Пріоритети осучаснення наукової діяльності здобувачів вищої освіти галузі знань 28 "Публічне управління та адміністрування" за спеціальністю 281 "Публічне управління та адміністрування"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Волинський національний університет імені Лесі Українки

ПРІОРИТЕТИ ОСУЧАСНЕННЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 28 «ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ» ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 281 «ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ»

Пашко Л.А.

Вступ

Бурхливе сьогодення України все більше переконує у важливості врахування у практиці публічного управління результатів наукових досліджень у цій царині, причому не лише зарубіжних, а й, і це головне, вітчизняних вчених. У цьому контексті надзвичайної актуалізації набуває багатогранність аспектів сучасної науки, одним з яких постає наукова діяльність здобувачів вищої освіти другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування».

Виклад основного матеріалу

«Наукова та науково-технічна діяльність у закладах вищої освіти є невід'ємною складовою освітньої діяльності і провадиться з метою інтеграції наукової, освітньої і виробничої діяльності в системі вищої освіти», зазначено у ст. 19 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» [1].

Сучасне поняття наукової роботи здобувачів вищої освіти в системі навчального процесу включає в себе два взаємопов'язаних елементи: а) ознайомлення зі специфікою дослідницької діяльності та засвоєння її навичок; б) власне наукові дослідження, які здійснюються ними під керівництвом науково-педагогічних працівників [2, с. 38].

Змістовно наукова діяльність здобувачів вищої освіти розглядається як діяльність, пов'язана з пошуком відповіді на творчу, дослідницьке завдання із заздалегідь невідомим рішенням [3]. Організаційно вона являє собою керовану викладачем самостійну діяльність здобувача вищої освіти, спрямовану на розвиток творчого потенціалу його особистості, оволодіння ним первинним досвідом наукового дослідження, формування у нього готовності до здійснення самостійної дослідницької діяльності [3]. При цьому, крім готовності важливою нині постає і його здатність до проведення такої діяльності.

Наукова діяльність - не лише складний та багатогранний феномен, процес, явище, а й, і це найголовніше, як слушно зазначають науковці, засіб професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Причому вона, по-перше, відрізняється всіма характеристиками навчально-пізнавальної роботи, оскільки передбачає вивчення певного об'єкта дійсності в процесі досягнення поставленої мети та виконання поставлених завдань. По-друге, вона носить ознаки творчої діяльності, актуалізує креативні можливості особистості в аспекті вироблення власного наукового бачення шляхів досягнення визначеної мети [4].

Крім цього, наукова діяльність максимально розвиває творче мислення, особистісні вміння, дослідницькі навички; сприяє пошуку та підготовці майбутніх науковців з числа студентської молоді; розвиває наукову інтуїцію, поглиблює навички критичного сприйняття та опрацювання різноманітної інформації; активізує уміння підтримувати наукову дискусію; заохочує до дослідження суспільно значимих проблем; спрямовується на розробку обґрунтованих рекомендацій та пропозицій; дисциплінує молодих пошуковців та формує у них розуміння значимості здійснення самостійного дослідження, тощо.

Про актуальність підходу до наукової діяльності здобувачів вищої освіти крізь призму формування вищезазначених навичок, свідчить перелік десяти професійних навичок, визначених у 2015 р. на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, зокрема:

1. Комплексне вирішення проблем (Complex problem solving).

2. Критичне мислення (Critical thinking).

3. Креативність (Creativity).

4. Уміння управляти людьми (Human Resources Management) - менеджмент людських ресурсів.

5. Координування з іншими (Coordinating with others).

6. Емоційна освіченість.

7. Судження і прийняття рішень (Judgment and decisionmaking).

8. Клієнтоорієнтованість (сервісноорієнтованість) (Service orientation).

9. Уміння вести переговори (Negotiation).

10. Когнітивна гнучкість (Cognitive flexibility.

Причому на форумі наголошувалося на необхідності актуальності цих компетенцій через п'ять років. Як бачимо, п'ять років минуло, проте сьогодення свідчить, що вони ще довго будуть актуальними і, відповідно, пріоритетними у професійному формуванні здобувачів вищої освіти. Важливо, щоб ці навики обов'язково формувалися у здобувачів вищої освіти в процесі проведення наукової діяльності. Саме тому, як слушно зазначають науковці, «не виникає сумніву, що суто у навчальному процесі (під час теоретичного навчання) набути ці компетенції на необхідному (достатньому, бажаному) рівні неможливо. У той же час, саме участь студентів у науковій діяльності дозволить повноцінно реалізувати відповідні завдання професійного та особистісного розвитку» [5, с. 210].

Саме тому доцільно аналізувати наукову діяльність крізь призму, на нашу думку, проблемних пріоритетів.

Так, у сфері наукової діяльності здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня ними є:

- суттєве осучаснення її організації та здійснення, незважаючи на те, що вона визначається низкою чинних нормативно-правових актів [6; 7];

- тісніше її поєднання з навчальною діяльністю магістрантів, що:

- по-перше, це дозволить виявити здобувачів вищої освіти, здатних до самостійного проведення наукових досліджень та написання різноманітної наукової продукції,

- по-друге, це сприятиме посиленню інтересу серед студентів до науки та зайняття нею,

- по-третє, це уможливить тісніший зв'язок між науковою роботою та впровадженням отриманих ними авторських результатів в діяльність органів публічної влади.

Зрозуміло, що перелік можна продовжити й далі, адже наукова діяльність постає нині обов'язковою складовою професійного формування магістрів публічного управління та адміністрування;

- підвищення рівня науковості навчальних дисциплін вільного вибору. На нашу думку, вибіркові дисципліни чудово підходять для активізації наукової роботи студентів, хоча вони, на жаль, все ще залишаються калькою викладання нормативних дисциплін щодо розподілу годин та кількості студентів, які їх обирають. Регламентована кількісна вимога до наповнення групи - 15 студентів. причому, якщо цієї кількості не набирається, вибіркова дисципліна не буде пропонуватися для меншої кількості студентів, які її обрали. Ми вважаємо, що таке врегулювання не лише суттєво обмежує самореалізацію магістрантів як майбутніх науковців, а й суперечить студентоцентризму - сучасному та пріоритетному принципу організації університетської діяльності здобувачів вищої освіти.

Очевидно, що прийшов час зняти такі кількісні обмеження для вибіркових дисциплін та дозволити навіть одному студенту обирати вибіркову дисципліну, яку він хоче опанувати. Такий підхід сприятиме підвищенню рівня відповідальності студентів за результати своєї університетської траєкторії. Крім цього це стане нагодою для розробки та викладання викладачами авторських дисциплін. Причому, під час вивчення таких дисциплін студенти зможуть активізувати свою наукову діяльність.

Важливого значення для цього має розкриття викладачем студенту усіх переваг дослідницького процесу, виклик у нього інтересу до наукового пошуку в межах як обраної спеціальності, так і окремого навчального курсу. При цьому відбувається активізація внутрішньої мотивації, результатом якої є підвищення рівня задоволення у здобувача вищої освіти від наукової діяльності [5, c. 213]; освіта науковий публічний управління

- її офіційне визнання складовою вищої освіти третього (наукового) рівня. У цьому контексті доцільно підвищити статус випускової (магістерської) роботи як першого наукового дослідження;

- активізація участі магістрантів у різноманітних наукових заходах (конференціях, круглих столах тощо). Причому надзвичайно, щоб така участь була не лише на рівні написання та публікування тез, а стосувалася їх безпосередніх виступів, дискусій тощо.

Наукова діяльність здобувачів вищої освіти третього (наукового) рівня також потребує вирішення низки основних, на нашу думку, пріоритетів, якими є:

- підготовка відповідної нормативно-правової бази з позиції максимізації наукової творчості досліджень. Поки що переважна більшість прийнятих нормативних документів спрямована на обмеження, утримання здобувачів наукових ступенів у певних рамках.

Це стосується перш за все академічної доброчесності, яка спрямовується на «виловлювання» плагіаторів. Замість того, щоб принижувати цим молодих науковців, потрібно створювати умови, мотивувати та стимулювати їх до отримання суспільно значимих наукових результатів дослідження.

У зв'язку з цим необхідно брати до уваги той факт, наявність двох груп сукупності мотивів, що спонукають до участі у науковій діяльності, а саме: зовнішні, пов'язані з визнанням у суспільстві науковця та отриманих ним результатів. Вони обумовлені ймовірністю отримання ним певних матеріально-іміджевих винагород та задоволення статусних потреб особистості. Внутрішні мотиви пов'язані з реалізацією пізнавально-дослідницьких потреб, інтересом до наукового пошуку та бажанням отримати якісно нові наукові результати у сфері публічного управління. Вони активізуються незалежно від ймовірності отримання певних матеріальностатусних винагород за результатами дослідження [5, с. 213].

У цьому контексті варто брати до уваги, що «останніми роками в Україні престижність наукової діяльності є недостатньо високою, отже існують певні перешкоди щодо реалізації зовнішніх мотивів. Отже, саме внутрішня мотивація особистості є найбільш активною рушійною силою щодо реалізації наукової активності. Крім того, зовнішні мотиви можуть мати певну логічну межу задоволення, у той час як внутрішні - практично безмежні» [5, с. 213];

- надання більшої наукової мобільності здобувачам наукових ступенів дослідженням з метою їх участі та присутності на різноманітних наукових заходах. Така наукова мобільність дозволить їм у спілкуванні з іншими науковцями оцінити актуальність новизну авторських результатів та досягнень, а також переконатися у значимості власних теоретичних «родзинок»;

- шляхом впровадження у практику діяльності органів публічної влади наукових результатів молодих вітчизняних науковців.

Саме тому ми вважаємо за доцільне створити загальнонаціональну інституцію з метою медіації запропонованих у дисертаціях результатів, пропозицій та рекомендацій відповідним органам публічної влади для їх впровадження у практичну діяльність;

- адекватність адаптації зарубіжного досвіду щодо організації та здійснення наукової діяльності. Очевидно, що ця адаптація має враховувати усі аспекти, а не бути однобічною чи й частковою відповідно до зрозумілості цього досвіду відповідальними за його застосування в Україні особами.

Так, наприклад, наукова підготовка докторів філософії в Україні та за кордоном суттєво відрізняється навіть за обсягом тексту наукового продукту. Як правило, за кордоном - це дослідження до 100 сторінок, а в Україні - 170-190 сторінок. Та й вимоги до наукової підготовки суттєво відрізняються;

- урівноваження часу наукової підготовки докторів філософії та докторів наук. Незрозумілим видається той факт, що на підготовку доктора філософії виділено аж чотири роки, а на підготовку доктора наук - лише два роки.

Крім цього, часто доводиться чути хибні думки про те, що буцімто наукового ступеня доктора наук за кордоном немає. Однак це - помилкова та спрощена думка. Як свідчить нинішня ситуація в Україні та світі, саме теоретичні знання у сфері публічного управління та адміністрування набувають надзвичайної значимості в сучасних умовах національної та геополітичної турбулентності. Тому підготовка докторів наук має бути суттєво переглянута з метою відмови від все ще переважаючого у ній дискримінаційного, зневажливого підходу та переходу до забезпечення умов кожному здобувачу провести дослідження та отримати авторські обґрунтовані результати;

Висновки

Таким чином, ефективність та результативність функціонування системи публічного управління безпосередньо залежить від неминучого осучаснення наукової діяльності здобувачів вищої освіти другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування».

Таке осучаснення доцільно проводити згідно із зазначеними пріоритетами. Причому основою усіх оновлень має стати посилення уваги до здобувачів вищої освіти, адже це - передумова успішності організації та проведення наукових досліджень.

Список використаних джерел

1. Про наукову та науково-технічну діяльність: Закон України від 12 січня 2022 р. № 848-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/l aws/show/848 -19#Text

2. Марцин В.С. Основи наукових досліджень: навч. посіб. / В.С. Марцин, Н.Г. Міценко, О.А. Даниленко та ін. Л.: Ромус-Поліграф, 2002. 128 c.

3. Бєляєв Ю.І. Науково-дослідна діяльність студентів у структурі роботи університету / Ю.І. Бєляєв, Н.М. Стеценко. URL: http://ekhsuir.kspu.edu/ bitstream/123456789/2189/1/

4. Фролова І. В. Науково-дослідницька діяльність студентів - передумова випереджувального саморозвитку фахівця. Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер.: Психологопедагогічні науки. № 7. 2012. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Nzspp_2012_7_46

5. Дороніна О.А. Роль наукової діяльності студента у формуванні компетенцій сучасного фахівця в сфері економіки та управління. Економіка і організація управління. № 4 (28). 2017. С. 210.

6. Програма Єдиного державного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування» на другому (магістерському) рівні вищої освіти: Наказ Міністерства освіти і науки України та Національного агентства України з питань державної служби від 18.10.2021 № 10105/165-21 _prog_kval_pua.pdf (дата звернення: 02.02.2022).

7. Стандарт вищої освіти України другого (магістерського) рівня вищої освіти ступеня «магістр» галузь знань 28 Публічне управління та адміністрування за спеціальністю 281 Публічне управління та адміністрування: Наказ Міністерства освіти і науки України від 04.08.2020 р. № 1001. Київ, 2020. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni% 20standarty/2020/08/05/281publichne-upravlinnya-ta-administruvannyamagistr.pdf (дата звернення: 02.02.2022).

8. Про вищу освіту: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/l aws/show/1556-18#Text

9. Деякі питання присудження (позбавлення) наукових ступенів: Постанова КМУ від 17 листопада 2021 р. № 1197. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1197-2021-%D0%BF#Text

10. Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії: Постанова КМУ від 12 січня 2022 р. № 44. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/44-2022-%D0%BF#Text

11. Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань присудження наукових ступенів та ліцензування освітньої діяльності: Закон України від 30 березня 2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1369-20

Размещено на Allbest.ru