірок. Розрахунки та візуалізація даних відбувались у програмах IBM SPSS Statistics 27 та Ms Excel.

На першому етапі дослідження виявлено, що контрольна та експериментальна групи є однорідними за рівнем критичного мислення. Для обох груп не є характерними орієнтація на докази або перевірка інформації. У цій статі ми зосередимось на підсумковому тестуванні, який складає зміст третього етапу дослідження. Для виявлення актуального рівня розвитку критичного мислення та його компонентів нами використано методику тест критичності мислення Л. Старкі (адаптація О. Луценка). Результати порівняльного статистичного аналізу за рівнем критичного мислення, висвітлено на рис. 1.

Рис. 1. Порівняння критичного мислення контрольної та експериментальної групи за результатами підсумкового та попереднього тестування

Відповідно до даних, існують статистично значимі відмінності між попереднім та підсумковим тестуванням експериментальної групи (8,73; p < 0,001). Коефіцієнт Коена (d =1,75) вказує на високий рівень ефект покращення критичного мислення. На противагу цим результатам, підсумкове та попереднє тестування у контрольній групі не мають статистично значимих відмінностей (1,45; p > 0,05). Результати порівняння підсумкового тестування контрольної та експериментальної групи свідчать, що є статистично значимі відмінності (5,86; p < 0,001). Це означає, що покращення рівня критичного мислення пов'язано саме з психокорекційною програмою. Отримане значення коефіцієнта Коена (d =1,66) вказує, що психокорекційне втручання має високий рівень ефекту. Це вказує на значущі та практичні зміни у критичності мислення студентів. Дані результати підкреслюють успішність та ефективність програми, а також її потенційну важливість для цільової аудиторії. Підтримані великим розміром ефекту, результати створюють основу для оптимізації подальших стратегій та вдосконалення психокорекційного втручання у майбутньому.

Перейдемо до аналізу підсумкового тестування критичного мислення за його компонентами у контрольної та експериментальної групи. З метою порівняння цих показників, нами використано точний тест Фішера, результати застосування якого представлено у табл. 2.

Таблиця 2. Порівняння за компонентами критичного мислення контрольної та експериментальної групи після впливу психокорекційної програми

Отримані результати свідчать, що після психокорекційного втручання у студентів експериментальної групи суттєво покращилось: розпізнавання та використання технік переконання у мовленні, листі, рекламі (0,002, р < 0,01); уміння знаходити необхідні інформаційні ресурси (0,02; р < 0,05); розпізнавання технік відволікання уваги з метою викликати логічну помилку (0,049; р < 0,05); уміння відрізняти пояснення від аргументів та правильно їх використовувати (0,01; р < 0,01); здатність встановлювати цілі (0,004; р < 0,01); схильність розпізнавати зловживання дедуктивним міркуванням (0,008; р < 0,01); використання критичного мислення під час складання іспитів, прийому на роботу (0,004; р < 0,01). Результати не лише підтверджують успішність психокорекційного втручання, але й свідчать про його значущий вплив на широкий спектр критичних мисленнєвих навичок та стратегій у студентському середовищі. Разом з тим, дані вказують і на слабкі аспекти програми, що дозволить у подальшому здійснювати її модернізацію.

Таблиця 3. Порівняння результатів контрольної та експериментальної групи у здатності виявити неправдиві новини під час підсумкового тестування